Кременецькі гречані вареники, обрядовий напій “Варена” та буковинський урочистий вінок з ковилою, — лише за останні тижні Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився кількома позиціями. Під час час війни Міністерство культури почало активно доповнювати цей список, і зараз у ньому вже близько 70 найменувань — з різних областей. Це і традиційні співи, і ремесла, і унікальні страви української кухні. То ж яка вона  — наша  нематеріальною культурна спадщина, та як внесення до Національного переліку може допомогти її зберегти,   з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. 

Вареники та “Варена”

19 серпня до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесли  традиційну страву із Тернопільщини — “Кременецькі гречані вареники”. Тісто для цієї страви замішують тільки на гарячій воді, додають 800 грамів гречаного та 200 грамів пшеничного борошна. Начинку роблять із сиру.

Лише двома тижнями раніше, 26 липня, до переліку додали ще одну страву — обрядовий напій “Варена” з Сумщини. У селі Боромля Тростянецького району Сумської області цей напій готують щороку на дні, присвячені поминанню померлих: в першу та другу неділю після Великодня. “Варену” роблять із сушених вишень та ягід смородини, м’яти, цукру, меду і червоного перцю.

Одночасно з “Вареною” до списку внесли і  Буковинський урочистий вінок з ковилою. Це вид дівочого головного убору в деяких рівнинних селах Буковини. Щоб зробити такий вінок, до спеціальної бісерної коронки чи циліндру кріплять пучки ковили. У такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля. 

Також у липні до переліку нематеріальної культурної спадщини додали традиційне ремесло бджільництва із Сватівського району Луганської області, традицію гуцульського художнього дереворізьблення, традиційний обряд Маланка із села Белуя Івано-Франківської області, традиційні жіночі прикраси із бісеру на Прикарпатті, традицію і технологію вишивки жіночої сорочки із Гадяччини, що на Полтавщині.

Більшість традицій — під загрозою зникнення

Наразі у Національний переліку нематеріальної культурної спадщини вже близько 70 позицій. Серед них, зокрема, чимало кулінарних, як от: приготування українського борщу, приготування ет аяклак (караїмського пиріжка з м’ясом) чи яворівського пирога. Є народні ремесла, а також різноманітні традиції: буковинське маланкування чи великоднє гуляння “Водити Володара” в селі Розкошівка на Вінниччині.

Зараз більшість із цих традицій — під загрозою зникнення. Тож внесення до Національний перелік нематеріальної культурної спадщини мало б допомогти зберегти їх для майбутніх поколінь. Крім того, нематеріальна культурна спадщина є важливою складовою міжнародного іміджу України. Та зрештою, робить українські містечка та села привабливими для туристів.  

Українська спадщина під охороною ЮНЕСКО

Внесення до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини — це також передумова до потрапляння української спадщини до списку ЮНЕСКО. Так, минулоріч до об’єктів нематеріальної культурної спадщини, які потребують термінової охорони ЮНЕСКО, внесли культуру приготування українського борщу. А у 2016 році до цього переліку потрапили козацькі пісні Дніпропетровщини.

До Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства внесли такі елементи української культури як петриківський декоративний живопис, традицію Косівської мальованої кераміки та Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього.