Після виборів глави держави цьогоріч українців чекає також обрання нового складу Верховної Ради. Причому відбудеться це не восени, як планувалося, а достроково – вже у липні. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський. Чи законне рішення, хто за, а хто проти, дослідили наші експерти.

Верховну Раду – під розпуск

Під час інавгурації 20 травня президент Володимир Зеленський заявив про розпуск чинного парламенту. А вже наступного дня, після консультації із головами депутатських фракцій у Верховній Раді, на президентському сайті з’явився указ №303/2019. Ним глава держави постановив достроково припинити повноваження парламенту восьмого скликання і «призначити позачергові вибори до Верховної Ради на 21 липня 2019 року».

Документ посилається на статті 77, 83, 90 і 106 Конституцій України. Зокрема, у статті  90 Основного закону зазначається, що президент може розпустити Верховну Раду і призначити позачергові вибори за трьох умов: якщо протягом місяця не сформовано коаліцію депутатських фракцій; якщо протягом 60-ти днів після відставки Кабміну не сформовано уряд; якщо протягом 30-ти днів не можуть розпочатись пленарні засідання.

Стаття 77 КУ стверджує, що у разі призначення позачергових виборів вони проводяться у період 60-ти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

При цьому, за чинним законодавством, президент не може розпустити Верховну Раду в останні шість місяців строку її повноважень.

Депутати готуються

Народні депутати загалом готові розпочати передвиборчу кампанії на три місяці раніше. Про участь у майбутніх дострокових виборах заявили в «Самопомочі», Радикальній партії Олега Ляшка, а також «Батьківщині». Зокрема, лідерка останньої Юлія Тимошенко вважає розпуск Верховної Ради легітимним і необхідним кроком.

«Дострокове припинення повноважень ВР є абсолютно правовим легітимним рішенням відповідно до 106 статті конституції України, де президент має право припинити повноваження ВР в тому числі, якщо немає коаліції у ВР», – зазначила Тимошенко після зустрічі голів фракцій із главою держави. – «Коаліція припинила існувати у ВР саме в той момент, коли третя фракція вийшла з коаліції. І це було в березні 2016 року, останньою вийшла Радикальна партія з коаліції».

У «Батьківщині» сподіваються, що чинна Рада встигне ухвалити новий виборчий кодекс (із відкритими списками), а також закони про покарання за незаконне збагачення і зниження тарифів.

Тим часом лідери фракцій «Народний фронт» та «Блок Петра Порошенка», хоч і погодились на позачергові вибори, вважають, що юридичних підстав для цього немає.

«Зрозуміло, що рішення політико-правове, і з політичної точки зору обраного Президента можна зрозуміти, але якщо своє президентство він починає із сумнівних правових рішень, це, думаю, не те, на що сподівалися ті, хто за нього голосував», – заявив народний депутат від БПП Олександр Черненко.

Що думають експерти?

За словами експертів, указ Зеленського не порушує процедуру розпуску. І, власне,  явище дострокових виборів не є чимось надзвичайним. Демократичні країни використовують цей інструмент для подолання політичних криз досить часто. Для прикладу, цьогоріч позачергові вибори відбулися в Іспанії, а восени – будуть проведені в Австрії.

В Україні також вже тричі народних депутатів обирали позачергово: у 1994, 2007 і 2014 роках. Дострокові вибори 1994 року були відповіддю на страйк донбаських шахтарів, а вибори 2007-го і 2014-го – результатом розпаду парламентської коаліції. Щоразу це був позитивний крок для українського політикуму.

Тож перспектива позачергових виборів народних депутатів не лякає політичних експертів та економістів.

«Дострокові вибори не сприймаються в інвестиційному та фінансовому середовищі як проблема, перш за все тому, що обіцяють раннє завершення політичної турбулентності», – переконаний інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Щодо легітимності президентського указу думки експертів розділились. Формально коаліція припинила існування 17 травня, коли «Народний фронт» заявив про вихід. Тому, на думку громадської організації «Реанімаційний пакет реформ» (РПР), правові підстави для розпуску Верховної Ради могли би з’явитись лише після 16 червня, коли спливе місяць з дня розпаду коаліції.

«Отже, до 16 червня Верховна Рада України має час для формування нової парламентської більшості, а у Президента з’явиться конституційна підстава для припинення повноважень Парламенту VIII скликання лише після 16 червня і за умови нестворення такої більшості», – йдеться у відритій заяві РПР. Однак на той момент законні строки розпустити Раду вже спливуть.

З іншого боку, політологи стверджують, що де-факто більшості в парламенті останній рік вже не існувало. А тому деякі важливі закони, серед яких і новий виборчий кодекс, так і не були ухвалені.

Указ про розпуск парламенту набув чинності 23 травня. Попри позови до Конституційного та Верховного суду зупинити його дію вже неможливо. Якщо парламент на найближчих засіданнях не проголосує новий виборчий кодекс, то позачергові вибори до Верховної Ради відбудуться, як і раніше, за змішаною пропорційно-мажоритарною системою.