Чому зміни ухвалили саме зараз та які документи потрібні для перетину кордону — розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Правила для чоловіків

Ідея змінити правила виїзду для молодих чоловіків була озвучена президентом України в середині серпня. На думку Володимира Зеленського, такі заходи допомогли би відчути більше свободи й упевненості багатьом українським родинам. Відповідну постанову урядовці оприлюднили наприкінці місяця. Виїжджати дозволили чоловікам віком 18-22 років. Правила стосуються також громадян, які з різних причин опинились за кордоном.

Що саме потрібно для виїзду, на брифінгу у Медіацентрі Україна роз’яснив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко. “Щоб чоловікові у віці 18-22 років виїхати за кордон, треба при собі мати закордонний паспорт, а також обов’язково наявність військово-облікового документу. Як у паперовому вигляді, так і у електронному форматі. Без наявності цього документу людина може отримати відмову у перетині кордону”, —  зазначив він.

Оформлюють охочих на виїзд вже у пунктах пропуску прикордонні інспектори. Єдина категорія чоловіків 18-22 років, які не можуть виїхати, — це ті, хто працюють в органах місцевої влади та місцевого самоврядування. Їм і надалі можна виїжджати за кордон тільки у відрядження.

Виїзд для жінок

Внесли урядовці і важливі зміни щодо виїзду жінок. Йдеться зокрема про депутаток місцевих рад — вони не могли залишати територію країни більш ніж два з половиною роки (уряд заборонив їм виїзд у 2023). “Раніше навіть у законну відпустку вони не могли виїхати — щоб побачити рідних чи привезти допомогу для наших військових. Це обмежувало волонтерську діяльність і змушувало деяких складати мандат”, — так прокоментувала ситуацію Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Зміни стосуватимуться майже 15 тисяч українок.  

Втім, у цій постанові також є винятки. Як пояснив глава МВС України Ігор Клименко, виїзд дозволили тим, хто не отримує зарплату з місцевого бюджету. “Депутат місцевої (сільської, селищної, міської, районної у містах, районної , обласної) ради — це неоплачувана діяльність. Тож законодавство не забороняє працювати на інших роботах, зокрема тих, що не повʼязані з органами місцевого самоврядування. Наприклад, депутатка місцевої ради може бути вчителькою чи лікаркою. У такому випадку вона може перетинати кордон”, — наголосив міністр. Водночас, депутатки, що працюють в органах місцевого самоврядування та отримують зарплату з місцевого бюджету, — зможуть виїжджати за кордон лише у відрядження.

Причини і наслідки змін

Виїзд за кордон для низки українців обмежили з початком повномасштабного російського вторгнення. Йшлося про чоловіків віком 18-60 років та деякі категорії військовозобов’язаних жінок. А у 2023 році, після низки гучних скандалів з виїздом депутатів за кордон, обмеження поширили і на депутатів рад усіх рівнів — і жінок, і чоловіків, яким за 60.

На тлі цих обмежень з’явилась, зокрема, тенденція юнакам залишати країну до повноліття, повідомляли у Міносвіти. 

Виникла у державі і суперечлива ситуація щодо призову: він не передбачений для чоловіків до 25 років. Втім, виїжджати за кордон їм наразі також не можна. Змінити це — незабаром планує Верховна Рада. Там зареєстрували відповідний проєкт закону.

Чи відбудуться вибори до кінця війни?

Неможливість проведення виборів до скасування правового режиму воєнного стану, а отже — до кінця війни — зумовлена кількома факторами. Це, передусім, безпекова ситуація, через яку організувати процес голосування у прифронтових районах чи на “нулі” буде неможливо. Другий фактор, пов’язаний з питанням грошей. Президентські вибори 2019 року обійшлися державі у 2,4 млрд грн, а отже для проведення наступної президентської чи парламентської кампанії Уряду та Парламенту доведеться щонайменше змінювати державний бюджет, оскільки коштів на вибори цьогоріч не закладено. Третя причина, яка унеможливлює вибори у 2024-му, — законодавча: їх прямо забороняє закон про правовий режим воєнного стану, на зміну якого також потрібен час.

“Під час активних бойових дій нереально гарантувати безпеку будь-кому з учасників, а через масовані російські удари значна частина виборчої інфраструктури зазнала руйнувань. Своєю чергою масова міграція робить дані Державного реєстру виборців неактуальними станом на зараз. В таких умовах дотриматися конституційних принципів просто нереально. Тому, якщо хтось думає, що для проведення виборів можна просто прибрати відповідну заборону із Закону “Про правовий режим воєнного стану”, який на відміну від Конституції можна змінювати будь-коли, він помиляється. Це не розвʼяже проблему проведення демократичних виборів в умовах війни та формування легітимних органів влади”, — пояснює старша радниця з правових питань Громадянської мережі “Опора” Ольга Коцюруба.

Хто б переміг, якби вибори відбулися?

Більшість українців підтримує позицію влади щодо проведення виборів після закінчення війни. Як свідчить соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведене 8-25 травня, лише 24% громадян вважають, що вибори повинні відбутися до завершення бойових дій, тоді як 72% переконані, що вибори потрібні лише після перемоги.

Водночас, ставлення українців до політичних лідерів та політичних партій за час війни зазнало суттєвих змін. Дослідження КМІС свідчить, що найбільш позитивно сприймали б партію волонтера та громадського діяча Сергія Притули, якщо б така партія буде створена, — так відповіли 28% респондентів. На другому місці (23%) — партія “Європейська солідарність” п’ятого президента України Петра Порошенка, а третє місце з 18% підтримки ділять партія “Удар” мера столиці Віталія Кличка та “Розумна політика” ексспікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. “Слуга народу”, якій симпатизують 13% громадян, — опинилась лише на шостому місці.

Серед політиків найвищий рейтинг довіри вже довгий час утримує чинний президент Володимир Зеленський. За даними червневого дослідження Центру Разумкова, йому повністю або частково довіряють 53,8% громадян. На другому місці опинився очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім з рейтингом довіри в 45,8%. А на третьому — голова Служби безпеки України Василь Малюк, якому довіряють 37,9% громадян. Політики старої формації — не в лідерах “свіжих” рейтингів, утім після початку передвиборчого процесу ситуація ще може змінитися.

Базова підготовка замість строкової служби 

Зміни, передбачені в законопроєкті, стосуються як чинних військовослужбовців, так і потенційних. Головна новація — скасування строкової служби та зниження граничного віку перебування призовників на військовому обліку з 27 до 25 років. Замість строкової запроваджується базова військова підготовка, тривалістю до п’яти місяців. Хлопці від 18 до 24 років самі обиратимуть, коли її проходити, на цей час за ними зберігається робоче місце. Відповідно, призову на військову службу під час воєнного стану підлягатимуть усі чоловіки, старші 25 років. Після мобілізації проходитимуть обов’язковий вишкіл тривалістю 2-3 місяці, що унеможливить потрапляння на фронт військових без належної підготовки.

Військовий облік — “в цифрі”

Законопроєкт передбачає цифровізацію військового обліку. Відтепер для оновлення облікових даних громадянам не обов’язково відвідувати місцевий Територіальний центр комплектування (колишній “військкомат”), це можна буде зробити або в ЦНАПі, або онлайн в електронному кабінеті на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”. Змінюються також критерії бронювання. Зокрема, для держслужбовців категорій “Б” і “В” передбачена норма в 50%. Водночас, люди з інвалідністю усіх категорій, як і раніше, призову на військову службу не підлягатимуть.

Для чинних військовослужбовців встановлюють додаткову підставу для звільнення — після 36 місяців безперервної військової служби, однак відповідне рішення додатково має ухвалити Ставка Верховного головнокомандувача. Під час служби військові отримують грошове забезпечення не менше 20 тисяч гривень та додаткову винагороду від 30 до 100 тисяч. Також новий закон регулює і відпустки військових: щорічна основна відпустка під час воєнного стану в середньому становитиме 30 днів та може надаватись частинами: по 15 днів. А звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпочинку зі збереженням грошового забезпечення, якщо будуть продовжувати службу.

Чи забезпечить закон справедливість?

Хоча новий законопроєкт викликав менше критики, аніж попередній, який повернули на доопрацювання ще на початку січня, до цього документу також є зауваження. Зокрема, Антикорупційний комітет парламенту визнав, що законопроєкт несе корупційні ризики, адже в ньому недостатньо чітко прописані повноваження працівників ТЦК. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що деякі норми документу суперечать Конституції — йдеться, зокрема, про надання права військовому керівництву обмежувати виїзд громадян за кордон. Утім, ці суперечності, ймовірно, врегулюють до другого читання. Якою ж буде остаточна версія законопроєкту, стане відомо вже наприкінці лютого. 

Розміри депозитів зростають

Незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії, депозити українців продовжують зростати. За даними Фонду гарантування вкладів, лише впродовж серпня цього року кількість грошей на банківських рахунках збільшилась на 5 мільярдів гривень. Тож нині депозити у національній валюті сягають 718,5 мільярдів гривень, а в іноземній — 396,5 мільярдів гривень в еквіваленті. 

Наразі існує кілька варіантів, як можна отримати виплату вкладу зі збанкрутілого банку.  Найбільш поширений — це особисто звернутися до найближчого відділення банку-агента з паспортом та ідентифікаційним кодом й отримати кошти. Можна також зателефонувати до одного з п’яти банків-агентів: ПриватБанку, Укргазбанку, ПУМБ, Банку “Південний”, Таскомбанку. Далі потрібно пройти ідентифікацію особи та зазначити рахунок, на який хочете отримати кошти. Третій варіант, який днями презентувало Міністерство цифрової трансформації — зробити повернення коштів через застосунок “Дія”. 

3,2 мільярдів гривень — для виплат

Перевагою такого варіанту урядовці називають простоту та швидкість. Мовляв, людині навіть не потрібно виходити з дому, а всю процедуру можна зробити за кілька хвилин та кілька кліків мишкою. Щоб подати заяву на отримання коштів, потрібно насамперед оновити застосунок “Дія” до останньої версії. Після — зайти в розділ послуг і вибрати “Повернення вкладів”. Обрати із переліку банк, у якому мали рахунок. Якщо є вклади в кількох збанкрутілих банках, то заяву по кожному з них потрібно буде оформлювати окремо.

“1,4 мільйонів рахунків, 3,2 мільярдів гривень, які є для виплат, і це послуга для вкладників 34 збанкрутілих банків”, — заявив під час презентації послуги в  Медіацентрі Україна — Укрінформ віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. 

Вкладники 7 банків отримують повну компенсацію

Після початку повномасштабного вторгнення в Україні перестали працювати 7 фінансових установ: Сбербанк Росії, Промінвестбанк, Мегабанк, Банк Січ, Форвард Банк, Айбокс Банк та Укрбудінвестбанк. Людям, які втратили кошти в цих банках, повністю компенсують їхні внески  разом з відсотками, незалежно від того, якою була сума. Адже на час дії в Україні воєнного стану та протягом трьох місяців після його скасування чи припинення — на вклади фізичних осіб поширюються 100% гарантії. 

Щодо решти 27 банках, які припинили роботу до 24 лютого 2022 року, виплати будуть зроблені в межах чинного до великої війни ліміту — 200 тисяч гривень.

Після завершення тримісячного терміну з дня припинення дії воєнного стану максимальна сума відшкодування для вкладників банків України становитиме 600 тисяч гривень.

2,5 мільйони українців скористалися Фондом гарантування вкладів

За півтора роки великої війни Фонд гарантування вкладів виплатив вже  майже 8,3 мільярди гривень відшкодування вкладникам збанкрутілих банків. Такі дані озвучила директор-розпорядник Фонду Світлана Рекрут. Також, за її словами, від початку діяльності установи виплати отримали 2,5 мільйони українців. А сума компенсацій сягнула 103 мільярдів гривень.

Що вже вдалось налагодити на деокупованих територіях та які плани керівництво держави має на відновлення постраждалих від росіян регіонів — підсумували у Центрі громадського моніторингу та контролю.

Плани на відновлення

136 млрд доларів прямих збитків завдала росія Україні в ході повномасштабної війни, станом на кінець листопада. Таку суму у своєму звіті озвучили фахівці Київської школи економіки. Найбільше постраждали підприємства, об’єкти інфраструктури та житловий фонд.

Щоб структурувати процес відбудови постраждалих деокупованих регіонів, урядовці склали план відновлення для органів місцевого самоврядування, повідомили у Мінреінтеграції. Загалом, документ містить 131 захід з відновлення життєдіяльності звільнених населених пунктів.

Перш за все — це розмінування (за даними Президента, загалом, в Україні заміновано 30% площі — понад 170 тис. кв. км) та розбір завалів, відновлення роботи місцевої влади та правоохоронних органів, забезпечення населення продуктами, ліками та медичною допомогою, відновлення соціальних виплат, тощо.

Міжнародна допомога

Плани з відновлення нашої держави будують не лише українські урядовці, а й керівництво десятків країн світу. Зокрема, ще влітку у ході Міжнародної конференції з відновлення України в швейцарському місті Лугано, за інформацією Bloomberg, партнери України попередньо схвалили план з відбудови держави, який представив Прем‘єр Денис Шмигаль. Єврокомісія взялась планувати кредити та гранти для українського відновлення на $523 млрд. Станом на 11 січня, уряд вже зібрав на програми відновлення України 110 млрд грн, повідомив Прем’єр-Міністр Денис Шмигаль.  

Деякі країни взяли на себе зобов’язання допомагати у відбудові конкретних міст чи регіонів. Велика Британія пообіцяла допомагати у відбудові Київщини, Німеччина планує фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури в Чернігові. Асоціація мерів Франції — зробить внесок у реконструкцію Ірпіня.

Водночас, деякі країни не відкладають допомогу деокупованим територіям на закінчення війни. Приміром, Фінляндія та Польща — профінансувалибудівництво модульних будинків для людей, що залишились без житла, Норвегія — у грудні передала 10 тимчасових мостів, загальною вартістю 3 млн доларів, які встановлять у звільнених від окупантів населених пунктах.

Мешканці деокупованих територій отримують і матеріальну допомогу від  міжнародних організацій. Станом на 6 січня, за даними Мінреінтеграції, за допомоги Червоного Хреста та Міжнародної організації з міграції жителі звільнених територій Харківщини, Донеччини, Херсонщини та Луганщини сумарно отримали 146 мільйонів гривень.

Тільки початок шляху

Повоєнна відбудова деокупованих територій, як і, загалом, країни — займе не менше десяти років, впевнені у Національній раді з питань відновлення. Попередній план таких заходів наразі розрахований до 2032 року. Утім, органи місцевого самоврядування — часто під обстрілами окупантів — намагаються повернути мешканцям хоча б базовий комфорт, що ускладнюється постійними обстрілами ворога.

Приміром, нині на Херсонщині, за даними ОВА, вдалось відновити подачу електроенергї всього у третині деокупованих населених пунктів. На Харківщині електропостачання, від вересня, відновили для 80% абонентів, газопостачання —для 77%.  

Де окупанти залишають смертельні «сюрпризи», як замінування торкнулись фермерів та екології і скільки території, ризикуючи власним життям, уже розмінували сапери — дізнавались у Центрі громадського моніторингу та контролю.

Смертельно небезпечна територія

В Україні заміновано 30% усієї площі держави. Орієнтовно — це дві території Австрії. Таке порівняння ще наприкінці минулого року зробивголова Державної служби з надзвичайних ситуацій України Сергій Крук.

За даними рятувальників, тисячі боєприпасів залишаються нездетонованими після обстрілів ворога. Міни та інші вибухонебезпечні предмети,  окупанти можуть залишати у полях, на вулицях,  в покинутих будинках і навіть на дитячих майданчиках. Російські військові ховають смертельну небезпеку у найнесподіваніших місцях. Зокрема, під час відступу з Херсона, окупанти залишали замінованими дитячі іграшки. А удеокупованій Снігурівці на Миколаївщині, діти виявили схованупротипіхотну міну в рюкзаку.  Деякі вибухонебезпечні предмети помітити вкрай важко — міни можуть бути невеликі і спрацьовують, якщо наступити чи зачепити розтяжку. За даними ДСНС від початку повномасштабної російської агресії в Україні від мін загинули 185 людей, а 404  — травмувалися.

Мінні поля і забруднений ґрунт

Міни та інші вибухонебезпечні предмети не лише забирають життя, а й отруюють те, що оточує людей. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що міни псують ґрунт:фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали, такі як хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини. Окрім цього, через міни можуть виникати лісові пожежі, на них наштовхуються тварини (налякавшись, можуть масово мігрувати, але нерідко нові території не мають відповідних умов для існування). І це — далеко не всі наслідки.

«Міна загрожує продовольчій безпеці. На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі», — зазначає Руслан Стрілець.

Своєю чергою, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради  Денис Марчук розповів, що одним із факторів, що гальмуватиме весняну посівну у новому році, є масштабне замінування сільгосп земель.

Працюють, ризикуючи життям

У МВС щотижня фіксують загиблих серед піротехніків, які працювали у органах міністерства – Нацполіції, Нацгвардії або ДСНС.  Втім, усвідомлюючи всю небезпеку, експерти продовжують працювати. З початку повномасштабного вторгнення фахівці обстежили понад 77 тисяч гектарів території і знешкодили більше 312 тисяч вибухонебезпечних пристроїв (у тому числі понад 2 тис. авіабомб).

Міжнародна допомога і не тільки

За прогнозами експертів, щоб розмінувати українські території (які росіяни закидали вибухівкою ще з 2014 року) знадобиться до 10 років. Допомогти у цій нелегкій справі зголошуються іноземні держави. Зокрема, Велика Британія передала Україні обладнання для розмінування, до допомоги також долучились Естонія та Японія. У МВС зазначають, що до робіт залучені й іноземні фахівці, які мають досвід розмінування у Сербії, Хорватії, Косово та Іраку.  Тим часом, Укроборонпром розробив «олівець»– пристрій для розмінування територій, який допоможе зберегти життя людей. А у ДСНС днями оновили застосунок «Розмінування України», який був створений, щоб, серед іншого, навчити українців мінної безпеки.

ВВП: різке падіння, в тому числі через атаки на енергетику

Руйнування підприємств та інфраструктури через російські обстріли, ускладнений експорт через блокаду портів, перебої з електропостачанням — все це негативно вплинуло на показник внутрішнього валового продукту України за 2022 рік.  

Ще в жовтні Національний Банк України прогнозував зниження ВВП держави на 32%, однак російський ракетний терор проти нашої енергетичної системи ускладнює ситуацію. Тепер, за прогнозами Міністра економіки України Юлії Свириденко, через постійні вимкнення електрики, падіння ВВП до кінця року має сягнути 35%.

Інфляція: значна, але не критична

Споживчі ціни за підсумками року, у порівнянні з минулим, зросли на 30%, повідомив голова Нацбанку Андрій Пишний. Попри відчутне подорожчання товарів, цей показник, на думку голови НБУ, в контексті руйнівних для української економіки подій, можна вважати відносно успішним та порівнюваним із показниками країн центральної Європи, де інфляція, навіть за відсутності бойових дій, також відчутна. Зокрема, за рік у Молдові ціни зросли на 34,5%, в Польщі — на 17,5%. Водночас, в Міністерстві економіки сподіваються, що вже найближчими місяцями зростання цін сповільниться.

Курс валют: зафіксували та втримали

Протягом року курс національної валюти проти долара девальвував майже на 50%. Негативних чинників, які до цього призвели, було вдосталь: зокрема, і зростання емісії грошей для фінансування дефіциту бюджету, і зменшення золотовалютних резервів, і прискорення інфляції. Станом на кінець грудня, вартість долара становить трохи більше 40 гривень. Водночас, безготівковий курс нацвалюти до долара складає близько 37,5 грн. Від лютого 2022 року Нацбанк кілька разів фіксував курс гривні, аби врівноважити попит на ринку та вгамувати паніку українців. Наразі в Нацбанку вважають, що утримання курсу гривні допомогло взяти під контроль валютний ринок. А голова НБУ Андрій Пишний заявляв, що фіксований курс утримуватимуть ще деякий час.

Банківська система: стабільна попри війну

Банківська система України, із початком повномасштабної війни, продемонструвала неабияку стійкість, особливо у порівнянні із кризою 2014-2015 років. Тоді, через анексію Криму, війну на Донбасі та триразовудевальвацію гривні збанкрутували сотні банків. Цього року, попри масштабні бойові дії та економічні потрясіння — з ринку вийшли лише поодинокі фінустанови.  

Водночас, навіть під час війни, зростає довіра вкладників. Зокрема, від початку бойових дій обсяги гривневих вкладів населення зросли на 37%, бізнесу — на 11%, повідомив член Ради НБУ Василь Фурман.

Попри те, що банківська система вже оговталась від потрясіння війни, перед банками постав новий виклик — можливі блекаути через російські обстріли енергетичної інфраструктури, тобто забезпечення безперервної роботи банків у періоди тривалої відсутності електрики.  

Очікуємо на відновлення економіки у 2023

За словами Міністра Фінансів України Сергія Марченка, робота бізнесу, порівняно із першими місяцями війни, суттєво відновилась, а підприємств, готових платити податки — дедалі більшає.

Це свідчить про те, що бізнес адаптується до умов війни та перебоїв з електроенергією. У відповідь на відключення світла — купує генератори та оптимізує роботу, щоб і надалі отримувати прибутки.  

Тож, показник ВВП наступного року може почати незначне відновлення. Зокрема, Світовий банк покращив прогноз зростання внутрішнього валового продукту до 3,3%, а от МВФ — прогнозує лише 1% зростання  

Позитивні прогнози, утім, дійсні лише за умови припинення ракетних атак на енергетику, певен Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль. В найгіршому ж випадку, падіння ВВП у 2023му, на його думку, може становити 3—9% порівняно із цим роком.

Чому воєнний режим ввели саме зараз?

Ескалація в Азовському морі 25 листопада стала першим відкритим актом військової агресії Росії під своїм прапором проти України. Через цю безпрецедентну атаку парламент на позачерговому засіданні підтримав більшістю голосів Указ глави держави «Про введення воєнного стану в Україні». Він діятиме 30 днів – до 14:00 26 грудня 2018 року. Окремо було затверджено, що цей режим не вплине на перенесення президентських виборів – вони відбудуться  31 березня 2019 року відповідно до Конституції.

«Те, що відбулося 25 листопада, ­– надзвичайна подія. Вперше за чотири з половиною роки російської агресії, без будь-яких зривань шевронів, без будь-яких «зелених чоловічків» Росія атакувала українські кораблі», – заявив Президент України Петро Порошенко.

Згідно із законом, воєнний стан вводиться на території 10 областей – Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької (межують з Росією), Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Одеської (виходять до акваторії Чорного та Азовського морів) і Вінниччини (межує з підконтрольним Росії Придністров’ям). Тобто у тих регіонах, через які Москва теоретично могла би розпочати наступ на Україну, пояснили депутати.

На думку експертів, запровадження особливого режиму повинно переконати міжнародну спільноту у серйозності ситуації: наступ Росії є загрозою не лише для українців, а й для всього світу. Західні медіа тим часом констатували, що введення воєнного стану зламало «картковий будиночок» планів Кремля, який прагнув атакою на Азові посіяти паніку серед українців.

Як вплине воєнний стан на українців?

Секретар РНБО Олександр Турчинов уточнив, що під час дії воєнного стану конституційні права і свободи можуть обмежуватися лише у разі посилення агресії РФ – тобто її прямого вторгнення на сухопутну територію України. Тож наразі суттєвих змін для цивільного населення не буде, крім того, що на період особливого режиму жителям 10 регіонів радять із розумінням поставитися до посиленої перевірки документів правоохоронцями.

Українцям з усіх регіонів можна вільно перетинати державний кордон: аеропорти, залізниця та автобусні перевезення функціонують за графіком. Те саме стосується і фінансових установ:

«Банківські відділення і офіси будуть працювати у звичайному режимі. Рішення [щодо воєнного стану, – ред.] не вплинуть на роботу банків», – наголосив голова Національного банку Яків Смолій.

«Укрпошта» своєю чергою заявила, що виплачуватиме пенсії і пересилатиме поштову кореспонденцію у штатному режимі. Без змін продовжують працювати підприємства та державні установи, освітні заклади, лікарні та пункти перетину на Сході України.

Президент України також заявив, що поки що не планує оголошувати повну чи часткову мобілізацію. Однак резервістам першої черги (бійцям із бойовим досвідом) варто бути готовими відбути на навчальні збори. Що стосується силових структур – усі вони приведені до повної бойової готовності.

Чи можливе обмеження прав і свобод?

У разі наступу Росії громадяни все ж можуть бути обмеженими в своїх індивідуальних правах. Однак експерти наголошують, що це стосується виняткових випадків і заспокоюють, що вони – малоймовірні.

«Права діють. За винятком ситуацій, коли ухвалюватимуть конкретні рішення на підтримку безпеки і оборони. Зокрема, якщо треба в будинку розташувати військовий персонал або розташувати оборонну лінію на території. Також це можливість мобілізувати майно. Наприклад, використовувати авто з автосалонів чи автобаз, якщо треба вантажівки для перевезення, автобуси для персоналу», – зауважив радник міністра закордонних справ Тарас Качка. Тим часом прес-офіцер оперативного командування «Північ» Віталій Кирилов запевнив, що вилучення особистого транспорту громадян не передбачено.

Щодо роботи ЗМІ – у Міністерстві інформаційної політики заперечили можливе введення цензури. Водночас держава може використовувати медіа для проведення роз’яснювальної роботи серед населення.

Наразі уряд не планує вводити комендантську годину в областях, де діє воєнний стан. У Міноборони додали, що такі заходи можуть запровадити лише у разі загострення ситуації, наприклад, якщо на кордоні буде помічено скупчення російських військ.

Як реагує світ на азовський інцидент?

Атака на українські кораблі змусила Раду безпеки ООН зібратися на екстрене засідання щодо ситуації біля Керченської протоки. Західні країни висловились на підтримку України, заявивши, що російські військові порушили норми міжнародного права. Крім того, Вашингтон також пообіцяв надати Україні повну підтримку, зокрема і військову.

«В ім’я міжнародного миру й безпеки Росія повинна негайно покласти край незаконній поведінці, дотримуватися прав і свобод усіх держав на судноплавство», –наголосила під час засідання постійна представниця США при ООН Ніккі Гейлі.

Україна тим часом звернулася до цивілізованого світу із закликом посилити економічні санкції проти росіян, причетних до морської атаки.

«Закликаю країни ЄС перейти від декларацій до реальних кроків та вжити всіх необхідних заходів впливу на агресора, включаючи посилення санкцій, аби припинити «повзучу анексію», – заявив Петро Порошенко.

Політичні оглядачі зазначили, що до більшого санкційного тиску європейців підштовхує і офіційний Вашингтон, а кілька європейських лідерів вже заговорили про можливість нових обмежень – включно із Австрією, яка нині головує в ЄС.