Європарламент нарешті ухвалив важливий для України документ – резолюцію щодо ситуації в Азовському морі. У ній Євросоюз визнав «фактичною блокадою» затримування Росією суден, які прямують до портів у Маріуполі та Бердянську. Що означає це рішення та як його може використати Україна, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.

Загострення «азовської кризи»

Після анексії Криму 2014 року окупаційні плани Росії не зменшилися. Від квітня 2017 року російські силовики посилили перевірку кораблів, які пливуть до або з українських портів. Відбувається це в окупованій Керченській протоці, яка є вузьким коридором до Азовського моря: російські прикордонники на кілька годин затримують судна, а ФСБ влаштовує допити моряків. Крім того, на сьогодні в Азовському морі перебуває угрупування зі 120 кораблів та катерів РФ.

Для приватних компаній свавілля Росії виливається в десятки тисяч доларів збитків. За інформацією Адміністрації морських портів України, через дії РФ доходи обох українських морських воріт впали на третину порівняно з минулим роком. Саме через ці два порти відправляється велика частина сталі та зерна – головних експортних товарів України. Тим часом в Мінінфраструктури підрахували, що від початку війни в 2014 році вантажопотік у Маріуполі та Бердянську скоротився майже вдвічі, а втрати становлять більше мільярда гривень.

«Морська блокада, яку запровадила Росія, перш за все веде до економічних збитків для України, по-друге, вона створює більшу напруженість у таких містах, як Маріуполь, у менших містечках та селах, де добробут людей залежить від рибальства та морської торгівлі», – зауважує безпековий аналітик Центру Разумкова Олексій Мельник.

РФ вдається також і до захоплення моряків в Азовському морі. Росіяни від травня тримали за ґратами сімох українських громадян, яких лише в жовтні обміняли на російський екіпаж судна «Норд», арештований Україною за незаконний вилов риби.

Свої дії Росія прикриває міждержавною угодою 2003 року, згідно з якою Азов є внутрішнім морем двох країн без розмежування кордонів. Цей документ надає обом сторонам право інспектувати підозрілі судна.

Україна поки що не поспішає розривати угоду в односторонньому порядку. Як пояснюють експерти, такий крок може підірвати позицію Києва в міжнародних судах, у яких він скаржиться на Москву через недотримання договорів. На думку фахівців, після денонсації угоди Росія зможе заявляти, що саме Україна дестабілізує ситуацію в регіоні. Тому Кремль поки що користується можливостями документу, посилюючи тиск на моряків та українські порти. Фахівці переконані, що це робиться з метою примусити Київ поновити водопостачання до Криму.

Щоб не допустити анексію Азовського моря Росією, Україна почала створювати військово-морську базу в цьому регіоні, а також звернулася по допомогу до міжнародних партнерів.

«Ми готуємося до відсічі російської агресії з морського напрямку – на Азові. Порох треба тримати напоготові», – заявив президент України Петро Порошенко.

Відповідь Європи на російське блокування

25 жовтня Європарламент видав резолюцію, в якій засудив дії Росії в Азовському морі. Депутати закликали органи Євросоюзу вимагати від Росії зупинити затримки суден, призначити спецпредставника ЄС щодо Криму і Донбасу (він займатиметься і Азовським морем) та розширити повноваження місії ОБСЄ в Україні на цей проблемний регіон.

Політичні оглядачі переконані, що резолюція Європарламенту стала наслідком тривалої роботи українських дипломатів та найвищого керівництва. Також вони зауважують, що документ знову звертає увагу світової спільноти на анексію Криму.

На самому початку документа європарламентарі називають незаконним будівництво Росією Керченського мосту, оскільки він обмежує розмір кораблів, що йдуть до українських портів. Його конструкція закрила вхід суднам класу «Панамакс», а це – близько 20% вантажів портів Маріуполя та Бердянська. Також у ЄС стурбовані тим, що РФ може захопити українські нафтогазові родовища в Азовському морі та перетворити його «на своє внутрішнє озеро». Росії нагадали, що угода 2003 року з Україною передбачає свободу пересування кораблів і попередили, що можуть ще більше посилити санкції в разі продовження блокади.

На думку експерта з міжнародних питань Олега Волошина, резолюція справді може стримати Росію в Азові: їй повинні слідувати партії в усіх країнах об’єднання, навіть якщо деякі з них підтримують Кремль.

Тим часом Україна збирається використати резолюцію Європарламенту в міжнародних судах проти Росії щодо інтервенції та економічних збитків.

«Цей документ для України є елементом тактики в міжнародному трибуналі. Ми додамо його до фактологічної бази для захисту наших інтересів. І те, що нас підтримують, це важливо», – зазначила речниця Міністерства закордонних справ Мар’яна Беца.

Разом із дипломатичною роботою держава також збільшила в районі Азовського моря повітряні, наземні, морські та артилерійські сили. Міжнародні оглядачі висловлюють сподівання, що ці кроки разом із резолюцією ЄС змусять Росію припинити повзучу анексію акваторії.