Весна-літо – це традиційний сезон дорожніх робіт, коли «ямковий ремонт» поступово змінює повноцінне будівництво автошляхів. Цього року українська влада анонсувала капітальний ремонт близько 2195 км дорожнього покриття. Досягти такого результату буде можливо лише у співпраці з місцевими громадами. Завдяки децентралізації відповідальність за утримання доріг місцевого значення покладається на регіональну владу. І якщо раніше кошти на дорожнє обслуговування виділялись за залишковим принципом, то сьогодні нарешті з’явилось цільове фінансування для покращення стану доріг у кожному містечку та селі.
Нові закони – нові дороги
У грудні 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав три базові закони, які поклали початок глибинним змінам у дорожній інфраструктурі. Перший із них – закон про джерела фінансування дорожнього господарства, який передбачає створення спеціального Дорожнього фонду. До нього будуть надходити кошти від акцизів, ввізного мита на нафтопродукти, а також плата за проїзд дорогами вантажного негабаритного транспорту. Таким чином, усі «автомобільні» збори, крім бензинового, будуть зосереджені у фонді, не розпорошуючись по інших статтях видатків, як було раніше.
Інші два – це закон щодо реформування системи управління автомобільними дорогами та закон про зміни до бюджетного кодексу щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення дорожньої галузі. Останній регламентує розподіл коштів із Дорожнього фонду: 60% на будівництво і ремонт доріг державного значення, 35% – місцевого значення та 5% – на фінансування безпеки дорожнього руху.
На думку аналітиків, законодавчі зміни стали переломним моментом для реформи дорожнього господарства. За словами експерта «Реанімаційного пакету реформ» Андрія Мартенса, саме зі створенням Дорожнього фонду пов’язане оптимістичне майбутнє українських доріг.
Контроль та відповідальність
Дорожня децентралізація повинна розподілити відповідальність за утримання українських доріг. Раніше єдиним центром прийняття рішень був «Укравтодор», який виступав і замовником, і виконавцем, і контролером дорожніх робіт. Згідно з новою структурою, він залишиться тільки замовником, а підрядники для ремонту обиратимуться через відкриті тендери, наприклад ProZorro.
З наступного року «Укравтодор» утримуватиме лише 50 тис. км доріг державного значення, а 120 тис. км доріг місцевого значення буде передано на місцевий рівень. Регіональна влада самостійно визначатиме ділянки, що потребують ремонту, а також нестиме відповідальність за його якість.
Звісно, скептики зазначають, що місцеві чиновники можуть недбало поставитись до ремонту та «розпиляти кошти». Аби уникнути такої ситуації, створюються спеціальні механізми нагляду за дорожніми роботами. Так, наприклад, вже зараз працює інтерактивна онлайн-карта ремонту доріг, на якій графічно зображені всі джерела фінансування, їхнє наповнення і використання. За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, надалі для посилення контролю будуть залучати незалежні компанії, які за міжнародним стандартом FIDIC робитимуть повний зріз закладених матеріалів на місцях дорожніх робіт.
Дорожня децентралізація на практиці
Дорожній фонд запрацює в Україні з початку 2018 року, але додаткові фінансові стимули органи місцевої влади мають уже сьогодні. Йдеться про експеримент, у рамках якого регіони отримують 50% від суми надпланових митних платежів для будівництва і реконструкції доріг. Ініціативу було запроваджено у 4 областях і місті Києві. За 2015-2016 роки загальна сума надходжень від митних платежів на території регіонів склала 2,8 млрд грн. Найкращі результати показала Львівська область, до бюджету якої надійшло 1,2 млрд грн. Інші учасники експерименту також отримали значні надходження: Київ – 597,3 млн грн, Чернівецька область – 316,1 млн грн, Одеська – 368,5 млн грн та Волинська – 115,7 млн грн. Зважаючи на такі успіхи, влада вирішила поширити цю практику на територію усієї України до 2018 року.
«Вона (ініціатива з митницею, – ред.) створює дуже потужну мотивацію місцевої влади і голів державних адміністрацій для того, щоб боротись із контрабандою і мати чітку мотивацію людей для того, щоб збільшувати надходження від митниці», – підкреслив Президент України Петро Порошенко.
Ще однією можливістю для розширеного фінансування доріг на місцевому рівні є механізм співфінансування. Представник Сумської облдержадміністрації Володимир Дудченко пояснює, що схема має такий вигляд: 90% – кошти державного бюджету, 10% – кошти бюджетів об’єднаних територіальних громад.
«Орієнтовний обсяг додаткових коштів державного бюджету на ремонт доріг становить 90 мільйонів гривень. Уже надійшли пропозиції від голів об’єднаних територіальних громад Сумської області та громад, які планують об’єднуватись, на суму 7,6 млн грн. Крім цього, Глухівська райдержадміністрація та окремі сільські ради Глухівського району планують виділення коштів місцевих бюджетів в обсязі 2 млн 250 тис. гривень», – розповідає чиновник.
Експерти зазначають, що поєднання державного фінансування та місцевих ініціатив здатні зробити в Україні якісні дороги.
«У 2015-2016 роках ситуація з фінансуванням дорожнього господарства покращувалася. Так, починаючи з 2015 року спостерігався значний ріст видатків на дорожнє господарство. Якщо порівнювати 2015 з 2016 роком, то обсяг виділених коштів зріс на 173,7%», – запевняє аналітик Асоціації міст України Ігор Онищук.
Міністр інфраструктури Володимир Омелян розповідає, що у планах на 2017 рік виділити безпрецедентно велику суму на фінансування доріг – близько 35 млрд гривень. Зокрема, в державному бюджеті передбачено 14,2 млрд грн, ще 20 млрд грн повинні скласти співфінансування з місцевими бюджетами, перевиконання плану надходжень митниці і кошти міжнародних донорів. Експерти наголошують, що, власне, завдяки децентралізації у місцевої влади з’являються повноваження для прямої співпраці з іноземними інвесторами.
Варто пам’ятати, що якісні українські дороги – це передусім інвестиція в розвиток економіки країни. На думку експертів, кожен євро, який інвестується в дорожню інфраструктуру, дає 2,5 євро економічного зростання. Та найважливіше, що хороша дорога – це життя та безпека водіїв.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю