Головні вектори держави: що сказав Президент у Верховній Раді

У вересні Президент України Петро Порошенко традиційно виступив зі зверненням до народних депутатів. За годину глава держави встиг перерахувати досягнення та прорахунки за останній період та окреслити головні виклики і цілі на майбутнє. Про що була промова Президента і чим вона відрізнялася від торішнього виступу, проаналізував Центр громадського моніторингу та контролю.

Про ЄС і НАТО

Виступ Президента розпочався зі звернення до депутатів підтримати зміни до Конституції щодо ЄС і НАТО. Адже «лише інтеграція України до євроатлантичного простору гарантує всім нам і мир, і безпеку, Україні – незалежність, а народу – підвищення рівня життя». Петро Порошенко нагадав про безвіз та річницю асоціації з ЄС. І зазначив, що для 10 млн громадян із біометричними паспортами відкрито вже майже дві третини країн світу.

Цього року глава держави не згадував про референдуми щодо ЄС і НАТО, натомість озвучив рішення РНБО не продовжувати договір про дружбу з Росією. Він пообіцяв подати відповідний законопроект до парламенту. Також закликав викреслити із Конституції дозвіл  базувати російський флот в Україні.

Про економіку та реформи

Петро Порошенко визнав, що не всі плани та обіцянки вдалося виконати, і це  об’єктивно викликає незадоволення у суспільства. Зокрема, не вдалося завершити війну і відновити територіальну цілісність країни. Глава держави також заявив про недостатній темп реформ і неефективність роботи антикорупційних органів.

Влада допустила чимало прорахунків, однак за останні чотири роки «вдалося зробити більше позитивних змін, ніж за попередні 23 роки Незалежності». Як зазначив глава держави, за останні 4 роки Україна відновила економічне зростання та зіскочила з російської «газової голки». У другому кварталі 2018 року ВВП України зріс на 3,8%.

Президент закликав ухвалити законопроекти, які полегшать ведення бізнесу: про концесії, процедуру банкрутства, бізнес-омбудсмена, бюро фінансових розслідувань. «Тільки не ховаючи голову у пісок, тільки визнаючи реальні проблеми, ми можемо запропонувати суспільству реальний шлях їхнього подолання», – підсумував він.

Про армію

Як і минулого року, армія була однією з центральних тем. Президент нагадав, як роками політики й чиновники «заробляли на армії», знищуючи її. А тепер – це армія нового покоління, з сучасним озброєнням і підготовкою.

«Сьогодні маємо узяти планку зовсім іншої висоти: нові технології, модернізація, доозброєння і переозброєння», – зазначив глава держави.

Петро Порошенко пообіцяв наступного року збільшити грошове забезпечення військових на 37%. Він наголосив, що вперше з незалежності на армію йде 3% ВВП. Але цього мало, щоб адекватно відбити російську загрозу. Тому закликав керівників Міноборони і ЗСУ до нестандартних й асиметричних відповідей на будь-які сценарії і плани противника та якнайшвидшого переходу на стандарти НАТО.

Також Президент звернув увагу на дерадянізацію армії: появу нових назв військових частин, вітань («Слава Україні!»), знаків, традицій і свят.

Про російську агресію, Донбас та Крим

Минулого року Президент говорив про реінтеграційний закон, миротворців ООН та гібридну війну РФ. Цього року російська агресія була вписана у ширший контекст. Петро Порошенко звинуватив Кремль у підтримці популістських рухів, роздмухуванні євроскептицизму,  втручанні у вибори по всьому світу, а також згадав хімічну атаку у Солсбері.

Глава держави звернув увагу на потужну міжнародну підтримку, а також посилення санкційного тиску на Росію за її дії в світі. «Принцип «нічого про Україну без України» став аксіомою міжнародної політики», – зазначив він.

Порошенко закликав депутатів продовжити дію закону про особливий порядок самоврядування на Донбасі та пообіцяв порушити питання миротворчої місії на Донбасі на Генасамблеї ООН. Також він заявив, що Україна боротиметься за повернення Криму, зокрема, у міжнародних судах.

Про інформаційну безпеку та агентів впливу

Увага до інформаційної війни РФ у цьогорічному посланні була ще гострішою, ніж торік. За словами глави держави, в Україні з’явилася «п’ята колона», якій потрібно дати відсіч, не порушуючи норм європейської демократії. Президент підтримав ідею закону про реєстрацію агентів впливу держави-агресора, але пообіцяв, що це не обмежуватиме свободу слова і не вплине на журналістів та громадянське суспільство.

Петро Порошенко заявив: «Деякі телеканали, газети та інтернет-видання стали просто неприхованими рупорами російської пропаганди. Частина нашого інформаційного поля так само окупована, як і частина української суверенної території».

Про автокефалію

Якщо у торішньому виступі Президент оголосив про намір добитися автокефалії для української православної церкви, то цьогоріч уже похвалився результатами. «Я не знаю, коли саме ухвалять Томос і коли його привезуть до Києва. Але впевнений, колесо цієї історії ми розкрутили так, що повернути назад його вже точно ніхто не зможе», – повідомив він.

За його словами, Томос – це фактично ще один Акт проголошення незалежності України. Президент запевнив, що держава захистить права священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, які добровільно вирішать перейти до єдиної церкви. Водночас держава поважатиме вибір тих, хто вирішить залишитись в МП.

Про вибори

Президент гарантував «вільні, чесні й демократичні вибори глави держави, нового парламенту, органів місцевого самоврядування так, як вони були проведені в 2014-15 роках». Він підкреслив, що Україна повинна ще раз зарекомендувати себе як лідера в дотриманні стандартів демократії на пострадянському просторі.

Президент закликав Раду скасувати депутатську недоторканність, зафіксувавши відповідні зміни у Конституції.