Крок до цифровізації

Ухвалений закон визначає таке поняття, як «електронне посвідчення ветерана», а також дозволяє його використовувати як аналог посвідчення у формі книжечки. Оформити документ можуть ветерани війни, постраждалі учасники Революції гідності, а також родини загиблих захисників. Як зауважують у Міністерстві у справах ветеранів, наразі в Україні нараховують близько 1,2 млн громадян, на яких поширюється закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Сформувати е-посвідчення ветерана можна на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг, а також через його мобільний додаток. Електронне посвідчення ветерана містить відомості про особу, унікальний ідентифікаційний код, а також цифрову фотографію.

В уряді кажуть, що запровадження електронного посвідчення є лише частинкою диджиталізації ветеранських послуг. Головні ж зусилля направлені на розробку і впровадження Єдиного державного реєстру ветеранів. Постанову уряду про створення Єдиного реєстру було затверджено ще у серпні 2019 року. Проте досі законодавство не дозволяло автоматично обмінюватись інформацією між реєстром ветеранів війни та іншими базами даних державних та місцевих органів влади. Після ухвалення закону це стало можливо.

«Український парламент зробив важливий крок до впровадження електронного посвідчення ветерана. В державі, нарешті, буде налагоджено автоматизований інформаційний обмін між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та автоматизованими інформаційними, довідковими системами, реєстрами та банками даних, які є у державних органах або органах місцевого самоврядування. Україна стане ще на крок попереду у питаннях цифровізації», – наголошує міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна.

Можливості реєстру

Для запуску реєстру вже розроблене програмне забезпечення та створена необхідна інфраструктура, наступний етап – випробування системи захисту інформації. Уже незабаром сервіс має запрацювати в тестовому режимі.

Після повноцінного запуску Єдиного реєстру, який має відбутись у 2022 році, ветерани зможуть створити свої особисті кабінети. У них можна буде отримати довідкову інформацію щодо належних пільг та оформити їх онлайн.

«Реєстр стане основою для електронного кабінету ветерана, який вже розроблений на сто відсотків. Кожен захисник після авторизації може побачити свої дані та дізнатися все про статуси, пільги та державні гарантії. Скажу як учасник бойових дій, що більшість із нас елементарно не знає про всі належні пільги, тому одним із завдань було зібрати цю інформацію в упорядкованій базі знань ветерана. З нею вже можна ознайомитись за посиланням eveteran.gov.ua», – пояснює заступник міністра у справах ветеранів з питань цифрової трансформації Володимир Левчук.

За словами урядовця, ветерани зможуть бронювати державні послуги онлайн, зокрема, щодо санаторно-курортного лікування або психологічної реабілітації.

Крім того, у 2022 році має запрацювати електрона платформа з розвитку ветеранського бізнесу. Як обіцяють в уряді, вона буде корисна для обміну інформацією, пошуку партнерів і працевлаштування.

Шлях бійців на «Ігри Нескорених»

«Ігри Нескорених» були засновані принцом Гаррі 2014 року. Відтоді масштабна подія збирає на спортивних майданчиках сотні ветеранів-спортсменів із країн НАТО та партнерів Альянсу у 12 дисциплінах. Усі вони пережили важкі травми, серйозні поранення після бою, а також тривале відновлення в госпіталях. Однак усім їм вдалося підвестися з лікарняних ліжок і повернутися до активного життя завдяки постійним тренуваням. Своїм прикладом воїни демонструють, наскільки важливий для реабілітації після війни саме спорт.

Цього року 15 українців вийшли на спортивні майданчики разом із представниками США, Великої Британії, Канади, Німеччини та ще 13 країн. Українські ветерани виступали у 6 дисциплінах: плаванні, велоспорті, легкій атлетиці, пауерліфтингу, стрільбі з лука і веслуванні на тренажерах. Кожен із них пройшов національний відбір з-поміж майже 200 учасників, і для декого потрапляння у команду стало справжньою несподіванкою. Наприклад, для Олександра Гавриленка, який не йняв віри, коли опинився в переліку найсильніших.

До війни чернігівець працював у поліції, на фронт пішов добровольцем. Чотири ротації в зону АТО, осколкові поранення спини та шиї, а також мінно-вибухова травма – так минули для нього два роки служби. Лікуватись довелося місяць, а от повернутися до звичайного життя чоловіку допоміг спорт. Як і для інших учасників, «Ігри Нескорених» стали для нього мрією та метою, яка примушувала рухатися вперед та відновлюватися після травм. Тепер він радить усім людям з інвалідністю не опускати руки та займатися фізичними вправами. Успіх такої реабілітації боєць доводить демонстрацією золотої медалі в категорії «пауерліфтинг».

 «Ігри» як шанс на нове життя

Одне із головних завдань «Ігор» – відновити віру травмованих бійців у себе, адже кожен з них є насправді носієм унікальних вмінь та навичок.

Так учасниця змагань Майя Москвич з Луцька відкрила для себе стрільбу з лука. Тепер вона новачок у цьому спорті, хоча не новачок у кульовій стрільбі.

«Коли я наважилася взяти участь у змаганнях і почала ходити на тренування, мені стало дуже цікаво. Це стало своєрідною реабілітацією. «Ігри нескорених» – це для мене можливість почати нове життя після війни», – розповідає спортсменка.

Тим часом капітан української збірної, 48-річний киянин Сергій Ільницький, своїм прикладом доводить, що труднощі лише спонукають до більших перемог – у  Сіднеї він виборов золоту медаль з веслування на тренажерах.

Полковник у відставці  пішов добровольцем на Донбас услід за своїм 22-річним сином. «На той час це була місія кожного справжнього чоловіка – піти на фронт», – пояснює Сергій. На війні він отримав закриту черепно-мозкову травму та численні травми обличчя внаслідок контузії, яка врешті спричинили інвалідність. Однак це не завадило повернутись до активних занять спортом.

 «Ігри Нескорених» у Києві?

Цього року українська команда завоювала 7 золотих, 10 срібних і 3 бронзові медалі. За кожен успіх наших спортсменів вболівала вся країна з Президентом на чолі. Глава держави особисто вітав учасників із нагородами.

«Майя Москвич, Сергій Шимчак та Андрій Усач вибороли золото у командному заліку стрільби з лука. Неймовірно, але для Майї – це вже друге золото після перемоги в особистому заліку», – написав Порошенко на своїй сторінці у Facebook. – Також вітаю зі срібними медалями лучника Олександра Зозуляка та Юрія Дмитренка, який здобув нагороду у штовханні ядра. Надзвичайно гордий за вас! Дякую, що прославляєте Україну».

В Адміністрації Президента переконані, що високі досягнення наших спортсменів дають усі підстави для заявки на проведення «Ігор нескорених» у столиці України. І глава держави вже говорив про можливість проведення їх у Києві.

Організація спортивної події для ветеранів із країн НАТО та держав-партнерів Альянсу в українському місті може стати ще однією можливістю звернути увагу світу  на російську агресію. Політичні оглядачі зауважують, що це вкотре продемонструє Кремлю: Україну підтримує вся цивілізована спільнота. Крім того, переконані експерти, це зверне увагу соціуму на проблеми військових та важливість спорту для відновлення після травм війни.

У травні глава держави підписав указ про розвиток спортивної реабілітації учасників бойових дій. Уже покладено початок розвитку широкої мережі спортивних залів, щоб підтримувати рівень українських учасників, а також допомагати іншим пораненим військовим. Для спортивної реабілітації ветерани також отримуватимуть спеціальні протези та обладнання. Досягнення українців на «Іграх» підтвердили, що спорт є дієвим для відновлення військових після воєнних травм – як фізичних, так і психологічних.

Спорт як мотивація

У середині травня 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про розвиток спортивної реабілітації учасників бойових дій. Лікарі та психологи, які працюють із військовими, радо зустріли цю новину. Адже досвід інших країн, зокрема США, показав, що заняття спортом є надзвичайно важливими не лише для фізичної, а й психологічної реабілітації колишніх бійців. А сьогодні, після 4 років військового конфлікту на Донбасі, психологічної адаптації потребують кілька десятків тисяч осіб.

Як стверджують психологи, для успішної та швидкої реабілітації колишнім військовим потрібна «висока мета», і спорт – саме та сфера, де можна ставити конкретні цілі.

«На мою думку, оскільки я сам проходив реабілітацію і сьогодні активно займаюся спортом, взагалі спорт для хлопців, які зазнали поранень і хочуть далі жити активно, – це найбільш ефективно. Так вони проходять як фізичне, так і психологічне відновлення», – впевнений Вадим Свириденко, учасник «Ігор нескорених» (2017) та уповноважений Президента з питань реабілітації учасників АТО.

Як і де займатися?

Президентський указ передбачає розширення мережі спортзалів, доступних для колишніх бійців АТО, та надання їм протезів для заняття спортом.

«Ми розуміємо, наскільки зараз непросто забезпечити інклюзивність спортивної реабілітації в Україні. Тобто створити такі умови, за яких кожен поранений військовослужбовець мав би можливість безкоштовно займатись спортом під наглядом лікарів та тренерів, – зазначив глава держави. – Тренування на місцях, поїздки на тестування та змагання, медичне забезпечення потребують мобілізації зусиль усіх органів виконавчої влади, органів місцевої влади, українського парламенту, українського уряду».

На переконання фахівців, кожна область може знайти можливості для тренування чи спортивного відпочинку ветеранів. Так, цієї зими військові відпочивали у реабілітаційному центрі Навчально-спортивної бази зимових видів спорту МОУ «Тисовець» на Львівщині. А нещодавно МОУ отримало санаторій в Одеській області, який можна задіяти для спортивної реабілітації військових. Більше того, до ініціативи долучаються підприємці та громадські організації. Заняття для ветеранів пропонує одна із українських мереж фітнес-центрів. У Житомирі та Черкасах є реабілітаційні центри, засновані «кіборгом» Олегом Кузьміних та його братом.

Нацрада спортивної реабілітації

Щоб організовувати на державному рівні спортивні заходи для ветеранів, які втратили кінцівки, отримали поранення та контузії, Вадим Свириденко заснував Національну раду спортивної реабілітації захисників України. До неї належать 5 асоціацій за напрямками: легка атлетика, водні, зимові, ігрові і силові види спорту. Громадська організація вже співпрацює із Федерацією легкої атлетики України та Федерацією футболу України. Угоди передбачають проведення марафонів, національних чемпіонатів з футболу, Кубку Нескорених, чемпіонатів із футзалу, а також підготовку до міжнародних турнірів.

Цього року вже відбувся Кубок Нескорених та національний марафон ветеранів. Також  у столиці була організована регата і змагання зі спортивної риболовлі. Серед планів – міжнародний марафон у Києві разом із Run Ukraine, «Ігри героїв» (змагання з кросфіту та силових вправ), веломарафон у Мукачевому, регата з Києва до Одеси, хокей на санчатах та багато іншого.

Варто зазначити, що спортивне протезування здійснюється за рахунок держави. За словами Вадима Свириденка, участь колишніх бійців АТО в різноманітних міжнародних спортивних проектах стимулювала розвиток протезування в Україні, і наразі українські ветерани можуть отримати якісні вітчизняні протези, виготовлені під контролем зарубіжних фахівців.

Ігри нескорених

Програма розвитку спортивної реабілітації в Україні передбачає також участь ветеранів у міжнародних змаганнях, що їх проводять країни-члени НАТО. Серед таких – «Ігри нескорених» (Invictus Games), засновані британським принцом Гаррі у 2014 році. За словами заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолія Петренка, цей проект поєднує в собі спорт, соціальні питання і психологію, дозволяє адаптуватися і розкрити свій потенціал бійцям, які отримали поранення і пошкодження на полі бою.

Минулого року українці-учасники «Ігор нескорених» вибороли 14 медалей. Цього року уже нова команда також буде змагатися за нагороди у легкій атлетиці, паверліфтингу, плаванні, стрільбі з лука, велоспорті та веслуванні на тренажерах. Зокрема, лучанка Майя Москвич, єдина дівчина в команді, виступатиме у стрільбі з луком.

«Особиста мотивація – це знову відчути, що я щось можу, тому що до війни я була досить впевнена в собі, але після звільнення я відчувала якусь особисту поразку. Я йшла на війну, щоб звільнити території, перемогти ворога, встановити прапор, я три роки служила, їздила на фронт, а повернулася з втраченим здоров’ям, не могла продовжувати службу», – каже Майя.

Також українські військові вже третій рік поспіль братимуть участь у марафоні морської піхоти в США. Захід, який збирає колишніх військових і цивільних із різних країн світу, присвячений пам’яті загиблих військових. У 2016 році разом із піхотинцями бігло четверо українських ветеранів, а цього року до США поїдуть вже 10 учасників з України. У Нацраді спортивної реабілітації захисників України переконані, що за підтримки держави кількість ветеранів-спортсменів щороку зростатиме.

Особливості перерахунку

У  жовтні минулого року Верховна Рада ухвалила пенсійну реформу, завдяки якій понад 9 млн громадян отримали автоматичний перерахунок пенсій. Проте підвищення не торкнулося силовиків і військових, адже їхні пенсії нараховуються за спеціальним законом. Оскільки такий закон досі перебуває на етапі розробки, в уряді вирішити запустити перерахунок пенсій спеціальною постановою.

«Дійсно, повне вирішення проблеми пенсійного забезпечення військовослужбовців та представників інших силових органів можливе тільки з прийняттям нового закону, але люди не повинні бути заручниками наших внутрішніх погоджувальних процедур. Постанова передбачає з урахуванням фінансових можливостей держави поетапне підвищення пенсій представникам силових органів, починаючи з 1 січня 2018 року», – пояснює міністр соціальної політики Андрій Рева.

Відповідно до рішення уряду, перерахунок планується провести для 536 тисяч військових пенсіонерів. Він буде здійснюватися на основі трьох складових: окладу за посадою, військового або спеціального звання, надбавки за вислугу років. За словами віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, оскільки військові пенсії перераховуватимуться з початку року, у квітні пенсіонери отримають підвищені виплати враховуючи суми за січень-лютий.

«Складені й передані всім силовим структурам списки осіб, яким повинна бути перерахована пенсія. Перерахунки військових пенсій будуть проведені автоматично, без звернень пенсіонерів. Плануємо в основному завершити цей процес у квітні», – розповідає глава правління Пенсійного фонду Олексій Зарудний.

Зі свого боку глава комітету економістів України Андрій Новак зауважує, що відразу суттєво підняти пенсії для українського бюджету дуже складно, адже для цього потрібні чималі гроші. Тож в уряді вирішили піти шляхом поступового підвищення. Воно відбуватиметься в три етапи: з січня 2018 року пенсії зросли в середньому на 1500 грн,  другий етап запланований на 1 січня 2019 року, який передбачатиме ще плюс 750 грн, третій етап розпочнеться 1 січня 2020-го, і пенсії зростуть ще на 750 грн. Таким чином, за два роки середня пенсія військових зросте з 3 до 6 тисяч гривень.

У 2018 році на підвищення пенсій військовим піде 7 млрд грн. Джерелом коштів для зростання виплат будуть винятково гроші Пенсійного фонду. За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, оскільки бюджет фонду на 2018 рік затверджено з профіцитом, ці кошти і будуть спрямовані на підвищення пенсій військовим.

Пенсії учасникам бойових дій

Попри позитивні наслідки перерахунку пенсій для військових, експерти зауважують, що це тимчасовий захід. Адже рішення уряду не вирішує питання надбавок за службу в АТО та особливі умови служби. Для цього потрібен закон.

«На сьогодні у старому законі військові пенсіонери, які знаходяться в зоні АТО і служать в Києві, мають однакову пенсію. Це буде змінено в новому прийнятому законі», – визнає проблему Андрій Рева.

За словами міністра, закон, який зараз розробляється, дозволить врахувати військові заслуги тих, хто сьогодні захищає Україну, але ще не вийшов на пенсію. Урядовець запевняє, що майбутній законопроект буде передбачати диференціацію пенсій залежно від виконання завдань у зоні АТО.

Незважаючи на невирішені питання з надбавками за участь у бойових діях, військові АТО все ж мають певні переваги. Зокрема, пільги щодо пенсійного віку. У січні минулого року Президент Петро Порошенко підписав закон про призначення дострокової пенсії учасникам АТО. Згідно із ним, учасники бойових дій можуть виходити на пенсію у 55 років за наявності страхового стажу в чоловіків 25 років, а у жінок – 20 років.

Варто зазначити, що стаж служби у зоні бойових дій рахуєтеся за формулою «1 місяць за 3». Тобто відслуживши в АТО 1 рік, військовослужбовець отримує 3 роки стажу. Дія закону розповсюджується на військовослужбовців і співробітників органів внутрішніх справ, які брали безпосередню участь в АТО. Таке ж право отримують учасники бойових дій у складі добробатів, що були включені до складу ЗСУ, МВС, Нацгвардії та інших державних військових формувань та правоохоронних органів.

Експерти сподіваються, що найближчим часом уряд усе-таки допрацює і внесе до парламенту закон про пенсійне забезпечення військовослужбовців, який усуне чинні прогалини у законодавстві. Адже гідна старість українських захисників має бути пріоритетом держави.

Світова гібридна війна

На цьогорічній конференції у Мюнхені вперше про українсько-російський конфлікт заговорили не як про приватну справу України, з якою вона повинна впоратися самотужки, а як про складову глобальної загрози. Учасники конференції згадували Росію лише як агресора і країну, що намагається підірвати усталені норми безпеки і демократичні цінності. Йдеться передусім про бойові дії в Україні та Сирії, втручання у вибори США, численні кібератаки і нарощування ядерного потенціалу.

«Головний результат конференції полягає у тому, що всі розуміють: не можна дозволити Росії грати за її правилами», – прокоментував захід у Мюнхені міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Зокрема, голова конференції Вольфганг Ішингер звернув увагу на зростання напруги між США та Північною Кореєю, а також НАТО і Росією. А Герберт Макмастер, радник президента США з питань національної безпеки, закликав західні країни збільшити витрати на оборону і посилити тиск на Іран, Сирію, Північну Корею та країни, які їх фінансово підтримують. Остання ремарка, зауважують експерти, була каменем саме у бік РФ.

Водночас Президент України Петро Порошенко у своєму виступі наголосив, що Росія наразі веде світову гібридну війну: не лише проти нашої держави, а й проти Європи та США. Це проявляється насамперед у дедалі більшій популярності маргінальних ультраправих та ультралівих партій у світі, засиллі пропаганди і фейкових новин у ЗМІ, активній діяльності ботів у соцмережах та в багатьох інших процесах, які непомітно дестабілізують світовий порядок.

Блакитні шоломи на Донбасі

Мюнхенська конференція показала, що міжнародні партнери підтримують ідею розміщення миротворчої місії під егідою ООН на окупованому Донбасі. Цю тему Президент України докладно обговорив із Генсеком ООН, представниками США та країн Європи. Зокрема, про готовність надати свій контингент заявили Швеція та Фінляндія.

Можливий варіант миротворчої місії озвучив на конференції екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, який також є позаштатним радником Петра Порошенка. План не передбачає участі російських чи натівських солдатів. За даними ЗМІ, миротворча концепція Расмуссена полягає у розміщенні близько 20 тисяч солдатів, зокрема 4-5 тисяч поліцейських на українсько-російському кордоні.

За словами глави держави, Україна відкрита до діалогу і пошуку компромісів щодо переліку країн, які можуть брати участь у миротворчій операції. Однак принциповим є невтручання сусідніх країн, особливо Росії.

«Миротворці мають право роззброювати незаконні збройні формування. Миротворці мають забезпечити відсутність іноземних військ на окупованій території. Ми можемо говорити, що обов’язковим компонентом має бути присутність миротворців на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону для того, щоб зупинити інфільтрацію російських військ і російських боєприпасів, пального і військової техніки на територію України», – наголосив Петро Порошенко і додав, що Україна готова якнайшвидше перейти до обговорення суті місії.

Власне, питання миротворців мало бути ключовим на зустрічі «нормандської четвірки» у Мюнхені. Але «нормандський формат» не відбувся, оскільки німецька делегація спізнилася. Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков вважає, що на заваді стали нагальніші внутрішньополітичні питання Німеччини – формування коаліції для обрання нового уряду. Водночас двостороння зустріч голів українського та російського МЗС у Мюнхені ні до чого не привела. Тож наразі все залежить від того, чи буде політична воля Кремля до співпраці.

«Все залежить від того, чи погодиться Росія забрати свої війська з Донбасу і дозволити силам ООН взяти під свій контроль безпекову ситуацію», – переконаний  Курт Волкер, Спеціальний представник США з питань України.

Шлях до НАТО

У Мюнхені, окрім американських та європейських політиків, Президент зустрівся із Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, з яким обговорив перспективи глибшої взаємодії між Україною та НАТО.

«Ми проговорили, і я отримав повну підтримку законопроекту про національну безпеку, законопроекту по реформам, який є у складі нашого плану щодо НАТО», – розповів глава держави.

Самі представники Альянсу ще раз нагадали, що двері НАТО для України відкриті. І загалом міністри оборони західних країн висловилися позитивно щодо перспективи приєднання України до НАТО. Американський сенатор Ліндсі Ґрем наголосив, що Україна не повинна озиратися на думку Кремля у своїх рішеннях. Водночас, на переконання міністра оборони Естонії Юрі Луйка, Україна має всі шанси стати членом НАТО.

«Я не можу передбачити час. Але я завжди кажу своїм українським і грузинським колегам: будьте терплячі, працюйте, будьте готові, і, якщо з’явиться можливість, – ви повинні її використовувати», – зазначив Луйк.

На думку Миколи Бєлєскова, ключове завдання української делегації у Мюнхені було виконано. Це – ствердження своєї чіткої позиції щодо миротворців на Донбасі, яку підтримують більшість партнерів, та щодо незмінності курсу в ЄС та НАТО через проведення відповідних реформ.

Фундамент для деокупації

Документ, який у народі охрестили «законом про реінтеграцію Донбасу», насправді має довгу назву – «Про особливості державної політики над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Та, попри десятки сторінок тексту та палкі дискусії навколо змісту, сутність закону досить проста. Це законодавче визнання Російської Федерації державою-агресором, а підконтрольні бойовикам території – тимчасово окупованими. Україна ж підтверджує своє право на самооборону на основі міжнародного права.

За словами представника Президента у парламенті Ірини Луценко, збитки від російської окупації складають понад 50 мільярдів доларів. Визнання Росії державою-агресором тягне за собою її відповідальність за завдані економічні збитки як окремим районам Луганської та Донецької областей, так і економіці України в цілому.

Ці положення збереглися у документі ще з першого читання, як і зміна терміну АТО на «заходи щодо стримування та відсічі російської збройної агресії» та створення Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ, який відповідатиме за переміщення осіб і товарів через лінію розмежування.

Проте до другого читання, яке відбулось 18 січня, у закон додали чимало нових пунктів, наприклад, що стосуються Криму. В оновленому тексті з’явилося посилання на закон про окупацію Криму, згідно із яким, дата початку окупації цієї частини України – 20 лютого 2014 року. Окремий пункт стосується скасування вільної економічної зони у Криму. Крім того, до другого читання депутати уточнили визначення окупованих територій. Зокрема, до переліку тепер входять суша, води, повітряний простір та надра Донбасу та Криму.

«По-перше, Росія визнається країною-агресором. По-друге, визначається статус окупованих територій як Криму, так і Донбасу. І це дозволить нам збільшити нашу присутність у міжнародних судах з тим, щоб створити консолідовану позицію і позиватися до Росії, яка тепер буде відповідати, як країна-окупант, за всі злочини. Буде нести політичну, кримінальну і матеріальну відповідальність за те, що вона створила на тимчасово окупованих територіях», – підкреслює керівник фракції «Народний фронт» Максим Бурбак.

Користь та протиріччя закону

Експерти погоджуються, що, попри політичну вмотивованість закону, він має велике гуманітарне значення. Передусім за громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях. Українці, майно яких постраждало від окупації, отримують можливість позиватися на Росію до Європейського суду з прав людини та вимагати компенсацію. Згідно із законом, такі майнові позови звільняються від сплати судового збору.

Крім того, відтепер Україна визнаватиме свідоцтва про народження і смерть, які видаються на окупованій території. Раніше у законопроекті йшлося про недійсність будь-яких документів, зараз є винятки.

«У цьому законопроекті є багато норм, які показують, що ми розглядаємо людей, які живуть на окупованих територіях, як заручників цієї ситуації», – вказує перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

Згідно із законом, РФ несе як матеріальну, так і моральну відповідальність за окупацію, а особи, що брали участь у збройній агресії чи окупаційній адміністрації, несуть кримінальну відповідальність. Тому, попри побоювання критиків, закон не містить жодної згадки про Мінські домовленості чи положення про амністію.

Зважаючи на низку позитивних моментів, закон зазнав чимало критики. Зокрема, голова громадської організації «Восток-SOS» Олександра Дворецька висловлює занепокоєння, щодо суттєвого розширення повноважень правоохоронців, військових і інших силових структур, які забезпечуватимуть безпеку під час деокупації територій. Водночас секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони Іван Вінник зауважує, що повноваження силовиків будуть чітко контрольовані. Адже законопроект також передбачає тимчасове посилення повноважень керівництва Генерального штабу щодо координації і контролю дій усіх правоохоронних органів.

Директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань вважає, що закон про реінтеграцію є важливим рамковим кроком. Саме на його основі будуть надалі розроблятися конкретні механізми деокупації.

«Ми продовжуватимемо прокладати шлях для реінтеграції окупованих українських земель політико-дипломатичним шляхом. Це – ключовий сигнал відповідного Закону, який ухвалила ВР за моєї ініціативи. Це – сигнал і для Донбасу, і для Криму: ви – невід’ємна частина України», – прокоментував ухвалення закону Президент України Петро Порошенко.

Звісно, зважаючи на делікатність теми війни і миру, на яку так чутливо реагує суспільство, новий закон не дає відповідей на всі питання щодо Донбасу. Та головне, що він дає стратегічне бачення майбутньої деокупації та захисту прав українських громадян.

Кошти від держави

Попри те, що держава гарантує учасникам АТО збереження їхнього робочого місця на час служби в армії, багато хто повертається із війни безробітним. Із 2015 року до державної служби зайнятості звернулося понад 70 тисяч колишніх військових, які брали участь у війні на Сході України. Лише 2017 року на облік стало 40,5 тисяч колишніх атовців (близько 4% всіх безробітних). Понад 10 тисяч із них вже отримали роботу цього року. І зовсім невелика частка з них (1800 осіб) повернулися на службу до ЗСУ. Решта – мусять боротися за свої права на ринку праці.

Допомогти колишнім військовим повернутися до праці повинна Державна служба зайнятості і, зокрема, ухвалений минулого літа закон, який надає додаткові гарантії працевлаштування учасникам АТО. Згідно із документом, організація чи  підприємство з кількістю співробітників понад 20 осіб має зберігати 5% квоту для атовців.

Втім, закон стосується лише тих військових, які офіційно зареєстровані як безробітні та перебувають на обліку у службі зайнятості. У такому разі кожен роботодавець, який працевлаштовує учасника АТО строком на 2 роки за направленням служби зайнятості, щомісяця отримує компенсацію єдиного соціального внеску.

Якщо служба зайнятості не може одразу працевлаштувати ветерана за спеціальністю, то пропонує безкоштовну перекваліфікацію – навчання у Центрах професійно-технічної освіти. При цьому поранені військовослужбовці можуть отримати сертифікат у 14,5 тис. грн на навчання у виші. Мінусами такої системи експерти називають обмеженість спеціальностей для перекваліфікації.

«Державна служба зайнятості більшою мірою орієнтована на потребу ринку, а не на схильність людини… І це значно обмежує для мобілізованих пошук роботи, яка б була їм до душі. Відповідно до існуючої бази вакансій здійснюється і перенавчання на державних курсах», – зауважує науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.

Утім, держава має і механізм заохочення для тих, хто хоче відкрити власну справу: майбутні бізнесмени-атовці можуть звернутися по одноразову матеріальну допомогу. Щоб отримати кошти, потрібно надати детальний бізнес-план своєї ідеї. Наприклад, 30 тис. грн на розвиток власної справи – екологічного фермерського ягідного господарства – отримав від центру зайнятості львів’янин Микола Стецьків, який служив у добровольчому батальйоні «Львів». При цьому землю для господарства йому, як учаснику АТО, також надала держава.

«Найголовніше, що може зробити для ветерана держава, – не підкидати йому якісь копійки, а допомогти стати на ноги, бути самозайнятим», – вважає заступник голови урядової служби у справах ветеранів війни та АТО В’ячеслав Марченко.

Щоб отримати допомогу від державного центру зайнятості, учасник АТО повинен подати відповідні документи: паспорт, ідентифікаційний код, трудову книжку та документи про освіту (за наявності), а також військовий квиток. Зробити це можна у будь-якому зручному  відділенні незалежно від місця реєстрації.

Волонтерська підтримка

Крім держави, професійним орієнтуванням колишніх військових, займаються низка  громадських організацій. Зокрема, це – Всеукраїнський союз ветеранів АТО і місцеві спілки ветеранів АТО, Центр зайнятості вільних людей, Центр практичної допомоги захисникам України AXIOS та інші. Експерти вважають, що іноді вони працюють значно ефективніше за державні інституції, адже наразі волонтери мають найвищу довіру серед громадян.

Сьогодні Центр зайнятості вільних людей реалізує кілька проектів, спрямованих на демобілізованих учасників АТО. Найгучніший із них – «Воїнам – гідну працю».

«Ми допомагаємо людям, які повернулася з АТО, в соціальній адаптації, написанні резюме, пошуку вакансій. Функціонує так званий «бізнес-інкубатор»: ветеранам АТО надають можливість перекваліфікуватися, визначити схильність до тієї чи іншої спеціальності», – розповідає піар-менеджер Центру Анастасія Ковальчук. За її словами, завдяки партнерам і благодійникам можна отримати менеджерську освіту і навіть допомогу у відкритті власної справи. До кожного колишнього бійця волонтери намагаються знайти індивідуальний підхід, чого поки не може зробити державна служба зайнятості.

У жовтні у Львові відбувся вже V-й Форум «Захоплені життям. Історії успіху ветеранів АТО». Партнером події виступив Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій. На заході колишні воїни розповідали про власні досягнення і мотивували інших брати з них приклад. Зокрема, своїми історіями поділилися такі бізнесмени-атовці: власник книжкового видавництва для ветеранів, автор бренду чоловічої білизни, співвласник школи іноземних мов та багато інших.

Щоб підтримати бізнесові починання колишніх військових, минулого року з’явилася Асоціація підприємств ветеранів АТО (АПВА). Як розповів її засновник Леонід Остальцев, учасники асоціації обов’язково повинні займатися доброчинністю, підтримувати інших ветеранів і створювати якісний і відповідальний бренд.

За словами психологів, з одного боку, колишнім бійцям критично необхідно спілкуватися з такими ж ветеранами, за принципом «рівний-рівному». Вони схильні більше довіряти порадам своїх побратимів, ніж інших людей. З іншого боку, демобілізованим військовим важливо відчувати, що держава не забула про їхні заслуги перед нею. Саме на це спрямовані зусилля державних інституцій і волонтерських організацій.

«Після повернення з передової додому воїн повинен відчути, що він потрібен своїй країні», – переконаний Президент України Петро Порошенко, який виступає за створення окремого міністерства у справах ветеранів.

Куди б колишні військові не зверталися по допомогу – до державної служби зайнятості чи до волонтерів, – у будь-якому разі улюблена справа допомагає швидше подолати посттравматичний синдром і відчути себе на своєму місці. Як стверджує адвокат і ветеран АТО Кирило Сергеєв, «краще власної справи бійця не соціалізує ніщо».

Чому ж ці закони викликали такий резонанс? Перший законопроект на рік продовжує особливий порядок місцевого самоврядування на окупованих територіях. Однак він стосується лише тих органів, які будуть обрані відповідно до українського законодавства. І хоча депутати ухвалили закон зараз, чинності він набуде після завершення війни та виведення всіх незаконних збройних формувань із території України.

Інший законопроект, що визначає державну політику щодо окупованих територій,  фактично прописує рецепт повернення Донбасу. Проект закону проголошує Росію агресором і фіксує право України на самооборону. Журналісти вже охрестили цей документ «законом про реінтеграцію». І хоча закон ще очікує друге остаточне голосування в парламенті, навколо нього вже з’явилося безліч міфів, від побоювань щодо легалізації бойовиків до оголошення в Україні воєнного стану. Спробуємо розібратися з кожним із них.

Міф 1. Законопроект звільняє Росію від відповідальності за окупацію

Ключовим положенням дискусійного закону про реінтеграцію Донбасу є визнання Російської Федерації державою-агресором, а підконтрольні бойовикам території – тимчасово окупованими. Документ вперше запроваджує поняття «окупаційної адміністрації РФ», хоча раніше так звані «державні органи» бойовиків називалися «самопроголошеними».

У законопроекті наголошується, що саме Москва фінансово та військово підтримує незаконні формування, застосовуючи збройні сили та підпорядкованих їй радників.  Законопроект фіксує нехтування Росією нормами міжнародного права, зокрема, систематичне порушення «режиму тиші», намагання поширити російське законодавство в окремих районах Донецької та Луганської областей, незаконну перереєстрацію підприємств та запровадження обігу російського рубля.

Україна законодавчо засуджує введення на підприємствах так званого «зовнішнього управління», що означає де-факто їхню експропріацію. Усі законодавчі акти, видані окупаційними адміністраціями, визнаються недійсними, зокрема, паспорти і номерні знаки.

Відповідно до закону, Україна не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора. Водночас збиратиме інформацію про всі порушення на окупованих територіях, аби притягти Росію до відповідальності.

Міф 2. Закон передбачає введення воєнного стану та скасування АТО

Проект закону вперше офіційно фіксує, що Росія є ініціатором збройної агресії проти України. Це означає, що, відповідно до статті 51 Статуту ООН, Україна має право на самооборону. Таким чином, термін АТО в новому законопроекті не згадується – його замінили «заходами щодо забезпечення національної безпеки й оборони, стримування та відсічі російської збройної агресії». Замість штабу АТО створюється Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ для стримування російської агресії на Сході, який бере на себе керівництво всіма силовими підрозділами на Донбасі. Начальник штабу має встановлювати порядок в’їзду на окуповані території та виїзду з них.

Щодо воєнного стану, то в законі чітко прописано, що Президент застосовує збройні сили суто для звільнення окупованих територій у Луганській і Донецькій областях. У випадку запровадження воєнного стану в цих районах припиняються повноваження обласної, районних і сільських рад. Тому попри побоювання критиків, про воєнний стан на всій території України в законі не йдеться.

«Ми не будемо оголошувати ані війну, ані правовий режим воєнного стану, як цього хотів Путін та РФ від самого початку. Тому що в такий спосіб це б суттєво підірвало економічні засади і можливості України», – підкреслює секретар Комітету Ради з питань нацбезпеки та оборони Іван Вінник.

Міф 3. Закон зв’язує українській владі руки і замикає в рамках Мінських угод

Верховна Рада підтримала законопроект про реінтеграцію Донбасу 233 голосами «за». Перед голосуванням із законопроекту було вилучено статтю із згадкою про Мінські домовленості. На міжфракційних обговореннях депутати дійшли згоди, що, оскільки ці угоди підписувались терористами, вони не є джерелом права, і їх не варто законодавчо закріплювати. Власне, через це закон викликав досить нервову реакцію Кремля. Речник Путіна Дмитро Пєсков назвав український закон неприйнятним для Москви, зокрема і через статтю, де Російська Федерація називається агресором.

У подібній риториці відреагувала й частина українських політичних сил. Наприклад, голова фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко назвав закон прямим порушенням Мінських угод і зауважив, що його політсила ні в якому разі не буде його підтримувати. Депутати від «Самопомочі», «Батьківщини» та «Відродження» також не дали за нього жодного голосу.

Натомість партнери України у Франції та Німеччині схвально відгукнулися щодо законодавства про реінтеграцію, особливо привітавши вже ухвалений закон про продовження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Представники Посольства Франції в Україні зазначили, що цей закон підтверджує відданість України мирному врегулюванню. Підтримали Україну і Сполучені Штати.

«Продовження спеціального статусу показує, що Україна робить жорсткі кроки для миру. Сподіваюся, тепер Росія буде діяти, щоб запанував мир, – час закінчити конфлікт», – зауважив Спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер.

Експерти вважають, що реакції Москви та Вашингтону є закономірними, адже відхилення закону про особливий порядок місцевого самоврядування було б порушенням Україною міжнародних домовленостей і дозволило б Росії зняти санкції. Зігравши на випередження, Україна не лише не дозволила Росії позбутися санкцій, а й завдяки закону про реінтеграцію відкрила для себе нові можливості для деокупації територій, зокрема, через розгортання місії ООН.

«Росія як країна-агресор не матиме ніякого права на участь в цій місії, яка має бути дислокована на всій окупованій території, включаючи тимчасово непідконтрольну нам ділянку українсько-російського кордону», – підкреслив Президент України Петро Порошенко.

Отже, закон про реінтеграцію Донбасу чітко фіксує, що Україна робитиме все, щоб мирним шляхом повернути окуповані території. Тож залишається сподіватись, що до другого остаточного читання депутати досягнуть згоди і зможуть законодавчо закріпити ці наміри.