Гарантійний термін — закінчився

У Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України, яке відповідає за дороги державного значення, пояснюють: нинішній стан покриття пов’язаний із фізичним зношенням та нестачею фінансування. За словами голови Агентства Сергія Сухомлина, траси Київ–Одеса та Київ–Чоп збудовані ще у 2012 році, а капітальний ремонт на них жодного разу не проводився. Гарантійний термін таких робіт становить 6–8 років, тоді як минуло вже понад тринадцять. Узимку вода потрапляє у тріщини, замерзає й руйнує покриття, а реагенти та перепади температур лише прискорюють процес. Ключовою ж причиною чиновник називає нестачу коштів. “Наш бюджет становить 10-15% від мінімальної потреби на повноцінне утримання”, — розповів  Сухомлин в інтерв’ю “Економічній правді”. Додамо, що за дороги місцевого значення відповідають органи місцевого самоврядування. Тож їхній ремонт залежатиме від фінансових можливостей громад.

Капітального ремонту не буде

За словами очільника Агентства, капітальний ремонт державних доріг у 2026 році не передбачений, адже в державному бюджеті немає на це видатків. Вже кілька років фінансування закладають лише на поточний (ямковий) ремонт і підготовку до зими. Загалом на дороги у 2026 році передбачено 12,6 млрд грн, однак 2,5 млрд із цієї суми спрямують на пункти пропуску та міжнародні проєкти. Безпосередньо на поточний ремонт і утримання автошляхів залишиться 8,6 млрд грн. На ці кошти дорожники планують виконувати лише фрезерування та латання вибоїн. Тож є ризик, що навесні наступного року проблема повториться.

Коли розпочнуть латати дороги?

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що уряд доручив забезпечити готовність до поточного ремонту доріг загального користування. “Роботи мають бути початі, щойно це дозволять погодні умови”, — заявила вона. Насамперед ідеться про стратегічні маршрути, які забезпечують логістику для потреб оборони, життєзабезпечення громад, а також роботу критичної інфраструктури. “У державному бюджеті на 2026 рік передбачені видатки на ремонт автошляхів. Уряд працює над забезпеченням додаткового фінансування”, — йдеться в дописі Юлії Свириденко. 

Частину коштів спрямують на прифронтові регіони, де дороги мають значення для військових перевезень та евакуації. В інших областях черговість визначатимуть служби Агентства залежно від стану покриття та наявного фінансування. Для оцінки зношеності запроваджують автоматизоване сканування доріг. За підтримки японського фонду JICA Агентство отримало легкові автомобілі та очікує обладнання для автоматичного сканування доріг, яке фіксуватиме якість полотна та координати проблемних ділянок. Саме на основі цих даних визначатимуть обсяги й черговість ремонту. За словами Сухомлина, для якісного укладання асфальту потрібна температура щонайменше +5…+10 градусів протягом тижня-двох. Роботи в холодну погоду значно повільніші й дорожчі.

Скільки потрібно грошей?

За інформацією голови Агентства, державі потрібно виділяти щонайменше 60–70 млрд грн на рік лише на регулярне усунення тріщин і вибоїн. Варто нагадати, що у 2020 в Україні стартувала ініційована Президентом урядова програма “Велике будівництво”. У 2021 році видатки державного бюджету на будівництво та утримання доріг сягнули майже 180 млрд грн. Після початку великої війни уряд згорнув програму і вже в 2023-му фінансування скоротили до 42 млрд грн, у 2024 році — до 21,5 млрд грн, у 2025-му — до 18,6 млрд грн.

Снігові замети

Погодні умови стали набагато складнішими минулого тижня: у деяких регіонах України випало до 35 сантиметрів снігу. А деякі — потерпали від поривів вітру та ожеледиці. Причиною цієї негоди стало переміщення активного циклону з південного заходу. 

Найбільше негода вирувала у Вінницькій та Житомирській областях, а також на заході України — там повідомили про значний приріст снігового покриву. А от Чернігівська, Київська, Сумська та Черкаська області опинилися у зоні змішаних опадів. “Це вже буде більше такий “важкий” сніг. Подекуди — може переходити в дощ. І, відповідно, можуть бути такі явища, як ожеледь і ожеледиця. Плюс ще налипання мокрого снігу може бути”, — розповіла у коментарі “РБК-Україна” синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру Наталія Птуха.

Хвиля похолодання

Одразу після снігопадів в Україні посилилися морози. Хоча вони виявилися слабшими, ніж прогнозували, уночі на заході країни температура знижувалася до -18 градусів. Для північних і центральних регіонів синоптики передбачали до -14 уночі, тоді як частина областей опинилася під впливом циклону. Зокрема, на півдні та сході країни спостерігалися мокрий сніг і дощ, налипання мокрого снігу, сильний вітер та ожеледь.

В українському гідрометцентрі прогнозують, що холодна погода триматиметься у нашій країні щонайменше до середини цього тижня. Синоптикиня Наталка Діденко також вважає, що морози ще протримаються. Зокрема, вона закликала українців добре утеплюватися та дбати одне про одного. “Пригадуємо, як ми одягали на себе три шари одежі при перетині польського кордону в 90-тих роках, щоб привезти модний дефіцит, дістаємо рукавиці (не рукавички), теплі шапки, спеціальні “кішки” на черевики, можна електроковдри, як дадуть світло, кому треба виморозить щось на вулиці — якраз, перебрати кухонний пенал на предмет виявлення старих круп — пташкам чи тваринам вуличним все згодиться у таку холоднечу”, — заявила метеорологиня.  

Наслідки негоди

Складні погодні умови стали випробуванням для української енергетики. Через снігопади та крижані дощі у багатьох регіонах пообривалися лінії електропередач. Лише минулого тижня йшлося про майже тисячу населених пунктів, розповів у коментарі Медіацентру Україна директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. “Такі лінії треба фізично відновлювати, що займає досить багато часу. Здебільшого ці населені пункти концентруються у західній частині України”, — сказав Харченко. 

Масовані обстріли

Посилити тиск на українців під час і без того складного для енергетики періоду вирішила Росія. Масовані обстріли міст завдали чималих збитків. Українці зіткнулися з аварійними відключеннями світла, тисячі користувачів залишилися без тепла і гарячої води, у містах зупинявся електричний транспорт. 

Як знизити навантаження на систему та посприяти її відновленню, розповіли спеціалісти “Укренерго”: радять не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів, а енергоємні процеси (прання, нагрів бойлера, користування посудомийкою) перенести на нічний час. Також експерти застерігають: лише за 20 хвилин після повернення світла варто починати користуватися потужними приладами. А техніку, якою не користуєтеся, взагалі краще вимикати з розеток.

Кошти на продукти

З 11 грудня за тисячу гривень “Зимової підтримки” можна купувати продукти харчування. Щоправда, зробити це вдасться не у кожному закладі. Оплата відбувається через спеціальні MCC-коди, які визначають тип торгової точки. Система пропускає лише ті операції, що відповідають переліку певних MCC-кодів. Дізнатися, чи є той чи інший магазин у переліку, можна у Довіднику MCC-кодів України.

Оплата відбудеться у закладах із такими кодами:

• 5411 — супермаркети та бакалійні магазини,
• 5499 — ринки, магазини зі спецасортиментом. 

Першими скористатися коштами зможуть клієнти Fozzy Group (Сільпо, Фора, THRASH!ТРАШ!, Fozzy) та “Близенько”. Це понад тисяча магазинів по всій Україні, з часом цей перелік обіцяють розширювати. Важливий нюанс — продукти мають бути українського виробництва. Крім того, “Зимова підтримка” не поширюється на алкоголь чи тютюнові вироби.

Окрім продуктів, 1000 грн допомоги можна використовувати на оплату комунальних та поштових послуг, благодійність, медпрепарати та книги.

Комунальні платежі, ліки та донати 

У профільному міністерстві вже навіть підбили перші підсумки, куди українці  спрямували кошти “Зимової підтримки”. “Лідером оплати залишаються житлово-комунальні послуги. Вже близько 4,5 мільйонів людей оплатили комунальні послуги. На другому місці — аптеки та донати”, — розповіла заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Тетяна Кірієнко під час брифінгу в Медіацентрі Україна.

Майже 16 мільйонів заявок

За словами заступниці міністра, українці подали понад 15,8 млн заявок на отримання “зимової тисячі”. Це на 1,8 мільйона більше охочих, ніж минулого року. І вже 15,5 мільйонів громадян отримали кошти. Крім того тривають і виплати 6500 гривень для вразливих категорій громадян. “Станом на 9 грудня понад 340 тисяч людей вже подали заявки на одноразову виплату — 6 500 грн. Держава вже профінансувала допомогу для 117 199 людей. Ці кошти мають цільове призначення – на них можна купити теплий одяг та взуття, ліки та вітаміни. Зробити це можна протягом 180 днів, тобто півроку”, — зазначила Тетяна Кірієнко.

Доки можна витратити кошти

Прийом заявок на отримання 1000 грн “Зимової підтримки” триває до 24 грудня 2025 року. Оформити виплату можна двома способами: онлайн через застосунок “Дія” або у відділенні Укрпошти. Кошти не надаються тим, хто перебуває за межами України або на тимчасово окупованій території. 

“Ми готуємося, щоб всі заявки були задоволені, хоча очікуємо, що цьогоріч кількість заявок (на отримання тисячі — ред) буде більша, ніж минулого року. Але хочу запевнити, що всі заявки будуть виконані і всі отримають свою зимову підтримку”, – сказала Тетяна Кірієнко. 

Отримувачі пенсій і соціальних виплат через Укрпошту, для яких виплату було сформовано автоматично, та ті, хто самостійно оформлював заявку у відділеннях, зможуть витратити тисячу до кінця лютого 2026 року. Використати кошти, які надійшли на картку “Національний кешбек” за заявкою через “Дію”, потрібно до 30 червня 2026 року. Залишки невикористаних коштів повернуться до бюджету.

Програми підтримки

На початку листопада президент Зеленський анонсував пакет програм “Зимова підтримка” для українців. Запрацювати частина цих ініціатив може вже у грудні. Йдеться як про прямі виплати, так і про додаткові можливості для українців. Так, уряд обіцяє зберегти на зиму фіксовані ціни на газ та електрику для побутових споживачів.

Серед прямих виплат для українців передбачено два види підтримки. Перший — одноразова виплата тисячі гривень. Її можна буде витратити зокрема на комунальні платежі, ліки, книги, товари українського виробництва чи донат на Сили оборони або ж волонтерів. Подати заявку на виплату можна буде протягом лише одного місяця: з 15 листопада до 15 грудня.

І другий — виплата 6500 гривень для певних категорій громадян. Йдеться про виплати для найбільш соціально вразливих українців (дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей з інвалідністю в прийомних сім’ях, дітей-переселенців, внутрішньо переміщених осіб з дітьми, самотніх пенсіонерів). За ці кошти можна буде також придбати одяг, взуття та лікарські засоби.

Також раніше в уряді представили проєкт, що дозволить старшим за 40 років українцям пройти медичні обстеження. Почати реалізовувати його планують вже у січні. А оприлюднити всі деталі урядовці хочуть всередині листопада.

Непрямою допомогою для всіх українців може стати і програма транспортної підтримки “УЗ-3000”. Йдеться про безкоштовні подорожі залізницею у межах трьох тисяч кілометрів. Здійснювати їх можна буде у дні низького попиту, коли залишаються невикупленими 200−250 тисяч квитків.

Скільки коштують ці проєкти

Масштабні плани викликали у суспільстві низку питань до влади, головне з яких: скільки коштуватимуть ці програми? Наразі урядовці вже мають певні очікування щодо витрат.

Зокрема, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін спрогнозував, скільки ж українців можуть скористатися програмами “Зимової підтримки”. За його словами, переважна більшість — близько 10 мільйонів громадян — отримають виплати у 1000 гривень. Тоді, як 660 тисяч українців — можуть подавати заявки на виплату 6500 гривень. Отже, загалом в уряді прогнозують витрати у 14,4 мільярда гривень. Фінансувати ці програми планують в межах наявних коштів державного бюджету, без додаткових витрат.

Не витрачати додаткові кошти на безкоштовні для українців поїздки обіцяє й “Укрзалізниця”. Там наголошують, що держава вже співфінансує роботу компанії через дефіцит між реальною собівартістю квитків і їхньою ціною для пасажирів. Рейси, на які пропонуватимуть квитки, їздитимуть у будь-якому разі. Тож додаткові пасажири, запевняють у компанії, не збільшать вартість цих поїздок. 

Бюджетне питання

Критики програми “Зимова підтримка” наголошують, що вартість нових ініціатив влади може стати тягарем для українського бюджету. 

Як приклад, наводять ситуацію з програмою “Національний кешбек”. Її уряд презентував минулоріч. З одного боку, ідея полягала у підтримці українських товаровиробників. З іншого — у соціальній підтримці громадян. За умовами програми, покупка українських товарів дозволяла учасникам накопичувати кешбек, який можна було витратити на певні категорії товарів. А також оплатити комунальні платежі чи задонатити ці кошти. Втім, наразі виплати за цією програмою затримуються. Як повідомляє видання “Економічна правда”, сталося це через брак грошей. “За даними співрозмовників “ЕП” в уряді, фінансування на виплати кешбеку в бюджеті немає. Його планували “перекидати” з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що й затримуються платежі”, — пише ЗМІ.

За п’ять років Україна витратила понад 40 мільярдів гривень на одноразові виплати громадянам, наголошує видання “NV”. Якщо минулоріч програми зимової підтримки українців профінансували з залишків бюджетних коштів, нині ситуація трохи складніша. За даними співрозмовників “Економічної правди”, знайти гроші можуть у програмах міністерства соціальної політики, але виникнуть юридичні перепони. “Співрозмовник “ЕП”, ознайомлений з питанням фінансування бюджету, зазначає, що цьогорічну “зимову підтримку” профінансують коштами, закладеними в програми Мінсоцполітики. “Однак там є певні юридичні нюанси: не з усіх програм допустимо фінансувати це (роздачу грошей — “ЕП”). У них є порядки, цільове використання коштів”, — цитує своє джерело ЗМІ. 

Навіть якщо урядовці знайдуть фінансування для раніше озвучених програм “Зимової підтримки”, з однією з них можуть виникнути додаткові складнощі. Йдеться про безкоштовні поїздки від “Укрзалізниці”. За прогнозами, держава не мала би витрачати на них зайві кошти. Втім, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії “Concorde Capital” Олександр Паращій попереджає, що можуть виникнути несподівані для авторів ініціативи збитки. “Якщо акцією скористається половина від тих, хто отримав минулорічну зимову підтримку (7 мільйонів людей), і вони зроблять дві поїздки “туди-назад” на загальну відстань 2 тисячі кілометрів, то загальний пасажирооборот від акції становитиме 14 мільярдів пасажиро-кілометрів. Це близько 88% від загального пасажирообороту УЗ в далекому сполученні за 2024 рік”, — зазначає експерт.

Скільки ж коштуватиме урядова програма медичного огляду для українців після сорока, та які витрати понесе держава, щоб зафіксувати взимку ціни на газ та електрику, поки навіть не прогнозують.

Старт сезону

Відповідно до норм, опалювальний сезон розпочинається, якщо протягом трьох діб середньодобова температура зовнішнього повітря становить +8 °C або нижче. Завершується він навесні, коли протягом трьох діб середньодобова температура перевищує +8 °C.

Прив’язка початку опалювального сезону до погодних умов нераз призводила до того, що тепло в оселі українців подавали із запізненням. Однак цього року причиною пізнішого старту стали російські удари по енергетичній інфраструктурі країни.

У жовтні Кабінет Міністрів офіційно змістив терміни опалювального сезону: замість 15 жовтня — 15 квітня він цього року триватиме з 1 листопада по 31 березня. Співрозмовники видання “Економічна правда” зазначають, що це повʼязано з дефіцитом газу та необхідністю його економити. 

Під атаками

Цієї осені росія збільшила потужність повітряних атак проти нашої держави. І головним обʼєктом ударів стала українська енергетика. Зокрема, під час атаки 3 жовтня по Харківській і Полтавській областях з ладу вийшло близько 60% видобутку газу країни.

Опалювальний сезон цього року буде одним з найскладніших з початку повномасштабного вторгнення, наголосив мер Києва Віталій Кличко. “Бо ворог особливо оскаженіло та систематично атакує одночасно всі енерго- та теплогенеруючі обʼєкти. Масовані атаки дронами, ракетами. Робить усе, щоб рознести, знищити критичну інфраструктуру. І в цій аномальній ситуації складно працювати силам ППО. Ми це бачимо й на прикладі інших міст, де склалася вже критична ситуація — Чернігів та область, Славутич, Сумщина, інші міста та селища в різних областях країни”, — заявив він.

На обʼєктах критичної інфраструктури, пошкоджених росією, ведуться відновлювальні роботи. Втім, влада вже зараз прогнозує, що у деяких містах ситуація буде надзвичайно складною. Зокрема, серед таких міст президент Володимир Зеленський назвав Шостку Сумської області, розташовану неподалік кордону з агресорами. 

Готовність держави 

Премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко розповіла, що першими традиційно підключають до опалення дитячі садочки, школи та лікарні. “У 13 регіонах тепло частково подається і в житлові будинки. Решта областей — поступово продовжать підключення з урахуванням погодних умов. Рішення про старт ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням температурного режиму”, — наголосила глава уряду.

Через завдані українському видобутку газу збитки закуповувати за кордоном доведеться ще більше палива. Україна знайде на це гроші, пообіцяв президент України. “Газ — це важлива основа для опалення. 70% необхідної суми на газ ми знайшли. Уряд забезпечить необхідну суму повністю”, — заявив Володимир Зеленський.

Наша держава продовжує співпрацювати з партнерами, зокрема і щодо енергетичної безпеки. Так, міністерка енергетики Світлана Гринчук запевняє, що підтримка союзників з G7 допоможе нам впевнено пройти опалювальний сезон. Міністри енергетики семи найбільших економік світу виступили зі спільною заявою, де пообіцяли підтримати відновлення нашої енергетики. Зокрема, йдеться про пряму фінансову допомогу, кредити, страхування ризиків та створення умов для довгострокових приватних інвестицій. Канада, яка цьогоріч головує у G7, на початку листопада надала нову допомогу на відновлення української енергетики. Йдеться про 60 мільйонів канадських доларів (близько 44 мільйонів доларів США). Значну частину цієї суми використають на закупівлю і доставку на Харківщину компресорів природного газу, обладнання, необхідного для відновлення енергетичних поставок та стабілізації системи напередодні зими.

Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів

У ніч на 3 жовтня російські війська вдарили по газовидобувній інфраструктурі Харківської та Полтавської областей 35 ракетами та 60 дронами. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький назвав цю атаку однією з наймасштабніших від початку повномасштабної війни.

“Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що використовуються для забезпечення нормального життя людей. Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку. Внаслідок цієї атаки, значна частина наших об’єктів пошкоджена. Частина руйнувань — критична”, — зазначив Корецький.

5 жовтня Росія повторила удар. Наступного дня Президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єром Нідерландів заявив, що Росія буде робити все, щоб ми не могли займатися видобутком нашого газу. “Все це захистити буде складно,” — застеріг Зеленський. 

Газ доведеться імпортувати

Згідно з оцінками Bloomberg, нещодавні російські удари вивели з ладу понад 60% внутрішнього газовидобутку України, що змусить країну витратити до 1,9 мільярда євро (2,2 млрд доларів) на імпорт палива.
Якщо удари продовжаться, Україна очікує, що до кінця березня їй потрібно буде закупити приблизно 4,4 мільярда кубометрів газу вартістю майже 2 мільярди євро, за словами джерел, знайомих з деталями. Це еквівалентно майже 20% річного споживання України. 

“Ми плануємо ще на відсотків 30, якщо нам вдасться, збільшити можливості імпорту. Все залежатиме від того, наскільки ми зможемо відновитися,” — сказала Міністерка енергетики України Світлана Гринчук.

За інформацією Гринчук, в України є фінансовий ресурс для того, щоб забезпечити у повному обсязі імпорт газу, оскільки залучила позики на 500 мільйонів доларів від ЄБРР і на 300 мільйонів доларів від Європейського інвестиційного банку. 

Чи підвищать тарифи?

Попри потребу в мільярдних закупівлях, українська влада не планує змінювати ціну на газ для населення. Наразі становить 7,96 грн за кубометр за тарифним планом “Фіксований” від Нафтогазу. Така ціна діятиме до 30 квітня 2026 року.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса називає це “щастям популізму”. “Можна сказати, що за все заплатить європа. Чи заплатить, чи ні питання відкрите, але сказати то можна. А поки махнути рукою і закрити очі, не дивлячись у сторону фінансів Нафтогаза, який буде купляти дорого і продавати дешево,” — написав Фурса на своїй сторінці у соцмережі.

А за словами директора Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослава Павлюка, відмова від підвищення тарифів призведе до того, що замість модернізації тепломереж, місцеві бюджети змушені будуть покривати тарифну дірку. Павлюк прогнозує, що цієї зими опалення буде нерівномірним у різних містах, а температура у батареях — нижчою. “Замерзнути не замерзнемо, але буде холодніше, аніж зазвичай.” — певен Павлюк. 

Як почнеться сезон

Запаси природного газу у підземних сховищах України перевищили 10 мільярдів кубічних метрів. Про це повідомляє “РБК-Україна” з посиланням на аналітика газового ринку компанії ExPro Consulting Михайла Свищо. За його словами, йдеться про заповнення приблизно третини від загального обсягу сховищ. Нинішні запаси залишаються на найнижчому за останні 12 років рівні. Втім, заспокоює аналітик, темп зростання запасів є помітно вищим, ніж минулого року.

Оптимістично щодо цієї зими налаштовані й урядовці. Так, перший заступник міністра енергетики України Юрій Шейко вважає, що взимку наша держава буде повністю забезпечена необхідними обсягами. “Через російські атаки на об’єкти видобутку та зберігання газу ситуація в галузі залишається складною, але контрольованою. Ми маємо бути готові до будь-якого перебігу подій, аби громадяни й бізнес були забезпечені газом для стабільного проходження зими. З огляду на це, темпи закачування природного газу до підземних сховищ зростають і відповідають графіку підготовки до опалювального сезону 2025−2026 років”, — наголосив він. Згідно з планами Міністерства енергетики, на 1 листопада 2025 року у сховищах має бути 13,2 мільярда кубічних метрів газу.

Чи вистачить запасів

За яких умов Україна зможе досягти цілей і накопичити необхідні запаси? Аналітик газового ринку компанії ExPro Consulting Михайло Свищо наголошує: це відбудеться, якщо держава зможе зберегти нинішні темпи закачування. “Але скоріш за все, у вересні-жовтні обсяги закачування знизяться тому, що зросте споживання газу. Якщо імпорт буде триматися на сьогоднішньому рівні (20 млн кубометрів на добу), то навіть з урахуванням такого зниження, ми спокійно виходимо на цифру 13,2 мільярда кубометрів, як мінімальний показник”, — заспокоює експерт.

Водночас, колишній керівник компанії “Оператор ГТС України” Сергій Макогон вважає, що запланована урядом межа насправді доволі низька. І лише трохи перевищує минулорічний рівень, який становив 12,8 мільярда кубічних метрів газу. “Це означає, що без імпорту взимку Україна знову вийде з опалювального сезону з майже порожніми сховищами”, — каже експерт. Він рекомендує урядовцям вже зараз контрактувати мінімум 1,5 мільярда кубометрів для постачання в Україну у січні-березні наступного року. Бо, наголошує, минулоріч цього зроблено не було, тому в лютому довелося купувати газ екстрено та за дуже високими цінами.

Експерти радять чиновникам збільшувати запаси, щоби мати можливість краще впоратися з екстреними ситуаціями взимку. А такими можуть стати як морозна погода, так і чергові російські атаки на енергетику.

Альтернативні поставки

Україна вийшла з опалювального сезону 2024-2025 років з мінімальними за останні 11 років запасами газу. Наразі паливо до нашої держави імпортується здебільшого через європейські країни: з Польщі, Словаччини, Угорщини. А також Трансбалканським маршрутом через Грецію, Болгарію, Румунію та Молдову.

Наприкінці липня з’явився ще один постачальник: “Нафтогаз” вперше придбав партію газу через Трансбалканський коридор із Азербайджану. Наразі поставки з цієї країни становлять лише 1% від потреби нашої держави на зиму. Збільшувати постачання Баку поки не може, тож, про великі обсяги азербайджанського газу не йдеться. Втім, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в інтерв’ю “5 каналу” заявив про привабливі перспективи цього напрямку. “Це суттєво погоди не зробить на нашому газовому ринку. Але з іншого боку, мені здається, що укласти контракт ще з одним постачальником — ми раніше не отримували газ з Азербайджану — це добра новина. У перспективі, думаю, ці обсяги можуть розширюватися і Азербайджан відіграватиме більш помітну роль”, — наголосив він. 

На жаль, зірвати поставки через Трансбалканський коридор все ще намагається країна-агресорка: на початку серпня російські дрони атакували компресорну станцію “Оператора ГТС України” в Одеській області. Саме нею транспортується газ до України із грецьких LNG-терміналів. Наразі обстріл не вплинув на роботу цього маршруту.

Більшість загиблих — чоловіки

У середині лютого Україну вразила трагедія на Херсонщині: четверо підлітків провалилися під кригу на річці Інгулець. Врятувати вдалося лише 12-річну дівчинку. Згодом тіла двох хлопчиків 13 та 9 років і 14-річної дівчинки знайшли водолази. Того ж тижня в селі Корсунці Одеського району троє хлопців віком 14 і 15 років пішли під кригу на місцевому ставку. Врятувати дітей не вдалося.

За даними ДСНС, із початку року на водоймах загинули 79 людей. Найбільше смертей зафіксували у Київській, Вінницькій, Дніпропетровській, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Серед загиблих: 65 чоловіків та 14 жінок. За словами пресофіцера ДСНС Олександра Хорунжого, це може бути пов’язано з популярністю в Україні зимової риболовлі.  “Попри те, що крига небезпечна, чоловіки виходять на лід, ризикуючи життям. До речі, найбільше нещасних випадків трапляється на річках — 46, на ставках — 33”,  — розповів пресофіцер ДСНС під час брифінгу у Медіацентрі Україна. Водночас надзвичайники змогли врятувати 68 людей, серед них 20 дітей.

Як допомогти?

ДСНС закликає не виходити на кригу під час нестійкої погоди та не збиратися великими групами на одному місці. Нагадують, що безпечна товщина криги для людини — від 10 до 12 сантиметрів. 

Якщо хтось провалився, слід негайно викликати рятувальників за номером 101 або 112. До прибуття допомоги варто використати мотузку, палицю, драбину або будь-який інший довгий предмет, що допоможе постраждалому втриматися на поверхні. Підповзати до нього слід повільно, рівномірно розподіляючи вагу.

Якщо ж ви самі опинилися у воді, потрібно широко розкинути руки по краях пролому, щоб не зануритися з головою. Вибиратися слід плавно, без різких рухів, наповзаючи грудьми на кригу та по черзі витягаючи ноги. Коли вдалося вибратися, необхідно відкотитися подалі від небезпечного місця і повзти до берега. Незважаючи на холод і бажання бігти, слід бути обережним до самого виходу на сушу. Тільки опинившись у безпеці, варто якнайшвидше зігрітися. Дотримання цих правил може врятувати життя.

Аграрії між тим стурбовані: незвичне зимове тепло та відсутність снігу можуть вплинути на майбутній ріст овочів та зернових. Чи є ризик неврожаю, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.   

Знову температурні рекорди

Кінець січня приніс Україні низку температурних рекордів. Зокрема, 27 січня у Києві зафіксували два максимуми. Мінімальна температура повітря не опустилась нижче 5,1°С, що на 2,1°С вище попереднього рекордного показника для цього дня 1902 року. Також середньодобова температура повітря виявилася найвищою за весь час спостережень і більше відповідала кінцю березня, ніж середині зими.

У лютому стовпчики термометрів почали знижуватися. За словами речниці Українського гідрометеорологічного центру Наталії Птухи, середньомісячна температура буде коливатися від -3 до +2. А це на 1,5-2 градуси вище кліматичної норми. 

Тепло може стати проблемою для аграріїв

Березневі температури у січні можуть не минути безслідно для українського сільського господарства. Як пояснила завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух, зміни клімату можуть негативно вплинути на вирощування капусти, огірків та картоплі. “У червні, коли картопля починає нарощувати масу, температура ґрунту повинна бути не надто високою, бо картопля просто “спечеться”, тобто почне гнити. На українському півдні для вирощування картоплі вже зараз склалися несприятливі умови”, — зазначила Віра Балабух.

Ризики для урожаю зернових

Тим часом науковці Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН стурбовані спричиненою аномальним теплом дочасною вегетацією озимих, яка загрожує їхній зимівлі в разі різкого похолодання. 

На думку ж речниці Укргідрометцентру Наталії Птухи, тепла погода взимку навпаки сприяла кращому сходженню озимих культур. “Певні перестороги є в аграріїв, але, наприклад, в цьому році є певний позитивний вклад у тому, що, оскільки осінній період був дуже сухий, не встигли вчасно посіяти всі культури, які були заплановані, тому що дуже сухий ґрунт був, це було неможливо зробити, і деякі культури озимі посіяли пізніше. І те, що зараз ось ці місяці зимові були досить теплими, є плюсом, тому що вони розвинулися, зійшли”, — зазначила вона.

Нові можливості

Про те, що аномальне тепло може принести не лише ризики, а й нові можливості, говорить і Віра Балабух. Серед плюсів, які бачить науковиця: м’які зими означають значно менше витрачених на опалення ресурсів, а отже, економію електроенергії. А це дуже важливо, зважаючи на постійні російські удари по нашій інфраструктурі. Також, за відсутності снігопадів менше руйнуються дороги та транспорт. До того ж, збільшення вегетаційного періоду дає Україні шанс збирати три врожаї на рік, а також вирощувати на півночі культури, які раніше росли лише на півдні — наприклад, кукурудзу та соняшник.