Минулого року понад півмільйона осіб в Україні потрапили на прийом до лікаря за допомогою онлайн-запису. Такі дані наводить медична інформаційна програма Helsi, що увійшла до національної електронної системи охорони здоров’я eHealth. Можливість записатися до спеціаліста через Інтернет надають майже всі медичні заклади столиці і деяких інших міст України. Однак медреформа передбачає набагато ширше використання сучасних технологій та електронного документообігу, зокрема у сільських амбулаторіях та медпунктах. Запровадження деяких нововведень розпочалося ще минулого року. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, що вже вдалося зробити і які зміни чекають на громадян попереду.

Електронні картки та лікарняні

31 січня 2018 року в Україні набули чинності закони, які були покладені в основу медичної реформи. Це закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Це означає, що медична реформа тепер швидко набере обертів. Уже у квітні МОЗ розпочинає широкомасштабну національну кампанію «Обери свого лікаря», яка повинна допомогти громадянам остаточно визначитися з терапевтом або сімейним лікарем, який наглядатиме за їхнім здоров’ям. У міністерстві нагадують, що з вподобаним спеціалістом потрібно укласти договір, або так звану декларацію. Станом на 2 лютого це вже зробили майже 31 тисяча українців. Про це свідчить статистика Національної електронної системи охорони здоров’я eHealth. Завдяки цій системі з 1 липня 2018 року медики первинної ланки почнуть переходити на новий порядок оплати праці – відповідно до кількості пацієнтів та укладених із ними декларацій.

Щоб підписати такий договір, людині необхідно надати лікарю паспорт, ідентифікаційний номер та номер телефону, на який прийде смс з кодом-підтвердженням. У разі відсутності мобільного телефону лікар повинен внести у систему не лише декларацію, а й додати копії документів пацієнта. Такий механізм дозволить уникнути появи «мертвих душ» у лікаря, й оплату він отримає лише за реальних пацієнтів.

«Електронний інструмент створить додаткові можливості для перевірки, тому що за одного пацієнта держава платить лише один раз», – пояснив керівник проектного офісу eHealth Роман Бугай.

За словами пана Бугая, наступний етап розвитку системи – це запровадження електронних медичних карток. Увесь анамнез пацієнта, результати його аналізів, перебіг хвороби зберігатимуться не в реєстратурі, а в онлайн форматі. Тож інформація буде доступна лікарю у будь-який момент, а якщо хворий завітає до іншого спеціаліста, той зможе швидко ознайомитися з цими даними. До кінця року в міністерстві також планують запровадити електронні лікарняні листки. Це дозволить не лише спростити документообіг, а й зупинить бізнес на довідках, які сьогодні можна легко купити.

«Відомі випадки, коли лікар за день оформив 75 лікарняних, і лікарня видала 20 тисяч лікарняних. Явно тут працює схема. Коли запуститься електронний реєстр, можна буде відстежувати всі лікарні країни», – зазначає координатор проекту урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана Величко.

Комп’ютер – у кожне село

Експерти звертають увагу, що відчути переваги еHealth зможуть далеко не всі українці. Оскільки на сьогодні у більшості сільських амбулаторій та медпунктів немає ані комп’ютерної техніки, ані доступу до Інтернету.

«До районних центрів, в принципі, «Укртелеком» провів усі комунікації, але ж амбулаторії знаходяться не лише в райцентрах, а й у віддалених селах, тому до них ще треба дотягнути комунікації», – розповідає завідувач відділом медичних інформаційних систем «Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем» НАНУ Олександр Коваленко.

У Міністерстві запевняють, що підключитися до eHealth зможуть усі медичні заклади, незалежно від їхнього розташування. Адже в Україні вже розпочалася імплементація закону про сільську медицину, який передбачає забезпечення всіх сільських амбулаторій, фельдшерсько-акушерських та медичних пунктів набором сучасної діагностичної апаратури та комп’ютерами з виходом у всесвітню мережу. За інформацією МОЗу, у Гадяцькому районі, що на Полтавщині, на початку 2018 року вже комп’ютеризували всі сільські й міські амбулаторії, ФАПи та районну лікарню.

«Створивши єдину мережу Гадяцького району, ми об’єднали денний стаціонар і амбулаторії. Це забезпечує швидкий обмін даними.  Фахівець із Центральної районної лікарні бачить, що відбувається на селі, далі ця інформація потрапляє в стаціонар. Ця система забезпечує контроль за якістю медичної допомоги», – розповідає голова Гадяцької райдержадміністрації Олексій Матюшенко.

Також у січні цього року 10 комп’ютерів отримав центр первинної медико-санітарної допомоги Нововоронцовського району Херсонщини – одного із найвіддаленіших куточків області. Оснащення амбулаторій триває і в інших областях України.

«Ми значно підвищимо рівень медичного захисту і медичних послуг для 14-15 млн українців, які живуть у сільській місцевості», – наголосив глава держави Петро Порошенко.

Нова мережа амбулаторій

Щоб амбулаторії могли ефективно працювати, медреформа також передбачає створення  спроможної мережі медичних закладів первинної допомоги. МОЗ спільно з Мінрегіонбудом розробив спеціальну методику формування такої мережі. На основі цих рекомендацій до 1 лютого місцеві громади мали вирішити, які медичні установи потребують переобладнання та реконструкції, де необхідно побудувати нову амбулаторію або медпункт, а де потрібно поліпшити інфраструктуру чи звести житло для медика. Тепер ці проекти повинно затвердити Міністерство охорони здоров’я.

«Ми проведемо консультації з місцевим самоврядування і лікарями щодо амбулаторних дільниць, які повинні з’явитись на території району з покриттям всієї площі сільської території, включаючи населенні пункти і малі міста, – підкреслює віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко. – Маємо переорієнтувати первинну ланку безпосередньо на амбулаторію, де є лікар, обладнання, транспорт і якісні можливості первинної допомоги».

Місцева влада повинна врахувати потреби кожного населеного пункту і рівномірно розподілити медзаклади по всій території громади, району та області. Так, у містечку з населенням понад 15 тисяч осіб має працювати центр медико-санітарної допомоги зі штатом не менше 7 сімейних лікарів або терапевтів. А селу на 750 осіб буде достатньо медичного пункту, де людей прийматиме фельдшер або медсестра та куди періодично навідуватиметься лікар.

У МОЗ наголошують, що якісні зміни у медичних послугах можливі лише за активної участі громад та місцевих органів самоврядування. Медицину можна зробити ефективною, сучасною та максимально наближеною до потреб кожного українця – у селі чи в місті.