Планування відпочинку

Українці змінили ставлення до раннього бронювання житла, йдеться в дослідженні, проведеному “Ribas Hotels Group”. За даними готельної мережі, якщо минулоріч українці резервували собі місця за 44 дні, то цього сезону такий показник зріс до 62 днів. Також дослідження показало, що зросла тривалість відпочинку. Якщо у 2025 році гості зупинялися у готелях в середньому на 3,1 ночі, то цьогоріч вони залишалися вже на 3,8 ночі. Представники “Ribas” вважають, що подібні зміни повʼязані з прагненням українців отримати довший і більш повноцінний відпочинок.

Не планують поїздок цього літа лише 7,5% учасників дослідження. Близько 70% респондентів розглядають відпочинок в Україні. Решта — планують вирушити за кордон. Найпопулярнішими напрямками в нашій країні залишаються Одеса та узбережжя, які розглядають 69,8% опитаних, а також Карпати — їх обирають 52,8% респондентів. Водночас цікавлять українців і нові напрямки: йдеться про локації на Закарпатті, Волині, Черкащині та в інших місцях, де є доступ до природи та умовна безпека.

Вимоги до відпусток

Українці змінили своє ставлення до умов відпочинку, зазначають у “Ribas”. Так, базовою вимогою стала безпека. Напряму її називають критерієм відбору лише 1,9% опитаних. Водночас для 45% респондентів проблеми з безпекою можуть стати барʼєром для поїздки. “Попит на внутрішній туризм є, але він уже не пробачає випадковості. Перемагають не ті, хто просто має локацію, а ті, хто може дати гостю зрозумілий продукт: комфорт, сервіс, відновлення, безпеку і відчуття, що поїздка справді варта своїх грошей”, — зауважує власник компанії Артур Лупашко. За його словами, українці порівнюють рівень сервісу під час свого перебування у вітчизняних готелях з досвідом відпочинку за кордоном. Мають готовність витрачати, але очікують якості.

Однією з найбільш затребуваних послуг цьогоріч є відновлення. Додатковими сервісами SPA у готелях мережі користуються на 44% більше клієнтів, ніж торік. І це попри зростання цін на такі послуги в середньому на третину. 

Тури за кордон

Цього року вирушити на відпочинок планують ще більше українців, ніж минулоріч. Зокрема, у компанії “Join UP!” прогнозують у 2026 році півмільйона закордонних туристів. Це на десятки тисяч більше, ніж минулоріч. І водночас вдвічі менше, ніж у 2021 році — до початку повномасштабного вторгнення. 

Російська агресія має вплив не лише на спроможність українців відпочивати, а й на напрямки, які обирають наші співгромадяни. “Для тих, хто прагне мінімізувати перетини [з росіянами], ми рекомендуємо обирати, наприклад, Сіде в Туреччині, Марса-Алам та Ель-Аламейн в Єгипті, які історично орієнтовані на німецьких та італійських мандрівників”, — йдеться у коментарі компанії “Join UP!” виданню “NV”. Також туроператори наголошують, що громадян країни-агресорки буде мало на напрямках, з якими у росіян відсутнє чартерне сполучення. Йдеться, зокрема, про Грецію і Туніс.

Особливістю цьогорічного відпочинку за кордоном стало глобальне зростання цін на авіаквитки. Повʼязано воно зі світовою паливною кризою. В компанії “Join UP!” розповідають, що вартість перельотів зросла на 10-20%. Втім, попри ціни, все більше українців обирають долати значну частину шляху саме цим видом транспорту. Зокрема, за даними видання “Главком”, найбільш популярними транспортними хабами залишаються Кишинів, Жешув, Бухарест та Варшава.

Внутрішній туризм

Найбільш доступними для українців залишаються подорожі всередині країни. На відміну від поїздок за кордон, цей варіант є вигідним з кількох причин. Передусім, через менші витрати часу на дорогу, нижчу вартість житла та харчування. Крім того, в умовах повномасштабного вторгнення внутрішній туризм став єдиною доступною опцією для багатьох чоловіків. 

Найпопулярнішим зимовим напрямком залишається Захід України. Йдеться як про активний відпочинок з катанням на лижах чи сноубордах, так і про поїздки до санаторіїв чи баз відпочинку. У короткі подорожі чимало українців вирушають до столиці чи відвідують туристичні цікавинки у своїй області.

Закордонні тури

Від початку великої війни мандрівки за кордон суттєво змінилися. Закриття аеропортів перетворило зручний кількагодинний політ на тривалу поїздку потягом чи автобусом. Втім, туроператори відзначають, що за непростих умов життя в Україні подорожі залишаються важливим елементом психологічного перезавантаження. Відтак, виїжджати за кордон українці не припиняють.

Серед найбільш популярних напрямків туристичні фірми називають Єгипет — його минулоріч обирали близько 80% співгромадян. 10% поїздок припадало на автобусні тури. А ще 10% — на дорожчі напрямки, такі як Об’єднані Арабські Емірати, Занзібар, Іспанія, Домінікана, Шрі-Ланка, Таїланд, В’єтнам або Мальдіви.

Незалежно від того, чи користуються українці послугами туроператорів, чи планують подорож самостійно, більшість вирушає до найближчих аеропортів Європи — звідки вже летять до місця відпочинку. Зокрема, за даними “Join UP! Україна”, найчастіше їхні клієнти влітку цього року скористалися аеропортами Кишинева в Молдові (55%), Жешува (12%) і Варшави (5%) у Польщі.

Нововведення від залізниці 

Через зростання попиту на поїздки “Укрзалізниця” анонсувала нововведення для пасажирів. Вже з 14 грудня у компанії набуде чинності новий графік руху на 2025–2026 роки. Він стосуватиметься як внутрішніх так і закордонних маршрутів.

Зокрема, обіцяють зміни у русі поїздів до Львова: такі рейси відбуватимуться щогодини. В компанії зазначають, що ця система зручна для пасажирів, адже передбачувана: поїзди відправляються у той самий час, a розклад легко запам’ятати.

Також обіцяють понад 40 нових рейсів у напрямку гірських курортів та реабілітаційних центрів. Майже половина з них їздитиме із прифронтових областей. Наприклад, поїзди “Харків — Ужгород”, “Краматорськ (Барвінкове) — Чоп” та “Кривий Ріг — Івано-Франківськ”. Продаж квитків на ці потяги вже відкрито.

Побільшає також маршрутів міжнародного сполучення. Зокрема, у Польщу вирушатимуть три нові поїзди у напрямку Перемишля та один до Холма. А от Берегове отримає пряме залізничне сполучення з Будапештом. В “Укрзалізниці” зазначають, що вже з середини грудня новозбудованою європейською колією поїзд Будапешт — Ньїредьгаза — Берегове прямуватиме до України через станцію Феріхедь (Будапештський міжнародний аеропорт) і Чоп. 

Відбитки пальців та сканування обличчя

Вже з середини жовтня українці, які вʼїжджають до Європейського союзу, зіткнулися з новими правилами перетину кордону. Запровадити їх планували протягом майже 10 років і нарешті система запрацювала. За задумом авторів ініціативи, вона має спростити життя мандрівникам.

Нова система цифрового вʼїзду (“Entry-Exit System”, або “EES”) передбачає поступову відмову від штампів у паспортах. Їх замінять інші типи перевірки: сканування обличчя і відбитків пальців. Це означає, що перетинати кордон з ЄС зможуть люди лише з біометричними паспортами. Втім саме з такими документами українці зазвичай і подорожують, бо це передбачено умовами безвізу.

Що для наших громадян зміниться, так це необхідність проходити процедуру сканування відбитків пальців та обличчя. Поширюється правило на всіх громадян, старших за 12 років. Дітей — фотографуватимуть. 

Здавати відбитки і робити фото слід раз на три роки. Вʼїжджати та виїжджати з Євросоюзу людям, які вже здали відбитки, у цей період можна буде необмежену кількість разів. До того ж, згодом на пунктах пропуску хочуть встановити автомати, в яких люди зможуть самостійно сканувати паспорт та перевіряти відбитки. 

Не поширюються нові правила на українців, які мають дозвіл на проживання в ЄС або довгострокові візи. Ці категорії громадян мають надати прикордонникам відповідні документи.

Збої в системі

Першими пунктами на польсько-українському кордоні, які запровадили новацію, стали залізничний — Перемишль та автомобільно-пішохідний — “Шегині-Медика”. Саме ними від початку повномасштабного російського вторгнення користується значна кількість українців. 

У перший же день роботи нової системи на цих пунктах запанував хаос. Кілька поїздів до України змогли виїхати з великими затримками. Автобуси, за повідомленнями, стояли на кордоні теж значно довше, ніж зазвичай. Видання “Європейська правда” називає кілька причин такої ситуації. Перша — це відсутність спеціальних правил для тих, хто вже пройшов сканування. Річ у тім, що польські прикордонники поступово збирали дані для нової системи з кінця минулого року. Утім, під час проходження контролю ці дані не використовували. І людям, які вже здали відбитки та сфотографувалися, необхідно було стояти у загальній черзі. Другою причиною збою журналісти називають проблеми з пристроями для сканування. За даними “Європейської правди”, “нові та красиві машини для фотографування стояли без діла, а прикордонники фотографували людей (а також навіщось їхні паспорти) звичайними телефонами”. 

На те, щоби виправити помилки, польська влада має час до квітня. Саме тоді система “EES” має запрацювати в усьому Євросоюзі і країнах Шенгенської зони. Слід зазначити, що інші держави ЄС теж здебільшого поки лише тестують систему. Повністю запустити її змогли лише Чехія, Естонія та Люксембург. 

Подальші зміни

Після того, як нова система цифрового вʼїзду запрацює у повному обсязі, українцям доведеться пристосуватися до ще однієї зміни. Європейський Союз анонсував її перед початком повномасштабного вторгнення, проте змушений був відтермінувати новацію. Йдеться про електронну систему дозволів (“ETIAS”), яка має здійснювати реєстрацію та контроль за пересуванням у межах Шенгенської зони.

Річ у тім, що Євросоюз хоче збирати інформацію про мандрівників з понад шести десятків “безвізових” країн і територій ще до того, як вони прибудуть на кордон. Ініціатива стосується майже 1,5 мільярдів людей.

Українцям треба буде заповнювати спеціальну анкету онлайн та сплачувати близько 7 євро збору. Робити це доведеться не частіше, ніж раз на три роки. Вʼїжджати до ЄС протягом цього періоду можна буде без додаткової плати.

Деякі країни Євросоюзу, зазначає “BBC Україна”, можуть ще більше спростити прикордонні процедури. Так, на пунктах пропуску можуть зʼявитися кіоски самообслуговування та електронні ворота. Держави навіть можуть запустити мобільний додаток для попередньої реєстрації даних.

Вареники та “Варена”

19 серпня до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесли  традиційну страву із Тернопільщини — “Кременецькі гречані вареники”. Тісто для цієї страви замішують тільки на гарячій воді, додають 800 грамів гречаного та 200 грамів пшеничного борошна. Начинку роблять із сиру.

Лише двома тижнями раніше, 26 липня, до переліку додали ще одну страву — обрядовий напій “Варена” з Сумщини. У селі Боромля Тростянецького району Сумської області цей напій готують щороку на дні, присвячені поминанню померлих: в першу та другу неділю після Великодня. “Варену” роблять із сушених вишень та ягід смородини, м’яти, цукру, меду і червоного перцю.

Одночасно з “Вареною” до списку внесли і  Буковинський урочистий вінок з ковилою. Це вид дівочого головного убору в деяких рівнинних селах Буковини. Щоб зробити такий вінок, до спеціальної бісерної коронки чи циліндру кріплять пучки ковили. У такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля. 

Також у липні до переліку нематеріальної культурної спадщини додали традиційне ремесло бджільництва із Сватівського району Луганської області, традицію гуцульського художнього дереворізьблення, традиційний обряд Маланка із села Белуя Івано-Франківської області, традиційні жіночі прикраси із бісеру на Прикарпатті, традицію і технологію вишивки жіночої сорочки із Гадяччини, що на Полтавщині.

Більшість традицій — під загрозою зникнення

Наразі у Національний переліку нематеріальної культурної спадщини вже близько 70 позицій. Серед них, зокрема, чимало кулінарних, як от: приготування українського борщу, приготування ет аяклак (караїмського пиріжка з м’ясом) чи яворівського пирога. Є народні ремесла, а також різноманітні традиції: буковинське маланкування чи великоднє гуляння “Водити Володара” в селі Розкошівка на Вінниччині.

Зараз більшість із цих традицій — під загрозою зникнення. Тож внесення до Національний перелік нематеріальної культурної спадщини мало б допомогти зберегти їх для майбутніх поколінь. Крім того, нематеріальна культурна спадщина є важливою складовою міжнародного іміджу України. Та зрештою, робить українські містечка та села привабливими для туристів.  

Українська спадщина під охороною ЮНЕСКО

Внесення до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини — це також передумова до потрапляння української спадщини до списку ЮНЕСКО. Так, минулоріч до об’єктів нематеріальної культурної спадщини, які потребують термінової охорони ЮНЕСКО, внесли культуру приготування українського борщу. А у 2016 році до цього переліку потрапили козацькі пісні Дніпропетровщини.

До Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства внесли такі елементи української культури як петриківський декоративний живопис, традицію Косівської мальованої кераміки та Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього.

Від моря – до глухих сіл

Із послабленням карантину на українські курорти поїхала рекордна кількість відпочивальників. Традиційно багато туристів було на Півдні (зокрема, в Одеській, Херсонській, Миколаївській областях), а також в Карпатах. Однак не лише там. Притік гостей зафіксували майже в усіх регіонах, адже через карантин багато хто шукає менш популярні місця.

За спостереженням експертів, поштовх для розвитку отримав «зелений» туризм –садиби у віддалених селах та хуторах. Також набрав обертів гастротуризм – різноманітні екоферми, винні погреби тощо.

«У виграші зараз внутрішній туризм. Люди починають подорожувати і відпочивати у себе в країні, навіть відкриваючи щось нове», – стверджує голова Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігор Голубаха.

Так само оцінюють ситуацію місцеві адміністрації. Для прикладу, заступник голови Полтавської ОДА Катерина Рижеченко вважає, що внутрішній туризм виграв від закриття кордонів, більше того, Полтавщина має всі передумови для розвитку цієї сфери.

«Карантин, як ніколи сприяє його розвитку. Основною запорукою є співпраця і комунікація між громадськістю, бізнесом і представниками державної влади. Ми готові долучитись до ефективних ініціатив і бізнесу, і громадськості», – переконана чиновниця.

Туристи як мікроінвестори

Завдяки туристам регіони отримали більші прибутки цього літа. Адже туристичні потоки вигідні не лише конкретним підприємцям – власникам готелів, кемпінгів, ресторанів і кав’ярень. Це – стимул для розвитку багатьох суміжних сервісів. Експерти стверджують, що туризм створює більше додаткових робочих місць, аніж така величезна галузь, як будівництво.

За словами підприємця Олексія Білецького, який має кав’ярню та організовує  екскурсії на Херсонщині, липень став найкращим місяцем за кількістю відвідувачів, навіть порівняно з минулим роком. За його підрахунками, у попередні сезони регіон відвідали близько 10 тисяч людей, тож цьогоріч цифри повинні бути не меншими.

«За нашою статистикою, один турист, який в середньому приїздить на Південь на два дні, залишає в регіоні близько 2 700 грн. Йдеться про те, що він поселився, відвідав екскурсію, випив кави, пообідав, купив сувенірчик на згадку і поїхав. І так 10 000 разів!» – розповідає підприємець і додає, що прибуток від відпочивальників отримує вся Херсонщина.

«Турист – це мікроінвестор, який із собою привозить гроші», – наголошує Білецький.

Амбасадори з Верховної Ради

Кампанію на підтримку внутрішнього туризму «Мандруй Україною» запустив Президент Володимир Зеленський. Ініціативу підхопили українці, серед яких і народні обранці, які почали публікувати в соцмережах фото з відпочинку в Україні.

Так, депутатка від ВО «Батьківщина» Альона Шкрум побувала на острові Джарилгач (Херсонська обл.). Ірина Геращенко з «Європейської солідарності» відвідала Умань, Тальнівщину, Морське та Одесу. Депутат «Голосу» Андрій Осадчук підкорив гору Тишів в Закарпатській області. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук провела відпустку у Приморську (Запорізька обл.). А її колега по партії Олександр Санченко записав цілий відеогід по найбільш туристичних місцях країни. Серед його порад – Буцький каньйон і Холодний Яр на Черкащині, Хаблівський маяк на Миколаївщині, Тростянець на Сумщині та багато інших цікавих місць.

Побувавши на українських курортах, нардепи змогли в повні оцінити виклики вітчизняного туризму.

«Україна має великий туристичний потенціал, але поки що не реалізує його. Гори, річки, моря, храми, палаци – самі по собі вони не роблять країну туристичною Меккою. Бо не працюють без двох важливих речей: стратегії та інвестицій», – зробила висновок Євгенія Кравчук.

Щоб підтримати внутрішній туризм, Український культурний фонд заснував грантову програму «Культура в часи кризи: інституційна підтримка» в обсязі 100 млн грн. Власники туристичного бізнесу можуть отримати до 1 млн грн допомоги.

Крім того, на збільшення мандрівок Україною працює проєкт «Велике будівництво», який має відремонтувати дороги до культурних пам’яток і навіть самі культурні об’єкти. Також розвивати вітчизняну туристичну галузь планує Міністерство культури.

«Ми б хотіли розвивати символи, одним з найбільших викликів для нас є символ туристичної України», – заявив очільник відомства Олександр Ткаченко.

Як наголошують експерти, Україна має потужний туристичний потенціал, який може зацікавити не лише наших громадян, а й іноземців.

Правила безпечного відпочинку

Уже кілька місяців в Україні триває адаптивний карантин. Це означає, що кожен регіон має різні протиепідеміологічні обмеження. Тож перед тим, як планувати подорож, потрібно дізнатись, які карантинні заходи діють у місці відпочинку: як працює транспорт, готелі, ресторани та магазини.

Загалом поради щодо подорожей під час карантину не надто відрізняються від загальних правил безпеки. Державне управління з розвитку туризму рекомендує якомога частіше мити руки з милом, особливо після відвідування громадських місць та повернення з вулиці. Якщо немає можливості помити руки – обробляти антисептиком.

Збираючись у подорож, потрібно підготувати достатню кількість масок, аби мати змогу змінювати їх кожні 2-3 години. Під час мандрівки важливо дотримуватись соціальної дистанції не менше півтора метра. Варто віддавати перевагу безконтактним способам оплати.

Окремі правила діють щодо відпочинку на пляжі. Зокрема, МОЗ рекомендує тримати дистанцію між шезлонгами, не обмінюватись речами з іншими людьми.

«На пляжі основною рекомендацією є дотримання соціальної дистанції. Носити маски на повітрі немає потреби, якщо ви не знаходитеся у великому скупченні людей. Якщо ви дотримуєтесь соціальної дистанції, яка складає 1,5 метра, то користуватися масками в такому випадку не потрібно», – пояснює міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Мандруй Україною і ділись враженнями

Загалом більшість санаторіїв та пляжних курортів вже мають дозвіл на роботу. Залишається тільки обрати напрямок для мандрівки. Щоб популяризувати внутрішній туризм, на початку червня Держагентство розвитку туризму запустило проєкт «Мандруй Україною».

Його сутність досить проста – українців закликають публікувати в мережі фото чи відео з улюблених туристичних місць, ставити хештег #МандруйУкраїною і відмічати геолокацію. Автори проєкту вірять, що в такий спосіб більше українців дізнається про цікаві туристичні маршрути.

«У нас прекрасна країна, в якій багато чого є подивитись, але ми українці іноді, на жаль, не знаємо, що у нас є в країні», – сказав Президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Херсонської області.

До ініціативи вже долучились вітчизняні зірки. Своїми улюбленими туристичними місцями поділились Олександр Пономарьов, Дмитро Комаров, Катерина Осадча, Оля Полякова, Олексій Потапенко, Марія Єфросиніна, Дмитро Монатик, Макс Барських, Євген Клопотенко, Міла Єрємєєва, Настя Каменських, Світлана Тарабарова та гурт «Без обмежень».

Також відбувся перший ознайомчий прес-тур до Херсонської області. Журналісти два дні подорожували мальовничими куточками регіону. Вони побачили унікальну українську пустелю «Олешківські піски», заповідний острів Джарилгач, а також дніпровські плавні, що називають Херсонською Амазонією.

Наступний тур в рамках проєкту «Мандруй Україною» автори обіцяють незвіданими місцям Одещини.

Дороги до туристичних перлин

Аби мандрувати країною було зручніше, Укрзалізниця збільшила кількість потягів на популярні туристичні маршрути. Наразі у південному напрямку курсує 22 потяги. Вони їдуть до Одеси, Новоолексіївки, Бердянська. Ще 14 потягів працюють у західному напрямку у бік Львова і Карпат.

Для тих, хто мандрує автомобілем, приємною новиною мають стати результати «Великого будівництва». За інформацією Укравтодору, вже цього літа відкриються відремонтовані дороги до курортів на Чорноморському та Азовському узбережжях. У липні запустять 120 км оновленої траси Н-30, яка проходить територією Запорізької області та сполучає Василівку і Бердянськ. Триває ремонт автошляхів до Скадовська на Херсонщині та Затоки на Одещині.

Відбуваються ремонтні роботи і на трасах Хмельниччини, які ведуть до туристичних місць. Голова координаційної ради «Великого будівництва» Кирило Тимошенко зауважив: «Траси, які йдуть з Хмельницького до туристичного центру Кам’янця-Подільського й Сатанова, будуть зроблені цього року, щоб люди мали можливість мандрувати Україною, подорожувати й дивитися гарні місця».

Тривають ремонти у межах «Малого карпатського кільця» на території трьох західних областей, а також на дорогах Долина – Хуст та Львів – Самбір – Ужгород.

Пандемія коронавірусу внесла корективи у літні плани багатьох українців, але не варто зовсім скасовувати відпустку. Відпочити цього літа все ще можливо. Головне – дотримуватись дистанції, мити руки, зберігати спокій і мандрувати Україною.

Тонкощі радіоактивного туризму

З початку 2019 року Чорнобильську зону відвідали понад 107 тисяч туристів. Це на 44 тисячі більше, ніж за аналогічний період минулого року, що є абсолютним туристичним рекордом зони. Як повідомляють у Державному агентстві з управління зоною відчуження, майже 80% відвідувачів приїхали з-за кордону. Серед іноземних держав рекордсменами стали Велика Британія (15 738 туристів), Польща (9 378), Німеччина (7 826), США (5 580) та Чехія (4 063). Українців серед гостей зони цього року також було чимало – 22 468 осіб.

Головна причина такого підвищеного інтересу до ЧАЕС – це вихід серіалу HBO «Чорнобиль», який розповідає про аварію в 1986 році і наслідки її ліквідації. За версією популярного сайту про кінематограф IMDB, навесні стрічка очолила рейтинг найкращих серіалів світу.

Керівництво зони відчуження також припускає, що на туристичний бум вплинуло спрощення процедури відвідин зони. Зокрема, введення електронного пропуску та створення додаткової інфраструктури. Адже, щоб потрапити до зони відчуження, потрібно своєчасно оформити дозвіл на перебування. З кінця минулого року це можна зробити онлайн, подавши заявку через систему «Електронний квиток» (https://solaris.testmticket.in.ua).

«Чорнобиль – тема, яка цікавить увесь світ. Люди бажають на власні очі побачити місце, де відбулась одна з найбільших трагедій останнього часу. З одного боку, така привабливість дає певні переваги – додаткові надходження до бюджету. Але з другого – потрібно додатково розвивати інфраструктуру, яка зробить комфортним та безпечним перебування туристів у зоні відчуження», – зауважує помічник директора Центру організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження Кирило Гарник.

Разом зі спрощенням механізму відвідин зони керівництво посилило охорону, щоб  боротися з нелегальними туристами-«сталкерами». Оператори, які займаються організацією турів, наполягають, що в межах офіційних маршрутів туристам нічого не загрожує. Адже вони проходять під наглядом досвідчених гідів, які показують безпечні ділянки, самостійні ж мандрівки приховують небезпеку.

Тож туристів просять дотримуватись правил поведінки і пам’ятати, що насамперед Чорнобиль – це місце страшної трагедії. На цьому після виходу серіалу наголосив і сценарист та головний продюсер «Чорнобиля» Крейг Мезін.

«Це чудово, що «Чорнобиль» викликав хвилю туризму в зону відчуження. Якщо ви їдете туди, то пам’ятайте, що там сталася жахлива трагедія. Проявіть повагу до всіх, хто страждав і пожертвував собою», – написав Мезін в своєму Twitter.

Нові маршрути та можливості

Найбільше туристів цікавлять місто Прип’ять, саркофаг четвертого енергоблока ЧАЕС, а також секретний радар радянських часів – Дуга-1. Проте у Мінприроди впевнені, що потенціал Чорнобильської зони більший за традиційні місця туристичного маршруту. За словами директора з науки та розвитку компанії «Чорнобиль-тур» Сергія Мирного, інфраструктуру треба розвивати і в Чорнобилі, і в прилеглих районах.

Тож у липні 2019 року Президент Володимир Зеленський підписав указ про розвиток туризму в Чорнобильській зоні. Відповідно до нього, планують створити нові туристичні маршрути, побудувати нові КПП і відремонтувати нинішні, скасувати заборони на відеозйомку і поліпшити мобільний зв’язок.

«Досі Чорнобиль був негативною частиною бренду України. Настав час це змінити. Чорнобиль – це унікальне місце на планеті, де природа відроджується після світової техногенної катастрофи, де є справжнє «місто-привид». Ми повинні показати це місце світові: науковцям, екологам, історикам, туристам», – заявив Зеленський під час візиту в зону відчуження.

Державне агентство з управління зоною відчуження вже оголосило, що невдовзі запустить 13 наземних, 5 водних та 3 повітряні маршрути. Наприклад, природу Чорнобиля можна буде побачити під час турів річками Прип’ять та Уж.

Крім цього, зона відчуження має всі шанси стати елементом «зеленої» економіки. Вже зараз на території ЧАЕС працює сонячна електростанція потужністю 1 МВт. Ще понад 60 інвесторів подали заявки на відведення земельної ділянки під розбудову станцій «зеленої енергетики».

В Офісі Президента сподіваються, що завдяки розбудові інфраструктури зона зможе приносити до держбюджету чималі гроші.

«Туризм та суміжні галузі можуть давати понад 1 млрд грн валового доходу зоні відчуження та наповнювати бюджети депресивних прилеглих районів, але це питання відкритості міста та стратегії», – зауважує член робочої групи щодо покращення туристичної привабливості зони відчуження Денис Русак.

Вчені кажуть, що за 33 роки після аварії Чорнобильська зона залишається непридатною для життя. Але навіть попри це, вона має майбутнє. Урядовці та туроператори погоджуються, що туризм у Чорнобилі – це не тільки чималі економічні вигоди для країни, а й можливість розказати світові свою історію.

Скільки коштує лікувальний туризм

За оцінками міжнародних експертів, світовий ринок медичного туризму оцінюється у 439 млрд доларів. Щороку 3-4% населення планети їздять на лікування до інших країн. Тож держави намагаються розвивати цю сферу послуг, заробляючи при цьому чималі кошти до бюджету.

Інформація Української асоціації медичного туризму (УАМТ) свідчить, що торік на лікування до нашої країни приїхало близько 60 тисяч іноземців. Завдяки їм економіка отримала додатково 150 млн доларів.

За словами президента асоціації Віолетти Янишевської, іноземні туристи витрачають в Україні в середньому 2-2,5 тисячі доларів. Приїжджають пацієнти в основному з арабських країн та Китаю, останні роки все більше туристів стає з Європи, США та Ізраїлю. Чималий відсоток медичних туристів становлять наші колишні співвітчизники, які народились в Україні, але переїхали жити за кордон.

Найпопулярніші напрямки медичного туризму – стоматологія, онкологія, лікування безпліддя і серцевих хвороб. За даними УАМТ, третина всіх іноземних пацієнтів їдуть лікувати зуби.

Експерти зауважують, що головна перевага української медицини – це співвідношення ціни та якості. Вартість медичних послуг в Україні набагато нижча вартості аналогічного лікування в інших країнах. Наприклад, протезування зубів може коштувати 200 доларів, коли та ж сама процедура за кордоном обійдеться в 2 тисячі.

При цьому гроші не єдина причина для вибору нашої країни. Важливий фактор – спрощене законодавство. Наприклад, на відміну від багатьох європейських країн в Україні досить лояльне законодавство щодо лікування стовбуровими клітинами та сурогатного материнства.

Є потенціал, але не вистачає підтримки

Експерти наполягають, що Україна має потужний потенціал для розвитку медичного туризму. Водночас потрібно розуміти, що на початку галузь потребуватиме державної підтримки, і вже згодом почне приносити великі прибутки. Наприклад, уряд Південної Кореї щорічно виділяє понад 4 мільйони доларів на популяризацію медичного туризму. За останні 6 років кількість охочих полікуватись у країні зросла на 33%, а прибуток галузі сягнув 160 мільйонів доларів на рік.

«Останніми роками усе більше й більше країн, урядів фінансують розвиток в’їзного медичного туризму. Якщо медичний туризм у нашій країні не отримає фінансової підтримки від держави, то вже у найближчій перспективі ми можемо програти», – наголошує Віолетта Янишевська.

Колишній голова підкомітету з туризму та курортів Верховної Ради Анна Романова погоджується, що Україна щороку втрачає десятки мільярдів доларів через те, що не розвиває туристичну галузь.

«Питання в’їзного медичного туризму є надзвичайно важливими для нашої країни. У нас є унікальні методики лікування хвороб, унікальні курорти, що на сьогодні, на жаль, перебувають у занедбаному стані. Ми маємо лікувальні курорти, яких немає в інших країнах світу. Зокрема, на українських курортах надаються близько 45 найменувань бальнеологічних послуг (лікування мінеральними водами, – ред.) водночас у славнозвісному Баден-Бадені не більше п’яти. Однак наші курорти не мають державної підтримки. Держава має інвестувати кошти у відновлення клінік, лікарень, курортів», – наголосила Романова.

Про лікувальний потенціал регіонів кажуть і місцеві чиновники. Так, голова Львівської облдержадміністрації Маркіян Мальський зауважує, що на Львівщині налічується 7 бальнеологічних курортів, понад 200 джерел мінеральної води різних типів. Область має чималий потенціал у розвитку сфери репродуктивного здоров’я, санаторно-курортного і реабілітаційного лікування.

«Ми відчуваємо, що регіон розвивається. Тому добрим кроком було б розширити безвіз, бо багато країн потребують віз в Україну», – зазначає Мальський.

Перспективні лікувальні курорти розкидані по всій країні. Як наприклад, Солотвине, що розташоване у Закарпатській області, або Сергіївка в Одеській області. Відомі мінеральні курорти: Миргород, Трускавець, Моршин, Хмільник, Шаян, Берегове. Вони добре знані в Україні, але задля розвитку медичного туризму їх варто популяризувати у світі, створювати більш сприятливі умови для іноземців, які б хотіли приїхати на лікування.

Експерти впевнені, що розвиток медичного туризму може стати значним джерелом прибутку і для лікарень, і для державного бюджету. Потрібна лише підтримка держави і промоція туристичної України в світі.

Залізні птахи з закордону

Договори між аеропортами «Бориспіль» і «Львів» та з одним із найбільших лоукостів Європи Ryanair були підписані 23 березня. Прихід ірландського перевізника на український авіаринок відбувся лише з другої спроби, оскільки минулого року компанія не змогла домовитися із «Борисполем». Після нових переговорів у Ryanair пожартували, що «у футболі, як і в авіації – ірландці знову програли, українці знову виграли». А українські чиновники запевнили, що досягли найвигідніших умов.

«Авіакомпанія відкриє 10 напрямків із Києва і 5 напрямків зі Львова в Європу. Найдешевші квитки коштуватимуть від 10 євро, а середня вартість квитка для України буде нижчою за 40 євро. Компанія розраховує за перший рік перевезти 1 млн українців», ­– йдеться на сторінці Президента України Петра Порошенка у Facebook.

За словами гендиректора лоукоста Майкла О’Лірі, авіакомпанія має намір створити в Україні дата-центр для зберігання й обробки даних, у якому працюватимуть 250 українських IT-фахівців. «У вас, дійсно, дуже компетентні кадри. Ми вже працюємо над цим», – заявив він, а також додав, що 40% пасажирів прибуватимуть до України, оскільки вона стає привабливою туристичною точкою.

За словами експертів, зумовлений безвізом із ЄС прихід Ryanair дозволить зробити український авіаринок більш конкурентним. Це означає, що інші перевізники будуть зменшувати тарифи, щоб втримати пасажирів (як це сталося у випадку Wizz Air). А менш гнучких гравців Ryanair узагалі може витіснити з деяких напрямків.

Ryanair почав продавати квитки одразу в день підписання контрактів з українськими аеропортами. Однак вже на початку квітня у «Борисполі» заявили, що лоукост не погодив із ними часові слоти. Тож аеропорт фізично не зможе швидко обслужити літаки у пікові години, оскільки не матиме вільних смуг, автобусів тощо, стверджують у «Борисполі». Адже всі ці слоти вже зайняті рейсами МАУ. Гендиректор аеропорту Павло Рябікін наголосив, що проблема зникне, якщо Ryanair відкриє 15 щоденних рейсів. Тоді для лоукоста відкриють окремий термінал F. Водночас у Мінінфраструктури вважають, що у будь-якому випадку Ryanair літатиме з України.

Досі в Україні найпопулярнішою бюджетною авіакомпанією була угорська Wizz Air, більшість рейсів якої обслуговує аеропорт «Київ» ім. І. Сікорського. У 2017 році послугами Wizz Air в Україні скористалися понад 740 тисяч пасажирів – на 79% більше, ніж у 2016 році. Минулого року компанія відновила польоти із Харкова (за 3 напрямками), а також збільшила кількість маршрутів зі Львова до 6. Наразі лоукост пропонує українцям 30 маршрутів до 11 країн Європи.

Загалом, за даними Державіаслужби, у 2017 році в Україні працювало 29 іноземних авіакомпаній, які перевезли майже 5 млн пасажирів до 27 країн світу. При цьому на ринок авіаперевезень повернулися колишні і зайшли нові авіакомпанії, і ця тенденція триває і в 2018 році. Зокрема, йдеться про такі авіакомпанії, як катарська Qatar Airways, італійська Ernest SpA, швейцарська Swiss International Airlines, іракська Iraqi Airways тощо.

Вітчизняні авіалінії нарощують м’язи

У 2017 році обсяги пасажирських перевезень вітчизняними авіакомпаніями нарешті стрибнули вгору і зросли до 30% у порівнянні з докризовим 2013 роком. Сьогодні українці можуть регулярно подорожувати аж до 43 країн світу. Минулого року такою можливостю скористалися понад 5,8 млн пасажирів. Крім того, понад 3,7 млн пасажирів було перевезено на чартерних рейсах, що їх забезпечують 15 українських авіакомпаній. За даними Державіаслужби, приріст пасажироперевезень на нерегулярних міжнародних рейсах сягнув майже 50%, і цей показник найвищий серед усіх типів пасажирських перельотів, що пропонуються в Україні. Як зазначають у Державіаслужбі, у 2017 році 85% чартерних рейсів обслуговували чотири авіакомпанії: «Роза вітрів», «Міжнародні авіалінії України», «Азур Ейр Україна» та «Браво».

Окрім того, минулого року пожвавилися і внутрішні регулярні авіарейси. П’ять вітчизняних авіакомпаній перевезли 930,9 тис. пасажирів. Наразі авіасполучення доступне між 9 українськими містами. Це – Київ, Львів, Одеса, Вінниця, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Івано-Франківськ та Херсон.

Зростання пасажиропотоків на внутрішніх і міжнародних рейсах очікується і цього року. Зокрема, у квітні розпочав роботу новий національний лоукост SkyUP Airlines.  Лоукост, який наразі має 4 літаки, підписав угоду з корпорацією Boeing на закупівлю як мінімум 5 надсучасних літаків. Уже з кінця травня SkyUP збирається запустити регулярні внутрішні рейси: Київ – Одеса, Харків – Одеса, Львів – Одеса. А наступного року – міжнародні маршрути: Київ – Барселона, Київ – Дубаї, Київ – Ларнака. Крім того, авіаперевізник оголосив чартерні рейси за 16 напрямками.

У найближчі роки Міністерство інфраструктури планує збільшити кількість громадян, які користуються авіатранспортом, із нинішніх 5-7% до 20-25%.

«Наша стратегічна мета – щоби за два-три роки для більшості українців авіаподорож стала доступною, а літак – зручним і безпечним засобом пересування всередині країни та за кордон», – зазначив очільник відомства Володимир Омелян. Він також підкреслив, що українська авіаційна інфраструктура потребує величезних інвестицій. Адже більшість регіональних аеропортів перебувають у занедбаному стані: лише «Львів» і «Бориспіль» мають якісні злітні смуги. Решті – потрібно вкладати гроші в оновлення покриття.

Авіаційний експерт Андрій Гук вважає, що помітним зростанням українська авіагалузь завдячує не лише безвізу, а й змінам у регуляторному середовищі, оскільки тепер заявки на нові маршрути розглядаються прозоро й ефективно. За словами міністра інфраструктури, «немає жодної відмови, немає хабарів, немає спекуляцій».

На думку експертів, що більше авіакомпаній буде в Україні, то краще. Зростання пасажиропотоку – це також розширення туристичної галузі регіонів. Як наслідок, позитивний імпульс отримує як економіка країни в цілому, так і місцеві бюджети.