Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів

У ніч на 3 жовтня російські війська вдарили по газовидобувній інфраструктурі Харківської та Полтавської областей 35 ракетами та 60 дронами. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький назвав цю атаку однією з наймасштабніших від початку повномасштабної війни.

“Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що використовуються для забезпечення нормального життя людей. Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку. Внаслідок цієї атаки, значна частина наших об’єктів пошкоджена. Частина руйнувань — критична”, — зазначив Корецький.

5 жовтня Росія повторила удар. Наступного дня Президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єром Нідерландів заявив, що Росія буде робити все, щоб ми не могли займатися видобутком нашого газу. “Все це захистити буде складно,” — застеріг Зеленський. 

Газ доведеться імпортувати

Згідно з оцінками Bloomberg, нещодавні російські удари вивели з ладу понад 60% внутрішнього газовидобутку України, що змусить країну витратити до 1,9 мільярда євро (2,2 млрд доларів) на імпорт палива.
Якщо удари продовжаться, Україна очікує, що до кінця березня їй потрібно буде закупити приблизно 4,4 мільярда кубометрів газу вартістю майже 2 мільярди євро, за словами джерел, знайомих з деталями. Це еквівалентно майже 20% річного споживання України. 

“Ми плануємо ще на відсотків 30, якщо нам вдасться, збільшити можливості імпорту. Все залежатиме від того, наскільки ми зможемо відновитися,” — сказала Міністерка енергетики України Світлана Гринчук.

За інформацією Гринчук, в України є фінансовий ресурс для того, щоб забезпечити у повному обсязі імпорт газу, оскільки залучила позики на 500 мільйонів доларів від ЄБРР і на 300 мільйонів доларів від Європейського інвестиційного банку. 

Чи підвищать тарифи?

Попри потребу в мільярдних закупівлях, українська влада не планує змінювати ціну на газ для населення. Наразі становить 7,96 грн за кубометр за тарифним планом “Фіксований” від Нафтогазу. Така ціна діятиме до 30 квітня 2026 року.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса називає це “щастям популізму”. “Можна сказати, що за все заплатить європа. Чи заплатить, чи ні питання відкрите, але сказати то можна. А поки махнути рукою і закрити очі, не дивлячись у сторону фінансів Нафтогаза, який буде купляти дорого і продавати дешево,” — написав Фурса на своїй сторінці у соцмережі.

А за словами директора Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослава Павлюка, відмова від підвищення тарифів призведе до того, що замість модернізації тепломереж, місцеві бюджети змушені будуть покривати тарифну дірку. Павлюк прогнозує, що цієї зими опалення буде нерівномірним у різних містах, а температура у батареях — нижчою. “Замерзнути не замерзнемо, але буде холодніше, аніж зазвичай.” — певен Павлюк. 

Ушкодження більші, ніж у попередні роки

Масштаб ворожих атак на об’єкти енергетики цьогоріч більший, ніж у попередні два роки. Так, 22 березня Росія поцілила по найбільшій ГЕС України — ДніпроГЕС у Запоріжжі. Також росіяни атакували Харківську ТЕЦ-5. 11 квітня росіяни випустили понад 80 ракет та дронів по об’єктах критичної інфраструктури Харкова та області. Тоді ж критично пошкодили Трипільську ТЕЦ на Київщині, яка живила кілька областей. 27 квітня зазнали атак енергооб’єкти в Дніпропетровській, Івано-Франківській та Львівській областях. А в ніч на 8 травня під масовані обстріли потрапили об’єкти генерації та передачі електроенергії на Полтавщині, Кіровоградщині, Львівщині, Прикарпатті та Запоріжжі. 

Водночас, збільшилися і обсяги пошкоджень енергооб’єктів. “Масштаб пошкоджень, на жаль, співставний, і навіть, якщо казати про генерацію, про електростанції, — він навіть перевершив масштаб минулорічних уражень”, — зазначив під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК “Укренерго”.

Уряд створив Штаб підготовки до опалювального сезону

8 травня Кабінет міністрів створив Штаб підготовки до наступного опалювального сезону: до його складу увійшли працівники ключових міністерств та відомств, народні депутати та представники громад. Штаб координуватиме всі роботи з подолання наслідків російського енергетичного терору, модернізації та адаптації паливно-енергетичного комплексу до нових викликів. “Зробимо усе, щоб наступної осені та взимку в оселях усіх українців було світло і тепло, а підприємства мали доступ до електропостачання”, — заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

А міністр енергетики Герман Галущенко на засіданні координаційної групи G7+ заявив, що одночасно з ремонтами, Україна планує нарощувати потужності генерації. “Це питання нашого виживання наступної зими”, — зазначив міністр. Галущенко звернувся до учасників засідання з пропозицією розглянути можливості передачі Україні вживаного енергетичного обладнання. Адже виробництво нового потребує часу, а потреба у відновленні термінова, наголосив міністр. 

За прогнозами НБУ — дефіцит електроенергії становитиме 5–7%

То чи зможе Україна повністю відновитися до зими? На думку фахівців — однозначно ні. Так, за словами Михайла Гончара, експерта з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, запас потужностей генерації електроенергії зараз значно менший, за необхідний для безпроблемного проходження 2024-2025 року. “Окрім того, ми ж ще не можемо знати, які ще можуть бути ураження. А те, що атаки можуть мати місце, сумніву ні в кого немає”, — пояснив Гончар.

Навіть за прогнозами Національного банку України дефіцит електроенергії становитиме 5–7% протягом ІІ–IV кварталів 2024 року. Це з урахуванням імпорту та частковим відновленням та встановленням нових генерувальних потужностей.

Інтегрована система допоможе, але не врятує

Чи варто сподіватись на інтегровану енергетичну європейську систему, яка нині допомагає Україні пережити пікові навантаження, постачаючи сюди електроенергію? На думку Гончара, її може виявитися недостатньо. “Ми не знаємо, яким буде пік споживання, оскільки це залежить від погодних умов. І від того, що в нас залишиться чи відновиться. Але якщо у нас виникне хронічний дефіцит потужностей, то нічого іншого не залишиться, як обмежувати споживання електроенергії, що робиться шляхом саме віялових відключень”, — пояснює Гончар.

Європейська сторона і зараз постійно допомагає Україні. І готується допомагати й надалі. “Єдине треба пам’ятати, що нам доведеться платити європейську ціну за електроенергію, яку ми будемо купувати. Енергія не буде безкоштовною у нас”, — наголосила Олена Павленко, директорка аналітичного центру “Діксі груп” та засновниця сайту UA Energy. Крім того, дефіцит у пікові моменти може бути суттєвим. Україна спроможна імпортувати до 2 ГВт, а дефіцит у 2023 році під час обстрілів становив 4 ГВт. 

Українцям доведеться економити та більше платити

Тож фахівці радять кожному українця уже починати готуватися до наступного зимового сезону. А ще — економити електроенергію. До прикладу, щоб не дійшло до відключень у будинках, не вмикати потужних електроприладів у пікові години: з 7:00 до 10:00 та з 17:00 до 22:00.

Ймовірно, економії сприятиме і майбутнє підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів, яке прогнозує низка експертів. Мовляв, влада змушена буде піти на такий непопулярний крок, адже, в іншому разі, на Україну чекає нестача грошей для відновлення пошкоджених мереж. А це може призвести до катастрофічних наслідків під час опалювального сезону.

Які дороги треба ремонтувати під час війни?

Кожна область України відчуває на собі війну по-різному: задача доріг у західних регіонах — забезпечувати експорт та імпорт товарів, тоді як у східних та південних областях — це військова логістика та евакуаційні шляхи. Питання доцільності ремонту та будівництва доріг під час війни коментував і Президент Володимир Зеленський. За його словами, ремонт транспортної інфраструктури в умовах воєнного часу зупиняти не можна. “Сьогодні інфраструктура стає галуззю не комфорту, а необхідності та обороноздатності держави через те, що є і зброя, і зерно, і металургія”, — заявив Зеленський.

Ремонт доріг у громадах, віддалених від лінії фронту, в перші два роки війни був можливим через профіцит бюджетів громад, але ця ситуація зміниться вже цього року, оскільки Верховна Рада перерозподілила податки: “військовий ПДФО” та частина акцизного збору, з яких фінансувались ремонт та будівництво доріг, йтимуть на потреби оборони.

Але деякі дороги у 2024 році все ж полагодять. Як пояснили в Державному агентстві відновлення, установа оголосить послуги з експлуатаційного утримання шляхів, які важливі для логістики в країні. “Без належного утримання ми ризикуємо вже у найближчі місяці зіштовхнутися з ризиком зриву доставки критично важливих вантажів. Роботи з утримання мережі доріг, які ми плануємо робити, мають забезпечувати проїзд автошляхами, щоб жоден вантаж військового або гуманітарного призначення не зупинився. Експлуатаційні витрати допоможуть лише підтримувати стан автошляхів. Жодної нової дороги не буде побудовано в 2024 році, жодна дорога не буде капітально відремонтована”, — пояснили у відомстві.

Які шляхи ремонтували в прифронтових областях?

У прифронтових областях кожна дорога має критичне значення, оскільки це — логістика військових вантажів, евакуація цивільних та поранених військових. Тож їхнє утримання — це безпосереднє забезпечення потреб оборони. Що ближче лінія фронту, то більше страждає дорожнє покриття. Приміром, за перші півтора роки великої війни у Миколаївській області було пошкоджено близько 850 км автошляхів, що еквівалентно 25% доріг області. На утримання доріг місцевого значення області минулого року спрямовано 325 млн грн з державної субвенції. 264 млн грн пішло на капітальний ремонт на ділянці дороги Баштанка — Березнегувате, про що, за словами начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма, просили військові. 

Схожа проблема була і на Харківщині, де внаслідок окупації частини області та активних бойових дій дороги теж були суттєво пошкоджені. Найбільше — в Ізюмському (988 км), Куп’янському (914 км) та Чугуївському (736 км) районах. Впродовж року після деокупації області там було повністю відновлено 75 км доріг, ще на 750 км — проведено ямковий ремонт. За перші дев’ять місяців 2023 року на ремонт місцевих доріг на Харківщині було виділено 887 млн грн з державної субвенції та коштів громад.

Збитки правобережної частини Херсонської області через підрив мостів та пошкодження доріг протягом першого року війни склали близько 28 мільярдів гривень. За даними Херсонської ОВА, цьогоріч наявні можливості на утримання та ямковий ремонт доріг становлять 44 млн грн. При цьому необхідна сума на 2024 рік — 224 млн грн. У Запорізькій області утримання 382 км доріг в прифронтових районах обходиться у понад 400 млн грн, адже неокупована територія регіону — значно більша, ніж на Херсонщині.

Знищують міни, щоб транспортувати збіжжя

Військово-морські сили Болгарії та Румунії очищають від мін акваторію Чорного моря на маршруті нового українського “зернового коридору”. 7 кораблів мінно-тральної групи працюють біля берегів Болгарії. Про це на своїй сторінці у соцмережі розповів головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко. “Тристоронню ініціативу” між Болгарією, Румунією та Туреччиною для спільної боротьби з мінами у Чорному морі створили 12 жовтня цього року: міністри оборони трьох країн домовилися про це під час зустрічі у штаб-квартирі НАТО. Ініціатива  — великий крок для збільшення експорту українського зерна. Адже лише за останній час у Чорному морі одразу кілька кораблів зазнали ушкоджень через міни.  

Десятки суден за місяць

Тим часом, український коридор для транспортування збіжжя — успішно діє.  За даними  Bloomberg, від 16 вересня до 18 жовтня ним уже пройшли 32 судна, які могли вивезти близько 1,4 мільйона тонн вантажу. А за оцінками Андрія Клименка, йдеться принаймні про 42 судна, які прийшли до портів Великої Одеси із середини вересня до 22 жовтня включно. У цей  же час із портів вийшли 23 кораблі. 

Агропродукція залишається найбільшою складовою експорту через морський коридор. Як розповів під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ народний депутат та член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, Україна з середини вересня змогла експортувати 1 мільйон тонн збіжжя. 

“На жаль, це поки що невеликий об’єм того, що потребує агросектор України. Але це початок — початок українського коридору, який працює без якихось домовленостей з країною, яка обстрілює нас. Тому що ми бачимо, що домовленості, які були в Туреччини, ООН з Росією, вони, на жаль, не працюють, Росія все хоче зробити, щоб знищити наш агросектор”, — наголосив Дмитро Соломчук.

Урожай — перевищив прогнози

За словами Соломчука, попри війну цьогоріч Україні вдалося зібрати урожай, який перевищив усі прогнози. “Вже зібрано біля 54 мільйонів тонн всіх культур — олійних, зернових. На полях ще мінімум є 20 мільйонів тонн, найбільше кукурудзи, тому що її збір тільки розпочався. Жнива ще будуть тривати місяців два, через те, що вже по всій Україні задощило, цей процес буде затягуватися”, — зазначив Соломчук.

Як пояснив експерт, на обсяги врожаю цьогоріч вплинули сприятливі погодні умови та розмінування сільськогосподарських територій. “У Херсонській, Харківській областях аграрії самі багато розмінували. Там у них пройшла весняна посівна. І врожай досить хороший, порівняно з минулим роком, буде більший. Як на час війни — на високому рівні”, —  певен Дмитро Соломчук.

Ризики залишаються

Зернова угода, яку уклали за посередництва ООН і Туреччини влітку 2022 року, зірвалася в липні цього року через дії Росії. Після цього почалися систематичні обстріли портової інфраструктури України та сховищ із зерном. Проте після вдалих дій Сил Оборони України у Чорному морі, наша країна знову змогла відновити вивезення збіжжя морем. Хоча ризики для суден, які заходять до українських портів, залишаються. І йдеться не лише про вже згадані морські міни, а й про можливі атаки Росією іноземних суден. Тож, як пише Bloomberg, кораблі намагаються триматися ближче до узбережжя країн-членів НАТО: Болгарії та Румунії. А деякі судна навіть вимикають свої транспондери після прибуття в порти Одеси, щоб знизити ризики.

За один день кордон перетнули 100 тисяч людей

Лише за 24 серпня цього року західні кордони України з ЄС та Молдовою перетнули 100 тисяч людей та 21 тисяча транспортних засобів. Про це відзвітували у Державній прикордонній службі. 

З України в цей день виїхали 54 тисячі, а приїхали 46 тисяч людей. З них 42 тисячі — українські громадяни.

Загалом, як свідчать дані Опендатабот, за перше півріччя року з України виїхало 8,2 мільйони осіб, а в’їхало — 7,97 мільйонів. 

Спільний митний та прикордонний контроль

Щоб зменшити черги на україно-польському кордоні, там планують зробити спільний митний та прикордонний контроль. Про таке 22 серпня заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, це поки що буде пілотний проєкт. 

“Буде один пункт пропуску, де працюватимуть представники обох держав. Цим досягаємо більшої інтеграції в європейський простір, прискорюємо логістику, мінімізуємо корупцію”, — пояснив Шмигаль. Глава уряду додав, що Україна зробила відповідну пропозицію і Румунії.

“єЧерга” тепер працює і для пасажирських автобусів

Зменшити час перебування людей на кордоні має і послуга “єЧерга”. Із 1 серпня 2023 року вона запрацювала, зокрема, для пасажирських автобусів. Спершу скористатися нею водії могли лиш на пункті “Ягодин – Дорогуськ”. Але вже невдовзі проєкт “єЧерга” для пасажирських автобусів масштабували на 8 пропускних пукнтів. Йдеться про “Краківець – Корчова” та “Шегині – Медика”  на Львівщині, “Порубне – Сірет” та “Мамалига – Крива” у Чернівецькій області, “Ягодин – Дорогуськ” і “Устилуг – Зосин” на Волині, а також “Чоп (Тиса) – Захонь” та “Ужгород – Вишнє Нємецьке” на Закарпатті. 

Щоб перетнути кордон дані водія та автобуса треба внести в систему єЧерга на відповідному сайті. Також необхідно обрати потрібний прикордонний перехід. Реєстрація доступна за день до старту подорожі. Йдеться як і про регулярні автобусні маршрути, так і про нерегулярні. Після проходження реєстрації водій отримує конкретний час, у який має прибути на кордон. 

Від грудня минулого року і до серпня цього року єЧерга працювала виключно для вантажних авто. За цей час за допомогою послуги кордон перетнули майже 340 тисяч тисяч вантажівок.

271 влучання в енергетичні об’єкти

Від початку повномасштабного вторгнення Україна пережила 271 влучання в енергетичні об’єкти. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, у нас немає жодної ТЕС чи ГЕС, яка б минулої зими не зазнала ворожих атак. І попри самовіддану працю українських енергетиків, ефект від шкоди, яку завдали ворожі ракети та дрони — накопичився. 

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук розповів, що компанія вже 5 місяців поспіль робить поточні ремонти. “У 2023 році плануємо привести до ладу 27 блоків ТЕС. Також потрібно відновити 1,4 ГВт генеруючих потужностей”, — повідомив він. Відновлювальні роботи проводить і державна компанія “Укренерго”.

Але експерти сумніваються, що все необхідне встигнуть зробити до холодів. Як пояснив під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, з високовольтного обладнання  важкого типу до опалювального сезону вдасться отримати і встановити щонайбільше 20% від того, що дійсно потрібно. 

Про те, що потреби в енергетичному обладнанні, особливо у високовольтному — залишаються актуальними, заявив і міністр енергетики України Герман Галущенко. Також, за його словами, потребуємо систем, які можуть забезпечити децентралізацію генерації, зокрема — у газових турбінах. Міністр додав  що Україна очікує продовження ворожих атак на енергетичні об’єкти протягом наступної зими.

Не лише ремонт, а й будівництво

В Україні не лише ремонтують пошкоджені, а й будують нові об’єктів генерації електроенергії. Про таке розповів голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. За його словами, йдеться про невеликі об’єкти “зеленої” енергетики: сонячні та вітрові електростанції. Крім того, створюють газопоршневі електростанції, які, здебільшого, встановлюють на підприємствах. 

Створення запасів вугілля та газу

За даними голови Уряду Дениса Шмигаля, зараз на складах маємо 1,5 мільйона тонн вугілля та 10,4 мільярда кубометрів газу в сховищах. До початку опалювального сезону заплановано вийти на показник 1,8 мільйона тонн вугілля та 14,7 мільярда кубометрів газу. Андрій Герус заявив, що накопичення вугілля відбувається за планом, як і створення запасів газу. “Через війну в Україні зупинилася велика кількість промислових підприємств, внаслідок чого значно скоротилося споживання газу. Тому, можливо, імпорт і не знадобиться”, — зазначив він.

Перевірте генератор та придбайте пальне для нього

Пошкодження енергосистеми та нові російські обстріли можуть призвести до того, що, попри всі зусилля фахівців, на українців знову чекатимуть відключення електроенергії взимку. Тож експерти радять підготуватися до такого сценарію. 

“Якщо у вас є генератор, проведіть його техогляд і запасіться пальним. Те саме стосується потужних павербанків. Готуйтеся до того, що ці речі вам знадобляться”, — каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. А виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, в свою чергу, пропонує утеплювати помешкання, поки для цього є час. 

А ще екперти радять не опускати рук. За їхніми словами, Україна зробили величезну роботу із забезпечення самодостатності низки об’єктів критичної інфраструктури. А ще, порівняно з 2022 роком, і енергетики, і прості українці тепер мають безцінний досвід. І вихід з ладу якоїсь енергосистеми більше не стане ані несподіванкою, ані катастрофою.

Збитки більші на окупованому лівобережжі Херсонщини, адже росіяни не допомагали людям

Більшість руйнувань від підриву Каховської ГЕС припадає на лівий – окупований – берег Херсонщини. Адже там підтопило вдвічі більше земель, ніж на правобережжі. Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ розповів керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков. За його словами, окупанти  нічого не роблять, щоб допомогти людям відкачати воду. А що довше будинки будуть затопленими, то більше руйнуватимуться. 

На правобережжі та лівобережжі Херсонщини різняться і втрати посівних площ, каже Толоконніков. “Щодо правого берега, то це – 200 гектарів, 20 фермерів-одноосібників, які втратили свої поля. Там були засіяні ячмінь, пшениця. Люди, у яких городи біля домогосподарств, втратили близько 1100 гектарів”, – зазначив він. Але на лівому березі  ситуація набагато гірша, тому що там 365 тисяч гектарів зрошувалося саме з водосховища. “Тому там збитки будуть колосальні, адже всі ці сади, городи, які люди засаджували весь цей час, вони залишаться без зрошування”, – наголосив Толоконніков.

Втрати для довкілля сягають 1,5 мільярди доларів

Чи не найбільшої шкоди завдали довкіллю. За даними профільного міністерства, орієнтовна сума збитків, завданих навколишньому середовищу, оцінюється у 1,5 млрд доларів. При цьому, за словами міністра Руслана Стрільця, масштаб всіх збитків складно порахувати, адже неможливо зібрати всі дані. “Підрив росіянами Каховської ГЕС — спланований терористичний акт. Він повністю підпадає під визначення екоциду”, — заявив Стрілець.

На 950 мільйонів доларів постраждало житло українців 

Попередні збитки для інших українських галузей взялися підрахувати у Київській школі економіки. За їхніми оцінками, сильно постраждало житлове господарство, там втрати сягнули 950 мільйонів доларів. У Херсоньскі області підтопило 49 міст, містечок та сіл, за попередніми оцінками 20-30 тисяч будинків потрапили в зону підтоплення, серед них і 150 багатоповерхівок в самому Херсоні. На Миколаївщині підтоплено понад 500 приватних будинків в сільській місцевості, загалом, висока вода принесла біду в 31 населений пункт області.

Побудова нової Гідроелектростанції може коштувати 1 мільярд доларів

Понад 290 км доріг постраждали від повені. Затопило частину міжнародних та регіональних доріг. Найбільш зруйнованими є комунальні дороги — понад 50% від загальної довжини. Тож за оцінками експертів Київської школи економіки, збитки транспортної інфраструктури сягнули сягнули  311 мільйонів доларів.

624 мільйони доларів становлять збитки для української енергетики, З них — 586 мільйонів — це втрати, повʼязані безпосередньо з руйнуванням Каховської гідроелектростанції, яка не підлягає відновленню, та дамби. А якщо Україна з часом вирішить побудувати нову Гідроелектростанцію аналогічної потужності, її вартість може сягнути близько $1 мільярда доларів.

Крок до цифровізації

Ухвалений закон визначає таке поняття, як «електронне посвідчення ветерана», а також дозволяє його використовувати як аналог посвідчення у формі книжечки. Оформити документ можуть ветерани війни, постраждалі учасники Революції гідності, а також родини загиблих захисників. Як зауважують у Міністерстві у справах ветеранів, наразі в Україні нараховують близько 1,2 млн громадян, на яких поширюється закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Сформувати е-посвідчення ветерана можна на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг, а також через його мобільний додаток. Електронне посвідчення ветерана містить відомості про особу, унікальний ідентифікаційний код, а також цифрову фотографію.

В уряді кажуть, що запровадження електронного посвідчення є лише частинкою диджиталізації ветеранських послуг. Головні ж зусилля направлені на розробку і впровадження Єдиного державного реєстру ветеранів. Постанову уряду про створення Єдиного реєстру було затверджено ще у серпні 2019 року. Проте досі законодавство не дозволяло автоматично обмінюватись інформацією між реєстром ветеранів війни та іншими базами даних державних та місцевих органів влади. Після ухвалення закону це стало можливо.

«Український парламент зробив важливий крок до впровадження електронного посвідчення ветерана. В державі, нарешті, буде налагоджено автоматизований інформаційний обмін між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та автоматизованими інформаційними, довідковими системами, реєстрами та банками даних, які є у державних органах або органах місцевого самоврядування. Україна стане ще на крок попереду у питаннях цифровізації», – наголошує міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна.

Можливості реєстру

Для запуску реєстру вже розроблене програмне забезпечення та створена необхідна інфраструктура, наступний етап – випробування системи захисту інформації. Уже незабаром сервіс має запрацювати в тестовому режимі.

Після повноцінного запуску Єдиного реєстру, який має відбутись у 2022 році, ветерани зможуть створити свої особисті кабінети. У них можна буде отримати довідкову інформацію щодо належних пільг та оформити їх онлайн.

«Реєстр стане основою для електронного кабінету ветерана, який вже розроблений на сто відсотків. Кожен захисник після авторизації може побачити свої дані та дізнатися все про статуси, пільги та державні гарантії. Скажу як учасник бойових дій, що більшість із нас елементарно не знає про всі належні пільги, тому одним із завдань було зібрати цю інформацію в упорядкованій базі знань ветерана. З нею вже можна ознайомитись за посиланням eveteran.gov.ua», – пояснює заступник міністра у справах ветеранів з питань цифрової трансформації Володимир Левчук.

За словами урядовця, ветерани зможуть бронювати державні послуги онлайн, зокрема, щодо санаторно-курортного лікування або психологічної реабілітації.

Крім того, у 2022 році має запрацювати електрона платформа з розвитку ветеранського бізнесу. Як обіцяють в уряді, вона буде корисна для обміну інформацією, пошуку партнерів і працевлаштування.

ЦНАП у кожній громаді

Станом на 2021 рік в Україні нараховується 1469 громад, які  були утворені шляхом об’єднання сіл, селищ і міст. Але формуванням громад реформа децентралізації не закінчилась, вона перейшла на новий важливий етап. Тепер між районами і громадами перерозподіляють повноваження і ресурси, вирішують проблеми транспорту і надання послуг.

Так, відповідно до закону про адміністративні послуги, до 2024 року кожна громада повинна мати власний ЦНАП. Їхнє створення має відбуватися поетапно. Для початку ЦНАПи, які вже існують в районах, мають трансформувати у власні ЦНАПи громад. Законом передбачено, що районні центри існуватимуть до моменту створення нових, що дозволить зберегти доступність послуг для мешканців.

«Старі райцентри – це по суті опорні точки доступу надання послуг, до яких люди звикли. Якщо нові ЦНАПи у менших громадах не з’являться, люди, може, й не помітять, що щось не відбулося, але якщо тут зникнуть – помітять і відчують певні погіршення, а так не має статися», – зауважує головний експерт з адмінпослуг Програми «U-LEAD з Європою» Віктор Тимощук.

За законом, нові центри можуть використовувати приміщення та обладнання районних ЦНАПів, а працівники можуть бути переведені за спрощеною процедурою. Експерти наголошують, на перехідному етапі основне завдання – забезпечити безперервність надання адмінпослуг і захистити працівників установ.

На наступних етапах реформи ЦНАПи вже мають створюватись з нуля. Спочатку у більших громадах з населенням понад 10 тисяч мешканців, а після у менших – до 10 тисяч. Але все залежить від бажання і спроможності громад.

«Виконання кожного з етапів може відбуватись паралельно, і якщо громада навіть до 10 тисяч жителів зможе відкрити ЦНАП у 2021 році, то це буде перш за все прояв ефективного врядування та турботи про жителів громади», – підкреслює голова підкомітету Ради з питань адміністративних послуг Лариса Білозір.

Державна підтримка

Не кожна громада здатна самотужки облаштувати ЦНАП, саме для цього існує програма співфінансування. Цьогоріч із державного бюджету вперше була виділена субвенція на будівництво, реконструкцію та забезпечення обладнанням центрів послуг у громадах.

На початку 2021 року на реалізацію проєктів громад виділили 231 млн грн. Завдяки економії коштів у жовтні гроші перерозподілили, і тепер їх вистачить ще на 23 громади. Додатково отримають фінансування по три громади Вінницької, Івано-Франківської, Чернігівської областей; по дві громади Хмельницької, Волинської, Тернопільської областей; по одній громаді Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської областей. Із них 4 громади отримають 8,7 млн грн на будівництво та реконструкцію приміщень ЦНАП, а 19 – 6,7 млн грн на облаштування та обладнання приміщень ЦНАП.

Наступного року програма фінансування буде тривати далі. Щоб отримати субвенцію у 2022 році, громадам необхідно подати клопотання та матеріали до 1 березня 2022 року. Після подання усіх документів будуть обрані переможці і розподілені кошти. В уряді кажуть, що пріоритетними будуть громади, що запропонують більшу частку співфінансування і менші строки реалізації проєктів.

За словами експертів, щоб встигнути за кілька років забезпечити усі громади ЦНАПами, у 2022му потрібно збільшувати фінансування державної програми. Якщо цього не зробити, процес може дуже затягнутись, а українці і далі будуть їздити по адмінпослуги в район.