Українські біженці

З початку повномасштабного вторгнення з України виїхали за кордон понад 5,7 мільйона наших громадян. Ці дані з посиланням на ООН навів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він наголосив, що для нашої держави Всесвітній день біженця, який відзначають наприкінці червня, має особливе значення. “За цією цифрою — досвід, який розділив життя мільйонів на “до” та “після”. Це тисячі кілометрів між найріднішими, щоденні телефонні дзвінки з питанням “Як ви?” та колосальна сила жити далі, зберігаючи Україну в серці”, — сказав Лубінець.  

Наші співгромадяни опинилися на сьомому місці за кількістю прохачів притулку у державах ЄС. За даними Eurostat, лише минулоріч Євросоюз надав тимчасовий захист 683 475 українцям. 

Більшість співвітчизників від початку повномасштабного російського вторгнення прийняли дві країни: Німеччина та Польща. Там перебувають 1,2 мільйона та 969 тисяч українців відповідно. Також у списку лідирують Бельгія, Італія та Франція.

Робота за кордоном

Життя українських біженців стало обʼєктом соціологічного дослідження, проведеного Інститутом національної стійкості та безпеки. Там наголошують — наступні роки стануть вирішальними у тому, чи збережуть наші співгромадяни національну ідентичність. Адже поріг у 3-5 років перебування в іншій державі є критичним, передусім через шкільну інтеграцію дітей. Автори дослідження також відзначають, що українці за кордоном є і невикористаним стратегічним капіталом для нашої держави, і мішенями для російської пропаганди, дезінформації та релігійного впливу.

Дослідження показало звʼязок між рівнем працевлаштування українців та кількістю соціальних виплат. Згідно з опитуванням, що вища в країні соціальна допомога, то нижчий рівень офіційного працевлаштування серед біженців. Передусім, йдеться про Бельгію (середня виплата в якій становить 1314 євро на місяць) та Німеччину (563 євро на місяць). На противагу, у Польщі, де виплати складають близько 30 євро на місяць, рівень безробіття нижчий. Водночас автори дослідження зауважують: справа може бути не в небажанні працювати, а в складнощах виходу на ринок праці. Наприклад, перешкодами стають незнання мови, заплутана процедура підтвердження кваліфікації та високі вимоги до кандидатів. 

Захист не для всіх

Тимчасовий захист для українців в ЄС має тривати до весни 2027 року. Європейська комісія розглядає варіанти продовжити його і надалі. Втім, як пише видання Der Spiegel, застосування захисту можуть звузити. У листі європейським лідерам президентка Єврокомісії наголошує: зробити це хочуть таким чином, щоби не підривати обороноздатність України. Себто, обмеження можуть стосуватися чоловіків призовного віку.

Наразі про конкретні заходи не йдеться, але держави ЄС вже деякий час обговорюють ідею не надавати захист українським чоловікам 23-60 років. За повідомленнями ЗМІ, це стосується саме нових біженців. Для тих, хто вже отримав захист у країнах Європи, змін бути не повинно.

Яким саме буде новий підхід Євросоюзу до українців, стане відомо вже незабаром. Перший раунд обговорень та ухвалення фінального рішення заплановані на липень. Якщо ж європейським лідерам не вдасться швидко дійти згоди, розгляд питання, за даними медіа, перенесуть на вересень.

Нестача кадрів

Брак робочої сили — найбільша завада для бізнесу під час війни. Про це заявили 69% підприємств, які взяли участь у щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за травень. “Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року… Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, — розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.

При цьому 60,6% опитаних підприємців було важче шукати саме кваліфікованих працівників, а 38,4% стикнулися з більшими труднощами при пошуку некваліфікованої робочої сили. 

На другому місці — зростання цін на сировину, матеріали та товари. Про це заявили 49% респондентів. Проблема “небезпечно працювати” залишається на третьому місці серед головних викликів для бізнесу — про неї згадали 44% підприємств. Воєнні ризики найбільше впливають на роботу середнього та великого бізнесу: у травні про небезпеку повідомили 48% і 47% компаній відповідно, оскільки саме вони мають більший ризик стати об’єктами ворожих атак. “У регіональному розрізі ця перешкода найактуальніша для прифронтових та центральних областей. Зокрема, на небезпеку вказують понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Водночас на заході країни цей фактор турбує підприємців найменше, а єдиним винятком там є Рівненщина”, — зазначив Євген Ангел.

Іноземці — не врятують

Навіть за таких умов близько 45% компаній наразі не розглядають можливість найму іноземних працівників, а ще 41% — припускають таку опцію лише теоретично. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), активно працюють у цьому напрямі 12% респондентів, тоді як реальний досвід залучення іноземних фахівців мають усього 2% підприємств.

Головними бар’єрами бізнес називає незнання мови, складну адаптацію, бюрократію, високу вартість легалізації та затягнуті строки оформлення. Серед компаній із практичним досвідом 87% вважають чинні процедури складними, лише 13% назвали їх зрозумілими. Зазвичай, процес оформлення триває від 1 до 6 місяців, а для 19% — понад пів року. Суттєвими додатковими витратами підприємці вважають забезпечення житлом, оформлення документів та послуги посередників.

Найчастіше в Україну запрошують технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент — здебільшого з країн ЄС і зрідка з Азії. Майже половина компаній наймає таких фахівців на довгостроковий період (від 1 до 3 років). При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і лише 3% дотримуються протилежної думки.

Середня зарплата

Тим часом зарплати українців демонструють незначне зростання. За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні збільшилася на 0,5% порівняно з березнем і становила 30 515 грн.

Найвищий рівень оплати праці традиційно — у столичному регіоні: у Києві середня зарплата сягнула 48 003 грн, а на Київщині — 30 584 грн. Натомість найнижчі показники зафіксовано на Кіровоградщині (21 199 грн) та у Чернівецькій області (21 687 грн).

Водночас у Держстаті зазначають, що станом на 1 травня заборгованість із виплати заробітної плати в Україні складала 3,7 млрд грн.

Урядові ініціативи

5 червня на Чоколівському бульварі у Києві легковик на великій швидкості влетів до підземного переходу. Загинуло четверо пішоходів, серед них — 12-річний хлопчик, ще троє людей постраждали. Водій автівки вижив, ним виявився 49-річний мешканець Херсонщини. За інформацією поліції, щодо нього було зафіксовано 39 порушень ПДР, з них більшість — за перевищення швидкості. Крім того, він уже був учасником чотирьох аварій, дві з яких сталися цього року. 

Ця трагедія вкотре зрушила дискусію про занадто м’які покарання для системних порушників правил дорожнього руху. Вже 10 червня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила — уряд доопрацьовує пропозиції щодо нової системи штрафів для водіїв. Ключова ідея — запровадити градацію штрафів залежно від рівня перевищення швидкості та посилити відповідальність для рецидивістів. “Для більшості водіїв нічого не зміниться. Нові правила спрямовані насамперед на тих, хто регулярно створює небезпеку для інших учасників руху”, — наголосила очільниця уряду.

За словами Свириденко, обговорила проєкти змін з Міністром внутрішніх справ та урядовцями. Вона очікує, що найближчим часом МВС проведе консультації з народними депутатами. 

Більше камер на дорогах

Окремий напрямок майбутньої реформи — розвиток системи автоматичної фіксації порушень. Сьогодні на українських дорогах працює близько 377 камер. Уряд планує збільшити їхню кількість до 410 комплексів. “Там, де працює контроль, водії частіше дотримуються правил”, — зазначила Свириденко.

Статистика порушень

За даними прем’єр-міністерки, за останні 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували:

• майже 2 900 водіїв, які перевищували швидкість більше 50 разів;
• майже 12 500 водіїв — більше 20 разів;
• понад 35 000 водіїв — більше 10 разів.

Також, відповідно до даних Патрульної поліції, за перші 4 місяці 2026 року внаслідок перевищення швидкості руху загинуло 352 людини і 3 207 було травмовано.

Загалом внаслідок ДТП цього року загинули 665 українців. Відтак, перевищення швидкості — одна з основних причин смертності на дорогах і на неї припадає близько 52% летальних випадків.

Закони не на часі?

У парламенті зареєстрована низка документів, які могли б поліпшити ситуацію. Зокрема, ще 26 травня 2025 року Верховна Рада одержала законопроєкт №13314, який скасовує “пільгові” 20 км/год. Також  документ запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

У червні минулого року до Верховної Ради внесли законопроєкт 13314-1, який також пропонує суворіші покарання за перевищення швидкості та градацію штрафів відповідно до важкості порушення. Щоправда, станом на червень  2026 року жоден із законопроєктів так і не винесли на розгляд депутатів.

Планування відпочинку

Українці змінили ставлення до раннього бронювання житла, йдеться в дослідженні, проведеному “Ribas Hotels Group”. За даними готельної мережі, якщо минулоріч українці резервували собі місця за 44 дні, то цього сезону такий показник зріс до 62 днів. Також дослідження показало, що зросла тривалість відпочинку. Якщо у 2025 році гості зупинялися у готелях в середньому на 3,1 ночі, то цьогоріч вони залишалися вже на 3,8 ночі. Представники “Ribas” вважають, що подібні зміни повʼязані з прагненням українців отримати довший і більш повноцінний відпочинок.

Не планують поїздок цього літа лише 7,5% учасників дослідження. Близько 70% респондентів розглядають відпочинок в Україні. Решта — планують вирушити за кордон. Найпопулярнішими напрямками в нашій країні залишаються Одеса та узбережжя, які розглядають 69,8% опитаних, а також Карпати — їх обирають 52,8% респондентів. Водночас цікавлять українців і нові напрямки: йдеться про локації на Закарпатті, Волині, Черкащині та в інших місцях, де є доступ до природи та умовна безпека.

Вимоги до відпусток

Українці змінили своє ставлення до умов відпочинку, зазначають у “Ribas”. Так, базовою вимогою стала безпека. Напряму її називають критерієм відбору лише 1,9% опитаних. Водночас для 45% респондентів проблеми з безпекою можуть стати барʼєром для поїздки. “Попит на внутрішній туризм є, але він уже не пробачає випадковості. Перемагають не ті, хто просто має локацію, а ті, хто може дати гостю зрозумілий продукт: комфорт, сервіс, відновлення, безпеку і відчуття, що поїздка справді варта своїх грошей”, — зауважує власник компанії Артур Лупашко. За його словами, українці порівнюють рівень сервісу під час свого перебування у вітчизняних готелях з досвідом відпочинку за кордоном. Мають готовність витрачати, але очікують якості.

Однією з найбільш затребуваних послуг цьогоріч є відновлення. Додатковими сервісами SPA у готелях мережі користуються на 44% більше клієнтів, ніж торік. І це попри зростання цін на такі послуги в середньому на третину. 

Тури за кордон

Цього року вирушити на відпочинок планують ще більше українців, ніж минулоріч. Зокрема, у компанії “Join UP!” прогнозують у 2026 році півмільйона закордонних туристів. Це на десятки тисяч більше, ніж минулоріч. І водночас вдвічі менше, ніж у 2021 році — до початку повномасштабного вторгнення. 

Російська агресія має вплив не лише на спроможність українців відпочивати, а й на напрямки, які обирають наші співгромадяни. “Для тих, хто прагне мінімізувати перетини [з росіянами], ми рекомендуємо обирати, наприклад, Сіде в Туреччині, Марса-Алам та Ель-Аламейн в Єгипті, які історично орієнтовані на німецьких та італійських мандрівників”, — йдеться у коментарі компанії “Join UP!” виданню “NV”. Також туроператори наголошують, що громадян країни-агресорки буде мало на напрямках, з якими у росіян відсутнє чартерне сполучення. Йдеться, зокрема, про Грецію і Туніс.

Особливістю цьогорічного відпочинку за кордоном стало глобальне зростання цін на авіаквитки. Повʼязано воно зі світовою паливною кризою. В компанії “Join UP!” розповідають, що вартість перельотів зросла на 10-20%. Втім, попри ціни, все більше українців обирають долати значну частину шляху саме цим видом транспорту. Зокрема, за даними видання “Главком”, найбільш популярними транспортними хабами залишаються Кишинів, Жешув, Бухарест та Варшава.

Нові послуги

Одразу кілька новацій у державному сервісі анонсувала в інтервʼю “РБК-Україна” заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль. За її словами, низка послуг може стати доступною вже у червні-липні. Насамперед, йдеться про онлайн-розлучення, європротокол та програму “єЯсла” для підтримки батьків. Чиновниця наголосила, що повноцінній роботі деяких послуг передує бета-тестування. Тож запрацювати уповні низка сервісів зможе до кінця літа. “Якщо у 2019 році запровадження нової послуги було справжньою подією, то зараз це повсякденна робота нашої команди і партнерів. І це добре, адже прямо демонструє рівень цифровізації в Україні”, — заявила Валерія Коваль.

Розлучення онлайн

Чи не найбільш складною є робота з оформленням розлучення через “Дію”, адже надання цієї послуги передбачає координацію з Міністерством юстиції та відділами Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС). Спочатку новацію тестуватимуть, та вже наприкінці літа послуга може стати доступною — щоправда, не для всіх.

Розлучення онлайн дозволять лише парам, у яких немає спільних неповнолітніх дітей. Участь у процесі братимуть обидва партнери за взаємною згодою. “Рішення ухвалює відділ ДРАЦС — зазвичай це до 30 днів. Дату ви побачите одразу після подання заяви. Заяву можна відкликати до моменту, коли ДРАЦС ухвалить рішення, прямо у застосунку”, — пояснила заступниця міністра цифрової трансформації. 

Допомога для дітей

Урядовці також планують полегшити життя батькам та опікунам маленьких дітей. Зокрема, у “Дії” зʼявиться можливість подати заявку за програмою “єЯсла”. Скористатися державною допомогою зможуть офіційно працевлаштовані батьки чи опікуни дитини віком 1-3 роки, які працюють повний робочий день. У такому випадку держава щомісяця компенсує їм 8 тисяч гривень, а у випадку інвалідності дитини — 12 тисяч гривень. У Міністерстві цифрової трансформації нагадують, як саме надійдуть кошти. “Сама виплата зараховується на спеціальний рахунок “Дія.Картки”, його можна оформити за кілька кліків. Єдине, що зауважу і нагадаю, кошти мають цільове призначення, і їх можна витратити відповідно до MCC-кодів, визначених постановою уряду. Тобто саме те, що необхідно для вашої дитини”, — розповіла заступниця міністра Валерія Коваль.

Оформлення ДТП

Є новини і для водіїв, яким більше не доведеться довго чекати на поліцію у разі легкої дорожньо-транспортної пригоди. Оформити таку ДТП можна буде онлайн. Один з водіїв створюватиме заявку у “Дії”, яка автоматично заповнює більшість полів. Людині залишиться лише додати фото з місця події, обрати схему аварії та вказати час. Тоді другий учасник автопригоди має підтвердити дані зі свого телефону, і обидва —  підписати заяву за допомогою “Дія.Підпису”. Статус заявки можна буде побачити в режимі реального часу. 

Втім, оформлення європротоколу можливе лише за певних умов. “Скористатися європротоколом можна лише тоді, коли в ДТП немає постраждалих, брали участь лише два авто, обидва водії мають діючі поліси страхування, вони тверезі та, головне, дійшли згоди щодо обставин аварії”, — нагадують у Мінцифри.

Європейські плани

Україна працює над тим, щоб інтегрувати цифрові документи до загальної європейської системи. “У межах проєкту наразі тестуються чотири ключові документи: електронне посвідчення водія, цифрові довідка про місце проживання і картка платника податків, а також електронне посвідчення ідентифікаційних даних”, — заявила заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль. За словами чиновниці, першим українським електронним документом, який може визнати Європа, є водійське посвідчення. Тоді як найближчою ціллю у Мінцифри називають визнання всіх наших документів і підписів Євросоюзом.

Десять днів навколо закону №12414

22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який президент підписав уже за кілька годин. Документ змінював підпорядкування НАБУ і САП, суттєво посилюючи роль генпрокурора. В Офісі Президента рішення пояснювали необхідністю додаткового нагляду, натомість міжнародні партнери та незалежні експерти заявили про пряму загрозу самостійності антикорупційних органів. Хвиля масових протестів — перших від початку повномасштабного вторгнення — охопила країну вже того ж тижня. 

Серцем акцій стала столична площа навпроти театру Франка — поряд із Офісом Президента. Протестувальники мали картонні таблички з гаслами, тож за рухом закріпилася назва “картонковий майдан”. Через десять днів акцій парламент переглянув рішення: попередній порядок роботи НАБУ і САП відновили.

Що відбулося за рік

За цей рік антикорупційні органи наочно довели, що суспільство виборювало їхню автономію не просто так. Найрезонанснішим провадженням стала операція “Мідас”. 10 листопада 2025 року НАБУ і САП заявили про розслідування схеми, у центрі якої — можливе розкрадання близько 100 мільйонів доларів навколо державного “Енергоатома”. За версією слідства, кошти отримували як відкати від контрагентів і відмивали через окремий офіс у Києві. Під час обшуків детективи повідомили про виявлення понад 500 досьє на посадовців, депутатів, журналістів і працівників самих антикорупційних органів.  

У межах цього ж провадження фігурує і Андрій Єрмак — колишній керівник Офісу Президента. 28 листопада 2025 року, після обшуків, він пішов у відставку, а 11 травня 2026-го йому повідомили про підозру у легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом — у кооперативі “Династія”. Єрмак звинувачення заперечує; коментуючи згадки про себе під псевдонімом “Хірург”, він заявив: “Моє ім’я Андрій Єрмак, іншого імені в мене немає”.

Окреме провадження стосується лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко. У січні 2026 року НАБУ і САП повідомили їй про підозру у пропозиції систематичної неправомірної вигоди депутатам за голосування, а Вищий антикорупційний суд обрав заставу понад 33 млн грн. 26 травня 2026 року обвинувальний акт скерували до суду. Тимошенко наполягає, що провадження політично вмотивоване і відкидає звинувачення.

Наразі всі ці провадження перебувають на стадії досудового розслідування або судового розгляду. І хоча за відсутності вироків фігуранти вважаються невинуватими, сам факт доведення справ такого рівня до підозр і суду — це прямий наслідок інституційної самостійності НАБУ і САП, яку суспільство відстояло торік. 

Європейський контекст

Усе це відбувається на тлі ключового для України переговорного кластера з ЄС — “Фундаментальні питання”, який охоплює верховенство права, судову реформу та антикорупційну політику. Позиція Брюсселя послідовна: без прогресу в цих галузях відкриття інших глав переговорів ускладнюється.

Серед очікувань ЄС — щоб антикорупційні органи були не лише незалежними, а й забезпеченими ресурсами. Одним із кроків стало ухвалене наприкінці 2024 року рішення поетапно збільшити штат НАБУ на 300 людей, переважно детективів і аналітиків. Серед невиконаних завдань — скасування так званих “правок Лозового”, які, на думку правоохоронців, дозволяють зривати строки розслідувань і ускладнюють доведення справ у судах. Опоненти цих ініціатив, своєю чергою, наголошують на ризиках надмірних повноважень органів без належного контролю.

Відкрите питання

Торішні події навколо закону №12414 окреслили дискусію, яка не має простої відповіді: де проходить межа між незалежністю антикорупційних органів і механізмами підзвітності. “Картонковий майдан” зафіксував позицію частини суспільства, а подальше відновлення попереднього статусу НАБУ і САП — політичну реакцію на неї.

Операція “Мідас”, підозра Єрмаку, справа Тимошенко — поки що є епізодами цієї історії, а не її підсумком: результат визначатимуть суди. Міжнародні партнери при цьому неодноразово наголошували, що разові гучні справи мають перетворитися на сталу й передбачувану систему.

Від того, як країна пройде цей етап, залежатиме і темп євроінтеграції, і рівень довіри між суспільством та державними інституціями — тема, яка торік і вивела людей на площу.

Проєкт закону

Наразі проєкт відповідного закону Верховна Рада України ухвалила за основу. Його підтримали 235 народних депутатів.

Автори документа пропонують комплексний підхід до ситуації кожної родини, яка отримує соціальну допомогу. Систему хочуть спростити та зробити ближчою до тієї, що діє в європейських країнах. “Розроблення інструментів механізмів нової моделі соціальної допомоги здійснено з урахуванням кращих практик надання соціальної підтримки сім’ям з низькими доходами в окремих країнах (Італія, Польща, Литва), які демонструють позитивний вплив програм соціальної допомоги на ситуацію з бідністю та покращення соціальної інтеграції вразливих верств населення”, — йдеться у пояснювальній записці документа.

Зокрема, малозабезпечені сім’ї зможуть оформити одну базову допомогу замість кількох окремих виплат. Втім, йдеться не лише про гроші, а й про соціальні послуги. Передбачається, що з малозабезпеченими родинами працюватимуть фахівці. Вони проведуть індивідуальну оцінку потреб конкретної сім’ї, а потім складуть план надання соціальних послуг. Також держава пропонує сприяти працездатним отримувачам допомоги та стимулювати їхнє повернення на ринок праці.

Хто зможе отримати кошти

Уже стало відомо, які саме виплати зможе замінити базова соціальна допомога. Автори документа зазначають, що йдеться про:

• виплати одиноким матерям;
• допомогу багатодітним сім’ям;
• виплати у випадках, коли один із батьків ухиляється від сплати аліментів;
• допомогу, якщо місце перебування одного з батьків невідоме. 

Серед тих, хто може претендувати на підтримку, є і українці пенсійного віку, які не змогли оформити пенсію через недостатній страховий стаж.

Розмір виплат

Точних сум у проєкті закону не називають, розкривають лише механізм виплат. Розрахунок наступний: розмір допомоги планують прив’язати до “базової величини”, яку щороку прописують у державному бюджеті. Водночас, відомо про нижню межу цієї підтримки: вона не може бути меншою за прожитковий мінімум для працездатних осіб. Його підняли на початку цього року, і наразі йдеться про 3328 гривень.

Механізм нарахування коштів депутати планують зробити таким:

• перший член родини (якого ще називають уповноваженим представником) отримує 100% “базової величини”;
• кожен наступний член сімʼї також отримує 100% “базової величини”;
• члени родини з інвалідністю отримуватимуть виплати, розмір яких визначатиме Кабінет Міністрів.

Подавати заяву на таку допомогу малозабезпечені сімʼї будуть разом з планом соціальних послуг. Держава обіцяє допомагати родинам з оформленням усіх документів безпосередньо у громаді.

Коли система запрацює

Оскільки наразі проєкт закону прийняли лише за основу, автори мають доопрацювати його. Після цього документ винесуть на остаточне голосування. 

Раніше датою, коли нові правила можуть запрацювати, називали початок 2027 року. Забезпечити перехід до нової системи має також Кабінет Міністрів України: там повинні підготувати відповідні механізми реалізації.

Три сценарії

За оцінками виконавчого директора “Економічного дискусійного клубу” Олега Пендзина, на кінець травня продовольчий кошик українця вже подорожчав на 9,5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це експерт розповів у коментарі РБК-Україна. 

Водночас аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка виділяє три можливі сценарії на літо. За оптимістичним сценарієм, зростання цін відбуватиметься у межах 5-8%, порівняно із літнім минулорічним сезоном. Базовий сценарій передбачає зростання приблизно на 8-15%, порівняно з минулим роком. Сезонні овочі частково стримуватимуть ріст, але дорогі логістика, електроенергія, пальне — не дозволять говорити про загальне здешевлення продуктів. Песимістичний сценарій може принести зростання цін на 15-25%, якщо погодні й енергетичні ризики посиляться.

Наразі ринок рухається за базовим сценарієм, який не обіцяє різких цінових шоків для споживачів.

Ціни на хліб зростають щомісяця

Як стверджує економіст Олег Пендзин, хліб в Україні щомісяця дорожчає на 1-1,5%. Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко в коментарі РБК-Україна розповів, що у найближчі місяці ціна на хліб може зрости в межах 5% (це приблизно 1-1,5 грн на буханці).

Найбільш песимістичний прогноз у заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука: до осені 2026 року через витрати виробників на енергоносії, зарплати та імпортне обладнання хліб може додати в ціні до 25%.

Овочі подешевшають, але незначно

Ціни на овочі цьогоріч традиційно знизяться. Але на думку Максима Гопки з УКАБ, цьогоріч зниження може бути меншим, ніж у попередні роки. Все через весняні заморозки, які могли відтермінувати надходження ранньої продукції та високу собівартість виробництва. Зокрема, це стосується огірків та помідорів, які подешевшають, але не варто чекати “цінового обвалу”. А період найнижчих цін на ці овочі триватиме з другої половини червня до серпня.

Економіст Олег Пендзин, своєю чергою, повідомив, що зараз базовий “борщовий набір” дешевший на 15-17%, ніж в аналогічний період минулого року. А картопля скинула в ціні до 20%. І хоча молода картопля коштує 45 грн/кг, уже за місяць-півтора вона має суттєво подешевшати.

Дорогі абрикоси та персики

За словами Максима Гопки, через весняні заморозки під ризиком опинився урожай абрикосів, персиків та ранньої черешні. “Абрикоси й персики через втрату врожаю можуть стати дефіцитними, а ціни на них залежатимуть від імпорту”, — наголосив Гопка.

Водночас Олег Пендзин у розмові з РБК-Україна запевнив, що ринок швидко знайде альтернативу цим фруктам завдяки імпорту з Туреччини та Середньої Азії. Але розраховувати на низькі ціни не варто.

А от української черешні цьогоріч для насичення ринку вистачить, а ціна на неї має зупинитися на рівні 100–150 грн/кг. Такий прогноз озвучила завідувачка селекційно-технологічного відділу Інституту садівництва НААН Олена Кіщак. 

За її словами, Україна є одним з провідних світових виробників черешні. І хоча холодна погода цьогоріч наробила шкоди, черешня постраждала значно менше за інші кісточкові. А господарства Одеської та Дніпропетровської областей — які після тимчасової окупації Криму, частин Запорізької та Херсонської областей перетворилися на головних виробників черешні й абрикосів — уникли руйнівних весняних заморозків.

Банани — найдешевший фрукт

Тим часом, банани стали головним фруктом на столі українців, оскільки вони дешевші за вітчизняні яблука. За даними РБК-Україна, банани у світі збирають до 30 разів на рік, тоді як яблука в Україні — лише раз.

Ситуація у світі

Світове виробництво зерна у 2026-2027 маркетинговому році скоротиться вперше за чотири роки. Такий прогноз зробили фахівці Міжнародної ради із зерна (International Grains Council). Вони передбачають, що виробництво пшениці впаде на 3% у річному вимірі. А врожай кукурудзи зменшиться на 2%. Причиною вважають зменшення посівних площ і нижчу середню врожайність.

Передбачається, що загальний обсяг торгівлі зерном скоротиться на 2%, передусім через зменшення імпорту з Північної Африки та країн Близького Сходу.

Прогнози для України

Тим часом в Україні урожай зернових у 2026 році прогнозують на рівні 60,4 млн тонн, що всього на 1%, або 0,64 млн тонн менше, ніж торік. Такими є дані Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. За попередніми оцінками, урожай пшениці може становити близько 22,4 млн тонн, кукурудзи — близько 31,6 млн тонн.

“Погодні ризики зараз стосуються кукурудзи, оскільки ця культура найбільш залежить від строків сівби, температурного режиму та рівня вологи під час вегетації. Водночас прогноз по пшениці та ячменю є цілком реалістичним і надійним для забезпечення продовольчого балансу, а аграрний сектор демонструє здатність адаптуватися навіть у непростих умовах”, — розповів заступник міністра економіки Тарас Висоцький на форумі “Хлібна індустрія 2026”. 

За його словами, цьогорічна весняна кампанія проходить складніше через холодну погоду та перезволоження ґрунтів, що призвело до затримки сівби пізніх культур.

Висоцький наголосив, що внутрішні потреби цього року знову будуть перекриті. Зокрема, пропозиція пшениці разом із запасами становитиме близько 26,6 млн тонн. Це у кілька разів перевищує споживання країни у 6,4 млн тонн.

Більше гречки, менше овочів

Відповідно до інформації Інституту аграрної економіки, посівні площі під зернові та зернобобові культури зменшаться порівняно із 2025 роком на 2,6%. При цьому прогнозується збільшення посівів гречки (+68,1%), жита (+32,4%), вівса (+14,8%), ячменю (+5,4%) та сорго (+7,9%).

Якщо порівнювати з минулим роком, цьогоріч фахівці очікують збільшення виробництва ріпаку (+17,7%), соняшника (+10,8%), сої (+10,3%). А також плодів і ягід (+5,2%), винограду (+3,3%), картоплі (+1,7%). Водночас очікується зменшення збору цукрового буряку (-6,9%) та овочів (-0,9%).

“Втім, прогнозоване виробництво рослинницької продукції у 2026 році дозволить повністю забезпечити внутрішні продовольчі потреби України та зберегти експортний потенціал”, — заявили в Інституті аграрної економіки.