Американські локомотиви на українських коліях

Минулого року українські потяги перевезли 206,6 млн пасажирів і 339,5 млн тонн вантажу. Переважно це ще радянські вагони, які потребують якщо не повної заміни, то суттєвого оновлення. Саме тому цього року «Укрзалізниця» планує витратити 18 млрд грн на модернізацію рухомого складу: як пасажирського, так і вантажного. Крім того, близько 10 млрд грн передбачено на 6 інфраструктурних проектів, серед яких електрифікація та реконструкція колій.

«Минулого і позаминулого року саме питання роботи нашої тяги, дефіциту вагонів, недостатнього фінансування пасажирського господарства було одним із найгостріших питань функціонування залізниці, і з цього приводу була найбільша кількість нарікань як із боку вантажовласників, так і з боку пасажирів», – наголосив в.о. «Укрзалізниці» Євген Кравцов.

Перші інвестиції у новий рухомий склад уже зроблені. 23 лютого «Укрзалізниця» уклала рамкову угоду з американською компанією General Electric вартістю 1 млрд доларів. Строк дії угоди – 15 років. Як розповів Президент Петро Порошенко, який був присутній на підписанні, початок угоді поклав його візит до США у червні 2017 року.

«Ми домовилися з президентом США Дональдом Трампом про співпрацю у кількох сферах: оборони, енергетики, машинобудуванні, транспортному будуванні. Я запросив компанію General Electric увійти до Інвестиційної ради, і ми домовилися про співпрацю між залізницею і General Electric», – повідомив Порошенко.

За словами глави держави, договір передбачає придбання, модернізацію та спільне виробництво 300 локомотивів. Тобто, крім виготовлення 225 нових локомотивів, General Electric займеться технічним оновленням 75 українських тепловозів. Уже цього року «Укрзалізниця» отримає 30 американських локомотивів у фінансовий лізинг. У майбутньому певну частину техніки планується виробляти на українських заводах (одним із варіантів є Крюківський вагонобудівний завод).

«Перша партія з 30 локомотивів передбачає локалізацію виробництва на рівні 10%, в подальшому локалізація має вирости до 40%. Це створення нових робочих місць і інвестиції в українську економіку», – зазначив Міністр інфраструктури Володимир Омелян.

За словами Посла США в Україні Марі Йованович, угода з General Electric вигідна як США, так Україні, оскільки створить нові робочі місця і допоможе інтеграції економік двох країн. Однак це не єдиний амбітний проект Мінінфраструктури, пов’язаний із США.

Hyperloop по-українськи

Окрім американських локомотивів, в Україні може з’явитись абсолютно нова швидкісна транспортна система за принципом Hyperloop. Це – швидкісний транспорт, який має вигляд наземного трубопроводу із вакуумом, всередині якого рухаються капсули з пасажирами. За задумом Ілона Маска, новий вид транспорту може замінити високошвидкісну залізницю чи авіасполучення, оскільки швидкість капсул може коливатися від 400 до 1220 км/год.

Щоб втілити цю ідею, Міністерство інфраструктури запускає проект транспортних інновацій HypeUA. До ініціативи долучаються спеціалісти Національної академії наук, ДК «Укроборонпром», Octagonal Corporation, ВО «Південмаш», ПАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування», Агентство розвитку Дніпра та інші організації.

Проект HypeUA, за словами Володимира Омеляна, передбачає створення інноваційного середовища для розвитку транспортних стартапів. Базою для цього має стати аерокосмічний кластер у Дніпрі, в якому побудують півкілометрову тестову трубу. За словами керівника HypeUA Олександра Озерана, вартість тестового майданчика обійдеться від 11 до 17 млн доларів.

«Наші економісти та інженери підрахували, що будівництво Hyperloop мінімум в два рази дешевше, ніж будівництво євроколії», – зазначив він.

Частина експертів і ЗМІ досить скептично зустріла такі новини, пригадавши досі не добудоване метро у столиці і загалом утопічні обіцянки політиків. Журналісти сумніваються, що проект справді буде реалізований. А директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк вважає, що сьогодні слід дбати про модернізацію вже наявної інфраструктури, а не витрачати гроші на дорогий експеримент.

Однак у міністерстві запевняють, що мають чітку стратегію. Зокрема, проект будуть втілювати у три стадії. На першому етапі науковці вивчатимуть економічну й технологічну доцільність використання Hyperloop в Україні. Вираховуватимуть його ризики і потенціал. Лише після цього команда HypeUA перейде до другої стадії, а саме: тестового будівництва. Причому, за приватні, а не державні  кошти. Автори проекту планують залучити під будівництво венчурні інвестиції. У разі успішного запуску тестового майданчика розпочнеться промислове виробництво вакуумної залізниці.

Тарифи на Hyperloop, зауважують експерти, коливатимуться залежно від окупності цього проекту. За підрахунками виконавчого директора Українського інституту майбутнього Віктора Андрусіва, квиток може коштувати 500-600 грн, якщо термін окупності проекту розтягнути на десятки років. Водночас, якщо вкладені у проект гроші потрібно буде повернути швидко, то ціна квитка може сягнути 4 тисячі гривень.

Наразі, експерти не прогнозують, коли Hyperloop може з’явитися в Україні. Однак сходяться на думці, що модернізації українській залізниці не уникнути.

МВФ і Антикорупційний суд

Однією із найважливіших подій у Давосі була зустріч Петра Порошенка із директоркою-розпорядницею МВФ Крістіною Лагард. Як зазначив глава держави, з 2014 року МВФ надав нашій державі 8,7 млрд доларів фінансової підтримки. Щоб їх отримати, влада виконала низку вимог: реформувала поліцію, створила антикорупційні органи, розпочала зміни у судочинстві тощо. За останні півроку була проведена також освітня і пенсійна реформи, розроблені закони про приватизацію та державні закупівлі. Однак ще залишається виконати одну з ключових вимог МВФ – створити Антикорупційний суд.

Після переговорів Крістін Лагард заявила, що «зустріч із Президентом Порошенком та членами його команди була дуже продуктивною», і вона сподівається на завершення обіцяних реформ.

«Я особливо ціную майбутнє призначення незалежного та постійного керівника НБУ, оскільки це дуже необхідно», – наголосила директорка-розпорядниця МВФ, маючи на увазі Якова Смолія, кандидатуру якого на посаду голови НБУ Президент уже вніс на розгляд Верховної Ради.

У свою чергу Петро Порошенко підтвердив, що питання створення антикорупційної інфраструктури, зокрема й Антикорупційного суду, обговорювалося під час багатьох зустрічей у Давосі.

Міжнародні партнери

У Давосі Петро Порошенко обговорив подальшу співпрацю України із низкою фінансових установ, зокрема зі Світовим банком. За словами глави держави, результати розмови з президентом організації Джим Йонг Кімом «дозволяють нам з оптимізмом дивитися в майбутнє».

Українська делегація також провела перемовини із президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті, запропонувавши йому приділити більше уваги приватному сектору та децентралізації в нашій державі.

Крім того, у Давосі Петро Порошенко зустрівся із президентами Польщі та Литви, прем’єр-міністрами Хорватії та Великої Британії, держсекретарем США, а також лідерами Балтійських та Балканських країн. Із президентом Швейцарії Петро Порошенко обговорив важливість активнішої взаємодії щодо повернення в Україну заморожених активів, які були незаконно виведені колишніми українськими посадовцями. А з прем’єр-міністром Нідерландів глава держави скоординував зусилля, спрямовані на покарання винних у збитті МН-17.

Потенційні інвестори

Вперше цього року на Всесвітньому економічному форумі під гаслом «Україна: Креативність. Інновації. Можливості» працював Український Дім. Там бізнесмени представили вітчизняні проекти у сферах штучного інтелекту, блокчейну та науки про дані. Зокрема, справжнім хітом стали українські інтерактивні столи для ресторанів.

«Український дім у Давосі – це чудова нагода продемонструвати світовій діловій та політичній еліті потенціал України у сфері новітніх технологій та креативних індустрій», – пояснив виконавчий директор Асоціації «ІТ України» Олександр Кубраков.

Загалом, за даними Адміністрації Президента, під час форуму понад 80 провідних компаній світу звернулися з пропозицією про зустріч з українською делегацією.

«Я пишаюсь тим, що цього року вперше я отримав багато запитів від іноземних інвесторів з пропозиціями про зустрічі. Велика кількість великих гравців інвестиційного ринку. Цього ніколи досі не відбувалось», – підсумував Петро Порошенко під час «Українського сніданку» в Давосі.

Більшість інвесторів, із якими зустрівся Президент під час форуму, хотіли б вкласти кошти у розвиток портової та дорожньої інфраструктури, харчову та переробну галузь, а також енергоефективні технології в Україні. Власне, така зацікавленість іноземних бізнесменів ще раз підтверджує той факт, що Україна повинна пришвидшити реформи, зокрема у податковій та агропромисловій галузях.