Карантин через COVID-19 змусив більшість країн світу закрити кордони для туристів. А ті, хто зважився відкрити туристичний сезон, постійно змінює правила в’їзду. У таких непередбачуваних обставинах багато українців не ризикнули їхати за кордон, обравши відпочинок вдома. Чи справді внутрішній туризм вибухнув цього літа, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.
Від моря – до глухих сіл
Із послабленням карантину на українські курорти поїхала рекордна кількість відпочивальників. Традиційно багато туристів було на Півдні (зокрема, в Одеській, Херсонській, Миколаївській областях), а також в Карпатах. Однак не лише там. Притік гостей зафіксували майже в усіх регіонах, адже через карантин багато хто шукає менш популярні місця.
За спостереженням експертів, поштовх для розвитку отримав «зелений» туризм –садиби у віддалених селах та хуторах. Також набрав обертів гастротуризм – різноманітні екоферми, винні погреби тощо.
«У виграші зараз внутрішній туризм. Люди починають подорожувати і відпочивати у себе в країні, навіть відкриваючи щось нове», – стверджує голова Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігор Голубаха.
Так само оцінюють ситуацію місцеві адміністрації. Для прикладу, заступник голови Полтавської ОДА Катерина Рижеченко вважає, що внутрішній туризм виграв від закриття кордонів, більше того, Полтавщина має всі передумови для розвитку цієї сфери.
«Карантин, як ніколи сприяє його розвитку. Основною запорукою є співпраця і комунікація між громадськістю, бізнесом і представниками державної влади. Ми готові долучитись до ефективних ініціатив і бізнесу, і громадськості», – переконана чиновниця.
Туристи як мікроінвестори
Завдяки туристам регіони отримали більші прибутки цього літа. Адже туристичні потоки вигідні не лише конкретним підприємцям – власникам готелів, кемпінгів, ресторанів і кав’ярень. Це – стимул для розвитку багатьох суміжних сервісів. Експерти стверджують, що туризм створює більше додаткових робочих місць, аніж така величезна галузь, як будівництво.
За словами підприємця Олексія Білецького, який має кав’ярню та організовує екскурсії на Херсонщині, липень став найкращим місяцем за кількістю відвідувачів, навіть порівняно з минулим роком. За його підрахунками, у попередні сезони регіон відвідали близько 10 тисяч людей, тож цьогоріч цифри повинні бути не меншими.
«За нашою статистикою, один турист, який в середньому приїздить на Південь на два дні, залишає в регіоні близько 2 700 грн. Йдеться про те, що він поселився, відвідав екскурсію, випив кави, пообідав, купив сувенірчик на згадку і поїхав. І так 10 000 разів!» – розповідає підприємець і додає, що прибуток від відпочивальників отримує вся Херсонщина.
«Турист – це мікроінвестор, який із собою привозить гроші», – наголошує Білецький.
Амбасадори з Верховної Ради
Кампанію на підтримку внутрішнього туризму «Мандруй Україною» запустив Президент Володимир Зеленський. Ініціативу підхопили українці, серед яких і народні обранці, які почали публікувати в соцмережах фото з відпочинку в Україні.
Так, депутатка від ВО «Батьківщина» Альона Шкрум побувала на острові Джарилгач (Херсонська обл.). Ірина Геращенко з «Європейської солідарності» відвідала Умань, Тальнівщину, Морське та Одесу. Депутат «Голосу» Андрій Осадчук підкорив гору Тишів в Закарпатській області. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук провела відпустку у Приморську (Запорізька обл.). А її колега по партії Олександр Санченко записав цілий відеогід по найбільш туристичних місцях країни. Серед його порад – Буцький каньйон і Холодний Яр на Черкащині, Хаблівський маяк на Миколаївщині, Тростянець на Сумщині та багато інших цікавих місць.
Побувавши на українських курортах, нардепи змогли в повні оцінити виклики вітчизняного туризму.
«Україна має великий туристичний потенціал, але поки що не реалізує його. Гори, річки, моря, храми, палаци – самі по собі вони не роблять країну туристичною Меккою. Бо не працюють без двох важливих речей: стратегії та інвестицій», – зробила висновок Євгенія Кравчук.
Щоб підтримати внутрішній туризм, Український культурний фонд заснував грантову програму «Культура в часи кризи: інституційна підтримка» в обсязі 100 млн грн. Власники туристичного бізнесу можуть отримати до 1 млн грн допомоги.
Крім того, на збільшення мандрівок Україною працює проєкт «Велике будівництво», який має відремонтувати дороги до культурних пам’яток і навіть самі культурні об’єкти. Також розвивати вітчизняну туристичну галузь планує Міністерство культури.
«Ми б хотіли розвивати символи, одним з найбільших викликів для нас є символ туристичної України», – заявив очільник відомства Олександр Ткаченко.
Як наголошують експерти, Україна має потужний туристичний потенціал, який може зацікавити не лише наших громадян, а й іноземців.