Комуналка та субсидії

Основні зміни вартості комунальних послуг пов’язані з завершенням опалювального сезону. Насамперед, йдеться про нові тарифи для власників будинків з електричним опаленням. Ці люди втратять пільги, які мали взимку. І замість спеціальної ціни 2 гривні 64 копійки, що діяла на перші 2000 кВт-год, від травня платитимуть за загальним тарифом. Наразі становить 4 гривні 32 копійки за кВт-год. 

Водночас, “BBC Україна” зауважує, що способом зекономити для українців залишиться нічний тариф, коли вартість електроенергії нижча для тих, хто має двозонний чи тризонний лічильник. 

Щодо субсидій на літній сезон, то держава також перерахує їх автоматично, якщо склад сім’ї чи майновий стан не змінилися. Втім, зазначає “ТСН.юа”, якщо зміни таки відбулися, споживачі зобов’язані повідомити про це Пенсійний фонд протягом 30 днів. Сайт нагадує українцям, що приховування інформації про нові великі придбання або зміну кількості мешканців може стати причиною скасування субсидій. Також держава може змусити повернути вже виплачені кошти.

Кешбек від держави

У травні відбудуться одразу дві важливі зміни у державних програмах кешбеку. Зокрема, до кінця місяця продовжили дію так званого паливного кешбеку. Щоправда, якщо раніше водії могли отримати до 1000 гривень повернення коштів, то за новими умовами ліміт становить 500 гривень на місяць. Розмір компенсацій не змінився: 15% — за дизельне пальне, 10% — за бензин та 5% — за автогаз. “РБК-Україна” зазначає, що нараховують гроші вже через день після заправки, але на саму картку вони приходять лише наступного місяця. Витратити їх можна на підтримку ЗСУ, благодійність, комунальні послуги, ліки, харчі та книжки.

Водночас, сама програма “Національний кешбек” призупиняє дію. Влада пояснює, що у такий спосіб хоче підбити підсумки проєкту, з’ясувати, наскільки він ефективний, та чи має держава кошти на продовження виплат. У травні тимчасово припинять нарахування коштів за покупки. А українці ще отримають на спеціальну картку виплати за квітень. Витратити їх можна буде до 30 червня. В іншому разі, кошти повернуться державі.

“Доступні ліки”

Цього місяця оновлюються правила державної програми, завдяки якій українці можуть отримувати медпрепарати безкоштовно чи зі знижками. Зокрема, уряд планує розширити перелік медикаментів. Станом на квітень йшлося про 748 позицій. Як зазначають у МОЗ, із них 621 — це лікарські засоби, 59 — препарати інсуліну, 32 — комбіновані препарати, ще 36 — найменування медичних виробів, зокрема тест-смужок для глюкометрів.  

Також зміни стосуватимуться отримання препаратів для гормональної терапії раку молочної залози (“Летрозол”, “Екземестан”, “Тамоксифен”). Пацієнткам видаватимуть їх винятково за наявності електронного плану лікування в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

У майбутньому урядовці планують розширювати і список препаратів для лікування серцево-судинних захворювань. “Для багатьох людей із серцево-судинними захворюваннями лікування триває роками, нерідко — все життя. Найчастіше йдеться про людей старшого віку, для яких питання вартості препаратів критичне. Саме тому в Україні працює програма реімбурсації “Доступні ліки”. І вже у другому півріччі цього року до неї мають увійти препарати для амбулаторного лікування серцево-судинних захворювань, за всіма діючими речовинами, що рекомендуються медичними протоколами”, — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Статус українців у ЄС

Європейський союз вже наприкінці травня має представити свої напрацювання щодо майбутнього українських біженців. Тимчасовий захист для наших громадян, запроваджений у 2022 році, завершиться у березні 2027 року. Втім, наміри зупинити цю допомогу стикаються з реальністю, що війна триває. Тож тепер Європейська комісія має представити загальний план для держав-членів. Зокрема, розглядають варіанти продовження тимчасового захисту у тому вигляді, який існує нині; продовження тимчасового захисту з обмеженнями чи запровадження якогось нового статусу. Нагадаємо, тимчасовий захист дає українцям можливість довгострокового проживання у ЄС без необхідності отримувати додаткові візи чи дозволи.

Зміни в програмі

Уряд ухвалив низку змін до програми Скринінг здоров’я 40+, які покликані зробити зручнішою участь у ній. Зокрема, скасували прив’язку до дня народження. Адже раніше подати заяву на участь у скринінгу можна було лише після 30 днів від дня народження. Навіть якщо людині станом на 1 січня 2026-го вже виповнилося 40 або більше років, запрошення їй однаково приходило лише через місяць після уродин. 

Тепер же чиновники обіцяють, що українці від 40 і старше не муситимуть чекати конкретної дати, а зможуть подати заяву у зручний для себе час. 

Також має змінитися і термін використання 2 тисяч гривень, виділених на скринінг. Після зарахування цих грошей на спеціальний рахунок учасник матиме 2 місяці, аби оплатити послугу. Якщо кошти не використають за цей час, вони автоматично повернуться до державного бюджету. Люди, які вже отримали виплату раніше, зможуть використати гроші до кінця червня цього року. 

Усі ці оновлення мають запрацювати після завершення необхідних технічних доопрацювань застосунку і Порталу Дія. 

Виплатили майже 600 млн

Від січня цього року вже понад 34 тисячі українців віком 40+ пройшли скринінг.  Понад 340 тисяч — подали заявки на участь. За цей час людям виплатили понад 588 млн грн підтримки. Послуга скринінгу доступна у близько 2 тисячах медзакладів по всій країні. 

Скринінг здоров’я 40+ — це національна програма для українців та українок від 40 років і старше. Вона передбачає базові обстеження для раннього виявлення серцево-судинних хвороб, цукрового діабету і проблем ментального здоров’я.

Як записатися на скринінг

Щоб потрапити на скринінг, потрібно отримати запрошення у застосунку Дія. Наразі воно ще приходить через 30 днів після дня народження, але коли анонсовані зміни вступлять у силу, конкретної дати чекати буде не потрібно. 

Після схвалення запрошення потрібно отримати Дія.Картку для нарахування коштів та дочекатися, поки прийдуть гроші. Далі обрати заклад охорони здоров’я для проходження скринінгу. 

Якщо немає Дії чи смартфону, потрібно звернутися до відділення ПриватБанку та оформити фізичну пластикову картку зі спеціальним рахунком. Після цього необхідно звернутися до найближчого ЦНАПу для активації участі у програмі.

500 та 200 гривень — найпопулярніші серед шахраїв

На 1 мільйон банкнот в Україні минулоріч припадало 1,7 фальшивок. За даними Національного банку, це найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У 2024 році він становив близько 5,1 підроблених купюр на мільйон справжніх. 

Близько 80% несправжніх гривень, які вилучили торік, становили 500-гривневі купюри. Ще 13% — 200-гривневі. “Банкноти” номіналами 20, 50, 100 та 1000 грн становили лише 7%.

Як і в попередні роки, найбільше шахраїв приваблювали гривні старого зразка (2003 — 2007 років). Українська валюта 2014 — 2019 років становила лише 10% від загальної кількості “папірців”, вилучених з обігу. 

“Здебільшого ці підроблені банкноти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян і касових працівників закладів торгівлі”, — йдеться у повідомленні Нацбанку. 

Також у 2025 році в Україні вилучали й фальшиву іноземну валюту. 93% становили долари США. Здебільшого йшлося про номінал 100 доларів, траплялися й 50-доларові купюри. 7% іноземних підробок в Україні склали євро, серед них — номіналом 50, 100, 200 та 500. 

Долари та євро

Як йдеться у звіті Федеральної резервної системи США, загальна сума фальшивих купюр за океаном становить від 15 до 30 мільйонів доларів. Або від 12,5 до 25 підробок на мільйон банкнот. 

За даними Європейського центрального банку, у 2025 році виявили 14 несправжніх євро на мільйон банкнот в обігу. Загалом минулоріч вилучили 444 тисячі підробок. Найчастіше йшлося про купюри номіналом €20 і €50 — на них припадає близько 80% усіх вилучень.

Швейцарський франк — найбільш захищений 

Відповідно до дослідження, яке провів сайт BestBrokers, найбільш захищеною банкнотою у світі є 100 швейцарських франків 2019 року випуску. Вона оснащена 20 захисними елементами, серед яких наскрізний реєстр (візерунок, надрукований одночасно з обох боків), захисна нитка, рельєфний друк, водяний знак, мікроперфорації та багато іншого. 

Банкнота у 50 000 індонезійських рупій, випущена у 2022 році, посідає друге місце та має 17 сучасних елементів протидії підробкам. Крім того, містить тактильні деталі, що допомагають людям із порушенням зору визначити її номінал.

Третє місце ділять 50 євро 2017 року випуску та 50 австралійських доларів 2018 року. Кожна з них має по 16 захисних елементів. Далі йдуть купюри, кожна з яких має по 15 особливостей захисту: 200 польських злотих, 20 фунтів стерлінгів і 50 румунських леїв. 500 мексиканських песо та 20 тайських батів мають по 14 захисних елементів. 

Хоча долар США є найпоширенішою валютою у світі, банкнота номіналом 100 доларів поступається грошам інших країн за кількістю захисних деталей. У 2023 році 100-доларову купюру оновили, щоб ускладнити підробку. Але навіть після змін загальна кількість спеціальних елементів становить лише 12.

Наскільки захищена гривня?

За даними Національного банку, гривня має близько 20 елементів, які запобігають її фальшуванню. Ознайомитися з особливостями кожної купюри можна на сайті установи. Загалом же там радять кілька способів, як швидко відрізнити справжню банкноту від підробки:

• Подивитися на неї проти світла. Мають бути видні водяні знаки, захисна та віконна “захисна” стрічки. Проти світла з’являється також портрет історичного діяча та цифрове позначення номіналу.
• Перевірити гроші на дотик. Адже банкнотний папір тактильно відрізняється від звичайного. Крім того, можна відчути рельєфність зображень з лицьового боку.
• Змінити кут нахилу купюри. Під час цього спостерігається кінетичний ефект — поступові зміни та переходи кольорів, змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.

Невтішні прогнози

Уже в наступних сезонах ціни на продукти в усьому світі можуть стати неконтрольованими, застерігає у своїй статті видання Financial Times. Такий сценарій може стати наслідком блокади Ормузької протоки під час війни в Ірані. Річ у тім, що цим морським шляхом проходить не лише п’ята частина світових поставок нафти і газу, а й третина морської торгівлі добривами. А без них постраждають аграрії та знизяться врожаї в усьому світі.

Блокування Ормузької протоки створило і логістичний колапс. Частина світових покупців кинулася закупати нафту у Сполучених Штатах. Перевозять її Панамським каналом, де через надмір охочих судна застрягають більше, ніж на місяць. Нафтові гіганти платять, аби пройти без черги, зазначає Financial Times. А от фермери, які перевозять зерно, дозволити собі такі витрати не можуть. Відтак, доставка збіжжя деякими маршрутами здорожчала більш ніж наполовину. ООН також попереджає, що через підвищення транспортних витрат зростуть ціни на цукор, молочні продукти та фрукти.

Енергетична криза

Світ ще не знав подібної енергетичної кризи, заявляє директор Міжнародного енергетичного агентства. В інтерв’ю радіо France Inter Фатіх Біроль заявив, що війна в Ірані змінить світову енергетику на роки. “Справді, це найбільша криза в історії. Йдеться не лише про нафту та газ, а й про добрива, нафтохімічну продукцію, сірку — всі ці ресурси можуть опинитися в дефіциті. Це підштовхне інфляцію в усьому світі, зокрема в країнах, що розвиваються”, — наголосив він. За прогнозами директора Міжнародного енергетичного агентства, ринок залишатиметься нестабільним протягом тривалого часу, а на відновлення знадобляться роки.

Особливо відчутними наслідки енергетичної кризи вже стали для європейської авіації. Компанії скасовують тисячі рейсів, а ціни на квитки зростають. Все — через залежність від авіаційного палива, третину якого Європейський Союз імпортував саме з Близького Сходу. “Дуже ймовірно, що це вплине на плани (літнього — ред.) відпочинку багатьох людей — як через скасування рейсів, так і через суттєве подорожчання квитків”, — такий коментар єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена наводить видання “Європейська правда”. 

Наслідки для України

Наслідки світової кризи для нашої країни можна умовно поділити на негайні і ті, які доведеться пережити згодом. Українці вже побачили зростання цін на пальне та подорожчання проїзду у громадському транспорті. Втім, на думку експертів, попереду ще зростання цін на харчі. Адже витрати на посівну кампанію зросли приблизно на 18%, а частина фермерів змушена економити на добривах і насінні. Це може обернутися як нижчими врожаями, так і зростанням вартості готової продукції.

Енергетична криза може призвести і до скорочення кількості автозаправних станцій в Україні. Насамперед, йдеться про невеликі мережі. 

Матиме війна в Ірані також ще один негативний наслідок. Йдеться про поповнення російського бюджету. Адже наразі послаблено обмеження на закупівлю нафти з країни-агресорки. Отже, вона може отримати додаткові кошти на ведення війни.

Удар нижче пояса

Несподіваний наслідок війни в Ірані вже незабаром відчують дорослі з різних країн — зросте ціна на найбільш популярні марки презервативів. Подорожчати вони можуть аж на третину. Найбільший у світі виробник цієї продукції, малайзійська компанія Karex, скаржиться на різке збільшення виробничих витрат і дефіцит сировини. “Ми вже ведемо переговори про коригування цін із більшістю наших клієнтів, і це, безумовно, одне з найбільш значних коригувань цін, які ми проводили за дуже довгий час”, — поскаржився генеральний директор компанії в інтерв’ю BBC. За його словами, ціни зростуть вже у найближчі кілька місяців.

Рекордний курс

Євро встановлює все нові цінові рекорди, зростає і курс долара: станом на понеділок 20 квітня американська валюта в обмінниках сягнула 44,20 грн, євро перетнув позначку 52,25 грн. Коливання на валютному ринку нашої держави повʼязані зокрема, з геополітичною ситуацією. Так, одним з основних факторів здорожчання валюти є конфлікт на Близькому Сході. Адже від тамтешніх подій залежать ціни на нафту. А від вартості енергоресурсів — рівень інфляції та міцність долара чи євро.

Прогнозувати вартість європейської валюти останнім часом стає складніше, зазначає в коментарі РБК-Україна фінансовий експерт Тарас Лєсовий. “Світовий ринок реагує на новини майже щодня, і маятник зовнішньої турбулентності постійно змінює амплітуду”, — наголошує він.

Дії Нацбанку

Впливають на курс валют в Україні не лише світові події. Чималу роль, за словами фінансових експертів Андрія Шевчишина та Тараса Козака, відіграють дії Національного банку України. Зокрема, регулятор  має всі ресурси для стабілізації гривні, проте свідомо дозволяє їй послаблюватися. 

Причин кілька. Передусім, штучне коливання збиває спекулятивний попит та стримує українців від скуповування валюти. По-друге, заздалегідь піднятий курс допомагає зменшити тиск ринку та зберегти золотовалютні резерви. А оскільки отриману в рамках допомоги Заходу валюту Міністерство фінансів продає Нацбанку за гривні, то вищий курс дає змогу отримати більше гривень для державного бюджету. 

Попит на валюту

Українці змінюють пріоритети: у березні долар перестав бути найбільш популярною валютою. Як розповів у коментарі ТСН.ua фінансовий експерт Андрій Шевчишин, минулого місяця наші співвітчизники вперше за тривалий час надали перевагу купівлі євро. 

Експерт зазначає, що причин у такої популярності європейської валюти може бути кілька. По-перше, йдеться про зручність під час подорожей до Європи. Також з подальшою інтеграцією нашої держави до ЄС саме євро використовують у розрахунках бізнеси. Викликає ця валюта інтерес і у тих українців, які зберігають заощадження в іноземній готівці. А останнім часом на тлі коливань курсу долара та змін у фінансовій політиці США частина покупців обирають євро, щоб диверсифікувати ризики. 

 Прогнози на рік 

Подальше зростання курсу валют прогнозує й український бізнес. Національний банк оприлюднив результати опитування, проведеного на початку цього року. Представники понад шести сотень підприємств з 21 регіону поділилися очікуваннями на наступний рік. 

Зокрема, середній прогноз курсу долара США зріс до 45,00 гривень. Минулого кварталу в аналогічному прогнозі бізнесмени передбачали курс у 44,27 гривні за долар.

Водночас, підприємці вперше зробили прогноз, яким через рік буде курс євро. Його бачать на рівні 54 гривень. 

Також респонденти вважають, що інфляція перевищуватиме 11%. А головними інфляційними факторами бізнес називає воєнні дії, курс гривні та витрати на виробництво.

Ціни на “вторинці” зростають

Трійку міст-лідерів за ціною квартир на вторинному ринку складають Київ, Львів та Ужгород. Такими є дані щоквартального звіту ринку нерухомості від ЛУН. За підсумками першого кварталу цього року найдорожчі однокімнатні квартири були у Львові (в середньому $71,6 тис.), друге місце посів Київ ($70 тис.), а третє — Ужгород ($67 тис.).

Двокімнатні квартири станом на початок квітня коштують: $110 тис. — у Києві, $100 тис. — у Львові та $95,3 тис. — в Ужгороді. У сегменті трикімнатного житла ціни розподілилися так: $160 тис. — у Києві, $126 тис. — у Львові та $112 тис. — в Ужгороді.

Щоправда, на думку аналітиків, трійка лідерів може невдовзі змінитися. Середня вартість трикімнатних квартир у Чернівцях майже впритул наблизилася до ужгородського рівня і становить $110 тис.

Загалом ціни на трикімнатне житло зростають по всій країні. Рекордне подорожчання зафіксували в Сумах — в середньому вартість трикімнатної квартири тут зросла на 45% за рік. Водночас вона залишається однією з найнижчих у країні — $53 тис.

Серед однокімнатних квартир на вторинному ринку найбільше зростання зафіксували в Тернополі — 37% за рік (до $50 тис. у середньому). На другому місці — Одеса: +25% (до $49,5 тис.). На третьому — Рівне: +20% та середня ціна $57 тис.

Двокімнатні квартири на вторинному ринку за рік суттєво подорожчали в Сумах — 23%, у Кропивницькому і Чернівцях — 20%. Але лідером, як і в сегменті “однокімнаток”, залишається Тернопіль — плюс 34%.

Попит на новобудови

Зростають ціни і на новобудови. Згідно з аналітикою ЛУН, найдорожчі однокімнатні квартири “первинки” наразі у Львові (3 млн грн), Києві (2,6 млн грн) та Вінниці (2,1 млн грн).

Серед двокімнатних квартир лідерство у Кропивницького (4,5 млн грн), Львова (4,2 млн грн) та Києва (4 млн грн). А серед трикімнатних — в Кропивницького (6,4 млн грн), Ужгорода (5,9 млн грн) та Києва (5,4 млн грн).

За рік найбільше зростання зафіксували у Житомирі (29%), Тернополі та Хмельницькому (21%), Івано-Франківську (15%), Одесі та Рівному (14%), Львові (11%), Києві (9%), Ужгороді (4%). Якщо ж рахувати в доларах, то у Львові зростання становило 6%, у Києві — 2%, а в Ужгороді ціни залишилися без змін.

Зниження продемонстрували лише середні ціни у Запоріжжі — за рік вони впали на 5%.

Будинок чи квартира?

За даними ЛУН, станом на березень 2026 року інтерес до купівлі будинків становить 50-70% від попиту на квартири. Цей сегмент почав поступово відновлюватися після спаду на початку 2024 року.

“Якщо порівнювати купівлю та оренду будинків, то ключова відмінність — у сезонності. Попит на оренду має яскраво виражений літній пік, тоді як інтерес до купівлі більш рівномірно розподілений протягом року”, — йдеться в аналітиці.

Кешбек на пальне

Підтримувати вразливі категорії споживачів та не створювати дефіциту на ринку — з такою метою держава обрала адресну підтримку для українців під час різкого підвищення цін на пальне. Витрати компенсують частково, у межах 1000 гривень. Щодня за програмою українцям нараховують близько 20 мільйонів гривень. Так званий “паливний кешбек” має діяти до 1 травня.

У Міністерстві економіки прокоментували “РБК-Україна”, що рішення про продовження виплат залежатиме від ситуації на світовому ринку нафти та економічної доцільності. Наразі, наголошують чиновники, ситуація з пальним в Україні стабільна, а дефіциту немає.

Прогнози для нашої держави

Про зниження цін на пальне на світових ринках, яке має вплинути і на ситуацію на наших заправках, заявили в українському уряді. Вгамовувати ціни першою почала державна мережа АЗК “Укрнафта”. У Кабінеті Міністрів сподіваються, що інші оператори ринку також підуть цим шляхом.

Менш оптимістичною ситуацію бачать експерти. Зокрема, директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн відзначив, що після кількох днів стабілізації на ринку нафтопродуктів котирування знову демонструють стрімке зростання. А от фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що впасти ціни на бензин можуть лише наприкінці літа. Та й то — за певних умов. Йдеться, зокрема, про зниження світових цін на нафту хоча б до 80 доларів за барель, стабільну економічну ситуацію у нашій державі та зміцнення гривні.

Підготовка України

Головним ризиком для вітчизняного паливного ринку президент України раніше назвав дефіцит дизельного пального. Втім, за словами глави держави, Україна має домовленості щодо постачання палива, і зараз до країни імпортуються необхідні обсяги. “Ми всі сьогодні в такій ситуації через блокування Ормузької протоки. Зараз вона відкривається, але незрозуміло, в яких обсягах буде постачання. Домовляємось наперед з деякими постачальниками, адже в нас посівна, в нас ЗСУ, люди. Головна проблема наразі — це дизель”, — заявив Володимир Зеленський. 

Нині Україна працює з низкою країн над створенням резервів пального на випадок світового дефіциту. А от наявні запаси розподілятимуть за пріоритетністю. І ключовим напрямком залишається забезпечення потреб Збройних сил України.

Енергетична криза у світі

Найбільша у світовій історії енергетична криза тільки починається, зазначають журналісти “BBC”. Наслідки конфлікту в Ірані існуватимуть довго після завершення самої війни. Голова Міжнародного енергетичного агентства прогнозує, що цього місяця дефіцит пального зросте ще більше. Адже наслідки блокування Іраном Ормузької протоки — маршруту, яким проходить близько пʼятої частини світової нафти — відчуватимуться саме зараз, коли останні танкери з Перської затоки дійшли до покупців. На відновлення поставок в ідеальних умовах піде місяць-півтора. За гіршими прогнозами, наслідки перебоїв у поставках будуть відчутними до кінця року.

Також журналісти зауважують, що дешевих нафти та газу найближчим часом годі чекати, бо від іранських атак постраждали виробничі потужності у деяких країнах Перської затоки. І гроші, на які планували розвивати видобуток, тепер доведеться витратити на відновлення. У майбутньому ж країнам світу доведеться ще й повертати борг — поповнювати витрачені на помʼякшення нинішньої кризи стратегічні запаси. Західні країни-споживачі продали з них 400 мільйонів барелів нафти, і це дозволило стримати ціни. Втім, це пальне доведеться повернути — і купувати його вже за новими цінами.

Соцмережі як поле бою 

Верховна Рада працює над законодавчим рішенням, як захистити українських дітей у інтернеті. Про це заявила народна депутатка Юлія Гришина. “За моїм запитом Дослідницька служба Верховної Ради підготувала оглядове досьє щодо захисту прав неповнолітніх у цифровому просторі — і результати справді тривожні: кожен четвертий підліток проводить онлайн 7+ годин на день; 4 із 5 дітей мають акаунти в Telegram і TikTok; кожна третя дитина стикається з небезпечними ситуаціями в мережі; 60% дітей нікому про це не розповідають. І це лише частина реальності. Соцмережі сьогодні — це не тільки про комунікацію. Це і про ризики: від небезпечного контенту до цілеспрямованого впливу та вербування”, — написала Гришина на своїй сторінці у соцмережі.

Вона також додала, що завдання парламенту — знайти збалансовані рішення без тотальних заборон, але з реальним захистом і відповідальністю. Для цього необхідно перейняти найкращий світовий досвід і адаптувати його до українських реалій.

Про безпековий вимір вже не перший місяць говорить і народний депутат Ярослав Юрчишин: “Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри. Але TikTok — без проблем. Telegram? У вільному доступі. Жодних вікових бар’єрів, жодного контролю. Хоча саме ці платформи стали полем бою — інформаційного, ідеологічного, а часом — і реального. Сьогодні в соцмережах українські діти не просто дивляться відео. Вони — об’єкти обробки, вербування, впливу. І в країні, що воює, і досі немає механізмів, які б захистили неповнолітніх від цифрової загрози”, — написав нардеп у своїй колонці на “Українській правді”. 

За даними речника СБУ Артема Дехтяренка, близько 22% усіх викритих російських агентів в Україні є неповнолітніми; значна частина з них була завербована саме через месенджери й соцмережі, передусім Telegram.

На думку керівниці Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті Христини Шабат,  діти та підлітки використовують цифрові сервіси неконтрольовано:  “Більшість соціальних мереж мають нижню вікову межу для реєстрації. Переважно це 13 років. Якщо ми говоримо про месенджери, то для Telegram та Viber це 17 років, для вотсапу — 12. Проте так уже культурно склалося, що батьки через власний досвід часто сприймають вміння дитиною користуватися чимось “не за віком” як ознаку дорослості… Тому батьки толерують обхід правил. Толерує і школа. Тож наші діти живуть в умовах, де використання соцмереж неконтрольоване. І саме зараз це середовище потрібно зробити трохи більш контрольованим”, — сказала вона в коментарі “Детектор медіа”.

Міжнародний досвід

Австралія однією з перших встановила мінімальний вік для користування соцмережами — 16 років. Відповідний закон ухвалили наприкінці 2024 року, і він став одним із перших прикладів такого жорсткого підходу на національному рівні. Перші результати показують обережний оптимізм: більше половини опитаних батьків вважають заборону ефективною, хоча визнають, що вона ще потребує доопрацювання. За словами батьків, діти більше спілкуються наживо і стають більш залученими у взаємодію. Водночас є і зворотний бік: деякі підлітки переходять на альтернативні або менш регульовані платформи. Опитані також розповіли про зменшення у дітей соціальних зв’язків, творчості чи онлайн-підтримки. 

Греція планує із 1 січня 2027 року заборонити доступ до соцмереж дітям до 15 років. Відповідне законодавство мають ухвалити вже у 2026 році. Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс визнав, що таке рішення може викликати невдоволення молоді: “Я впевнений, що багато хто з вас, молодших, розсердиться на мене; якби я був у вашому віці, можливо, я б відчував те саме, але наша роль не полягає в тому, щоб бути приємними”, — заявив Міцотакіс, звертаючись до дітей.

Франція вже підтримала законопроєкт, який передбачає обмеження доступу до соцмереж для дітей до 15 років. Документ ще має пройти всі етапи ухвалення. 

Польща готує законопроєкт, який заборонить дітям віком до 15 років користуватися соціальними мережами. В Іспанії уряд оголосив про намір заборонити доступ до соцмереж для підлітків до 16 років. Цю ініціативу розглядають як частину ширшої політики цифрової безпеки неповнолітніх, що передбачає посилення відповідальності платформ і захист дітей від шкідливого контенту онлайн.

Технічні складнощі та критика ініціативи

Головна проблема вікових обмежень — як надійно перевіряти вік користувачів і водночас не порушувати приватність та захист даних. На практиці це вибір між різними способами перевірки. Завантаження документів або використання державних ідентифікаторів викликає побоювання щодо збору чутливої інформації. Альтернативами можуть стати сторонні сервіси, які краще захищають приватність, але часто менш точні й надійні. Різні країни обирають різні шляхи, але єдиного найкращого рішення наразі немає.

Також не всі сприймають такі обмеження схвально. Критики вікових бар’єрів застерігають, що частина дітей може перейти на менш регульовані або маргінальні платформи, де ризики є ще вищими, або використовувати технічні обхідні механізми. Існує також побоювання, що надмірно жорсткі правила можуть ускладнити доступ до освітнього або соціально корисного контенту.

Чи готові українці до обмежень?

Ще в грудні минулого року медіа “Нова Українська школа” провело опитування серед своїх читачів щодо можливість заборони соцмереж для дітей. 60% опитаних висловили повну підтримку вікових обмежень і вважають, що соцмережі шкодять дітям. 32% підтримали обмеження частково — вважають, що вони потрібні, але не повна заборона. Наприклад, для навчання важливо мати зв’язок у месенджерах. Водночас 1% категорично проти обмежень, ще 7% висловились за індивідуальний підхід.

Середня зарплата — понад 28 тисяч

28 321 гривні сягнула середня зарплата в Україні. Такими є оновлені дані Державної служби статистики за лютий цього року. Порівняно із січнем цей показник зріс на 1,2%. А заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 березня 2026 року становить 3,5 млн грн.

Водночас відповідно до розрахунків платформи Work.ua, середня зарплата в Україні становить 28 500 грн. Це на 16% більше, якщо порівнювати з квітнем минулого року. Такі дані отримали на основі понад 180 тисяч вакансій, які з’явилися на платформі за останні три місяці.

Які професії оплачують найкраще

За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксували у галузі інформації та телекомунікацій — 78 941 грн. Найнижчі зарплати — у мистецтві, спорті, сфері розваг та відпочинку: середній рівень становить 18 681 грн.

За даними Work.ua, серед найбільш оплачуваних посад, які нині мають на сайті, — .Net-програміст — 82 500 грн (+83%), директор з маркетингу — 80 000 грн (+26%), заступник фінансового директора — 80 000 грн (+14%), керівник відділу продажу — 70 000 грн (+8%), директор із закупівель — 70 000 грн (+27%), ортодонт — 70 000 грн (+22%), операційний директор — 67 500 грн (+13%), брокер — 65 000 грн (+14%), керівник монтажного відділу — 65 000 грн, а також програміст 1C — 65 000 грн (+8%).

Серед професій, які зросли за рік найбільше: .Net-програмісти — 82 500 грн (+83%), муляри — 59 500 грн (+70%), соціальні працівники — 28 500 грн (+68%) та швейцари — 30 500 грн (+65%).

Регіони-лідери за розміром зарплат

За даними Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві — у середньому 45 651 грн, а також у Київській області — 29 077 грн. Найнижчі показники — у Кіровоградській області, де середня зарплата становить 20 083 грн, та у Чернівецькій області — 20 460 грн.

За інформацією Work.ua, найвищі зарплати також пропонують у Києві — близько 34 тис. грн, Львові — 30 тис. грн, Дніпрі — 27 500 грн, Ужгороді — 28 тис. грн. У Чернівцях та Одесі середня зарплата становить 26 500 грн, у Тернополі та Івано-Франківську — 26 тис. грн. У Харкові, Вінниці, Рівному, Хмельницькому та Черкасах — близько 25 тис. грн.

Найнижчі зарплати — у Сумах та Херсоні — близько 21 тис. грн. Водночас на дистанційній роботі середній рівень оплати сягає 35 тис. грн.