Гаряче харчування та індивідуальні кондиціонери

Навесні 2018 року Укрзалізниця подала в Міністерство інфраструктури проект поділу потягів на три класи: комфорт, стандарт та економ. Вони відрізнятимуться якістю послуг та швидкістю руху, тобто пасажир платитиме більшу ціну за комфортнішу подорож.

«Ідея в тому, що якщо пасажир купує квиток на поїзд класу комфорт, він отримає новий вагон (термін служби до 10 років), біотуалети, кондиціонер тощо. Це буде повний пакет послуг. Ми припускаємо, що в поїздах класу комфорт будуть тільки купе та СВ-вагони», – пояснив начальник департаменту пасажирських перевезень далекого прямування Укрзалізниці Олександр Красноштан.

Серед переваг «комофортних» потягів буде, наприклад, індивідуальне регулювання температури у купе. Також гаряче харчування, яке з літа тестується у чотирьох нічних потягах.

За словами Красноштана, швидкість комфортних поїздів буде не менше 70 км/год, і вони матимуть зручніший графік відправлення-прибуття.

Тим часом потяги класу «стандарт» складатимуться із вагонів віком 10-20 років. Вони  теж матимуть кондиціонери і біотуалети, але рухатимуться повільніше ніж 70 км/год. Усі старіші вагони УЗ сформують економ-клас: переважно це будуть плацкартні вагони без кондиціонерів і біотуалетів.

В Укрзалізниці наголошують, що зміни покликані зрівноважити якість та ціну послуг. Втім, гарантують, що подорожі залізницею будуть доступні всім. Якщо за маршрутом курсує лише один потяг, то він буде класу «економ». При цьому ціну на економ-клас, як і раніше, визначатиме уряд, а ось тарифи на «комфорт» та «стандарт» регулюватиме вже сама Укрзалізниця. За словами Олександра Красноштана, квиток «комфортного» потяга буде приблизно у 2,5 рази вищий, ніж економ-класу. Наприклад, зараз місце у купе нічного потяга до Львова коштує близько 500 грн, а в денному  плацкарті – 125 грн.

Масштабне оновлення

За даними Укрзалізниці, сьогодні для пасажирських перевезень вона використовує близько 3 тисяч вагонів. Середній вік парку – 29 років. Усі пасажирські вагони обладнані системою вентиляції, а 42% – мають кондиціонери. Також 15% вагонів мають систему відеоспостереження. Частка вагонів комфорт-класу, тобто молодше 10 років, наразі складає 5%. Однак УЗ має амбітні плани із модернізації. За наступні 5 років підприємство збирається оновити 45% парку пасажирських вагонів.

Цьогоріч Укрзалізниця капітально відремонтувала 46 пасажирських вагонів і ще 53  планує модернізувати до кінця року. Крім того, у 2018 році Крюківський завод отримав замовлення на виробництво 54 пасажирських вагонів. Перші поставки очікуються вже за кілька місяців. Нові та відремонтовані вагони буде легко впізнати: вони пофарбовані у корпоративні синьо-білі кольори компанії, а також мають новий логотип Укрзалізниці.

Крім того, цього року Україна отримала 15 локомотивів американської компанії General Electric. Угоду на постачання 225 сучасних екологічних тепловозів впродовж 15 років було підписано в лютому 2018 року за участі Президента України Петра Порошенка. В Укрзалізниці кажуть, що американські локомотиви будуть курсувати на мелітопольському, миколаївському та маріупольському напрямках.

Потягом до Європи

За останній рік Укрзалізниця зафіксувала справжній бум міжнародних перевезень. Завдяки безвізовому режиму з ЄС пасажиропотік у цьому напрямку зріс у понад два рази і вперше перевищив популярність російського напрямку.

«Українці вибирають Європу! Це переконливо доводить статистика. За даними Укрзалізниці, пасажиропотік у потягах до Європи перевищує потік до РФ, який десятиліттями був головним закордонним напрямком для українців. Безвіз діє!» – прокоментував новину Президент Петро Порошенко.

Власне, пасажири можуть подорожувати залізницею до 8 країн Європи: Польщі, Угорщини, Австрії, Румунії, Словаччини, Болгарії, Литви та Латвії. Найпопулярнішими європейськими напрямками є Перемишль, Кошице, Варшава, Рига та Відень. Лідер серед них – «Інтерсіті» Київ–Перемишль. Квитки на цей маршрут розлітаються дуже швидко.

Перспективним напрямком, на думку Укрзалізниці, є новий потяг «Чотири столиці» №31/32 Київ–Мінськ–Вільнюс–Рига. За словами очільника УЗ Євгена Кравцова, перший рейс поїзда був заповнений на 55%, що є досить високим показником.

Олександр Красноштан вважає, що популярність європейських поїздів пояснюється перевагами у перевезенні багажу. За його словами, Укрзалізниця дозволяє перевозити до 36 кг багажу безкоштовно. Тож у планах керівництва УЗ – подальше розширення європейських маршрутів. Зокрема, залізничники розмірковують над відновленням потягу із Києва до Берліна, а також збільшення кількості «Інтерсіті» до Перемишля.

Варто зазначити, що на міжнародних рейсах будуть курсувати лише «комфортні» потяги. Мінінфраструктури поки не схвалило «класовість» вагонів, однак в УЗ очікують, що нові правила почнуть діяти вже до початку зими.

Американські локомотиви на українських коліях

Минулого року українські потяги перевезли 206,6 млн пасажирів і 339,5 млн тонн вантажу. Переважно це ще радянські вагони, які потребують якщо не повної заміни, то суттєвого оновлення. Саме тому цього року «Укрзалізниця» планує витратити 18 млрд грн на модернізацію рухомого складу: як пасажирського, так і вантажного. Крім того, близько 10 млрд грн передбачено на 6 інфраструктурних проектів, серед яких електрифікація та реконструкція колій.

«Минулого і позаминулого року саме питання роботи нашої тяги, дефіциту вагонів, недостатнього фінансування пасажирського господарства було одним із найгостріших питань функціонування залізниці, і з цього приводу була найбільша кількість нарікань як із боку вантажовласників, так і з боку пасажирів», – наголосив в.о. «Укрзалізниці» Євген Кравцов.

Перші інвестиції у новий рухомий склад уже зроблені. 23 лютого «Укрзалізниця» уклала рамкову угоду з американською компанією General Electric вартістю 1 млрд доларів. Строк дії угоди – 15 років. Як розповів Президент Петро Порошенко, який був присутній на підписанні, початок угоді поклав його візит до США у червні 2017 року.

«Ми домовилися з президентом США Дональдом Трампом про співпрацю у кількох сферах: оборони, енергетики, машинобудуванні, транспортному будуванні. Я запросив компанію General Electric увійти до Інвестиційної ради, і ми домовилися про співпрацю між залізницею і General Electric», – повідомив Порошенко.

За словами глави держави, договір передбачає придбання, модернізацію та спільне виробництво 300 локомотивів. Тобто, крім виготовлення 225 нових локомотивів, General Electric займеться технічним оновленням 75 українських тепловозів. Уже цього року «Укрзалізниця» отримає 30 американських локомотивів у фінансовий лізинг. У майбутньому певну частину техніки планується виробляти на українських заводах (одним із варіантів є Крюківський вагонобудівний завод).

«Перша партія з 30 локомотивів передбачає локалізацію виробництва на рівні 10%, в подальшому локалізація має вирости до 40%. Це створення нових робочих місць і інвестиції в українську економіку», – зазначив Міністр інфраструктури Володимир Омелян.

За словами Посла США в Україні Марі Йованович, угода з General Electric вигідна як США, так Україні, оскільки створить нові робочі місця і допоможе інтеграції економік двох країн. Однак це не єдиний амбітний проект Мінінфраструктури, пов’язаний із США.

Hyperloop по-українськи

Окрім американських локомотивів, в Україні може з’явитись абсолютно нова швидкісна транспортна система за принципом Hyperloop. Це – швидкісний транспорт, який має вигляд наземного трубопроводу із вакуумом, всередині якого рухаються капсули з пасажирами. За задумом Ілона Маска, новий вид транспорту може замінити високошвидкісну залізницю чи авіасполучення, оскільки швидкість капсул може коливатися від 400 до 1220 км/год.

Щоб втілити цю ідею, Міністерство інфраструктури запускає проект транспортних інновацій HypeUA. До ініціативи долучаються спеціалісти Національної академії наук, ДК «Укроборонпром», Octagonal Corporation, ВО «Південмаш», ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування», Агентство розвитку Дніпра та інші організації.

Проект HypeUA, за словами Володимира Омеляна, передбачає створення інноваційного середовища для розвитку транспортних стартапів. Базою для цього має стати аерокосмічний кластер у Дніпрі, в якому побудують півкілометрову тестову трубу. За словами керівника HypeUA Олександра Озерана, вартість тестового майданчика обійдеться від 11 до 17 млн доларів.

«Наші економісти та інженери підрахували, що будівництво Hyperloop мінімум в два рази дешевше, ніж будівництво євроколії», – зазначив він.

Частина експертів і ЗМІ досить скептично зустріла такі новини, пригадавши досі не добудоване метро у столиці і загалом утопічні обіцянки політиків. Журналісти сумніваються, що проект справді буде реалізований. А директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк вважає, що сьогодні слід дбати про модернізацію вже наявної інфраструктури, а не витрачати гроші на дорогий експеримент.

Однак у міністерстві запевняють, що мають чітку стратегію. Зокрема, проект будуть втілювати у три стадії. На першому етапі науковці вивчатимуть економічну й технологічну доцільність використання Hyperloop в Україні. Вираховуватимуть його ризики і потенціал. Лише після цього команда HypeUA перейде до другої стадії, а саме: тестового будівництва. Причому, за приватні, а не державні  кошти. Автори проекту планують залучити під будівництво венчурні інвестиції. У разі успішного запуску тестового майданчика розпочнеться промислове виробництво вакуумної залізниці.

Тарифи на Hyperloop, зауважують експерти, коливатимуться залежно від окупності цього проекту. За підрахунками виконавчого директора Українського інституту майбутнього Віктора Андрусіва, квиток може коштувати 500-600 грн, якщо термін окупності проекту розтягнути на десятки років. Водночас, якщо вкладені у проект гроші потрібно буде повернути швидко, то ціна квитка може сягнути 4 тисячі гривень.

Наразі, експерти не прогнозують, коли Hyperloop може з’явитися в Україні. Однак сходяться на думці, що модернізації українській залізниці не уникнути.

У пошуках комфорту

Подорожі українськими потягами зазвичай викликають низку нарікань. Незручні вагони, неймовіра спека або лютий холод у купе – звичайні скарги пасажирів. Справа в тому, що за 26 років української незалежності парк пасажирських вагонів «Укрзалізниці» фактично не оновлювався. Якщо це і відбувалось, то переважно за рахунок модернізації старих радянських або куплених у Росії вагонів. Але схоже, що ситуація почала потроху змінюватись. Наразі українська залізниця розірвала торговельні відносини із державою-окупантом і звернулась до купівлі вагонів вітчизняного виробництва.

Восени цього року на рейки стали нові українські купейні вагони, які виробив Крюківський вагонобудівний завод. Для початку по одному новому вагону включили до складу потягів: Київ – Ужгород, Київ – Трускавець та Київ – Новоолексіївка. За своєю конструкцією – це звичайні купейні вагони, але їхня головна відмінність у внутрішньому облаштуванні. У кожному купе є вікна з кватирками, розетки для зарядження мобільних пристроїв, крім того, кліматичні системи, завдяки яким пасажири самостійно можуть регулювати температуру повітря. Ще однією зручністю для пасажирів є вакуумні туалети, завдяки яким вбиральні не зачиняються і пасажири вагону не залежать від санітарних зон. У кожному такому вагоні встановлена мікрохвильова піч та кавова машина.

Звісно, попри заяви очільників «Укрзалізниці», інноваційними ці вагони назвати складно, але головне, що це ­­– перший крок до підвищення комфорту в українських потягах. На підприємстві обіцяють, що найближчим часом пасажирський парк поповниться ще 27 такими вагонами.

«У 2018 році «Укрзалізниця» планує закупити 60 нових пасажирських вагонів та модернізувати до 260 одиниць. Загалом в 2017-2018 рр. планується оновити 1/6 від усього пасажирського парку компанії. Це найбільше оновлення за останні 10, навіть 15 років», – розповідає про плани на наступний рік. в.о. голови правління «Укрзалізниці» Євген Кравцов.

Водночас із підвищенням комфорту планується розділення пасажирських перевезень на три сегменти: комфорт, стандарт і економ. Очікується, що поїзди комфорт-сегменту будуть формуватися винятково з нових вагонів і, відповідно, коштуватимуть дорожче. Деталі подорожчання поки невідомі, проте, за словами в.о. глави «Укрзалізниці» Євгена Кравцова, підвищення цін повинно відбутися вже у 2018 році.

«Йтиметься лише про певний відсоток підвищення і щодо тих перевезень, які не належать до категорії соціально важливих. Це буде стосуватися, в першу чергу, поїздів «Інтерсіті» та поїздів майбутньої категорії «комфорт», – підкреслив в.о голови підприємства.

Варто зазначити, що питання модернізації рухомого складу «Укрзалізниці» наразі порушується на найвищому рівні. У жовтні Президент Петро Порошенко провів перемовини з головою американської компанії General Electric Transportation Джемі Міллером. Мова йшла не тільки про оновлення рухомого складу української залізниці, а й про інвестування у галузь.

«У мене особисто відбулась зустріч з керівництвом компанії General Electric Transportation. Близько 300 локомотивів мають надійти до «Укрзалізниці». Тут матиме місце державне кредитування. У нас є державні банки, які готові спільно з Ексімбанком США взяти участі в цьому», – зауважив український Президент після зустрічі.

За інформацією «Укрзалізниці», у рамках першого етапу співпраці у вересні 2018 року General Electric поставить залізничній компанії перші 30 локомотивів, зібраних також і з українських запчастин.

Потягом за кордон

Безвізовий режим із ЄС відкрив перед українською залізницею можливості для освоєння ринку міжнародних перевезень. Тож з 10 грудня «Укрзалізниця» анонсувала новий графік руху пасажирських поїздів з України до Європи. Перший закордонний маршрут з Києва до польського Перемишля був запущений ще у грудні 2016 року. Ціна на квиток склала всього 660 гривень у першому класі, 460 – у другому.

Рік потому «Укрзалізниця» пропонує пасажирам уже понад 10 потягів, що прямують до країн ЄС, а саме: Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії, Чехії, Румунії та Австрії. Зокрема, потягом з України можна доїхати до Варшави, Братислави, Праги, Кощиці, Бухареста, Будапешта та Відня. І хоча більшість міжнародних поїздів їдуть із Києва, дістатися до Європи потягом можливо не лише зі столиці. Наприклад, поїзд до Перемишля їде із зупинками у Вінниці, Хмельницькому і Тернополі. У свою чергу зі Львова курсують поїзди до Варшави, Вроцлава та Будапешта, а зі станції Вадул-Сірет Чернівецької області їдуть поїзди у Бухарест та Сучаву.

Ціна квитків залежить від курсу гривні до євро. Наприклад, із розрахунку 32 гривні за 1 євро, квиток за маршрутом Київ – Варшава коштує 1440 грн, зі Львова до Будапешта можна дістатися за 1490 грн. В «Укрзалізниці» запевняють, що це лише початок включення України у європейську транспортну мережу. Про зацікавленість у створенні прямого залізничного сполучення з Україною вже заявила Литовська залізниця. Тож, можливо, вже у 2018-2019 роках буде запущений потяг Київ-Мінськ-Вільнюс-Рига-Таллінн.

Щодо внутрішніх перевезень, то з грудня їх теж спіткали зміни. Зокрема, був запущений найдовший маршрут української залізниці Ужгород – Лисичанськ. Керівництво «Укрзалізниці» зазначає, що зацікавлене запускати маршрути, які без пересадок сполучать схід та захід України. Нові потяги курсуватимуть за напрямками Івано-Франківськ – Костянтинівка, Харків – Одеса, Одеса – Лисичанськ, Івано-Франківськ – Чернігів та Харків – Рахів.

Відкриті кордони з ЄС, нові можливості для подорожей – усе це має стати поштовхом для української залізниці розвиватися та покращувати якість перевезень. Тому, цілком ймовірно, наступного року нас чекатиме ще більше залізничних нововведень.