Головний запит: “графіки відключень” 

“Графік відключення світла” посів перше місце серед найпопулярніших пошукових запитів 2024 року. На другій позиції опинилося “Євро 2024″, а на третій – “Сирський”. Також у топі запитів року – “Олімпійські ігри 2024”, “Пасха 2024”, “Євробачення 2024” та “Суджа”.

З покупок у 2024 році українці найбільше цікавилися, де придбати системи енергозабезпечення – EcoFlow, зарядні станції, інвертори, гелеві акумулятори та сонячні панелі. Також серед популярних запитів – Айфон 16, дубайський шоколад, сквіш лапка і тюбінг.

МСЕК, РЕБ, ЦНАП і КАБ

У 2024-му українці намагалися розшифрувати абревіатури МСЕК, РЕБ, ЦНАП і КАБ. А ще хотіли з’ясувати значення слів “терикони”, “квадробери” та “чиназес”. У топі запитів також “довідка ок-7”.

Дональд Трамп і Клавдія Петрівна

Серед людей, інтерес до яких зростав найбільше впродовж року, лідером став Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Українці також активно цікавилися  спортсменами Олександром Усиком та  Майком Тайсоном, політиками Дональдом Трампом, Камалою Гарріс, Миколою Тищенком та співачкою Клавдією Петрівною.

Щодо втрат 2024 року, найбільше запитів було про Ірину Фаріон, Олексія Навального та Алена Делона.

У категорії “Фільми” лідером стала українська документальна стрічка “20 днів у Маріуполі”. На другій і третій позиціях – анімація “Думками навиворіт 2” та космічна фантастика “Дюна. Частина друга”. Також інтерес викликали “Солтберн” та “Субстанція”, а ще український містичний фільм жахів “Конотопська відьма”.

Як було минулоріч?

Якщо порівнювати з 2023 роком, питання українців до пошуковика дещо змінилися. Тоді першою серед запитів у Google була “Карта повітряних тривог”, а “Графік відключення світла” посідав другу позицію. На третій був керівник ПВК “Вагнер” Пригожин. Також серед трендових запитів року були Deep State, Ізраїль та Каховська ГЕС. У рейтингу персон, інтерес до яких зростав найбільше впродовж року, першу сходинку посів Міністр оборони України Рустем Умєров. А в категорії “Покупка року” українці найбільше цікавилися, де придбати калій йодид.

ВВП: різке падіння, в тому числі через атаки на енергетику

Руйнування підприємств та інфраструктури через російські обстріли, ускладнений експорт через блокаду портів, перебої з електропостачанням — все це негативно вплинуло на показник внутрішнього валового продукту України за 2022 рік.  

Ще в жовтні Національний Банк України прогнозував зниження ВВП держави на 32%, однак російський ракетний терор проти нашої енергетичної системи ускладнює ситуацію. Тепер, за прогнозами Міністра економіки України Юлії Свириденко, через постійні вимкнення електрики, падіння ВВП до кінця року має сягнути 35%.

Інфляція: значна, але не критична

Споживчі ціни за підсумками року, у порівнянні з минулим, зросли на 30%, повідомив голова Нацбанку Андрій Пишний. Попри відчутне подорожчання товарів, цей показник, на думку голови НБУ, в контексті руйнівних для української економіки подій, можна вважати відносно успішним та порівнюваним із показниками країн центральної Європи, де інфляція, навіть за відсутності бойових дій, також відчутна. Зокрема, за рік у Молдові ціни зросли на 34,5%, в Польщі — на 17,5%. Водночас, в Міністерстві економіки сподіваються, що вже найближчими місяцями зростання цін сповільниться.

Курс валют: зафіксували та втримали

Протягом року курс національної валюти проти долара девальвував майже на 50%. Негативних чинників, які до цього призвели, було вдосталь: зокрема, і зростання емісії грошей для фінансування дефіциту бюджету, і зменшення золотовалютних резервів, і прискорення інфляції. Станом на кінець грудня, вартість долара становить трохи більше 40 гривень. Водночас, безготівковий курс нацвалюти до долара складає близько 37,5 грн. Від лютого 2022 року Нацбанк кілька разів фіксував курс гривні, аби врівноважити попит на ринку та вгамувати паніку українців. Наразі в Нацбанку вважають, що утримання курсу гривні допомогло взяти під контроль валютний ринок. А голова НБУ Андрій Пишний заявляв, що фіксований курс утримуватимуть ще деякий час.

Банківська система: стабільна попри війну

Банківська система України, із початком повномасштабної війни, продемонструвала неабияку стійкість, особливо у порівнянні із кризою 2014-2015 років. Тоді, через анексію Криму, війну на Донбасі та триразовудевальвацію гривні збанкрутували сотні банків. Цього року, попри масштабні бойові дії та економічні потрясіння — з ринку вийшли лише поодинокі фінустанови.  

Водночас, навіть під час війни, зростає довіра вкладників. Зокрема, від початку бойових дій обсяги гривневих вкладів населення зросли на 37%, бізнесу — на 11%, повідомив член Ради НБУ Василь Фурман.

Попри те, що банківська система вже оговталась від потрясіння війни, перед банками постав новий виклик — можливі блекаути через російські обстріли енергетичної інфраструктури, тобто забезпечення безперервної роботи банків у періоди тривалої відсутності електрики.  

Очікуємо на відновлення економіки у 2023

За словами Міністра Фінансів України Сергія Марченка, робота бізнесу, порівняно із першими місяцями війни, суттєво відновилась, а підприємств, готових платити податки — дедалі більшає.

Це свідчить про те, що бізнес адаптується до умов війни та перебоїв з електроенергією. У відповідь на відключення світла — купує генератори та оптимізує роботу, щоб і надалі отримувати прибутки.  

Тож, показник ВВП наступного року може почати незначне відновлення. Зокрема, Світовий банк покращив прогноз зростання внутрішнього валового продукту до 3,3%, а от МВФ — прогнозує лише 1% зростання  

Позитивні прогнози, утім, дійсні лише за умови припинення ракетних атак на енергетику, певен Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль. В найгіршому ж випадку, падіння ВВП у 2023му, на його думку, може становити 3—9% порівняно із цим роком.

Вартість новорічного столу-2023

Близько 2655 гривень — стільки коштуватиме новорічний стіл-2023 зі страв, що є традиційними для пересічної української родини із чотирьох осіб. Такі дані опублікував Інститут аграрної економіки. Науковці підрахували, що новорічне меню буде на 43,9% дорожче, ніж торік. Там також пояснили,  що саме вплинуло на ціни:

«Цьогорічне, досить суттєве зростання вартості новорічного столу однозначно спричинене наслідком воєнних дій: суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, дефіциту та здорожчанням пального, перебоями та ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах. Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів», — пояснив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. 

Відсоткові дані щодо здорожчання новорічного меню озвучили і у Нацбанку. Головний експерт управління аналізу системних ризиків Департаменту фінансової стабільності НБУ Андрій Блінов розповів, що цього року вартість традиційного новорічного столу зросте на 40-50%.

Елітний «Олів’є»?

Традиційну страву, яку звикли асоціювати чи не з кожним новим роком —  салат «Олів’є» — у мережі вже охрестили елітним. 

В Інституті аграрної економіки зазначають, що салат «Олів’є» буде на 41,9% дорожчим, ніж під час святкування попереднього нового року. Його вартість складе 281,71 грн (йдеться про 3 кг продуктів традиційної рецептури).

Окрім цього, вдвічі зросли витрати на м’ясні продукти. Зокрема, півкіло нарізки сирокопченої ковбаси «Салямі» обійдеться у 250 грн. А це у 2,5 рази більше проти цін 2021 року. А ось найдешевшим, станом на кінець цього року, є м’ясо птиці. Кілограм курячого філе в середньому коштує 134,45 грн (+ 12%).

Фрукти для новорічного столу (2 кг мандаринів, 1 кг бананів, 1 лимон) обійдуться у 168 грн (на 59,7% дороже).   

Щодо алкоголю, то, приміром, пляшка ігристого вина українського виробництва (0,75 л) обійдеться у 140 грн (на 28,4 % дорожче).

Можна й дешевше

У мережі можна відшукати поради, як зробити новорічний стіл доступнішим. Зокрема, можна навіть обійтись однією тисячею гривень. Таке меню буде складатися з 4 страв — це «Олів’є», качка з яблуками, бутерброди зі шпротами, салат «Міністерський» і тертий пиріг з яблуками на десерт.

Найвищий доларовий ВВП за всю історію

За словами президента Володимира Зеленського, Україна завершить 2021 рік із максимальним ВВП у доларовому еквіваленті – понад 190 млрд грн.

«Попри глобальну пандемію та економічну кризу, спричинену нею, ми стабілізували економічну ситуацію. У 2021 році розмір економіки України вперше досягне рекордного рівня за період незалежності – перевищить 190 мільярдів доларів, більше, ніж у докризових 2008 та 2013 роках», – заявив глава держави під час виступу у Верховній Раді 1 грудня.

Також цього року в Україні сягнули піку золотовалютні резерви. У вересні вони становили 31,6 млрд дол., що є рекордом за останні 9 років. Як пояснюють економісти, резерви зросли насамперед завдяки отриманому траншу від МВФ. Після відрахувань на погашення держборгу та інших витрат на кінець листопада вони становили 30 млрд 598 млн дол.

Водночас, якщо брати темпи зростання ВВП, то вони не такі оптимістичні. Наприкінці листопада Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки України у 2021 році до 3%. Серед причин, які назвали в НБУ, менші за очікувані показники у першому півріччі, карантин, висока вартість енергоносіїв, глобальні впливи.

Тарифна лихоманка і ціни

Згідно з даними Держстату, за січень – листоад 2021 року тарифи на житлово-комунальні послуги зросли на 24,6% порівняно з аналогічним періодом 2020 року. Найбільше збільшилися тарифи на природний газ – на 73,5%, електроенергію – на 34,8%, каналізацію – на 20,1%. Крім того, гаряча вода й опалення зросли на 10,6%, водопостачання – на 13,3%, утримання і ремонт житла – на 8,1%, утримання будинків та прибудинкових територій – на 3,6%.

Водночас в уряді запевняють, що тарифи на газ до кінця опалювального сезону залишаться незмінними.

««Нафтогаз» сьогодні пропонує населенню газ за ціною 7,96 грн за кубометр. Ті споживачі, що потрапили на постачальника «останньої надії», також платять таку ціну. Крім того, ми уклали меморандум з представниками місцевого самоврядування, аби залишити тарифи на тепло й гарячу воду на минулорічному рівні. Для цього держава дає 4% ПДФО й 13,44% акцизу в місцеві бюджети наступного року. Це більш ніж 30 млрд грн, яких цілком достатньо для виконання цього завдання», – заявив  прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Щодо цін на товари та продукти, то вони зросли за рік на 9,3%. Зокрема, продукти харчування подорожчали на 10,6%, алкоголь і сигарети на 9,8%. Тим часом одяг та взуття подешевшали на 4,5% порівняно з минулим роком.

Загалом інфляція на споживчому ринку цього року сягнула 9,4%. Свого піку вона досягла у вересні – 11%. На думку деяких експертів, ці показники не відповідають тенденціям ринку. І наразі влада штучно стримує зростання цін і тарифів.

Зарплати і пенсії

За інформацією Держстату, середня заробітна плата у жовтні 2021 р. становила 14 045 грн, що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (6 000 грн). Порівняно з жовтнем 2020 р. вона збільшилася на 15,4%.

Мінімальна заробітна плата на кінець року зросла з 6000 до 6500 грн. При цьому загальний прожитковий мінімум досягнув позначки 2 393 грн.

З 1 грудня мінімальна пенсія за віком пенсіонерів, які досягли 65-річного віку та мають достатньо стажу, зросла з 2 400 грн до 2 600 грн.  Мінімальний розмір пенсії за віком зріс до 1 934 грн. Середній розмір пенсії на кінець року становить 3 980 грн. Це на 16% більше, ніж торік.

Наступного року також очікується невелике зростання зарплат і пенсій. Відповідні показники вже закладені у державному бюджеті на 2022 рік.

Перезавантаження державної влади

Перша половина 2019 року пройшла під знаком виборчих перегонів. Навесні українці обирали главу держави, влітку – парламент. Новий президент Володимир Зеленський здобув переконливу перемогу у другому турі, набравши понад 73% голосів. Уже в липні президентська партія «Слуга народу» змогла закріпити успіх, отримавши понад 43% голосів українців.

Після виборів склад Верховної Ради оновився на 80% і помолодшав на 7,5 років. Більшість нових облич увійшла до парламенту у складі партій «Слуга народу» і «Голос». Серед політсил, які були в попередньому парламенті, залишились: ВО «Батьківщина», ЄС (колишній БПП) та Опозиційна платформа – За життя (колишній Опоблок).

У перший робочий день Ради депутати сформували новий Кабінет міністрів на чолі із Олексієм Гончаруком. Склад нового Кабміну скоротився з 19 до 15 міністерств. Як окрема інституція зникло Міністерство аграрної політики та продовольства, натомість з’явилось Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Міністерство екології об’єднали із енергетичним відомством й утворили Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Також з’явилось об’єднане  Міністерство культури, молоді та спорту. Замість двох відомств, присвячених питанням ветеранів й окупованих територій, постало єдине Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. З’явилось нове Міністерство цифрової трансформації.

Таким чином, менше ніж за пів року з моменту перемоги Володимира Зеленського на виборах в Україні відбулось повне перезавантаження як на рівні парламенту, так і уряду.

Ухвалення резонансних законів

Перший місяць роботи нового парламенту відзначився активним ухваленням законів, за що журналісти охрестили його «турборежимом». За словами спікера Дмитра Разумкова, за 100 днів роботи парламент встиг ухвалили 100 законів. Це на третину більше, ніж змогли проголосували нардепи попереднього скликання за аналогічний період.

«Якщо ж ми говоримо про швидкість та якість роботи, то багато законопроектів і постанов Верховна Рада ухвалювала більшістю голосів (понад 226 голосів), часто конституційною (понад 300). Максимальний рекорд – 34 голосування більш ніж 300 голосами за один пленарний день. Я не пам’ятаю, щоб це було в будь-якій іншій Раді. Є речі, які об’єднують», – підкреслив Разумков.

Серед законів, які найперше ухвалили депутати, був закон щодо перезавантаження влади, який передбачає спрощення порядку прийняття на роботу і звільнення чиновників та запроваджує контрактну державну службу.

18 грудня Рада остаточно підтримала закон про зняття депутатської недоторканності від 1 січня 2020 року. Раніше для того, щоб притягнути нардепа до кримінальної відповідальності, була потрібна згода парламенту, тепер – рішення генерального прокурора.

Також парламент ухвалив у другому читанні закон, який запроваджує штрафи за кнопкодавство в Раді. Голосування замість іншого народного депутата буде каратися штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 тисяч гривень).

Цього року парламент також зробив великий крок до відкриття ринку землі, ухваливши у першому читанні відповідний закон. Документ викликав запеклі дискусії у Раді і справжні баталії під її стінами. Друге читання закону очікується наступного року.

Ще один важливий документ, який ухвалили цього року, – закон про надання статусу учасників бойових дій добровольцям. Державні соціальні пільги та гарантії поширюються на добровольців та членів їхніх сімей. Статус учасників бойових дій дозволяє отримати житло без черги, мати пільговий проїзд у громадському транспорті, а також знижку в 75% на комунальні послуги. Крім того, державна служба зайнятості надає учасникам бойових дій можливість безоплатного перенавчання. Закон починає діяти з 1 січня 2020 року.

                                              Дипломатичні зусилля                                    

Цього року відбувся гучний обмін полоненими за формулою «35 на 35». Україна визволила 24-х військових моряків, взятих у полон Росією у Керченській протоці, а також низку політичні в’язнів Кремля. 7 вересня після п’яти років полону до України повернулись Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карп’юк і Павло Гриб. Згідно з опитуванням групи «Рейтинг», українці вважають цей обмін найважливішою подією 2019 року.

З червня по листопад також відбулось розведення військ на трьох ділянках лінії розмежування: у Станиці Луганській, Золотому і Петрівському. Ці кроки стали фундаментом для нормандського саміту, у рамках якого Президент України зустрівся із лідерами Франції, Німеччини та Росії. Це був перший «нормандський саміт» від осені 2016 року і також перша зустріч Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна. У спільному комюніке «нормандської четвірки» сторони погодились забезпечити повне припинення вогню, оновити план щодо розмінування і провести обмін полоненими за принципом «всіх на всіх». Власне, новий обмін повинен відбутися 29 грудня цього року.

Звільнення полонених українців і сам «нормандський саміт» дають надію на продовження діалогу щодо встановлення миру.

Нова українська школа

1 вересня цього року в Україні стартувала реформа початкової школи. Діти, які 2018 року пішли до першого класу, розпочали навчання за новими програмами і здобуватимуть освіту вже 12 років.

Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає все ті ж звичні предмети, як  «Українська мова» та «Математика», але з новим підходом до їх вивчення. Дітей будуть навчати не тільки додавати і множити, а й застосовувати ці знання у побуті. Для цього у навчальних програмах перебачено додаткові практичні та групові заняття. Учителі перших класів тепер мають більше свободи у виборі методик викладання та кількості годин, приділених тій чи іншій темі.

Цього року на реформування початкової школи з державного бюджету виділили 1 млрд гривень, стільки ж передбачено і наступного року. Ці кошти підуть на навчальні матеріали, нові меблі і техніку.

«Нова початкова школа розпочалася в цьому році й завершується через чотири роки. Перший результат буде через два роки, після випуску другого класу. Тоді ми можемо робити моніторинг і порівнювати», – підкреслює заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

Перерахунок субсидій

З травня цього року уряд змінив підхід до нарахування субсидій, намагаючись зробити їх більш адресними. Відтепер на допомогу держави можуть розраховувати ті родини, у яких витрати на комуналку перевищують 15% доходу. Але якщо сім’я проживає у квартирі площею понад 120 м² або у будинку площею понад 200 м², має автомобіль, якому менше 5 років, купляла за останній рік дорогі речі, вартістю понад 50 тисяч гривень, то комунальні послуги сплачує у повному обсязі.

«Щоб оформити субсидію, до органів соціального захисту потрібно подати заяву та декларацію про доходи. Якщо до складу домогосподарства входять ті, хто не проживає за місцем реєстрації, на комісію потрібно подати документи, які підтверджують це. Йдеться про довідку з місця роботи, навчання, договір найму чи оренди житла», –  пояснює директор Департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Крім того, у серпні відомство презентувало відкритий онлайн-реєстр субсидіантів. Тепер кожен громадянин може перевірити, чи має він знижку на оплату комунальних послуг.

Розмитнення авто на єврономерах

На початку листопада депутати остаточно ухвалили правила розмитнення автомобілів на єврономерах. Відтепер акцизний податок на імпортні авто розраховується за сталою формулою, що враховує об’єм двигуна, вік і базову ставку, яка залежить від пального. Базова ставка для авто з бензиновим двигуном до 3 000 см³ становить 50 євро, для авто на дизелі – 75 євро. Якщо об’єм двигуна перевищує 3000 см³, то базова ставка буде вищою: для бензину – 100 євро, дизелю – 150 євро.

За словами голови податкового комітету Нині Южаніної, завдяки новій системі розрахунку акцизний податок буде значно меншим за нинішній і, головним чином, залежатиме від віку авто. Це стимулюватиме українців купувати новіші автомобілі.

До 28 лютого власники авто на єврономерах можуть розмитнити машину зі знижкою 50%. За перші 10 днів дії нових законів українці розмитнили близько 250 авто з європейською реєстрацією.

Українське мовлення

З жовтня цього року в Україні у повній мірі запрацювали мовні квоти на телебаченні. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% – для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. За даними Нацради, з урахуванням річного перехідного періоду показник українських продуктів на телебаченні вже перевищив 80%. Виконують квоти і на радіо. Сьогодні не менше 35% радіоефіру звучать державною мовою.

Цього року зростали обсяги україномовного кіновиробництва. Якщо торік у прокаті з’явилося 33 вітчизняних фільми, то 2018 року ця цифра сягнула 46. Важливо, що українські фільми не тільки виходять на великі екрани, а й мають чималий успіх. Так, наприклад, кіно «Скажене весілля» встановило рекорд серед україномовних фільмів за всю історію незалежності. За п’ять тижнів прокату картину подивилися понад 600 тисяч глядачів.

Єдина церква

Цей рік пройшов для України під знаком боротьби за церковну незалежність. У середині квітня Президент Петро Порошенко звернувся до Вселенського Патріарха Варфоломія із проханням надати автономію православній церкві в Україні. Уже в жовтні Синод Вселенського Патріарха скасував документ, який підпорядковував Київську митрополію Москві і розпочав процедуру отримання Україною автокефалії. Останнім кроком до церковної незалежності став грудневий Об’єднавчий собор українських церков, на якому було обрано голову єдиної церкви.

Як свідчать результати соціології, більше ніж третина українців вважають, що створення єдиної помісної церкви об’єднає Україну.

«Томос про автокефалію – це ще один Акт проголошення незалежності України. І саме тому це так важливо. І не тільки для майбутніх чи сучасних вірних цієї церкви. Це важливо для кожного українця. Бо ми з вами ще один стовп української незалежності створюємо», – підкреслив Президент Петро Порошенко в ході робочої поїздки до Львівської області.

З огляду на питання, які хвилюють українців, експерти констатують – суспільство змінюється. Крім нагальних соціальних питань, особливого значення набуває культурна ідентичність, що є позитивним показником розвитку держави.

Курс на ЄС і НАТО

22 листопада Верховна Рада підтримала законопроект про внесення змін до Конституції про інтеграцію України до Євросоюзу та НАТО. Закріпити незворотність курсу країни до Європи в Основному законі запропонував Президент, пояснивши цей крок захистом від Росії.

«Фіксуючи в Конституції обов’язковість курсу на вступ до НАТО і Євросоюзу, ми посилаємо меседж і в Москву: ми розлучаємося остаточно і безповоротно. Росія як країна-агресор не має і не буде мати права вето на наш вступ ні в НАТО, ні в Європейський Союз. Це суверенне право України як країни, яка впевнено йде своїм шляхом», – сказав Петро Порошенко під час розгляду законопроекту у парламенті.

З главою держави погоджуються і політичні експерти. Кандидат історичних наук Олександр Палій впевнений, що Росія б ніколи не наважилася анексувати Крим, якби Україна була членом Альянсу.

«Такий крок демонструє західним партнерам серйозність наших намірів щодо євроатлантичної інтеграції, оскільки означає, що жоден новий український уряд вже не змінить напрямку, закріпленого в Конституції», – пояснює експерт.

Варто зауважити, що у НАТО вже визнали євроатлантичні амбіції України. Цього року наша країна стала аспірантом Альянсу, що, відповідно до термінології НАТО, означає статус держави, яка офіційно прагне до членства. Наступний крок – отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ), але для цього Україна повинна виконати низку реформ не лише в оборонному секторі, а й економіці, і соціально-політичній сфері.

Розлучення з СНД

Цього року Україна продовжила переглядати угоди із Росією, що втратили будь-який зміст в умовах агресії РФ. Навесні країна ухвалила рішення припинити членство у статутних органах Співдружності Незалежних Держав (СНД).

«З тактичної точки зору, а особливо – з економічної, участь України в СНД не давала країні нічого – ні позитивного, ні негативного, крім віртуального присутності багатьох колишніх радянських республік в цій перехідній структурі», – вважає голова Комітету економістів Андрій Новак.

Також було розпочато процес припинення Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з РФ. У вересні Київ офіційно повідомив Москву про непродовження дії договору і направив відповідну ноту. У грудні законопроект ухвалила Верховна Рада і підписав Президент.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков зауважує, що від договору про дружбу з Росією на сьогодні нічого не залишилося. Адже згідно з його умовами, сторони зобов’язувалися поважати територіальну цілісність і суверенітет двох країн.

За словами голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганни Гопко, процес розірвання відносин із РФ не буде швидким. Адже зараз між Україною та Росією діє понад 450 міждержавних угод, які потребують ревізії. Але початок вже покладений.

Створення Антикорупційного суду

Важливим пріоритетом цього року була боротьба з корупцією всередині держави. Так, 7 червня Верховна Рада ухвалила закон про створення Вищого антикорупційного суду (ВАС). Згідно із ним, ВАС здійснює правосуддя у великих корупційних справах, а також контролює розслідування цих злочинів.

Наразі тривають конкурсні відбори суддів: уже відбулись перші два етапи тестування і практичних завдань, і зараз кандидати переходять до співбесід. Очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький прогнозує, що суд запрацює в кінці березня – на початку квітня наступного року.

У Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) також наголошують на якнайшвидшому початку роботи Вищого антикорупційного суду, який зможе поставити крапку у розслідуваннях НАБУ та САП. На сьогодні з-поміж 155 кримінальних проваджень, у яких детективи НАБУ завершили досудове розслідування, лише у 33 є судові рішення.

На важливості створення Антикорупційного суду неодноразово наголошували і міжнародні партнери. Його створення привітали у Міжнародному валютному фонді та Венеційській комісії. За словами старшого наукового співробітника Центру аналізу європейської політики Едварда Лукаса, Україна вже є «історією успіху», бо на сьогодні впоралася із викликами, які збили б з ніг будь-яку іншу країну.

«Україна – це вже історія успіху. Так, ви маєте проблеми досі. Але виклики, з якими ви стикнулися – вони би збили з ніг будь-яку іншу країну. Маю на увазі фінансово-економічну, конституційну, геополітичну і безпекову кризи, із якими всіма Україна стикнулася одночасно. Вам вдалося з ними впоратися – і це справді вражає», – впевнений Лукас.

Рішення, ухвалені цього року, повинні запрацювати вже у 2019-му. Навесні наступного року депутати розглядатимуть у другому читанні зміни до Конституції, так само у квітні припинить свою дію договір з РФ і стане до роботи Антикорупційний суд.

Зміна формату

30 квітня Антитерористична операція (АТО) на Сході України офіційно змінила свій статус на Операцію Об’єднаних сил (ООС). Це сталося відповідно до закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Закон запровадив на прифронтовій території особливий порядок, а також визначив «зони безпеки» та «райони бойових дій». Формат АТО залишився поруч із «відсіччю російської збройної агресії», але перекваліфікувався у боротьбу із терористичною загрозою і диверсійними групами.

Крім того, з 26 листопада по 26 грудня в Україні ввели воєнний стан. Причиною такого рішення РНБО став збройний конфлікт в Азовському морі, коли російський корабель протаранив український буксир «Яни Капу», а також захопив українських моряків. Особливий порядок запровадили на території 10 областей: Вінницької, Луганської, Донецької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.

Мета воєнного стану – не допустити наступу з боку Російської Федерації. Водночас президентський указ не містить жодних заходів, що обмежують права і свободу українців.

«В указі я не передбачаю жодних заходів, пов’язаних з обмеженням прав і свобод громадян, впровадженням цензури тощо. Сподіваюся, що і політики, і мас-медіа діятимуть відповідально і адекватно у ситуації, що склалася, і не атакуватимуть Україну тезами, які позичені в російських пропагандистів», – зазначив Президент Петро Порошенко під час звернення до українців після оголошення воєнного стану.

Контроль над територією

Крім великих стратегічних змін, на передовій відбуваються і щоденні перемоги. Як повідомляють у штабі Операції об’єднаних сил, з квітня цього року Збройні сили взяли під контроль 15 квадратних кілометрів окупованої української території. Зокрема, під український прапор було повернуто населені пункти Південне у Донецькій області, Золоте-4 та Золоте-5 у Луганській області.

«Нам вдалося забезпечити та підтримувати повний контроль над лінією дотику, належний рівень безпеки та стабільності в усіх районах. Обладнання лінії забезпечення на Волноваському, Горлівському, Сєвєродонецькому та Світлодарському напрямках дало змогу взяти під контроль близько 15 квадратних кілометрів української території. Це з урахуванням населених пунктів», – розказав командувач ООС Сергій Наєв.

Щодо планів зі звільнення територій, то у штабі командування зауважують, що вони залежать від військової ситуації. Наразі перед українськими військовими не стоїть завдання просунутися по лінії зіткнення чи звільнити певний населений пункт, головне –  готовність відбити напад ворога і зберегти життя цивільних і бійців.

Рейтинг сили

Зміцнення української армії відзначають і на міжнародному рівні. Так, за версією авторитетного рейтингу військової потужності Global Firepower, Збройні сили України посідають 8 місце в рейтингу найсильніших армій Європи. Цікаво, що наша країна зайняла у рейтингу найвищу позицію серед усіх держав, які не входять до НАТО. У світовому рейтингу Україна посідає 29 місце із 136. Укладачі рейтингу аналізували 50 чинників, які впливають на боєздатність армії. Окрім чисельності армії, кількості військової техніки, аналітики враховують рівень фінансування і транспортну інфраструктуру.

«Жодна армія в Європі не має досвіду протистояння російським військам. Є тільки Грузія, але і то – три-чотири дні. Крім формальних ознак при визначенні військової могутності армії входить обов’язковий принцип, як участь в бойових діях і бойовий досвід. За цим показником, який є одним з основних, українська армія входить в число найбільш боєздатних у світі», – пояснив військовий експерт Михайло Жирохов.

Переформатування ЗСУ

У червні парламент ухвалив президентський законопроект «Про національну безпеку України». Відповідно до нього, з наступного року посаду міністра оборони України має обіймати цивільна особа. Тому у жовтні Степан Полторак звільнився з військової служби і керує оборонним відомством уже як цивільний міністр.

Закон також розділяє посади начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ. Експерти впевнені, що це дозволить ефективніше управляти армією під час військових дій. Крім того, закон передбачає наближення сектору нацбезпеки і оборони до стандартів НАТО.

«Закон змінює терміни стратегічного планування. Беремо за приклад стандарти НАТО. Таким чином стаємо ще ближчі до Альянсу», – підкреслює військовий експерт Олег Жданов.

Заробітна плата

Відповідно до закону «Про грошове забезпечення військовослужбовців», з 1 січня 2018 року посадовий оклад військових залежить від прожиткового мінімуму. Це дозволяє підвищувати зарплати солдатам автоматично разом із підвищенням соціальних стандартів.

Цього року зарплата контрактника становила від 7,5 до 10 тисяч гривень залежно від звання та особливостей служби. Зокрема, оклад рядового стрільця був 8,5 тисяч гривень, командира роти – 10 тисяч гривень. Окрім того, військовослужбовці отримували матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань. Додаткова щомісячна грошова винагорода за участь в ООС на першій лінії оборони становить 10 тисяч грн, на 2-й і 3-й лініях – 4,5 тисячі грн.

Відповідно до бюджету наступного року, зарплати військових зростуть на 30%. У 2019 році на безпеку і оборону України закладено 212 мільярдів гривень, з них майже 112 мільярдів гривень будуть спрямовані на зарплати військовослужбовців.

Загальна економічна картина

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – один із найважливіших показників розвитку економіки. За даними Держстату, за три квартали 2018 року ВВП України зріс на 2,8% порівняно з аналогічним періодом 2017 року. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, за підсумками року економічне зростання залишиться на рівні 3%.

За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва, ВВП країни зростає вже 10 кварталів поспіль. Здебільшого це відбувається за рахунок підйому української промисловості, яка нарешті оговталася від кризи попередніх років. Високі темпи демонструє автомобілебудування, хімічна промисловість, а також український експорт.

«За 8 місяців 2018 року українські промисловці виробили на 2,2% більше, ніж за 8 місяців 2017 року. Хімічне виробництво за цей період зросло на 29,9%, автомобілебудування – на 17,2%», – підкреслює Кубів.

Фінансовий експерт Андрій Боренков, зауважує, що у 2018 році прибутковішими стали сфери фінансів та страхування, а також банківська система загалом.

Зовнішня торгівля

Урядовці кажуть, що останні роки чи не найголовнішим драйвером української економіки залишається експорт. За даними Державної фіскальної служби (ДФС), за січень-вересень 2018 року експорт товарів з України становив 34,5 млрд доларів, що на 10,3% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Імпорт товарів за цей період зріс на 16,1% і сягнув 41 млрд доларів. За товарними позиціями найбільше експортовано чорних металів (7,7 млрд доларів), на другому місці – зернові культури (4,8 млрд доларів), на третьому – машини, обладнання та механізми (3,4 млрд доларів).

Уже понад рік у повному обсязі працює Угода про асоціацію України з ЄС, яка  відкрила для нашої країни зону вільної торгівлі із Європейським Союзом.  За підсумками 10 місяців 2018 року, частка ЄС в експорті з України становить 42%. Найбільше європейці купують українські зернові, олійні культури, кукурудзу, мед і оброблені томати, які Україна експортує за безмитними тарифними квотами. Водночас на ринок ЄС почали виходити компанії, які традиційно експортували до РФ, зокрема, машинобудівні.

Державний борг

Експерти зауважують, що тягарем для української економіки залишається зовнішній борг, який накопичувався останні 10 років. За даними Мінфіну, обсяг державного боргу України становить 74,6 млрд доларів. При цьому пікові виплати боргів прогнозуються у 2019 році. Проте економісти заспокоюють, що необхідність виплачувати позики не спричинить фінансової дестабілізації. Зокрема, завдяки продовженню співпраці з МВФ, Світовим банком та іншими ключовими іноземними партнерами.

«Хочу підкреслити: як не дочекались, коли прогнозували дефолт України у 2014-2015 роках, коли у нас було ледве 5 мільярдів доларів золотовалютних резервів, так і не дочекаються ніякої дестабілізації зараз», – заявив президент Петро Порошенко під час щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії у вересні.

Реальні зарплати

Одним із маркерів економічної стабільності є зарплата. У Держстаті констатують її зростання як у номінальному, так і реальному вимірі. У вересні поточного року середня зарплата штатного працівника склала 9042 гривні, що на 23% більше ніж у вересні минулого року. Найвищий рівень зарплати у вересні було зафіксовано в Києві, де її середній показник склав 13614 гривень, найнижчий у Тернопільській області – 7061 гривень на місяць.

«Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у вересні 2018 р. становила 9042 грн, що у 2,4 рази вище рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн). Темп росту середньої номінальної заробітної плати порівняно із серпнем становив 100,7%, а порівняно із вереснем 2017 року – 123%», – зазначили в Держстаті.

Найбільшою є зарплата в сфері фінансів і страхової діяльності – 15 956 грн, інформації та телекомунікації – 14 307 грн, найменшою – 5730 грн – в сфері охорони здоров’я і надання соціальної допомоги.

Іноземні інвестиції

За перше півріччя 2018 року Україна залучила 1 млрд доларів прямих іноземних інвестицій. За словами Степана Кубіва, за останні 3 роки за участю іноземних інвесторів було побудовано або зараз будується 80 заводів.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко зауважує, що найбільш привабливі напрямки для інвестицій сьогодні пов’язані із реформою енергоефективності, дерегуляцією в будівництві та децентралізацією.

«Для швидкого зростання економіки потрібні інвестиції, для відновлення промисловості потрібні інвестиції і навіть для зростання продуктивності праці потрібні інвестиції, а для інвестицій потрібні реформи», – підсумовує експерт Андрій Боренков.

Економічні рейтинги

Економічна стабільність в Україна не залишилась непоміченою і на міжнародному рівні. За останній рік країна показала хорошу динаміку у світових рейтингах. Так, у рейтингу економічної свободи країна піднялася на 15 позицій і зайняла 134 місце. За оцінками експертів, зростання оцінки України відбулося завдяки валютній лібералізації, оскільки істотні зміни зафіксовані саме в категорії «доступ до надійної валюти».

Так само позиції країни покращились у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Відповідно до нього, Україна посіла 71 місце із 190, покращивши свій торішній показник на 5 сходинок. За останній рік країна значно поліпшила свої позиції за показниками захисту міноритарних акціонерів, спростила процес отримання дозволів на будівництво, а також процедуру суперечок щодо виконання контрактів.

«Ми бачимо найкращу Україну. Більшість членів нашої палати відзначають, що цей рік був одним із найкращих за останні 15 років. Це показує покращання індексу Doing Вusiness. Ми бачимо багато змін та реформ – дерегуляція, децентралізація, повернення ПДВ без затримок», – відзначив президент Українсько-німецької торговельної палати Андреас Лір.

Експерти погоджуються, що головними підсумками 2018 року є утримання макроекономічної стабільності, покращення ділового та інвестиційного клімату. Усі ці складові є хорошим ґрунтом для подальшого зростання.