Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів

У ніч на 3 жовтня російські війська вдарили по газовидобувній інфраструктурі Харківської та Полтавської областей 35 ракетами та 60 дронами. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький назвав цю атаку однією з наймасштабніших від початку повномасштабної війни.

“Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що використовуються для забезпечення нормального життя людей. Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку. Внаслідок цієї атаки, значна частина наших об’єктів пошкоджена. Частина руйнувань — критична”, — зазначив Корецький.

5 жовтня Росія повторила удар. Наступного дня Президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єром Нідерландів заявив, що Росія буде робити все, щоб ми не могли займатися видобутком нашого газу. “Все це захистити буде складно,” — застеріг Зеленський. 

Газ доведеться імпортувати

Згідно з оцінками Bloomberg, нещодавні російські удари вивели з ладу понад 60% внутрішнього газовидобутку України, що змусить країну витратити до 1,9 мільярда євро (2,2 млрд доларів) на імпорт палива.
Якщо удари продовжаться, Україна очікує, що до кінця березня їй потрібно буде закупити приблизно 4,4 мільярда кубометрів газу вартістю майже 2 мільярди євро, за словами джерел, знайомих з деталями. Це еквівалентно майже 20% річного споживання України. 

“Ми плануємо ще на відсотків 30, якщо нам вдасться, збільшити можливості імпорту. Все залежатиме від того, наскільки ми зможемо відновитися,” — сказала Міністерка енергетики України Світлана Гринчук.

За інформацією Гринчук, в України є фінансовий ресурс для того, щоб забезпечити у повному обсязі імпорт газу, оскільки залучила позики на 500 мільйонів доларів від ЄБРР і на 300 мільйонів доларів від Європейського інвестиційного банку. 

Чи підвищать тарифи?

Попри потребу в мільярдних закупівлях, українська влада не планує змінювати ціну на газ для населення. Наразі становить 7,96 грн за кубометр за тарифним планом “Фіксований” від Нафтогазу. Така ціна діятиме до 30 квітня 2026 року.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса називає це “щастям популізму”. “Можна сказати, що за все заплатить європа. Чи заплатить, чи ні питання відкрите, але сказати то можна. А поки махнути рукою і закрити очі, не дивлячись у сторону фінансів Нафтогаза, який буде купляти дорого і продавати дешево,” — написав Фурса на своїй сторінці у соцмережі.

А за словами директора Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослава Павлюка, відмова від підвищення тарифів призведе до того, що замість модернізації тепломереж, місцеві бюджети змушені будуть покривати тарифну дірку. Павлюк прогнозує, що цієї зими опалення буде нерівномірним у різних містах, а температура у батареях — нижчою. “Замерзнути не замерзнемо, але буде холодніше, аніж зазвичай.” — певен Павлюк. 

Боротьба за енергонезалежність, яку Україна веде останні чотири роки, суттєво вплинула і на розвиток альтернативної енергетики в державі: українці активно вдаються до утеплення будинків, а в селах  з’являється все більше вітряків та сонячних електростанцій. Центр громадського моніторингу та контролю дослідив динаміку змін у галузі енергоефективності.

Перемога у «газових баталіях» з РФ

До 2014 року про впровадження енергоощадних технологій та збільшення кількості джерел «чистої» енергії в Україні майже не йшлося. Держава щільно сиділа на газовій «голці» Росії. За офіційними даними, у 2013 році 92% усього імпортного газу Україна закуповувала в сусіда. На сьогодні цей показник складає 0%. Наша держава повністю припинила поставки «блакитного палива» з РФ у листопаді 2015 року, а остаточну крапку у багаторічній газовій війні поставив суд. 31 травня Стокгольмський арбітраж виніс попереднє рішення, за яким задовольнив позивні вимоги НАК «Нафтогазу» і відхилив зустрічні вимоги російського «Газпрому», а також визнав умови російських контрактів кабальними і такими, що не відповідають ринковим принципам.

«Для України це надзвичайно важливе рішення, оскільки суперечності між «Нафтогазом» та «Газпромом» вперше врегульовуються у цивілізований юридичний спосіб», – зазначив Президент.

Рішення суду стосується трьох принципових моментів. Трибунал скасував умову «Газпрому» «бери або плати», за якою українська сторона повинна була купувати 52 млрд кубометрів газу щороку, незалежно від спожитих обсягів. Інакше нараховувалися штрафні санкції. Відтак «Газпром» вимагав сплатити 34,5 млрд доларів штрафу за газ, який Україна «недобрала». Ці позивні вимоги російського підприємства арбітраж відхилив.

Також суд скасував заборону російського монополіста на реекспорт газу. Відтак Україна отримає право перепродавати російське «блакитне» паливо. Трибунал також зобов’язав «Газпром» переглянути ціну на газ, як мінімум з 2014 року, і сформувати її за ринковими умовами.

«Формула кардинально змінена. Вона буде і є вже зараз не тільки меншою за ту ціну, яку від нас вимагає «Газпром». Але вона і є меншою, ніж та ціна, яку зараз Україна сплачує за газ, який ми купуємо з європейського напрямку. Тобто з усіх можливих цін газу на українському ринку та формула, яку отримали ми, зараз є найменшою», – прокоментував голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв. Тож борг «Нафтогазу» перед «Газпромом» може знизитися з 2,2 млрд до 0,5-1,1 млрд доларів. Конкретні цифри учасники процесу зможуть озвучити після оголошення остаточного вердикту, який, на думку експертів, юридично закріпить проміжне рішення.

Нові пріоритети державної політики

Курс на енергетичну незалежність влада активно закріплює і на державному рівні. Зокрема, на початку червня Верховна Рада ухвалила закон «Про фонд енергоефективності». За його допомогою планується здійснити масштабну тепломодернізацію в країні, а отже, зменшити необхідність у субсидіях. За інформацією Кабміну, цього року на субсидії закладено 47 млрд грн. Це практично третина усього оборонного бюджету країни. Без осучаснення та оновлення наявних енергосистем та модернізації старих будинків, що дозволить економити на енергоресурсах та платіжках, існує ризик, що потреба у субсидіях виросте до 75 млрд грн.

«Якщо субсидії – це кошти, які безповоротно витрачаються державою на підтримку незахищених верств населення, то кошти, які спрямовуються в енергоефективність, – це можливість у майбутньому не тільки зменшити енергоспоживання, а й можливість проінвестувати економіку країни, малий і середній бізнес», – зазначив віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко.

Фонд також опікуватиметься і програмою «теплих» кредитів. За даними Кабінету міністрів, з початку дії програми нею скористалося понад 240 тисяч українських родин, які отримали майже 3,4 млрд грн на утеплення своїх осель.

Якщо кредит оформлює фізична особа, то держава відшкодовує 20%-35% вартості у разі купівлі опалювальних котлів на альтернативних видах палива та індивідуального утеплення житла. Втім, такі кредити вигідніше оформляти колективно, утворивши ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

«ОСББ мають нагоду отримати подвійне та навіть потрійне відшкодування витрат при утепленні. З держбюджету їм належить компенсація від 40% до 70%  суми «теплого» кредиту, а з місцевих бюджетів – відшкодування відсоткової ставки або ще частини суми кредиту», – пояснив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук.

Сонцю та воді – так!

Сучасні енергетичні виклики, які постали перед Україною, активізували виробництво електроенергії з альтернативних джерел, зокрема з використанням енергії сонця та вітру. За інформацією Держагентства з енергоефективності, 2016 року було встановлено об’єкти «зеленої» електроенергетики загальною потужністю 120,6 МВт, що у 4 рази більше ніж 2015 року. Більша частина з них, а саме 99,1 МВт, – це сонячні електростанції.

«Статистика красномовно свідчить про те, що темпи розвитку відновлюваної електроенергетики прискорюються. Значну роль у цьому відіграв прийнятий у 2015 році Закон України № 514-VIII, який удосконалив систему «зелених» тарифів», – зауважив очільник агентства Савчук.

Президент України підписав документ 14 липня 2015 року. Він дав змогу громадянам, які мають сонячні й вітрові установки потужністю до 30 кВт, продавати надлишок електроенергії в мережу. Відтак українці можуть не лише забезпечувати себе необхідною енергією, а й заробляти на цьому.

«Якщо ми говоримо про 30 кВт станцію, максимально дозволену, середній дохід може скласти приблизно 500 доларів щомісяця або 6 тис. доларів на рік», – зазначив Володимир Севернюк, директор компанії з монтажу сонячних батарей.

Це стимулювало інтерес селян до такого виду енергоресурсів. Зокрема, кількість приватних домогосподарств, які використовують сонячні панелі за два роки зросла з 244 до 1309.

Ще один вид альтернативної енергетики, який має великі перспективи в Україні, – це електростанції на біопаливі, а саме, на смітті. Сміттєпереробні заводи дозволили б вирішити одразу дві нагальні проблеми: екологічну та енергетичну. У Швеції рівень переробки сміття досягає майже 99%, країна купує відходи в сусідніх країнах, щоб забезпечити роботою понад 30 електростанцій. А Литва таким чином виробляє до 60% електроенергії.

Україна поступово переймає європейські рецепти енергоефективності. Це єдиний шлях, який дозволить вивести енергоспоживання на новий рівень, оновити енергетичний комплекс, суттєво заощадити на енергоресурсах та створити нові можливості для розвитку економіки.

За даними Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики IRENA, у 2030 році частка енергії з відновлюваних джерел у кінцевому енергоспоживанні України може скласти щонайменше 21%. А за деякими сміливими прогнозами – і до 50%.

Кайдани газового контракту з Росією

У 2009 році тодішня прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко підписала з Володимиром Путіним газову угоду строком на 10 років, засновану на принципі «бери або плати». Відповідно до цього принципу, «Нафтогаз» щороку мусив оплачувати 52 млрд кубів газу, незалежно від того, чи взяла Україна цей обсяг. За даними «Нафтогазу», Україна оплачувала більше, ніж споживала, і за вищою ціною, ніж решта європейських країн.

У квітні 2010 року Росія надала Україні знижку на газ в обмін на т.зв. «харківські угоди» Януковича і Медвєдєва, які продовжили термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму на 25 років. Після анексії Криму в 2014 році Кремль односторонньо денонсував ці домовленості. Тож разом із Кримом Україна втратила 100-доларову знижку на тисячу кубометрів російського газу.

Як свідчать дані «Нафтогазу», у 2010 році Україна імпортувала з Росії 36,47 млрд м³ газу, у 2011 – близько 40 млрд м³, у 2012 – 33 млрд м³, а в 2013 – 28 млрд м³, що майже удвічі менше зазначеного у контракті обсягу. Однак, відповідно до умов «бери або плати», українська сторона була змушена платити за недобір таку ж ціну, як і за спожитий газ. «Мільйони українців були пограбовані на мільярди доларів», – прокоментував цю ситуацію Президент Петро Порошенко.

У 2014 році, після початку російської агресії проти України, співпраця з «Газпромом» стала неможливою і з економічних, і з політичних причин. Президент закликав зробити усе можливе, щоб відмовитися від торгівлі з агресором і російського газу зокрема. Після звинувачень «Газпрому» у недоборі «Нафтогазом» понад 29 млрд м³ газу українська та російська газові компанії подали зустрічні позови до Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольма (Швеція). А 25 листопада 2015 року Україна повністю відмовилася від поставок «Газпрому».

«Нафтогаз» VS «Газпром»

Загалом НАК «Нафтогаз України» подав до Стокгольмського арбітражу два позови проти російського «Газпрому», загальний обсяг компенсації яких складає 30,3 млрд доларів.

Перший позов на суму 18 млрд дол. стосувався несправедливих умов поставок російського газу до України. Зокрема, «Нафтогаз» вимагав скасування принципу «бери або плати», а також перегляду ціни на газ, куплений з 20 травня 2011 року до жовтня 2015 року.

У другому позові «Нафтогаз» вимагав від «Газпрому» компенсації в 12,3 млрд дол. за зрив транзитних домовленостей. Відповідно до інформації української компанії, російська сторона впродовж 2009-2013 років не надавала Україні транзитного мінімуму в 110 млрд м³. Річний обсяг транзиту складав у середньому 94 млрд м³. Також «Нафтогаз» вимагав змінити розрахунок транзитних тарифів відповідно до європейських стандартів та українського законодавства.

31 травня цього року Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма у проміжному рішенні майже повністю задовольнив позов «Нафтогазу» у першій справі.

Поразка «Газпрому» у Стокгольмі

Трибунал Стокгольмського арбітражного інституту повністю скасував умову «Газпрому» «бери або плати». Таким чином, Україна не повинна платити Росії «борг» за газ, який вона не споживала. Відповідні претензії містилися у зустрічному позові «Газпрому» (34,5 млрд дол.).

Крім того, арбітри задовольнили вимогу «Нафтогазу» про перегляд ціни на поставку газу  «Газпромом», відповідно до ринкових умов. Як пояснили в «Нафтогазі», рішення зобов’язує «Газпром» відв’язати ціну на газ у контракті від кошика нафтопродуктів. «За високої ціни на нафту це призводило до різкого зростання вартості газу», – зазначили у держхолдингу. Тепер ціну на газ буде переглянуто відповідно до цін європейського газового хабу. Щоправда, про який саме газовий торговий майданчик йдеться, поки невідомо. Так само, як і неясно, за який період буде перераховано ціну.

«Ми не розрахувалися з «Газпромом» за газ, який ми брали в минулих періодах на суму (якщо прибрати відсотки) – приблизно 2,2 млрд дол. Зараз ми точно можемо сказати, що отримаємо компенсацію за ті обсяги газу, які ми оплатили, починаючи з 2014 року, коли ціна була вищою, ніж та ціна, яку зараз прийняв суд. Тобто ця цифра буде точно знижена», – розповів голова НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, наголосивши, що конкретні суми можна буде розрахувати після остаточного рішення арбітражу.

Водночас він наголосив, що «газ, який ми відібрали і за нього не розрахувалися, не є штрафом».

Також Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо скасування заборони на реекспорт російського газу. Це рішення є важливим для української сторони, оскільки дозволяє «Нафтогазу» перепродувати газ. У компанії зазначили, що таким чином «Нафтогаз» може увійти в газовий ринок Європи і «за рахунок реекспорту розвивати торговельні операції з російським газом».

За словами експертів, хоч рішення Арбітражного інституту є проміжним, але очевидно, що остаточний вердикт ґрунтуватиметься саме на ньому. Більше того, для України цей суд означає більшу енергетичну безпеку і звільнення від газового шантажу з боку Росії.

«Це – важливий крок на шляху до енергетичної безпеки. Москва вперше втрачає можливість використовувати газ як зброю політичного тиску та шантажу», – підкреслив Президент Петро Порошенко, коментуючи рішення арбітражу.

За угодою між «Газпромом» і «Нафтогазом», рішення Стокгольмського арбітражу є остаточним і не підлягає оскарженню.