34 тисячі гривень за “вихлоп”

16 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №15358 щодо відповідальності за керування транспортними засобами з перевищенням допустимого рівня шуму. Законопроєкт, зокрема, має допомогти силам ППО не плутати звуки гучних авто з дирчанням ворожих безпілотників. “Звуки форсованих двигунів і нестандартних вихлопних систем за акустичними характеристиками небезпечно наближаються до звуків ворожих безпілотних літальних апаратів типу “Shahed/Герань” та інших засобів повітряного нападу. Це систематично дезорієнтує цивільне населення, провокує масові панічні настрої — особливо у деокупованих і прифронтових регіонах — та змушує підрозділи Збройних Сил України, операторів систем протиповітряної оборони й мобільні вогневі групи ППО відволікатися від виконання реальних бойових завдань із виявлення та знищення повітряних цілей ворога”, — йдеться у пояснювальній записці до документа. Автори документа також звертають увагу на шкідливий вплив надмірного транспортного шуму на психоемоційний стан людей. 

Законопроєкт передбачає такі суми штрафів:

• у мирний час — 8 500 гривень, повторно — 17 000 гривень;
• під час воєнного стану — 17 000 гривень, повторно — 34 000 гривень;
• за повторне порушення під час війни — позбавлення прав на 3-6 місяців.

Водночас під час підготовки до другого читання до документа ще можуть внести зміни. 

Штрафи за швидкість не зросли 

Того ж дня Верховна Рада провалила голосування за законопроєкти про посилення відповідальності за порушення швидкісних лімітів. Йдеться про законопроект № 15348, та — альтернативний — № 15348-1. 

Перший законопроєкт подали від комітету з питань правоохоронної діяльності. Його голова Сергій Іонушас під час виступу у парламенті напередодні заявив, що нинішній штраф за перевищення швидкості — 340 грн (170 грн при ранній сплаті) — це не покарання, а стимулювання порушувати ПДР. Ідея документа полягала в тому, щоб зробити відповідальність більш градуйованою. За перевищення більш ніж на 20 км/год передбачався штраф 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2 040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2 720 гривень, а більш ніж на 80 км/год — 3 400 гривень. Окремо була прописана відповідальність за систематичні порушення. Якщо водій 5 або більше разів протягом року притягувався до відповідальності за найсерйозніші перевищення швидкості, штраф міг становити 17 000 гривень.

Автором альтернативного законопроєкту виступив народний депутат Роман Грищук, який активно підтримував вимоги родини 12-річного школяра Гриші Глушича. Хлопчик трагічно загинув 5 червня в Києві, коли водій-порушник на шаленій швидкості влетів у підземний перехід. Обґрунтовуючи необхідність жорсткіших заходів, нардеп пояснював, що самим лише підвищенням штрафів змінити тенденцію аварійності не вдасться: “Тільки позбавлення прав за систематичне і суттєве перевищення швидкості може змінити ситуацію на дорогах. Це все є в розвинених країнах, де низька смертність і травматизм на дорогах”, — заявив нардеп. 

Що далі?

Така неспроможність парламентарів викликала гостру реакцію, як у суспільстві так і серед самих посадовців.

Народний депутат Роман Лозинський так відреагував з трибуни: “Я не маю питання, чому не голосували за законопроєкт ті, хто має авто за 100, 200 тисяч доларів. Бо “мама любить скорость”. Але до чого ми маємо як Рада дочекатися? Щоб у когось із нас насмерть збили дитину? Чи когось з родичів? Тоді ви проголосуєте за закон? Мені страшно за мого сина”. 

Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський наголосив, що саме перевищення швидкості є головною причиною ДТП із загиблими та постраждалими. “Лише за останні місяці сталося кілька резонансних смертельних ДТП у Києві, на Одещині та Миколаївщині. І в більшості цих випадків незадовго до ДТП водії неодноразово притягувалися до відповідальності за порушення ПДР. Сьогоднішнє рішення знову відтермінувало ці зміни, але не припиняє нашу роботу”, — написав міністр на своїй сторінці у соцмережі.

Допис про провалене голосування з’явився і на сторінці Ради національної безпеки та оборони. За словами секретаря РНБО Ігоря Клименка, прикро, що безпека на дорогах досі не на часі. “Але ми не зупиняємося. За завданням президента разом із відповідними органами та громадськістю продовжимо працювати над рішеннями, від яких безпосередньо залежать життя і здоров’я людей”, — зазначив Клименко.

Сумне лідерство

Україна значно випереджає інші країни Європи за кількістю смертей на дорогах. За офіційними даними Департаменту патрульної поліції, в країні минулоріч загинуло 3 249 людей. Для порівняння, Польща продемонструвала значний прогрес і скоротила кількість смертей у 2025-му до 1 660 — попри більше мешканців має вдвічі менше летальних випадків. У Франції з її 66,5-мільйонним населенням жертвами аварій стали 3 154 людини. Однією ж із найбезпечніших в Європі залишається Німеччина: там зафіксували 2 839 смертей за минулий рік, і це за умови величезного автотрафіку та населення у майже 85 мільйонів. 

Зростання витрат

Документ, який передали на розгляд Верховній Раді, передбачає: видатки України у 2027 році значно перевищать доходи. Зокрема, витратити доведеться 7,27 трильйонів гривень. А от заробити вдасться 5,65 трильйонів гривень.

Більша частина витрат у новому бюджеті (66,8% від загальної суми) припадає на безпеку та оборону. Порівняно з цим роком, витрати зростуть на 320 мільярдів гривень (до 3,76 трильйона гривень). Ціна війни щороку збільшується: за словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, у 2026-му один день війни вартує 190 мільйонів доларів. Два роки тому ця цифра була на 50 мільйонів доларів меншою. Відтак, Україна стає дедалі більш залежною від рішень міжнародних партнерів щодо нового фінансування.

Водночас влада передбачає і збільшення соціального забезпечення. Зокрема, на нього планують витратити на 15,5% більше, ніж цьогоріч. На освіту видатки зростуть на 21,6%, а на охорону здоров’я — на 13,9%. Бюджет передбачає зростання прожиткового мінімуму майже на 11%. А також збільшення зарплат вчителів, лікарів і медсестер.

Критика проєкту

На адресу нового бюджету вже лунає критика: експертів непокоїть питання наповнення казни. Зокрема, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі “УНІАН” зазначив: не впевнений, що західні партнери зможуть покрити різке збільшення видатків. “Зрозуміло, хочуть покрити за рахунок запозичень. Та хто ж вам ті гроші дасть? І коли дадуть, як дадуть? І хіба є рішення з приводу того, що дадуть? Намріяти собі видатків можна багато. В мене головне питання: реально, звідки ресурс? Тому я б був максимально обережний зараз з приводу цього бюджету”, — заявив експерт. 

Видання “Економічна правда” нагадує і про брак коштів для Міністерства оборони у цьогорічному бюджеті. До кінця цього року українське Міноборони додатково потребує 27 мільярдів доларів, які наразі нам взяти ніде. Журналісти припускають, що ситуація може повторитися. “Ймовірно, це означає, що у 2027 році повториться цьогорічна ситуація з браком коштів на фінансування оборонних видатків. Тож у разі ухвалення державного кошторису в такому вигляді уряду доведеться вносити до нього зміни протягом наступного року”, — зазначають автори статті.

Режим економії

У пояснювальній записці до бюджету знайшли й інші недоліки. Зокрема, народна депутатка Ніна Южаніна звернула увагу на положення, які можуть свідчити про продовження програми “Національний кешбек”. Саме цю програму називали однією з кандидаток на скорочення державних витрат, про яке заговорили останнім часом. Адже, за словами премʼєра Сергія Корецького, ситуація з державними фінансами близька до критичної. Глава уряду також заявляв, що через затримку необхідних голосувань у Верховній Раді Україна ризикує втратити частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. 

Народні депутати мають можливість подати правки до бюджету до 1 жовтня. Після цього Бюджетний комітет готує проєкт до розгляду. Так, перше читання документа очікують у парламенті наприкінці жовтня.

Небезпечні рекорди

В Організації Об’єднаних Націй застерегли щодо наближення рекордного за показниками температури Ель-Ніньйо — природного потепління води в Тихому океані. Через нього наступний рік може стати найбільш спекотним за всю історію спостережень. 

Останні дані Всесвітньої метеорологічної організації ООН свідчать, що температура в центрі Ель-Ніньйо вже на 2,6°C вища за середнє значення за останні 30 років. Найближчими місяцями явище призведе до “значних наслідків”, зокрема повеней, посухи та екстремальної спеки. 

За словами кліматичного аналітика Зіка Гаусфазера, аналіз річних кілець дерев, коралів та історичних документів доводить, що за останнє тисячоліття жодне подібне явище не досягало настільки критичних показників.

Науковці також виявили, що глобальне потепління може посилювати теперішній цикл Ель-Ніньйо, який, у свою чергу, підживлює наслідки кліматичної кризи. “Світ опинився в небезпечній зоні екстремальних погодних умов. Зараз гонка йде між зростанням ризиків і нашим зобов’язанням вживати заходів щодо зміни клімату та захищати людей. Ми повинні виграти цей забіг”, — заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Що таке Ель-Ніньйо?

Ель-Ніньйо — це масштабне природне явище, яке тимчасово змінює погоду по всій Землі. У звичайних умовах вітри над Тихим океаном женуть теплу воду від Америки до Азії. Проте під час Ель-Ніньйо ці вітри слабшають. У результаті величезні маси теплої води повертаються назад до західного узбережжя Північної та Південної Америк. Це порушує звичний баланс і запускає ланцюгову реакцію: в одних регіонах планети починаються екстремальні шторми, а в інших — рекордна спека та посухи. Такий “гарячий” період може тривати до 18 місяців. 

Хоча науковці поки не мають прямих доказів, що глобальне потепління посилює саме Ель-Ніньйо, зворотний зв’язок є очевидним. Океани роками накопичують тепло від спалювання вугілля, нафти та газу. А під час Ель-Ніньйо океан наче “видихає” це накопичене тепло назад в атмосферу. Навіть коли активна фаза явища завершується, це тепло нікуди не зникає — воно залишається в повітрі, роблячи кожне наступне літо на планеті ще спекотнішим.

Вплив війни

Не лише кліматичні явища, а й повномасштабне вторгнення росії сильно впливає на клімат. Адже бойові дії спричиняють викиди парникових газів, масштабні пожежі та руйнування інфраструктури. За даними, які наводить Центр екологічних ініціатив “Екодія”, за чотири роки великої війни в атмосферу потрапили понад 311 млн тонн CO₂ еквіваленту додаткових викидів. Кліматична шкода оцінюється майже у 57 млрд доларів США. 

Україна швидко “нагрівається”

За останні тридцять років середня температура в Україні зросла на 1,2°C, свідчать дані Українського гідрометцентру. Це значно швидше за середні європейські темпи. Зокрема, в окремих регіонах України потепління сягнуло 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах цей показник — 0,47–0,59°С за десятиліття. Загалом у Європі — 0,47°С за аналогічний період, а в Північній півкулі — 0,34°С за кожні десять років. 

Таке “нагрівання” загрожує півдню України втратою овочево-зернового лідерства, а центру — кліматичною турбулентністю. Виробники будуть вимушені переносити основні потужності на захід. де вологість вища, а температури нижчі. Релокацію пришвидшують і бойові дії, які точаться на українському півдні.

Крім того, підвищення температур та брак опадів є однією з причин пересихання річок по всій країні. Цього літа рівень води в українських водоймах подекуди досяг історичних мінімумів, змушуючи Український гідрометцентр оголосити найвищий (третій) рівень небезпеки для басейну Дністра, а також суббасейнів Сяну і Західного Бугу.

Наразі Україна не веде окремої статистики людських втрат, спричинених аномально високими температурами. Водночас масштаб наслідків уже можна оцінити на прикладі Європи: цьогорічна спека, за оцінками дослідників, спричинила щонайменше 35 тисяч смертей. А Всесвітня продовольча програма попереджає, що через Ель-Ніньйо близько 50 мільйонів людей у всьому світі можуть зіткнутися з гострою нестачею продовольства.

Жорстка економія

Український уряд запроваджує режим жорсткої економії бюджетних коштів, аби знайти гроші на захист країни. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив Премʼєр-міністр України. “За результатами ми вже знайшли 70 мільярдів економії, які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби оборони”, — наголосив Сергій Корецький. 

Глава уряду також розповів, що принцип максимальної економії стосуватиметься і державного бюджету на наступний рік. “Під час підготовки бюджету на 27-й рік ми також маємо виходити з принципу максимальної економії кожної бюджетної гривні. Прошу депутатів активно долучитися до процесу формування бюджету на 27-й рік”, — з такими словами до парламенту звернувся Сергій Корецький.

Раніше стало відомо про проблеми з фінансуванням Сил оборони. За оцінкою глави відомства Євгенія Хмари, дефіцит становить близько 27 мільярдів доларів. 

Доля соцвиплат

За словами Корецького, політика економії не вплине на бюджетні виплати: всі соціальні зобовʼязання перед громадянами держава виконає. “Таким чином щодо пенсій, зарплат, — проблем не буде”, — додав він.

Уряд не має можливості урізати пенсії чи зарплати, пояснив в інтервʼю агентству “УНІАН” член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. “Коли ми з вами говоримо про соціальні видатки, треба розуміти, що вони фінансуються за рахунок макрофінансової допомоги. Якщо джерело фінансування — макроекономічна допомога наших партнерів, то скільки б ви там не урізали, все одно ті гроші використати на безпеку й оборону не можна”, — наголосив він. 

Наразі бюджет нашої держави залежить від зовнішньої підтримки. Економіст Богдан Данилишин у колонці для “РБК-Україна” попереджав, що бюджетна рівновага держави значною мірою тримається на іноземних грантах, а не на власних доходах. До кінця цього року Україна може отримати 12,7 мільярда доларів міжнародної підтримки, і ці кошти прив’язані до конкретних законів, які має ухвалити парламент.

Закони на паузі

Українські парламентарі не спромоглися ухвалити низку важливих законів. Насамперед, йдеться про законопроєкти №15460 і №16051-1 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів. Це ініціативи про оподаткування міжнародних посилок, дешевших за 150 євро, та про запровадження європейської системи оподаткування електронної комерції. Обидва документи є умовою для отримання міжнародної допомоги, і те, що Верховна Рада не зібрала достатньо голосів, означає паузу в наданні цієї допомоги.

Міністр фінансів Сергій Марченко відвідав засідання комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, де відверто заявив: через затримку міжнародної допомоги Україна почала вимушено обмежувати державні видатки. “Будуть надходити доходи — ми в першу чергу фінансуємо сектор безпеки і оборони. Далі як тільки у нас з’являються джерела фінансування, ми фінансуємо всі інші видатки. Це стосуватиметься не тільки державного бюджету, це стосуватиметься усіх бюджетів, в тому числі і місцевих. Будь-які програми капітального будівництва й інші фактично будуть призупинені”, — попередив він. За словами міністра фінансів, соціальних  видатків обмеження поки що не стосуються. Він висловив сподівання, що до цього не дійде. “Ми дійшли до межі, і немає пояснень, чому ми в цей складний період не можемо проголосувати ці законопроєкти, розуміючи ціну питання”, — наголосив чиновник.

Як планують заощадити

Уряд планує не лише заощаджувати, щоб зібрати кошти для Сил оборони, а й переглянути видатки оборонного відомства. Провести аудит хочуть протягом місяця, щоб забезпечити якомога ефективніше використання бюджетних коштів. “Безумовно, ми будемо аналізувати, вивчати кожну гривню, але війна суттєво змінюється, війна суттєво дорожчає, це реальність, повинні реагувати на ці виклики”, — розповів премʼєр міністр України.

На яких видатках може зекономити держава? Деякі версії вже озвучили експерти. Зокрема, на думку члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, найімовірніше, урізатимуть загальні програми на кшталт “Національного кешбеку” та капітальні видатки по міністерствах. “Це може зачепити ті видатки, які стосуються загальних програм, які фінансувалися з резервного фонду. Що можна на сьогоднішній момент скоротити? Напевно, український кешбек вони будуть скорочувати, тому що, як на мене, це абсолютно непотрібні видатки, пов’язані з резервним фондом. Напевно, вони можуть переглянути якісь капітальні видатки по міністерствах і відомствах, які сьогодні можуть почекати”, — прогнозує економіст.  

Раніше голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев теж пропонував переглянути державні видатки. І, за його версією, кандидаткою на скорочення також була програма “Національний кешбек”. “Ефект для зростання ВВП від кешбеку становить 0,10% — це в межах статистичної помилки. Це була популістська помилка, від якої треба відмовитися, а кошти спрямувати на кредитування “5-7-9%”, — заявив він. 

Програму “Національний кешбек” свого часу запроваджували як державну підтримку громадян за купівлю українських товарів із поверненням частини витрачених коштів. Зняти нараховані гроші готівкою було не можна, однак, їх дозволялося витратити на комунальні послуги, ліки, книги, донати для ЗСУ або інші українські товари.

Проблема по всій країні

Попередження Укргідрометцентру стосується басейну Дністра у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій областях, а також суббасейнів Сяну на Львівщині та Західного Бугу  на Львівщині й Волині. Упродовж 26–31 серпня рівні води у цих річках продовжують знижуватися до найнижчих позначок за весь період спостережень.

Про стійке маловоддя на більшості річок країни Укргідрометцентр повідомляв ще на початку серпня. Найскладнішою була ситуація у Карпатському регіоні, на притоках Середнього Дніпра, Прип’яті та Південному Бузі. На окремих постах Дністра, Орави, Вічі, Тур’ї, Західного Бугу, Стиру та Південного Бугу рівні опустилися нижче мінімальних значень за весь період спостережень.

На деяких малих річках ситуація ще складніша. Зокрема, на Київщині біля Здорівки повністю пересохло русло Стугни, а на Черкащині біля села Балаклея висохла Сріблянка. На багатьох рівнинних річках спостерігається стояча вода. На Київщині це, зокрема, Гуйва, Ірпінь, Недра, Росава, Супій та Вільшанка.

Спека та відсутність дощів

Укргідрометцентр зазначає, що в басейні Дністра в липні опадів випало лише 46–75% від норми, а в гірській частині — 42–57%. Через виснаження ґрунтового покриву вологість метрового шару ґрунту за місяць зменшилася в середньому на 17–22%. Це скоротило надходження води до річок.

Від посухи цьогоріч потерпає не лише Україна. За даними Європейської комісії,  брак дощів і високі температури у липні-серпні призвели до рекордно низьких рівнів одразу чотирьох великих річок Європи — Луари, По, Рейну та Дунаю. Знову оголилися так звані “голодні камені”, на яких у минулі століття позначали надзвичайно низькі рівні води. 

Життя без води

Тривале маловоддя впливає на енергетичну систему: зменшується виробництво електроенергії на гідроелектростанціях, ускладнюється охолодження атомних електростанцій. Також обміління робить неможливим використання рік для вантажних перевезень. А ще — підвищує концентрацію хімічних забруднювачів та провокує “цвітіння” води, що суттєво ускладнює її очищення для використання.

За даними Об’єднаного дослідницького центру Єврокомісії, через тривалу спеку та брак вологи прогноз урожайності в ЄС для всіх літніх культур опустився нижче середнього за п’ять років. В Україні засуха також створила ризики для аграріїв. Так на Одещині через обміління Дунаю довелося використовувати насосну станцію для наповнення Катлабухського водосховища, оскільки низький рівень створив загрозу для потреб агросектору.

Невтішні прогнози

За рівнем забезпеченості водними ресурсами серед 20 європейських країн Україна посідає 17-те місце. Значна частина наших територій класифікується як малозабезпечена або критично малозабезпечена. На одного жителя України припадає лише близько 1 тис. м³ місцевого стоку на рік. Для порівняння, цей показник становить 94,3 тис. м³ у Канаді, 7,4 тис. м³ у США та 1,9 тис. м³ у Німеччині.

Ситуацію значно погіршує війна. Руйнація гідротехнічних споруд внаслідок російських атак призвела до зменшення запасів води більш ніж на 18000 млн м³. 

“Упродовж XXI століття в Україні очікується значне скорочення водного стоку — на 25–50% у більшості регіонів країни. Найбільш відчутне зменшення водних ресурсів прогнозується для рівнинних територій, зокрема на південному сході, де обсяги водного стоку можуть скоротитися до 70%. Винятком залишаються лише річкові басейни Українських Карпат і Закарпаття, де ситуація буде більш стабільною”, — зауважує керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.

Маловоддя — нова норма?

Маловоддя може стати українською реальністю. Про таке у своєму блозі на “LB.ua” написала заступниця Міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко. За її словами, в нашій країні воно вже змінило статус з “сезонного явища” на “виклик для національної безпеки”. “Ми дедалі частіше говоримо вже не про літню межень — природну фазу життя річки, коли вона переходить у спокійніший режим, — а про маловоддя. Це вже екстремальне гідрологічне явище, коли природних водних ресурсів стає недостатньо для задоволення потреб людей, економіки та довкілля. І головне — це більше не виняток. Це тенденція. Саме тому Міністерством підготовлено новий законопроект про водне врядування. І це не зміна термінології, а нова модель управління водними ресурсами”, — заявила чиновниця. 

Вона додала, що вода більше не розглядається лише як ресурс для використання — вона стає стратегічним елементом державної політики.

Заява прем’єра

Про майбутні зміни у державній програмі “єОселя” прем’єр-міністр України заявив під час години запитань до уряду у Верховній Раді. Зокрема, нові правила хочуть запровадити у рамках ширшої урядової програми підтримки сімей з дітьми. “Наприклад, в “єОселі” найближчим часом будуть зменшені відсотки на дитину, потім на наступну дитину ще будуть менші”, — сказав Сергій Корецький. 

Ймовірно, йдеться про градацію відсотків за кредитом на житло, придбане за програмою “єОселя”. Урядовці планують змінити її так, щоби багатодітні родини менше переплачували за іпотекою. Комплекс заходів на підтримку сімей з дітьми прем’єр обіцяє презентувати вже незабаром.

Зміни в програмі

Цього року уряд вже змінював умови програми “єОселя”. Стосувалися новації насамперед розміру і вартості житла. Зокрема, оновили норми для родини з двох людей: площу квартири збільшили з 52,5 до 73,5 м², будинку — з 62,5 до 83,5 м². А у липні держава зобов’язалася компенсувати частину процентної ставки ветеранам війни та сім’ям загиблих захисників і захисниць, які візьмуть іпотеку. Також на пільгову ставку 3% можуть претендувати медики, педагоги та науковці. А от вимушено переміщеним особам держава пропонує ставку 7%, компенсацію 70% першого внеску та 70% щомісячного платежу протягом першого року.

Популярність програми

Найбільш активно житло за програмою “єОселя” шукають у Києві, а також на Київщині, Хмельниччині, Івано-Франківщині та Львівщині. А за три роки роботи іпотечні кредити отримали близько 28 тисяч українських родин. Водночас лише 8,8% усіх пропозицій житла в Україні доступні за “єОселею”. Натомість, за даними дослідження маркетплейсу нерухомості “Dim.RIA”, станом на початок липня частка житла, яке відповідає умовам програми “єВідновлення”, становила 26,8%. Програма передбачає державну допомогу власникам житла, пошкодженого або зруйнованого внаслідок війни, зокрема для придбання нового помешкання. 

Посилення відповідальності?

Лише за кілька серпневих днів в українських містах трапилася низка резонансних ДТП. Через водіїв, які їхали на величезній швидкості, влаштовували перегони та ігнорували правила дорожнього руху, загинули та постраждали люди. Ці аварії змусили урядовців та депутатів вкотре згадати про посилення покарань для постійних порушників. Зокрема, народна обраниця Ольга Василевська-Смаглюк розповіла, що в Україні можуть схвалити запровадження системи штрафних балів. А законопроєкт про підвищення штрафів за порушення ПДР, мовляв, уже внесено до Парламенту. “Щодо штрафних балів — їх, за словами міністра, треба впроваджувати. Після досягнення верхньої межі штрафних балів — забиратимуть права”, — написала Василевська-Смаглюк у Telegram. 

Законопроєкт, про який згадує депутатка, це ймовірно №14133, який зареєстрували у Верховній Раді  ще у жовтні минулого року. 

Водночас, за інформацією начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, до першого читання у Парламенті вже готують законопроєкт №15348, який має посилити покарання для порушників-рецидивістів. Про таке Білошицький заявив в ефірі телеканалу “Ми-Україна”. За словами начальника Департаменту, документ передбачає різні санкції, залежно від того, наскільки водій перевищив дозволену швидкість. “Він саме покликаний градуювати відповідальність, коли кожне наступне порушення — на 20, 40, 60, 80 кілометрів — має свій відповідний рівень відповідальності”, — сказав Білошицький. Правоохоронці розраховують на швидке голосування за документ у Раді.

За минулі роки в Парламент вже внесли низку законопроєктів, які мали б посилити відповідальність водіїв, що систематично ігнорують ПДР. Щоправда, жоден з документів досі не потрапив на розгляд народних обранців.  

“Фантоми” повертаються на дороги

Також найближчим часом патрульні автомобілі “Фантом” знову запрацюють на дорогах. Йдеться про спеціальні авто, які на вигляд не відрізняються від звичайних машин, однак фіксують перевищення швидкості. Про це розповів глава МВС Іван Вигівський під час години запитань до уряду у Верховній Раді. За його інформацією, “Фантоми” працювали близько місяця до початку повномасштабного вторгнення. За цей час поліцейські встигли притягнути до відповідальності понад 26 тисяч водіїв, які не дотримувалися швидкісних лімітів. Цього місяця залучать щонайменше три “Фантоми”, але з часом їхня кількість має зростати.

50 нових камер

З 20 серпня цього року запрацювали 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. А загальна кількість камер автофіксації сягнула 426.

32 нові комплекси встановили на автомобільних дорогах, а 18 — на міських вулицях і перехрестях. Найбільше камер отримали Рівненщина, Київщина та Житомирщина. Також особливо посилили контроль  на трасах М-06 Київ — Чоп і М-30 Стрий — Умань — Дніпро — Ізварине. У поліції пояснили, що місця для комплексів обирали з урахуванням аварійності.

Атаки на склади

Ракети і дрони з країни-агресорки впродовж літа атакували склади на Київщині та в інших регіонах. Зокрема, били по логістичних центрах всеукраїнських мереж. Серед компаній, які постраждали від обстрілів, “Rozetka”, “Нова пошта”, “Епіцентр”, мережа мультимаркетів “Аврора”, супермаркети “Сільпо”, “Novus”, “Фора”, “Varus” та інші.

Видання “Forbes Україна” підрахувало, що з початку липня Росія знищила 400 тисяч квадратних метрів складських приміщень. Це можна порівняти з площею 56 футбольних полів. 

Тож не дивно, що полиці низки мережевих магазинів частково спорожніли, а доставка замовлень почала тривати довше. 

Порожні полиці

Перебої з продуктами у супермаркетах почалися після перших серпневих атак. У деяких магазинах зникли молочні продукти, у деяких — бракувало овочів, фруктів, м’яса, круп та яєць. На полицях з’явилися таблички “Цей товар знищила росія”. Представники мережі супермаркетів “Фора” розповідали пресі, що намагаються перебудувати логістичні маршрути, аби відновити постачання продуктів. Перший удар по складах компанії припав на 5 серпня, а вже 20 серпня росіяни знову атакували мережу. “Сьогодні знову перебудовуємо маршрути та шукаємо рішення, щоб ваші улюблені продукти й надалі були поруч. Нас намагаються зупинити вдруге за дуже короткий час. Але “Фора” продовжує працювати”, — заявила компанія.

Наразі йдеться не про дефіцит продовольства в країні, а про тимчасові логістичні збої, доки компанії не переналаштують потоки та не переведуть їх на інші склади. Про це Міністерство аграрної політики України розповіло “Радіо Свобода”. Опитаний виданням економіст Олег Пендзин підтверджує: дефіцит продуктів нашій країні не загрожує. “Про який дефіцит може йтися, якщо Україна є великим виробником аграрної продукції? Загальне виробництво значно перевищує внутрішнє споживання. Наприклад, Україна виготовляє 4 мільйони тонн соняшникової олії на рік, при тому що внутрішнє споживання становить 350 тисяч”, — сказав Пендзин.

Над тим, як подолати наслідки російських ударів та запобігти новим збиткам, наразі міркують і бізнес, і держава. Серед можливих рішень — перехід від зберігання на складах до так званої “логістики з коліс”: товари доставлятимуть до магазинів напряму від виробників, оминаючи зберігання.

Наслідки для економіки

Чи здатні російські атаки на українські логістичні центри призвести до зростання цін на продукти? За прогнозом видання “Liga.Net”, ці удари можуть стати додатковим інфляційним фактором. А ціни на певні товари ризикують зрости на 10-20%. Відтак наголошує медіа, цьогорічна інфляція може виявитися більшою, ніж очікував Нацбанк.

Водночас український інвестиційний банкір Сергій Фурса у коментарі “Радіо Свобода” наголошує, що про значне пришвидшення інфляції не йдеться. “Ми не очікуємо, що це вплине на ціни. Безумовно, ціновий тиск і так присутній, але він стандартно високий на середньому рівні, — пояснює він. — Частково це може впливати на ціни у цій конкретній мережі. Але наразі ми не очікуємо, що на загальнодержавному рівні буде якийсь ефект і це значно змінить інфляцію”. 

Масштаби проблеми

Від початку повномасштабного вторгнення Росія вразила понад двісті українських АЗС. Атаки на заправки посилилися навесні та влітку цього року. Як йдеться в матеріалі “Економічної правди”, в червні 2026-го в Україні зафіксували понад 60 таких ударів — рекордну кількість на той час. У липні прильотів не поменшало та й серпень не обіцяє зниження інтенсивності. 

Найбільше страждають прифронтові й прикордонні регіони — Дніпропетровщина, Сумщина, Харківщина, Донеччина, Запоріжжя та Миколаївщина. Саме на Дніпропетровщину припадає найбільша кількість атак, на другому місці — Донеччина й Харківщина. 

Національний банк України у свіжому інфляційному звіті оцінив частку пошкоджених АЗС у 4%. Щоправда, запевнив, що втрачені продажі компенсують станції у тилових регіонах. Проте мешканців районів, які постійно потерпають від ударів, навряд чи втішить такий аргумент. Адже ситуація з пальним там погіршується щодень. До прикладу, у Нікопольському районі, за підрахунками журналістів “Економічної правди”, атаки зачепили 59% активних станцій, на Сумщині — понад чверть мережі. Багато знищених чи пошкоджених АЗС зафіксовані також у Краматорському, Богодухівському та Херсонському районах.

І дрони, і ракети

Українські АЗС Росія атакує різноманітними засобами: “Шахедами”, FPV-дронами та ракетами. За інформацією видання Deutsche Welle, до ударів по заправках на півдні причетний російський спецпідрозділ “Варяг” — 50-та бригада, що входить до резерву головнокомандувача РФ. На озброєнні “Варяга” — новітні, зокрема оптоволоконні, дрони з дальністю до 30 кілометрів. Як попереджає радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (“Флеш”), небезпеку для АЗС становлять і реактивні “Шахеди” з онлайн-керуванням. Такі дрони в межах своєї зони до 100 кілометрів здатні уражати як статичні, так і рухомі цілі. 

Атаки як частина пропаганди

За словами директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, удари по заправках росіяни використовують для своєї пропагандистської кампанії, як помсту за ураження нафтопереробних заводів. Втім, експерт наголошує, що заправні станції — це винятково цивільна інфраструктура, і їхні обстріли не здатні підірвати воєнний потенціал України. “Це не б’є ні по наших військових спроможностях, ні по цивільному населенню, бо проблеми з пальним немає. Одна з головних цілей росіян — пропагандистська картинка, бо заправки класно й довго горять, це легко показувати, щоб росіяни раділи”, — сказав Сергій Куюн у коментарі DW.

З ним солідарний і Бескрестнов, який вважає, що подібні удари не мають істотного впливу на забезпечення армії паливом. “Єдина мета цих атак — залякати громадянське населення”, — каже радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони.

Що робить Україна?

“Власники складів, АЗС, підприємств повинні бути готові до можливих ударів. Звертайте увагу на тривоги, будуйте укриття для людей”, — закликав Бескрестнов на своїй сторінці у соцмережі.

Тим часом, заправні станції вже почали змінювати роботу у відповідь на російські атаки. Наприклад, WOG закриває частину станцій у небезпечних областях уночі й зупиняє роботу під час тривог. Укрнафта купує сто вантажівок для перевезення пального, щоб швидше перекидати ресурси між регіонами. У Тростянці на Сумщині почали продавати пальне з бензовозів: модель, яку галузеві експерти пропонують легалізувати для всієї прифронтової смуги. А уряд обговорює з бізнесом захист станцій та механізми страхування воєнних ризиків. Частину заходів не розкривають з міркувань безпеки.