<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Більше можливостей для громад. Що змінилось в законі про транспорт? | Центр громадського моніторингу та контролю</title>
	<atom:link href="https://naglyad.org/uk/category/transport/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://naglyad.org</link>
	<description>Центр громадського моніторингу та контролю</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Sep 2021 14:06:37 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=5.9.13</generator>

<image>
	<url>https://naglyad.org/wp-content/uploads/2017/03/cropped-01-32x32.png</url>
	<title>Більше можливостей для громад. Що змінилось в законі про транспорт? | Центр громадського моніторингу та контролю</title>
	<link>https://naglyad.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Більше можливостей для громад. Що змінилось в законі про транспорт?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2021/09/27/bilshe-mozhlivostej-dlya-gromad-shho-zminilos-v-zakoni-pro-transport/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2021/09/27/bilshe-mozhlivostej-dlya-gromad-shho-zminilos-v-zakoni-pro-transport/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 27 Sep 2021 05:33:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=6005</guid>

					<description><![CDATA[Якість громадського транспорту в Україні далеко не найкраща. Особливо в маленьких містах та селах, які не мають бюджетів на закупівлю нових автобусів і повноважень на розробку зручних маршрутів. Але покращити ситуацію можна. Для цього у вересні парламент ухвалив зміни до закону про транспорт. Хто тепер відповідатиме за пасажирські перевезення у громадах та які є ризики, &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2021/09/27/bilshe-mozhlivostej-dlya-gromad-shho-zminilos-v-zakoni-pro-transport/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Якість громадського транспорту в Україні далеко не найкраща. Особливо в маленьких містах та селах, які не мають бюджетів на закупівлю нових автобусів і повноважень на розробку зручних маршрутів. Але покращити ситуацію можна. Для цього у вересні парламент ухвалив зміни до закону про транспорт. Хто тепер відповідатиме за пасажирські перевезення у громадах та які є ризики, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>Розподіл повноважень щодо транспорту </strong></p>
<p>Сім років тому в Україні стартувала реформа децентралізації. Вона змусила об’єднуватись міста та села у громади, дала більше повноважень на місцях, але разом з тим принесла чимало транспортних проблем. Справа в тому, що  громади об’єднали, але частина повноважень залишилися в районах, зокрема щодо організації пасажирських перевезень.</p>
<p>Новий адміністративний розподіл уряд затвердив лише минулого року. В результаті в Україні було створено на 1470 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), а також 129 нових районів замість 490 старих. Залишилось визначити хто і за що буде відповідати.</p>
<p>«Це викликало ряд проблем, бо міська рада не могла впливати на конкурси, укладання договорів, виплати компенсацій за пільгові перевезення на приміських маршрутах в межах територіальної громади, тому частина приєднаних у минулому році сіл, наприклад, Валок, Мильці мали значні проблеми з доїздом до міста, а подекуди взагалі маршрутки не виходили на рейси», – пояснює ситуацію на прикладі своєї громади голова ГО «Нова Полтава», депутатка Полтавської міської ради Юлія Городчаніна.</p>
<p>Аби дати громадам більше повноважень у сфері пасажирських перевезень, у вересні цього року Рада ухвалила зміни у закон про транспорт.</p>
<p><strong>Можливості та ризики </strong></p>
<p>Парламент передав повноваження з організації пасажирських перевезень між містами, які раніше здійснювали районні адміністрації, громадам. Тепер ОТГ можуть виступати замовниками маршрутів у своїх межах як міських, так і приміських. Відповідно до закону, громади спроможні збільшувати частоту рейсів, замінювати автобуси на нові, організовувати перевезення дітей до школи.</p>
<p>За маршрути, які проходять по території декількох громад в одній області, відповідатимуть обласні адміністрації.</p>
<p>«Великий плюс, що ОТГ нарешті дали право робити свої маршрути. Відповідно тепер будуть законно надаватись послуги із перевезення пасажирів в села і міста територіальних громад. Бо досі фактично рік діяльність громад у сфері перевезення була нерегульована жодним законом. Органам місцевого самоврядування надали функції замовника перевезень на приміських і міжміських маршрутах. До цього органи місцевого самоврядування могли бути організаторами перевезень лишене на міських автобусних маршрутах, які не виходять за межі адміністративної одиниці. Що унеможливлювало запуск маршрутів в межах територіальних громад», – зауважує голова ГО «За якісний транспорт» Святослав Товстига.</p>
<p>При цьому експерти звертають увагу на потенційні ризики закону. Відповідно до документа, нинішні договори про організацію перевезень, укладені до набуття законом чинності, продовжать діяти і розірвати їх до завершення терміну не вийде. Це означає, що маршрути, які курсували досі і були сформовані районними адміністраціями, будуть далі працювати.</p>
<p>Така ситуація може обернусь не тільки дублюванням маршрутів, а й цілою війною за пасажирів. Адже ринок перевезень – це великі гроші, часто його контролюють небезпечні угрупування. Яскравий приклад – стрілянина у Броварах минулого року через розподіл пасажиропотоку. Чи всюди вийде вирішити питання мирно, покаже час.</p>
<p>Наразі закон направлено на підпис Президенту, він набуде чинності наступного дня після опублікування.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2021/09/27/bilshe-mozhlivostej-dlya-gromad-shho-zminilos-v-zakoni-pro-transport/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Коли в Україні з&#8217;являться електрички німецького рівня?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2021/02/22/koli-v-ukrayini-z-yavlyatsya-elektrichki-nimetskogo-rivnya/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2021/02/22/koli-v-ukrayini-z-yavlyatsya-elektrichki-nimetskogo-rivnya/#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 22 Feb 2021 06:56:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<category><![CDATA[Укрзалізниця]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=5495</guid>

					<description><![CDATA[Приміський потяг – це швидкий і надійний спосіб дістатися з передмістя до великого міста. Але в українських реаліях – не завжди комфортний. Рухомий склад електричок часто застарілий, потягів не вистачає, у пікові години вагони забиті пасажирами вщент. Змінити ситуацію на краще можуть тільки спільні зусилля «Укрзалізниці» та місцевої влади у кожному конкретному регіоні. Про успіхи &#8230; <p class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2021/02/22/koli-v-ukrayini-z-yavlyatsya-elektrichki-nimetskogo-rivnya/" class="more-link">Завантажити зображення</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Приміський потяг – це швидкий і надійний спосіб дістатися з передмістя до великого міста. Але в українських реаліях – не завжди комфортний. Рухомий склад електричок часто застарілий, потягів не вистачає, у пікові години вагони забиті пасажирами вщент. Змінити ситуацію на краще можуть тільки спільні зусилля «Укрзалізниці» та місцевої влади у кожному конкретному регіоні. Про успіхи та складнощі на шляху до кращих умов дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>Більше безпеки і комфорту</strong></p>
<p>Уже не перший рік залізничники вивчають можливості з оновлення електричок. Розглядаються різні варіанти: від закупівлі вживаних німецьких електропоїздів до самостійної модернізації наявних. Наприклад, у лютому відбулась виставка сучасних розробок елементів салонного інтер&#8217;єру вагонів електропоїздів, яку організувала «Укрзалізниця». На ній можна було побачити нові вагонні меблі для приміських потягів.</p>
<p>Член правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський розказує: «Вирішили не просто йти за не змінними багато років регламентами, а запросили ключових постачальників обладнання до нас на виставку представити свої нові рішення для приміських потягів – сидіння та інші вагонні меблі, віконні та дверні групи, туалетні системи тощо».</p>
<p>За словами Перцовського, оновлення приміських електричок є ініціативою самої УЗ, тож компанії важливо мінімізувати витрати на ремонт, а кожна зекономлена гривня піде на те, щоб зробити більше секцій. Залізничники кажуть, попри наявні розробки, самостійно оновити електрички не вийде. Кілька років тому в «Укрзалізниці» порахували, що проєкт оновлення міських електричок Києва коштуватиме приблизно 4 мільярди гривень. Тож без участі місцевої влади не обійтись.</p>
<p>Водночас модернізація не стоїть на місці. Уже незабаром у приміських поїздах з&#8217;являться камери спостереження, які дозволять машиністу контролювати ситуацію у вагонах. Також буде встановлена так звана «червона кнопка» для виклику правоохоронців. Вона дозволить викликати поліцію на наступну станцію у випадку проблем з неналежною поведінкою деяких пасажирів. Таким чином в «Укрзалізниці» хочуть підвищити рівень безпеки у потягах та не порушувати розклад руху.</p>
<p><strong>Компенсації за пільговиків і співпраця на місцях </strong></p>
<p>В «Укрзалізниці» наголошують, що приміські пасажирські перевезення є найбільш збитковим напрямом. Адже компенсації за пільговиків, які має виплачувати місцева влада за надані послуги, не покривають навіть мінімальних витрат. Так, за 2020 рік органи місцевої влади заборгували підприємству понад 200 млн грн компенсацій за проїзд пільгових категорій населення в електричках. Тож тепер залізниця пропонує владі на місцях публічні договори про надання послуг з приміських перевезень.</p>
<p>«Підхід простий: є договір – є електричка та якісний сервіс, немає договору – будемо обслуговувати напрямки за залишковим принципом. Іншого варіанту впливу на місцеві органи влади у нас практично немає», – пояснює очільник УЗ Володимир Жмак.</p>
<p>Там, де співпраця із місцевою владою йде успішно, приміські поїзди ходять стабільно і навіть з’являються нові маршрути. Так, 25 січня запустили приміський потяг підвищеної комфортності за маршрутом Київ – Тарасівка. У робочі дні на маршруті курсує вісім поїздів. Відстань із Боярки до Києва потяг долає за 21 хвилину, з Вишневого – за 15 хвилин, одночасно електропоїзд вміщує близько тисячі пасажирів.</p>
<p>Уже у березні жителів столиці та передмістя чекає ще один додатковий маршрут: Київ – Коцюбинське – Ірпінь – Буча.</p>
<p>«Провели перемовини з керівництвом «Укрзалізниці» щодо запуску додаткової «Ірпінської електрички», яка дозволить землякам швидше та комфортніше добиратися до столиці. Це має бути потяг на десять вагонів, який у ранковий та вечірній час пік суттєво розвантажить інші електропоїзди», – зазначив Ірпінський міський голова Олександр Маркушин.</p>
<p>Слід зауважити, що нові маршрути до столиці відкриваються у рамках проєкту Kyiv City Express, який передбачає модернізацію і налагодження сполучення між Києвом і містами-супутникам. Зокрема, будуть розвиватись броварський, білоцерківський, трипільський та бориспільський напрямки.</p>
<p>Всього в Україні курсує понад 650 приміських поїздів, але цього досі недостатньо. Аби українська електричка стала схожа на німецьку, належить чимало зробити: збільшити кількість маршрутів, зменшити інтервал руху до 20-30 хвилин, попрацювати над комфортом всередині вагонів. Для цього знадобиться чимало часу і грошей, але у підсумку зусилля повинні окупитися.</p>
<p><a href="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/02/trains_ua.png"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-5496" src="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/02/trains_ua.png" alt="" width="1654" height="1165" srcset="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/02/trains_ua.png 1654w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/02/trains_ua-300x211.png 300w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/02/trains_ua-768x541.png 768w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/02/trains_ua-1024x721.png 1024w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/02/trains_ua-568x400.png 568w" sizes="(max-width: 767px) 89vw, (max-width: 1000px) 54vw, (max-width: 1071px) 543px, 580px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2021/02/22/koli-v-ukrayini-z-yavlyatsya-elektrichki-nimetskogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>2</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Переваги залізниці. Як в Україні та Європі борються за пасажирів</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2021/01/18/perevagi-zaliznitsi-yak-v-ukrayini-ta-yevropi-boryutsya-za-pasazhiriv/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2021/01/18/perevagi-zaliznitsi-yak-v-ukrayini-ta-yevropi-boryutsya-za-pasazhiriv/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Jan 2021 07:00:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<category><![CDATA[Укрзалізниця]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=5417</guid>

					<description><![CDATA[Подорожувати по Європі літаком стає соромно. Після різких виступів шведської активістки Грети Тунберг європейці все частіше обирають залізницю як екологічну альтернативу. Поїзди в Європі швидкі та зручні, хоча й мають свої недоліки. Українці також надають перевагу залізниці. Про спільне та відмінне в європейських та українських подорожах поїздами розповідає Центр громадського моніторингу та контролю. Європейська швидкість &#8230; <p class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2021/01/18/perevagi-zaliznitsi-yak-v-ukrayini-ta-yevropi-boryutsya-za-pasazhiriv/" class="more-link">Завантажити зображення</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Подорожувати по Європі літаком стає соромно. Після різких виступів шведської активістки Грети Тунберг європейці все частіше обирають залізницю як екологічну альтернативу. Поїзди в Європі швидкі та зручні, хоча й мають свої недоліки. Українці також надають перевагу залізниці. Про спільне та відмінне в європейських та українських подорожах поїздами розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>Європейська швидкість і комфорт</strong></p>
<p>Залізниця в ЄС – це сукупність окремих національних залізниць та поїзди EuroCity (EC) та InterCity (IC), не прив’язані до якоїсь конкретної компанії. Курсують як швидкі і надшвидкі поїзди, так і регіональні потяги і приміські електрички.</p>
<p>Найкомфортніші швидкі і надшвидкі поїзди. Вони курсують між великими містами і практично не мають проміжних зупинок. У цих потягах є Wi-Fi, ресторани, туалети, відділення для перевезення велосипедів тощо. Відстань у 600 км експреси долають приблизно за 6 годин, а надшвидкі потяги – майже удвічі скоріше.</p>
<p>На відміну від України, спальних поїздів у Європі майже немає через їхню високу ціну. Наприклад, подорож у купе з Цюріха до Берліна на австрійському ÖBB Nightjet обійдеться аж в 6250 грн. Хоча зараз деякі країни, зокрема Німеччина, розмірковують над поверненням таких поїздів.</p>
<p>Власне, ціни на потяги залежать від їхнього класу та низки інших факторів. Як і в Україні, дешевше купувати квитки заздалегідь і на дні в середині тижня. При цьому швидкий потяг коштуватиме значно дорожче, ніж регіональний. Для прикладу, за квиток із Парижа до Марселя на французькому TGV доведеться заплатити від 2000 грн до 4200 грн. Дорога у 661 км займає 3,5 години.</p>
<p>Тим часом поїзд «Відень – Цюрих» австрійської залізниці коштуватиме дешевше – в середньому 1500 грн. Відстань у 592 км він долає за 7,5 год. Приблизно стільки займає дорога від Києва до Львова на Інтерсіті+ (квиток 2-го класу 390 грн).</p>
<p>Варто зауважити, що квитки продаються без фіксованого місця. Його можна бронювати за додаткову платню (близько 135 грн).</p>
<p>Купувати квитки можна онлайн на сайтах залізниць або в спеціальних автоматах. Цікаво, що в деяких країнах залізничний квиток дозволяє також отримати знижки на інший транспорт, покупки в магазинах чи похід у музей.</p>
<p><strong>Реформи в українському сервісі</strong></p>
<p>В Україні подорожі залізницею не менш популярні, ніж у ЄС, але значно дешевші. За даними Держстату, у 2019 році залізничним транспортом скористались понад 1,5 мільярда пасажирів. Торік через пандемію коронавірусу залізниця мусила обмежити перевезення, хоча популярності не втратила. Лише за святкові дні (з 18 грудня 2020 року до 10 січня 2021 року) поїзди далекого сполучення перевезли 1,3 млн пасажирів. Серед них 567 тисяч – на Захід.</p>
<p>На відміну від європейських країн, більшість потягів в Україні зі спальними вагонами (плацкарт, купе, люкс, СВ). Найдовші маршрути – «Маріуполь – Львів» (1044 км) і «Лисичанськ – Ужгород» (1182 км). У дорозі ці поїзди перебувають понад добу.</p>
<p>Водночас росте кількість швидких маршрутів. Інтерсіті+ сполучають столицю із найпопулярнішими напрямками, як-от: Київ – Львів, Київ – Харків, Київ – Дніпро, Київ – Костянтинівка тощо.</p>
<p>Квитки на українські потяги дешевші, ніж в Європі. Купе з Києва до Івано-Франківська обійдеться в 600-700 грн, а зі столиці до Харкова – менш як 500 грн. Доїхати з Києва до Одеси на Інтерсіті+ можна за 400-690 грн. Квитки можна купити в касах або ж онлайн.</p>
<p>Щоб зробити подорожі зручнішими, «Укрзалізниця» запустила додаткові сервіси для пасажирів. Тепер у швидкісних потягах Інтерсіті+, окрім традиційних снеків та напоїв у кафе, можна замовити ланч-бокси. «Укрзалізниця» пропонує на вибір пасажирам два варіанти: м’ясний та вегетаріанський. Обід коштує 140 грн і його можна замовити під час оформлення квитка.</p>
<p>Також у швидкісних потягах можна скористатись локальним Wi-Fi з доступом до 250 фільмів та передач. Крім того, нещодавно «Укрзалізниця» презентувала чат-боти у Viber і Telegram, через які можна придбати квитки на Інтерсіті+.</p>
<p>«З колегами з ІТ «Укрзалізниці», Visa та Middleware дали старт боту УЗ. Онлайн табло, повідомлення про платформу (відтепер не треба підкидати монетку, щоб вгадати до якого ж вокзалу в Києві прямувати – Центрального чи Південного ) і дуже важливо &#8211; зручний формат зворотнього зв&#8217;язку по поїздках та вокзалах, який в реальному часі підхоплюється контакт-центром!» – прокоментував директор пасажирської філії «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.</p>
<p><strong>Спільні виклики і цілі</strong></p>
<p>Попри, на перший погляд, різний розвиток залізниць в Україні та Європі, проблеми у них спільні. Це – зношення покриття та обладнання, а також нестиковка колій між країнами. Через погане покриття потяги не можуть їхати швидше, а через поломки – блокують рух всієї системи. Так часто відбувається в Німеччині, де кожен 5-й потяг запізнюється. В Україні потяги рідше відстають від графіка, але самі локомотиви і вагони, на відміну від європейських, потребують значного оновлення.</p>
<p>Модернізація залізниці – один із пріоритетів транспортної стратегії Євросоюзу. І Україна підтримує цей тренд ЄС. Цього року вперше за роки незалежності держава інвестує кошти в осучаснення пасажирських перевезень залізницею.</p>
<p>«Вперше за роки незалежності в державному бюджеті України виділені кошти на придбання пасажирського рухомого складу і на електрифікацію окремих дільниць залізничної інфраструктури. Водночас ефективність використання цих коштів залежить не тільки від «Укрзалізниці», а й від злагодженої роботи багатьох органів центральної влади», – зауважив новий очільник УЗ Володимир Жмак.</p>
<p>«Укрзалізниця» планує закупити нові пасажирські вагони (зокрема, для перевезення людей з інвалідністю), а також електрифікувати залізничні ділянки Київ – Житомир, Київ – Черкаси, Київ – Васильків.</p>
<p>На думку експертів, реформи, які розпочав в «Укрзалізниці» Володимир Жмак, дозволять зробити пасажирські перевезення комфортними, швидкими і прибутковими, як у ЄС.</p>
<p><a href="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/01/chatbotUZ.png"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-5418" src="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/01/chatbotUZ.png" alt="" width="1654" height="1165" srcset="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/01/chatbotUZ.png 1654w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/01/chatbotUZ-300x211.png 300w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/01/chatbotUZ-768x541.png 768w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/01/chatbotUZ-1024x721.png 1024w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/01/chatbotUZ-568x400.png 568w" sizes="(max-width: 767px) 89vw, (max-width: 1000px) 54vw, (max-width: 1071px) 543px, 580px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2021/01/18/perevagi-zaliznitsi-yak-v-ukrayini-ta-yevropi-boryutsya-za-pasazhiriv/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Поїзд реформ. Які зміни чекають Укрзалізницю?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2020/11/09/poyizd-reform-yaki-zmini-chekayut-ukrzaliznitsyu/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2020/11/09/poyizd-reform-yaki-zmini-chekayut-ukrzaliznitsyu/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 09 Nov 2020 07:50:40 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<category><![CDATA[Укрзалізниця]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=5230</guid>

					<description><![CDATA[Залізничні перевезення значно дешевші за автомобільні, а їхня потужність значно більша. Саме тому розвинені країни постійно модернізують залізниці, вкладаючи кошти в оновлення поїздів та колій. Україна також не виняток. Наступного року Укрзалізниця планує інвестувати понад 26 мільярдів гривень в інфраструктуру, вантажні і пасажирські перевезення. Які зміни очікують залізницю, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю. 4 &#8230; <p class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2020/11/09/poyizd-reform-yaki-zmini-chekayut-ukrzaliznitsyu/" class="more-link">Завантажити зображення</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Залізничні перевезення значно дешевші за автомобільні, а їхня потужність значно більша. Саме тому розвинені країни постійно модернізують залізниці, вкладаючи кошти в оновлення поїздів та колій. Україна також не виняток. Наступного року Укрзалізниця планує інвестувати понад 26 мільярдів гривень в інфраструктуру, вантажні і пасажирські перевезення. Які зміни очікують залізницю, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>4 вертикалі </strong></p>
<p>Найперше у планах Укрзалізниці на наступний рік – змінити наявну структуру компанії. На думку керівництва, це потрібно, щоб підвищити ефективність кожної з ланок. Зокрема, йдеться про виокремлення 4 автономних вертикалей: вантажної, пасажирської, виробничої та інфраструктурної.</p>
<p>В Укрзалізниці заявляють, що кожна вертикаль отримає власні активи, якими зможе розпоряджатись. Така фінансова незалежність дозволить порахувати прибутки і збитки для кожної вертикалі окремо. А це в свою чергу, вважають в Укрзалізниці, спростить компанії шлях до перетворення на холдинг.</p>
<p>Як розповіли в Укрзалізниці, до вантажної вертикалі відійдуть локомотиви і вантажні вагони, до пасажирської – локомотиви, пасажирські та приміські поїзди. Окремою структурою будуть ремонтні і будівельні заводи, а також депо. У розпорядженні інфраструктурної вертикалі будуть колії та колійне господарство, автоматизація та сигналізація залізниці.</p>
<p>За словами очільника Укрзалізниці Володимира Жмака, наразі компанія переміщує активи та персонал, відповідно до структурної реформи. Адже кожна вертикаль повинна мати всі необхідні засоби для свого забезпечення.</p>
<p>«На прикладі двох депо, які ми вже почали перепідпорядковувати з Донецької залізниці на Південну, це Лиман і Волноваха, ми бачимо, що це жодним чином не впливає ні на кількість персоналу, ні на виробничі функції депо, ні на зміну місця роботи персоналу. Перепідпорядкування здійснюється виключно адміністративно, для того, щоб сконцентрувати в рамках вертикально-інтегрованої структури всі функції й ці структури перетворити потім у компанії-холдинги», – пояснив Володимир Жмак.</p>
<p><strong>Більше вантажних перевезень</strong></p>
<p>У 2021 році Укрзалізниця планує інвестувати 7 мільярдів гривень в оновлення парку вантажних вагонів. За словами керівництва, завдяки модернізації компанія збирається підвищити частку Укрзалізниці на ринку вантажних вагонів з 19% до 35-40%.</p>
<p>Крім того, у планах Укрзалізниці на 2021 рік вкласти 4,1 млрд грн у локомотивне господарство. Йдеться про модернізацію та закупівлю нових електровозів. Наразі більшість локомотивів, які має своєму парку Укрзалізниця, були виготовлені ще у 70-80 роках ХХ століття.</p>
<p>«Наш парк електровозів датується 70-80-ми роками минулого сторіччя, й ми не можемо таким парком забезпечити наші амбітні плани росту вантажних перевезень. Тому ми будемо переконувати нашого акціонера – українську державу, що у цьому напрямку нам потрібна допомога», – заявив голова Укрзалізниці Володимир Жмак.</p>
<p>Оновити парк локомотивів планується також завдяки співпраці з французькою компанією ALSTOM. Директор ALSTOM Анрі Пупар-Лафарж заявив, що вони зацікавлені у спільних проєктах з українською залізницею. Зокрема, з модернізації рухомого складу і технічного обслуговування локомотивів. Цю інформацію також підтвердив Президент України Володимир Зеленський.</p>
<p>«Попри коронакризу, яка триває в усьому світі, економіки країн повинні розвиватися, і фундаментом для цього є спільні проєкти. Для нас у пріоритеті проєкти, орієнтовані на додану вартість та збільшення кількості робочих місць. Саме тому інфраструктурні проєкти є важливими для України», – наголосив Зеленський.</p>
<p>Загалом на розвиток залізничної інфраструктури наступного року держава планує витратити 9,4 млрд грн.</p>
<p><strong>Зручніші сервіси для пасажирів</strong></p>
<p>Окрім залізничної інфраструктури та вантажоперевезень, Укрзалізниця також осучаснить послуги для  пасажирів. На це у 2021 році компанія збирається виділити 2 млрд грн. Окремо планується закласти у держбюджеті на наступний рік витрати на нові пасажирські вагони. Укрзалізниця має намір придбати 100 вагонів на суму близько 2,7 млрд грн.</p>
<p>Щодо цін на проїзд, то суттєвих підвищень поки не передбачається. Навіть навпаки: з 1 листопада компанія знизила майже на 15% вартість квитків на місця у вагонах першого класу швидкісних поїздів «Інтерсіті».</p>
<p>«Жодних підвищень цього року не планується, аж до першого кварталу наступного року. Ми наразі в дискусії і розглядаємо варіант, що з другої половини наступного року, з другого кварталу можлива певна індексація цін на пасажирські перевезення», – запевнив директор філії «Пасажирська компанія» УЗ Олександр Перцовський.</p>
<p>Із новинок для пасажирів – запровадження безконтактної оплати проїзду в електричках на Київщині. Сплатити за поїздку можна буде за допомогою банківської карти або пейпасу на смартфоні. На станціях встановлять турнікети і термінали для продажу квитків. Зараз сервіс тестують в електричках «Київ-Фастів» і «Київ-Святошин».</p>
<p>На думку експертів, інвестиції, які запланувала Укрзалізниця в 2021 році, допоможуть підвищити ефективність залізничних перевезень в Україні і дозволять компанії збільшити свої прибутки.</p>
<p><a style="font-size: 1rem;" href="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/11/UZ_ua.png"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-5232" src="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/11/UZ_ua.png" alt="" width="2480" height="1748" srcset="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/11/UZ_ua.png 2480w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/11/UZ_ua-300x211.png 300w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/11/UZ_ua-768x541.png 768w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/11/UZ_ua-1024x722.png 1024w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/11/UZ_ua-568x400.png 568w" sizes="(max-width: 767px) 89vw, (max-width: 1000px) 54vw, (max-width: 1071px) 543px, 580px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2020/11/09/poyizd-reform-yaki-zmini-chekayut-ukrzaliznitsyu/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Автофіксація порушень ПДР. Перші результати та антирекорди</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2020/06/05/avtofiksatsiya-porushen-pdr-pershi-rezultati-ta-antirekordi/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2020/06/05/avtofiksatsiya-porushen-pdr-pershi-rezultati-ta-antirekordi/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 05 Jun 2020 07:01:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Дороги]]></category>
		<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=4636</guid>

					<description><![CDATA[В Україні 1 червня запрацювала система фіксації порушень правил дорожнього руху (ПДР). Перші 50 відеокамер розпочали роботу в Києві та Київській області та вже зафіксували десятки тисяч порушень. Що слід знати про роботу системи і коли чекати камер по всій Україні, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю. Як працює система? На сьогодні камери фіксують &#8230; <p class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2020/06/05/avtofiksatsiya-porushen-pdr-pershi-rezultati-ta-antirekordi/" class="more-link">Завантажити зображення</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>В Україні 1 червня запрацювала система фіксації порушень правил дорожнього руху (ПДР). Перші 50 відеокамер розпочали роботу в Києві та Київській області та вже зафіксували десятки тисяч порушень. Що слід знати про роботу системи і коли чекати камер по всій Україні, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>Як працює система?</strong></p>
<p>На сьогодні камери фіксують тільки перевищення швидкості руху. У разі порушення більш ніж на 20 км/год доведеться заплатити штраф у 255 грн, за перевищення більш ніж на 50 км/год – 510 грн.</p>
<p>Система працює наступним чином: камера фіксує порушення, фото або відеодоказ потрапляє в центр обробки даних МВС, далі оператор перевіряє номери автівки, дані власника та виписує адміністративний протокол. У роздрукованому вигляді постанова надсилається порушнику через Укрпошту. Важливо знати, що штраф виписується саме на власника автівки, незалежно від того, хто був за кермом.</p>
<p>За словами заступника начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, щодо авто з іноземною реєстрацією існує два шляхи.</p>
<p>«Коли таке авто було завезено на територію держави громадянином України, штраф буде отримувати та особа, яка ввезла авто. Така особа отримує штраф в загальному порядку. Інший варіант – коли авто ввезене іноземцем або особою без громадянства. У такому випадку при виїзді за межі нашої держави, у випадку наявності правопорушення, представники Держприкордонслужби вручають постанову особі і пропонують оплатити електронним шляхом», – пояснює Білошицький.</p>
<p>Крім листа й особистого повідомлення, про штраф можна дізнатися на сайті МВС, а також в Електронному кабінеті водія. Тут можна ознайомитися з фотографією з місця порушення та навіть передивитися відеозапис.</p>
<p>Якщо оплатити штраф протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення, то можна отримати знижу 50%. Загалом на сплату штрафу є 30 днів. Якщо цього не зробити, справа переходить до Виконавчої служби Міністерства юстиції, і запускається механізм примусового стягнення. Якщо водій не згоден із постановою, її можна оскаржити протягом 10 днів з набуття чинності.</p>
<p>Слід зауважити, що навесні Україна остаточно відмовилась від системи штрафних балів за порушення ПДР. На початку травня Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Раніше кожному водієві щорічно нараховували 150 балів. Їх можна було використовувати замість грошового штрафу. У разі перевищення швидкості з водія списували 50 балів, після використання всіх балів – починались штрафи. Після скасування системи усі порушення можна оплатити лише грошима.</p>
<p><strong>Перші антирекорди і подальші плани </strong></p>
<p>Згідно зі статистикою патрульної поліції, за першу добу роботи системи у Києві та області було зафіксовано майже 60 тисяч перевищень швидкості. На другу добу кількість порушень знизилася до 33 тисяч.</p>
<p>Антирекорд зі швидкісного режиму встановив автомобіль Porsche Cayenne на трасі Київ – Харків. Автівка їхала зі швидкістю 210 км/год при дозволених на трасі 110 км/год. Інший порушник 11 разів за день перевищив швидкісний режим. За перші дні МВС зібрало цілий список водіїв, які їздили по місту зі швидкістю 170 км/год і більше.</p>
<p>Маючи таку приголомшливу статистику, у поліції закликають дотримуватись обмежень швидкості. Крім того, водіїв просять не намагатись обійти систему контролю, адже це може призвести до суворішої відповідальності. Не секрет, що якщо закрити сіткою номерний знак або взагалі його зняти, то камера порушення не зафіксує. Проте водія чекатимуть більші проблеми.</p>
<p>«Патрульна поліція має доступ до системи «Безпечне місто», а це понад 6 тисяч камер відеоспостереження по місту Київ, тому таких правопорушників відстежуватимуть та притягатимуть до адміністративної відповідальності», – зазначають у МВС.</p>
<p>У такому разі правопорушників чекає штраф за керування без номерних знаків або знаками, які не відповідають стандартам.</p>
<p>Експерти кажуть, що швидко українські дороги безпечнішими не стануть. Наразі камер дуже мало, водії запам’ятають, де вони розташовані, і будуть знижувати перед ними швидкість, а потім знову порушувати.</p>
<p>Тим часом у МВС обіцяють до кінця року встановити ще 220 камер по всій Україні. Уже найближчим часом 5 камер мають підключити у Львівській області. На трасах камери встановлюватимуть коштом держави, в містах і ОТГ – коштом місцевих бюджетів. Розташування камер будуть узгоджуватися з Департаментом патрульної поліції.</p>
<p>Фіксація швидкості – це лише перший крок у роботі системи відеонагляду. У подальшому камери фіксуватимуть проїзд на червоне світло світлофора, виїзд на зустрічну смугу, рух смугою для громадського транспорту та інші порушення.</p>
<p><a href="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/06/kameri_ukr.png"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-4637" src="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/06/kameri_ukr.png" alt="" width="1748" height="2480" srcset="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/06/kameri_ukr.png 1748w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/06/kameri_ukr-211x300.png 211w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/06/kameri_ukr-768x1090.png 768w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/06/kameri_ukr-722x1024.png 722w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/06/kameri_ukr-300x426.png 300w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/06/kameri_ukr-282x400.png 282w" sizes="(max-width: 767px) 89vw, (max-width: 1000px) 54vw, (max-width: 1071px) 543px, 580px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2020/06/05/avtofiksatsiya-porushen-pdr-pershi-rezultati-ta-antirekordi/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Швидкість під контролем. Коли в Україні запрацюють камери на дорогах?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2020/03/23/shvidkist-pid-kontrolem-koli-v-ukrayini-zapratsyuyut-kameri-na-dorogah/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2020/03/23/shvidkist-pid-kontrolem-koli-v-ukrayini-zapratsyuyut-kameri-na-dorogah/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 23 Mar 2020 08:15:31 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Дороги]]></category>
		<category><![CDATA[Поліція]]></category>
		<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=4240</guid>

					<description><![CDATA[Уже котрий рік поспіль Україна входить у десятку країн Європи з найбільшою смертністю у ДТП. За статистикою, щодоби на українських дорогах гине 9 осіб, ще 90 отримують травми. За даними поліції, за 28 років незалежності в аваріях загинуло 174 тисячі громадян та понад 1,2 млн було травмовано. Майже половина ДТП відбувається через порушення швидкісного режиму &#8230; <p class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2020/03/23/shvidkist-pid-kontrolem-koli-v-ukrayini-zapratsyuyut-kameri-na-dorogah/" class="more-link">Завантажити зображення</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Уже котрий рік поспіль Україна входить у десятку країн Європи з найбільшою смертністю у ДТП. За статистикою, щодоби на українських дорогах гине 9 осіб, ще 90 отримують травми. За даними поліції, за 28 років незалежності в аваріях загинуло 174 тисячі громадян та понад 1,2 млн було травмовано. Майже половина ДТП відбувається через порушення швидкісного режиму на дорозі. Щоб змінити ситуацію, МВС запускає систему автоматичної фотовідеофіксації порушень правил дорожнього руху (ПДР). Де і коли запрацюють перші камери, дізнавались наші експерти.</p>
<p><strong>Перші камери і тестовий період</strong></p>
<p>У Києві 12 березня запрацювали перші 20 камер фотовідеофіксації порушень ПДР. Ще 30 протягом місяця мають з’явитися на дорогах Київської області. Найперше камери встановлять у місцях підвищеної концентрації ДТП – там, де загинуло і травмувалось найбільше людей. Як і належить за законом, перед усіма камерами буде розміщено попереджувальний знак. Також місця розташування камер будуть нанесені на карти та у навігаційні системи. Перелік вулиць, де вже встановлені камери у Києві, можна переглянути на сайті МВС (mvs.gov.ua).</p>
<p>Після відвідин Центру фіксації порушень швидкісного режиму Президент Володимир Зеленський наголосив, що держава не ставить за мету зібрати більше штрафів завдяки новій системі. Щоб люди могли ознайомитись з роботою системи, передбачений тестовий період. За інформацією поліції, перші півтора місяці камери працюватимуть в режимі інформування і попередження. Тож повноцінно фотовідеофіксація порушень запрацює з 1 травня.</p>
<p>«Завдання, щоб люди знали, що, коли вони порушують правила дорожнього руху, вони не думають не лише про своє життя, а й про життя тих людей, які їдуть з ними в машині, їдуть дорогами України», – зазначив Володимир Зеленський.</p>
<p>Після презентації системи Президент висловив побажання, щоб після пілотного тестування в Києві та області система запрацювала по всій країні. У МВС запевнили, що вже скоро камери встановлять в інших регіонах.</p>
<p>«Згодом кількість камер по всій країні збільшиться. Ви до цього готові? Сподіваюся, що так! Це трохи дискомфортно після десятиріч «вольниці», але це єдиний шлях для скорочення кількості загибелі людей на дорогах», – заявив міністр МВС Арсен Аваков.</p>
<p><strong>Хто і скільки заплатить?</strong></p>
<p>У МВС кажуть, що система автоматичної фотовідеофіксації – це не просто камери над дорогою, а складна високотехнічна система. До її складу входять: сертифіковані комплекси фотовідеофіксації, робочі станції обробки даних, сучасне і захищене програмне забезпечення, кваліфіковані оператори робочих станцій.</p>
<p>Якщо водій порушив ПДР, інформація про цей випадок потрапляє до системи електронної фіксації. Поліцейський перевіряє, чи було вчинене правопорушення, чи є повні дані про транспортний засіб, його власника, чи відповідає номерний знак марці і моделі зареєстрованого авто. Після перевірки всіх даних поліцейський формує постанову про адміністративне порушення і ставить електронний підпис. За перевищення швидкості руху більш ніж на 20 км/год на водія накладається штраф 255 гривень, за перевищення на понад 50 км/год – 510 гривень.</p>
<p>За словами першого заступника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, наразі інформацію щодо порушень правил дорожнього руху можна перевірити в електронному кабінеті водія (<a href="https://e-driver.hsc.gov.ua/accounts/login/?next=/">e-driver.hsc.gov.ua</a>) та на сайті МВС (<a href="https://bdr.mvs.gov.ua/">bdr.mvs.gov.ua</a>). З 1 травня, після повноцінного запуску системи, штрафи надсилатимуть у паперовому вигляді через «Укрпошту».</p>
<p>Оплатити штраф можна буде в електронному кабінеті водія, застосунку «Дія», через платіжні сервіси або каси банків. Загальний строк оплати штрафу – 30 днів. У разі сплати штрафу протягом 10 днів з моменту отримання постанови можна отримати 50% знижки від загальної суми. Тобто сплатити 122,5 грн замість 255, і постанова буде вважатись виконаною.</p>
<p>Важливо знати, що штрафи надходитимуть на адресу власника транспортного засобу, а не водія у момент порушення. Щодо авто з іноземною реєстрацією, то за порушення ПДР відповідатиме людина, яка завезла його на територію України. У МВС кажуть, що завдяки системі має полегшитися пошук викрадених авто і тих, що знаходяться у розшуку.</p>
<p>Експерти погоджуються, що контроль за швидкістю – це тільки одна із складових на шляху до зменшення аварійності. Задля безпеки на українських дорогах потрібне будівництво якісної дорожньої інфраструктури, безпечних переходів і велодоріжок, а також підвищення якості навчання в автошколах і загальної культури водіїв та пішоходів в цілому.</p>
<p><a href="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/03/fiksatsiya.png"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-4241" src="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/03/fiksatsiya.png" alt="" width="1166" height="1654" srcset="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/03/fiksatsiya.png 1166w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/03/fiksatsiya-211x300.png 211w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/03/fiksatsiya-768x1089.png 768w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/03/fiksatsiya-722x1024.png 722w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2020/03/fiksatsiya-282x400.png 282w" sizes="(max-width: 767px) 89vw, (max-width: 1000px) 54vw, (max-width: 1071px) 543px, 580px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2020/03/23/shvidkist-pid-kontrolem-koli-v-ukrayini-zapratsyuyut-kameri-na-dorogah/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чи буде в Україні техогляд авто по-європейськи?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2019/05/20/chi-bude-v-ukrayini-tehoglyad-avto-po-yevropejski/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2019/05/20/chi-bude-v-ukrayini-tehoglyad-avto-po-yevropejski/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 20 May 2019 07:00:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Дороги]]></category>
		<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=3172</guid>

					<description><![CDATA[У травні змінились правила проходження техогляду для комерційного транспорту. Також Міністерство інфраструктури оприлюднило законопроект, який пропонує повернути обов’язковий технічний контроль для приватних автомобілів. Свою ініціативу відомство пояснює бажанням зменшити аварійність на дорогах, а також необхідністю імплементувати норми ЄС. Як контролюють технічну справність автівок зараз і що пропонує міністерство, дізнались експерти Центру громадського моніторингу та контролю. &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2019/05/20/chi-bude-v-ukrayini-tehoglyad-avto-po-yevropejski/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>У травні змінились правила проходження техогляду для комерційного транспорту. Також Міністерство інфраструктури оприлюднило законопроект, який пропонує повернути обов’язковий технічний контроль для приватних автомобілів. Свою ініціативу відомство пояснює бажанням зменшити аварійність на дорогах, а також необхідністю імплементувати норми ЄС. Як контролюють технічну справність автівок зараз і що пропонує міністерство, дізнались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>Нові правила для автобусів і вантажівок</strong></p>
<p>Обов’язковий техогляд легкових автівок в Україні було скасовано 2011 року через повсюдну корупцію у цій сфері. Наразі технічний контроль проходять лише авто, які використовуються для комерційного перевезення пасажирів або вантажів, вантажівки і причепи до них, автобуси, таксі і спецтранспорт, що перевозить небезпечні вантажі.</p>
<p>Періодичність перевірки залежить від типу авто: комерційні легковики і вантажівки до 3,5 тонн  проходять техогляд що два роки, вантажівки понад 3,5 тонн і таксі – щороку, автобуси і спецтранспорт для перевезення небезпечних вантажів – двічі на рік. Техогляд здійснюють акредитовані МВС центри, і з 2017 року увесь процес фіксується на фото та відео.</p>
<p>За результатами перевірки водій отримує паперовий протокол, а з 1 травня цього року – також самоклейну мітку радіочастотної ідентифікації. Мітка наклеюється зсередини вітрового скла у правому верхньому куті.</p>
<p>За словами прес-служби Міністерства внутрішніх справ, запровадження мітки  знизить ризик фальсифікації протоколів техогляду і дозволить створити електронний реєстр транспортних засобів, які пройшли сертифікований техогляд. Планується, що доступ до цієї бази зможуть отримати всі громадяни. На думку експертів, це буде великим кроком до прозорого ринку вживаних авто, оскільки покупці зможуть самі перевірити технічні характеристики у базі даних.</p>
<p>«Буде простіше гарантувати реальність протоколу. Створюється єдиний реєстр. Цю радіопозначку підробити набагато складніше, ніж просто папір А4. В теорії працівники поліції зможуть за умови наявності технічних пристосувань зчитувати всю інформацію», – зазначає автоюрист Денис Конюшко.</p>
<p>Крім того, наявність радіочастотної мітки на авто спростить контроль дорожнього руху. Щоб перевірити допуск транспортного засобу на дорогу, не потрібно буде зупиняти автомобіль. Інформацію із мітки можна буде зчитувати за допомогою спеціального технічного обладнання на відстані. Щоправда, чи готові до цього вже патрульні, МВС не повідомляє.</p>
<p>Зміни у правилах поки що не зачеплять тих водіїв, які отримали бланк протоколу до 1 травня. Вони зможуть користуватися старим документом до закінчення терміну його дії.</p>
<p>Водночас, за чинним законодавством, не підлягають обов’язковому технічному контролю приватні легкові автомобілі, мотоцикли, мопеди, мотоколяски тощо, легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 3,5 тонни із строком експлуатації до двох років, а також машини АПК.</p>
<p><strong>Техогляд, як у Європі</strong></p>
<p>Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна повинна запровадити європейські директиви у сфері безпечності дорожнього руху. Тож у травні Міністерство інфраструктури представило до публічного обговорення проект змін у сфері безпеки експлуатації автотранспорту відповідно до вимог Угоди. Текст документу опублікований на сайті відомства (mtu.gov.ua).</p>
<p>Це вже другий законопроект, який пропонує уряд. Перший –  №7386 – був внесений до парламенту ще 2017 року, однак так і не розглядався Верховною Радою.</p>
<p>Нинішній проект Мінінфраструктури передбачає періодичний технічний контроль приватних автівок, відповідно до європейських стандартів, з 2022 року. Зокрема, після першої реєстрації авто технічний огляд повинен проводитись через 4 роки, а далі – що два роки. А комерційні авто і таксі повинні проходити техогляд щороку.</p>
<p>Контроль за своєчасним проходженням техогляду покладається на Національну поліцію. З 1 січня 2022 року вона буде штрафувати порушників. Штрафи у свою чергу збільшуються з 20 до 100 неоподаткованих мінімумів (з 340 до 1700 грн).</p>
<p>Крім того, відомство пропонує передати право техоглядів незалежним приватним компаніям. Зокрема, законопроект забороняє сертифікувати СТО, які ремонтують чи технічно обслуговують автомобілі.</p>
<p>На думку юристів, це позитивне нововведення, однак навіть за цим умов може залишитись простір для корупції.</p>
<p>«З одного боку акредитація – це добре, бо людина отримає якісну послугу, а якщо ні, то за це відповідатимуть. З іншого – це черговий корупційний фактор, бо акредитацію треба отримати через інстанцію, а вона може видати цей дозвіл через хабар», – вважає автоюрист Євген Пронін.</p>
<p>Щодо комерційних авто, то законопроект зобов’язує їх встановити пристрої для обмеження швидкості руху. На міжнародних маршрутах – з 1 липня 2019 року, на внутрішніх – з 1 січня 2020 року. Також комерційні транспортні засоби повинні бути обладнані цифровими тахографами – приладами, що фіксують  дотримання нормативів водіння, графіка роботи та відпочинку водіїв. Такі зміни покликані покращити умови праці водіїв, а отже, підвищити безпеку руху.</p>
<p>У відомстві наголошують, що зміни в законодавстві знизять аварійність на дорогах і підвищать якість пасажирських та вантажних перевезень. Експерти тим часом позитивно оцінюють ідею переходу на європейські стандарти, однак до ініціативи міністерства ставляться з осторогою.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2019/05/20/chi-bude-v-ukrayini-tehoglyad-avto-po-yevropejski/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Безготівковий проїзд. 4 питання про електронний квиток</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2018/11/05/bezgotivkovij-proyizd-4-pitannya-pro-elektronnij-kvitok/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2018/11/05/bezgotivkovij-proyizd-4-pitannya-pro-elektronnij-kvitok/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 05 Nov 2018 08:29:28 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=2568</guid>

					<description><![CDATA[Півтора роки тому у травні 2017-го набув чинності закон про впровадження єдиного електронного квитка. Він дозволив українським містам за бажанням відмовитися від готівкового розрахунку в громадському транспорті на користь електронної системи. За цей час деякі міста вже встигли запустити систему, інші – тільки працюють над проектом. Попри різні темпи реалізації реформи, алгоритм роботи електронного квитка залишається &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2018/11/05/bezgotivkovij-proyizd-4-pitannya-pro-elektronnij-kvitok/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Півтора роки тому у травні 2017-го набув чинності закон про впровадження єдиного електронного квитка. Він дозволив українським містам за бажанням відмовитися від готівкового розрахунку в громадському транспорті на користь електронної системи. За цей час деякі міста вже встигли запустити систему, інші – тільки працюють над проектом. Попри різні темпи реалізації реформи, алгоритм роботи електронного квитка залишається схожим. Що, де і як працює – зібрали найпоширеніші питання про електронний квиток.</p>
<p><strong>Як користуватись електронним квитком?</strong></p>
<p>Єдиний електронний квиток, або, як його простіше називають, е-квиток – це пластикова картка, яку можна поповнювати на певну кількість поїздок. За такою карткою можна їздити у всіх різновидах міського наземного транспорту: автобусах, тролейбусах, трамваях.</p>
<p>Оплата здійснюється за допомогою спеціального терміналу – валідатора, встановленого у салоні. Залежно від розміру транспортного засобу у кожному автобусі і тролейбусі повинно бути 3-5 таких пристроїв. Пасажиру достатньо прикласти картку до валідатора, і сума проїзду буде списана з рахунку. Далі пристрій має видати чек, за яким контролер зможе перевірити оплату проїзду.</p>
<p>Крім оплати спеціальною транспортною карткою, є ще кілька способів, як можна розплатитися за поїздку: банківською карткою у транспорті або одноразовим талончиком з QR-кодом, який можна купити у терміналах IBox, муніципальних та комерційних кіосках («Союздрук», «Турінфо», «Т-Кіоск»). Також у деяких містах можна заплатити карткою місцевого жителя, як-от: «картка киянина» у столиці або «файна карта» у Тернополі.</p>
<p>Важливо знати, що, навіть попри появу електронної системи, талон на проїзд усе ще можна купити у кондуктора за готівку. Кондуктори мають мобільні валідатори і можуть роздрукувати одноразовий квиток.</p>
<p>Ціна е-квитка залежить від міста, вартості проїзду і пакету послуг, який він надає. У середньому картку можна купити за 40-50 гривень. Існують як безлімітні пропозиції, які дозволяють їздити протягом одного або трьох місяців без обмеження кількості поїздок, так і пакет «гаманець», який можна поповнювати на бажану суму. Також є студентські та учнівські електронні квитки, які традиційно коштують дешевше.</p>
<p><strong>У яких містах працює система?</strong></p>
<p>Над впровадженням реформи працює близько 20 українських міст. Деякі вже встигли відчути перші результати, інші тільки готуються до запуску. Першим містом в Україні з системою безготівкої оплати у транспорті став Житомир. Система розпочала роботу ще восени минулого року. Електронні квитки у громадському транспорті працюють у Тернополі, Харкові, Хмельницькому, Маріуполі, Білій Церкві і Чернігові. З початку року пілотний варіант електронного квитка тестують також у трамваї 1-го маршруту в Дніпрі.</p>
<p>З 1 листопада цього року у тестовому режимі систему запускають у Києві.  За словами голови департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрія Назарова, тестуватимуть систему впродовж року до 30 жовтня 2019 року включно. Монтаж валідаторів у транспорт ще триває, усього планують встановити 1,5 тисячі пристроїв.</p>
<p>Ще низка українських міст – Львів, Вінниця, Миколаїв, Ужгород – планують запустити технологію наступного року.</p>
<p><strong>Як нововведення впливає на пільговиків?</strong></p>
<p>Громадяни з правом пільгового проїзду і далі можуть користуватись транспортом безкоштовно. Для них передбачені електронні картки, які можна отримати безоплатно. При цьому пільговики, так само як і інші пасажири, повинні засвідчували свою картку через валідатор. Це так званий «нульовий квиток» для пільгових категорій, який дозволить вирішити проблему компенсацій перевізникам за пільгові перевезення.  За словами радника мера Дніпра Яники Мерило, е-квиток – це можливість уникнути пільгової дискримінації.</p>
<p>«У мене в салоні і так багато пільговиків. Чекайте наступну маршрутку!» – типова ситуація, коли водій закриває двері прямо перед пенсіонером. Коли ж пільговик користуватиметься е-квитком, пристрій показуватиме, що в нього є право на проїзд», – зауважує вона.</p>
<p>Таким чином, завдяки е-квитку пільгові категорії громадян мають гарантоване право на проїзд, а місцева влада чітку статистику. Перевізники ж можуть отримати від міста саме ту суму компенсації, яка була витрачена на пільговий проїзд.</p>
<p><strong>Які переваги е-квитка?</strong></p>
<p>Експерти зауважують, що система електронного квитка зручна як для пасажирів, так і для перевізників. Пасажир з е-квитком отримує більше варіантів, як саме він хоче сплатити за проїзд: готівкою чи безконтактно. Картку можна поповнювати у зручний для себе час за допомогою інтернет-банкінгу і терміналів. У транспорті не потрібно шукати кондуктора, передавати гроші за проїзд, а потім довго чекати на решту. Крім того, з електронним квитком пасажир може пересідати з одного виду транспорту на інший протягом півгодини не сплачучи за проїзд вдруге. При цьому для власників е-квитків обіцяють системи знижок: що більше поїздок купуєш, то дешевше вони коштують.</p>
<p>Ба більше, е-квиток – це підвищення рівня безпеки на дорозі. Водії автобуса можуть спокійно слідкувати за дорогою, а не працювати паралельно кондуктором.</p>
<p>Переваги електронного квитка зауважують і на рівні міської влади. З’являється облік реального пасажиропотоку, адже вся інформація з валідаторів передається на комп’ютери і систематизується. За словами директора КП «Житомиртранспорт» Івана Фурлета, після запровадження електронного квитка стало зрозуміло, у який час і у яких напрямках транспорт найбільше завантажений. Тож міська влада змогла збільшити кількість автобусів і тролейбусів у пікові години. Зі свого боку заступник міського голови Житомира Дмитро Ткачук запевняє, що є фінансова вигода. Адже прозора статистика дозволяє боротись із недобросовісними перевізниками.</p>
<p><em> </em>«Квитки друкує система і вони усі унікальні. Їх можна відстежити і тепер немає можливості зманіпулювати і, наприклад, продати квиток двічі», – пояснює він. <em> </em></p>
<p>Представники міської влади кажуть, що перехід на е-квиток відбувається поступово, аби українці встигли опанувати і звикнути до нової технології. Тестування можуть займати понад рік, адже у кожному місті потрібно побачити, як на практиці працює система, які є слабкі місця і проблеми. Коли всі деталі буде налагоджено, тільки тоді звичайні паперові квитки зможуть відійти в історію.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2018/11/05/bezgotivkovij-proyizd-4-pitannya-pro-elektronnij-kvitok/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як держава підвищує безпеку на українських дорогах?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2018/09/24/yak-derzhava-pidvishhuye-bezpeku-na-ukrayinskih-dorogah/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2018/09/24/yak-derzhava-pidvishhuye-bezpeku-na-ukrayinskih-dorogah/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 24 Sep 2018 06:28:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Дороги]]></category>
		<category><![CDATA[Інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=2372</guid>

					<description><![CDATA[Щодня на дорогах України гине понад 9 осіб, а щороку – майже 3,5 тисячі людей. Таку невтішну статистику дає Національна поліція і стверджує, що в багатьох випадках дорожньої пригоди можна було б уникнути, якби водії та пасажири дотримувались правил. І це стосується як індивідуальних, так і комерційних учасників дорожнього руху. Які заходи вживає держава, щоб &#8230; <p class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2018/09/24/yak-derzhava-pidvishhuye-bezpeku-na-ukrayinskih-dorogah/" class="more-link">Завантажити зображення</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Щодня на дорогах України гине понад 9 осіб, а щороку – майже 3,5 тисячі людей. Таку невтішну статистику дає Національна поліція і стверджує, що в багатьох випадках дорожньої пригоди можна було б уникнути, якби водії та пасажири дотримувались правил. І це стосується як індивідуальних, так і комерційних учасників дорожнього руху. Які заходи вживає держава, щоб підвищити безпеку на дорозі, дізналися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>Чому трапляються ДТП?</strong></p>
<p>Цього року поліцейські зафіксували вже понад 70 тисяч дорожніх аварій. Серед найпоширеніших причин у Міністерстві внутрішніх справ України називають п’ять: перевищення швидкості, порушення правил маневрування, недотримання безпечної дистанції, порушення правил переїзду перехрестя і керування у нетверезому стані. Тобто більшість – із вини самих водіїв.</p>
<p>Втім, є і хороші новини. Порівняно з минулим роком кількість дорожньо-транспортних пригод (ДТП) зменшилась на 10%.</p>
<p>«У минулому році на патрулювання доріг вийшли екіпажі патрульної поліції та групи реагування патрульної поліції. І ми вже маємо позитивні зрушення. Кількість ДТП порівняно з минулим роком зменшилася на 8 тисяч. Це – реальні результати роботи блоку превенції упродовж семи місяців цього року», – повідомив очільник Нацполіції Сергій Князєв.</p>
<p>Серед причин аварій, не пов’язаних із людським фактором, у відомстві називають поганий стан вітчизняних доріг. За офіційними даними, вибоїни та ями спричиняють близько в 10-15% випадків ДТП.</p>
<p>Щоб зменшити кількість дорожніх пригод, у квітні Кабмін виділив 2,6 млрд грн на програму «Безпечні дороги», яку уряд повинен реалізувати до 2020 року. Вона передбачає чотири вектори покращення безпеки руху: інфраструктура, нагляд і контроль, невідкладна допомога і просвіта. І якщо на облаштування пішохідних переходів та острівців безпеки, встановлення відеокамер та побудову безпечних розв’язок потрібен час та ресурси, то посилити контроль за водіями можна значно швидше і без особливих затрат.</p>
<p><strong>Правила передусім</strong></p>
<p>Дисциплінувати водіїв, а отже, зменшити кількість ДТП, планують чималою платою за порушення правил дорожнього руху. З 27 вересня штраф за перевищення швидкості на понад 50 км/год зростає з 510 грн до 3,4 тис. грн. Таку ж суму водій буде зобов’язаний заплатити, якщо втече з місця ДТП. Крім того, його зможуть позбавити права керування терміном до шести місяців. Якщо він порушить заборону, то змушений буде сплатити 20,4 тис. грн, а якщо зробить це ще раз, то аж удвічі більше.</p>
<p>Влітку депутати також ухвалили у першому читанні закон щодо криміналізації відповідальності за водіння у нетверезому стані. Тож, якщо документ пройде і друге читання, водіїв, які вжили алкоголь чи наркотики і сіли за кермо, зможуть саджати за ґрати на строк від 8 до 10 років. А за вчинення п’яним водієм ДТП, у якому загинули люди, – на строк до 15 років.</p>
<p><a href="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2018/09/road_penaltyv2.png" rel="prettyPhoto"><img loading="lazy" class="alignnone wp-image-2373 size-full" src="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2018/09/road_penaltyv2.png" alt="" width="1039" height="915" srcset="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2018/09/road_penaltyv2.png 1039w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2018/09/road_penaltyv2-300x264.png 300w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2018/09/road_penaltyv2-768x676.png 768w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2018/09/road_penaltyv2-1024x902.png 1024w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2018/09/road_penaltyv2-454x400.png 454w" sizes="(max-width: 767px) 89vw, (max-width: 1000px) 54vw, (max-width: 1071px) 543px, 580px" /></a></p>
<p>Крім того, Верховна Рада збільшила штрафи за невикористання ременів безпеки та мотошоломів з 51 грн до 850 грн. У Нацполіції сподіваються, що це допоможе зберегти життя людей. Адже за статистикою 70% водіїв, а також 80% пасажирів на задніх сидіннях могли б вижити в ДТП, якби були пристебнуті. Тим часом активісти кампанії «За безпечні дороги» зазначають, що наразі лише 15% водіїв користуються ременями безпеки.</p>
<p>«Неодноразово чув коментарі лікарів на місці ДТП, де вони чітко казали: якщо людина не пристебнута і спрацьовує подушка безпеки – це перелом шиї. А зверніть увагу на аварії зі смертельними наслідками, водії можуть і просто вилетіти з автомобіля», – прокоментував новий закон автоюрист Володимир Луньов.</p>
<p>З 27 вересня також зростають штрафи за неправильне паркування, при цьому інспектори зможуть штрафувати водіїв заочно. У березні Президент Петро Порошенко підписав закон, який узаконив фото та відеофіксацію порушень. У різних випадках за незаконне паркування доведеться сплатити від 255 до 1700 грн.</p>
<p><strong>Відповідальні перевізники</strong></p>
<p>Дисциплінованими повинні бути не лише звичайні автомобілісти, а й комерційні водії. Влітку в Україні сталося одразу кілька смертельних аварій за участі пасажирських автобусів, і це як ніколи актуалізувало питання відповідальності професійних водіїв.</p>
<p>У відповідь на події МВС розпочало широкомасштабну кампанію перевірки «Перевізник», і за два тижні інспектори оглянули майже 48,3 тисячі транспортних засобів.</p>
<p>«Серед них виявлено понад 1,2 тисячі технічно несправних автобусів, що становить близько 2,5 відсотків від усіх оглянутих транспортних засобів. З цієї кількості виявлено 214 одиниць, переобладнаних із порушенням відповідних правил, норм і стандартів», – наголосив перший заступник начальника Патрульної поліції Олексій Білошицький.</p>
<p>Більше того, патрульні зафіксували понад 9,6 тисяч порушень правил дорожнього руху  та правил перевезення пасажирів. Зокрема, 35 водіїв керували у стані сп’яніння, 357 – автобусами, які не пройшли обов’язковий технічний контроль, 301 – не мали необхідних документів.</p>
<p>Щоб підвищити безпеку пасажирів автобусів, Міністерство інфраструктури розробило проект, який пропонує із січня 2019 року заборонити рейси з автобусами без ременів безпеки. Самі перевізники не проти таких нововведень. Наприклад, у корпорації «Богдан» заявили, що підтримують міністерську ініціативу і готові обладнувати автобуси ременями безпеки.</p>
<p>До речі, кожен громадянин може перевірити ліцензію перевізника в онлайн-реєстрі за адресою e-services.dsbt.gov.ua. Щоб отримати дані, варто ввести номер автомобіля, ЄДРПОУ чи ІПН власника.</p>
<p>Варто зауважити, що наступного року національні пасажирські та вантажоперевезення можуть наблизитись до стандартів ЄС. Оскільки Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, то повинна слідувати Директиві ЄС у сфері транспорту. Згідно з нею, водій, який обслуговує комерційні пасажирські чи вантажні рейси, зобов’язаний пройти спеціальне навчання та отримати сертифікат професійної компетентності. Експерти сподіваються, що європейський підхід і жорсткіший державний контроль за водіями допоможуть зробити українські дороги безпечнішими.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2018/09/24/yak-derzhava-pidvishhuye-bezpeku-na-ukrayinskih-dorogah/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
