Ранні шлюби

Чи не найбільший скандал щодо нового Цивільного кодексу спричинила його стаття, яка передбачає можливість шлюбів з 14 років. Суспільний резонанс був настільки сильним, що розʼяснювати законотворчу пропозицію довелося особисто голові Верховної Ради. Руслан Стефанчук зауважив, що автори документу мали на меті окремі ситуації. “У проекті закону передбачено норму, згідно з якою у разі народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітності, ВИКЛЮЧНО ЗА РІШЕННЯМ СУДУ може бути дозволено укладення шлюбу”, — наголосив він. За словами Руслана Стефанчука, законодавці прагнули захистити інтереси новонароджених, і ця норма не має спонукального характеру.

Втім, критики ідеї наголошують, що подібна норма може створити враження, що вагітність у неповнолітньої може бути підставою для раннього шлюбу. Керівниця громадської організації “Марш Жінок” Вікторія Дорофеєва у коментарі “Громадському радіо” наголосила на ризиках законопроєкту. “Така логіка є проблемною, тому що вагітність у 14-15 років часто є маркером вразливості, залежності, можливо тиску, а можливо навіть є наслідком злочину. І тоді такий шлюб ризикує перетворитися на певний інструмент узаконення ризикованої або небезпечної ситуації, а не на захист дитини та дитини цієї дитини”, — пояснила експертка.

Наголошували юристи і на потенційних ризиках конфлікту з Кримінальним кодексом та європейським законодавством. У коментарі виданню “LB.UA” адвокат Олександр Груздєв заявив, що легалізація шлюбу з 14-річною особою могла сприйматися як спосіб де-факто легітимізувати зв’язок дорослого з дитиною. А його колега Оксана Дурова нагадала, що чинна можливість зниження шлюбного віку до 16 років більш ніж відповідає інтересам зацікавлених осіб та нормам європейського права.

З огляду на негативну реакцію українського суспільства, Руслан Стефанчук вже заявив, що цю норму з проєкту мають вилучити.

Правові ризики

Посилення уваги громадськості до проєкту Цивільного кодексу дозволило виявити у документі й інші суперечливі статті, які можуть порушувати права людини. Деякі норми прямо суперечать зобовʼязанням України на шляху європейської інтеграції. Серед них — стаття, яка не дозволяє розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та впродовж одного року після народження дитини. Цю заборону з українського законодавства прибрали ще у 2024 році, коли ухвалювали оновлення до Сімейного кодексу. Одним із аргументів тоді було захистити право жінок розривати шлюб та не проходити через затягнутий судовий процес. Втім, до нового Цивільного кодексу ця норма потрапила у старій редакції. 

Також новий проєкт Цивільного кодексу містить пряму дискримінацію. Зокрема, передбачає норму про недійсність шлюбу у разі зміни статі одним із подружжя. Адвокат Олександр Груздєв наголошує, що цей пункт протирічить нормам Європейської конвенції з прав людини. Визнання шлюбу недійсним означає, що він вважається таким, що не створював правових наслідків. Це ставить під загрозу режим спільної власності, майнові права, а також інтереси дітей, каже адвокат.

Правозахисники бʼють на сполох і через те, що новий проєкт Цивільного кодексу фактично ігнорує існування ЛГБТ-пар. Попри те, що одностатеві шлюби в Україні наразі не визнаються, минулоріч Деснянський районний суд Києва вперше прямо визнав спільне проживання одностатевої пари де-факто шлюбними відносинами. Українське законодавство наразі визнає сімʼю як людей, які спільно проживають, мають спільний побут і взаємні права та обов’язки. Під таку категорію потрапляють одностатеві пари. Втім, новий Цивільний кодекс звужує поняття сімʼї до співжиття двох різностатевих осіб. Правозахисник Олег Максим’як розʼяснює, з якими проблемами можуть зіткнутися ЛГБТ-пари у разі ухвалення таких змін: “Якщо ці норми набудуть чинності, суд більше не зможе визнати одностатеву пару сім’єю навіть у спадковій справі. Для права такі люди знову стануть “сторонніми особами”. А це означає повну втрату навіть мінімального захисту: права на спільне майно, спадкування, соціальні гарантії, доступ до інформації про стан здоров’я партнера”. 

Правозахисники наголошують, що низка запропонованих депутатами норм не лише суперечить європейському законодавству, а й відкидає Україну назад у сфері прав людини.

Розлучення по-новому

Автори нового Цивільного кодексу пропонують також низку змін у процедурі розлучення. Окрім скандальної норми, яка забороняє розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, документ містить низку не менш цікавих пропозицій.

Зокрема, оформлювати розлучення хочуть дозволити органом РАЦС або нотаріусом — якщо подружжя, яке має дітей, звернулося зі спільною заявою. Наразі для таких пар анулювання шлюбу можливе лише через суд. На думку декого з адвокатів, така процедура могла би полегшити процес для певних пар. Втім, експерти наголошують на необхідності механізму контролю — щоби під час розлучення дотримувалися права дитини.

Ще одна норма щодо розлучень вже викликала хвилю негативних коментарів українців. Йдеться про примусове позбавлення прізвища після розірвання шлюбу. Чинне законодавство зберігає за розлученими право вирішувати, чи повертати собі дошлюбне прізвище. Тоді як новий проєкт надає українцям право вимагати, щоб колишній чоловік чи дружина повернули собі парубоцьке чи дівоче прізвище. І привʼязують депутати це поняття до “негідної поведінки” людини. Зокрема, вчинення домашнього насильства, кримінального правопорушення, аморального вчинку або зради. Якщо перші пункти можна підтвердити документально, запитання, що депутати вважатимуть “аморальним вчинком”, залишається відкритим.

Також українське суспільство збурила норма про заручини, яку законодавці включили до проєкту. Депутати пропонують, щоб усна чи письмова обіцянка вступити у шлюб передбачала майнову відповідальність. Простіше кажучи, у одного із пари з’являється обов’язок відшкодувати вартість підготовки до весілля і моральні збитки, якщо відмовився від шлюбу. Від відповідальності пропонують звільняти лише за поважних причин — якщо партнер приховав інформацію про тяжку хворобу, судимість, попередній шлюб, поводився аморально чи протиправно. За оцінками адвоката Данила Трясова, “компенсація моральної шкоди за відмову від шлюбу може виглядати як збільшення тиску на добровільність рішення”.

Чи ухвалять закон

Підписи під проєктом нового Цивільного кодексу поставили 160 народних депутатів. Після скандалу довкола документу дехто з них свої підписи відкликав. А от сам проєкт нікуди не подівся, і суперечливі норми з нього поки не прибрали. 

Через суспільний резонанс група народних обранців подала свій проєкт Цивільного кодексу, він також зареєстрований. Як зазначає видання “Українська правда”, це значно ускладнило життя громадським організаціям та тим, хто бажає проаналізувати текст. Журналісти зазначають: “це понад 3000 сторінок юридичного документа сумарно, які готувалися без належних громадських обговорень і консультацій з профільними організаціями”. До того ж, обидва проєкти не сильно різняться. 

Поки рішення не знайдено, дехто з депутатів вже пропонує відкликати скандальний кодекс. Зокрема, Інна Совсун закликає організувати публічне обговорення з правозахисними організаціями та отриманням експертизи від Євросоюзу. Адже документ, про який йдеться, визначатиме життя українців протягом найближчих років.

Що кажуть автори і критики законопроєкту, і яка доля чекає на документ – зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Що пропонують депутати

Ухвалений Верховною Радою у жовтні документ пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Автори документу кажуть, що він спрямований на боротьбу з “чорними лісорубами” і незаконними пилорамами, що наживаються на краденому лісі.

Чинне законодавство передбачає за незаконний обіг деревини штрафи від 17 до 25,5 тисяч гривень. Тоді, як новий проєкт закону підвищує стягнення до 34-85 тисяч гривень або ж посилює покарання до обмеження волі строком до трьох років. За пошкодження дерев і чагарників, що ростуть у парках, скверах та історико-культурних заповідниках, – автори документу пропонують штрафувати на 85−170 тисяч гривень, чи обмежувати волю на 3-5 років.

Причини скандалу

Запропоновані у законопроєкті зміни збурили суспільство, яке влада раніше закликала готуватися до важкої зими і тривалих блекаутів. Адже одна зі статей документу може напряму стосуватися українців, які запасаються дровами на зиму. Журналісти “BBC-Україна” проаналізували текст документу, і наголошують – у ньому взагалі не згадується про дрова. Натомість, йдеться про “деревину”, під якою мають на увазі дрова, дошки, бруси та інші вироби, а не лише дерева. Підпадають під цю норму і чагарники, каже адвокат Олексій Кінебас у коментарі “New Voice”. Він наголошує – саме чагарники часто використовують для опалення в приватних домогосподарствах, зокрема й тому, що їх можна було вирубувати безкоштовно та без дозволу місцевих органів влади.

Критикують законопроєкт і за те, що він передбачає великі штрафи чи позбавлення волі за “зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів”. Як підтвердити документально зберігання сухостою, чагарників та назбираних дров – у проєкті закону не вказують. 

За і проти

Норми нового закону не стосуються населення, яке використовує дрова для обігріву, запевняє співавтор документу депутат Максим Павлюк. Він каже, що відповідальність настає лише у разі зберігання дров на понад 30 тисяч гривень: “Іншими словами, особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 метрів кубічних соснових дров, або 15 метрів кубічних дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом”, – пояснює нардеп. 

Окрім того, автори документу наголошують, що покарання не стосуватимуться тих, хто вже запасся дровами на зиму. Адже запрацювати норми документу мали би вже з наступного опалювального сезону.

Українці реагують на ініціативу Верховної Ради іронічними коментарями у соцмережах і мемами. Ті, кому доводиться опалювати житло дровами, як-от більшості мешканців Тупичівської громади на Чернігівщині, відверто обурюються. “30 тисяч гривень коштують три причепи дров. Це небагато насправді. Якщо будинок десь на 70 квадратних метрів, то це якраз той об’єм дров, якого вистачить на опалення на зиму”, – наводить “BBC-Україна” слова Тупичівської сільської голови Лариси Шовкової.   

Яка доля законопроєкту

Верховна Рада спрямувала скандальний документ на підпис президенту. Втім, днями стало відомо – глава держави його не підписуватиме. Радник президента України Дмитро Литвин не уточнив, з яких саме причин це станеться. Однак, зауважив, що час на ветування закону вже сплив.

Демографічна криза почалась задовго до війни 

Скорочення населення України розпочалось ще на початку дев’яностих.  Кількість померлих вперше перевищила кількість новонароджених ще у 1991-му, однак за рахунок міграційного припливу до 1993 року населення незначно зростало. Станом на 1 січня 1993 року нас було 52 мільйони. 

Відтоді народжуваність стрімко знижувалась, а мільйони людей покинули країну. Ще одна причина зменшення кількості населення – високий рівень передчасної смертності. Третина українців помирають до 65 років, більшість з них — чоловіки. До цього призводить комплекс чинників – нездоровий спосіб життя, вплив екології, низький рівень медицини.

Станом на 1 грудня 2021 року, за даними Держстату, в Україні проживало 41,2  млн населення. 

Скільки зараз? 

Нині, навіть офіційні розрахунки кількості населення в Україні, можуть бути лише приблизними. Приміром, за офіційними даними ООН, за 13 місяців війни в Україні загинули 8 тисяч цивільних. Проте ця статистика є вкрай неточною, адже лише в окупованому Маріуполі втрати можуть сягати 100 тисяч людей. Скільки військових загинули в бою – ми також знатимемо лише після перемоги. Нині, за приблизними підрахунками НАН, в Україні можуть перебувати максимум 34–35 мільйонів людей.

Як сповільнити скорочення населення?  

Щоби принаймні сповільнити скорочення населення в державі, вже зараз необхідно проводити активну демографічну політику. Перша мета – стабілізувати кількість населення. Для цього треба повернути більшість жінок та дітей, що втекли від війни закордон, вважає кандидат економічних наук Дмитро Шевчук. Також необхідно стимулювати народжуваність: гідними зарплатами та соціальними програмами для молодих батьків. Утім, відчутно вплинути на ситуацію, на жаль, можна лише впродовж кількох поколінь, тобто за 25–50 років. Після завершення війни, в Україні може статись невелике зростання народжуваності, адже ті, хто відкладав народження дитини – можуть реалізувати це бажання. Однак, на загальну демографічну ситуацію в країні це навряд відчутно вплине.  

За словами заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександра Гладуна, аби зупинити катастрофічні для української демографії процеси, уряду доведеться плідно працювати над розвитком територій, релокацією бізнесу, створенням робочих місць та вирішенням проблем з житлом для населення. Адже чисельність населення — важлива складова для ваги держави у світі та економічного розвитку країни.

Вартість новорічного столу-2023

Близько 2655 гривень — стільки коштуватиме новорічний стіл-2023 зі страв, що є традиційними для пересічної української родини із чотирьох осіб. Такі дані опублікував Інститут аграрної економіки. Науковці підрахували, що новорічне меню буде на 43,9% дорожче, ніж торік. Там також пояснили,  що саме вплинуло на ціни:

«Цьогорічне, досить суттєве зростання вартості новорічного столу однозначно спричинене наслідком воєнних дій: суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, дефіциту та здорожчанням пального, перебоями та ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах. Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів», — пояснив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. 

Відсоткові дані щодо здорожчання новорічного меню озвучили і у Нацбанку. Головний експерт управління аналізу системних ризиків Департаменту фінансової стабільності НБУ Андрій Блінов розповів, що цього року вартість традиційного новорічного столу зросте на 40-50%.

Елітний «Олів’є»?

Традиційну страву, яку звикли асоціювати чи не з кожним новим роком —  салат «Олів’є» — у мережі вже охрестили елітним. 

В Інституті аграрної економіки зазначають, що салат «Олів’є» буде на 41,9% дорожчим, ніж під час святкування попереднього нового року. Його вартість складе 281,71 грн (йдеться про 3 кг продуктів традиційної рецептури).

Окрім цього, вдвічі зросли витрати на м’ясні продукти. Зокрема, півкіло нарізки сирокопченої ковбаси «Салямі» обійдеться у 250 грн. А це у 2,5 рази більше проти цін 2021 року. А ось найдешевшим, станом на кінець цього року, є м’ясо птиці. Кілограм курячого філе в середньому коштує 134,45 грн (+ 12%).

Фрукти для новорічного столу (2 кг мандаринів, 1 кг бананів, 1 лимон) обійдуться у 168 грн (на 59,7% дороже).   

Щодо алкоголю, то, приміром, пляшка ігристого вина українського виробництва (0,75 л) обійдеться у 140 грн (на 28,4 % дорожче).

Можна й дешевше

У мережі можна відшукати поради, як зробити новорічний стіл доступнішим. Зокрема, можна навіть обійтись однією тисячею гривень. Таке меню буде складатися з 4 страв — це «Олів’є», качка з яблуками, бутерброди зі шпротами, салат «Міністерський» і тертий пиріг з яблуками на десерт.

Чим українці забезпечують власну енергонезалежність, скільки це коштує та як зекономити на таких пристроях – розбирались у Центрі громадського моніторингу та контролю.

Життя під гул генераторів.

У листопаді 2022 року, за даними нардепа Ярослава Железняка, до України ввезли понад 350 тисяч генераторів та супутніх до них товарів.  

Характерний звук генераторів нині чутний на будь-якій вулиці країни. І не дивно – під час відключень світла це головний інструмент забезпечення життєдіяльності бізнесу, інфраструктурних установ та приватних будинків. Від 10 жовтня, коли росіяни вперше обстріляли нашу інфраструктуру, попит на генератори, за даними великих торговельних мереж, зріс вдесятеро, що не могло не відобразитись на цінах. Вартість найпопулярніших моделей бензинових чи дизельних генераторів зросла щонайменше на третину. Та й за такі гроші дістати генератори нині непросто: ті, що були в наявності — вже розкупили, черга за новими поставками може сягати двох місяців. Попит настільки великий, що новинні стрічки вже переповнені повідомленнями про шахраїв, які виманюють гроші у охочих забезпечити себе світлом. 

Генератор нині коштує в середньому 15-45 тисяч гривень, залежно від потужності. До загальної суми витрат, перед купівлею, варто врахувати і вартість підключення (додаткова розетка, окрема проводка та інше) — це ще плюс 5-10 тисяч гривень, та витрати на паливо. До прикладу, невеликий генератор “з’їдає” 4-5 літрів бензину за 10 годин роботи. 

З мінусів — підходящим варіантом він буде лише у випадку, якщо ваше приміщення має вихід надвір. Генератор суворо заборонено встановлювати на балконі квартири, адже він виділяє чадний газ, яким можна отруїтися. 

Генератори бувають бензинові, дизельні та газові. Серед переваг бензинового — компактність у порівнянні дизельним, простота експлуатації та обслуговування, а також доступність. Серед недоліків – шумність, необхідність періодично вимикати пристрій для “перепочинку” та чутливість до палива. Дизельний генератор невибагливий до палива, не такий гучний, як бензиновий і надійний. Однак, і коштує дорожче. Перевагами газового генератора можна вважати економічність, відсутність вихлопів із різким запахом та надійність. Але коштує пристрій також недешево.

Зарядна станція — новий айфон. Товар, власником якого від 10 жовтня стало бути престижно. Портативні акумулятори, на відміну від генераторів, просто використовувати в квартирі. Він них, в залежності від ємності, можна зарядити не лише телефон чи ноутбук, а й на якийсь час заживити котел чи навіть холодильник. Із початком віялових та аварійних відключень світла, Ecoflow, Bluetti та аналоги стали хітом продажу всіх мережевих продавців побутової техніки. Там їхня вартість зросла в середньому на 50%. А ціни на найпопулярніші, тобто дешевші моделі – більш як вдвічі. Ще більше задирають ціни так звані “перекупники”, які обіцяють продати товар швидше. Адже очікувати на зарядну станцію нині можна стільки ж, скільки і на генератор.  

Зарядний пристрій із автомобільного акумулятора та інвертора: для тих, хто вчив фізику. 

Найдешевший, однак найскладніший спосіб принаймні на кілька годин забезпечити себе електрикою: власноруч скласти зарядний пристрій із автомобільного акумулятора та перетворювача струму (інвертора). 

На перший погляд все просто, і, відносно генераторів та зарядних станцій, недорого: необхідно придбати автомобільний акумулятор (~2500 грн), до нього під’єднати інвертор для дому (~1000 грн), який перетворить постійний струм на змінний, тобто із 12 на 220 вольт. Якщо в комплекті інвертора немає кабелів — варто врахувати і їхню вартість. Так можна підзарядити не лише ноутбук чи телефон, а й заживити, до прикладу, котел. Варто врахувати, втім, пікову потужність перетворювача: показник максимального навантаження, при якому перетворювач не вийде з ладу і продовжить працювати. Крім того, бажано вибирати інвертор 12-220 з функцією стабілізації напруги. Адже побутова техніка не любить перепадів.

Ще один нюанс — синусоїдальність напруги. Перетворювач із правильною, а не модифікованою синусоїдальністю напруги коштує дорожче, але підходить для заживлення газового котла та будь-якої побутової техніки, а не лише для зарядки гаджетів. 

Як зекономити?  

Уникнути завищених цін на пристрої альтернативного живлення не вийде, адже їхня вартість, через енергетичну кризу в Україні, зросла навіть в Європі та в Китаї. Ба більше, дефіцит на ці товари тепер є і закордоном: їх просто не встигають виробляти. Утім, все ж дешевше буде замовити той самий генератор чи зарядну станцію, приміром, у Польщі. Або ж попросити знайомих закордоном купити його для вас, дочекатись доставки та не переплачувати одразу кільком ланкам посередників.

Якщо ж ви живете у багатоквартирному будинку або маєте власний бізнес — є шанс відбити частину суми, витраченої на генератор. Для цього у Києві, Сумах, Львові, Чернівцях, Тернополі, Полтаві, Миргороді та Одесі місцева влада вирішила компенсувати частину вартості генераторів. В залежності від міста — від 50 до 80% від вартості приладу. 

Подати заявку можуть лише юридичні особи: тобто ОСББ, ЖЕК, або, як от у Львові, ще й заклади харчування, продуктові магазини, перукарні, аптеки, приватні навчальні заклади.

Загроза поширення інфекційних хвороб

Традиційно Україна має досить низькі показники вакцинації і повномасштабна війна тільки погіршила результат. Через бойові дії охоплення вакцинацією менші, українці не дотримуються маскового режиму, тому ризики захворюваності на інфекційні хвороби значно зростають. Медики закликають людей відповідальніше ставитися до свого здоров’я та шукати можливість щеплюватися.

«Масове переміщення та скупчення людей, ускладнений доступ до належної гігієни, через що не завжди вдається тримати руки та речі побуту в чистоті, — все це провокує поширення інфекційних хвороб. Тому дифтерія, ротавірус, кір, гепатит А, грип, COVID-19 та багато інших – всі інфекції, що передаються повітряно-крапельним чи контактно-побутовим шляхом – зараз можуть швидко поширюватися», – зауважує лікар імунолог, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій.

Більшість важливих щеплень роблять у дитинстві, але дорослим теж не слід забувати про вакцинацію. Так, в дорослому віці щеплення від дифтерії й правця потрібно повторювати кожні десять років. Також варто звернути увагу на вакцинацію від пневмокока, грипу, гепатиту В, і звісно, проти COVID-19. В Україні існує затверджений Календар профілактичних щеплень, в якому зазначені всі обов’язкові щеплення.

Коронавірус нікуди не зник

Через повномасштабну війну українці дещо забули про коронавірус, але лікарі наполягають – загроза захворіти нікуди не зникла. Усім дорослим варто отримати захист від COVID-19. Якщо є можливість безпечно дістатися до місця, де роблять щеплення від COVID, відкладати не варто. 

Первинна вакцинація від COVID-19 передбачає введення двох доз, і важливо отримати обидві. Усім, у кого пройшло 6 місяців від щеплення другою дозою, слід отримати бустерну дозу, щоб посилити захист.Відповідно до рекомендацій ВООЗ, для бустерного щеплення можна використовувати будь-яку з наявних у країні вакцин, 

«Якщо людина отримала базовий курс щеплення вакциною Pfizer, Moderna чи будь-якою іншою вакциною, вона може отримати бустерне щеплення (як перше, так і друге) вакциною CoronoVac. Другу бустерку також можна зробити вакцинами Pfizer або Janssen. Усі ці вакцини, згідно з наказом МОЗ, є взаємозамінними», – каже  директорка Львівського обласного лабораторного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Тімко-Іванченко.

Отримати базові щеплення, а також першу чи другу бустерну дозу можна у пунктах вакцинації, які є практично при кожній поліклініці, а також у центрах вакцинації. Перелік пунктів та центрів вакцинації можна знайти на сайті.

Щеплення від сезонного грипу 

Вакцинація від грипу не входить до Календаря щеплень і не є обов’язковою, але лікарі радять не нехтувати додатковим захистом. За інформацією МОЗ, щеплення від грипу є безкоштовним для груп ризику: медиків, вагітних, людей похилого віку, Решта українців за бажання може купити вакцину від грипу самостійно. В аптеках можна знайти препарати Ждісі Флю (Південна Корея) та Ваксігрип Тетра (Франція). Яку саме обрати — краще проконсультуватись із сімейним лікарем. 

У регіони України розподілили 193 тисячі доз вакцин проти грипу, які були отримані у якості гуманітарної допомоги, 56 тисяч доз вже розподілили для військових. Інші вакцини направили у регіони з урахуванням їхніх потреб. Наприклад, Одещина отримає понад 14 тис. доз, Київщина – понад 10 тис., Закарпатська та Дніпропетровська області – близько 9 тис, а Полтавщина і Львівщина – близько 7 тис.

Окрім того, на комерційний ринок цьогоріч має надійти майже 150 тис. вакцин проти грипу, частина з них вже є аптечній мережі та доступна для громадян.

«І хоча оптимальний час введення вакцини від грипу – це вересень-жовтень, проте щеплення рекомендують робити протягом усього епідсезону. Імунітет до грипу формується через 7-14 днів», – кажуть у МОЗ.

Головний санітарний лікар Ігор Кузін наголошує: «Вакцина захищає від всіх штамів грипу, що будуть циркулювати в цьому році. Це важливо, адже грип може мати важкий перебіг та спричинити серйозні ускладнення: пневмонію, отити, синусити, менінгіт та взагалі призвести до смерті»

Загроза спалаху кору, дифтерії і правця

В Україні періодично відбуваються спалахи кору, останній був зафіксований два роки тому, Важливо знати, що дорослі, так само як і діти, можуть захворіти на кір, що має тяжкий перебіг і часто потребує госпіталізації. Лікарі радять: якщо є сумніви, чи хворіли ви в дитинстві на кір, або чи були вакциновані від кору, варто зробити щеплення принаймні однією дозою вакцини. Загальна схема імунізації передбачає введення двох доз вакцини від кору, паротиту та краснухи із мінімальним інтервалом 28 днів.

Також усім дорослим рекомендують перевірити, коли було останнє щеплення від дифтерії і правця. Ревакцинація відбувається кожні 10 років – упродовж всього життя. Щеплення дорослим роблять вакциною зі зменшеним вмістом антигена АДП-М, що закуповується державою і надається безоплатно. За щепленням можна звернутися до свого сімейного лікаря або у найближчий медичний.

Експерти наголошують, що в умовах скупчення і переміщення великої кількості людей зростає ризик розповсюдження небезпечних інфекцій, включно з дифтерією. В умовах війни ризик отримати травми збільшується: зростає загроза правцю, який передається при потраплянні до рани забрудненого ґрунту, через травмування гострими предметами або уламками. 

Перші кроки в європейському напрямку

Перші кроки до євроінтеграції Україна зробила ще 1994 року, коли підписала угоду про партнерство і співробітництво. Аж через 15 років Україна стала учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство». А 2012 року заявила про намір підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Але наприкінці 2013 року тодішній президент України Янукович відмовився підписати Угоду, повернувши зовнішьополітичний важіль назад до Москви. Як наслідок, спалахнув Євромайдан, який переріс у Революцію Гідності. Янукович утік, а РФ окупувала Крим та частину Луганської і Донецької областей. І це лише посилило бажання українців бути частиною європейської спільноти.

У березні 2014 року тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС, а в червні 2014-го – Петро Порошенко, як президент України, підписав економічну її частину.

З 1 січня 2016 року між Україною та ЄС запрацювала поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі. У результаті ціла низка українських виробників почали експортувати товари до ЄС без мита.

Наступним євроінтеграційним кроком стало запровадження безвізового режиму з ЄС у червні 2017 року. Українські туристи отримали можливість вільно подорожувати до країн Шенгенської зони.

У лютому 2019 року стратегічний курс України на набуття членства в Європейському Союзі було закріплено в Конституції України. Влада розпочала багато реформ, щоб відповідати критеріям членства, однак з європейського боку процес прискорився лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в ЄС, а вже в червні Єврокомісія офіційно підтримала прагнення українців.

«Ми рекомендуємо надати Україні статус кандидата, розуміючи, що в країні буде проведено низку важливих реформ. Україна чітко продемонструвала відданість європейським цінностям і стандартам. І почала перед війною свій шлях до ЄС», – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Після Єврокомісії за кандидатство України проголосував Європарламент, а потім – і Європейська Рада. Разом із Україною статус кандидата отримала Молдова.

Від кандидата – до повноцінного члена

Статус «кандидата на вступ» не означає автоматичного переходу до членства в Євросоюзі. Щоб стати членом ЄС, Україна повинна провести ще багато реформ. Лише після того, як українське законодавство відповідатиме європейським критеріям, країни Євросоюзу зможуть проголосувати за нового члена. Схвалення необхідно отримати від усіх 27 країн блоку.

Наразі Україна повинна втілити 7 блоків реформ, а саме: сформувати Конституційний суд відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, реформувати Вищу раду правосуддя та оновити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, посилити боротьбу з корупцією та призначити нових керівників Спеціальної антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро, поглибити протидію відмиванню коштів, втілити антиолігархічний закон, узгодити аудіовізуальне законодавство з європейським та завершити реформу законодавства щодо нацменшин.

«Я думаю, що Україна може легко з ними впоратися, бо це справді вимоги, які вже існують довгі роки. Є вже прогрес», – заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен на брифінгу в Медіацентрі Україна.

Як повідомила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, у парламенті вже зареєстровані 80 законопроєктів «євроінтеграційного портфеля». До кінця року Верховна Рада планує розглянути 30 проєктів у межах євроінтеграції.

Експерти дають як стримані, так і досить оптимістичні прогнози щодо часу, який нашій державі потрібен для реформ.

«Ми можемо зробити це за підтримки наших друзів у Європейському Союзі набагато швидше. Я хотів би, щоб це відбулося за рік чи два. Можливо, я оптиміст», – сказав Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко на брифінгу в Медіацентрі Україна.

Більшість експертів вважають, що Україні знадобиться щонайменше 5 років, щоб підготуватися до вступу в ЄС. За словами директорки Центру «Нова Європа» Альони Гетьманчук, кандидатство в члени ЄС – це спільна відповідальність України та євроспільноти.

Переваги кандидатського статусу

Офіційний статус країни-кандидата відкриває для України широкий спектр можливостей у політичному та економічному вимірах.

«Рух до ЄС дозволить модернізувати нашу державу, і ми зацікавлені зробити всі зміни якнайшвидше. Україна – це Європа, і невдовзі Україна буде членом Європейського Союзу», – написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на своїй сторінці у Facebook і зазначив цілу низку переваг, які надає Україні новий статус.

Найперше – це супровід Єврокомісією реформ в Україні. Ми отримаємо доступ до різноманітних програм та ініціатив ЄС. Крім того, Україна, як країна-кандидат, «матиме ширші можливості для того, щоб її голос був почутий під час формування політик ЄС».

Україна також зможе користуватися фінансовою допомогою ЄС для країн, які готуються до вступу. Це можуть бути гранти, інвестиції або  технічна допомога.

Окрім того, зі статусом кандидата наша держава зможе отримати набагато більше інвестицій, оскільки матиме стабільніші та захищеніші умови. Однак говорити про це можна лише після перемоги над Росією.

Водночас, на думку експертів, статус кандидата посилить наші позиції на майбутніх перемовинах щодо припинення війни і допоможе залучити більше європейських коштів на повоєнну відбудову.

Президентський законопроєкт

Президентський законопроєкт вилучає норму з чинного законодавства про те, що добровільне набуття громадянства іноземної держави є підставою для втрати громадянства України. Під час послання до парламенту 1 грудня Володимир Зеленський заявив, що «вперше українці з усього світу будуть відчувати себе не діаспорою. Не просто людьми українського походження, а українського громадянства. Рівними українцями».

Згідно з документом, не можуть мати іншого громадянства, крім українського,  офіційно визнані біженці чи отримувачі притулку в Україні, чинні та колишні військові-контрактники ЗСУ і Нацгвардії; особи, які мають посвідки на тимчасове проживання, мають значні заслуги перед Україною та інші категорії.

Законопроєкт передбачає, що умовою отримання українського паспорта є вихід із громадянства країни з переліку держав міграційного ризику (перелік таких країн формуватиме Кабінет міністрів України). Документ запроваджує декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.

Відповідно до проєкту, не можуть отримати українське громадянство особи, які вчинили злочин проти людства чи геноцид; засуджені в Україні за вчинення тяжкого/особливо тяжкого злочину; вчинили в іншій державі діяння, визнане законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

Окрім законопроєкту №6368, президент також зареєстрував низку пов’язаних документів, які забороняють особам із множинним громадянством брати участь у державному управлінні.

Переваги подвійного громадянства

Експерти, які підтримують президентський законопроєкт, вважають, що множинне громадянство має позитивні аспекти як для теперішніх громадян, так і для тих, хто хоче стати українцями. На їхню думку, множинне громадянство відкриває нові перспективи для навчання і пошуку роботи за кордоном, дозволяє вести міжнародний бізнес, дає більше можливостей для підприємницької діяльності та вільного пересування. Крім того, дозволяє трудовим мігрантам і діаспорі брати участь у політичному житті України, зокрема голосувати на виборах.

«Україна нарешті врегульовує питання з множинним громадянством, зокрема, буде видозмінена процедура, яка по суті дає можливість, в тому числі, українцям з діаспори отримувати громадянство України, не відмовляючись при цьому від іноземного», – зазначив депутат від «Слуги народу» Святослав Юраш.

Голова спілки українців у Португалії Павло Садоха в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявив, що  «українцю з двома паспортами легше стане займатися бізнесом або брати участь у місцевих виборах». Садоха вважає, що таким чином португальські українці зможуть допомагати Батьківщині, вибираючи прихильні до неї партії.

«Нарешті, «дозвіл» зберігати українське громадянство підсилює мотивацію не асимілюватися у країні проживання. Українці відчуватимуть себе потрібними Батьківщині», – зауважив Павло Садоха, але додав, що національні інтереси України повинні стояти на першому місці.

Ризики і небезпеки подвійних паспортів

Результати соціологічного дослідження фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології свідчать, що 48% українців не підтримують ідею подвійного чи множинного громадянства в Україні. Тобто майже половина населення проти ініціативи президента.

Деякі експерти мають багато сумнівів щодо безпечності президентського законопроєкту і його відповідності Конституції. Наприкінці року 99 народних депутатів, зокрема з МФО «Розумна політика» та партії «Європейська солідарність», звернулися до Конституційного суду щодо роз’яснення поняття «єдиного громадянства».

Крім того, за словами експертів, у положеннях президентського законопроєкту є багато оціночних понять, які складно трактувати. Вони створюють невизначеність, якою можуть скористатися вороги держави.

Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає ініціативу Зеленського «технологічною ідеєю», як отримати додаткові голоси українців з-за кордону. Таку ж думку мають інші політологи.

«Скоріше за все, у влади є надія на електронне голосування. Якщо електронне голосування буде проводитись за кордоном, воно буде менш контрольованим. Думаю, електронне голосування за рахунок збільшення кількості виборців та неконтрольованих голосів, ймовірно, за планами влади має допомогти їй залишатись «біля керма»», – вважає політтехнолог Андрій Бодров. У відповідь влада заявляє, що діаспора не зможе голосувати на виборах двох країн одночасно.

Наразі дискусія триває. Якщо парламент не збереться позачергово, то розглянути запропонований президентом документ депутати зможуть не раніше кінця січня.

Куріння вбиває

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кожна п’ята людина на планеті вживає тютюн. Це – 36,7% чоловіків і 8% жінок у світі. Щороку понад 8 мільйонів людей  помирають від хвороб, спричинених курінням.

Щоб подолати епідемію куріння, 2003 року ВООЗ розробила Рамкову конвенцію із боротьби проти тютюну. Її ратифікувала 181 країна, зокрема й наша держава. Учасники конвенції повинні боротися із курінням на державному рівні.

Україна зобов’язалася скоротити кількість курців до 15% у 2025 році. Перші законодавчі кроки були зроблені ще 2005 року, коли держава заборонила продаж цигарок неповнолітнім, а на пачках з’явився напис «Куріння вбиває». У 2012 році незаконними стали куріння у громадських місцях і закладах харчування, а також реклама тютюну. До текстового попередження на сигаретних пачках додали картинки з наслідками куріння.

«Усі ці заходи привели до зменшення поширеності куріння і кількості курців. У нас є глобальне дослідження 2010 року і 2017-го. За цей період поширеність куріння серед дорослого населення в Україні знизилася приблизно на 20%. Поширеність куріння серед дітей 13-15 років також знизилася на 20%», – розповів спеціаліст ВООЗ з факторів ризику неінфекційних захворювань Андрій Скіпальський.

Однак з появою нових способів куріння, ситуація погіршилася. Сигарети з різноманітними смаками і вейпи з кольоровим димом стали привабливим гачком для підлітків, і за 2020-й рік кількість молодих курців зросла вчетверо.

Європейське опитування учнів показало, що 20% дітей 13-15 років курять електронні сигарети. Понад 70% школярів вважають, що електронні сигарети безпечні для здоров’я. Але медичні дослідження свідчать, що вони шкодять здоров’ю не менше, ніж звичайні цигарки. Тож потребують таких самих законодавчих обмежень.

Вейпи та айкоси – теж сигарети

Зупинити епідемію електронних сигарет покликаний законопроєкт №4358, який Верховна Рада ухвалила 16 грудня. Це комплексний антитютюновий закон, який розробили експерти з охорони здоров’я за підтримки громадських активістів.

«Головна мета – захистити та уберегти нашу молодь від маркетингових технологій виробників тютюнових виробів та пристроїв для куріння», – прокоментував документ  голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький.

Серед основних нововведень закону – заборона куріння пристроїв для нагрівання та електронних сигарет у всіх громадських місцях (школах, лікарнях, офісах, спорткомплексах, кафе і ресторанах тощо) і їхній продаж неповнолітнім. Крім того, не можна буде продавати сигарети (звичайні чи електронні) із смако-ароматичними добавками.

«На останніх секундах мені вдалося збити три дуже шкідливі поправки! І повернути норми щодо заборони тютюнових виробів зі смаками і ароматами. Адже 80% підлітків починають курити саме ароматизовану смакову електронну сигарету. Маємо припинити це – заради наших дітей», – зазначила одна із ініціаторів законопроєкту Ольга Стефанишина.

Будь-яка реклама – незаконна

Згідно із документом, незаконною стає будь-яка реклама електронних пристроїв для куріння чи тютюнових виробів для електронного нагрівання (ТВЕН). Заборонені спонсорство чи стимулювання продажів цих товарів, зокрема і в соціальних мережах. Упаковки електронних сигарет, рідин і заправних контейнерів повинні маркуватися, як інші тютюнові вироби. Більше того, загальні вимоги до маркування сигарет посилюються.

Згідно із законопроєктом, пачки з сигаретами матимуть загальне (50% площі пачки) або комбіноване (65% площі пачки з обох боків) медичне попередження про шкоду куріння та інформаційне повідомлення. Загальне медичне попередження складатиметься з тексту: «Куріння вбиває – кидай курити зараз»; інформаційне повідомлення матиме вигляд: «Тютюновий дим містить більше 70 речовин, здатних викликати захворювання на рак». Комбіноване медичне попередження матиме текст і зображення хвороб, які спричиняє куріння.

Пачки з електронними сигаретами, заправними контейнерами і рідинами матимуть один із двох варіантів текстів: «Цей виріб містить нікотин – речовину, що викликає сильну залежність. Не рекомендується для вживання некурцями» або «Цей виріб містить нікотин – речовину, що викликає сильну залежність». На інших видах пристроїв для куріння також міститиметься відповідне попередження.

Штрафи порушникам

Законопроєкт встановлює штрафи за продаж тютюнових виробів неповнолітнім і продаж сигарет  поштучно у розмірі 1 020 грн. За повторне порушення протягом року штраф зростає до 10 200 грн. За розміщення або куріння кальяну, тютюнових виробів, електронних сигарет, ТВЕНів у приміщеннях і громадських місцях доведеться заплатити штраф 1 000 грн. У разі повторного порушення – 10 000 грн.

За куріння кальяну, тютюнових виробів, електронних сигарет або ТВЕНів у кафе, барах чи ресторанах власників штрафуватимуть на 3 000 грн, а в разі повторного порушення протягом року – на 15 000 грн.

За рекламу тютюнових виробів передбачений штраф 30 000 грн, а в разі повторного порушення протягом року – 50 000 грн «за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів».

Закон набере чинності через 18 місяців із дня його опублікування. Ініціатори документа сподіваються, що законодавчі зміни допоможуть скоротити кількість курців в Україні. Адже безпечного куріння не існує.