Новий податок для ФОП

Найбільш суперечлива новація, яку запроваджує законопроєкт — податок на додану вартість для ФОП, річний дохід яких перевищує 4 млн грн. За розрахунками в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, нововведення торкнеться близько 252 тисяч ФОП, тобто однієї восьмої частини усіх зареєстрованих. На думку урядовців, ПДВ мало б допомогти побороти схеми ухилення від оподаткування. “За нашими підрахунками, орієнтовно 30% суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, застосовують у схемах дроблення бізнесу”, — заявила Карнаух.

Крім того, ПДВ для ФОП є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема щодо гармонізації вітчизняного законодавства про ПДВ із законодавством ЄС. Попри це, ініціатива викликала бурхливу критику експертів. Зокрема, через те, що система адміністрування ПДВ в Україні вкрай складна та вимагає додаткового документообігу.

Податок на Bolt, Uber та Uklon

Законопроєкт також запроваджує знижену ставку ПДФО для доходів з цифрових платформ — 5% замість теперішніх 18%. Тож разом з 5% військового збору із заробленого на Bolt, Uber, Uklon чи Glovo потрібно буде сплатити 10%. Адмініструванням займатимуться платформи — вони стануть податковими агентами. При цьому фізособам не потрібно буде подавати декларацію. 

Максимальна сума річного доходу з цифрових платформ, який можна буде оподаткувати на пільгових умовах, — 834 “мінімалки” на рік (близько 7,2 млн грн). Після перевищення цього ліміту доходи будуть оподатковуватися за повною ставкою (18% + 5%).

Водночас людям, які продають товари через OLX чи інші платформи, не потрібно буде відкривати спецрахунок та сплачувати податки, якщо загальна сума доходів від продажів  за рік не перевищує 2 тис. євро.

Українське законодавство і зараз зобов’язує всіх, хто працює в Uklon, Bolt, Uber чи торгує на OLX, декларувати доходи та платити з них 18% податку та 5% військового збору. Але українці здебільшого цього не роблять. А Державна податкова служба не має даних про заробітки громадян на цифрових платформах. Саме це і повинен змінити новий законопроєкт.

Скасування пільг для посилок

Законопроєкт передбачає скасування пільг на безмитне та безподаткове ввезення міжнародних посилок, вартість яких не перевищує 150 євро. Необхідність таких заходів в уряді пояснюють імплементацією директив ЄС, а також боротьбою з контрабандою. Зокрема, йдеться про дроблення великих партій товарів на сотні й тисячі посилок. Завдяки цьому продукція потрапляє в країну без сплати податків. Законопроєкт Мінфіну скасовує пільгу і покладає обов’язок з нарахування та сплати ПДВ на маркетплейси, де були придбані товари.

Щоправда, українці зможуть отримувати посилки без ПДВ та мит, якщо їх переказали з-за кордону інші фізособи без оплати (наприклад, родичі надіслали речі). Вартість таких посилок не має перевищувати 45 євро.

Військовий збір

Законопроєкт Мінфіну пропонує назавжди закріпити ставки військового збору. Раніше вони мали діяти лише до кінця воєнного стану. Йдеться про 10% від мінімальної зарплати на місяць (наразі — 864,7 грн) для ФОП першої, другої та четвертої груп. А для третьої групи — 1% від доходу.

“Продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору у діючих на сьогодні розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України повоєнної відбудови”, — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Чому це важливо

Загальний розмір кредиту МВФ, на який наразі розраховує Україна — 8,1 млрд доларів. Більше того, наявність програми МВФ — умова інших міжнародних партнерів щодо виділення фінансування. Зокрема, без програми фонду Україна не зможе отримати кредит від ЄС на 90 млрд євро, навіть якщо вдасться обійти вето Угорщини.

Ухвалення податкових змін має закрити пробіли в законодавстві та побороти схеми ухилення від оподаткування. Крім того, Україні однаково б довелося ухвалювати ці зміни в межах євроінтеграції. 

За розрахунками Міністерства фінансів, нововведення законопроєкту мають принести бюджету 60 млрд грн на рік.

Коли запрацює законопроєкт?

Податкові зміни Кабмін буде проводити через Верховну Раду вдруге. Перша спроба була на початку 2026 року. Тоді план урядовців полягав у тому, аби депутати проголосували в першому читанні за законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, а до другого читання до нього мали внести правки про скасування пільги на міжнародні посилки та військовий збір. А запровадження ПДВ для ФОП уряд планував  зробити окремим законопроєктом. Проте ця спроба виявилася невдалою: депутати провалили голосування, тож уряду довелося розробляти новий документ. 

Згідно з програмою розширеного фінансування EFF, яку МВФ схвалив наприкінці лютого, Україна має до кінця березня 2026 року ухвалити пакет податкових заходів. Втім, за даними “Економічної правди”, Кабінет міністрів Юлії Свириденко, ймовірно, буде орієнтуватися на червень.

Водночас опублікований Мінфіном законопроєкт вказує дату набуття змін для ФОП — 1 січня 2027 року. Хоча це не означає, що депутати не спробують відсунути ці терміни під час голосування. 

Загалом же, як йдеться у матеріалі “ЕП”, шанси на ухвалення документа примарні: депутати відмовляються голосувати за непопулярні закони про підвищення податків.  

ВВП: різке падіння, в тому числі через атаки на енергетику

Руйнування підприємств та інфраструктури через російські обстріли, ускладнений експорт через блокаду портів, перебої з електропостачанням — все це негативно вплинуло на показник внутрішнього валового продукту України за 2022 рік.  

Ще в жовтні Національний Банк України прогнозував зниження ВВП держави на 32%, однак російський ракетний терор проти нашої енергетичної системи ускладнює ситуацію. Тепер, за прогнозами Міністра економіки України Юлії Свириденко, через постійні вимкнення електрики, падіння ВВП до кінця року має сягнути 35%.

Інфляція: значна, але не критична

Споживчі ціни за підсумками року, у порівнянні з минулим, зросли на 30%, повідомив голова Нацбанку Андрій Пишний. Попри відчутне подорожчання товарів, цей показник, на думку голови НБУ, в контексті руйнівних для української економіки подій, можна вважати відносно успішним та порівнюваним із показниками країн центральної Європи, де інфляція, навіть за відсутності бойових дій, також відчутна. Зокрема, за рік у Молдові ціни зросли на 34,5%, в Польщі — на 17,5%. Водночас, в Міністерстві економіки сподіваються, що вже найближчими місяцями зростання цін сповільниться.

Курс валют: зафіксували та втримали

Протягом року курс національної валюти проти долара девальвував майже на 50%. Негативних чинників, які до цього призвели, було вдосталь: зокрема, і зростання емісії грошей для фінансування дефіциту бюджету, і зменшення золотовалютних резервів, і прискорення інфляції. Станом на кінець грудня, вартість долара становить трохи більше 40 гривень. Водночас, безготівковий курс нацвалюти до долара складає близько 37,5 грн. Від лютого 2022 року Нацбанк кілька разів фіксував курс гривні, аби врівноважити попит на ринку та вгамувати паніку українців. Наразі в Нацбанку вважають, що утримання курсу гривні допомогло взяти під контроль валютний ринок. А голова НБУ Андрій Пишний заявляв, що фіксований курс утримуватимуть ще деякий час.

Банківська система: стабільна попри війну

Банківська система України, із початком повномасштабної війни, продемонструвала неабияку стійкість, особливо у порівнянні із кризою 2014-2015 років. Тоді, через анексію Криму, війну на Донбасі та триразовудевальвацію гривні збанкрутували сотні банків. Цього року, попри масштабні бойові дії та економічні потрясіння — з ринку вийшли лише поодинокі фінустанови.  

Водночас, навіть під час війни, зростає довіра вкладників. Зокрема, від початку бойових дій обсяги гривневих вкладів населення зросли на 37%, бізнесу — на 11%, повідомив член Ради НБУ Василь Фурман.

Попри те, що банківська система вже оговталась від потрясіння війни, перед банками постав новий виклик — можливі блекаути через російські обстріли енергетичної інфраструктури, тобто забезпечення безперервної роботи банків у періоди тривалої відсутності електрики.  

Очікуємо на відновлення економіки у 2023

За словами Міністра Фінансів України Сергія Марченка, робота бізнесу, порівняно із першими місяцями війни, суттєво відновилась, а підприємств, готових платити податки — дедалі більшає.

Це свідчить про те, що бізнес адаптується до умов війни та перебоїв з електроенергією. У відповідь на відключення світла — купує генератори та оптимізує роботу, щоб і надалі отримувати прибутки.  

Тож, показник ВВП наступного року може почати незначне відновлення. Зокрема, Світовий банк покращив прогноз зростання внутрішнього валового продукту до 3,3%, а от МВФ — прогнозує лише 1% зростання  

Позитивні прогнози, утім, дійсні лише за умови припинення ракетних атак на енергетику, певен Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль. В найгіршому ж випадку, падіння ВВП у 2023му, на його думку, може становити 3—9% порівняно із цим роком.

Антикризова програма

На відміну від попередніх програм співпраці із МВФ, які були спрямовані на розвиток реформ, нова програма Stand By насамперед призначена допомогти Україні пережити коронавірусну кризу. Вона передбачає кредит у 5 млрд доларів, який наша держава отримає впродовж 18 місяців.

«Нова програма стане опорою для зусиль влади щодо подолання наслідків кризи, забезпечуючи при цьому макроекономічну стабільність і зберігаючи досягнення на сьогодні. Разом із підтримкою з боку Світового банку і Європейського союзу це допоможе задовольнити великі потреби у фінансуванні», – зауважила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва.

Відповідно до умов програми, гроші надходитимуть частинами. До кінця 2020 року МВФ перерахує 3,5 млрд доларів, решту – наступного року. Рішення про виділення першого траншу уже ухвалене. Попередньо він мав становити 1,9 млрд доларів, однак президенту Володимиру Зеленському вдалось домовитись про збільшення суми до 2,1 млрд доларів.

«Я пояснив, що ситуація складна, і нам не вистачає грошей. І ми через великі кредити минулих часів повинні виплачувати страшенні відсотки. Тому я дуже просив і наполягав, щоб ми знайшли порозуміння й збільшили перший транш», – розповів Володимир Зеленський.

Варто зауважити, що Міжнародний валютний фонд кредитує не просто так. Раніше МВФ давав гроші Україні за виконання конкретних кроків: ухвалення пенсійної реформи (підвищення пенсійного віку), відкриття ринку землі, створення Антикорупційного суду, запуск приватизації держпідприємств тощо.

Нинішня програма стала можливою після ухвалення Верховною Радою «антиколомойського» закону, який унеможливлює повернення ПриватБанку до рук попереднього власника. Утім, інших особливих умов цього разу МВФ не висуває. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, фонд не вимагає підвищувати пенсійний вік чи ціну на газ для населення, яка наразі зафіксована на рівні 6,6 тис. грн за тисячу кубометрів.

Як зазначив прем’єр-міністр, нинішній Меморандум із МВФ передбачає розвиток тих напрямків,  які передусім необхідні самій українській державі.

«Вони доволі прості, але важливі для України. Це боротьба з корупцією, це збалансована політика в бюджетній сфері. Україна, як держава, зацікавлена у впровадженні цих змін», – зазначив Денис Шмигаль.

Виплатити борги і забезпечити «соціалку»

Насамперед гроші від МВФ підуть на компенсацію дефіциту державного бюджету. За перші 5 місяців 2020 року він сягнув 47,9 млрд грн. А річні обсяги заплановані на рівні 298,4 млрд гривень, що втричі більше, ніж було закладено у першій версії держбюджету. Дефіцит зріс через спад економіки на тлі епідемії коронавірусу.

Загалом президент та уряд не підтримують політику міжнародних запозичень і неодноразово наголошували, що планують розрахуватися із боргами та в перспективі не брати іноземних кредитів. Втім, пандемія COVID-19 внесла корективи у ці плани. Як стверджують експерти, без допомоги МВФ Україні загрожував би дефолт або щонайменше – скорочення соціальних виплат.

«В першу чергу угода дозволить нам забезпечити фінансування дефіциту держбюджету. Результат, переконаний, відчує також кожний громадянин. Ми зможемо впевнено профінансувати зарплати, пенсії, доплати лікарям, підтримати соціально вразливих українців», – наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.

Крім того, гроші будуть спрямовані на фонд боротьби з коронавірусом, підтримку сфери охорони здоров’я, а також на допомогу малому та середньому бізнесу.

Також програма передбачає витрати на створення прозорого і конкурентного бізнес-середовища, а саме: фіскальні реформи і формування органу фінансових розслідувань. Кошти МВФ підуть і на зміцнення банківської системи. Зокрема, на підсилення гривні та фінансової спроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тощо.

«Програма буде зосереджена на забезпеченні середньострокової бюджетної стійкості, збереженні незалежності центрального банку та гнучкого обмінного курсу, а також на підвищенні фінансової стабільності при відшкодуванні витрат, пов’язаних із резолюціями банків», – уточнила директорка МВФ Крісталіна Георгієва.

Окремим пунктом угоди є також фінансування антикорупційної політики і протидії відмиванню коштів та фінансовому тероризму.

Експерти наголошують, що кредит від МВФ має репутаційний бонус для України. Для інших країн світу та міжнародних організацій довіра фонду є сигналом надійності України як партнера.

«Наявність цієї програми відкриває державі можливості отримувати фінансування від інших партнерів. Зокрема, від Світового банку за формулою 700 млн доларів + 300 млн доларів, макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 1,7 млрд євро = 500 млн євро + 1,2 млрд євро», – пояснив Сергій Марченко.

Звичайно, міжнародні кредити не є панацеєю для економіки. Подолавши нинішню кризу, надалі Україна повинна покладатись на внутрішні ресурси, зокрема, через викорінення корупції, детінізацію економіки та прозору владу.

Зобов’язання проводити реформи

Упродовж 2019 року Україна співпрацювала з МВФ на умовах програми stand-by. Вона передбачала економічну підтримку строком на 14 місяців і обсягом 3,9 млрд доларів. Ця позика була подушкою для української економіки, допомогла пережити країні двоє виборів і не допустити кризи.

Уже після зміни влади уряд Олексія Гончарука почав перемовини з МВФ про програму розширеного фінансування. Вона потрібна для пришвидшення економічних реформ і подальшого виходу з програм кредитування.

Цієї осені експерти фонду двічі приїжджали до України, щоб оцінити темпи економічних реформ і провести перемовини з урядовцями. На початку грудня прес-служба Президента повідомила про те, що сторони нарешті досягли домовленості щодо нової програми співпраці.

«Втішений, що ми знайшли повне порозуміння і наш турборежим отримав високу оцінку з боку МВФ. Нова програма співпраці з Міжнародним валютним фондом має на меті пришвидшити економічне зростання, активно викорінювати корупцію та підвищити добробут кожного українця», – зазначив Володимир Зеленський після повідомлення про нову угоду.

Експерти зауважують, що продовження співпраці з фондом стало можливим тільки завдяки проведенню Україною низки реформ. Зокрема, країна вже виконала домашнє завдання щодо ухвалення закону про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, формування незалежних наглядових рад у державних банках, реформи податкових та митних органів. Також у співпраці з МВФ велике значення мають продовження земельної, антикорупційної та судової реформ.

«Президент і я погодилися, що економічний успіх України вирішальним чином залежить від зміцнення верховенства права, зростання доброчесності судової влади та зменшення ролі зацікавлених інтересів в економіці. Також перш за все необхідно захистити здобутки, досягнуті в процесі очищення банківської системи, та за рахунок санації банків компенсувати витрати, понесені платниками податків», – підкреслила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва.

За її словами, попри домовленість з українським урядом, програму ще має затвердити Рада директорів МВФ, і після цього буде підписано меморандум. Тож перший транш від кредитора Україна може отримати орієнтовно у лютому 2020 року.

Навіщо Україні гроші МВФ?

Кредитні гроші – це кошти на випадок економічних проблем, вони не використовуються і йдуть у резерви Національного банку України. Кредити допомагають поповнити золотовалютні резерви і тим самим зміцнити систему державних фінансів. Аби відмовитись від позик і мати власні резерви, Україна повинна досягти зростання економіки.

«За сценарію, якщо програми МВФ не буде, Україна потребуватиме 7 мільярдів доларів, щоб закрити потреби у зовнішньому фінансуванні, це створить значний девальваційний тиск на гривню», – зауважує заступниця головного економіста Міжнародного інституту фінансів  Еліна Рибакова.

Міністр фінансів Оксана Маркарова запевняє, що зараз стан української економіки стабільний і за умов залучення достатньої кількості інвестицій через кілька років країна зможе більше не потребувати допомоги МВФ.

«Вартість запозичень знижується, але все ж ми ще не там, де ми можемо сказати, що ми повністю самодостатні. Тому ця програма на 3 роки, це, як ми у себе називаємо, остання програма, яку ми не закінчимо на півдорозі, а ми її завершимо, і вже наше співробітництво з МВФ – буде у якості країни-учасниці, яка не потребує нового кредитування», – сказала міністр фінансів.

Експерти погоджуються, що за належного темпу економічних реформ, з 2023 року Україна зможе забезпечувати себе сама. Водночас слід пам’ятати, що підтримка міжнародних організацій – це не тільки гроші, а й репутаційна складова.

«Економічні експерти і інвестори кажуть, що програма з МВФ потрібна. Але одночасно багато неекономістів пропонують «послати» МВФ. На мою думку, пропозиції «послати» МВФ є безвідповідальними, або робляться тими, хто не розібрався в суті ролі МВФ для України. Насправді, питання з МВФ не про гроші. А про довіру до економіки України. Є підтримка МВФ – є довіра внутрішніх та міжнародних інвесторів до стану української економіки та програми розвитку економіки, а також до дій керівництва держави. Вже, як наслідок – інвестиції та міжнародна торгівля», – зауважує міністр економіки Тимофій Милованов.

Співпраця з МВФ – це можливість для української економіки міцніше стати на ноги. Тож експерти радять не шукати зради там, де її нема.

МВФ і Антикорупційний суд

Однією із найважливіших подій у Давосі була зустріч Петра Порошенка із директоркою-розпорядницею МВФ Крістіною Лагард. Як зазначив глава держави, з 2014 року МВФ надав нашій державі 8,7 млрд доларів фінансової підтримки. Щоб їх отримати, влада виконала низку вимог: реформувала поліцію, створила антикорупційні органи, розпочала зміни у судочинстві тощо. За останні півроку була проведена також освітня і пенсійна реформи, розроблені закони про приватизацію та державні закупівлі. Однак ще залишається виконати одну з ключових вимог МВФ – створити Антикорупційний суд.

Після переговорів Крістін Лагард заявила, що «зустріч із Президентом Порошенком та членами його команди була дуже продуктивною», і вона сподівається на завершення обіцяних реформ.

«Я особливо ціную майбутнє призначення незалежного та постійного керівника НБУ, оскільки це дуже необхідно», – наголосила директорка-розпорядниця МВФ, маючи на увазі Якова Смолія, кандидатуру якого на посаду голови НБУ Президент уже вніс на розгляд Верховної Ради.

У свою чергу Петро Порошенко підтвердив, що питання створення антикорупційної інфраструктури, зокрема й Антикорупційного суду, обговорювалося під час багатьох зустрічей у Давосі.

Міжнародні партнери

У Давосі Петро Порошенко обговорив подальшу співпрацю України із низкою фінансових установ, зокрема зі Світовим банком. За словами глави держави, результати розмови з президентом організації Джим Йонг Кімом «дозволяють нам з оптимізмом дивитися в майбутнє».

Українська делегація також провела перемовини із президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті, запропонувавши йому приділити більше уваги приватному сектору та децентралізації в нашій державі.

Крім того, у Давосі Петро Порошенко зустрівся із президентами Польщі та Литви, прем’єр-міністрами Хорватії та Великої Британії, держсекретарем США, а також лідерами Балтійських та Балканських країн. Із президентом Швейцарії Петро Порошенко обговорив важливість активнішої взаємодії щодо повернення в Україну заморожених активів, які були незаконно виведені колишніми українськими посадовцями. А з прем’єр-міністром Нідерландів глава держави скоординував зусилля, спрямовані на покарання винних у збитті МН-17.

Потенційні інвестори

Вперше цього року на Всесвітньому економічному форумі під гаслом «Україна: Креативність. Інновації. Можливості» працював Український Дім. Там бізнесмени представили вітчизняні проекти у сферах штучного інтелекту, блокчейну та науки про дані. Зокрема, справжнім хітом стали українські інтерактивні столи для ресторанів.

«Український дім у Давосі – це чудова нагода продемонструвати світовій діловій та політичній еліті потенціал України у сфері новітніх технологій та креативних індустрій», – пояснив виконавчий директор Асоціації «ІТ України» Олександр Кубраков.

Загалом, за даними Адміністрації Президента, під час форуму понад 80 провідних компаній світу звернулися з пропозицією про зустріч з українською делегацією.

«Я пишаюсь тим, що цього року вперше я отримав багато запитів від іноземних інвесторів з пропозиціями про зустрічі. Велика кількість великих гравців інвестиційного ринку. Цього ніколи досі не відбувалось», – підсумував Петро Порошенко під час «Українського сніданку» в Давосі.

Більшість інвесторів, із якими зустрівся Президент під час форуму, хотіли б вкласти кошти у розвиток портової та дорожньої інфраструктури, харчову та переробну галузь, а також енергоефективні технології в Україні. Власне, така зацікавленість іноземних бізнесменів ще раз підтверджує той факт, що Україна повинна пришвидшити реформи, зокрема у податковій та агропромисловій галузях.

Нові санкції проти РФ

Американська сторона позитивно оцінила зустріч двох глав держав. Адміністрація Порошенка у свою чергу заявила, що США підтвердили підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, а також боротьбу нашої держави за свободу і демократію. Одним із сигналів такої підтримки стало розширення санкційного списку проти Росії через агресію щодо України. Документ Трамп підписав у день візиту Порошенка.

«Це надзвичайно важливо і невипадково, що саме під час перебування української делегації Сполучені Штати Америки запровадили нові санкції», – підкреслив Президент України за підсумками зустрічі з американським лідером.

Речник Білого дому Шон Спайсер також підтвердив, що санкції проти РФ зберігатимуться, доки вона не виведе свої війська і бойовиків із Донбасу. У відповідь на питання про візит українського Президента і позицію Трампа щодо того, чи Росія повинна покинути схід України і чи є вона агресором у конфлікті на Донбасі, Спайсер відповів ствердно. «Я вважаю, що ми дали чітко зрозуміти, що так, очевидно», – підсумував речник Білого дому.

За словами Порошенка, під час переговорів обговорювались два блоки питань: мирне врегулювання конфлікту на Донбасі (Мінський процес) і взаємодія у впровадженні реформ в економічній сфері.

Аналітики побачили у зустрічі Порошенка і Тампа чіткий сигнал світові, що новий господар Овального кабінету не змінюватиме попередньої політики підтримки Києва і не зближуватиметься з Росією коштом України. На думку співдиректора програми Атлантичної ради «Україна в Європі» Адріана Каратницького, таким чином Трамп намагається відбілитись від закидів у «проросійських сентиментах».

«Той факт, що зустріч Дональда Трампа із Петром Порошенком передує зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним – це тріумф української дипломатії», – переконаний експерт.

Американське вугілля та військова співпраця

Як розповіли в Адміністрації Президента, за 36 годин відбулися зустрічі з ключовими гравцями верхівки США – Віце-президентом США Майклом Пенсом, Державним секретарем Рексом Тіллерсоном, Міністром оборони Джеймсом Меттісом, Міністром торгівлі Вілбуром Россом та Міністром енергетики Ріком Перрі.

За результатами перемовин Україна очікує візити кількох ключових членів нової адміністрації президента США, а також декількох міністрів. Мета цих візитів – угоди про співпрацю між Україною та США.

«Будуть підписані дуже важливі угоди. В тому числі і угоди із оборонного співробітництва, включаючи угоду про оборонні закупівлі і угоду про військово-технічну співпрацю», – прокоментував Петро Порошенко.

Між іншим, голова Верховної Ради Андрій Парубій анонсував також можливу безпекову угоду із США. За її умовами країни будуть проводити  спільні військові операції, науково-технічні розробки, а також США можуть розмістити свої військові резерви на території нашої держави. Він зазначив, що така угода також передбачає прерогативу у наданні оборонної летальної зброї.

Крім того, під час зустрічей у США українська делегація погодила активізацію співпраці з питань енергетичної безпеки та ядерної енергетики, зокрема щодо будівництва заводу зберігання ядерних відходів. Також сторони домовилися про закупівлю вугілля із Луїзіани, яке має компенсувати втрату шахт на окупованих Росією територій Донбасу. Усе це, як зауважують експерти, дозволить позбутися енергетичної залежності від Росії.

Також керівництву США був переданий лист від родичів українських заручників, які незаконно утримуються у в’язницях на окупованих територіях та в Росії.

Серед інших важливих зустрічей у США слід також згадати перемовини Порошенка із президентом групи Світового банку Джимом Йонгом Кімом та директоркою-розпорядницею МВФ Крістін Лагард. Під час обох зустрічей порушувалося питання фінансування програми реформ в Україні.

Вірогідно, майбутні українсько-американські дискусії точитимуться довкола впровадження реформ в Україні, військової співпраці та ширшого залучення Америки до припинення російської агресії в Україні.

Що потрібно знати про транші МВФ?

На сьогодні Міжнародний валютний фонд є головним партнером України. Його вимоги викликають багато критики та суспільного невдоволення, оскільки співпраця з МВФ спонукає владу до «непопулярних» методів боротьби з кризою в економіці та державному управлінні: скороченню соціальних виплат, проведенню реформ, збільшенню податків, продажу землі, приватизації державних підприємств тощо.

Втім логіка таких рекомендацій проста: скрутні часи вимагають радикальних заходів. Позики від МВФ – це тривожна «валізка», до якої вдаються у разі проблем, а його вимоги – це інструмент убезпечення від проблем в подальшому, щоб не виникало потреби знову лізти у «валізку». Фонд може коригувати вимоги, якщо країна-позичальник запропонує кращий варіант. Так, як це сталося з проектом пенсійної  реформи: МВФ пішов на поступки і наразі погодився не наполягати на подальшому збільшенні пенсійного віку. Було заплановано зменшувати дефіцит Пенсійного фонду за рахунок інших компенсаційних механізмів.

Якщо прослідкувати за повідомленнями в ЗМІ, виникає хибне враження, що Україна лише бере позики, віддавати які доведеться нашим онукам та правнукам. Втім, насправді держава виконує свої зобов’язання перед іноземними кредиторами навіть за скрутних часів. У травні 2014 року Україна розрахувалася за великим кредитом «Стенд-бай», який одержала ще у 2008 – 2009 рр. А наступного року розпочне погашення траншів, виділених у 2014 – 2015 рр.

МВФ – не єдина міжнародна організація, в якій може кредитуватися Україна. Але, за словами аналітиків, в інших інстанціях відсоткова ставка буде набагато вищою.

«Гроші МВФ найдешевші. Це близько 3% річних у валюті, – пояснив в одному з інтерв’ю Андрій Новак, голова Комітету економістів України. – Україна нині є державою, на території якої відбуваються військові дії. Для фінансового світу це підвищені ризики». А співпраця з МВФ робить Україну в очах міжнародних партнерів стабільним гравцем, а також сприяє покращенню її інвестиційного клімату та зміцненню платоспроможності.

Куди йдуть ці гроші?

Останні фінансові вливання від МВФ будуть направлені на збільшення золотовалютних запасів держави. А це, на думку економістів, зміцнить позиції гривні та дозволить підтримувати її стабільний курс. За міжнародними стандартами резерви мають бути не меншими за тримісячний обсяг імпорту. За даними НБУ, після отримання коштів МВФ та ЄС наші резерви лише за місяць зросли з 15,1 млрд до 16,7 млрд доларів. Такий показник покриває 3,6 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України на міжнародній арені та поточних операцій уряду і Національного банку. Крім того, це максимальна сума золотовалютних запасів, починаючи з середини 2014 року.

Така підтримка Заходу стала можливою завдяки глобальним змінам, на шлях яких стала Україна – стверджують експерти та чиновники.

«Це чергове визнання українських реформ!» – прокоментував подію Президент України Петро Порошенко.

За словами високопосадовців, виділення чергового траншу означає, що обидві сторони дотримуються своїх зобов’язань і Фонд позитивно оцінює результати, яких вже досягла наша держава.

Позики також необхідні Україні для зміцнення економічної ситуації.

«Якщо не брати кредити – економіка буде розвиватися набагато повільніше або взагалі буде в стані стагнації. Для розвитку треба інвестиційний або кредитний ресурс», – розповів Андрій Новак.

І хоча транші МВФ не призводять до безпосереднього росту ВВП, втім, як один з макроекономічних факторів стабільного функціонування економіки, серйозно впливають на його динаміку. З огляду на це, експерти Світового банку передбачають економічне зростання в Україні на рівні 2% ВВП у 2017 році. В організації також зазначають, що ці показники можуть бути і вищими.

«У нас є й добрі новини: прискорення темпів проведення реформ може пришвидшити зростання економіки України до 4% у найближчі два роки», – пояснив Фарук Кхан, керівник програми Світового банку по Білорусі, Молдові та Україні.

А як щодо грошей ЄС?

Наразі Європейський Союз виділяє Україні кошти в рамках третьої програми макрофінансової допомоги, яка була підписана у травні 2015 р. Її загальний обсяг – 1,8 млрд євро. Основне їхнє призначення: покриття дефіциту держбюджету. Другий транш за цією програмою у розмірі 600 млн євро був переказаний на рахунки НБУ 4 квітня цього року.

«Це понад 18 млрд грн для бюджету. Ці кошти допоможуть побудувати сильну економіку», – резюмував Володимир Гройсман, голова уряду.

Умови ЄС щодо кредитування також викликають багато дискусій у суспільстві. Зокрема, жвава полеміка виникла навколо вимоги Євросоюзу скасувати мораторій на продаж лісу-кругляка як такий, що суперечить принципам вільної торгівлі. Втім незаконна лісозаготівля та контрабанда деревини за кордон відбувається попри заборону. А співпраця з ЄС може сприяти посиленню контролю у цій сфері.

Не слід також забувати, що завдяки валютним вливанням ЄС зміцніли макроекономічні показники України та з’явилася тенденція до зменшення дефіциту держбюджету. Так, за оцінками Світового банку, цей показник може знизитися з 3,1% ВПП до 2,4% ВВП за 2017 – 2019 рр.

За словами Валдіса Домбровскіса, віце-президента Європейської комісії, виплатою цього траншу ЄС підтверджує давню прихильність до підтримки України в її зусиллях щодо збереження стабільності та забезпечення економічного відновлення у державі.

«Україна виконала чудову роботу зі стабілізації та реформування економіки, незважаючи на збройний конфлікт, що розгортається на її землі. Ми хочемо бачити тривалу позитивну тенденцію реформ в Україні», – підсумував єврокомісар.