Рейди правоохоронців, раптові перевірки, побори і шантаж – те, з чим доводилося стикатися власникам бізнесу в Україні. Але з 7 грудня ситуація повинна докорінно змінитися. В Україні набув чинності закон №7275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування». За довгою назвою документу криються довгоочікувані норми, які повинні покласти край неправомірним діям силовиків під час слідчих дій та обшуків. Яких нововведень слід очікувати і чи достатньо цього, щоб переломити узвичаєні стосунки між представниками правоохоронних структур та ділових кіл, досліджували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Знаряддя «розправи»

За версією Європейської Бізнес Асоціації, цього року індекс інвестиційної привабливості України досяг найвищого значення за останні 6 років – 3,15 балів із 5 максимальних. На думку аналітиків, позитивним змінам, з одного боку, сприяли реформи і політика дерегуляції. А з іншого – законодавчі ініціативи, які підтримали розвиток підприємництва в Україні. Зокрема, у 2014 році почав діяти мораторій на перевірки суб’єктів малого та середнього бізнесу, який суттєво зменшив втручання численних контролюючих органів у роботу приватних та державних компаній. Ще за два роки був ухвалений так званий «антирейдерський» закон, який значно посилив захист прав власності. Однак, попри позитивні зрушення в країні, статистика свідчить про проблеми, які досі залишалися не вирішеними. Так, за даними Ради бізнес-омбудсмена, у третьому кварталі 2017 року 12% підприємців скаржилися на дії силовиків. Нарікання стосувалися безпідставних, з точки зору бізнесменів, кримінальних проваджень та численних необґрунтованих обшуків.

«Зараз реальність така, що робота бізнесу може бути зупинена будь-коли. А це втрати для компаній та репутаційні втрати для країни перед інвесторами», – підтверджує виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.

До ухвалення законопроекту №7275 нерідко рейдери чи конкуренти використовували кримінальні провадження як інструмент нечесної боротьби. Замовники писали заяви до поліції, прокуратури чи СБУ, відтак розпочиналося слідство, внаслідок якого на підприємство приїжджали спецпризначенці у балаклавах, блокували його роботу, вилучали оргтехніку і документацію. За даними Мін’юсту, у 2015 році було видано 75 тисяч клопотань про проведення обшуків на підприємствах. Минулого року ця цифра сягнула 96 тисяч, а за 6 місяців цього року суди підтримали понад 60 тисяч таких подань. При цьому кількість розкритих економічних справ, за словами очільника відомства Павла Петренка, залишається майже незмінною.

«Коли порахували кількість ухвал слідчих суддів, виявилося, що на кожну справу, на кожну процесуальну дію слідчий суддя витрачає десять секунд – на те, щоб оцінити всі підстави і вирішити: надати чи не надати резолюцію на обшук. Це говорить про те, що слідчі судді не замислюються і підписують ці документи пачками», – зазначає заступник міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

Урядовці впевнені, що ця практика тепер відійде в минуле завдяки новому підходу, прописаному в ухваленому законі.

Право на адвоката та зйомку

Одна з найважливіших вимог документу – обов’язкова аудіо- і відеофіксація судового та досудового розгляду. За словами Павла Петренка, суддя повинен фіксувати процес ухвалення рішення про обшук за участю прокурора, який зобов’язаний обґрунтувати необхідність проведення тієї чи іншої слідчої дії. Крім того, процедура обшуку також має бути записана на відео, що стає невід’ємною частиною протоколу. Докази, отримані під час обшуку, що був проведений без зйомки, визнаються недійсними. Фіксувати дії правоохоронців на камеру також має право сторона захисту чи сам підозрюваний. Також особа може користуватися послугами адвоката на будь-якій стадії візиту правоохоронців. На думку експертів, нові норми змусять спецпризначенців діяти винятково в рамках правого поля.

«Це відмінний запобіжник від можливих зловживань з боку силовиків, значення якого нам ще належить усвідомити», – коментує віце-президент з правових питань асоціації «ІТ України» Дмитро Овчаренко.

Уряд дає три місяці на те, щоб оснастити слідчі підрозділи камерами та іншою необхідною апаратурою. А от відеофіксація в судах запрацює лише через рік – з 1 січня 2019 року.

Завдяки закону у підприємців також з’являється можливість впливати на строки кримінального провадження, щоб воно не розтягувалося на роки. Зокрема, вони можуть оскаржувати бездіяльність слідчого та вносити клопотання про застосування розумних строків досудового розслідування. Окрім цього, документ передбачає заборону повторного порушення вже закритих кримінальних проваджень.

«Сьогодні ми прибираємо це свавілля, коли правоохоронні органи виймають з архівів «скелети з шаф» і починають знову по колу пускати цю інформацію, щодо якої вже є рішення суду про закриття. Ми цим законом їм не дамо такої можливості», – підкреслив голова комітету із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради Андрій Кожем’якін.

Реакція бізнесу та наступні роки влади

Підприємці схвально зустріли новий закон. На переконання більшості, він дозволить перейти до цивілізованих форм правової взаємодії між державою та бізнесовим середовищем.

«Впровадження цієї ініціативи дійсно може полегшити життя українським підприємцям, адже від свавілля силовиків страждають і аграрії, і представники торгівлі, IT, легкої промисловості», – говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Найочікуваніша норма закону стосується заборони вилучати комп’ютерну техніку, сервери, термінали та оригінали фінансово-господарської документації суб’єктів підприємницької діяльності. Таким чином, діяльність компаній не буде паралізована на невизначений термін. Втім, на думку правозахисників, документ залишив «лазівки» для слідчих. Зокрема, оргтехінку можна забрати, якщо необхідне експертне дослідження даних, що містяться на комп’ютерах, чи доступ до інформації запаролений. Тож, констатують експерти, закон потребуватиме доопрацювання та внесення змін.

Серед найближчих планів, які декларують уряд та Президент, – подальше втілення заходів на підтримку бізнесу. Йдеться, зокрема, про продовження ще на рік мораторію на перевірки підприємців, а також розглядається можливість замінити податок на прибуток податком на виведений капітал. Це означає, що компанії сплачуватимуть відрахування лише з тієї частини доходів, які не йдуть на розширення виробничих потужностей. З такими ініціативами виступив глава держави Петро Порошенко.

«ВВП у третьому кварталі поточного року зріс на 2,1%. Після глибокого падіння, спричиненого війною та економічною агресією з боку Росії, ця позитивна тенденція не може не тішити. Але очевидно, що такі темпи для нас є категорично неприйнятними. Отже, ми повинні шукати нестандартні, нетривіальні рішення для стимулювання інвестицій та прискорення економічного зростання», – підсумував Президент України.

За прогнозами Мінфіну, такі рішення підштовхнуть бізнес реінвестувати кошти у власний розвиток, що в майбутньому має позитивно вплинути на економічні показники та інвестиційний клімат у країні.