Старт сезону

Відповідно до норм, опалювальний сезон розпочинається, якщо протягом трьох діб середньодобова температура зовнішнього повітря становить +8 °C або нижче. Завершується він навесні, коли протягом трьох діб середньодобова температура перевищує +8 °C.

Прив’язка початку опалювального сезону до погодних умов нераз призводила до того, що тепло в оселі українців подавали із запізненням. Однак цього року причиною пізнішого старту стали російські удари по енергетичній інфраструктурі країни.

У жовтні Кабінет Міністрів офіційно змістив терміни опалювального сезону: замість 15 жовтня — 15 квітня він цього року триватиме з 1 листопада по 31 березня. Співрозмовники видання “Економічна правда” зазначають, що це повʼязано з дефіцитом газу та необхідністю його економити. 

Під атаками

Цієї осені росія збільшила потужність повітряних атак проти нашої держави. І головним обʼєктом ударів стала українська енергетика. Зокрема, під час атаки 3 жовтня по Харківській і Полтавській областях з ладу вийшло близько 60% видобутку газу країни.

Опалювальний сезон цього року буде одним з найскладніших з початку повномасштабного вторгнення, наголосив мер Києва Віталій Кличко. “Бо ворог особливо оскаженіло та систематично атакує одночасно всі енерго- та теплогенеруючі обʼєкти. Масовані атаки дронами, ракетами. Робить усе, щоб рознести, знищити критичну інфраструктуру. І в цій аномальній ситуації складно працювати силам ППО. Ми це бачимо й на прикладі інших міст, де склалася вже критична ситуація — Чернігів та область, Славутич, Сумщина, інші міста та селища в різних областях країни”, — заявив він.

На обʼєктах критичної інфраструктури, пошкоджених росією, ведуться відновлювальні роботи. Втім, влада вже зараз прогнозує, що у деяких містах ситуація буде надзвичайно складною. Зокрема, серед таких міст президент Володимир Зеленський назвав Шостку Сумської області, розташовану неподалік кордону з агресорами. 

Готовність держави 

Премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко розповіла, що першими традиційно підключають до опалення дитячі садочки, школи та лікарні. “У 13 регіонах тепло частково подається і в житлові будинки. Решта областей — поступово продовжать підключення з урахуванням погодних умов. Рішення про старт ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням температурного режиму”, — наголосила глава уряду.

Через завдані українському видобутку газу збитки закуповувати за кордоном доведеться ще більше палива. Україна знайде на це гроші, пообіцяв президент України. “Газ — це важлива основа для опалення. 70% необхідної суми на газ ми знайшли. Уряд забезпечить необхідну суму повністю”, — заявив Володимир Зеленський.

Наша держава продовжує співпрацювати з партнерами, зокрема і щодо енергетичної безпеки. Так, міністерка енергетики Світлана Гринчук запевняє, що підтримка союзників з G7 допоможе нам впевнено пройти опалювальний сезон. Міністри енергетики семи найбільших економік світу виступили зі спільною заявою, де пообіцяли підтримати відновлення нашої енергетики. Зокрема, йдеться про пряму фінансову допомогу, кредити, страхування ризиків та створення умов для довгострокових приватних інвестицій. Канада, яка цьогоріч головує у G7, на початку листопада надала нову допомогу на відновлення української енергетики. Йдеться про 60 мільйонів канадських доларів (близько 44 мільйонів доларів США). Значну частину цієї суми використають на закупівлю і доставку на Харківщину компресорів природного газу, обладнання, необхідного для відновлення енергетичних поставок та стабілізації системи напередодні зими.

Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів

У ніч на 3 жовтня російські війська вдарили по газовидобувній інфраструктурі Харківської та Полтавської областей 35 ракетами та 60 дронами. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький назвав цю атаку однією з наймасштабніших від початку повномасштабної війни.

“Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що використовуються для забезпечення нормального життя людей. Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку. Внаслідок цієї атаки, значна частина наших об’єктів пошкоджена. Частина руйнувань — критична”, — зазначив Корецький.

5 жовтня Росія повторила удар. Наступного дня Президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єром Нідерландів заявив, що Росія буде робити все, щоб ми не могли займатися видобутком нашого газу. “Все це захистити буде складно,” — застеріг Зеленський. 

Газ доведеться імпортувати

Згідно з оцінками Bloomberg, нещодавні російські удари вивели з ладу понад 60% внутрішнього газовидобутку України, що змусить країну витратити до 1,9 мільярда євро (2,2 млрд доларів) на імпорт палива.
Якщо удари продовжаться, Україна очікує, що до кінця березня їй потрібно буде закупити приблизно 4,4 мільярда кубометрів газу вартістю майже 2 мільярди євро, за словами джерел, знайомих з деталями. Це еквівалентно майже 20% річного споживання України. 

“Ми плануємо ще на відсотків 30, якщо нам вдасться, збільшити можливості імпорту. Все залежатиме від того, наскільки ми зможемо відновитися,” — сказала Міністерка енергетики України Світлана Гринчук.

За інформацією Гринчук, в України є фінансовий ресурс для того, щоб забезпечити у повному обсязі імпорт газу, оскільки залучила позики на 500 мільйонів доларів від ЄБРР і на 300 мільйонів доларів від Європейського інвестиційного банку. 

Чи підвищать тарифи?

Попри потребу в мільярдних закупівлях, українська влада не планує змінювати ціну на газ для населення. Наразі становить 7,96 грн за кубометр за тарифним планом “Фіксований” від Нафтогазу. Така ціна діятиме до 30 квітня 2026 року.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса називає це “щастям популізму”. “Можна сказати, що за все заплатить європа. Чи заплатить, чи ні питання відкрите, але сказати то можна. А поки махнути рукою і закрити очі, не дивлячись у сторону фінансів Нафтогаза, який буде купляти дорого і продавати дешево,” — написав Фурса на своїй сторінці у соцмережі.

А за словами директора Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослава Павлюка, відмова від підвищення тарифів призведе до того, що замість модернізації тепломереж, місцеві бюджети змушені будуть покривати тарифну дірку. Павлюк прогнозує, що цієї зими опалення буде нерівномірним у різних містах, а температура у батареях — нижчою. “Замерзнути не замерзнемо, але буде холодніше, аніж зазвичай.” — певен Павлюк. 

Як почнеться сезон

Запаси природного газу у підземних сховищах України перевищили 10 мільярдів кубічних метрів. Про це повідомляє “РБК-Україна” з посиланням на аналітика газового ринку компанії ExPro Consulting Михайла Свищо. За його словами, йдеться про заповнення приблизно третини від загального обсягу сховищ. Нинішні запаси залишаються на найнижчому за останні 12 років рівні. Втім, заспокоює аналітик, темп зростання запасів є помітно вищим, ніж минулого року.

Оптимістично щодо цієї зими налаштовані й урядовці. Так, перший заступник міністра енергетики України Юрій Шейко вважає, що взимку наша держава буде повністю забезпечена необхідними обсягами. “Через російські атаки на об’єкти видобутку та зберігання газу ситуація в галузі залишається складною, але контрольованою. Ми маємо бути готові до будь-якого перебігу подій, аби громадяни й бізнес були забезпечені газом для стабільного проходження зими. З огляду на це, темпи закачування природного газу до підземних сховищ зростають і відповідають графіку підготовки до опалювального сезону 2025−2026 років”, — наголосив він. Згідно з планами Міністерства енергетики, на 1 листопада 2025 року у сховищах має бути 13,2 мільярда кубічних метрів газу.

Чи вистачить запасів

За яких умов Україна зможе досягти цілей і накопичити необхідні запаси? Аналітик газового ринку компанії ExPro Consulting Михайло Свищо наголошує: це відбудеться, якщо держава зможе зберегти нинішні темпи закачування. “Але скоріш за все, у вересні-жовтні обсяги закачування знизяться тому, що зросте споживання газу. Якщо імпорт буде триматися на сьогоднішньому рівні (20 млн кубометрів на добу), то навіть з урахуванням такого зниження, ми спокійно виходимо на цифру 13,2 мільярда кубометрів, як мінімальний показник”, — заспокоює експерт.

Водночас, колишній керівник компанії “Оператор ГТС України” Сергій Макогон вважає, що запланована урядом межа насправді доволі низька. І лише трохи перевищує минулорічний рівень, який становив 12,8 мільярда кубічних метрів газу. “Це означає, що без імпорту взимку Україна знову вийде з опалювального сезону з майже порожніми сховищами”, — каже експерт. Він рекомендує урядовцям вже зараз контрактувати мінімум 1,5 мільярда кубометрів для постачання в Україну у січні-березні наступного року. Бо, наголошує, минулоріч цього зроблено не було, тому в лютому довелося купувати газ екстрено та за дуже високими цінами.

Експерти радять чиновникам збільшувати запаси, щоби мати можливість краще впоратися з екстреними ситуаціями взимку. А такими можуть стати як морозна погода, так і чергові російські атаки на енергетику.

Альтернативні поставки

Україна вийшла з опалювального сезону 2024-2025 років з мінімальними за останні 11 років запасами газу. Наразі паливо до нашої держави імпортується здебільшого через європейські країни: з Польщі, Словаччини, Угорщини. А також Трансбалканським маршрутом через Грецію, Болгарію, Румунію та Молдову.

Наприкінці липня з’явився ще один постачальник: “Нафтогаз” вперше придбав партію газу через Трансбалканський коридор із Азербайджану. Наразі поставки з цієї країни становлять лише 1% від потреби нашої держави на зиму. Збільшувати постачання Баку поки не може, тож, про великі обсяги азербайджанського газу не йдеться. Втім, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в інтерв’ю “5 каналу” заявив про привабливі перспективи цього напрямку. “Це суттєво погоди не зробить на нашому газовому ринку. Але з іншого боку, мені здається, що укласти контракт ще з одним постачальником — ми раніше не отримували газ з Азербайджану — це добра новина. У перспективі, думаю, ці обсяги можуть розширюватися і Азербайджан відіграватиме більш помітну роль”, — наголосив він. 

На жаль, зірвати поставки через Трансбалканський коридор все ще намагається країна-агресорка: на початку серпня російські дрони атакували компресорну станцію “Оператора ГТС України” в Одеській області. Саме нею транспортується газ до України із грецьких LNG-терміналів. Наразі обстріл не вплинув на роботу цього маршруту.

Газ: буде третя платіжка

Тарифи на газ для населення з травня 2025 року залишаться незмінними — 7,96 грн за кубометр. Саме така ціна діє для понад 12,5 мільйонів домогосподарств, що є клієнтами ГК “Нафтогаз України”. Тариф зберігається щонайменше до 1 квітня 2026 року завдяки дії закону №2479-IX, який забороняє підвищення тарифів під час воєнного стану і ще пів року після його завершення.

Втім, українці з багатоквартирних будинків отримають нову — третю — платіжку. Вона стосуватиметься оплати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Сума залежатиме від довжини труб, кількості з’єднань і кранів у будівлі та розподілятиметься між усіма мешканцями.

Світло: скасують пільговий тариф для електроопалення

З 1 травня загальний тариф на електроенергію залишиться на рівні 4,32 грн за кВт*год, як і нічний — 2,16 грн (для тих, хто має двозонні лічильники). Уряд наразі не розглядає питання підвищення вартості світла.

Проте зміни торкнуться тих, хто використовує електроопалення. До кінця квітня для таких споживачів діяв пільговий тариф — 2,64 грн за кВтгод до 2000 кВт на місяць. З травня ця пільга скасовується, і всі платитимуть за єдиним тарифом — 4,32 грн за кВтгод незалежно від обсягів споживання.

Субсидії: кому потрібно подати заяви?

З 1 травня до 30 вересня в Україні будуть розраховані субсидії на неопалювальний період. Здебільшого, їх перепризначать автоматично, але є категорії громадян, яким доведеться подавати заяву повторно. Йдеться про:

• тих, хто орендує житло;
• переселенців, які отримують субсидію за місцем фактичного проживання;
• домогосподарства, де живуть менше людей, ніж зареєстровано;
• людей, яким призначили нульову субсидію торік.

Подати заяву можна особисто, онлайн через портал ПФУ чи “Дію”, або через місцеві органи самоврядування.

“Смарагдові” світлофори і шевронні стрілки

Із 1 травня в Україні набуде чинності новий стандарт ДСТУ 4092:2024, що передбачає оновлення вимог до спорудження світлофорів. 

Серед основних змін:

• зелений сигнал світлофора стане смарагдовим — яскравішим і краще видимим;
• замість суцільних стрілок з’являться шевронні (зелені на чорному фоні) — помітніші здалеку;
• з’являться спільні велопішохідні світлофори;

Ці зміни гармонізовані з європейськими нормами й мають покращити безпеку на дорогах. У поліції наголошують — старі світлофори замінювати не будуть — йдеться виключно про майбутні реконструкції та нове будівництво.

За що доведеться заплатити?

Наразі українським споживачам приходять дві платіжки за газ: за однією сплачують вартість спожитого палива, за іншою — його транспортування. У ці платіжки не входить плата за утримання внутрішньобудинкових мереж. Саме ця платня і прийде у так званій “третій платіжці”.

За інформацією голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, кількість робіт із обслуговування мереж всередині багатоквартирного чи приватного будинку — доволі значна. І проводити їх необхідно регулярно. Зокрема, один раз на рік спеціалісти повинні здійснювати візуальний огляд газопроводів, перевіряти наявність вільного доступу до них, стану кріплень газопроводу.  Фахівці також перевіряють на герметичність з’єднань газопроводів та газового обладнання. У приватних будинках це можна робити раз на рік, а от у багатоквартирних — двічі: до та після опалювального сезону. “Щороку, одночасно з техоглядом газового обладнання здійснюється перевірка наявності тяги в димових та вентиляційних каналах. Також, не рідше одного разу на рік, надавач послуг повинен перевірити належну роботу стаціонарних сигналізаторів загазованості приміщень. Один раз на три роки (саме в міжопалювальний період) у багатоповерхівках випробовують на щільність під певним тиском ділянки газопроводів”, — розповів Олег Попенко на своїй сторінці у соцмережі.  

Як часто приходитиме нова платіжка?

5 грудня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердила типовий договір на технічне обслуговування. Відповідні зміни внесли й до Кодексу газорозподільних систем. Тепер оператори газорозподільних систем повинні забезпечити типові договори із співвласниками багатоквартирних чи власниками приватних будинків. Ці договори не передбачають підпису обома сторонами. Фактом підписання вважатимуть надання самої послуги розподілу газу. Тобто, якщо ви офіційно не відключились від газопостачання, то такий договір буде розповсюджуватися і на вас. Найімовірніше, платню за обслуговування будинкових мереж за цими договорами будуть збирати один раз на рік. 

Якими будуть витрати?

Скільки саме доведеться заплатити за обслуговування внутрішньобудинкових систем — наразі невідомо. Спершу НКРЕКП повинна встановити граничні ціни, дорожче за які послуга коштувати не може. А вже кінцеву вартість робіт оцінить надавач послуги.

Нагадаємо, що з 1 серпня 2020 року українці самі обирають постачальника газу та заключають із ним договір.

Які бувають тарифи?

У травні в Україні запрацював річний газовий тариф, тобто фіксована ціна на газ, яка буде діяти до 30 квітня 2022 року. Протягом року газовим компаніям заборонено підвищувати ціни, але вони можуть їх переглядати у бік зменшення. В уряді кажуть, що нові правила покликані захистити українців від сезонних коливань цін.

Наразі всі споживачі блакитного палива автоматично переведені на річний тариф. Проте це не означає, що українців позбавили права вибору. Більшість газопостачальних компаній пропонують також місячні і навіть декадні тарифи. За бажанням споживач може переоформити договір або змінити постачальника.

«Рішення регулятора жодним чином не стає на заваді зміни постачальника з іншою комерційною пропозицією. Після переходу з річного продукту на іншу пропозицію або після зміни постачальника споживач може повернутися на будь-який інший продукт постачальника або на той самий річний продукт, або на місячний», – пояснює член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко.

Загалом річні тарифи варіюються від 7,8 до 13,5 гривень за кубометр. Водночас місячні пропозиції на червень коливаються від 7,8 до 11,8 гривень за кубометр. Ознайомитися з повним переліком постачальників можна на сайті «ГазПравда», який моніторить актуальні ціни або за допомогою сервісу «Газотека», який порівнює пропозиції. Також можна завантажити мобільний додаток EnergyOnline.

Важливо знати, що, крім вартості самого газу, споживачі повинні також платити за його доставку. Плату за транспортування збирають оператори газорозподільної системи – так звані облгази. Кожен із них теж має свій тариф. Змінити компанію, яка транспортує газ, не можна.

Як змінити постачальника?

Для початку потрібно обрати нового постачальника. Його можна знати на сайтах із цінами, пошукати в інтернеті або соцмережах. Експерти кажуть, що постачальники зараз дуже активні й самі намагаються знайти споживачів, тому радять звертати увагу на рекламні пропозиції у поштових скриньках та газетах.

Далі слід подати заяву-приєднання до нового постачальника. Її можна заповнити на сайті або надіслати на електронну пошту компанії. Для заповнення заяви може знадобитися EIC-код –  персональний газовий номер об’єкта газопостачання. Його можна знайти у старому договорі з постачання газу або в рахунку за розподіл газу.

Крім заяви, потрібно подати паспортні дані, ідентифікаційний код, документ, що засвідчує право власності або оренди житла, останній рахунок за газ. Важливо знати, що постачальник може вимагати додаткові документи, точний перелік має бути визначений на сайті компанії.

Далі залишається очікувати підтвердження про перехід. Відповідь від нового постачальника повинна надійти за 21 день. Компанія має письмово повідомити дату, з якої почне постачання газу.

Також слід отримати і сплатити фінальний рахунок від попереднього постачальника. Спеціально розривати стару угоду не доведеться. Вона буде анульована автоматично після укладення нової.

Загалом процедура нескладна і доступна онлайн. Чимало компаній створюють власні інструкції зі зміни постачальника. Наприклад, на сайті «Нафтогазу» можна подивитись навчальне відео, як швидко заповнити форму заявки.

Змінити постачальника газу можуть мешканці і приватних, і багатоквартирних будинків. Експерти уточнюють, що отримувачі субсидій та пільг так само безперешкодно можуть змінювати компанію. Ба більше, для пільговиків дія спрощена процедура. При зміні постачальника споживач вказує, що він отримує субсидію чи пільгу, а постачальник передає органам соцзахисту дані про клієнтів пільгової категорії та ціни до 20-го числа кожного місяця. Споживачеві не потрібно самостійно звертатися до органів соцзахисту.

Ринок газу, що тільки формується в Україні, створює нові можливості як для компаній, так і для споживачів. Змагаючись за увагу українців, газопостачальники зацікавлені знижувати ціни і покращувати сервіс. Адже навіщо платити більше, якщо можна просто змінити постачальника.

Змінити постачальника стало простіше

Важливий аспект газової реформи для населення – можливість вибирати компанію, яка постачатиме газ за найкращою ціною та сервісом. Змінити постачальника можна було і раніше, але процедура була заплутана і тривала більше трьох місяців. Спочатку потрібно було розірвати угоду з чинним постачальником, отримати довідку про відсутність боргів, особисто подати всі документи. Відтепер змінити газову компанію можна фактично у кілька кроків.

Найперше потрібно відправити новому постачальнику заяву-приєднання, надіслати пакет документів, зокрема, паспорт, ідентифікаційний код, копію останньої платіжки за газ. Усе це можна зробити онлайн або у Центрі обслуговування клієнтів. Останній крок – це отримати підтвердження про перехід до нового постачальника. Зміна відбувається автоматично протягом 21 дня.

«Споживач газу зможе змінювати постачальника буквально в один клік: потрібно відправити новому постачальнику заяву-приєднання. Все інше за вас зробить новий постачальник за допомогою сучасних інформаційних технологій», – зауважує голова правління «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.

Керівник підрозділу «Нафтогазу» Максим Рабінович каже, що спрощення процедури переходу має зробити послуги газових компаній більш клієнтоорієнтованими.

«Доставка – це облгаз, постачання – облгаззбут. Останній тепер, по суті, не буде єдиним постачальником. Споживач зможе обрати такий самий збут із сусідньої області або будь-якого іншого постачальника за власними критеріями. У першу чергу – це ціна, яка тепер може відрізнятись, а також сервіси. Можливо, комусь більше подобається платити онлайн, а комусь подобається паперовий рахунок. Хтось хоче, щоб цей рахунок був детально розбитий, а комусь подобаються контакт-центри, які відповідають 24/7», – пояснює Рабінович.

В Україні є сотні компаній, що мають ліцензії на постачання газу населенню. Серед них споживачі вільні обирати найкращу. Водночас Кабінет міністрів затвердив «постачальника останньої надії», яким став державний «Нафтогаз». Це означає, що, якщо споживач не зможе обрати постачальника або з постачальником виникнуть проблеми, «Нафтогаз» буде продавати блакитне паливо з нульовою націнкою, поки домогосподарство не знайде собі нового постачальника.

«Із 1 серпня всі побутові споживачі перебувають у ринку, і, щоб було безперебійне газопостачання і ми не змушували їх шукати собі постачальника, вони можуть брати газ у «постачальника останньої надії», – пояснює в. о. міністра енергетики Ольга Буславець.

Складові ринкової ціни на газ

Найголовніше питання, яке турбує українців: як буде змінюватися ціна на газ. Експерти пояснюють, що відтепер ціни на газ по всій країні будуть різними. Це будуть тарифні плани, які пропонуватиме постачальник. Вони формуватимуться залежно від гуртових цін, за якими українські компанії закуповують газ у Європі, вартості транзиту, націнки, яка формується на базі внутрішніх потреб компанії, та сезонного фактору. Директор консалтингової компанії Expro Consalting Геннадій Кобаль пояснює: «Населення отримуватиме газ за ринковими цінами, які відповідатимуть цінам європейським плюс доставка в Україну. Така формула у нас зараз працює для інших сегментів, тобто для промисловості».

Скільки саме коштуватиме газ на початку опалювального сезону поки спрогнозувати складно. Проте аналітики думають, що значного зростання очікувати не варто. Як і раніше, взимку ціни не будуть перевищувати 5-6 тис. грн за тис. куб м.

«Загальносвітова тенденція цін на енергоносії дуже хороша для споживачів. Ціни низькі й довго ще будуть низькими тому, що спад в промисловості. Плюс наповненість газом сховищ через те, що попередня зима була дуже теплою. У Європі сховища практично заповнені, і зростання запасів в наших сховищах теж говорить про те, що тенденція буде продовжуватися. Газу дуже багато, у будь-якому випадку ця маса ресурсу буде трохи тиснути на ринок і не давати рости цінам», – припускає президент Асоціації «Газові трейдери України» Андрій Мизовець.

Крім того, ціни має втримати конкуренція між газопостачальниками. Голова онлайн-сервісу покупки газу й електроенергії Megawatt Костянтин Башкаленко каже: «Будь-яка конкуренція породжує кращий сервіс і ціну. Державне регулювання цін і монополії неефективні – це довів не один ринок. Після відкриття ринку для нових постачальників газу та відміни спеціальних обов’язків постачати газ по регульованій ціні між газотрейдерами почнеться боротьба за кожного споживача. Хтось буде давати нижчу ціну, хтось – відтермінування виплат, хтось – кращий сервіс у вигляді онлайн-додатку без відділень, через який можна провести всі операції з купівлі газу».

Експерти погоджуються, що швидких змін на споживчому ринку газу не буде. До кінця цього року не варто чекати різкого стрибка цін або великого ажіотажу навколо зміни постачальників. Якщо до нових постачальників перейде 5% населення – це вже буде позитивною зміною в напрямку формування ринкових цін. Якщо реформа далі йтиме за планом, у майбутньому постачальника можуть змінити до 30% населення, що є середнім європейським показником.

Кінець газового шантажу

Росія веде гібридну війну з Україною із застосуванням багатьох видів зброї, однин із яких – енергоресурси. Ще чотири роки тому ціна на «блакитне паливо» була головним політичним важелем впливу Москви і наша країна неодноразово потрапляла у цю пастку. У 2013 році екс-президент Віктор Янукович обміняв знижку на російський газ для України (з $400 до $268 за тис. куб. м.) на відмову від європейської інтеграції. Однак навіть попри це, ціна на газ для України залишалася значно вищою, ніж для Європи. Незважаючи на свою територіальну близькість до Росії і, відповідно, нижчі витрати на транзит, Україна платила за газ на 25% більше, ніж Німеччина, за той самий обсяг ресурсу. Тому нове керівництво країни відмовилося сплачувати за завищеними та політично мотивованими газовими рахунками.

З 26 листопада 2015 року Україна припинила купувати російський газ, звернувшись до імпорту «блакитного палива» винятково на західному кордоні. Першим кроком на шляху до створення вільного енергетичного ринку стало відкриття нових маршрутів. У 2016 році наша країна загалом імпортувала 11,1 млрд куб. м газу, з яких 9,1 млрд куб. м – із Словаччини, 1 млрд куб. м – з Угорщини і 1 млрд куб. м – з Польщі. За словами радника міністра енергетики та вугільної промисловості Максима Білявського, завдяки швидко налагодженій роботі нового газотранспортного коридору Україна два опалювальних сезони пройшла без краплі імпортованого з РФ газу.

Варто зазначити, що, відмовившись від російського блакитного палива, Україна не лише позбулася політичного тиску, а й отримала економічний зиск, оскільки на західних кордонах почала купувати газ за середньою ринковою ціною у межах $200-230. За оцінками «Нафтогазу», з 2014 до 2016 року Україна заощадила $4,4 млрд на імпорті енергоресурсів.

«За останні 3 роки ми забезпечили енергетичну безпеку держави і диверсифікацію джерел енергопостачання. У 2016-2017 роках ми спожили нуль кубів російського газу. Весь наш газ ми купуємо в Європі і не даємо більше шантажувати Україну», – зауважує Президент України Петро Порошенко.

Наразі запаси газу в українських сховищах перетнули позначку – 13 мільярдів, а імпорт з Європи йде за графіком.  Як запевняє міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, соціальні об’єкти повністю готові до опалювального сезону 2017-2018 років. Це стосується як житлового сектору, так і інших соціальних об’єктів: дитячих садочків, шкіл та лікарень.

Власний потенціал

Експерти зазначають, що імпорт газу з Європи не є панацеєю для українського ринку. У попередні роки замість розвитку власної ресурсної бази Україна йшла найпростішим шляхом – збільшуючи закупівлі. Наразі ж ми зменшуємо імпорт і збільшуємо власний видобуток. За словами віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона, завдяки розвитку власної  газовидобувної галузі до 2020 року Україна зможе повністю забезпечити потребу у природному газі і відмовитися від імпорту взагалі.

Як свідчать дані «Укртрансгазу», протягом перших семи місяців 2017 року Україна збільшила власний видобуток газу на 3,2%  порівняно з аналогічним періодом 2016 року –до 12 млрд 43,9 млн кубометрів. Наша країна має великий потенціал для підвищення рівня енергозабезпечення за рахунок внутрішніх резервів. Запаси природного газу складають близько 1 трильйона кубометрів, яких має вистачити на 30 років, а нафти і газового конденсату – 200 млн тон, яких вистачить на 90 років.

Варто зазначити, що рівень споживання енергоресурсів в Україні значно перевищує відповідні показники в інших країнах Східної Європи. Наразі основною проблемою споживачів газу залишається погана теплоізоляція житлових будинків. Саме тому люди часто змушені переплачувати за тепловтрати у квартирах. Фахівці підрахували, що понад 9 млрд куб. м блакитного палива втрачаються через неутеплені стіни, підвальні приміщення та дахи. Тож ще одним кроком для укріплення енергонезалежності України є скорочення споживання газу і розвиток енергоефективності. Ключовими факторами для економії має стати повсюдний облік газу, а також установка приладів регулювання тепла.

«Україна сьогодні має величезний потенціал до залучення інвестицій в сонячну, вітрову енергетику, перехід на альтернативні види палива. Є можливість переходу на децентралізоване енергопостачання в містах: питання заміщення газових котелень на альтернативне паливо. Тому сьогодні завдання держави  –  створити умови для зменшення споживання енергоресурсів і модернізації систем енергопостачання, вже маючи відповідні умови і фінансування», – вважає  міністр регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

За останні три роки Україна змогла скоротити споживання газу на третину. Якщо протягом 2013 року українці використали 50,4 млрд кубічних метрів газу, то у 2016 році ця цифра знизилась до 33,2 млрд. Згідно з актуальною інформацією «Укртрансгазу», споживання палива у першому півріччі 2017 року склало 16 млрд і за темпами вже поліпшує показник минулого року.

Дві зими поспіль без російського газу довели: Україна може бути енергонезалежною. Подальша інтеграція європейської інфраструктури дозволить і далі посилювати енергетичну безпеку, а розвиток енергоефективності дасть змогу назавжди забути про страх холодів.

Кайдани газового контракту з Росією

У 2009 році тодішня прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко підписала з Володимиром Путіним газову угоду строком на 10 років, засновану на принципі «бери або плати». Відповідно до цього принципу, «Нафтогаз» щороку мусив оплачувати 52 млрд кубів газу, незалежно від того, чи взяла Україна цей обсяг. За даними «Нафтогазу», Україна оплачувала більше, ніж споживала, і за вищою ціною, ніж решта європейських країн.

У квітні 2010 року Росія надала Україні знижку на газ в обмін на т.зв. «харківські угоди» Януковича і Медвєдєва, які продовжили термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму на 25 років. Після анексії Криму в 2014 році Кремль односторонньо денонсував ці домовленості. Тож разом із Кримом Україна втратила 100-доларову знижку на тисячу кубометрів російського газу.

Як свідчать дані «Нафтогазу», у 2010 році Україна імпортувала з Росії 36,47 млрд м³ газу, у 2011 – близько 40 млрд м³, у 2012 – 33 млрд м³, а в 2013 – 28 млрд м³, що майже удвічі менше зазначеного у контракті обсягу. Однак, відповідно до умов «бери або плати», українська сторона була змушена платити за недобір таку ж ціну, як і за спожитий газ. «Мільйони українців були пограбовані на мільярди доларів», – прокоментував цю ситуацію Президент Петро Порошенко.

У 2014 році, після початку російської агресії проти України, співпраця з «Газпромом» стала неможливою і з економічних, і з політичних причин. Президент закликав зробити усе можливе, щоб відмовитися від торгівлі з агресором і російського газу зокрема. Після звинувачень «Газпрому» у недоборі «Нафтогазом» понад 29 млрд м³ газу українська та російська газові компанії подали зустрічні позови до Арбітражного інституту Торговельної палати Стокгольма (Швеція). А 25 листопада 2015 року Україна повністю відмовилася від поставок «Газпрому».

«Нафтогаз» VS «Газпром»

Загалом НАК «Нафтогаз України» подав до Стокгольмського арбітражу два позови проти російського «Газпрому», загальний обсяг компенсації яких складає 30,3 млрд доларів.

Перший позов на суму 18 млрд дол. стосувався несправедливих умов поставок російського газу до України. Зокрема, «Нафтогаз» вимагав скасування принципу «бери або плати», а також перегляду ціни на газ, куплений з 20 травня 2011 року до жовтня 2015 року.

У другому позові «Нафтогаз» вимагав від «Газпрому» компенсації в 12,3 млрд дол. за зрив транзитних домовленостей. Відповідно до інформації української компанії, російська сторона впродовж 2009-2013 років не надавала Україні транзитного мінімуму в 110 млрд м³. Річний обсяг транзиту складав у середньому 94 млрд м³. Також «Нафтогаз» вимагав змінити розрахунок транзитних тарифів відповідно до європейських стандартів та українського законодавства.

31 травня цього року Арбітражний інститут торгової палати Стокгольма у проміжному рішенні майже повністю задовольнив позов «Нафтогазу» у першій справі.

Поразка «Газпрому» у Стокгольмі

Трибунал Стокгольмського арбітражного інституту повністю скасував умову «Газпрому» «бери або плати». Таким чином, Україна не повинна платити Росії «борг» за газ, який вона не споживала. Відповідні претензії містилися у зустрічному позові «Газпрому» (34,5 млрд дол.).

Крім того, арбітри задовольнили вимогу «Нафтогазу» про перегляд ціни на поставку газу  «Газпромом», відповідно до ринкових умов. Як пояснили в «Нафтогазі», рішення зобов’язує «Газпром» відв’язати ціну на газ у контракті від кошика нафтопродуктів. «За високої ціни на нафту це призводило до різкого зростання вартості газу», – зазначили у держхолдингу. Тепер ціну на газ буде переглянуто відповідно до цін європейського газового хабу. Щоправда, про який саме газовий торговий майданчик йдеться, поки невідомо. Так само, як і неясно, за який період буде перераховано ціну.

«Ми не розрахувалися з «Газпромом» за газ, який ми брали в минулих періодах на суму (якщо прибрати відсотки) – приблизно 2,2 млрд дол. Зараз ми точно можемо сказати, що отримаємо компенсацію за ті обсяги газу, які ми оплатили, починаючи з 2014 року, коли ціна була вищою, ніж та ціна, яку зараз прийняв суд. Тобто ця цифра буде точно знижена», – розповів голова НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, наголосивши, що конкретні суми можна буде розрахувати після остаточного рішення арбітражу.

Водночас він наголосив, що «газ, який ми відібрали і за нього не розрахувалися, не є штрафом».

Також Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо скасування заборони на реекспорт російського газу. Це рішення є важливим для української сторони, оскільки дозволяє «Нафтогазу» перепродувати газ. У компанії зазначили, що таким чином «Нафтогаз» може увійти в газовий ринок Європи і «за рахунок реекспорту розвивати торговельні операції з російським газом».

За словами експертів, хоч рішення Арбітражного інституту є проміжним, але очевидно, що остаточний вердикт ґрунтуватиметься саме на ньому. Більше того, для України цей суд означає більшу енергетичну безпеку і звільнення від газового шантажу з боку Росії.

«Це – важливий крок на шляху до енергетичної безпеки. Москва вперше втрачає можливість використовувати газ як зброю політичного тиску та шантажу», – підкреслив Президент Петро Порошенко, коментуючи рішення арбітражу.

За угодою між «Газпромом» і «Нафтогазом», рішення Стокгольмського арбітражу є остаточним і не підлягає оскарженню.