Десятки тисяч ДТП із постраждалими

Майже 26 тисяч ДТП із постраждалими зареєстрували в Україні за 2025 рік. За даними поліції, загинули  3 249 людей, ще 31 898 травмувалися. 643 ДТП із потерпілими трапилися через водіння у нетверезому стані.  Ці аварії забрали життя 73 українців та травмували 857.

Найчастіше ж у ДТП люди гинули через перевищення швидкості (1 718 смертей). Другою причиною, за кількістю загиблих, є виїзд на смугу зустрічного руху, не пов’язаний з обгоном (197 смертей). На третьому місці — перехід пішоходів у невстановленому місці (182 втрачених життя).

Найбільше ДТП траплялося між 16 та 18 годинами, а найнебезпечнішим днем тижня була п’ятниця.

Також, за інформацією патрульних, минулоріч розшукали та притягнули до відповідальності 2 243 керманича, які покинули місце аварії. У поліції нагадують, що за втечу з місця дорожньо-транспортної пригоди водієві може загрожувати штраф 3400 гривень або позбавлення водійських прав на строк від одного до двох років. Також до порушника можуть застосувати адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Сумний рекорд столиці

У Києві за минулий рік у ДТП загинули 145 людей, і це найвищий показник за останні роки — більше було лише у 2017-му.  Травмовано 2 213 людей, що на 107 більше, ніж попереднього року.

На думку представників громадської організації “Пасажири Києва”, кількість смертельних аварій росте через системне порушення правил дорожнього руху водіями. 

Водночас, за їхніми словами, Верховна Рада саботує розгляд законопроєктів, які можуть зупинити цю жахливу тенденцію.

Нові правила — на паузі

Один із документів, про який ідеться, це зареєстований у парламенті 26 травня 2025 року законопроєкт №13314, який скасовує “пільгові” 20 км/год. Натомість відповідальність за перевищення швидкості починається з понад 10 км/год. Також  документ запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Також, відповідно до законопроєкту, якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

У червні минулого року до Верховної Ради внесли законопроєкт 13314-1, який також пропонує суворіші покарання за перевищення швидкості та градацію штрафів відповідно до важкості порушення. “Головним завданням законопроекту є запровадження пропорційного та справедливого покарання в залежності від розміру перевищення встановленого обмеження швидкості руху: чим більше перевищення швидкості, тим суворіше покарання”, — йдеться у пояснювальній записці до документа.

Щоправда, станом на 2026 рік жоден із законопроєктів так і не винесли на розгляд депутатів.

Небезпечна дорога!

На Миколаївщині рятувальники за допомогою гідравлічного інструменту деблокували постраждалого водія, якого затисло в авто. Повідомляють, що чоловік не впорався з керуванням, машина з’їхала у кювет та перекинулася. А в Івано-Франківську вантажний бус наїхав на пішохода, який раптово вибіг на дорогу. Смертельна аварія трапилася в Харкові: водій не впорався з керуванням, виїхав за межі проїжджої частини та врізався в бетонний стовп. Внаслідок зіткнення кермувальник загинув, а троє пасажирів з травмами різного ступеня тяжкості доставлені до медичного закладу. 

І це лише кілька випадків ДТП із тих, якими рясніють стрічки новин у вересні. 

Понад 16 000 аварій

Загалом за січень-серпень цього року на дорогах України сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з потерпілими і загиблими. Про це в  телемарафоні “Єдині новини” розповів перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. “У цих ДТП, на жаль, травмувалося 20 463 людини, що на 2% менше, ніж за аналогічний період минулого року”, — зазначив правоохоронець. А ось кількість загиблих зросла. Аварії забрали життя 1968 людей — 2,5% більше, ніж минулоріч. 

Перевищення швидкості й не тільки

Серед причин, які призводять до ДТП із жертвами — порушення правил під час зміни напрямку або початку руху,  недотримання безпечної дистанції. А ще — порушення правил проїзду перехресть і нерегульованих пішохідних переходів та керування у стані сп’яніння. Втім головна причина —  це перевищення швидкості (понад 41% усіх ДТП з потерпілими і загиблими).

“Гонщики” на дорогах 

Патрульні щодня фіксують перевищення швидкості та зупиняють  “автогонщиків”. Впродовж цього року поліцейські  винесли понад 3,8 млн постанов за перевищення швидкості: більш як 3,3 млн — завдяки системі автофіксації, понад 518 тис. — за допомогою приладів TruCAM. 

Вплив війни

Через повномасштабну війну багато інструментів безпеки дорожнього руху зараз неможливо або дуже важко застосовувати. “Перш за все, тут потрібно говорити про безпечну інфраструктуру, про будівництво безпечних доріг, про реконструкцію доріг, про безпечну організацію дорожнього руху, що покладено на власників та балансоутримувачів доріг.  Проте, звісно, що в умовах повномасштабного наступу російської федерації на нашу державу фінансування даних заходів також є обмежене”, — зазначив Білошицький.

Більшість боржників — чоловіки

Понад 735 тисяч нових боргів через несплачені штрафи ПДР зафіксували торік за даними Єдиного реєстру боржників. І кількість проваджень через несплачені штрафи стабільно зростає. Порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення — збільшилася аж у 2,4 рази. 

83% боржників за минулий рік — чоловіки. Більшість порушників (54%) — віком від 25 до 45 років. Частка боржників серед жінок також росте: якщо у 2021-му проваджень щодо водійок було лише 9%, то нині їх уже 17%.

10,4% від усіх боргів за несплачені штрафи зафіксували на Дніпропетровщині. Майже стільки ж — у столиці. На третьому місці Одещина — 7,8% заборгованих штрафів.

Кількість порушень на дорогах зростає

Більшає не лише несплачених штрафів, а й самих порушень ПДР.  Від початку цього року кількість аварій у різних регіонах України зросла на 5-9%, порівняно з 2023-24 роками. За інформацією заступника начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, найбільше ДТП трапляється у найзаселеніших регіонах країни, а найпоширенішою їхньою причиною залишається перевищення швидкості, яке спричиняє майже 40% усіх аварій. 

“Серед критичних регіонів по кількості ДТП — Львівська, Дніпропетровська і Київська області, адже ці регіони є одними з найбільш насичених щодо транспортного потоку й найбільшою щільністю транспорту в порівнянні з іншими регіонами”, — розповів Білощицький.

Кожне 25-те ДТП з постраждалими — скоєне п’яними водіями

Крім того, від початку повномасштабного вторгнення на 19% побільшало аварій, скоєних нетверезими водіями. А минулоріч кожне 25-те ДТП з постраждалими спричинив п’яний кермувальник. Найбільше нетверезих водіїв у 2024 зафіксували на Дніпропетровщині — 8 745 протоколів. До трійки антилідерів потрапили також Київ — 8 176 протоколів та Одещина — 7 073 протоколи.

Що буде, якщо не платити штраф

Якщо не сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху впродовж 15 днів, його сума зросте вдвічі. Якщо не оплатити його протягом 30 днів з дня набрання законної сили постанови про накладення адмінстягнення, то така постанова потрапить до органів державної виконавчої служби. А порушник перейде у статус боржника.

Щоб стягнути несплачений штраф швидше, виконавча служба перевірить інформацію про майно боржника і його банківські рахунки. Далі державний виконавець може накласти арешт на рухоме і нерухоме майно, а також арештувати рахунки неплатника. 

Для того,  щоб закрити провадження та зняти ці арешти, доведеться сплатити не лише сам штраф, а й виконавчий збір та виконавчі витрати.

Київ — лідер за кількістю аварій із постраждалими

За даними поліції, понад 2 тисячі людей загинули, ще майже 27 тисяч травмувалися на українських дорогах за перші 9 місяців цього року.  Загалом, за цей час в Україні трапилися майже 17 тисяч ДТП, що на 11% більше, ніж за аналогічний період минулоріч. Найбільше аварій із постраждалими зафіксували у Києві — 1 393 аварії. На другому місці населені пункти на Дніпропетровщині (1350), а на третьому — на Одещині (1 148). Саме на Одещині кількість аварій рекордно зросла — аж на 40%, порівняно з аналогічним періодом торік. А кількість загиблих у цьому регіоні взагалі збільшилась на 70%.

Небезпечними вже не перший рік залишаються траси Київ — Чоп та Стрий — Умань — Дніпро — Ізварине: на кожній із них трапилося майже по 300 ДТП із постраждалими. До трійки доріг, де сталося найбільше аварій, також потрапила траса Київ — Харків — Довжанський: 156 важких ДТП. 

За інформацією поліції, ризикованим для водіїв є період між 17 і 19 годинами. Також дуже обережними радять бути у п’ятницю, адже це найбільш “аварійний” день тижня. 

Більшість смертей — через швидкість

Більшість смертельних ДТП трапилися через перевищення швидкості водіями. Це приблизно 40% від усіх аварій, де загинули люди. Водночас камери автофіксації цьогоріч зафіксували рекордну кількість порушень за весь час роботи. І майже всі вони стосувалися перевищення швидкості. Загалом йдеться про майже 3,3 мільйони порушень, що у 1,7 разів більше, ніж за той самий період минулоріч. Найбільшу кількість випадків задокументували у вересні — 520 тисяч.

Яке покарання?

Перевищення швидкості на понад 20 км/год передбачає штраф у розмірі 340 грн, а в разі перевищення більш як на 50 км/год – штраф складе 1700 грн. Якщо в аварії, яка трапилася через недотримання швидкісного режиму, були травмовані, це карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами, якщо загиблі — позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Наразі в Україні працює 308 камер автофіксації у 19 областях та столиці. 20% від усіх камер розташовані в Києві та області. На Львівщині працюють 44 камери. Водночас у регіонах, наближених до фронту, прилади контролю не працюють.

Найбільше випадків у Києві

Українці з кожним роком втрачають все менше мобільних телефонів. Такою є статистика Міністерства внутрішніх справ. Так, близько 6,6 тисяч телефонів було викрадено чи загублено від початку 2024 року. І це у 2,5 рази менше, ніж за відповідний період 2021 року та у 1,3 рази менше, ніж минулоріч. Для порівняння, у 2023 українці залишились без 29 тисяч телефонів.  

Найбільше про втрату телефонів цьогоріч заявляли мешканці Києва — 790 випадків (11,9% від загальної кількості). На другому місці Дніпропетровщина з 582 випадками (8,8%), а Запорізька область посідає третє місце з 566 випадками (8,6%).

За крадіжку телефона — 5 років за гратами

В Україні за крадіжка телефона можуть покарати, як штрафом чи громадськими роботами, так і обмеженням волі до 5 років. Навіть  якщо людина просто знайшла телефон, але забрала його собі, замість того, щоб  шукати власника чи звернутися до поліції, її також можуть притягти до відповідальності за крадіжку. І такі випадки в українській судовій практиці уже бували.

Тож юристи радять — якщо знайшли загублений гаджет, обов’язково спробуйте відшукати власника, щоб повернути йому майно. Якщо це неможливо, треба повідомити про знахідку правоохоронців або ж орган місцевого самоврядування.

Найпопулярніший пароль — 1234

Якщо ж у вас вкрали телефон — звернення до поліції необхідне, щоб повернути цінну річ. Але чимало можна зробити й самим, щоб полегшити пошуки гаджета та не дати зловмисникам скористатися даними із нього. Передусім, варто встановити спеціальну програму з відстеження телефону, яка дозволить визначити локацію девайса, а також видалити видалити всю інформацію з нього чи просто заблокувати. 

Не завадить налаштувати подвійну ідентифікацію. У такому разі програми, окрім паролю, ще потребуватимуть підтвердження входу за допомогою коду, який надійде в SMS чи на електронну пошту.

І головне — необхідно увімкнути автоматичне блокування екрана. І обмежити кількість спроб введення паролю. А сам пароль обрати складний: жодних днів народжень чи популярних дат. Цим правилом, на жаль, нехтують чимало людей і не лише в Україні. Як пише видання New York Post, найпопулярніший чотиризначний пароль у світі у 2024 році — 1234. Якщо у вас цей пароль, то зловмисники можуть підібрати його за кілька секунд. Також майже миттєво підбираються паролі з послідовності однакових цифр. Такі паролі, тим не менше, також належать до найпопулярніших. Загалом, паролі, що складаються з чотирьох символів, можуть мати понад 10 000 можливих комбінацій, тож варто обрати таку, яку буде важко відгадати.

50 тисяч випадків “нетверезого водіння” від початку року

Цього року правоохоронці задокументували більше випадків керування авто напідпитку, ніж за цей же період 2023-го. Про це в ефірі національного марафону заявив перший заступник начальника департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький. “У минулому році ми мали антирекорд… 151 тисяча матеріалів із зафіксованими фактами керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Вже за чотири місяці цього року ми маємо знову ж таки безпрецедентну статистику: зафіксували вже майже 50 тисяч випадків керування автомобілем у стані сп’яніння”, — заявив Білошицький. За його словами, за цей самий період минулого року було 46 тисяч випадків.

Майже чверть ДТП трапляються між 17:00 і 19:00

За даними патрульної поліції, які оприлюднили на початку року — в Україні кількість усіх ДТП зросла на чверть, якщо порівняти з 2022 роком. А смертність від них підвищилася на 9%. Так, за минулий рік сталося 23 462 ДТП із загиблими або травмованими. 3053 людини загинули, а 29 502 — отримали ушкодження. 

Причиною понад 50% усіх смертельних аварій у поліції назвали — перевищення швидкості. Серед інших частих причин смертельних ДТП — порушення правил маневрування (16%), а також перехід дороги в невстановленому місці й виїзд на смугу зустрічного руху. По всій Україні найбільше смертей на дорогах поруч із населеними пунктами фіксували в Дніпропетровській, Львівській і Харківській областях. Майже чверть усіх ДТП траплялися між 17:00 і 19:00. Найбільша кількість серед усіх аварій — це зіткнення машин (41%), на другому місці наїзд на пішоходів (27%), а на третьому — наїзд на перешкоду (12%).

У поліції покладають надію на пункти тверезості

В Україні штрафи за перевищення швидкості різняться, залежно від тяжкості порушення. За перевищення дозволеної швидкості на більше ніж 20 км/год — становить 340 гривень. Якщо водій їде на понад 50 км/год швидше дозволеного, то мусить сплатити 1 700 гривень.  

Значно жорсткіші покарання за нетверезе водіння. За керування у нетверезому стані штраф — 17 000 гривень із позбавленням права керування на 1 рік. Якщо впродовж року людина вчинить таке порушення повторно — штраф 34 000 гривень із позбавленням права керування на 3 роки з вилученням транспортного засобу чи без такого або адмінарешт на 10 діб з вилученням транспортного засобу чи без такого. Третє та наступні протягом року керування в стані сп’яніння потягнуть за собою штраф — 51 000 гривень із позбавленням права керування на 10 років та конфіскацією транспортного засобу або адмінарешт на 15 діб із позбавленням права керування на 10 років та конфіскацією транспортного засобу. 

Якщо нетверезий водій спричинив ДТП, штраф становить — 34 000 гривень або адміністративний арешт на строк 15 діб із позбавленням права керування на 3 роки.

І все ж немалі, за українськими мірками, фінансові покарання не зупиняють водіїв від п’яного кермування. На думку Білошицького, ситуацію мали б поліпшити, так звані, пункти тверезості, тобто можливість для поліції раптово зупиняти водія для перевірки на вживання заборонених речовин. За його словами, наразі розглядається питання законодавчого врегулювання роботи цих пунктів.

Кожні 140 секунд в мережі знаходять матеріали сексуального насильства над дітьми

Нині кожна дитина, що має доступ до інтернету та соціальних мереж, ризикує стати жертвою сексуалього насильства онлайн. А об’єктами цих злочинів здебільшого стають діти, яким ще немає й 14 років. Про таке під час круглого столу в Медіацентрі Україна — Укрінформ розповіла Анастасія Дьякова, засновниця проєкту #stop_sexтинг. За її словами, одна з найбільших організацій у світі, що займається проблемою безпеки дітей інтернеті — The Internet Watch Foundation — знаходить у мережі  матеріали сексуального насильства над  дітьми кожні 140 секунд.

Таке насильство може мати різні форми. Однією із них є секстинг — надсилання інтимних фото чи відео. Підлітків часто вводять в оману, переконуючи, що вони спілкуються з однолітками протилежної статі. “Хлопець” чи “дівчина” здобувають довіру, а тоді просять надіслати відверті світлини. Іноді злочинці кидають такі фото першими та вимагають у підлітка показати “взаємність”. Дітей також можуть без їхнього відома записувати під час прямої трансляції, де обманом змусили оголитися.

Все це в результаті може стати матеріалом для ще одного виду сексуального насильства — сексуального шантажу. Це коли після отримання інтимних фото дитину починають шантажувати, що надішлють зображення друзям, родичам і знайомим. Шантажисти можуть вимагати грошей, або все нових світлин. Злочинці показують жертві, що мають про неї різну інформацію (відомості про школу, домашню адресу), щоб змусити дитину виконати їхні вимоги.

Кібергрумінг — ще один вид сексуального насильства онлайн. Під час кібергрумінгу злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Свідомо будують своє спілкування з неповнолітніми так, аби викликати в них теплі почуття та довіру А потім можуть змушувати виконувати певні сексуальні дії, зокрема, й на камеру.

Негайно звернутися до правоохоронців

Якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексуального шантажу, необхідно негайно звернутися до поліції. Якщо ж натрапили у інтернеті на контент із сексуальним насильством щодо дітей, повідомити про це можна на порталі StopCrime. У березні цього року цей ресурс запустили Департамент кіберполіції та ВГО “Магнолія”. Тут кожен може анонімно або публічно надіслати посилання на підозрілий контент із дітьми. Далі громадська організація “Магнолія” збере та проаналізує інформацію й передасть її до Департаменту кіберполіції та в Інтерпол.

Але що можна зробити, щоб запобігти насильству? Дуже важливо говорити з дітьми про ризики, пов’язані з використанням технологій. Наголошувати, що навіть, якщо втрапили в халепу, ніколи не пізно звернутися по допомогу. Адже підлітки часто намагаються вирішити проблему самостійно, без участі дорослих. Зокрема, можуть навіть спробувати зустрітися з кривдником особисто, щоб припинити шантаж. А це може бути вкрай ризикованим. Якщо ж батькам і дітям важко говорити на відверті теми, варто скерувати молодь на спеціальні сайти, де зібрана інформація, як користуватися соцмережами безпечно.

Принцип «Єдиного вікна»

Речник парламенту Руслан Стефанчук пояснив, що створення «Системи 112» за фактом означає об’єднання всіх служб – 101, 102, 103 та 104 – в єдину систему. За його словами, принцип «єдиного вікна» дозволить забезпечити кращий рівень надання екстреної допомоги та оперативно залучати декілька екстрених служб у разі виникнення невідкладних ситуацій.

У Міністерстві внутрішніх справ розповіли, що у «Системі 112» поєднані традиційні методи реагування на екстрені та надзвичайні події й інформаційно-телекомунікаційні технології. Це дозволить:

– підвищити ефективність надання допомоги населенню;

– удосконалити діяльність аварійно-рятувальних служб, поліції та медиків;

– віддалено «бачити» ситуацію на місці екстреної події;

– оперативно задіяти доступні ресурси;

– забезпечувати інформацією урядові та регіональні кризові центри в режимі реального часу.

Що зміниться

Єдиний номер виклику екстрених служб 112 може запрацювати до кінця року у Києві та Київській області, розповів заступник Міністра внутрішніх справ України Ігор Бондаренко під час брифінгу в Медіацентрі Україна. Решта регіонів можуть приєднатись до системи протягом наступного року.

Запровадження єдиного номеру 112, за словами заступника міністра, спростить українцям процес виклику одразу кількох екстрених служб.

«Людині не потрібно буде у разі якоїсь складної ситуації, де необхідна участь декількох служб наприклад, і ДСНС, і швидкої допомоги, чи ще інших, вживати якихось додаткових заходів і телефонувати в декілька служб. Вона повідомляє оператору ту інформацію, яку може надати. Оператор автоматично бачить місце розташування абонента, формує картку події, заповнює згідно нової методики вже чіткий план реагування, задіює оперативно-диспетчерські підрозділи, які обслуговують дане місце. І це автоматично обробляється, автоматично опрацьовуються, підрозділи уже здійснюють реагування за готовим чітким алгоритмом», — пояснив Ігор Бондаренко.

Європейський досвід

Створення «Служби 112» входить до переліку зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Безкоштовний номер 112 відомий кожному європейцю. Набравши його, мешканець Європи потрапляє до диспетчерського центру служби екстреної допомоги, яка координує дії поліції, пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної газової служби, рятувальних служб. Отже, опинившись у безвихідному становищі, людині не треба визначатись, кому телефонувати. Треба лише сповістити про проблему на 112.

Унікальність номеру 112 у тому, що його можна набрати з будь-якого телефонного апарата, без введення PIN-коду та при заблокованій клавіатурі. Під час виклику автоматично визначається місцезнаходження абонента, є можливість спілкуватися різними мовами.

Перші камери і тестовий період

У Києві 12 березня запрацювали перші 20 камер фотовідеофіксації порушень ПДР. Ще 30 протягом місяця мають з’явитися на дорогах Київської області. Найперше камери встановлять у місцях підвищеної концентрації ДТП – там, де загинуло і травмувалось найбільше людей. Як і належить за законом, перед усіма камерами буде розміщено попереджувальний знак. Також місця розташування камер будуть нанесені на карти та у навігаційні системи. Перелік вулиць, де вже встановлені камери у Києві, можна переглянути на сайті МВС (mvs.gov.ua).

Після відвідин Центру фіксації порушень швидкісного режиму Президент Володимир Зеленський наголосив, що держава не ставить за мету зібрати більше штрафів завдяки новій системі. Щоб люди могли ознайомитись з роботою системи, передбачений тестовий період. За інформацією поліції, перші півтора місяці камери працюватимуть в режимі інформування і попередження. Тож повноцінно фотовідеофіксація порушень запрацює з 1 травня.

«Завдання, щоб люди знали, що, коли вони порушують правила дорожнього руху, вони не думають не лише про своє життя, а й про життя тих людей, які їдуть з ними в машині, їдуть дорогами України», – зазначив Володимир Зеленський.

Після презентації системи Президент висловив побажання, щоб після пілотного тестування в Києві та області система запрацювала по всій країні. У МВС запевнили, що вже скоро камери встановлять в інших регіонах.

«Згодом кількість камер по всій країні збільшиться. Ви до цього готові? Сподіваюся, що так! Це трохи дискомфортно після десятиріч «вольниці», але це єдиний шлях для скорочення кількості загибелі людей на дорогах», – заявив міністр МВС Арсен Аваков.

Хто і скільки заплатить?

У МВС кажуть, що система автоматичної фотовідеофіксації – це не просто камери над дорогою, а складна високотехнічна система. До її складу входять: сертифіковані комплекси фотовідеофіксації, робочі станції обробки даних, сучасне і захищене програмне забезпечення, кваліфіковані оператори робочих станцій.

Якщо водій порушив ПДР, інформація про цей випадок потрапляє до системи електронної фіксації. Поліцейський перевіряє, чи було вчинене правопорушення, чи є повні дані про транспортний засіб, його власника, чи відповідає номерний знак марці і моделі зареєстрованого авто. Після перевірки всіх даних поліцейський формує постанову про адміністративне порушення і ставить електронний підпис. За перевищення швидкості руху більш ніж на 20 км/год на водія накладається штраф 255 гривень, за перевищення на понад 50 км/год – 510 гривень.

За словами першого заступника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, наразі інформацію щодо порушень правил дорожнього руху можна перевірити в електронному кабінеті водія (e-driver.hsc.gov.ua) та на сайті МВС (bdr.mvs.gov.ua). З 1 травня, після повноцінного запуску системи, штрафи надсилатимуть у паперовому вигляді через «Укрпошту».

Оплатити штраф можна буде в електронному кабінеті водія, застосунку «Дія», через платіжні сервіси або каси банків. Загальний строк оплати штрафу – 30 днів. У разі сплати штрафу протягом 10 днів з моменту отримання постанови можна отримати 50% знижки від загальної суми. Тобто сплатити 122,5 грн замість 255, і постанова буде вважатись виконаною.

Важливо знати, що штрафи надходитимуть на адресу власника транспортного засобу, а не водія у момент порушення. Щодо авто з іноземною реєстрацією, то за порушення ПДР відповідатиме людина, яка завезла його на територію України. У МВС кажуть, що завдяки системі має полегшитися пошук викрадених авто і тих, що знаходяться у розшуку.

Експерти погоджуються, що контроль за швидкістю – це тільки одна із складових на шляху до зменшення аварійності. Задля безпеки на українських дорогах потрібне будівництво якісної дорожньої інфраструктури, безпечних переходів і велодоріжок, а також підвищення якості навчання в автошколах і загальної культури водіїв та пішоходів в цілому.