В Україні набирає обертів вступна кампанія. А поки абітурієнти підраховують бали і коефіцієнти, необхідні для зарахування, в державі продовжується реформування вищої школи. У липні виповнюється три роки з моменту ухвалення Верховною Радою закону «Про вищу освіту». Центр громадського моніторингу та контролі проаналізував, на якому етапі перебуває реформа, яких результатів вдалося досягти і які зміни ще попереду.

За європейськими «лекалами»

Багато непорозумінь серед молоді та їхніх батьків і досі викликають освітньо-кваліфікаційні рівні. Згідно з законом «Про вищу освіту», здобути її в Україні можна за ступенями молодшого бакалавра (який повинен замінити молодшого спеціаліста), бакалавра і магістра. Після магістратури є можливість подовжити науковий шлях і стати доктором філософії. Раніше йому відповідало звання кандидата наук, тепер воно еквівалентно європейському PhD – doctor of philosophy. Після чого особа може здобути ступінь доктора наук. На думку освітян, це нарешті дозволило уніфікувати вчені звання в Україні за світовими стандартами, що в подальшому сприятиме більшій академічній мобільності українських вчених та викладачів.

«Це дуже важливий крок, який наближує український науковий та освітній простір до європейських і всесвітніх практик, – зазначає Людмила Криворучка, директор Докторської школи ім. родини Юхименків Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). – Якщо університети справді будуть виконувати підготовку, як того вимагає порядок, а не імітуватимуть, то нові випускники дійсно зможуть робити міжнародні публікації, брати участь в міжнародних проектах».

У 2016 році відбувся останній набір спеціалістів. Їхні дипломи автоматично прирівнюються до магістерських. Також на 2016 рік був запланований останній набір молодших спеціалістів. Передбачалося, що питання стосовно подальшої підготовки фахівців за цим рівнем буде вирішено новим базовим законом «Про освіту», однак наразі він пройшов лише перше читання у Верховній Раді.

«Саме в законі «Про освіту» має бути прописано, до якої сфери належить освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», а також базові траєкторії розвитку цього напряму підготовки», – пояснив перший заступник Міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.

Через це минулого року склалася ситуація, коли коледжі, технікуми та училища, які раніше готували молодших спеціалістів, не могли приймати далі абітурієнтів, оскільки для цього не було законних підстав. Щоб розв’язати руки освітянам, у березні цього року Президент України Петро Порошенко підписав зміни до закону «Про вищу освіту», згідно з якими набір молодших спеціалістів продовжено до 2019 року включно.

Зарахування – через Інтернет

У 2017 році в повному обсязі почала діяти система електронного вступу до ВНЗ: заяви подаються винятково в електронному форматі на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). До цього зберігалася можливість особисто привезти документи до приймальних комісій або зробити це за допомогою Інтернету. Відтепер таку нагоду залишили лише для невеликого переліку осіб. Виняток зробили для тих, хто вступає за квотами (наприклад, учасники АТО, сироти та прирівняні до них), має право на спеціальні умови зарахування (наприклад, чорнобильці, інваліди війни, які вступають за співбесідою), та людей із розбіжностями в документах про освіту та сертифікатах ЗНО.

Електронна система дозволила ліквідувати бюрократичну тяганину та величезні черги, які були традиційними для вишів у період вступної кампанії. За даними державного підприємства «Інфоресурс», який забезпечує роботу ЄДЕБО, станом на 12 липня в системі зареєструвалося вже 120 тисяч абітурієнтів. Цьогоріч вони можуть подати 9 онлайн заяв (на очну/заочну форми навчання різних вишів) на будь-які 4 спеціальності на основі ЗНО 2016 та 2017 років. Йдеться лише про місця держбюджету, кількість заяв на контрактну форму навчання не обмежується. За прогнозами міністерства, 54% цьогорічних випускників шкіл навчатимуться за бюджетні кошти. За словами директора департаменту вищої освіти МОН Олега Шарова, у 2017 році міністерство вже ухвалило рішення збільшити держзамовлення для навчання за спеціальностями: середня освіта, фізика та астрономія, прикладна фізика та наноматеріали, математика, мікро- та наносистемна техніка, біотехнології та біоінженерія, атомна енергетика. А також на аграрні спеціальності: агрономію, захист та карантин рослин, лісове господарство. Загалом обсяг держзамовлення в 2017 році складає 212 тисяч 373 місця.

Електронний вступ дає змогу втілити в життя ідею реформи освіти, за якою «місце йде за студентом», тобто університети та академії можуть розраховувати на збільшення державного замовлення, якщо до них прийдуть студенти з кращими балами ЗНО, а електронний документообіг дозволяє зробити цей процес прозорим та швидким.

«Ми передбачаємо максимальне збільшення на 10% держзамовлення для тих ВНЗ, в яких буде високий конкурс. Цього року ми збільшуємо мотивацію для вступу на природничо-наукові та технічні спеціальності. Після зарахування пільговиків, весь залишок держзамовлення ми направимо на ці спеціальності», – розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Акцент на якість та автономність

На думку освітян, основне досягнення реформи полягає в тому, що виші отримали велику автономію. Тепер вони можуть розробляти власні навчальні програми, обирати ректора, визначати кадрову політику, присвоювати наукові ступені. Також навчальні заклади одержали більшу фінансову свободу, можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, оминаючи казначейство. Щоправда, не завжди вдається втілити це в життя через неузгодженість різних підзаконних актів та постанов, що діють в Україні.

«У нас ідея була така, що ті гроші, які університет заробляє самостійно, можна покласти на депозит і отримувати додаткові відсотки на розвиток. Але це не спрацьовує. Бо на арену виходить Міністерство фінансів, і там ухвалюють зовсім інші документи, які гальмують норми закону», – розповідає Андрій Мелешевич, президент НаУКМА.

Закон «Про вищу освіту» також заклав підвалини для створення нового колегіального органу – Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), який формується зі 25 представників ВНЗ та студентства. Його запуск був запланований ще на 2015 рік. Втім, створення організації довгий час пробуксовувало. Новостворений орган повинен перебрати на себе певні регуляторні та контрольні функції Міністерства освіти і науки та замінити Вищу атестаційну комісію і Державну акредитаційну комісію.

У червні Нацагентство нарешті розпочало діяльність і погодило стандарт вищої освіти для спеціальності «Кібербезпека». У ньому прописано, чого мають навчатися студенти протягом бакалаврату і що вміти після його закінчення.

«Те, що НАЗЯВО погодило нам перший стандарт, є дуже важливим, адже свідчить про реальне включення агентства в роботу. На це чекала вся освітянська спільнота України. Сподіваюся, що їхня робота буде плідною та ефективною, і вже найближчим часом агентство повноцінно долучиться до процесу забезпечення якості вищої освіти», – зауважив перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець.

За словами керівника секретаріату Нацагентства Сергія Храпатого, організація ставить за мету зменшити кількість «низькопробних» закладів у державі. Також вона займатиметься акредитацією освітніх програм, розроблятиме та імплементуватиме стандарти вищої освіти, які дозволять інтегрувати Україну у міжнародний освітній простір.