Наслідки атак

Українська логістика стає новою ціллю ворога: з липня кількість атак на залізницю почастішала втричі. Про це в інтерв’ю британському виданню “The Guardian” розповів віцепрем’єр-міністр з інфраструктури Олексій Кулеба. Він зазначає, що саме на залізницю в нашій країні припадає 63% вантажообігу. Проблеми з логістикою під час повномасштабного вторгнення можуть вплинути на ціни на полицях, застерігають експерти. Якщо зростуть витрати на транспортування, втрачатимуться вантажі, — відповідно, збільшиться і кінцева вартість товарів, за які платитимуть споживачі.

Ще одна галузь, яка потерпає від російських атак, і може суттєво вплинути на цінники, — це енергетика. Адже під час відключень продукти на полицях здатні псуватися швидше. “Коли великі мережі змушені постійно працювати на генераторах, утримати ціни навіть на базові категорії продуктів практично неможливо”, — наголошує у коментарі виданню “РБК Україна” керуючий партнер девелоперської компанії “RetailPro Development” Артем Ретін.   

Також причиною подорожчання може стати девальвація гривні. Національна валюта втрачає позиції — тож вартість імпортних товарів, а також виробів з закордонними компонентами може різко збільшитися.

Сезонні ризики

Взимку традиційно зростають ціни на низку продуктів. Насамперед, йдеться про овочі та фрукти, які потребують зберігання. Також можуть дорожчати м’ясо та яйця, зокрема через сезонне зростання вартості кормів.

Цієї зими український бізнес зіткнеться з іще кількома факторами росту цін. Мова йде про підвищення вартості електрики, газу та опалення (водночас, для споживачів тарифи лишаються зафіксованими). Також найближчим часом експерти прогнозують зростання вартості палива, яке бізнес використовує для перевезень. Зокрема, директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн розповів в інтерв’ю виданню “РБК Україна”, що літр дизельного пального додасть у ціні 2-3 гривні. 

Що може подорожчати

Державне управління статистики вже відзначило, що продукти харчування та безалкогольні напої за жовтень подорожчали на 1,6%. Найбільше виросла вартість яєць та овочів. У порівнянні з минулим жовтнем інфляція на споживчому ринку склала 10,9%.

В “Українському клубі аграрного бізнесу” прогнозують, що ціна овочів виросте на 5-10%, мʼяса — не більше, ніж на 5%. Можуть здорожчати і популярні в українців крупи: гречка, вівсянка та рис. “Наприклад, при виробництві гречки енерговитрати можуть становити певну частку собівартості. При переході на генератори в умовах відключень це може додати до кінцевої ціни пару десятків копійок за кілограм”, — пояснив у коментарі виданню “Agronews” економіст Володимир Чиж. Він каже про зростання цін на крупи до 10%.

Цієї зими може вирости вартість низки непродовольчих товарів — наприклад, одягу чи техніки, які імпортують з інших країн. Подорожчати деякі з них здатні також через збільшення логістичних витрат. 

За прогнозами, взимку може зрости і вартість послуг таксі. До цього призведе як чергове підвищення акцизних податків на всі види нафтопродуктів (заплановане у січні), так і дефіцит кадрів через війну.

Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів

У ніч на 3 жовтня російські війська вдарили по газовидобувній інфраструктурі Харківської та Полтавської областей 35 ракетами та 60 дронами. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький назвав цю атаку однією з наймасштабніших від початку повномасштабної війни.

“Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що використовуються для забезпечення нормального життя людей. Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку. Внаслідок цієї атаки, значна частина наших об’єктів пошкоджена. Частина руйнувань — критична”, — зазначив Корецький.

5 жовтня Росія повторила удар. Наступного дня Президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єром Нідерландів заявив, що Росія буде робити все, щоб ми не могли займатися видобутком нашого газу. “Все це захистити буде складно,” — застеріг Зеленський. 

Газ доведеться імпортувати

Згідно з оцінками Bloomberg, нещодавні російські удари вивели з ладу понад 60% внутрішнього газовидобутку України, що змусить країну витратити до 1,9 мільярда євро (2,2 млрд доларів) на імпорт палива.
Якщо удари продовжаться, Україна очікує, що до кінця березня їй потрібно буде закупити приблизно 4,4 мільярда кубометрів газу вартістю майже 2 мільярди євро, за словами джерел, знайомих з деталями. Це еквівалентно майже 20% річного споживання України. 

“Ми плануємо ще на відсотків 30, якщо нам вдасться, збільшити можливості імпорту. Все залежатиме від того, наскільки ми зможемо відновитися,” — сказала Міністерка енергетики України Світлана Гринчук.

За інформацією Гринчук, в України є фінансовий ресурс для того, щоб забезпечити у повному обсязі імпорт газу, оскільки залучила позики на 500 мільйонів доларів від ЄБРР і на 300 мільйонів доларів від Європейського інвестиційного банку. 

Чи підвищать тарифи?

Попри потребу в мільярдних закупівлях, українська влада не планує змінювати ціну на газ для населення. Наразі становить 7,96 грн за кубометр за тарифним планом “Фіксований” від Нафтогазу. Така ціна діятиме до 30 квітня 2026 року.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса називає це “щастям популізму”. “Можна сказати, що за все заплатить європа. Чи заплатить, чи ні питання відкрите, але сказати то можна. А поки махнути рукою і закрити очі, не дивлячись у сторону фінансів Нафтогаза, який буде купляти дорого і продавати дешево,” — написав Фурса на своїй сторінці у соцмережі.

А за словами директора Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослава Павлюка, відмова від підвищення тарифів призведе до того, що замість модернізації тепломереж, місцеві бюджети змушені будуть покривати тарифну дірку. Павлюк прогнозує, що цієї зими опалення буде нерівномірним у різних містах, а температура у батареях — нижчою. “Замерзнути не замерзнемо, але буде холодніше, аніж зазвичай.” — певен Павлюк. 

У Росії закінчуються “мобіки”

Після того, як у РФ закінчилися вагнерівці, а звичайні росіяни не рвуться помирати в окопах, країна-агресорка зіткнулася з чималими труднощами з мобілізацією. Тож активувала зусилля  з пошуку найманців по всьому світу. Про це під час пресконференції у Медіацентрі Україна — Укрінформ розповів представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. Географія вражає: “солдатів удачі” для війни в Україні вербують в країнах Африки, зокрема, в Сьєрра-Леоне та Сомалі, набирають у Азії (тут у лідерах Непал та Індія), а також в країнах Латинської Америки, зокрема, й на Кубі.

Високі зарплати та краще життя

Історії усіх найманців доволі схожі: їм обіцяли чималі, за мірками їхніх країн, зарплати та краще життя, якщо приїдуть до Росії. Не всіх попереджали, що доведеться вирушити на війну. Дехто був переконаний, що виконуватиме у РФ цивільну роботу, до прикладу, працюватиме охоронцем. 

Як пояснюють у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, всі ці люди є найманцями, адже вирушили до іншої країни воювати за фінансову винагороду. “І такі “солдати удачі” можуть бути засуджені вже за фактом того, що вони найманці. Але поки не відбулося таких судів, Україна дотримується повністю всіх їхніх прав, як військовополонених. Вони отримують триразове харчування, медичну допомогу та гуманне ставлення”, — повідомив представник Координаційного штабу Петро Яценко.

Скільки саме найманців з країн Глобального Півдня вже перебувають в українських тюрмах, у штабі не повідомляють. Але закликають іноземців, які потрапили до армії Росії, якнайшвидше здаватися в полон. За словами речника проєкту “Хочу жить” Віталія Матвієнка, іноземці, які вирішили врятувати власне життя, можуть писати у чат-бот проєкту. Зробити це можна навіть рідною для найманців мовою. Адже більшість з них не знають російської — мови країни, за яку приїхали помирати.

“Хочу жить” — це державний проєкт, покликаний допомогти військовим з РФ безпечно здатися в полон. За інформацією Матвієнка, за час існування проєкту, кількість відвідувань їхнього сайту вже сягнула більше 49 мільйонів. З них 45 —  з території РФ. Щодня надходить від 50 до 100 звернень. 

“В полон потрапляє один із тисячі людей. Тобто ці люди, які потрапили в український полон, вони щасливчики, яким вдалося зберегти своє життя і частково здоров’я. Хоч серед них є поранені”, — зазначає Яценко. 

Термін життя найманця на фронті — не дні, а години

В координаційному штабі уточнюють: термін життя іноземних громадян на фронті становить навіть не дні, а години. І майже ніхто не отримає грошей, які їм обіцяли. Більшість просто не протримається до першої виплати, решту — обведуть довкруг пальця.

Тож Координаційний штаб спільно із “Хочу жить” скликав пресконфренцію у Києві, щоб достукатися до урядів країн, з яких найманці вирушають в Україну. Кажуть, там мають ефективніше протидіяли вербуванню їхніх громадян Росією. 

“Ми хочемо показати громадянам цих та інших країн, що цих людей кинули, як гарматне м’ясо, бо їх не навчали. І навіть бідність, неможливість заробити удома, це краще, аніж загинути на чужій війні за чужі інтереси…. Ми зацікавлені, щоб цих людей не було на фронті, щоб у них не було шансу убити, чи покалічити українця”, — наголосив Яценко.

У пріоритеті ЗСУ — кримська логістика та великі кораблі

Перед початком повномасштабного вторгнення Чорноморський флот росіян налічував близько 70 кораблів. У лютому 2022 року окупанти під приводом навчань посилили його суднами з інших флотів, зокрема, шістьма великими десантними кораблями, серед яких “Мінськ” та “Олєнєгорскій горняк”. Перший успіх України був 24 березня того ж року: в порту Бердянська наші військові знищили ВДК “Саратов” та пошкодили “Новочеркаськ” та той-таки “Цезар Куніков”. У квітні Україна потопила флагман російського флоту — крейсер “Москва”. Далі — знищення десятка катерів, ракетних кораблів “Самум” та “Івановєц”, ВДК “Новочеркаськ” та “Олєнєгорський горняк”, підводного човна “Ростов-на-Дону”, а також пошкодження фрегата “Адмірал Макаров”.

Саме великі десантні кораблі, судячи зі статистики уражених суден, стали пріоритетними цілями для України. Вони надзвичайно місткі, і після пошкодження Кримського мосту окупанти використовують їх для забезпечення угрупування, що діє у південних областях України. За даними Військово-морських сил ЗСУ, після знищення “Цезаря Кунікова”, з 13 ВДК у розпорядженні росіян залишилось лише 5.

Загалом, 26 кораблів, які Росія втратила від початку повномасштабної війни — це третина її чорноморського угрупування. Ще півтора десятки суден знаходяться в ремонті через різноманітні ушкодження. Проте, як повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, якщо з великими десантними кораблями ситуація у Чорному морі для росіян критична, то інших суден там все ще багато. “Росія має більше 30 бойових одиниць, куди входять, як носії крилатих ракет, так і сторожові, патрульні, ракетні катери, які мають протикорабельні системи. Тобто більше 30 потужних одиниць, які є бойовим ядром Чорноморського флоту”, — додав представник ВМС.

Морський десант — рожева мрія окупантів

Разом зі знищенням “Цезаря Кунікова” росіяни втратили частину логістичного потенціалу, що ускладнить забезпечення окупаційних військ в Криму та на півдні України. Втрата десантних кораблів також унеможливлює висадку морського десанту на узбережжі України, хоча ці плани досі існують у російських загарбників.

Інша ситуація із суднами-ракетоносіями. Їхня кількість зменшилась несуттєво, приблизно до 10: з них 3 — підводні човні. За словами військового експерта, колишнього заступника начальника штабу ВМС України Андрія Риженка, з носіїв крилатих ракет Україна знищила підводний човен “Ростов-на-Дону” та щойно збудований корвет типу “Каракурт”. “Носії “Калібрів” можуть стати наступною ціллю для українських морських дронів. Ці кораблі перебувають в Новоросійську, але іноді виходять в море. Наші військові зможуть визначити слабке місце, де можна уразити ці кораблі”, — прогнозує фахівець.

Почекати російських репарацій  

16 січня Кабінет міністрів обмежив площу знищеного чи пошкодженого житла, за яке можна отримати компенсацію. Відтепер, держава покриє ремонт чи відновлення 150 метрів квадратних, якщо йдеться про квартиру. Та 200 метрів квадратних, якщо про будинок садибного типу, садовий або дачний дім. Якщо ж оселя, яку зруйнували або пошкодили росіяни, була більшою, то в майбутньому збитки за решту площі можуть компенсувати з інших джерел, зокрема, за рахунок російських репарацій.

Серед інших новацій Кабміну — спрощення застосування житлових сертифікатів. Це цифрові документи, які гарантують зобов’язання держави профінансувати придбання нового житла на заміну зруйнованому. За житлові сертифікати можна купити будь-яку оселю: і на первинному, і на вторинному ринку. Але раніше, щоб скористатися заброньованими за сертифікатом коштами, потрібно було анулювати право власності на знищену домівку. Із нововведення Уряду цей процес має піти швидше.  Адже припинити право власності можна буде за допомогою витягу з Реєстру пошкодженого та знищеного майна. 

5,8 млрд гривень — на відновлення житла цьогоріч

Вже понад 35 тисячам українських родин держава виплатила на 3,2 млрд грн компенсації за пошкоджене житло. Такі дані озвучив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його інформацією, за цим напрямком програми єВідновлення  від українців надійшло вже понад 67 тисяч заявок. Найбільше — з Харківщини, Київщини та Миколаївщини. 

Ще 8,4 тисяч заявок зареєстрували від людей, оселі яких росіяни знищили повністю. “Згенеровано понад 2 тисячі житлових сертифікатів на майже 3,7 млрд грн. Понад 540 сертифікатів вже заброньовано. Це означає, що їхні власники скоро придбають своє житло”, — пояснив очільник українського Уряду.

Крім того, на 2024 рік у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії на програму єВідновлення передбачили 5,8 млрд грн. Але, за прогнозами Мінвідновлення, додатково для виплати компенсацій буде потрібно близько 10 млрд грн.

Програма єВідновлення стартувала 10 травня 2023 року. Тоді компенсацію до 200 тис. грн на ремонт почали отримувати власники пошкоджених домівок. Вже з грудня минулого року розпочалися виплати на капітальний ремонт: максимум 350 тисяч грн для квартири та 500 тисяч грн — для приватного будинку. Також з 27 грудня 2023 року стартувала видача житлових сертифікатів у “Дії”. А з 1 січня 2024 року компенсацію за пошкоджене житло почали виплачувати українцям, які відремонтували його власним коштом.

Викрадення та загроза армії

У листопаді Україна дізналася історію Богдана Єрохіна — 17-річного сироти із окупованого Маріуполя. Юнак пережив жахи війни у місті, яке рівняли із землею військові РФ. Бачив смерті людей, зокрема, й найкращого друга. Росіяни вивезли Богдана спершу до окупованого Донецька, а згодом до Підмосков’я, де хлопця передали під опіку тамтешньої родини. Хоча в Україні у нього залишилась двоюрідна сестра, яка хотіла забрати юнака. Богдан двічі намагався виїхати на батьківщину самотужки, але Росія не відпускала: його ловили та повертали до Підмосков’я. А з наближенням 18-річчя над хлопцем нависла нова загроза: потрапити до російської окупаційної армії. Щоб повернути Богдана додому знадобилося більше року зусиль родичів, адвокатів, Офісу українського омбудсмана і міжнародних правозахисних організацій. Також у справі допомагали ЮНІСЕФ, фонд Orphans Feeding Foundation та держава Катар.

Злочини за “методичкою”

Історія Богдана — не вийняток. Росіяни роблять все, щоб діти не поверталися в Україну. За словами Уповноваженої президента України з прав дитини Дар’ї Герасимчук, у РФ навіть діє своєрідна “інстуркція”: коли і про що говорити з українською дитиною, щоб та не прагнула покинути Росію. “Рівно через 4 тижні починалися розмови про те, що батьки вас покинули, ви не повернетесь додому. Це була методичка, там прописано все, терміни, що треба обов’язково з дитиною наодинці говорити, що треба кожні 2 місяці дітей розділяти, щоб у них не було відчуття єдності, щоб вони не гуртувалися”, —  розповіла Герасимчук.

Ще гірша ситуація із малюками, які не пам’ятають, звідки вони, де і з ким раніше мешкали. Таких дітей у Росії намагаються якнайшвидше віддати на усиновлення, змінити їм прізвища та документи, щоб максимально ускладнити можливі пошуки. 

За словами Герасимчук, українські неповнолітні потрапляють до Росії різними шляхами: це і організований виїзд сиротинців із окупованих територій, і вилучення дітей у батьків чи опікувані під час так званої фільтрації. На окупованих територіях росіяни навіть залучають медиків, які вигадують неповнолітнім різноманітні діагнози, лиш би тільки змусити батьків до виїзду з України. “У здорової дитини раптом з’являється діагноз, який потребує лікування або реабілітації на території РФ”, — пояснила Герасимчук. 

Кожне повернення — величезна робота

Як пояснюють у фонді “Save Ukraine”, який допомагає повертати дітей із РФ та окупованих території: якщо росіянам не вдається відмовити дитину від виїзду додому, то роблять все, щоб максимально ускладнити її шлях. До прикладу, вимагають, щоб батьки приїхали за неповнолітніми особисто. Часто це неможливо, якщо тато чи мама є українськими військовими. Та й для цивільних родичів така поїздка є надзвичайно складною і сповненою ризиків. 

“Одній мамі довелося проходити дводенний допит у ФСБ в аеропорту Бєлгорода. Їй заборонили залишати територію, відібрали паспорт та телефон. Жінка не розуміла, що відбувається. Її постійно допитували, а вперше запропонували їжу лише через добу після затримання. Після двох днів допиту її депортували до Білорусі, де білоруські спецслужби продовжили свої допити ще на один день”, — розповіла юристка фонду “Save Ukraine” Мирослава Харченко. 

Потрібно діяти швидко

Як визволяти викрадених неповнолітніх, обговорили під час першої зустрічі Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, незаконно депортованих до РФ. Подія днями відбулася у Києві за участю президента України та низки глав держав європейських країн. За словами Володимира Зеленського, ордери Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової є переконливим свідченням того, що депортації дітей не залишаться безкарними. 

Водночас, президент зауважив, що у повернення дітей на батьківщину — велике значення має час. Адже важливо, щоб маленькі українці не втратили дитинство на чужині, а жорстокість російських державних злочинців не зламала їхнього звʼязку зі рідною країною.

Дефіцит енергії: причини та очікування

Разом зі зниженням середньодобової температури на початку грудня в Україні суттєво зросло споживання електроенергії. За даними НЕК “Укренерго”, вранці 7 грудня був зафіксований рекордно високий за цей опалювальний сезон рівень споживання — добовий максимум на 4% перевищив показник попередньої доби. Для нівелювання дефіциту Україна залучала аварійну допомогу з Польщі та Румунії потужністю в 400 МВт (для порівняння, це трохи більше, ніж виробляє один блок теплоелектростанції).

Втім, попри складну ситуацію, до запровадження віялових відключень ще далеко, уточнюють в “Укренерго”. “У нас попереду ще потенційно може бути один-два напружених тижні, особливо, якщо температури будуть низькими. Ближче до Нового року споживання в системі спадатиме”, — прогнозує голова правління НЕК Володимир Кудрицький. Аналогічні прогнози дає і Національний банк України: дефіцит потужностей з виробництва електроенергії в Україні цієї зими можливий на рівні 5% і буде компенсований за рахунок імпорту необхідних обсягів з країн Європи.

Національного блекауту не буде

Прогнози експертів наразі є менш оптимістичними, аніж прогнози чиновників. Тим паче, що залишаються невідомі фактори: чого досягнуть росіяни своїми атаками на нашу енергосистему, та, власне, чи достатню підготовчу роботу до зими провела Україна. Саме це, як ключову умову спокійного проходження зими, називали експерти влітку і називають зараз. Воєнний експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан, відповідаючи на питання, чи будуть в Україні масштабні відключення електроенергії цієї зими, пояснює, що це буде залежати не від російських ударів, а від здатності нашої енергосистеми відновлюватись після них. Зокрема, й від готовності держави відновлювати електростанції, що належать приватним структурам. За його словами, саме скоординованість усіх учасників енергоринку може допомогти Україні нівелювати результати ракетних атак росіян.

Водночас, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко прогнозує, що енергетичного “апокаліпсису”, тобто національного блекауту не трапиться за жодного сценарію. “Буде складно. Якщо в якийсь момент дійсно почнеться масована атака — 3 тижні через день по 50-100 дронів, 50-100 ракет, нам буде важко. Я на 98% упевнений, що до блекауту справа не дійде. Навіть за найбільш мегаскладного для нас сценарію, коли вони накопичили все, що можна було накопичити, і почнуть у прямому сенсі слова довбати, довбати, довбати — тижневих блекаутів по країні я не чекаю. Більше того, я не чекаю взагалі національного блекауту”, — підсумовує фахівець.

Наслідки екологічного злочину

Мідії, рапани, риба та навіть дельфіни. Все живе у Чорному морі постраждало через злочин росіян — підрив дамби Каховської ГЕC у червні цього року. Тоді токсичні речовини швидко потрапили в Чорне море та принесли смерть його мешканцям.

“Ми весь цей час робили аналізи мертвих мідій, кефалі, дельфінів. Як виявилося, в деяких випадках концентрація речовин в сотні та тисячі разів була вище допустимої норми. В одного з мертвих дельфінів ми знайшли в шлунку багато риби, тобто він активно полював перед смертю, ловив рибу, яка виявилася отруєною. Від того і помер”, — розповів під час брифінгу у Медіацентрі Україна — Одеса директор Українського національного центру екології моря  Віктор Коморін.

П’ять місяців, які минули після знищення греблі, надто короткий час, щоб зникли наслідки цього злочину. За словами Коморіна, штормові вітри з одного боку очищують море, а з іншого — піднімають отруйні речовини на поверхню. Вчений додає, хоч особливо забрудненими можуть бути морепродукти, виловлені в Північно-західній частині Чорного моря, на узбережжі нині немає місць, де б їхнє споживання було повністю безпечним. “Риба мігрує по всьому Чорному морю, тому катастрофа вплинула і на сусідні країни”, — зазначив науковець.

Цинк, кадмій та миш’як

За даними Міністерства захисту довкілля, одразу після підриву греблі проби води, відібрані у Чорному морі, показали високі концентрації нафтопродуктів, а також токсичних металів: цинку, кадмію та миш’яку. Води із підірваної дамби тоді затопили величезні території, включно зі складами ядохімікатів, сміттєзвалищами, заправками, агропідприємствами, кладовищами і скотомогильниками. Усе це потрапило у Дніпро, а потім — у море.

Попередні оцінки вказують, що до води потрапити також кілька сотень тонн машинного мастила.

Коли море очиститься?

Поки триває війна, море страждатиме. Адже у воду, зокрема, потрапляє токсичне паливо від збитих російських ракет. І як це все вплине на екосистеми водойми, науковці поки не беруться прогнозувати. Тож неможливо і точно сказати, коли морепродукти з нашого узбережжя можна буде знову їсти. Поки що, за інформацією Коморіна, екологи готуються відправити аналізи мікроорганізмів із Чорного моря до європейських лабораторій, де зможуть зробити ширший аналіз токсичних речовин. 

Лікарню розстріляли із танку

У березні минулого року мешканка Тростянця на Сумщині побачила із вікна своєї квартири, як до їхньої лікарні під’їхав танк. Із нього вийшли троє росіян у формі, військові розмовляли, оглядали будинок, а тоді сіли назад у танк та вистрілили по лікарні. Споруда зазнала значних руйнувань, на щастя, ніхто не загинув. 

Це один з багатьох випадків навмисного знищення українських медичних закладів російськими військами. Але, на відміну від інших злочинів, щодо обстрілу лікарні у Тростянці відбувся суд, а винуватцям винесли вирок. Двох російських військових засудили до 11 років за гратами за порушення законів і звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою. Щоправда, строк росіяни відбуватимуть лише після того, як їх вдасться затримати. Наразі військових оголосили у розшук.

Понад 1000 медзакладів атаковані, загинули 148 медиків

1014 медичних закладів України зазнали атак від початку повномасштабного вторгнення Росії. 148 медичних працівників загинули. Такі дані на 14 липня цього року наводить низка українських та міжнародних організацій, які документують такі атаки, — EyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Медійна ініціатива за права людини, Physicians for Human Rights та Український центр охорони здоров’я.

За підрахунками аналітиків, росіяни 57 разів атакували дитячі лікарні, 40 — пологові будинки. Як йдеться у звіті цих організацій за минулий рік, чимало українських  лікарень були обстріляні кілька разів. Наприклад, Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня в Луганській області зазнала щонайменше 10 атак з березня по травень 2022 року. В одну з лікарень Харківської області влучили п’ять разів, в іншу – чотири.

Крім того, РФ 79 разів атакувала автомобілі екстреної медичної допомоги. 

Ще тривожніші дані у Міністерства охорони здоров’я України. За їхніми підрахунками, від початку повномасштабної війни пошкоджені 1 389 медзакладів, 186 — зруйновані повністю. 

Росія застосовувала цю тактику у Чечні та Сирії

Руйнування інфраструктури охорони здоров’я не тільки порушує закони війни, а й обмежує доступ українців до життєво необхідної допомоги. Адже, коли лікарні є об’єктами атак, пацієнти остерігаються звертатися до медиків. Як розповів один зі співавторів звіту щодо лікарень, співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк, ці атаки не випадкові, Росія здійснює їх сплановано.

“Росіяни руйнують лікарні, школи та енергетичну інфраструктуру, щоб досягти військових цілей. Росія використовувала цю вбивчу тактику раніше — в Чечні та Сирії, але не понесла за це жодної відповідальності. Якщо і зараз Росія уникне покарання, ми побачимо ще багато зруйнованих лікарень, які будуть використовувати як засіб ведення війни в майбутньому. Непокаране зло завжди зростає”, — заявив Ковтонюк.

Відновили понад 300 медзакладів

І все ж українські медики продовжують працювати попри регулярні обстріли. А в МОЗ звітують, що станом на кінець липня Україні вдалося повністю відновити 343 медзаклади, пошкоджені під час повномасштабного вторгнення РФ. Ще 414 – відновлені частково.

Найбільше відремонтували лікарень — на Миколаївщині, Дніпровщині, Київщині, Харківщині та Чернігівщині. Нещодавно уряд виділив ще понад 230 млн гривень на відновлення закладів охорони здоров’я. Кошти спрямують на відбудову лікарень у Харківській та Сумській областях.