Відкритість даних в Україні: що змінилось за три роки?

Скільки часу може зайняти похід до державної установи? Годину або й цілий день. Намагаючись отримати певну довідку або дозвіл, громадянам часто доводиться простоювати довжелезні черги, оббиваючи пороги кабінетів і даремно витрачаючи час та нерви. Та чи варто йти на такі жертви, якщо у більшості європейських країн цей процес давно автоматизований? З 2015 року в Україні все більше державної інформації  переходить в онлайн простір. Сьогодні на єдиному порталі зібрано понад 16 тисяч різноманітних відкритих даних, які можна вільно і безоплатно використовувати. Центр громадського моніторингу та контролю дослідив, які зміни відбулись у галузі відкритих даних та яку державну інформацію можна отримати, не виходячи з дому.

Відкрити, щоб контролювати владу

У квітні цього року були опубліковані міжнародні рейтинги відкритості даних Open Data Index та Open Data Barometer, у яких Україна зайняла 24 і 44 місце відповідно. У рамках першого рейтингу країна піднялася на 30 пунктів в порівнянні з минулим роком, а в другому – на 18. Відкриті дані – це інформація державних органів у публічному доступі, якою може скористатись кожен українець. Що це означає для нас? Відкриті дані – це насамперед прозорість та контроль за діяльністю органів влади. Вперше за час незалежності громадяни мають вільний доступ до більшості державної інформації. Згідно з даними рейтингів, максимально відкритою є інформація про держбюджет і реєстрації компаній з обмеженою відповідальністю. І що важливо, Україна демонструє готовність відкривати інформацію далі.

Публікація державних даних почалась 2015 року зі створення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних. Сьогодні на сайті data.gov.ua доступно понад 16 тисяч даних у 15 сферах, зокрема про податки, транспорт, будівництво, землю та соціальний захист. Тепер кожен громадянин може подивитись звіти про використання бюджетних коштів та відслідкувати, як держава розпоряджається його податками. Таким чином посилюється підзвітність чиновників перед суспільством та виникає дієвий зворотній зв’язок.

Різні ініціативи використовують відкриті дані, щоб зробити життя городян комфортнішим. Наприклад, у Львові розробили мобільний додаток, який дозволяє стежити за графіком руху громадського транспорту. На основі даних зовнішнього незалежного оцінювання проект texty.org.ua створив рейтинг шкіл України. Тепер кожен охочий може зайти на сайт і подивитися, наскільки якісні знання дає та чи інша школа.

«Раніше розрізнені урядові дані, які знаходилися у відкритому доступі, важко було використовувати чи навіть знайти. Тепер українські розробники та активісти можуть використовувати зібрані та систематизовані на цьому порталі набори юридичних, фінансових, транспортних, демографічних, культурних, соціальних та інших даних», – пояснює засновник громадянської платформи SocialBoost Денис Гурський.

Прозорі закупівлі

Запровадження системи електронних закупівель ProZorrо стало однією з найважливіших змін на шляху до відкритості. З серпня минулого року всі тендери, вартість яких перевищує 200 тис. грн для товарів і послуг та 1,5 млн грн для робіт, мають здійснюватися через електронні закупівлі. Сьогодні будь-який громадянин України, а не лише учасник тендерів, може слідкувати за чесністю закупівель таких великих держпідприємств, як «Укрзалізниця», «Енергоатом» чи «Укренерго». За інформацією Міністерства економіки і торгівлі України, на травень цього року загальна економія за завершеними закупівлями перевищила 16,7 млрд грн. Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов впевнений, що електронна система сприяє підвищенню довіри бізнесу і спрощує його доступ до державних торгів, а також дозволяє громадський контроль.

Варто зазначити, що ProZorro є обов’язковим також для місцевих органів влади, комунальних підприємств та інших організацій, які використовують кошти платників податків. Проте у МЕРТ неодноразово публікували інформацію про спроби саботажу на місцевому рівні. Хоча офіційно багато замовників заявляють про готовність проводити електроні закупівлі, деякі досі шукають спосіб, як обійти систему.

«Хотів би наголосити і звернутися до кожного керівника в регіонах – є у вас система електронних закупівель, використовуєте ви її – це дуже добрий знак. Не використовуєте – це «жовта картка», що у вас є певна мотивація до того, щоб уникати прозорості дій при тендерних закупівлях», – зауважує Президент України Петро Порошенко.

Відкриті міста

Згідно з результатами дослідження Transparency International Україна, п’ятірка найбільш прозорих муніципалітетів виглядає так: Кропивницький, Київ, Івано-Франківськ, Миколаїв та Львів. Експерти оцінювали кількість наданої інформації громадянам, якість заходів боротьби з корупцією та відкритість доступу до інформації для громадян. Кропивницький став першим завдяки відкритим даним у таких сферах, як комунальне майно, бюджетування та контракти, а також освіта. Уже сьогодні в місті використовується форма відкритого розподілу місць у дитячих садках, оприлюднений перелік об’єктів, приміщень комунальної власності, які можна взяти в оренду. Також у лідери місто вивела доступність та структурованість інформації на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради. Водночас аналітики відзначають, що найбільше інформації про роботу органів місцевої влади та закупівлі надає Київ. Львів отримав максимум балів за сферу бюджетування та контракти, зокрема, в місті проводять бюджетні слухання та публікують звіти про виконання бюджету.

Для поліпшення електронної взаємодії місцевої влади і громадян Україна залучає досвід найкращих іноземних спеціалістів. Успішним прикладом є спільний українсько-європейський проект EGOV4UKRAINE, який  фінансується за рахунок коштів Європейської комісії. За словами керівника команди Марі Педак, проект спрямований на поліпшення процесу надання адміністративних послуг у місцевих громадах завдяки електронному управлінню.

«Ми впевнені в тому, що процес реформи децентралізації триватиме, стане частиною технічного впровадження і поширюватиметься на всі галузі економіки. Сподіваємося, що цього року дедалі більше територіальних громад наслідуватимуть приклад тих, які запровадили надання адміністративних послуг на місцях, працюючи завдяки електронному управлінню», – зазначає представник ЄС в Україні Домінік Паппенгейм.

Експерти впевнені, що у сучасному світі розкриття державних даних стає двигуном демократії, підзвітності та інновацій. Засновник Фонду відкритих знань Руфус Поллок вважає, що це «дозволяє громадянам усвідомлювати свої права і користуватися ними, а також приносить користь у всіх сферах суспільного життя: від транспорту до освіти і охорони здоров’я».