Соцмережі як поле бою 

Верховна Рада працює над законодавчим рішенням, як захистити українських дітей у інтернеті. Про це заявила народна депутатка Юлія Гришина. “За моїм запитом Дослідницька служба Верховної Ради підготувала оглядове досьє щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі — і результати справді тривожні: кожен четвертий підліток проводить онлайн 7+ годин на день; 4 із 5 дітей мають акаунти в Telegram і TikTok; кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями в мережі; 60% дітей нікому про це не розповідають. І це лише частина реальності. Соцмережі сьогодні — це не тільки про комунікацію. Це і про ризики: від небезпечного контенту до цілеспрямованого впливу та вербування”, — написала Гришина на своїй сторінці у соцмережі.

Вона також додала, що завдання парламенту — знайти збалансовані рішення без тотальних заборон, але з реальним захистом і відповідальністю. Для цього необхідно перейняти найкращий світовий досвід і адаптувати його до українських реалій.

Про безпековий вимір вже не перший місяць говорить і народний депутат Ярослав Юрчишин: “Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри. Але TikTok — без проблем. Telegram? У вільному доступі. Жодних вікових бар’єрів, жодного контролю. Хоча саме ці платформи стали полем бою — інформаційного, ідеологічного, а часом — і реального. Сьогодні в соцмережах українські діти не просто дивляться відео. Вони — об’єкти обробки, вербування, впливу. І в країні, що воює, і досі немає механізмів, які б захистили неповнолітніх від цифрової загрози”, — написав нардеп у своїй колонці на “Українській правді”. 

За даними речника СБУ Артема Дехтяренка, близько 22% усіх викритих російських агентів в Україні є неповнолітніми; значна частина з них була завербована саме через месенджери й соцмережі, передусім Telegram.

На думку керівниці Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті Христини Шабат,  діти та підлітки використовують цифрові сервіси неконтрольовано:  “Більшість соціальних мереж мають нижню вікову межу для реєстрації. Переважно це 13 років. Якщо ми говоримо про месенджери, то для Telegram та Viber це 17 років, для вотсапу — 12. Проте так уже культурно склалося, що батьки через власний досвід часто сприймають вміння дитиною користуватися чимось “не за віком” як ознаку дорослості… Тому батьки толерують обхід правил. Толерує і школа. Тож наші діти живуть в умовах, де використання соцмереж неконтрольоване. І саме зараз це середовище потрібно зробити трохи більш контрольованим”, — сказала вона в коментарі “Детектор медіа”.

Міжнародний досвід

Австралія однією з перших встановила мінімальний вік для користування соцмережами — 16 років. Відповідний закон ухвалили наприкінці 2024 року, і він став одним із перших прикладів такого жорсткого підходу на національному рівні. Перші результати показують обережний оптимізм: більше половини опитаних батьків вважають заборону ефективною, хоча визнають, що вона ще потребує доопрацювання. За словами батьків, діти більше спілкуються наживо і стають більш залученими у взаємодію. Водночас є і зворотний бік: деякі підлітки переходять на альтернативні або менш регульовані платформи. Опитані також розповіли про зменшення у дітей соціальних зв’язків, творчості чи онлайн-підтримки. 

Греція планує із 1 січня 2027 року заборонити доступ до соцмереж дітям до 15 років. Відповідне законодавство мають ухвалити вже у 2026 році. Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс визнав, що таке рішення може викликати невдоволення молоді: “Я впевнений, що багато хто з вас, молодших, розсердиться на мене; якби я був у вашому віці, можливо, я б відчував те саме, але наша роль не полягає в тому, щоб бути приємними”, — заявив Міцотакіс, звертаючись до дітей.

Франція вже підтримала законопроєкт, який передбачає обмеження доступу до соцмереж для дітей до 15 років. Документ ще має пройти всі етапи ухвалення. 

Польща готує законопроєкт, який заборонить дітям віком до 15 років користуватися соціальними мережами. В Іспанії уряд оголосив про намір заборонити доступ до соцмереж для підлітків до 16 років. Цю ініціативу розглядають як частину ширшої політики цифрової безпеки неповнолітніх, що передбачає посилення відповідальності платформ і захист дітей від шкідливого контенту онлайн.

Технічні складнощі та критика ініціативи

Головна проблема вікових обмежень — як надійно перевіряти вік користувачів і водночас не порушувати приватність та захист даних. На практиці це вибір між різними способами перевірки. Завантаження документів або використання державних ідентифікаторів викликає побоювання щодо збору чутливої інформації. Альтернативами можуть стати сторонні сервіси, які краще захищають приватність, але часто менш точні й надійні. Різні країни обирають різні шляхи, але єдиного найкращого рішення наразі немає.

Також не всі сприймають такі обмеження схвально. Критики вікових бар’єрів застерігають, що частина дітей може перейти на менш регульовані або маргінальні платформи, де ризики є ще вищими, або використовувати технічні обхідні механізми. Існує також побоювання, що надмірно жорсткі правила можуть ускладнити доступ до освітнього або соціально корисного контенту.

Чи готові українці до обмежень?

Ще в грудні минулого року медіа “Нова Українська школа” провело опитування серед своїх читачів щодо можливість заборони соцмереж для дітей. 60% опитаних висловили повну підтримку вікових обмежень і вважають, що соцмережі шкодять дітям. 32% підтримали обмеження частково — вважають, що вони потрібні, але не повна заборона. Наприклад, для навчання важливо мати зв’язок у месенджерах. Водночас 1% категорично проти обмежень, ще 7% висловились за індивідуальний підхід.

Кожні 140 секунд в мережі знаходять матеріали сексуального насильства над дітьми

Нині кожна дитина, що має доступ до інтернету та соціальних мереж, ризикує стати жертвою сексуалього насильства онлайн. А об’єктами цих злочинів здебільшого стають діти, яким ще немає й 14 років. Про таке під час круглого столу в Медіацентрі Україна — Укрінформ розповіла Анастасія Дьякова, засновниця проєкту #stop_sexтинг. За її словами, одна з найбільших організацій у світі, що займається проблемою безпеки дітей інтернеті — The Internet Watch Foundation — знаходить у мережі  матеріали сексуального насильства над  дітьми кожні 140 секунд.

Таке насильство може мати різні форми. Однією із них є секстинг — надсилання інтимних фото чи відео. Підлітків часто вводять в оману, переконуючи, що вони спілкуються з однолітками протилежної статі. “Хлопець” чи “дівчина” здобувають довіру, а тоді просять надіслати відверті світлини. Іноді злочинці кидають такі фото першими та вимагають у підлітка показати “взаємність”. Дітей також можуть без їхнього відома записувати під час прямої трансляції, де обманом змусили оголитися.

Все це в результаті може стати матеріалом для ще одного виду сексуального насильства — сексуального шантажу. Це коли після отримання інтимних фото дитину починають шантажувати, що надішлють зображення друзям, родичам і знайомим. Шантажисти можуть вимагати грошей, або все нових світлин. Злочинці показують жертві, що мають про неї різну інформацію (відомості про школу, домашню адресу), щоб змусити дитину виконати їхні вимоги.

Кібергрумінг — ще один вид сексуального насильства онлайн. Під час кібергрумінгу злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Свідомо будують своє спілкування з неповнолітніми так, аби викликати в них теплі почуття та довіру А потім можуть змушувати виконувати певні сексуальні дії, зокрема, й на камеру.

Негайно звернутися до правоохоронців

Якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексуального шантажу, необхідно негайно звернутися до поліції. Якщо ж натрапили у інтернеті на контент із сексуальним насильством щодо дітей, повідомити про це можна на порталі StopCrime. У березні цього року цей ресурс запустили Департамент кіберполіції та ВГО “Магнолія”. Тут кожен може анонімно або публічно надіслати посилання на підозрілий контент із дітьми. Далі громадська організація “Магнолія” збере та проаналізує інформацію й передасть її до Департаменту кіберполіції та в Інтерпол.

Але що можна зробити, щоб запобігти насильству? Дуже важливо говорити з дітьми про ризики, пов’язані з використанням технологій. Наголошувати, що навіть, якщо втрапили в халепу, ніколи не пізно звернутися по допомогу. Адже підлітки часто намагаються вирішити проблему самостійно, без участі дорослих. Зокрема, можуть навіть спробувати зустрітися з кривдником особисто, щоб припинити шантаж. А це може бути вкрай ризикованим. Якщо ж батькам і дітям важко говорити на відверті теми, варто скерувати молодь на спеціальні сайти, де зібрана інформація, як користуватися соцмережами безпечно.

Як створюються фейки

Працівники Центру протидії дезінформації при РНБО України знайшли в соцмережах окупантів навчальні матеріали щодо створення фейків проти України. В цій статті даються чіткі рекомендації, як дезінформувати людей, з певними прийомами, посилаючись на знання «української психології».

Там виділяються 4 пункти у створенні фейків:

• Фейк повинен бути банальним. Щоб впливати на широкі шари суспільства, не потрібно придумувати нічого надприродного. Краще додати навіть трохи абсурду («Націоналісти в Україні розпинають російських дітей»).
• Фейк повинен мати в собі потужний меседж і залишати простір для власних фантазій («Мер – російський шпигун»).
• Фейк має враховувати місцеві особливості. Достовірності йому придає прив’язка до місцевості («В селі Іванівка російські танки»).
• Багаторазове повторення. Написане трьома людьми в чаті уже стає істиною. А якщо додати сакральне «Влада всім бреше!», то цей фейк не спростує жоден аргумент.

Наприкінці цього «путівника» міститься чіткий заклик окупантам створювати фейки і поширювати в соцмережах України. Що ми і бачимо останнім часом у величезні кількості.

Марія Сагайдак, експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки під час дискусії в Медіацентрі Україна розповіла, що мета російської пропаганди не просто обманути, а посіяти хаос і паніку, та змусити людей сумніватися.

«Від того, яку мету ставить російська пропаганда, залежить, які методи, канали та платформи вона використовує. росія по-одному діє в російському середовищі, по-іншому в українському, ще по-іншому на західні аудиторії працює. Тобто, якщо ми бачимо, що у росії здебільшого, використовують просто відверту брехню і фейки, то у західному середовищі дуже популярним меседжем стало «не все так однозначно». Бо у світі не вірять відвертій брехні росії», – сказала вона.

Соцмережі – це не медіа

Костянтин Квурт, голова правління «Інтерньюз-Україна», протягом дискусії в Медіацентрі Україна підкреслив: «Соціальні мережі – це не медіа».

Марія Сагайдак додала, що російські інформаційні фейки у соціальних медіа зараз поширюється зі «швидкістю світла», їх дуже важко відслідковувати, вони анонімні та дуже легко проникають в інформаційний простір.

«Люди, особливо зараз, в умовах війни, шукають інформацію, шукають відповіді на запитання, і вони реагують набагато швидше на ці короткі повідомлення, які ми бачимо в соціальних медіа, ніж на довгі тексти-спростування», – сказала вона.

Тому до повідомлень у соцмережах важливо ставитися критично, перевіряти їх, шукати підтвердження на офіційних джерелах.

Як розпізнати фейки

Після 24 лютого кількість сумнівної інформації збільшилась у рази, повідомив Ярослав Іваночко, заступник шеф-редактора видання ZAXID.NET, під час дискусії в Медіацентрі Україна.

«Щодня доводиться перечитувати, перевіряти в тих межах в яких ми можемо зараз перевірити, тому що дуже багато інформації, просто неможливо перевірити, і вона усувається», – підкреслив він.

Спеціалісти проєкту «МедіаДрайвер», створеного ГО «Детектор медіа», дають декілька порад із перевірки фейків.

1. Емоції – найбільший ворог об’єктивної інформації. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, зґвалтування, небезпеку для здоров’я і т.ін. Зверніть увагу на свої відчуття, коли отримуєте інформацію. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулюєтеся – це знак того, що вами намагаються маніпулювати і хочуть щоб ви реагували емоційно. Зробіть паузу, а потім поверніться до інформації з «холодною головою».

2. Довіряйте лише перевіреним джерелам. Слідкуйте за гігієною споживання інформації. Ставтеся до повідомлень так само, як до продуктів, які їсте. Обережно споживайте з невідомих джерел – соцмереж, блогів, чуток.

3. Об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто володіє певним медіа. Це допоможе критично аналізувати відомості про події.

4. Критичне ставлення до інформації допоможе захиститись від фейку. Треба сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів. Поставте самому собі питання:

• «Інформація має зрозуміле джерело походження, або це якийсь анонім, чи невідомий профіль у соцмережах?»
• «Журналіст чи його співбесідник самі були свідками чи учасниками подій, або дізнались про це від когось?»
• «Чи отримали вони офіційне незалежне підтвердження того, що сталося, або це їх погляд на події?»
• «Чи могла інформація про події бути спотворена? Чи були зацікавлені в цьому джерела інформації або журналісти через гроші, або іншу мотивацію?»

5. Дивіться на повідомлення цілісно. Коли маніпулятор створює фейк, він може взяти правдиву інформацію з різних подій і об’єднати їх в одну, яка буде неправдивою. Часто фотографії та відео беруть з одного місця, а текстовий опис – з іншого. А насправді описувана ситуація має взагалі третій зміст.

Чи спрацювала заборона?

За даними міжнародного агентства «We are social», 25,5 мільйонів українців користуються мережею інтернет. З них понад 13 млн використовують соціальні мережі. Проте більшість користувачів не усвідомлює, що, крім розваг і спілкування, мережа несе чимало загроз. Зокрема, через доступ до особистої інформації, яку можуть використовувати проти громадянина та держави в цілому.

17 травня минулого року Президент України Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО про заборону російських сайтів. Були заблоковані сайти антивірусних компаній «Лабораторія Касперського» і DrWeb, бухгалтерської програми 1С, а також «Кинопоиск». Проте найбільший резонанс викликало те, що під блокування потрапили соцмережі «ВКонтакте» та «Одноклассники», а також низка сервісів «Яндекс» та «Mail.ru». На квітень 2017-го всі ці сервіси входили до топ-10 найбільш відвідуваних сайтів України.

Попри доведені факти збору російськими спецслужбами особистих даних українців, користувачі та фахівці по-різному поставилися до цієї заборони. Дехто з експертів підтримав цей крок, інші казали про порушення прав людини і пророкували те, що заборона не спрацює. Рік потому опонентів легко розсудити. За даними аналітичної компанії Kantar TNS CMeter, на квітень 2018-го жоден російський сервіс не потрапляє до десятки популярних сайтів нашої країни. За час заборони російські соціальні мережі втратили щонайменше 30% охоплення і далі щомісяця втрачають 1-2%.

Попри побоювання скептиків, для користувачів блокування не стало катастрофою. На зміну російським продуктам прийшли європейські та американські аналоги. Аудиторія «Вконтакте» відкрила для себе Facebook та Instagram, навігаційні сервіси «Яндекс» поступилися місцем продуктам Google. За даними онлайн-видання Watcher, за останній рік кількість українських користувачів Facebook зросла на 67% – з 6,6 до 11 мільйонів, Instagram – з 3,6 до 7,3 мільйона. Лідерами за охопленням української аудиторії стабільно залишаються Google і Youtube.

Життя онлайн триває

Звичайно, соцмережі – це не тільки «лайки» та коментарі, а й бізнес. Великі українські компанії від блокування не постраждали, просто закрили офіційні акаунти в заборонених мережах. Представники ж малого бізнесу, зокрема, ті, хто заробляв продажем через спільноти «ВКонтакте», мали чимало побоювань. Але й вони за рік змогли переорієнтуватися на інші шляхи продажів через Instagram та Facebook, а часом навіть вийти на новий рівень.

«Блокування російських соцмереж багатьох змусило мислити масштабніше і застосовувати нові канали збуту своєї продукції», – зазначає керівник «Київського публічного агентства комунікацій» Інна Ковальчук.

Спеціаліст по контекстній рекламі Юлія Майок погоджується, що після блокування російських ресурсів генерувати трафік для сайтів замовників стало значно складніше, оскільки Google має вищі критерії і вимагає якіснішого контенту.

Звісно, казати про повну відмову від російських сайтів зарано. За статистикою, кожен третій українець продовжує хоча б раз на місяць відвідувати сторінку «ВКонтакте». Таку статистику експерти вбачають типовою і кажуть про перехідний період.

«Як показує досвід інших країн, у яких соціальні мережі заборонені, кількість користувачів скоротилася, але близько 10 відсотків користувачів є стабільними. Виконати рішення РНБО реально, але на 100 відсотків щось заборонити в інтернеті неможливо», – зауважує експерт ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова.

Чому кібербезпека – це серйозно

Фахівці запевняють, що, незважаючи на можливості обходу блокування за допомогою VPN-з’єднання, заборона суттєво вплинула на поведінку користувачів. І навіть якщо вона буде знята, аудиторія навряд чи повернеться до російських сервісів. Уся країна побачила доведені факти збору російськими спецслужбами особистих даних українців через підконтрольні інтернет-сервіси. Так, наприкінці травня минулого року, співробітники Служби безпеки України провели в Києві та Одесі обшуки в офісах дочірньої структури російської компанії «Яндекс». Правоохоронці з’ясували, що менеджмент компанії незаконно збирав та передавав до Росії персональні дані українців. Зокрема, рід занять, спосіб життя, місця перебування, проживання, роботу, дозвілля, джерела та розміри доходів, номери телефонів, електронні адреси і доступи до акаунтів у соцмережах. Оперативники встановили, що до РФ передавалася інформація про співробітників правоохоронних органів та військовослужбовців ЗСУ.

І це не єдиний приклад зазіхань на кібербезпеку України. Після початку військових дій на Донбасі американська компанія CrowdStrike виявила, що російські хакери поширили через соцмережу «ВКонтакте» вірус, який інфікував програми на Android. Це дозволило росіянам отримати доступ до програмного забезпечення, яке використовували українські артилеристи. У такий спосіб російські військові отримували дані про розташування знарядь і могли заздалегідь завдати удару.

Власне, Україна була чи не найпершою, хто зіткнувся із гібридними інструментами Росії у соціальних мережах. Пізніше весь світ почув  про втручання РФ у вибори президента США через Facebook, зокрема, про «фабрику тролів» та незаконний збір даних американських виборців. Тож у експертів не виникає сумнівів, що рішення української влади попередило ще безліч можливих атак. Повернутись російські мережі в Україну можуть лише за однієї умови, яку неодноразово озвучував глава держави Петро Порошенко.

«Коли останній російський солдат покине суверенну і незалежну територію України, ми будемо готові переглянути це рішення», – підкреслив Президент.

Більшість експертів поділяє думку, що процес віддалення українців від російських сервісів пройшов точку неповернення. Користувачі відкрили для себе нові сервіси, а бізнес – навіть отримав перспективу до зростання. Рік потому вже мало хто ностальгує за «Вконтакте», продовжуючи опановувати нові майданчики.