Пенсії та соціальні виплати

Уже з початку місяця на 10 мільйонів українців очікує індексація пенсій. Мінімальна сума, на яку можуть зрости виплати, 100 гривень. Максимальна — 2 595 гривень.

Підвищення отримають такі категорії пенсіонерів: учасники загальної системи (державне пенсійне страхування); військові пенсіонери; особи з інвалідністю після Чорнобильської катастрофи; громадяни, які отримують пенсії за особливі заслуги та інші.

Не індексуватимуть пенсії прокурорам та суддям у відставці; тим, хто вже отримує максимальну пенсію 25 950 гривень; пенсіонерам, чиї виплати вже підвищені державою до мінімального гарантованого рівня.

Обіцяє у березні держава і підвищення соціальних виплат родинам загиблих військових. Так, замість 7 800 гривень на кожного непрацездатного члена сімʼї чи дитину виплачуватимуть 12 810 гривень. Для родин із двома і більше членами мінімальна допомога зросте з 6 100 до 10 020 гривень на людину.

Збережуть у березні і доплати для працівників енергетичних компаній, комунальників та залізничників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт. Вони отримуватимуть додаткові 20 тисяч гривень на місяць.

“Національний кешбек”

Певних змін зазнають також умови державної програми “Національний кешбек”. Отримати за нею українці можуть до 3000 гривень на місяць. А витратити їх можна на комунальні послуги, підтримку ЗСУ, благодійність, книги, певні категорії продуктів та медичних засобів. 

Якщо раніше за покупки товарів українського виробництва держава нараховувала фіксовані 10% кешбеку, з 1 березня це зміниться. І кешбек становитиме 5% чи 15%, залежно від категорії товару. Як зазначив у коментарі “Суспільному” радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа, зміни запровадили для підтримки українських виробників. “Ці впроваджені дворівневі кешбеки, за нашою оцінкою, мають зменшити бюджетні витрати і більш ефективно використовувати кошти. Загалом зараз сума кешбеку, яка виплачується на місяць, складає до 600 мільйонів гривень. Відповідно, такий розрахунок йде на весь рік”, — наголосив він. За словами Андрія Телюпи, активно користується “Національним кешбеком” приблизно третина українців. 

Згідно з планами чиновників, мінімальні 5% кешбеку нараховуватимуть за покупки у категоріях товарів, де частка імпорту є меншою за 35%. Наприклад, це хліб, молочні продукти (крім сирів), овочі та фрукти, кондитерські чи аптечні вироби. Натомість, максимальні 15% кешбеку можна буде отримати за придбання товарів, де частка імпорту становить понад 35%. Йдеться про одяг, взуття, косметику, побутову хімію, товари для дому і тварин, канцелярію. 

Заміна купюр

З початку березня з обігу вилучатимуть купюри номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років. Ними не можна буде розрахуватися: магазини, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть ці банкноти для оплати. Водночас, ці купюри можна буде безкоштовно обміняти на монети. Зробити це в усіх банках України можна буде до 26 лютого наступного року.  А певні фінансові установи (“Ощадбанк”, “ПриватБанк”, “Райффайзен Банк” та “ПУМБ”) мінятимуть купюри на монети до 2029 року.

Замінювати купюри номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень на монети держава почала ще кілька років тому. Роблять це, аби підвищити якість готівки в обігу та зменшити державні витрати на обробку, зберігання та транспортування грошей. Термін життя монет, на які замінюють купюри, може сягати 25 років. Водночас, середній термін придатності паперових купюр — чи не вдесятеро менший. 

Прогнози інфляції

У перший місяць весни, за прогнозами експертів, в країні прискориться інфляція. Причин на те називають декілька: зростання сезонних цін на продукти; підняття тарифів мобільними операторами, яке призведе до додаткових витрат на логістику; наближення Великодня.

У коментарі сайту “TSN.ua” член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин назвав приблизні суми, на які здорожчає харчування українців. “Для середньостатистичної родини з трьох осіб харчування у березні подорожчає приблизно на 400 гривень без урахування делікатесів і алкоголю. Зокрема, витрати на м’ясо збільшаться на 180 гривень, городина зросте в ціні загалом на 70 гривень, молокопродукти також на 70, яйця — на 30, хліб — на 20, бакалія — на 30 гривень”, — зауважив він.

Збільшення виплат

Новий рік починається з низки змін у нарахуваннях, адже з 1 січня зріс прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата. Це вплинуло на розмір мінімальної пенсії: вона становитиме 2 595 гривень.

Вже у березні влада обіцяє провести індексацію пенсій. На який відсоток переглядатимуть суму, обіцяють повідомити у лютому. До слова, у 2025 році показник індексації становив 11,5%. Тоді йшлося про мінімальне підвищення пенсій на 100 гривень і максимальне на 1500 гривень. 

Кожному пенсіонеру виплати індексують індивідуально з урахуванням стажу, розміру зарплати, року виходу на пенсію та інших критеріїв. Перевірити розмір своїх виплат після перерахування можна в особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду України.

Кого індексація у 2026 році не торкнеться, так це людей, яким призначили виплати за окремими законами. Це прокурори, судді, військові, “чорнобильці” тощо. За окремим механізмом відбуватиметься й індексація для пенсіонерів, які продовжують працювати. Для них перегляд виплат запланований на квітень.

Пенсійна реформа

Наприкінці 2025 року Кабінет міністрів України затвердив Програму дій, у якій йдеться і про пенсійну реформу. Зокрема, про модернізацію соціального захисту та впровадження більш ефективних підходів до нарахування та виплат пенсій. Щодо системи нарахувань — уряд готує зміни на вимогу Міжнародного валютного фонду. 

Насамперед, йдеться про зобовʼязання утриматися від введення нових спеціальних пенсій або привілеїв, а також змін, які призвели б до зниження законодавчо визначеного пенсійного віку. 

У 2026 році для призначення виплат у 60 років людина повинна мати 33 роки страхового стажу. Для виходу на пенсію у 63 роки — не менше 23 років страхового стажу, а для оформлення виплат у 65 років — мінімум 15 років.

Також йдеться про запуск нової моделі пенсійної системи. Нині вона є солідарною, коли українці, які працюють, утримують пенсіонерів. Втім, через демографічну кризу та спричинену війною міграцію вже незабаром така система більше не зможе забезпечити виплати. Адже на одну людину, яка має роботу і платить податки, припадатиме кілька пенсіонерів. Відтак, влада пропонує вже у 2026 році почати впроваджувати другий рівень пенсійної системи, накопичувальний. 

Стосуватиметься ця система всіх працюючих українців, молодших за 55 років. Зібрані ними на індивідуальному рахунку за час роботи кошти будуть їхньою власністю. У перші роки реформи (за прогнозами, йдеться про період до 2030 року) гроші збиратимуть у спеціальному Державному накопичувальному фонді. Очікується, що згодом ці кошти люди зможуть переводити до приватних фондів. Гроші можна буде передати у спадок, якщо власник рахунку не дожив до пенсійного віку чи не використав всю суму. Держава намагатиметься захистити ці вклади від інфляції: їх інвестуватимуть у державні облігації, акції та інші надійні активи. 

Критика змін

Наразі йдеться лише про технічний старт програми накопичувальних пенсій — саме це влада планує у 2026 році. 

Між тим, експерти вже попереджають про деякі ризики цієї системи. Зокрема, наголошують на важливості жорсткого контролю над фондами, що зберігатимуть гроші. Також необхідно, щоб держава забезпечила прибутковість інвестицій, яка б перевищувала темпи інфляції протягом 20–30 років. Свої ризики вносить і війна та повʼязана з нею економічна нестабільність. 

Нова модель добровільних накопичень покликана посилювати солідарну систему пенсій та сприяти тому, що українці акумулюватимуть гроші на старість. Водночас, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетьманцев у своїй колонці для “РБК Україна” сумнівається, що влада зможе запровадити ці зміни найближчим часом. “Про обов’язкову накопичувальну систему вже майже не говорять. Пропонують лише посилити добровільну — але людям зараз просто нема з чого відкладати, особливо під час війни. Тож така модель навряд чи стане реальним доповненням до пенсії для більшості населення”, — наголошує він.

Що обіцяє влада

Розраховувати березневу індексацію пенсій планують залежно від таких показників: рівень інфляції в Україні за підсумками 2024 року та середній рівень зростання заробітних плат, з яких сплачують єдиний соціальний внесок. Нині ці дані лише підсумовують.

Як розповіла в ефірі “Телемарафону” міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, влада бачить зростання сплати єдиного соціального внеску, тож проблем з фінансуванням не буде. 

Підвищення стосуватиметься лише основної частини пенсії, без надбавок. Також індексація не стосуватиметься тих, хто вийшов на пенсію протягом останніх трьох років, оскільки їхні виплати держава вважає актуальними.

Про які суми йдеться

Формула для розрахунку суми індексації, яку використовують у нашій державі, така: 50% показника інфляції + 50% зростання середньої зарплати за останні три роки порівняно з попередніми трьома роками.

Прогнози щодо виплат мають розбіжності: експерти кажуть про зростання від 10% до майже 17%. Мінімально допустимою сумою доплати може стати 100 гривень, а максимальною — 1 500 гривень.

Минулоріч завдяки індексації пенсії підвищили на майже 8%. Це у середньому 397 гривень доплати. 

Скільки зараз отримують пенсіонери

Нині в Україні живуть 10,34 мільйона пенсіонерів. І, за даними Опендатабот, чверть з них — отримує менше 3000 гривень. Як повідомляли раніше у Пенсійному фонді, після всіх підвищень минулоріч розмір середньої пенсії склав 5 789 гривень. 

Найбільше отримують пенсіонери у Києві — 8 017,65 гривень. Це ледь не на третину вище за середній показник по країні. Найменші виплати у Тернопільській області — 4 484,69 гривні. До того ж, минулоріч суттєве зменшення пенсій спостерігали ще у двох регіонах: у Рівненській області середня пенсія впала на 24% у порівнянні з 2023 роком, а в Житомирській — на 10%. 

Згідно з даними на кінець 2024 року, 12% українців отримують найбільші пенсійні виплати — понад 10 000 гривень. А от 27% пенсіонерів продовжують працювати, адже сума їхніх виплат ледве перевищує 6 000 гривень.

Зміни у тарифах

Вже з наступного місяця споживачі, які використовують електроопалювальні установки, платитимуть за електроенергію за пільговим тарифом. Він складе 2,64 грн/кВт при споживанні до 2000 кВт-год електроенергії на місяць. За все, що перевищує цей обсяг, доведеться сплатити за тарифом 4,32 грн/кВт.

Диференційований тариф діятиме лише впродовж цьогорічного опалювального сезону, тобто, до кінця квітня. Споживачі, які не мають права на пільгу, і далі платитимуть за світло 4,32 грн/кВт. 

Обмеження на перекази

Також з лютого посилять обмеження на перекази з картки на картку без документально підтвердженого доходу. Вони зачеплять операції із застосуванням IBAN (міжнародний номер банківського рахунку). Максимальна сума не зміниться — 150 тис. грн на місяць. Щоправда, для клієнтів із “високим рівнем” ризику обмеження переказів на місяць становитиме 50 тис. гривень на місяць. Нові правила не поширюватимуться на клієнтів із підтвердженими джерелами доходів (зокрема, зарплатних клієнтів банків) та волонтерів.

Усе це стало наслідком Меморандуму про обмеження карткових переказів, який українські банки підписали у грудні минулого року. Відповідно до документу, фінустанови впроваджуватимуть спільні заходи з унеможливлення використання банківських рахунків як “транзитних” для переказу та “відмивання” незаконних коштів і фінансування тероризму, а також боротимуться із “дропами”. Так називають людей, які добровільно погоджуються продавати доступ до своїх банківських рахунків третім особам.

Повторний огляд ВЛК

У лютому спливає кінцевий термін перекомісії для вже скасованої категорії обмежено придатних для військової служби. До 4 лютого, ті громадяни, які раніше були визнані обмежено придатними, мають пройти повторний медичний огляд. 

Нагадаємо, ще 4 травня 2024 року в Україні набули чинності кілька документів, які скасовують категорію обмежено придатних.

Виплати сім’ям полонених і зниклих безвісти

З 1 лютого зміниться порядок виплат сім’ям полонених і зниклих безвісти. Адже набувають чинності зміни до закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, ухвалені Парламентом 8 жовтня минулого року. Відповідно до них, 50% виплат мають бути розподілені рівними частками між представниками першої черги — дружиною (чоловіком), законними представниками неповнолітніх дітей (окрім тих, що одержують від військового аліменти), дітьми з-поміж осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їхніми законними представниками та батьками військових (окрім батьків, позбавлених батьківських прав).

Якщо представників першої черги немає, то 20% виплат ідуть родичам другої черги. Це повнолітні діти, брати чи сестри. Невиплачена частина коштів (50% або 80%) зберігатиметься у військовій частині та виплачуватиметься бійцю в разі повернення його з полону або появи, якщо його було визнано зниклим безвісти.

Виплати військового, який потрапив у полон або вважається безвісти зниклим, становлять близько 120 тисяч гривень на місяць. Раніше повну суму мала отримувати дружина (чоловік) військовослужбовця. Тепер частку виплат зможуть отримати більше родичів військового.

Військовослужбовець може самостійно визначити, хто і яку суму має отримати в разі, якщо він потрапить у полон або буде визнаний зниклим безвісти. Для цього йому потрібно скласти особисте розпорядження.

Пенсійні надбавки

Українці, яким у лютому виповниться 70, 75 або 80 років, мають право на отримання надбавки до пенсії. Головна умова — пенсія у людини не має бути вищою за 10 340,35 грн. Ті, хто досягли 70-річного віку отримають 300 гривень надбавки, 75-річні — 456 грн. А українці віком від 80 років — 570 грн.

Якими будуть пенсії у 2024-му

В перший день 2024 року в Україні зросли два ключові показники — прожитковий мінімум та мінімальна зарплата. Розмір мінімального окладу українців протягом року зміниться двічі: з 1 січня він складає 7 100 грн (тоді як у 2023-му – 6 700 грн), а з 1 квітня — 8 000 грн. Через це зросте і прожитковий мінімум: у порівнянні з 2023 роком він підвищиться на 331 грн до 2 920 грн.

Мінімальна пенсія з першого січня зросла на 268 грн (12,8%) і тепер становить 2 361 грн. Відповідно, зросла і максимальна пенсія, яка не може перевищувати десять мінімальних — до 23 610 грн. У пенсіонерів, старших за 65 років, що мають повний страховий стаж (30 років для жінок і 35 — для чоловіків), пенсія, яка не може бути меншою, ніж 40% “мінімалки”, зросте до 2 840 грн. Доплати до пенсії за понаднормовий стаж чи особливі заслуги також збільшаться: за кожен рік понаднормового стажу — на 2,68 грн, за орден чи почесне звання “заслужений” — на 54 грн, за почесне звання “народний” — на 108 грн. Перерахунок усіх  пенсій буде здійснено автоматично.

Зміни щодо стажу

А ось тим українцям, які лише виходять на пенсію, Уряд підготував не дуже добрі новини: з кожним роком вимоги щодо стажу будуть зростати. З 2024 року для виходу на пенсію у 60 років необхідно мати від 31 року страхового стажу (раніше — 30). Для виходу на пенсію у 63 роки цей стаж має бути не меншим за 21 рік, а для виходу в 65 років — не менше 15 років. Хто не має 15 років страхового стажу, у 65 років отримає від держави  соціальну допомогу, обсяг якої буде залежати від рівня доходів. Але виплата не перевищуватиме прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, тобто 2 361 грн. Якщо ж людина не має достатньо стажу для виходу на пенсію, його можна докупити або допрацювати, нагадують у Пенсійному фонді. Один місяць страхового стажу обійдеться в 2 948 грн, відповідно, один рік — у 35 376 грн.

Чи буде індексація?

Попри складну економічну ситуацію та невизначеність з міжнародною фінансовою допомогою Україні, пенсії виплачуватимуть вчасно, заявив нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Більше того, у березні-квітні очікують індексації пенсій. Але якою вона буде — поки що невідомо. За попередніми розрахунками, пенсіонери можуть отримати збільшення виплат в межах 7%. Утім, за словами прем’єр-міністра, Уряд готує законопроєкт щодо зміни механізму індексації. Зокрема, пропонують впровадити різні коефіцієнти для різних категорій пенсіонерів. А отже і виплати зростуть нерівномірно: українці, що вийшли на відпочинок нещодавно, можуть отримати менше підвищення, аніж люди, які вже давно на пенсії. Так в Уряді прагнуть вирівняти диспропорцію у пенсіях між громадянами, як вийшли на пенсію у різний час.

Індексація пенсій: буде чи ні

Міністр соціальної політики Оксана Жолнович в інтерв’ю заявила, що індексація пенсій у 2024 році може не відбутися. “Це вимога, яка визначена законом, хоча на час воєнного стану її дозволено не проводити. Цьогоріч ми її зробили. Наступного року намагатимемося також, але складно сказати, що чекатиме нас на початку весни після ще однієї складної зими. Тому поки що плануємо, а життя покаже”, — заявила пані міністр. 

1 вересня коментар з таким же змістом пролунав від першої заступниці міністра соцполітики Дарини Марчак. Мовляв, в уряді планують індексацію пенсій, але невідомо, коли саме та в яких обсягах. Така невизначеність в заявах урядовців свідчить, що відповіді на питання щодо індексацій виплат — ще не мають. Конкретика з’явиться лише в середині вересня, коли уряд представить проєкт Держбюджету на 2024 рік з видатками на соціальні виплати.

На скільки можуть зрости пенсії

Індексація пенсій залежить від кількох факторів. По-перше, від доходів бюджету. Війна триває вже другий рік, і на її фінансування йдуть майже всі внутрішні доходи держави. Натомість соціальні виплати фінансуються з коштів, що надходять до бюджету у вигляді допомоги західних партнерів. За 2022 рік на пенсійні виплати було спрямовано 574,3 млрд грн, тоді як доходи держбюджету склали 1 784,4 млрд грн, а видатки — 2 705,4 млрд грн. Тож від обсягів західної допомоги, залежить і розмір пенсій у 2024 році. 

Другий фактор, який впливає на індексацію пенсій, — річна інфляція, тобто зростання споживчих цін. За даними Державної служби статистики, у серпні річна інфляція в Україні сповільнилася до 8,6%. За підсумками року, як очікує Нацбанк, вона вийде на рівень 10,6%. Отже, індексація пенсій, якщо відбудеться, не перевищить цей показник.

Пенсіонерів все менше

Остання індексація пенсій відбулася у березні цього року. За інформацією Пенсійного фонду, станом на початок липня в Україні було 10,55 млн пенсіонерів, середній розмір виплат становив 5 311,44 грн. З початку війни цей показник збільшився на 21,5%.

Пенсії до 2 тисяч гривень зараз отримують 63,7 тис. громадян, або 0,6% від усієї кількості пенсіонерів. Виплати від 2 до 3 тис. грн нараховуються 3,1 млн громадянам (29,5%), від 3 до 4 тис. грн – 2,2 млн громадянам (21,3%), від 4 до 5 тис. грн – 1,6 млн громадянам (15%). Пенсії у понад 5 тис. грн отримують 2,5 млн українців (23,2%), а понад 10 тис. грн – 1,1 млн громадян (10,4%). 

Отже, для щонайменше 7 мільйонів українських пенсіонерів, які отримують пенсію у розмірі до 5 тисяч гривень, індексація навіть у 10% є суттєвою. І Кабінет міністрів повинен це врахувати, формуючи Держбюджет-2024.

Кому чекати підвищення?

Згідно з держбюджетом на 2022 рік, з 1 грудня в Україні зростає прожитковий мінімум для для тих, хто втратив працездатність – з 2027 грн до 2093 грн. Це є підставою для перерахунку соціальних виплат, які залежать від прожиткового мінімуму. Розмір підвищення у кожного пенсіонера визначається індивідуально та залежить від різних складових виплат.

Підвищення насамперед торкнеться пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію, максимальну пенсію, надбавку за понаднормовий стаж. Також буде перерахунок пенсій по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і непрацездатним членам їхніх сімей.

У Пенсійному фонді наголошують, що перерахунки проводять автоматично без додаткових звернень пенсіонерів, а виплату проводитимуть із грудня у встановлені дати.

Який розмір доплат і як розрахувати?

Згідно з інформацією Пенсійного фонду, з грудня мінімальна пенсія зросте на 66 гривень – із 2027 до 2093 грн, а максимальна на 660 грн — з 20 270  до 20 930 грн. До мінімальної пенсії шахтарям додадуть 198 грн – з 6081 до 6279 грн, до пенсії у разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців – 132 грн – з 4054 до 4186 грн.

Важливо знати, що відповідно до закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсійної виплати не може бути менше 2500 грн, для чоловіків, які мають страховий стаж 35 років, для жінок – 30 років. Тож якщо розмір пенсійної виплати не досягає 2500 грн, встановлюється доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Загалом середня пенсія в Україні складає майже 4540 грн. Українці, які й отримують більше за мінімалку грудневого підвищення на собі не відчують, або збільшення буде незначним. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, мінімальну пенсію отримує близько 1,5 млн українців, решта має вікові доплати до пенсії.

«Підвищення зачепить невелику кількість пенсіонерів. Це люди з інвалідністю, пенсіонери внаслідок втрати годувальника, люди з невеликим стажем, які отримували мінімальну зарплату. Це якщо орієнтуватися на цифри, які були до початку війни», – зазначає старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.

Перевірити право на індексацію і розрахувати суму можна самостійно на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Для цього потрібно зареєструватись за допомогою електронного підпису і заповнити актуальні дані. Результати будуть доступні в особистому кабінеті на сайті.

Чого чекати наступного року?

На фінансування пенсій у державному бюджеті на 2023 закладено майже 233 млрд грн. Попри великий дефіцит бюджету на наступний рік, соціальна сфера залишається у пріоритеті після сектору безпеки і оборони.

«Бюджет на 2023 рік затверджено. Відповідно 21 млрд додано Міністерству соціальної політики порівняно з минулим роком. І це дозволить нам говорити про збільшення коштів для пенсіонерів. Ми плануємо провести індексацію, так, як ми і обіцяли, відповідно вже потрошечку будемо наповнювати цей бюджет, – зауважує міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

Згідно з держбюджетом, наступного року прожитковий мінімум, від якого залежить розмір пенсій, залишиться без змін. Проте у березні обіцяють планову індексацію всім пенсіонерам.

Чи має Пенсійний фонд гроші?

За інформацією Пенсійного фонду України, гроші на виплати пенсіонерам у бюджеті є. У травні виплата пенсій була профінансована на 100%. Всього пенсіонерам було нараховано 48,7 млрд грн: 38,1 млрд грн – через уповноважені банки і 10,6 млрд грн – на виплату пенсій через АТ «Укрпошта». Станом на 29 травня поштарі доставили 87,9% профінансованої суми за травень.

Голова правління Пенсійного фонду Євгеній Капінус зауважив, що у перші місяці війни фонд отримав на 10 млрд грн більше надходжень, ніж торік. А пенсійні виплати здійснювали навіть із випередженням графіку.

«В складних умовах бізнес виконує свої зобов’язання. Так само виконує і держава. Фінансування фонду здійснюється у повному обсязі», – сказав Євгеній Капінус під час брифінгу у Медіацентрі Україна і додав, що у березні фонд також провів заплановану індексацію пенсій.

Хто отримає доплати і підвищення?

У травні Пенсійний фонд перерахував виплати для пенсіонерів, які працюють. Це стосується тих громадян, які вийшли на пенсію або отримали перерахунок два роки тому, тобто до 1 квітня 2020 року. У червні вони отримають не лише підвищені пенсії, а й доплати за квітень і травень.

«Тому що за законодавством автоматичний перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам проводиться з квітня», – пояснила міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Крім того, у липні будуть підвищені пенсії, які залежать від рівня прожиткового мінімуму. Зокрема, з 1 липня мінімальна пенсія становитиме 2027 грн.

Як отримати пенсію переселенцям?

З початком війни багато пенсіонерів переселилися в інші регіони України або виїхали за кордон. Вони також можуть отримати пенсію. За словами урядовців, для пенсіонерів, які отримують виплати на банківські картки, нічого не змінюється. Пенсія зараховується їм на картки, як раніше. Якщо пенсіонери отримували виплати через Укрпошту, то можуть змінити спосіб отримання пенсії, звернувшись до Пенсійного фонду або зробити це самостійно через особистий кабінет на порталі Пенсійного фонду.

«Є питання з тими, хто поїхав, а отримували через поштові відділення. Але є безліч способів змінити спосіб отримання пенсій. Якщо вони не можуть отримати, то їх пенсія просто чекає в Україні. Або можна через портал Пенсійного фонду відкрити свій кабінет і змінити спосіб виплати», – розповіла очільниця Мінсоцполітики Марина Лазебна.

Що робити пенсіонерам на лінії фронту та окупованих територіях?

За словами голови правління Пенсійного фонду Євгенія Капінуса, держава продовжує нараховувати виплати пенсіонерам, які опинилися на тимчасово окупованих територіях. Люди, які мали пенсійні рахунки в банку, отримують гроші на картку. Однак ті, хто отримував пенсію в Укрпошті, мусять виїхати на підконтрольну Україні територію.

У Пенсійному фонді наголошують, що всі виплати, які пенсіонери не змогли отримати вчасно протягом війни, будуть збережені. Якщо пенсіонери не можуть виїхати на безпечну територію, то отримають виплати якнайшвидше після деокупації.

«На деокупованих територіях пошта практично одразу після деокупації намагається прикласти максимум зусиль, щоб здійснити всі виплати по пенсійних зобов’язаннях. Якщо подивитися, то і Харків, і Київська область, і Сумська область, вони максимально швидко розгортають свої пересувні відділення, і стаціонарні відділення, і здійснюють відповідні виплати», – зазначив Євгеній Капінус у Медіацентрі Україна.

У разі труднощів з отриманням пенсій можна звернутися на гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами 0 800 503 753, 044 281 08 70, 044 281 08 71.

Спочатку бюджетники

У 2023 році уряд планує запустити для бюджетників соціальні пакети з накопичувальною пенсійною системою. Іншими словами, вчителі чи лікарі зможуть відкладати гроші на свою майбутню пенсію. Далі цю модель планують масштабувати на решту українців.

«Поширення досвіду запровадження соціальних пакетів з накопичувальними пенсіями на соціальних працівників, вчителів, військових – це такий важливий елемент до накопичувальної пенсійної системи. Накопичувальна пенсійна система діє в усіх розвинених країнах світу. Це важливо не лише для людей як накопичення на майбутню пенсію, але це і можливість для економіки отримати додатковий фінансовий інвестиційний ресурс», – наголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, накопичувальна система дозволить пенсіонерам мати вдвічі більші виплати, ніж сьогодні.

Скільки відраховуватимуть?

Наразі правила й алгоритм роботи системи ще розробляється. Міністерство соціальної політики пропонує запровадити обов’язкові пенсійні накопичення для всіх працівників, молодше 50 років. Розмір обов’язкових відрахувань поки точно невідомий. Урядовці допускають 2% від громадянина та роботодавця.

«Сьогодні ми будуємо систему таким чином, щоб не було обтяження на бізнес і людей. Зараз у законодавчих пропозиціях передбачається, що роботодавці сплачуватимуть на особистий пенсійний рахунок людини 2% внесків за рахунок відповідного зменшення ставки ЄСВ, а працівники – 2%  за рахунок зменшення ставки ПДФО (податок на доходи фізичних осіб). Фактично частину податків, які сплачуються зараз, замість перерозподілу через бюджет передадуть у власність людині», – зауважила очільниця Мінсоцполітики Марина Лазебна. За її словами, варіант 1%+1% теж можливий.

Водночас Міністерство фінансів допускає також участь держави у внесках. Накопичені на рахунках кошти вкладатимуться у державні та недержавні пенсійні фонди.

«На першому етапі фонд буде державним, щоб розробити довіру до системи, а на більш пізніх етапах, у 2026-2027 роках, учасники самостійно зможуть обирати пенсійний фонд», – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

Частина пенсійних внесків інвестуватиметься в економіку України.

Основна пенсія + накопичення

У Мінсоцполітики наголошують, що запровадження накопичувальної системи не означатиме відмову від традиційної пенсії. Накопичувальна і солідарна системи існуватимуть паралельно.

«Щоб система працювала ефективно, всі три рівні пенсійної системи повинні працювати комплексно. Покращена солідарна система, обов’язкова накопичувальна та приватна накопичувальна. Тільки тоді це може дати в найближчій перспективі достойний коефіцієнт заміщення», – вважає радник міністра фінансів Віталій Ломакович.

За його словами, за таких умов пенсія при середній зарплаті 14 тисяч становитиме 5600 грн.

Щодо виплат накопичень, то їх здійснюватимуть страхові компанії. Гроші можна буде отримати кількома способами: щомісяця впродовж 10 років чи більше, а також одноразовим платежем (у разі хвороби, інвалідності, переїзду до іншої країни тощо). Накопичену пенсію можна буде передати у спадщину.

Планується, що інформація про пенсійні накопичення міститиметься у Єдиному соціальному реєстрі. Кожен українець зможе сам переглядати обсяг своїх внесків та доходів в електронному кабінеті.

Накопичення VS інфляція

Досвід інших країн свідчить, що 2% обов’язкового внеску недостатньо для ефективної накопичувальної пенсійної системи. У такому випадку є великий ризик, що відрахування з’їсть інфляція, зауважують експерти.

Пенсійні накопичення будуть працювати, якщо їхній інвестиційний дохід за рік перевищуватиме інфляцію щонайменше на 2-3%. На думку економістів, для цього Україні потрібен фондовий ринок. Втім, у Мінфіні впевнені, що на старті реформи обійдуться без нього.

«На першому етапі державний накопичувальний пенсійний фонд буде вкладати в облігації внутрішньої позики. Відсутність фондового ринку не повинно стати проблемою для створення накопичувальної системи», – зауважив міністр фінансів Сергій Марченко.

Ще одним важливим моментом, на який звертають увагу експерти, є створення надійної системи адміністрування та захисту пенсійних вкладень. У громадян повинен бути вибір, куди вкладати свої гроші. З одного боку, за останні роки жоден приватний пенсійний фонд не збанкрутував. З іншого боку, досі це був дуже малий відсоток вкладників. Як система працюватиме з більшими обсягами, поки невідомо.