Урядові ініціативи

5 червня на Чоколівському бульварі у Києві легковик на великій швидкості влетів до підземного переходу. Загинуло четверо пішоходів, серед них — 12-річний хлопчик, ще троє людей постраждали. Водій автівки вижив, ним виявився 49-річний мешканець Херсонщини. За інформацією поліції, щодо нього було зафіксовано 39 порушень ПДР, з них більшість — за перевищення швидкості. Крім того, він уже був учасником чотирьох аварій, дві з яких сталися цього року. 

Ця трагедія вкотре зрушила дискусію про занадто м’які покарання для системних порушників правил дорожнього руху. Вже 10 червня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила — уряд доопрацьовує пропозиції щодо нової системи штрафів для водіїв. Ключова ідея — запровадити градацію штрафів залежно від рівня перевищення швидкості та посилити відповідальність для рецидивістів. “Для більшості водіїв нічого не зміниться. Нові правила спрямовані насамперед на тих, хто регулярно створює небезпеку для інших учасників руху”, — наголосила очільниця уряду.

За словами Свириденко, обговорила проєкти змін з Міністром внутрішніх справ та урядовцями. Вона очікує, що найближчим часом МВС проведе консультації з народними депутатами. 

Більше камер на дорогах

Окремий напрямок майбутньої реформи — розвиток системи автоматичної фіксації порушень. Сьогодні на українських дорогах працює близько 377 камер. Уряд планує збільшити їхню кількість до 410 комплексів. “Там, де працює контроль, водії частіше дотримуються правил”, — зазначила Свириденко.

Статистика порушень

За даними прем’єр-міністерки, за останні 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували:

• майже 2 900 водіїв, які перевищували швидкість більше 50 разів;
• майже 12 500 водіїв — більше 20 разів;
• понад 35 000 водіїв — більше 10 разів.

Також, відповідно до даних Патрульної поліції, за перші 4 місяці 2026 року внаслідок перевищення швидкості руху загинуло 352 людини і 3 207 було травмовано.

Загалом внаслідок ДТП цього року загинули 665 українців. Відтак, перевищення швидкості — одна з основних причин смертності на дорогах і на неї припадає близько 52% летальних випадків.

Закони не на часі?

У парламенті зареєстрована низка документів, які могли б поліпшити ситуацію. Зокрема, ще 26 травня 2025 року Верховна Рада одержала законопроєкт №13314, який скасовує “пільгові” 20 км/год. Також  документ запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

У червні минулого року до Верховної Ради внесли законопроєкт 13314-1, який також пропонує суворіші покарання за перевищення швидкості та градацію штрафів відповідно до важкості порушення. Щоправда, станом на червень  2026 року жоден із законопроєктів так і не винесли на розгляд депутатів.

Попри те, що цей вид транспорту є потенційно небезпечним, українські закони його майже не регулюють. Чи планують депутати щось робити з електросамокатами — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Трагічні наслідки

Масово з’являтися на українських дорогах електричні самокати почали після 2020 року. Якщо підрахувати кількість приватних електросамокатів неможливо, бо вони не вимагають реєстрації, з прокатними ситуація дещо зрозуміліша. Вулицями українських міст їздять близько 10 тисяч орендних двоколісних. І за словами засновника сервісу прокату “Jet Ride”, їхня кількість постійно зростає. Навіть попри війну та масову еміграцію українців. 

Лише за два тижні наприкінці квітня та на початку травня в Україні сталося одразу три серйозні аварії, пов’язані з електросамокатами: на Київщині, у Хмельницькому та у Львові. У них загинуло двоє дітей, ще двоє були важко травмовані. 

А минулого року у нашій державі, за даними судового пошуковика “Опендатабот”, зафіксували понад 2500 судових справ за участю водіїв електросамокатів та іншого легкого електротранспорту. У 2024 році таких справ було більше 1000. 

Видання “Телеграф” детальніше розкриває, що стоїть за цими даними. Минулоріч через електротранспорт загинуло 19 людей, ще 912 отримали травми. Таку інформацію журналістам повідомили у Департаменті патрульної поліції. Йдеться не лише про електросамокати, а й про інші види електричного транспорту, наприклад, мопеди чи моноколеса. 

Має поліція і статистику щодо дитячого травматизму. Лише за сім місяців минулого року сталося 692 аварії, де транспортними засобами включно із самокатами та мопедами керували діти. У результаті 26 дітей загинули, 686 — травмувалися.

Безпека руху

Пересування на електросамокатах є однією з найбільш поширених причин травмування дітей. Зокрема, тільки за вихідні до львівської дитячої лікарні “Охматдит” потрапили півсотні поранених неповнолітніх, які каталися на електричних самокатах, скутерах та мотоциклах. 

Лікар-терапевт Анатолій Корнутяк, якого цитує видання “Deutsche Welle”, зазначає: кількість таких випадків протягом останніх років лише зростає. “Які травми ми бачимо? Черепно-мозкові травми, переломи рук і ключиць, травми обличчя, вибиті зуби, пошкодження колін та ліктів, важкі ДТП при виїзді на дорогу. І головна проблема — більшість дітей їздять без захисту”, — наголошує він.

Нагадати батькам про небезпеку і докладніше розповісти про те, як захистити дітей, вирішили у Ювенальній поліції України. Там зазначили, що виїзд на дороги загального користування суворо заборонений. Адже дитина на самокаті для водія часто є “невидимою” через низький зріст та швидкість руху. Переходити дорогу водіям електросамокатів слід пішки, транспортний засіб треба котити поруч із собою. Наголошують в Ювенальній поліції і на важливості захисного спорядження. А у темний час доби радять не забувати про світловідбиваючі елементи. 

Проблема з неповнолітніми водіями електросамокатів є актуальною не лише для України. В європейських державах також масово фіксують травматизм серед дітей та намагаються регулювати правила руху. Ще два роки тому Європейська рада з безпеки на транспорті висловлювалася за обмеження швидкості, заборону перевезення на самокатах пасажирів та за встановлення мінімального віку для водіїв — 16 років. 

Закон про електросамокати

Транспортними засобами електросамокати офіційно визнали ще у 2023 році. Втім, окремих правил для них в Україні досі немає: де саме їздити, з якого віку, чи потрібен шолом, констатує в розмові з “Deutsche Welle” експерт з транспортного планування, директор компанії “Про мобільність” Дмитро Беспалов. “Визначення прав, обов’язків і вимог залишили на доопрацювання”, — каже він.

А от проєкт закону №3023, який міг би зменшити кількість травм і смертей, завис у парламенті, пише “BBC-Україна”. Минулоріч його спробували реанімувати і вже зараз намагаються оновити та винести на голосування. Статися це може протягом травня. Документ мав би встановити правила руху. “Дітки до семи років зможуть самокатами користуватися виключно під наглядом дорослих в парках та на спеціально відведених доріжках. Діти з 7 до 14 років можуть їздити в парках, по велодоріжках. З 14 років — по велодоріжках або краю проїжджої частини”, — розповідає “Deutsche Welle” народна депутатка, голова підкомітету з питань безпеки дорожнього руху та безпеки на транспорті комітету Верховної Ради України з питань транспорту Оксана Савчук. За її словами, встановлювати зони, де рух електричних самокатів заборонений чи обмежений, змогли би органи місцевої влади. 

Серед змін, які також передбачає закон, встановлення максимальної швидкості 25 кілометрів за годину на дорогах і 10 кілометрів за годину — у пішохідних зонах. Категорична заборона на рух “у тандемі”, коли водій самоката бере пасажира. Та обов’язок носити захисне і світловідбивне спорядження, які нині є лише рекомендованими.

Десятки тисяч ДТП із постраждалими

Майже 26 тисяч ДТП із постраждалими зареєстрували в Україні за 2025 рік. За даними поліції, загинули  3 249 людей, ще 31 898 травмувалися. 643 ДТП із потерпілими трапилися через водіння у нетверезому стані.  Ці аварії забрали життя 73 українців та травмували 857.

Найчастіше ж у ДТП люди гинули через перевищення швидкості (1 718 смертей). Другою причиною, за кількістю загиблих, є виїзд на смугу зустрічного руху, не пов’язаний з обгоном (197 смертей). На третьому місці — перехід пішоходів у невстановленому місці (182 втрачених життя).

Найбільше ДТП траплялося між 16 та 18 годинами, а найнебезпечнішим днем тижня була п’ятниця.

Також, за інформацією патрульних, минулоріч розшукали та притягнули до відповідальності 2 243 керманича, які покинули місце аварії. У поліції нагадують, що за втечу з місця дорожньо-транспортної пригоди водієві може загрожувати штраф 3400 гривень або позбавлення водійських прав на строк від одного до двох років. Також до порушника можуть застосувати адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Сумний рекорд столиці

У Києві за минулий рік у ДТП загинули 145 людей, і це найвищий показник за останні роки — більше було лише у 2017-му.  Травмовано 2 213 людей, що на 107 більше, ніж попереднього року.

На думку представників громадської організації “Пасажири Києва”, кількість смертельних аварій росте через системне порушення правил дорожнього руху водіями. 

Водночас, за їхніми словами, Верховна Рада саботує розгляд законопроєктів, які можуть зупинити цю жахливу тенденцію.

Нові правила — на паузі

Один із документів, про який ідеться, це зареєстований у парламенті 26 травня 2025 року законопроєкт №13314, який скасовує “пільгові” 20 км/год. Натомість відповідальність за перевищення швидкості починається з понад 10 км/год. Також  документ запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Також, відповідно до законопроєкту, якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

У червні минулого року до Верховної Ради внесли законопроєкт 13314-1, який також пропонує суворіші покарання за перевищення швидкості та градацію штрафів відповідно до важкості порушення. “Головним завданням законопроекту є запровадження пропорційного та справедливого покарання в залежності від розміру перевищення встановленого обмеження швидкості руху: чим більше перевищення швидкості, тим суворіше покарання”, — йдеться у пояснювальній записці до документа.

Щоправда, станом на 2026 рік жоден із законопроєктів так і не винесли на розгляд депутатів.

Небезпечна дорога!

На Миколаївщині рятувальники за допомогою гідравлічного інструменту деблокували постраждалого водія, якого затисло в авто. Повідомляють, що чоловік не впорався з керуванням, машина з’їхала у кювет та перекинулася. А в Івано-Франківську вантажний бус наїхав на пішохода, який раптово вибіг на дорогу. Смертельна аварія трапилася в Харкові: водій не впорався з керуванням, виїхав за межі проїжджої частини та врізався в бетонний стовп. Внаслідок зіткнення кермувальник загинув, а троє пасажирів з травмами різного ступеня тяжкості доставлені до медичного закладу. 

І це лише кілька випадків ДТП із тих, якими рясніють стрічки новин у вересні. 

Понад 16 000 аварій

Загалом за січень-серпень цього року на дорогах України сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з потерпілими і загиблими. Про це в  телемарафоні “Єдині новини” розповів перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. “У цих ДТП, на жаль, травмувалося 20 463 людини, що на 2% менше, ніж за аналогічний період минулого року”, — зазначив правоохоронець. А ось кількість загиблих зросла. Аварії забрали життя 1968 людей — 2,5% більше, ніж минулоріч. 

Перевищення швидкості й не тільки

Серед причин, які призводять до ДТП із жертвами — порушення правил під час зміни напрямку або початку руху,  недотримання безпечної дистанції. А ще — порушення правил проїзду перехресть і нерегульованих пішохідних переходів та керування у стані сп’яніння. Втім головна причина —  це перевищення швидкості (понад 41% усіх ДТП з потерпілими і загиблими).

“Гонщики” на дорогах 

Патрульні щодня фіксують перевищення швидкості та зупиняють  “автогонщиків”. Впродовж цього року поліцейські  винесли понад 3,8 млн постанов за перевищення швидкості: більш як 3,3 млн — завдяки системі автофіксації, понад 518 тис. — за допомогою приладів TruCAM. 

Вплив війни

Через повномасштабну війну багато інструментів безпеки дорожнього руху зараз неможливо або дуже важко застосовувати. “Перш за все, тут потрібно говорити про безпечну інфраструктуру, про будівництво безпечних доріг, про реконструкцію доріг, про безпечну організацію дорожнього руху, що покладено на власників та балансоутримувачів доріг.  Проте, звісно, що в умовах повномасштабного наступу російської федерації на нашу державу фінансування даних заходів також є обмежене”, — зазначив Білошицький.

Більшість боржників — чоловіки

Понад 735 тисяч нових боргів через несплачені штрафи ПДР зафіксували торік за даними Єдиного реєстру боржників. І кількість проваджень через несплачені штрафи стабільно зростає. Порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення — збільшилася аж у 2,4 рази. 

83% боржників за минулий рік — чоловіки. Більшість порушників (54%) — віком від 25 до 45 років. Частка боржників серед жінок також росте: якщо у 2021-му проваджень щодо водійок було лише 9%, то нині їх уже 17%.

10,4% від усіх боргів за несплачені штрафи зафіксували на Дніпропетровщині. Майже стільки ж — у столиці. На третьому місці Одещина — 7,8% заборгованих штрафів.

Кількість порушень на дорогах зростає

Більшає не лише несплачених штрафів, а й самих порушень ПДР.  Від початку цього року кількість аварій у різних регіонах України зросла на 5-9%, порівняно з 2023-24 роками. За інформацією заступника начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, найбільше ДТП трапляється у найзаселеніших регіонах країни, а найпоширенішою їхньою причиною залишається перевищення швидкості, яке спричиняє майже 40% усіх аварій. 

“Серед критичних регіонів по кількості ДТП — Львівська, Дніпропетровська і Київська області, адже ці регіони є одними з найбільш насичених щодо транспортного потоку й найбільшою щільністю транспорту в порівнянні з іншими регіонами”, — розповів Білощицький.

Кожне 25-те ДТП з постраждалими — скоєне п’яними водіями

Крім того, від початку повномасштабного вторгнення на 19% побільшало аварій, скоєних нетверезими водіями. А минулоріч кожне 25-те ДТП з постраждалими спричинив п’яний кермувальник. Найбільше нетверезих водіїв у 2024 зафіксували на Дніпропетровщині — 8 745 протоколів. До трійки антилідерів потрапили також Київ — 8 176 протоколів та Одещина — 7 073 протоколи.

Що буде, якщо не платити штраф

Якщо не сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху впродовж 15 днів, його сума зросте вдвічі. Якщо не оплатити його протягом 30 днів з дня набрання законної сили постанови про накладення адмінстягнення, то така постанова потрапить до органів державної виконавчої служби. А порушник перейде у статус боржника.

Щоб стягнути несплачений штраф швидше, виконавча служба перевірить інформацію про майно боржника і його банківські рахунки. Далі державний виконавець може накласти арешт на рухоме і нерухоме майно, а також арештувати рахунки неплатника. 

Для того,  щоб закрити провадження та зняти ці арешти, доведеться сплатити не лише сам штраф, а й виконавчий збір та виконавчі витрати.

Київ — лідер за кількістю аварій із постраждалими

За даними поліції, понад 2 тисячі людей загинули, ще майже 27 тисяч травмувалися на українських дорогах за перші 9 місяців цього року.  Загалом, за цей час в Україні трапилися майже 17 тисяч ДТП, що на 11% більше, ніж за аналогічний період минулоріч. Найбільше аварій із постраждалими зафіксували у Києві — 1 393 аварії. На другому місці населені пункти на Дніпропетровщині (1350), а на третьому — на Одещині (1 148). Саме на Одещині кількість аварій рекордно зросла — аж на 40%, порівняно з аналогічним періодом торік. А кількість загиблих у цьому регіоні взагалі збільшилась на 70%.

Небезпечними вже не перший рік залишаються траси Київ — Чоп та Стрий — Умань — Дніпро — Ізварине: на кожній із них трапилося майже по 300 ДТП із постраждалими. До трійки доріг, де сталося найбільше аварій, також потрапила траса Київ — Харків — Довжанський: 156 важких ДТП. 

За інформацією поліції, ризикованим для водіїв є період між 17 і 19 годинами. Також дуже обережними радять бути у п’ятницю, адже це найбільш “аварійний” день тижня. 

Більшість смертей — через швидкість

Більшість смертельних ДТП трапилися через перевищення швидкості водіями. Це приблизно 40% від усіх аварій, де загинули люди. Водночас камери автофіксації цьогоріч зафіксували рекордну кількість порушень за весь час роботи. І майже всі вони стосувалися перевищення швидкості. Загалом йдеться про майже 3,3 мільйони порушень, що у 1,7 разів більше, ніж за той самий період минулоріч. Найбільшу кількість випадків задокументували у вересні — 520 тисяч.

Яке покарання?

Перевищення швидкості на понад 20 км/год передбачає штраф у розмірі 340 грн, а в разі перевищення більш як на 50 км/год – штраф складе 1700 грн. Якщо в аварії, яка трапилася через недотримання швидкісного режиму, були травмовані, це карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами, якщо загиблі — позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Наразі в Україні працює 308 камер автофіксації у 19 областях та столиці. 20% від усіх камер розташовані в Києві та області. На Львівщині працюють 44 камери. Водночас у регіонах, наближених до фронту, прилади контролю не працюють.

Найбільше випадків у Києві

Українці з кожним роком втрачають все менше мобільних телефонів. Такою є статистика Міністерства внутрішніх справ. Так, близько 6,6 тисяч телефонів було викрадено чи загублено від початку 2024 року. І це у 2,5 рази менше, ніж за відповідний період 2021 року та у 1,3 рази менше, ніж минулоріч. Для порівняння, у 2023 українці залишились без 29 тисяч телефонів.  

Найбільше про втрату телефонів цьогоріч заявляли мешканці Києва — 790 випадків (11,9% від загальної кількості). На другому місці Дніпропетровщина з 582 випадками (8,8%), а Запорізька область посідає третє місце з 566 випадками (8,6%).

За крадіжку телефона — 5 років за гратами

В Україні за крадіжка телефона можуть покарати, як штрафом чи громадськими роботами, так і обмеженням волі до 5 років. Навіть  якщо людина просто знайшла телефон, але забрала його собі, замість того, щоб  шукати власника чи звернутися до поліції, її також можуть притягти до відповідальності за крадіжку. І такі випадки в українській судовій практиці уже бували.

Тож юристи радять — якщо знайшли загублений гаджет, обов’язково спробуйте відшукати власника, щоб повернути йому майно. Якщо це неможливо, треба повідомити про знахідку правоохоронців або ж орган місцевого самоврядування.

Найпопулярніший пароль — 1234

Якщо ж у вас вкрали телефон — звернення до поліції необхідне, щоб повернути цінну річ. Але чимало можна зробити й самим, щоб полегшити пошуки гаджета та не дати зловмисникам скористатися даними із нього. Передусім, варто встановити спеціальну програму з відстеження телефону, яка дозволить визначити локацію девайса, а також видалити видалити всю інформацію з нього чи просто заблокувати. 

Не завадить налаштувати подвійну ідентифікацію. У такому разі програми, окрім паролю, ще потребуватимуть підтвердження входу за допомогою коду, який надійде в SMS чи на електронну пошту.

І головне — необхідно увімкнути автоматичне блокування екрана. І обмежити кількість спроб введення паролю. А сам пароль обрати складний: жодних днів народжень чи популярних дат. Цим правилом, на жаль, нехтують чимало людей і не лише в Україні. Як пише видання New York Post, найпопулярніший чотиризначний пароль у світі у 2024 році — 1234. Якщо у вас цей пароль, то зловмисники можуть підібрати його за кілька секунд. Також майже миттєво підбираються паролі з послідовності однакових цифр. Такі паролі, тим не менше, також належать до найпопулярніших. Загалом, паролі, що складаються з чотирьох символів, можуть мати понад 10 000 можливих комбінацій, тож варто обрати таку, яку буде важко відгадати.

50 тисяч випадків “нетверезого водіння” від початку року

Цього року правоохоронці задокументували більше випадків керування авто напідпитку, ніж за цей же період 2023-го. Про це в ефірі національного марафону заявив перший заступник начальника департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький. “У минулому році ми мали антирекорд… 151 тисяча матеріалів із зафіксованими фактами керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Вже за чотири місяці цього року ми маємо знову ж таки безпрецедентну статистику: зафіксували вже майже 50 тисяч випадків керування автомобілем у стані сп’яніння”, — заявив Білошицький. За його словами, за цей самий період минулого року було 46 тисяч випадків.

Майже чверть ДТП трапляються між 17:00 і 19:00

За даними патрульної поліції, які оприлюднили на початку року — в Україні кількість усіх ДТП зросла на чверть, якщо порівняти з 2022 роком. А смертність від них підвищилася на 9%. Так, за минулий рік сталося 23 462 ДТП із загиблими або травмованими. 3053 людини загинули, а 29 502 — отримали ушкодження. 

Причиною понад 50% усіх смертельних аварій у поліції назвали — перевищення швидкості. Серед інших частих причин смертельних ДТП — порушення правил маневрування (16%), а також перехід дороги в невстановленому місці й виїзд на смугу зустрічного руху. По всій Україні найбільше смертей на дорогах поруч із населеними пунктами фіксували в Дніпропетровській, Львівській і Харківській областях. Майже чверть усіх ДТП траплялися між 17:00 і 19:00. Найбільша кількість серед усіх аварій — це зіткнення машин (41%), на другому місці наїзд на пішоходів (27%), а на третьому — наїзд на перешкоду (12%).

У поліції покладають надію на пункти тверезості

В Україні штрафи за перевищення швидкості різняться, залежно від тяжкості порушення. За перевищення дозволеної швидкості на більше ніж 20 км/год — становить 340 гривень. Якщо водій їде на понад 50 км/год швидше дозволеного, то мусить сплатити 1 700 гривень.  

Значно жорсткіші покарання за нетверезе водіння. За керування у нетверезому стані штраф — 17 000 гривень із позбавленням права керування на 1 рік. Якщо впродовж року людина вчинить таке порушення повторно — штраф 34 000 гривень із позбавленням права керування на 3 роки з вилученням транспортного засобу чи без такого або адмінарешт на 10 діб з вилученням транспортного засобу чи без такого. Третє та наступні протягом року керування в стані сп’яніння потягнуть за собою штраф — 51 000 гривень із позбавленням права керування на 10 років та конфіскацією транспортного засобу або адмінарешт на 15 діб із позбавленням права керування на 10 років та конфіскацією транспортного засобу. 

Якщо нетверезий водій спричинив ДТП, штраф становить — 34 000 гривень або адміністративний арешт на строк 15 діб із позбавленням права керування на 3 роки.

І все ж немалі, за українськими мірками, фінансові покарання не зупиняють водіїв від п’яного кермування. На думку Білошицького, ситуацію мали б поліпшити, так звані, пункти тверезості, тобто можливість для поліції раптово зупиняти водія для перевірки на вживання заборонених речовин. За його словами, наразі розглядається питання законодавчого врегулювання роботи цих пунктів.

Кожні 140 секунд в мережі знаходять матеріали сексуального насильства над дітьми

Нині кожна дитина, що має доступ до інтернету та соціальних мереж, ризикує стати жертвою сексуалього насильства онлайн. А об’єктами цих злочинів здебільшого стають діти, яким ще немає й 14 років. Про таке під час круглого столу в Медіацентрі Україна — Укрінформ розповіла Анастасія Дьякова, засновниця проєкту #stop_sexтинг. За її словами, одна з найбільших організацій у світі, що займається проблемою безпеки дітей інтернеті — The Internet Watch Foundation — знаходить у мережі  матеріали сексуального насильства над  дітьми кожні 140 секунд.

Таке насильство може мати різні форми. Однією із них є секстинг — надсилання інтимних фото чи відео. Підлітків часто вводять в оману, переконуючи, що вони спілкуються з однолітками протилежної статі. “Хлопець” чи “дівчина” здобувають довіру, а тоді просять надіслати відверті світлини. Іноді злочинці кидають такі фото першими та вимагають у підлітка показати “взаємність”. Дітей також можуть без їхнього відома записувати під час прямої трансляції, де обманом змусили оголитися.

Все це в результаті може стати матеріалом для ще одного виду сексуального насильства — сексуального шантажу. Це коли після отримання інтимних фото дитину починають шантажувати, що надішлють зображення друзям, родичам і знайомим. Шантажисти можуть вимагати грошей, або все нових світлин. Злочинці показують жертві, що мають про неї різну інформацію (відомості про школу, домашню адресу), щоб змусити дитину виконати їхні вимоги.

Кібергрумінг — ще один вид сексуального насильства онлайн. Під час кібергрумінгу злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Свідомо будують своє спілкування з неповнолітніми так, аби викликати в них теплі почуття та довіру А потім можуть змушувати виконувати певні сексуальні дії, зокрема, й на камеру.

Негайно звернутися до правоохоронців

Якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексуального шантажу, необхідно негайно звернутися до поліції. Якщо ж натрапили у інтернеті на контент із сексуальним насильством щодо дітей, повідомити про це можна на порталі StopCrime. У березні цього року цей ресурс запустили Департамент кіберполіції та ВГО “Магнолія”. Тут кожен може анонімно або публічно надіслати посилання на підозрілий контент із дітьми. Далі громадська організація “Магнолія” збере та проаналізує інформацію й передасть її до Департаменту кіберполіції та в Інтерпол.

Але що можна зробити, щоб запобігти насильству? Дуже важливо говорити з дітьми про ризики, пов’язані з використанням технологій. Наголошувати, що навіть, якщо втрапили в халепу, ніколи не пізно звернутися по допомогу. Адже підлітки часто намагаються вирішити проблему самостійно, без участі дорослих. Зокрема, можуть навіть спробувати зустрітися з кривдником особисто, щоб припинити шантаж. А це може бути вкрай ризикованим. Якщо ж батькам і дітям важко говорити на відверті теми, варто скерувати молодь на спеціальні сайти, де зібрана інформація, як користуватися соцмережами безпечно.