У січні Верховна Рада внесла зміни до податкового кодексу, що підвищують граничні обсяги доходів фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та сприяють деофшоризації економіки. Експерти заявляють, що новації допоможуть не лише розвивати малий бізнес в Україні, а й боротися з олігархами. Що саме зміниться для бізнесу і як це вплине на національну економіку, дослідили наші експерти.

Ширші перспективи для ФОПів

Перед другим читанням депутати внесли до законопроекту №1210 поправку, яка підвищує ліміти для фізичних осіб-підприємців І, ІІ, ІІІ груп спрощеної системи оподаткування. За неї проголосували 340 народних обранців.

Зміни передбачають збільшення обсягів річних доходів ФОПів І групи з 300 тис. грн до 1 млн грн; ІІ групи – з 1,5 млн грн до 5 млн грн; ІІІ групи – з 5 млн грн до 7 млн грн.

«Розмір лімітів для ФОПів давно не відповідає реальному стану економіки і має бути принаймні проіндексований, не говорячи вже про те, що підприємці потребують більшого простору для розвитку», – прокоментувала законопроект лідерка міжфракційного об’єднання «За ФОП» Роксолана Підласа.

Підтримала колегу також заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

«Ми розуміємо, що підприємці мають розвиватися, а не ховати свої доходи та переводити бізнес у тінь», – написала вона на своїй сторінці у Фейсбуку.

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пояснюють, що такий крок був життєво необхідним для оздоровлення економіки. Адже за останні 5 років розмір мінімальної зарплати збільшився у 3,4 раза (з 2019 грн до 4173 грн). Крім того, ставки податку для платників ІІІ групи зросли з 2 до 3 % (для платників ПДВ) та з 4 до 5 % (для неплатників ПДВ). А ціни зросли на 201,1%.

На думку експертів, розширення лімітів на доходи ФОПів позитивно відіб’ється на малому бізнесі. Для підприємців – це можливість масштабувати свою діяльність. А для держави – це європейський шлях розвитку, адже саме на малих підприємцях тримаються прогресивні економіки.

Крім того, Верховна Рада схвалила створення Фонду розвитку підприємництва. На це у бюджет-2020 було закладено 2 млрд грн. Ці кошти допоможуть підприємцям модернізувати виробництво чи розширити ринок збуту.

Антиофшорні закони

Серед податкових змін, які ухвалили депутати, є також антиофшорні закони – №1210 та №1209-1. Вони долучають Україну до світового Плану із боротьби з розмиванням податкової бази та виводу доходів від оподаткування (BEPS), запроваджуючи правила анти-BEPS до українського законодавства.

«Ці правила не дозволять великому бізнесу і тим, кого ми називаємо олігархами, в майбутньому спрямовувати прибуток, отриманий в Україні, за кордон, щоб уникнути оподаткування», – розповів Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Відповідно до податкових змін, українські заводи та підприємства, які зареєстровані в офшорах, повинні будуть сплачувати податок на прибуток там, де вони працюють, тобто в Україні. Крім того, всі угоди із купівлі-продажу офшорних підприємств, які здійснюються в Україні, будуть також оподатковуватись тут. Таким чином, до держбюджету надходитимуть сотні мільйонів доларів податків, які зараз нікуди не сплачуються, наголошують експерти.

Верховна Рада також унеможливила виведення капіталу під прикриттям закордонних фірм. Якщо українська компанія купує товари чи послуги за кордоном, то муситиме сплатити податки. Раніше підприємці навмисно оформлювали угоди із завищеними цінами, щоб вивести надлишок коштів за  кордон. Відтепер «сірі» схеми будуть неможливими.

За словами експертів, із новим податковим кодексом виводити капітал в офшори стає невигідно, оскільки з усіх операцій доведеться платити податки.

Цікаво, що щороку держави недоотримують сотні мільярдів доларів через ухиляння компаній від сплати податків та виведення прибутку за кордон. Сьогодні рівень офшоризації української економіки перевищує середній показник у світі. Експерти сподіваються, що ухвалені закони допоможуть змінити ситуацію на краще: з одного боку, допомагаючи малому бізнесу, а з іншого – борючись з олігархами.