Початок літа в Україні видався багатим на випадки масових отруєнь у закладах громадського харчування. На початку липня 39 осіб потрапили до лікарні після того, як посмакували суші в одному з ресторанів Києва, а з різницею у кілька тижнів три десятки дітей потруїлися в санаторії у Бердянську. Такі епізоди свідчать про недосконалість державного контролю за якістю та безпекою продуктів в Україні. Докорінно змінити ситуацію покликаний новий закон. Чого слід очікувати споживачам і до чого готуватися виробникам?
Легше бізнесу – гірше здоров’ю?
За інформацією Держпродспоживслужби у 2015-2016 рр. в Україні було зафіксовано 243 випадки масових отруєнь та гострих кишкових інфекцій, під час яких постраждали 4426 осіб, із них 2051 – це малеча та підлітки.
«Торік зареєстровано найбільшу кількість спалахів за останні 15 років та найвищу кількість постраждалих осіб, зокрема серед дітей», – розповідає начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби Алла Григоренко.
Експерти вбачають погіршення санітарно-епідемічної ситуації у процесах дерегуляції. Влада скасувала оформлення низки документів, щоб спростити умови ведення бізнесу та поліпшити інвестиційний клімат в Україні. Однак такі дії, крім позитивних наслідків, мали ще й негативні: лібералізацію скористалися недобросовісні виробники та продавці, які нехтують умовами виробництва та обігу продукції.
«Насамперед це пов’язано з безвідповідальним ставленням власників закладів громадського харчування до безпечності тієї продукції, яку вони реалізовують», – зазначає Олег Когут, заступник керівника Львівського обласного лабораторного центру.
До того ж з 2014 року діє мораторій на перевірки суб’єктів малого та середнього бізнесу, а великі підприємства дізнаються про приїзд інспекторів заздалегідь. Відсутність перевірок мало чим допомогла бізнесменам, які прагнуть постачати харчі до Євросоюзу, оскільки нерідко вони змушені були самостійно запрошувати інспекторів та незалежних аудиторів для підтвердження якості та безпечності товарів. Відтак постало питання про вдосконалення чинного законодавства.
«Якщо ми хочемо, щоб експорт до ЄС зростав і надалі – треба посилювати наш внутрішній і зовнішній контроль за харчовою продукцією», – зазначає Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Крок у Європу
Після підписання угоди про Асоціацію з ЄС наша держава почала процес переходу на європейські стандарти, де вимоги до харчових продуктів – надзвичайно високі. Одним із євроінтеграційних документів у цій сфері став закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який набуде чинності у квітні 2018 року. Стільки часу необхідно для підготовчої роботи: для повноцінного впровадження нової системи необхідно ухвалити понад 40 підзаконних актів. У липні Петро Порошенко поставив свій підпис під документом, тож робота у цьому напрямку вже розпочалася.
«Підписання Президентом закону є нашою значною перемогою та важливим етапом в адаптації українського законодавства до європейських норм та стандартів. Його реалізація дозволить ефективно здійснювати державний контроль у сфері безпечності та якості харчових продуктів за європейськими засадами», – наголошує заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофимцева.
За новими правилами функції з організації та проведення перевірок остаточно передаються до єдиної державної установи – Держпродспоживслужби. Раніше вона не могла робити цього без погодження з Мінагрополітики, що створювало додаткові труднощі та збільшувало час реагування на звернення та скарги громадян, а недобросовісні підприємці тим часом продовжували працювати. Тепер дублювання функцій між державними органами буде усунене.
Революційним є також запровадження ризик-орієнтованого підходу до перевірок. Це означає, що чим нижчий рівень ризику, який становить продукція та діяльність конкретного підприємства, тим із меншою частотою компетентний орган його перевірятиме. До високого рівня ризику належать виробники та продавці м’яса, молока, яєць, риби, до низького – хлібобулочних виробів, олії, соків тощо. Також рідше зустрічатимуть інспекторів сумлінні підприємці, які успішно пройшли попередні перевірки і щодо яких немає скарг.
Ще однією вкрай важливою нормою є право інспектора Держпродспоживслужби використовувати аудіо- та відеозйомку під час роботи, а також зупиняти небезпечне виробництво на строк до 10 днів без рішення суду. Це дасть змогу швидко спинити потік харчів, що загрожують людям. Результати усіх інспекцій з’являтимуться на сайті служби, що дозволить досягнути максимальної прозорості процедури.
Чи постраждають підприємці?
Новий закон викликає побоювання в українських виробників, втім, фахівці запевняють, що підстав для цього немає. За словами експертів, нова система створює достатньо лояльні умови для роботи бізнесу.
«Перевірка здійснюватиметься без попередження, але відповідно до затвердженого вичерпного – тобто заздалегідь відомого оператору ринку – переліку питань. Нового підходу варто побоюватися лише тим, хто не приділяє належної уваги безпечності харчових продуктів, їх перевірятимуть частіше», – говорить заступник керівника проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська.
Також законотворці приділили увагу боротьбі з корупцією: запроваджується громадський нагляд над Держпродспоживслужбою, а один і той самий інспектор не зможе двічі поспіль перевіряти підприємство. До того ж вводиться механізм відшкодування збитків у разі неправомірних дій або рішень держінспекторів. Під час забору зразків продукції для лабораторних досліджень держава також оплачуватиме вартість одного такого зразка, а виробник отримає другий зразок – для паралельної незалежної експертизи.
За словам міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового, завдяки цьому закону виробникам української продукції буде набагато простіше вийти на зарубіжні ринки. А українці отримають можливість купувати харчові продукти з європейським рівнем безпечності.
