Гарантійний термін — закінчився

У Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України, яке відповідає за дороги державного значення, пояснюють: нинішній стан покриття пов’язаний із фізичним зношенням та нестачею фінансування. За словами голови Агентства Сергія Сухомлина, траси Київ–Одеса та Київ–Чоп збудовані ще у 2012 році, а капітальний ремонт на них жодного разу не проводився. Гарантійний термін таких робіт становить 6–8 років, тоді як минуло вже понад тринадцять. Узимку вода потрапляє у тріщини, замерзає й руйнує покриття, а реагенти та перепади температур лише прискорюють процес. Ключовою ж причиною чиновник називає нестачу коштів. “Наш бюджет становить 10-15% від мінімальної потреби на повноцінне утримання”, — розповів  Сухомлин в інтерв’ю “Економічній правді”. Додамо, що за дороги місцевого значення відповідають органи місцевого самоврядування. Тож їхній ремонт залежатиме від фінансових можливостей громад.

Капітального ремонту не буде

За словами очільника Агентства, капітальний ремонт державних доріг у 2026 році не передбачений, адже в державному бюджеті немає на це видатків. Вже кілька років фінансування закладають лише на поточний (ямковий) ремонт і підготовку до зими. Загалом на дороги у 2026 році передбачено 12,6 млрд грн, однак 2,5 млрд із цієї суми спрямують на пункти пропуску та міжнародні проєкти. Безпосередньо на поточний ремонт і утримання автошляхів залишиться 8,6 млрд грн. На ці кошти дорожники планують виконувати лише фрезерування та латання вибоїн. Тож є ризик, що навесні наступного року проблема повториться.

Коли розпочнуть латати дороги?

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд доручив забезпечити готовність до поточного ремонту доріг загального користування. “Роботи мають бути початі, щойно це дозволять погодні умови”, — заявила вона. Насамперед ідеться про стратегічні маршрути, які забезпечують логістику для потреб оборони, життєзабезпечення громад, а також роботу критичної інфраструктури. “У державному бюджеті на 2026 рік передбачені видатки на ремонт автошляхів. Уряд працює над забезпеченням додаткового фінансування”, — йдеться в дописі Юлії Свириденко. 

Частину коштів спрямують на прифронтові регіони, де дороги мають значення для військових перевезень та евакуації. В інших областях черговість визначатимуть служби Агентства залежно від стану покриття та наявного фінансування. Для оцінки зношеності запроваджують автоматизоване сканування доріг. За підтримки японського фонду JICA Агентство отримало легкові автомобілі та очікує обладнання для автоматичного сканування доріг, яке фіксуватиме якість полотна та координати проблемних ділянок. Саме на основі цих даних визначатимуть обсяги й черговість ремонту. За словами Сухомлина, для якісного укладання асфальту потрібна температура щонайменше +5…+10 градусів протягом тижня-двох. Роботи в холодну погоду значно повільніші й дорожчі.

Скільки потрібно грошей?

За інформацією голови Агентства, державі потрібно виділяти щонайменше 60–70 млрд грн на рік лише на регулярне усунення тріщин і вибоїн. Варто нагадати, що у 2020 в Україні стартувала ініційована Президентом урядова програма “Велике будівництво”. У 2021 році видатки державного бюджету на будівництво та утримання доріг сягнули майже 180 млрд грн. Після початку великої війни уряд згорнув програму і вже в 2023-му фінансування скоротили до 42 млрд грн, у 2024 році — до 21,5 млрд грн, у 2025-му — до 18,6 млрд грн.

Десятки тисяч ДТП із постраждалими

Майже 26 тисяч ДТП із постраждалими зареєстрували в Україні за 2025 рік. За даними поліції, загинули  3 249 людей, ще 31 898 травмувалися. 643 ДТП із потерпілими трапилися через водіння у нетверезому стані.  Ці аварії забрали життя 73 українців та травмували 857.

Найчастіше ж у ДТП люди гинули через перевищення швидкості (1 718 смертей). Другою причиною, за кількістю загиблих, є виїзд на смугу зустрічного руху, не пов’язаний з обгоном (197 смертей). На третьому місці — перехід пішоходів у невстановленому місці (182 втрачених життя).

Найбільше ДТП траплялося між 16 та 18 годинами, а найнебезпечнішим днем тижня була п’ятниця.

Також, за інформацією патрульних, минулоріч розшукали та притягнули до відповідальності 2 243 керманича, які покинули місце аварії. У поліції нагадують, що за втечу з місця дорожньо-транспортної пригоди водієві може загрожувати штраф 3400 гривень або позбавлення водійських прав на строк від одного до двох років. Також до порушника можуть застосувати адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Сумний рекорд столиці

У Києві за минулий рік у ДТП загинули 145 людей, і це найвищий показник за останні роки — більше було лише у 2017-му.  Травмовано 2 213 людей, що на 107 більше, ніж попереднього року.

На думку представників громадської організації “Пасажири Києва”, кількість смертельних аварій росте через системне порушення правил дорожнього руху водіями. 

Водночас, за їхніми словами, Верховна Рада саботує розгляд законопроєктів, які можуть зупинити цю жахливу тенденцію.

Нові правила — на паузі

Один із документів, про який ідеться, це зареєстований у парламенті 26 травня 2025 року законопроєкт №13314, який скасовує “пільгові” 20 км/год. Натомість відповідальність за перевищення швидкості починається з понад 10 км/год. Також  документ запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Також, відповідно до законопроєкту, якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

У червні минулого року до Верховної Ради внесли законопроєкт 13314-1, який також пропонує суворіші покарання за перевищення швидкості та градацію штрафів відповідно до важкості порушення. “Головним завданням законопроекту є запровадження пропорційного та справедливого покарання в залежності від розміру перевищення встановленого обмеження швидкості руху: чим більше перевищення швидкості, тим суворіше покарання”, — йдеться у пояснювальній записці до документа.

Щоправда, станом на 2026 рік жоден із законопроєктів так і не винесли на розгляд депутатів.

Небезпечна дорога!

На Миколаївщині рятувальники за допомогою гідравлічного інструменту деблокували постраждалого водія, якого затисло в авто. Повідомляють, що чоловік не впорався з керуванням, машина з’їхала у кювет та перекинулася. А в Івано-Франківську вантажний бус наїхав на пішохода, який раптово вибіг на дорогу. Смертельна аварія трапилася в Харкові: водій не впорався з керуванням, виїхав за межі проїжджої частини та врізався в бетонний стовп. Внаслідок зіткнення кермувальник загинув, а троє пасажирів з травмами різного ступеня тяжкості доставлені до медичного закладу. 

І це лише кілька випадків ДТП із тих, якими рясніють стрічки новин у вересні. 

Понад 16 000 аварій

Загалом за січень-серпень цього року на дорогах України сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з потерпілими і загиблими. Про це в  телемарафоні “Єдині новини” розповів перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. “У цих ДТП, на жаль, травмувалося 20 463 людини, що на 2% менше, ніж за аналогічний період минулого року”, — зазначив правоохоронець. А ось кількість загиблих зросла. Аварії забрали життя 1968 людей — 2,5% більше, ніж минулоріч. 

Перевищення швидкості й не тільки

Серед причин, які призводять до ДТП із жертвами — порушення правил під час зміни напрямку або початку руху,  недотримання безпечної дистанції. А ще — порушення правил проїзду перехресть і нерегульованих пішохідних переходів та керування у стані сп’яніння. Втім головна причина —  це перевищення швидкості (понад 41% усіх ДТП з потерпілими і загиблими).

“Гонщики” на дорогах 

Патрульні щодня фіксують перевищення швидкості та зупиняють  “автогонщиків”. Впродовж цього року поліцейські  винесли понад 3,8 млн постанов за перевищення швидкості: більш як 3,3 млн — завдяки системі автофіксації, понад 518 тис. — за допомогою приладів TruCAM. 

Вплив війни

Через повномасштабну війну багато інструментів безпеки дорожнього руху зараз неможливо або дуже важко застосовувати. “Перш за все, тут потрібно говорити про безпечну інфраструктуру, про будівництво безпечних доріг, про реконструкцію доріг, про безпечну організацію дорожнього руху, що покладено на власників та балансоутримувачів доріг.  Проте, звісно, що в умовах повномасштабного наступу російської федерації на нашу державу фінансування даних заходів також є обмежене”, — зазначив Білошицький.

Більшість боржників — чоловіки

Понад 735 тисяч нових боргів через несплачені штрафи ПДР зафіксували торік за даними Єдиного реєстру боржників. І кількість проваджень через несплачені штрафи стабільно зростає. Порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення — збільшилася аж у 2,4 рази. 

83% боржників за минулий рік — чоловіки. Більшість порушників (54%) — віком від 25 до 45 років. Частка боржників серед жінок також росте: якщо у 2021-му проваджень щодо водійок було лише 9%, то нині їх уже 17%.

10,4% від усіх боргів за несплачені штрафи зафіксували на Дніпропетровщині. Майже стільки ж — у столиці. На третьому місці Одещина — 7,8% заборгованих штрафів.

Кількість порушень на дорогах зростає

Більшає не лише несплачених штрафів, а й самих порушень ПДР.  Від початку цього року кількість аварій у різних регіонах України зросла на 5-9%, порівняно з 2023-24 роками. За інформацією заступника начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, найбільше ДТП трапляється у найзаселеніших регіонах країни, а найпоширенішою їхньою причиною залишається перевищення швидкості, яке спричиняє майже 40% усіх аварій. 

“Серед критичних регіонів по кількості ДТП — Львівська, Дніпропетровська і Київська області, адже ці регіони є одними з найбільш насичених щодо транспортного потоку й найбільшою щільністю транспорту в порівнянні з іншими регіонами”, — розповів Білощицький.

Кожне 25-те ДТП з постраждалими — скоєне п’яними водіями

Крім того, від початку повномасштабного вторгнення на 19% побільшало аварій, скоєних нетверезими водіями. А минулоріч кожне 25-те ДТП з постраждалими спричинив п’яний кермувальник. Найбільше нетверезих водіїв у 2024 зафіксували на Дніпропетровщині — 8 745 протоколів. До трійки антилідерів потрапили також Київ — 8 176 протоколів та Одещина — 7 073 протоколи.

Що буде, якщо не платити штраф

Якщо не сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху впродовж 15 днів, його сума зросте вдвічі. Якщо не оплатити його протягом 30 днів з дня набрання законної сили постанови про накладення адмінстягнення, то така постанова потрапить до органів державної виконавчої служби. А порушник перейде у статус боржника.

Щоб стягнути несплачений штраф швидше, виконавча служба перевірить інформацію про майно боржника і його банківські рахунки. Далі державний виконавець може накласти арешт на рухоме і нерухоме майно, а також арештувати рахунки неплатника. 

Для того,  щоб закрити провадження та зняти ці арешти, доведеться сплатити не лише сам штраф, а й виконавчий збір та виконавчі витрати.

Київ — лідер за кількістю аварій із постраждалими

За даними поліції, понад 2 тисячі людей загинули, ще майже 27 тисяч травмувалися на українських дорогах за перші 9 місяців цього року.  Загалом, за цей час в Україні трапилися майже 17 тисяч ДТП, що на 11% більше, ніж за аналогічний період минулоріч. Найбільше аварій із постраждалими зафіксували у Києві — 1 393 аварії. На другому місці населені пункти на Дніпропетровщині (1350), а на третьому — на Одещині (1 148). Саме на Одещині кількість аварій рекордно зросла — аж на 40%, порівняно з аналогічним періодом торік. А кількість загиблих у цьому регіоні взагалі збільшилась на 70%.

Небезпечними вже не перший рік залишаються траси Київ — Чоп та Стрий — Умань — Дніпро — Ізварине: на кожній із них трапилося майже по 300 ДТП із постраждалими. До трійки доріг, де сталося найбільше аварій, також потрапила траса Київ — Харків — Довжанський: 156 важких ДТП. 

За інформацією поліції, ризикованим для водіїв є період між 17 і 19 годинами. Також дуже обережними радять бути у п’ятницю, адже це найбільш “аварійний” день тижня. 

Більшість смертей — через швидкість

Більшість смертельних ДТП трапилися через перевищення швидкості водіями. Це приблизно 40% від усіх аварій, де загинули люди. Водночас камери автофіксації цьогоріч зафіксували рекордну кількість порушень за весь час роботи. І майже всі вони стосувалися перевищення швидкості. Загалом йдеться про майже 3,3 мільйони порушень, що у 1,7 разів більше, ніж за той самий період минулоріч. Найбільшу кількість випадків задокументували у вересні — 520 тисяч.

Яке покарання?

Перевищення швидкості на понад 20 км/год передбачає штраф у розмірі 340 грн, а в разі перевищення більш як на 50 км/год – штраф складе 1700 грн. Якщо в аварії, яка трапилася через недотримання швидкісного режиму, були травмовані, це карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами, якщо загиблі — позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Наразі в Україні працює 308 камер автофіксації у 19 областях та столиці. 20% від усіх камер розташовані в Києві та області. На Львівщині працюють 44 камери. Водночас у регіонах, наближених до фронту, прилади контролю не працюють.

50 тисяч випадків “нетверезого водіння” від початку року

Цього року правоохоронці задокументували більше випадків керування авто напідпитку, ніж за цей же період 2023-го. Про це в ефірі національного марафону заявив перший заступник начальника департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький. “У минулому році ми мали антирекорд… 151 тисяча матеріалів із зафіксованими фактами керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Вже за чотири місяці цього року ми маємо знову ж таки безпрецедентну статистику: зафіксували вже майже 50 тисяч випадків керування автомобілем у стані сп’яніння”, — заявив Білошицький. За його словами, за цей самий період минулого року було 46 тисяч випадків.

Майже чверть ДТП трапляються між 17:00 і 19:00

За даними патрульної поліції, які оприлюднили на початку року — в Україні кількість усіх ДТП зросла на чверть, якщо порівняти з 2022 роком. А смертність від них підвищилася на 9%. Так, за минулий рік сталося 23 462 ДТП із загиблими або травмованими. 3053 людини загинули, а 29 502 — отримали ушкодження. 

Причиною понад 50% усіх смертельних аварій у поліції назвали — перевищення швидкості. Серед інших частих причин смертельних ДТП — порушення правил маневрування (16%), а також перехід дороги в невстановленому місці й виїзд на смугу зустрічного руху. По всій Україні найбільше смертей на дорогах поруч із населеними пунктами фіксували в Дніпропетровській, Львівській і Харківській областях. Майже чверть усіх ДТП траплялися між 17:00 і 19:00. Найбільша кількість серед усіх аварій — це зіткнення машин (41%), на другому місці наїзд на пішоходів (27%), а на третьому — наїзд на перешкоду (12%).

У поліції покладають надію на пункти тверезості

В Україні штрафи за перевищення швидкості різняться, залежно від тяжкості порушення. За перевищення дозволеної швидкості на більше ніж 20 км/год — становить 340 гривень. Якщо водій їде на понад 50 км/год швидше дозволеного, то мусить сплатити 1 700 гривень.  

Значно жорсткіші покарання за нетверезе водіння. За керування у нетверезому стані штраф — 17 000 гривень із позбавленням права керування на 1 рік. Якщо впродовж року людина вчинить таке порушення повторно — штраф 34 000 гривень із позбавленням права керування на 3 роки з вилученням транспортного засобу чи без такого або адмінарешт на 10 діб з вилученням транспортного засобу чи без такого. Третє та наступні протягом року керування в стані сп’яніння потягнуть за собою штраф — 51 000 гривень із позбавленням права керування на 10 років та конфіскацією транспортного засобу або адмінарешт на 15 діб із позбавленням права керування на 10 років та конфіскацією транспортного засобу. 

Якщо нетверезий водій спричинив ДТП, штраф становить — 34 000 гривень або адміністративний арешт на строк 15 діб із позбавленням права керування на 3 роки.

І все ж немалі, за українськими мірками, фінансові покарання не зупиняють водіїв від п’яного кермування. На думку Білошицького, ситуацію мали б поліпшити, так звані, пункти тверезості, тобто можливість для поліції раптово зупиняти водія для перевірки на вживання заборонених речовин. За його словами, наразі розглядається питання законодавчого врегулювання роботи цих пунктів.

Які дороги треба ремонтувати під час війни?

Кожна область України відчуває на собі війну по-різному: задача доріг у західних регіонах — забезпечувати експорт та імпорт товарів, тоді як у східних та південних областях — це військова логістика та евакуаційні шляхи. Питання доцільності ремонту та будівництва доріг під час війни коментував і Президент Володимир Зеленський. За його словами, ремонт транспортної інфраструктури в умовах воєнного часу зупиняти не можна. “Сьогодні інфраструктура стає галуззю не комфорту, а необхідності та обороноздатності держави через те, що є і зброя, і зерно, і металургія”, — заявив Зеленський.

Ремонт доріг у громадах, віддалених від лінії фронту, в перші два роки війни був можливим через профіцит бюджетів громад, але ця ситуація зміниться вже цього року, оскільки Верховна Рада перерозподілила податки: “військовий ПДФО” та частина акцизного збору, з яких фінансувались ремонт та будівництво доріг, йтимуть на потреби оборони.

Але деякі дороги у 2024 році все ж полагодять. Як пояснили в Державному агентстві відновлення, установа оголосить послуги з експлуатаційного утримання шляхів, які важливі для логістики в країні. “Без належного утримання ми ризикуємо вже у найближчі місяці зіштовхнутися з ризиком зриву доставки критично важливих вантажів. Роботи з утримання мережі доріг, які ми плануємо робити, мають забезпечувати проїзд автошляхами, щоб жоден вантаж військового або гуманітарного призначення не зупинився. Експлуатаційні витрати допоможуть лише підтримувати стан автошляхів. Жодної нової дороги не буде побудовано в 2024 році, жодна дорога не буде капітально відремонтована”, — пояснили у відомстві.

Які шляхи ремонтували в прифронтових областях?

У прифронтових областях кожна дорога має критичне значення, оскільки це — логістика військових вантажів, евакуація цивільних та поранених військових. Тож їхнє утримання — це безпосереднє забезпечення потреб оборони. Що ближче лінія фронту, то більше страждає дорожнє покриття. Приміром, за перші півтора роки великої війни у Миколаївській області було пошкоджено близько 850 км автошляхів, що еквівалентно 25% доріг області. На утримання доріг місцевого значення області минулого року спрямовано 325 млн грн з державної субвенції. 264 млн грн пішло на капітальний ремонт на ділянці дороги Баштанка — Березнегувате, про що, за словами начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма, просили військові. 

Схожа проблема була і на Харківщині, де внаслідок окупації частини області та активних бойових дій дороги теж були суттєво пошкоджені. Найбільше — в Ізюмському (988 км), Куп’янському (914 км) та Чугуївському (736 км) районах. Впродовж року після деокупації області там було повністю відновлено 75 км доріг, ще на 750 км — проведено ямковий ремонт. За перші дев’ять місяців 2023 року на ремонт місцевих доріг на Харківщині було виділено 887 млн грн з державної субвенції та коштів громад.

Збитки правобережної частини Херсонської області через підрив мостів та пошкодження доріг протягом першого року війни склали близько 28 мільярдів гривень. За даними Херсонської ОВА, цьогоріч наявні можливості на утримання та ямковий ремонт доріг становлять 44 млн грн. При цьому необхідна сума на 2024 рік — 224 млн грн. У Запорізькій області утримання 382 км доріг в прифронтових районах обходиться у понад 400 млн грн, адже неокупована територія регіону — значно більша, ніж на Херсонщині.

“Дешеві” українці захопили ринок автоперевезень?

Коріння конфлікту тягнеться ще від лютого минулого року, коли Європейський Союз відкрив так звані “коридори солідарності”, аби спростити ввезення імпортних товарів в Україну. Ці коридори були розраховані, передусім, на гуманітарну та військову допомогу, а також на вивезення аграрної продукції, продаж якої є основним джерелом заробітку для України. 14 червня минулого року Україна з ЄС погодили Угоду про лібералізацію автомобільних перевезень, відому як “транспортний безвіз”. Вона скасувала дозволи на міжнародні перевезення країнами ЄС для українських перевізників, а також визнавала українські водійські права та сертифікати для професійних водіїв.

Рішення про спрощений в’їзд на територію ЄС є вигідним для України, не критичним для країн Європи, але вкрай болючим для місцевих перевізників. Ось як коментує ситуацію один з учасників акції на кордоні — водій-підприємець Єжи з польського міста Біла Підляська: “Українці дешевші, їм не потрібно відповідати європейським стандартам, тому вони мають великі переваги. Вони можуть перевозити будь-який вантаж в Європі дешевше, а ми, польські експедитори, повинні відповідати всім стандартам ЄС і сплачувати високі соціальні збори”. За його словами, українці захопили 90% ринку транскордонних перевезень, хоча раніше мали частку до 60%.

Збитки для економіки, пекло — для водіїв

Поляки блокують лише автомобільні пункти пропуску, залізничні ж працюють в штатному режимі. Але блокування однаково завдає суттєвого удару нашій економіці. Як заявив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ, лише прямі збитки за перші два з половиною тижні блокади становлять понад 400 млн євро. Щодо непрямих втрат — блокада пунктів пропуску на кордоні стимулювала зростання цін на пальне. Наприклад, автомобільний газ за місяць здорожчав на 11,5 грн, або майже на 30%.

Хоча польські протестувальники заявляли, що не блокуватимуть приватні автівки, автобуси та вантажівки з товарами військового призначення і гуманітарну допомогу, на практиці блокується все. Зокрема, 3 грудня у черзі сфотографували вантажівку з військовими човнами, які Україна отримує від США. Блокада також загрожує життю та здоров’ю українських перевізників — впродовж місяця зафіксували вже дві смерті. Наші водії перебувають у вкрай поганих умовах — з дефіцитом води, продуктів, без душу та елементарних зручностей.

Яким може бути рішення?

Польські протестувальники вимагають відновити норму про обов’язкові транспортні дозволи для водіїв з країн, що не є членами ЄС. Також серед вимог — заборона реєстрації в Польщі компаній з капіталом з-поза меж ЄС, доступ до української системи “Шлях”, окремі черги для машин з ЄС у системі “єЧерга” та для порожніх авто. Виконання останньої вимоги представники України і Польщі вже погодили. Щодо інших — складніше. Польські перевізники, фактично, вимагають скасування “транспортного безвізу” для України. За словами очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова, це — неможливо, і таке рішення навіть не обговорюється. Отже, компромісу доведеться шукати в іншій площині. Ситуація ускладнюється політичною кризою в Польщі. Команда чинного прем’єра Матеуша Моравецького, ймовірно, не залишиться при владі, а новий, опозиційний уряд буде сформовано не раніше середини грудня. Саме тоді й варто очікувати вирішення кризи на кордоні.

Підсумки року

За даними Укравтодору, із запланованих на цей рік 4 200 км доріг державного значення вже побудували – 3 900 км, решту планують здати до кінця 2020-го. Для порівняння торік в експлуатацію ввели 847 км доріг, у 2018 році – 1 412, у 2017-му – 1 407.

Лідерами за кількістю нових і реконструйованих доріг є Харківська, Закарпатська, Запорізька, Сумська та Хмельницька області. У кожній з них побудовано близько 200 км доріг. Загалом дорожнє будівництво охопило усі області України. За інформацію Держагентства автодоріг, чимало доріг оновлюються одразу в кількох областях, наприклад: Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, M-18 Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта, М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка, М-03 Київ – Харків – Довжанський.

«Результати нашої роботи дуже помітні в цьому році, їх не вдасться заховати, і сказати що це було побудовано у минулі роки – це все побудовано та добудовано у 2020 році. Більше, ніж в будь-який інший рік за весь період незалежності», – тішиться голова Укравтодору Олександр Кубраков.

Так само успішно просувається відновлення мостів. Зі 100 запланованих уже відремонтовано 78 мостів та шляхопроводів. Уже ввели в експлуатацію чотири мости-довгобуди – в Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях. Відбудовали мости у Донецькій області, зруйновані за роки війни на Донбасі. Особливу увагу приділили легендарному довгобуду у Запоріжжі. За інформацією Держагентства, до кінця року буде відкрито рух мостом через річку Старий Дніпро з Хортиці до Бабурки. Повністю роботи планують завершити за два роки.

Цьогоріч стартувало також кілька довгострокових проектів. Приміром будівництво доріг у прикордонних регіонах, а також першої цементобетонної траси Кропивницький – Миколаїв – Дніпро – Решетилівка.

Контроль за якістю і плани на 2021

В Укравтодорі кажуть, що цьогорічне будівництво відрізняється не тільки кількісно, а й якісно. Так, у 2020 році вперше до контролю якості дорожніх робіт залучили іноземних наглядачів. За статистикою, на кожному третьому кілометрі будівництва працюють консультанти незалежного технагляду з Австрії, Франції, Польщі, Туреччини.

Так само вперше розпочалась робота зі збереження нових доріг, а саме цілодобовий ваговий контроль. За статистикою, протягом січня-вересня 2020 року інспектори Укртрансбезпеки у співпраці з Нацполіцією перевірили понад 500 тисяч транспортних засобів, склали близько 10,5 тисячі актів порушень габаритно-вагових параметрів і нараховали майже 100 млн грн плати за перевантаження. Наступного року габаритно-ваговий контроль буде вже здійснюватися автоматично. За інформацією уряду, до кінця 2021 року на українських дорогах планують встановити понад 150 автоматичних комплексів Weigh-in-Motion (зважування у русі).

Також наступного року Укравтодор планує побудувати і відремонтувати 6,8 тисяч км доріг, а також реконструювати 150 мостів. Серед масштабних інфраструктурних проектів, які планують розпочати у 2021 році: Київська обхідна дорога орієнтовною вартістю 85 млрд грн, а також будівництво нового моста через Дніпро в Кременчуці (12,5 млрд грн).

Загалом за п’ять років в Україні планують відбудувати більшість доріг. Про таку амбіційну мету неодноразово казав Президент Володимир Зеленський: «Я хотів би бути Президентом, якого запам’ятають, як людину, після якої в Україні з’явились дороги. Я дуже цього хочу, бо я збираюсь жити в Україні і після своєї каденції і хочу їздити по дорогах і щоб люди бачили, і мені не було соромно. Наша задача побудувати всі державні дороги, які об’єднають нашу країну, які будуть вітриною нашої європейської країни. А це 25 тисяч пріоритетних доріг. І я до кінця своєї каденції – скільки вона там буде, вирішує народ України – але я впевнений, що до кінця своєї каденції ми добудуємо усі державні дороги».

Цьогоріч будівельний сезон майже добіг кінця. Попри пандемію та кризу, вдалось чимало. Експерти погоджуються, що розвиток інфраструктури є важливим навіть у важкі часи, оскільки дає робочі місця багатьом українцям і робить країну успішнішою.