На початку вересня почала роботу сьома сесія Верховної Ради, яка триватиме до лютого наступного року. За традицією Президент України Петро Порошенко звернувся до парламентаріїв зі щорічним посланням, у якому перерахував головні досягнення та виклики, що стоять перед державою. Цей виступ ­– одна з найголовніших подій року, яка визначає пріоритети та порядок денний наступного політичного сезону, окреслює вектор розвитку всієї країни. Центр громадського моніторингу та контролю зібрав головні тези.

Про економічні здобутки

Початок президентського послання був присвячений економіці. Порошенко відзначив зростання валового внутрішнього продукту, рівень якого у 2017 році за прогнозами має скласти 1,8%, а до 2020 року має сягнути 4%. За його словами, ВВП зростає уже шість кварталів поспіль після чотирнадцяти кварталів падіння. Глава держави зазначив, що наша держава вже може похвалитися збільшенням експорту вітчизняних товарів до ЄС на 23% в першому півріччі 2017 року. Наразі частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 40%, хоча ще в 2009 році складала лише 25%.

«Жорсткі антикризові кроки, макрофінансова стабілізація, зниження податкового навантаження на бізнес, дерегуляція, відкриття нових міжнародних ринків – усе це відкрило шлях для економічного пожвавлення», – зауважив Президент.

Про європейську інтеграцію

Петро Порошенко заявив, що Україна перебуває лише на початку свого європейського шляху і продовжуватиме інтеграцію до ЄС. Президент зауважив, що оскільки більшість українців підтримують і вступ до ЄС, і приєднання до НАТО, ці питання можуть бути винесені на референдум.

«У липні на саміті Україна – ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництва Євросоюзу нові ініціативи зі стратегічного бачення довгострокового співробітництва. Це – асоціація з Шенгенською зоною; приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, Загального авіаційного простору і Єдиного цифрового ринку. Реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України в східні кордони Євросоюзу ще до того, як ми де-юре приєднаємося до ЄС», – пояснив глава держави наступні євроінтеграційні кроки України.

Про суспільні настрої та виклики

Головними загрозами демократії всередині країни Президент назвав протистояння з боку корупціонерів та популістів, а також майбутні вибори у 2019 році. Президент попередив, що ветуватиме будь-які ініціативи, які можуть поставити європейський розвиток України під загрозу, зокрема, звуження повноважень антикорупційних органів або скасування поправок до Трудового кодексу. Порошенко зазначив, що у суспільстві існує певна недовіра до політиків, яку можна подолати лише проводячи економічні реформи.

Про соціальні реформи

На думку Президента, Верховна Рада має рік, аби ефективно попрацювати над реформами. Президент розраховує, що депутати ухвалять законопроект про пенсійну реформу, який дасть змогу збільшити пенсії для значної частини пенсіонерів уже восени цього року. Також Порошенко звернувся до депутатів із проханням підтримати рішення про скасування мораторію на продаж земель.

Не залишилась без уваги і реформа децентралізації. Глава держави озвучив доходи місцевих бюджетів, які зросли у два з половиною рази: із 69 мільярдів гривень у 2014 році до 170 мільярдів у 2017-му. Також він зазначив, що частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни стрімко наближається до 50%.

Про Збройні сили України

Президент відзначив перетворення української армії. За три роки «Укроборонпром» передав українській армії більше ніж 16 тисяч одиниць озброєння й військової техніки. Через хвилі мобілізації пройшли близько 200 тисяч громадян, і сьогодні основу нашого війська складають військовослужбовці, які добровільно пішли в армію за контрактом. Лише протягом 2016 року на службу в ЗСУ було прийнято 70 тис. осіб. Президент пообіцяв, що наступного року українська влада буде підвищувати грошові виплати для контрактників залежно від ступеня ризику та складності завдань.

Про російську загрозу

Порошенко нагадав, що завдяки українським військовим влітку 2014 року більшу частину Донбасу вдалося повернути під суверенітет України. Президент зазначив, що СБУ продовжує протидіяти проросійським агентам, які ведуть підривну діяльність на території України. Президент нагадав про російські сайти, які, як і раніше, залишаються одним із видів зброї у гібридній війні.

«Але головна загроза з боку РФ – все ж військова», – додав Президент, наводячи як приклад військові навчання «Захід-2017» в Білорусі. У зв’язку з цим Порошенко висловив надію, що Україні вдасться успішно завершити переговори із західними партнерами про постачання нам оборонної зброї.

Про деокупацію Криму і Донбасу

Глава держави повідомив, що проект закону про реінтеграцію Донбасу буде оприлюднений найближчим часом, і громадськість матиме можливість його обговорити. Згадав Президент і миротворців. За словами Порошенка, українська сторона виступає за розгортання повноцінної миротворчої місії ООН на Донбасі. Майбутня місія ООН має бути розміщена на всій тимчасово окупованій території, і у ній виключається участь представників країни-агресора та сторони конфлікту. Щодо Криму, то, за словами Президента, Україна використовуватиме інструменти міжнародного права і санкції.

«Чи можемо ми відбити Крим у Росії силою? Реалістично – ні. Чи піде вона звідти сама? На жаль, ні. Але ми можемо створити умови, коли Крим стане для Москви непідйомним тягарем. Так злодій іноді викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти. Ми маємо створити всі умови, щоб йому запекло», – підсумував Президент.