З початком російської агресії, коли Україна втратила контроль над частиною свого кордону, наша держава була змушена передивитись стандарти прикордонної безпеки. Укріплюючись технічно, кадрово та інфраструктурно, українська влада прийшла до рішення про необхідність біометричного контролю для іноземців. Тож задля протидії тероризму з наступного року всі громадяни інших держав повинні будуть здавати біометричні дані для в’їзду в Україну. Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував, як нові вимоги вплинуть на іноземців, охочих відвідати нашу країну.

Європейські стандарти безпеки

На початку липня Рада національної безпеки і оборони України під головуванням Президента Петра Порошенка розглянула питання посилення контролю за перетином державного кордону. Згідно з ухваленим рішенням, уже з 1 січня 2018 року для усіх іноземців, які перетинають український кордон, запроваджується біометричний контроль. Відповідно, до цієї дати усі українські пункти пропуску – аеропорти, автомобільні та залізничні переходи – повинні бути обладнані необхідною апаратурою для зчитування біометрії.

«Мова йде про посилення контролю за в'їздом, виїздом та перебуванням громадян інших держав на території України. Ми маємо зняти всі біометричні дані, включно і відбитки пальців, і цифрову фотографію. Це значно посилить можливості для боротьби з тероризмом», – наголошує Президент.

Основна мета збору біометричних даних – знати, хто приїздить до України, де перебуває і чи може бути джерелом небезпеки. Тож із наступного року іноземці, які не мають біометричних паспортів, повинні будуть залишати свої дані на кордоні. Експерти запевняють, що рішення РНБО викликане бажанням убезпечити власну територію від можливих терористів та провокаторів з Росії. Окрім того, біометричний контроль на кордоні є звичною практикою європейських держав, що дозволяє зміцнити кордони. Ще в 2012 році в ЄС запровадили глобальну ініціативу «розумний кордон», обладнавши всі прикордонні пункти біометричними зчитувачами.

Збір біометричних даних дозволяє країнам обмінюватись інформацією щодо терористичних організацій та бойовиків-терористів. Добропорядним громадянам біометричний контроль нічим не загрожує. На даний момент Інтерпол має біометричні дані  (відбитки пальців, ДНК, скани сітківки ока) понад 9 тисяч іноземних терористів. За словами Генсека організації Юргена Штока, ця інформація допомагає знайти і притягнути до відповідальності бойовиків, коли вони повертаються додому. Тож запровадження біометричного контролю в Україні є вимогою захисту. Особливо в умовах війни, коли надійність українського кордону є запорукою безпеки як нашої держави, так і Європи в цілому.

«Для нас важливо сьогодні облаштувати державний кордон на заході за європейськими стандартами – зручний та надійний. Тоді як східний кордон має стати фортецею, неприступною для тих, хто має протизаконні наміри», – підкреслює заступник глави МВС Вадим Троян.

Візи з Росією: «за» та «проти»

Звичайно, система біометричного контрою для іноземців насамперед торкнеться громадян Росії. Експерти зауважують, що рішення РНБО є відповіддю на запит суспільства, оскільки українцям не зрозуміло, чому в умовах російської агресії між двома країнами досі можна вільно мандрувати. Дискусія щодо візового режиму з РФ відбувається вже кілька років і, варто визнати, має чимало прихильників. Однак міністр закордонних справ Павло Клімкін пояснює, що запровадження віз для росіян не створить необхідного ефекту, натомість створить проблеми для громадян України в окупованому Криму.

«Візи для росіян можна було б ввести вже давно, проте виникає питання жителів Криму, яких окупаційна влада може змусити робити візу до власної країни. Водночас росіяни можуть скористатися візовим режимом, щоб тиснути на кримчан для зміни громадянства», – вважає Клімкін.

Справді, в Росії вже погрожували, що у разі запровадження візового режиму вони можуть вислати 4 мільйони українських заробітчан. Тому, на думку експертів, оптимальним рішенням має стати біометричний контроль та попередня реєстрація росіян в Україні.

«Запровадження візового режиму, враховуючи організаційно-економічні наслідки, виглядає практично неможливим. Потрібно відкривати консульства, утримувати апарат, налагоджувати роботу. Крім того, накладається й реакція суспільства, адже є заробітчани, родичі, зв’язки в РФ. Наразі біометричний контроль – це гібридне рішення. Це не оголошення візового режиму, але вже жорсткіші умови в’їзду для росіян», – вважає експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

Варто зазначити, що росіяни вже потрапили під певні обмеження 2015 року, коли їм заборонили в’їзд в Україну за внутрішніми паспортами. Тож наразі замість візової системи громадянам Росії пропонують проходити через електронну систему попередньої реєстрації. З 2018 року вони муситимуть узгоджувати мету візиту і маршрут із українським МЗС.

«Громадянин РФ, який хоче відвідати Україну, завчасно повинен буде зареєструватися і надати українському МЗС необхідні дані. Крім цього, вводиться вимога обов'язкової реєстрації громадян РФ, які перебувають на території України, на місці їх тимчасового перебування, а також їм необхідно буде надавати інформацію про пересування по території України», – пояснює секретар РНБО Олександр Турчинов.

Панацея чи перший крок до безпеки?

Речник Держприкордонслужби Олег Слободян зазначає, що в України є ще півроку для того, щоб технічно підготуватися до введення біометричного контролю на кордоні. Посилення безпеки вимагає співпраці Міністерства закордонних справ та Державної прикордонної служби, встановлення відповідної інфраструктури та навчання прикордонників. При злагодженій роботі та належному фінансуванні осучаснення українського кордону відбудеться в строк.

Іноземці також мають час, аби згідно з новими вимогами підготуватися до подорожі в Україну. Звісно, обмеження на кордоні торкнуться не лише росіян, а й туристів із Білорусі та Казахстану. На відміну від громадян країн Євросоюзу, а також Грузії та Молдови, які вже давно мають біометричні паспорти за стандартами ІКАО, жителі країн СНД, як правило, мають документи старого зразка. Та оскільки такі країни в меншості, нові правила особливо не вплинуть на кількість іноземців, які приїжджають до України.

Експерти сходяться на думці, що біометричний контроль не є панацеєю від людей, які потенційно несуть загрозу державній безпеці. Це має бути комплекс заходів, зокрема створення соціальної бази тероризму і посилений контроль за пересуванням росіян по Україні. Але перший та дуже важливий крок на безпековому шляху вже зроблений.

«Існує ціла низка проблем, які не можуть бути вирішені за допомогою і візового режиму, і біометричного контролю. Усе ж мені було б спокійніше, якби росіяни, перетинаючи кордон, залишали свою біометричну інформацію, за допомогою якої їх можна ідентифікувати», – зазначає політолог Петро Олещук.