Наприкінці вересня селище Калинівка у Вінницькій області в буквальному сенсі прогриміло на всю Україну. Пожежа на місцевому військовому складі призвела до детонації боєприпасів та численних вибухів. Наразі слідство розглядає чотири версії інциденту, основні з яких – це диверсія та підпал.

Але є в цій історії і позитивний бік. І очевидці події, і журналісти відзначили оперативну роботу загонів держслужби з надзвичайних ситуацій, перші з яких прибули на місце вже за 5 хвилин після вибуху. Як відомо, ДСНС сьогодні перебуває на стадії реформування. Які зміни вже відбулися та які ще чекають на українських рятувальників – розповіли експерти, урядовці та професійні пожежники.

До рук громади

Кабінет міністрів затвердив Стратегію реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій у січні 2017 року. За три роки більшість пожежних частин і техніки перейде з державної власності на баланс місцевої влади. Зміни відбуватимуться в рамках децентралізації. У межах кожної об’єднаної територіальної громади будуть сформовані місцеві пожежні команди (МПК). Ці бригади першими виїжджатимуть на виклики в ОТГ, не чекаючи на прибуття співробітників ДСНС.

«Плануємо тим самим зменшити час приїзду пожежно-рятувальних підрозділів до найвіддаленіших населених пунктів. Норматив у сільській місцевості не повинен перевищувати 20 хвилин. Та, на жаль, сьогодні це інколи 40 хвилин, а буває, що і година-півтори. Тому один із пунктів реформи ДСНС та в цілому системи цивільного захисту – створення розгалуженої системи місцевих пожежних команд», – розповідає голова ДСНС України Микола Чечоткін.

Передбачається, що загони ДСНС перебуватимуть у районних центрах. А на місцях діятимуть МПК. Екіпажі ДСНС підключатимуться у разі необхідності.

Минулого року пілотні проекти запустили у шести областях – Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Тернопільській та Полтавській. Втім, практику МПК швидко  підхопили й інші регіони.

Три в одному

У рамках реформи на території кожної громади також будуть створені Центри безпеки громадян, де дислокуватимуться місцеві пожежні команди. Центри об’єднають під одним дахом й інші необхідні служби.

«У кожному такому Центрі буде розміщено пожежне депо, кабінет дільничного офіцера поліції, за необхідності – фельдшерсько-акушерський пункт», – розповідає віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко.

Розташування оперативних служб в одному місці, на думку чиновників, дозволить їм одночасно реагувати на надзвичайні події і водночас дасть змогу ОТГ зекономити на утриманні кількох приміщень.

За інформацією МВС, перша така установа в Україні відкрилася у м. Лимані Донецької області у листопаді 2016 року. Вона обслуговує 40 населених пунктів, а це – 42 тисячі мешканців.

«На базі центру було об’єднано чотири пожежних команди. Особовий склад нараховує 56 осіб. У розпорядженні центру – 4 пожежно-рятувальні автомобілі, тут же чергує бригада швидкої медичної допомоги та патруль поліції з автомобілем. За час роботи центр уже довів свою ефективність», – зазначає начальник Лиманського Центру безпеки громадян Михайло Шепель.

Добровольчий рух

Місцеві пожежні команди планують підсилити за допомогою добровольців. За словами урядовців, головна умова до них – гарна фізична форма та відсутність медичних протипоказань. Волонтери пройдуть спеціальну безкоштовну підготовку, але виїжджатимуть на пожежі лише за потреби.

Координатор громадської організації «Бойкот пожежних» Максим Тимченко каже, що така практика розповсюджена в країнах Європи та Америки.

«Там доброволець не чергує в підрозділі, а перебуває десь вдома. Йому надходить сигнал – і він, маючи усе необхідне напоготові, їде на місце пожежі, куди приїздить також пожежна машина. Якщо є необхідність, то приїздять і професійні підрозділи», – каже експерт.

Урядовці пропонують органам самоврядування заохочувати таких людей соціальними пільгами, путівками та компенсаціями, наприклад, комунальних послуг.

Ідея подібного волонтерства не нова і для України. У селі Дерцен, що на Закарпатті, вже 12 років діє команда добровольців-пожежників, яку зібрав настоятель місцевої церкви отець Микола.

«Таким людям, ми, професіонали, дуже вдячні. Як можемо підтримуємо їх. Звісно ж зараз, у період реформування служби порятунку, дерценські добровольці –  хороший приклад для наслідування іншим громадам», – вважає начальник Управління ДСНС України у Закарпатській області Роман Гудак.

Без хабарів і з вищими зарплатами

Ще однією важливою зміною в роботі ДСНС стане ліквідація пожежної інспекції. На думку високопосадовців, це поліпшить бізнес-клімат в Україні і зменшить тиск на приватних підприємців, які неодноразово стикалися з хабарництвом держінспекторів.

«Пожежна інспекція – орган, корупційна ємність якого настільки велика, що його важко уявити. Ми пропонуємо змінити систему і перейти до тих методів, які отримали розвиток у світі», – зазначає міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.

Пожежний нагляд буде проводитися лише на соціальних об’єктах (у дитсадках, школах, лікарнях, дитячих таборах), державних підприємствах та об’єктах із підвищеним фактором ризику (електростанції, заводи, багатоповерхові будівлі тощо). А бізнесменам чиновники радять самостійно дбати про протипожежну безпеку та страхувати майно і власність.

Також складовою реформування є нове матеріальне забезпечення підрозділів ДСНС. У проекті бюджету на 2018 рік уже передбачено збільшення фінансування служби з 6,38 млрд до 10,7 млрд грн. Це означає і кращу зарплату для рятувальників, яка за планом має підвищуватися з кожним роком. Наразі вона складає близько 5 тис. грн. Реформа також передбачає оновлення автомобільного парку та оснащення.

«Лише за попередніми розрахунками, зарплата кожного рятувальника зросте більш ніж на тисячу гривень. Це вже друге підвищення цього року, може, воно не таке високе, як хотілося б, але точно демонструє, що ми разом рухаємося в правильному напрямку», – зауважує Президент України Петро Порошенко.

Про результативність нововведень невдовзі скажуть цифри: кількість ліквідованих пожеж та швидкість прибуття рятувальних бригад. А статистика, як відомо, річ невблаганна.