Рік, що минає, був дуже насиченим на політичні події. Українці пережили двоє виборів, повне оновлення державної влади, ухвалення низки важливих законів і дипломатичних рішень. Про основні політичні віхи цього року дізнались наші експерти.
Перезавантаження державної влади
Перша половина 2019 року пройшла під знаком виборчих перегонів. Навесні українці обирали главу держави, влітку – парламент. Новий президент Володимир Зеленський здобув переконливу перемогу у другому турі, набравши понад 73% голосів. Уже в липні президентська партія «Слуга народу» змогла закріпити успіх, отримавши понад 43% голосів українців.
Після виборів склад Верховної Ради оновився на 80% і помолодшав на 7,5 років. Більшість нових облич увійшла до парламенту у складі партій «Слуга народу» і «Голос». Серед політсил, які були в попередньому парламенті, залишились: ВО «Батьківщина», ЄС (колишній БПП) та Опозиційна платформа – За життя (колишній Опоблок).
У перший робочий день Ради депутати сформували новий Кабінет міністрів на чолі із Олексієм Гончаруком. Склад нового Кабміну скоротився з 19 до 15 міністерств. Як окрема інституція зникло Міністерство аграрної політики та продовольства, натомість з’явилось Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Міністерство екології об’єднали із енергетичним відомством й утворили Міністерство енергетики та захисту довкілля України. Також з’явилось об’єднане Міністерство культури, молоді та спорту. Замість двох відомств, присвячених питанням ветеранів й окупованих територій, постало єдине Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. З’явилось нове Міністерство цифрової трансформації.
Таким чином, менше ніж за пів року з моменту перемоги Володимира Зеленського на виборах в Україні відбулось повне перезавантаження як на рівні парламенту, так і уряду.
Ухвалення резонансних законів
Перший місяць роботи нового парламенту відзначився активним ухваленням законів, за що журналісти охрестили його «турборежимом». За словами спікера Дмитра Разумкова, за 100 днів роботи парламент встиг ухвалили 100 законів. Це на третину більше, ніж змогли проголосували нардепи попереднього скликання за аналогічний період.
«Якщо ж ми говоримо про швидкість та якість роботи, то багато законопроектів і постанов Верховна Рада ухвалювала більшістю голосів (понад 226 голосів), часто конституційною (понад 300). Максимальний рекорд – 34 голосування більш ніж 300 голосами за один пленарний день. Я не пам’ятаю, щоб це було в будь-якій іншій Раді. Є речі, які об’єднують», – підкреслив Разумков.
Серед законів, які найперше ухвалили депутати, був закон щодо перезавантаження влади, який передбачає спрощення порядку прийняття на роботу і звільнення чиновників та запроваджує контрактну державну службу.
18 грудня Рада остаточно підтримала закон про зняття депутатської недоторканності від 1 січня 2020 року. Раніше для того, щоб притягнути нардепа до кримінальної відповідальності, була потрібна згода парламенту, тепер – рішення генерального прокурора.
Також парламент ухвалив у другому читанні закон, який запроваджує штрафи за кнопкодавство в Раді. Голосування замість іншого народного депутата буде каратися штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 тисяч гривень).
Цього року парламент також зробив великий крок до відкриття ринку землі, ухваливши у першому читанні відповідний закон. Документ викликав запеклі дискусії у Раді і справжні баталії під її стінами. Друге читання закону очікується наступного року.
Ще один важливий документ, який ухвалили цього року, – закон про надання статусу учасників бойових дій добровольцям. Державні соціальні пільги та гарантії поширюються на добровольців та членів їхніх сімей. Статус учасників бойових дій дозволяє отримати житло без черги, мати пільговий проїзд у громадському транспорті, а також знижку в 75% на комунальні послуги. Крім того, державна служба зайнятості надає учасникам бойових дій можливість безоплатного перенавчання. Закон починає діяти з 1 січня 2020 року.
Дипломатичні зусилля
Цього року відбувся гучний обмін полоненими за формулою «35 на 35». Україна визволила 24-х військових моряків, взятих у полон Росією у Керченській протоці, а також низку політичні в’язнів Кремля. 7 вересня після п’яти років полону до України повернулись Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карп’юк і Павло Гриб. Згідно з опитуванням групи «Рейтинг», українці вважають цей обмін найважливішою подією 2019 року.
З червня по листопад також відбулось розведення військ на трьох ділянках лінії розмежування: у Станиці Луганській, Золотому і Петрівському. Ці кроки стали фундаментом для нормандського саміту, у рамках якого Президент України зустрівся із лідерами Франції, Німеччини та Росії. Це був перший «нормандський саміт» від осені 2016 року і також перша зустріч Володимира Зеленського та президента РФ Володимира Путіна. У спільному комюніке «нормандської четвірки» сторони погодились забезпечити повне припинення вогню, оновити план щодо розмінування і провести обмін полоненими за принципом «всіх на всіх». Власне, новий обмін повинен відбутися 29 грудня цього року.
Звільнення полонених українців і сам «нормандський саміт» дають надію на продовження діалогу щодо встановлення миру.
