З кінця березня рятувальники посилено перевіряють стан протипожежної безпеки у громадських закладах по всій Україні. Активісти і небайдужі громадяни також намагаються з’ясувати, які протипожежні засоби існують у школах, магазинах та офісах. Поштовхом до цього стала масштабна пожежа у торговельно-розважальному центрі у місті Кемерово в Росії 25 березня, яка забрала життя як мінімум 64 людей. Яка ситуація із протипожежним захистом в Україні і як запобігти пожежі, з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Відновлення перевірок

Минулого року у Міністерстві внутрішніх справ, якому підпорядковується Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС), заявили про плани скасувати пожежну інспекцію. Водночас у грудні минулого року, після резонансної пожежі у дитячому таборі «Вікторія», уряд зняв обмеження щодо проведення планових перевірок на пожежну безпеку. У 2018 році Державна служба з надзвичайних ситуацій збирається провести понад 38 тисяч перевірок щодо дотримання законодавства у сфері пожежної безпеки на підприємствах переважно з високим і середнім ступенем ризику. Передусім ідеться про заклади освіти (понад 25 тисяч шкіл), торгово-розважальних центрів (ТРЦ) (понад 4 тисячі), лікарні (майже 2 тисячі), а також об’єкти паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів тощо.

Особливу увагу рятувальники приділяють огляду українських ТРЦ. З 30 березня ДСНС перевіряють доступність евакуаційних виходів, протипожежну сигналізацію та систему сповіщення, наявність вогнегасників та засобів автоматичного пожежогасіння, проводять тренування із ліквідації загорянь. Станом на 11 квітня рятувальники проінспектували 1319 об'єктів.

«Під час перевірок виявлено понад 15 тисяч порушень, з яких більше 5 тисяч не усувалися протягом значного часу. Найгірший стан з виконанням приписів склався в Донецькій, Сумській та Тернопільській областях», – розповів голова ДСНС Микола Чечоткін. Зокрема, він уточнив, що одна з найгірших безпекових ситуацій у ТРЦ «Альтаїровський» в Одесі, а також у ТРЦ «Рікос» та супермаркеті «Колібріус» у Рівненській області.

За словами Чечоткіна, на керівників перевірених об'єктів накладено 1200 адміністративних стягнень. Також до суду подано позови на закриття 37 об'єктів. Зі свого боку Кабмін погрожує суворо боротися із порушниками пожежної безпеки, хоча чинне законодавство досі передбачає максимальний штраф всього лиш 170 грн.

Чи готові рятувальники боротися із вогнем?

З початку цього року рятувальники ліквідували майже 14600 пожеж, у яких загинуло 755 людей і ще 455 постраждало. Понад 8 тисяч випадків трапилися у житловому секторі. Переважно – через людську недбалість: несправні електроприлади, пошкодження пічного опалення, нехтування елементарними правилами поводження із вогнем, куріння в приміщенні, залишення без нагляду дітей тощо.

Згідно зі звітом Світової пожежної статистики, опублікованому минулого року, на тисячу українців припадало 1,9 пожеж. Це число менше, ніж у багатьох інших країн, напр. США чи Нідерландів. Однак Україна є третьою з-поміж аналізованих країн за смертністю від вогню – 4,5 смертних випадки на 1000 осіб.

За статистикою ДСНС, від початку року вогнеборці врятували 662 людей. Ця кількість могла би бути більшою, якби пожежники мали змогу реагувати на виклики оперативніше. Наприклад, у сільській місцевості від найближчого пожежного депо до місця пожежі може бути понад годину їзди. Цю ситуацію, за словами чиновників, повинна виправити реформа ДСНС.

Реформа ДСНС передбачає розширення мережі місцевих пожежних команд. Це відбуватиметься за рахунок держави, місцевих бюджетів, а також ЄС. Частина пожежних депо та пожежної техніки перейде у підпорядкування територіальним громадам, де за європейським зразком будуть створені загони добровольців-пожежників. Гроші на розвиток волонтерського руху виділяє Рада Європи, а своїм досвідом готові поділитися, зокрема, польські рятувальники.

Гелікоптери, нові пожежні авто і добровольці

Пілотні проекти із децентралізації пожежної охорони наразі реалізують у шести областях. Лідером зі створення Центрів безпеки є Донецька область. Там успішно працює п’ять Центрів, і ще вісім планується запустити до кінця року. Тим часом Хмельниччина є рекордсменом із залучення добровольців. У грудні минулого року за підтримки уряду та ЄС у Дунаєвському районі запрацювала перша мережа добровільних пожежних дружин. Вона об’єднала 38 сіл та 114 волонтерів. Пожежні дружини отримали все необхідне обладнання для ефективної роботи: 38 автопричепів із цистернами, 38 мотопомп, 114 пожежних рукавів, 120 вогнегасників, а також захисний одяг та каски для вогнеборців. Кандидати у добровольці пройшли спеціальне навчання і працюватимуть на безоплатній основі. Набір волонтерів розпочався і в інших областях.

Результати децентралізації помітні і в технічному забезпеченні місцевих рятувальників. У низки громад уже з’явилися нові пожежні автоцистерни. Причому куплені вони були за кошти як обласних, так і районних і міських бюджетів. Для прикладу, таким чином у 2017 році були придбані шість пожежних автомобілів в Івано-Франківській області.

Втім, в уряді наголошують, що децентралізація ДСНС не означає перекладання всіх витрат на протипожежну охорону на голови громад. Держава не припиняє фінансувати рятувальників. Так, минулого року через систему Prozorro держслужба закупила 130 нових пожежно-рятувальних автомобілів. 4 квітня у Києві Президент Петро Порошенко вручив рятувальникам ДСНС сертифікати на 10 пожежних автоцистерн, які отримають вогнеборці Житомирської та Черкаської областей. Крім того, раніше у березні глава держави оголосив про передачу Францією чотирьох гелікоптерів (медичних та рятувальних) для потреб ДСНС.

«Буде підписано Меморандум про наміри щодо закупівлі гелікоптерів. Це ще один важливий крок щодо забезпечення рятувальників, коли вони швидко зможуть дістатися до поранених та зможуть надавати допомогу», – повідомив Петро Порошенко під час робочої поїздки до Рівненської області.

Рятувальники наголошують, що дотримання протипожежної безпеки – обов’язок не лише підприємців та промисловців, а кожного громадянина. І дорослі, і діти повинні знати правила евакуації при пожежі. Зокрема, у будь-якому громадському закладі слід звертати увагу на шляхи виходу, а вдома – регулярно перевіряти справність електромережі та не дозволяти дітям самостійно користуватися побутовими приладами чи відкритим вогнем.