Розрахунки Мін’юсту

Як пояснили у Міністерстві юстиції, поріг заборгованості збільшили з 20 до 50 мінімальних зарплат — у 2026 році це 432 350 грн. Такі зміни передбачені законом № 4833-IX, який набув чинності наприкінці жовтня. За розрахунками Мін’юсту, якщо щомісячна плата за комунальні послуги становить 6 тисяч гривень, для накопичення боргу у понад 430 тисяч потрібно не платити близько шести років поспіль. У відомстві наголошують, що навіть перевищення цієї суми не означає автоматичної втрати помешкання. Також нагадують про гарантію додаткового захисту єдиного житла військовослужбовців. Крім того, для боржників за комунальні послуги на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях існують окремі гарантії під час виконавчого провадження.

“Щоб у тебе забрали єдине житло, потрібно дуже постаратися накопичити борги за комуналку. Таких комунальних боржників буквально одиниці. Тобто за комунальні борги у 99,999% випадків єдине житло забирати не будуть. Тут я хочу заспокоїти людей”, — каже заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.

Як пояснює видання “Мінфін”, нові положення не скасовують обов’язку оплачувати житлово-комунальні послуги. А за їхню несплату на користувача можуть, як і раніше, подавати до суду. Для іпотечного житла й окремих категорій зобов’язань закон передбачає винятки з установленого порогу.

Справа Івана Берестецького

Випадки стягнення єдиного житла за борги — складні і досить рідкісні в Україні. Цьогоріч резонанс викликала справа пенсіонера Івана Берестецького, який втратив квартиру у столиці. Чоловік накопичував борги за комірне із 2004 року. Через те, що не мав лічильника води, ймовірно, на нього роками списували всі загальнобудинкові втрати. Разом із судовими штрафами сума боргу сягнула 875 тисяч гривень. Суди щодо боргу за житлово-комунальні послуги пенсіонер проігнорував. Врешті квартиру виставили на аукціон, її придбав один із київських рієлторів за 1 мільйон гривень, а згодом продав, але вже за 1,8 мільйона гривень. У коментарі ТСН поліція підтвердила, що відкрила кримінальне провадження та з’ясовує всі обставини справи. 

Понад 100 мільярдів заборгованості

За даними Державної служби статистики, станом на кінець червня 2026 року загальна заборгованість українців за комунальні послуги сягнула 104,2 млрд грн. Найбільші борги за постачання теплової енергії та гарячої води — 33,8 млрд грн, а також газу — 29,1 млрд грн. 

На початок липня в Єдиному реєстрі боржників налічувалося 829,7 тисячі боргів за комуналку. За перші 6 місяців 2026 року до реєстру додали понад 108 тисяч нових виконавчих проваджень. Найбільше нових справ щодо комунальних боргів зафіксовано у Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Прискорення інфляції

Про відчутне прискорення інфляції у Національному банку повідомили за підсумками кількох осінніх місяців. Так, у вересні і жовтні цей показник був вищим, ніж очікували. Тож Нацбанк підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 12,5%. Хоча ще у липні йшлося про 10%.

Зазнав змін також прогноз економічного зростання. Якщо нещодавно українській економіці передбачали ріст на 1,8%, то нині у Нацбанку кажуть, що за підсумками цього року вітчизняна економіка скоротиться на 0,4%.

Причиною цих явищ називають активізацію російських атак, зокрема на бізнеси. “Така динаміка зумовлювалася передусім наслідками блокади морських портів і російських атак на виробничі потужності та логістику. Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилася динаміка й інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства”, — наголошують в НБУ. 

Сприяло зростанню цін також подорожчання пального внаслідок кризи на Близькому Сході та розширення бюджетних стимулів, які вплинули на інфляцію.

Прогноз на роки

Уже наступного року ситуація покращиться, запевняє регулятор. Національний банк говорить про зниження інфляції до 7,3%. Станеться це після очікуваного зниження світових цін на нафту та внаслідок монетарної політики держави. У 2028-му Нацбанк прогнозує інфляцію на рівні 5%. 

Позитивний прогноз і щодо української економіки. “Ураховуючи наслідки руйнувань, НБУ прогнозує повільне відновлення економічного зростання у 2027-2028 роках. Пожвавленню економічної активності сприятимуть, зокрема, державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan та проєкти з відновлення критичної інфраструктури”, — зазначають у Нацбанку.

Наслідки для українців

Певні наслідки економічних змін українці відчують вже до кінця року. Йдеться про подорожчання низки товарів, які залежатимуть від цін на пальне чи російських атак на бізнеси, а також про зростання вартості певних продуктів, пише видання “РБК-Україна”. Насамперед, зміняться цінники на молочну продукцію, овочі та хліб. На вартість впливатимуть сезонність, витрати на зберігання, логістику й резервне живлення. Так, до кінця року ціна на хліб може піднятися на 10%, а на інші борошняні вироби — до 20%. 

Водночас “РБК-Україна” зазначає, що про різкі коливання цін наразі не йдеться. В Україні зберігається величезний надлишок продовольства, тому жодних передумов для дефіциту чи екстремального подорожчання немає. 

Урядовий експеримент

Запуск проєкту в соціальних мережах анонсував премʼєр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, реалізують ініціативу разом Міністерство цифрової трансформації та Міністерство охорони здоровʼя.

Відомо, що переміщення цивільних дронів узгоджуватимуть з військовими. І процедуру для цього урядовці вже визначили. “Дрони матимуть спеціальний статус та будуть ідентифікуватися в повітрі. Визначені також правила дій під час повітряної тривоги, включно з можливістю посадки в резервній точці”, — наголосив Сергій Корецький.

У перспективі уряд планує створити українську систему управління польотами цивільних дронів та визначити правила їхнього безпечного використання.

Перший майданчик

Першим майданчиком проєкту стане Інститут серця МОЗ України. Цей заклад обрали, оскільки він уже має три спеціалізовані дрони. Йдеться про безпілотники, здатні долати до 700 кілометрів. Вони також можуть приземлятися на спеціалізованих майданчиках лікарень.

Експеримент вирішили розпочати з медицини, адже через війну проблеми з логістикою можуть коштувати людям життя. “Особливо це стосується трансплантації, де швидкість доставки має вирішальне значення. Дрони зможуть швидше доставляти між лікарнями лікарські засоби, медичні вироби, зразки крові для тестування та донорські органи, зокрема з віддалених районів”, — заявив премʼєр-міністр України.

Цивільні дрони

Безпілотні технології швидко розвинулися в нашій державі після початку повномасштабного вторгнення. Наразі дрони широко застосовують не лише для воєнних потреб. Зокрема, українські військові вже кілька разів використовували безпілотники, щоби доправити гуманітарну допомогу на тимчасово окуповані території. Наприклад, населенню Олешок на Херсонщині, де російські окупанти влаштували гуманітарну катастрофу.

Нещодавно відбулася і перша в українській історії евакуація пораненого вояка з фронту повітряним дроном. Провели її військовослужбовці 92-ї окремої штурмової бригади у співпраці з іншими підрозділами. У результаті вдалося врятувати життя бійця, який наразі проходить лікування. Для евакуації використали безпілотник українського виробництва.

Атаки на енергетику

Росіяни б’ють по енергетиці від початку повномасштабного вторгнення, а з липня цього року атаки стали щоденними. Під ударами перебували різні об’єкти: від газовидобувної інфраструктури та сховищ до електростанцій, підстанцій і ліній електропередач. 

Саме обмежена можливість передати електроенергію до дефіцитних областей наразі є найсерйознішою проблемою України, йдеться у матеріалі “LB.ua”. За оцінкою директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, росіяни намагаються пошкодити лінії та підстанції на заході України, через які електроенергія передається до центральних і східних регіонів.

Київ — головна ціль

Наразі головна ціль ударів — Київ. Впродовж жовтня уражень зазнали всі ключові об’єкти електрогенерації в столиці. Паралельно росіяни обстрілюють систему передавання київського енерговузла. Вони намагаються вивести з ладу підстанції “Укренерго” довкола столиці. Власну генерацію Київ втратив ще минулої зими. Разом із новими влучаннями це призводить до тривалих знеструмлень у місті. 

Ситуація в регіонах

Але потерпають і інші обласні центри, зокрема, вже і на заході України. “У росіян зараз вистачає ресурсу атакувати окремі відносно невеликі міста. Умовний Луцьк: дві станції 110 кВ вилетіли, і все — місто без світла. А там ще й захист не сильно будували. На жаль, міста заходу та центру цього не виконали. У них і грошей, мабуть, не було. Ми ж пам’ятаємо, що в плани стійкості закладали 80% державного фінансування, і воно не надійшло”, — розповідає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

Що з генерацією?

Минулого тижня українська енергосистема отримала суттєве підсилення: після ремонту до роботи повернувся черговий атомний блок. Наразі в системі працюють уже вісім енергоблоків АЕС, а останній, дев’ятий, досі перебуває на плановому оновленні. Українська атомна генерація також залишається мішенню ворога. Росіяни прагнуть повністю погасити українські АЕС — від початку осені вже здійснили кілька спроб, б’ючи по критично важливих підстанціях довкола атомних станцій. Тим часом виробництво електроенергії сонячними станціями поступово скорочується через зменшення світлового дня та похмуру погоду. Теплоелектроцентралі виробляють мало електроенергії через пошкодження внаслідок російських ударів. А рівень води у Дніпрі та Дністрі досі дуже низький, тому гідроелектростанції України також працюють на мінімальному рівні генерації. 

Імпорт

Ліміти на закупівлю електроенергії в Євросоюзі поки збільшити не вдалося. Утім, незабаром ситуація може поліпшитися. “Очікується, що найближчим часом буде прийнята в експлуатацію нова лінія 400 кВ між Румунією та Молдовою, що значно підвищить надійність постачання як Молдови, так і півдня України”, — пише фахівець галузі енергетики Віктор Відзіговський.

Головне — швидкість ремонтів

Одним із ключових викликів для України взимку 2026–2027 років стане швидкість відновлення енергосистеми після російських ударів. Від цього залежатиме, наскільки оперативно вдаватиметься компенсувати наслідки атак. Водночас Україні потрібно не лише ремонтувати пошкоджені об’єкти, а й поступово перебудовувати енергосистему, щоб підвищити її стійкість у наступні роки. На цьому наголошують аналітики Ukraine Facility Platform (UAFP) у свіжому звіті. Серед іншого, аналітики рекомендують поступово подолати боргову кризу на енергетичному ринку. Водночас відзначають, що повністю розв’язати її за один сезон буде практично неможливо.  

Наскільки вимикатимуть світло?

За словами Олександра Харченка, якщо температура повітря взимку опуститься до -10°C, тривалість планових відключень електроенергії може становити 10–12 годин. 

Особливо довгими обмеження можуть бути в регіонах із дефіцитом електроенергії, зокрема у Києві, Одесі, а також частинах Сумської та Чернігівської областей. За м’якшої погоди ситуація буде кращою, а обмеження електропостачання — менш жорсткими.

Коли запрацюють новації?

Парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт №16051-1 про зміни до Податкового кодексу, що скасовують пільгу на оподаткування посилок вартістю до 150 євро. За відповідне рішення проголосували 252 депутати. Також обранці проголосували за відповідні зміни до Митного кодексу.

Документи передбачають, що на посилки вартістю до 150 євро буде нараховуватися ПДВ. Без податку можна буде отримати посилку “від фізособи фізособі” вартістю до 45 євро та окремі товари для військових. Нові правила можуть запрацювати не раніше 1 липня 2027 року та лише після відповідного рішення уряду.

Ухвалення такого нововведення було умовою надання бюджетної підтримки та фінансування з боку ЄС та Міжнародного валютного фонду.

Втрачені мільярди

За даними Державної митної служби, у 2025 році товари на 92,9 млрд грн потрапили в Україну без сплати податків через чинну пільгу для посилок вартістю до 150 євро. У 2022 році обсяг таких неоподаткованих товарів становив лише 23 млрд грн, у 2023-му — вже 40,1 млрд грн, у 2024-му — 61,4 млрд грн. 

Те, що раніше виглядало як зручний спосіб замовити дешеві товари з-за кордону, перетворилося на масштабний канал імпорту із серйозними наслідками для бюджету, українських виробників та конкуренції на внутрішньому ринку. Про це у матеріалі “Економічної правди” розповів координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт ГО “CASE-Україна” Олег Гетман.

За його словами, безмитний поріг для посилок вартістю до 150 євро існував, щоб спростити отримання людьми дрібних приватних відправлень. Однак цим почали зловживати підприємці, які займаються електронною комерцією. Тож механізм дедалі частіше використовують для імпорту товарів у промислових масштабах. Головним драйвером цього процесу є глобальні маркетплейси, зокрема, Temu та AliExpress. У 2025 році 74% міжнародних відправлень в Україну (55,7 млн посилок) надійшли з Китаю.

За даними Державної митної служби, серед 100 найбільших отримувачів міжнародних посилок у 2025 році 90 були фізособами. Разом вони отримали 83 тис. відправлень, тобто в середньому 922 посилки на людину за рік. Це близько трьох посилок на день.

Через існування цієї пільги минулорічний бюджет втратив 18,6 млрд грн податкових надходжень. Потенційні втрати ПДВ у 2026 році сягнуть 27 млрд грн, щорічне зростання втрат — близько 50%. 

“У країні, що шукає ресурси для фінансування оборони та відновлення економіки, такі суми мають значення”, — каже Олег Гетман.

Нерівність турбує український бізнес, який платить акцизи та податки. А міністр фінансів Сергій Марченко орієнтується щонайменше на 10 млрд грн надходжень і обіцяє спрямувати їх виключно на Сили оборони.

Щоправда, ухвалення змін щодо посилок зіткнулося в Україні із критикою. Зокрема, співвласник компанії “Нова пошта” Володимир Поперешнюк на своїй сторінці у соцмережі зазначив, що на митниці може початися колапс через збільшення навантаження у десятки, а може, і сотні разів. “Постраждає логістика. І не тільки у поштових операторів, це стосуватиметься всіх перевізників, що, у свою чергу,  вплине на ріст контрабанди”, —  каже Поперешнюк. 

Досвід Європи

Країни Європи зіткнулися зі схожими проблемами та почали діяти. Починаючи з 1 липня цього року в Євросоюзі стягують мито у розмірі 3 євро за посилки вартістю до 150 євро, які доставляються з третіх країн та містять товари, придбані на онлайн-платформах. Як зазначила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, сплеск наддешевого онлайн-імпорту поставив роздрібних торговців у ЄС у невигідне становище. “Занадто багато з цих товарів також не відповідають стандартам безпеки ЄС, що наражає споживачів на небезпеку. Сьогоднішня зміна стосується відновлення справедливості для європейського бізнесу та кращого захисту наших споживачів”, — йдеться у дописі фон дер Ляєн у соцмережі.

Нове мито діятиме тимчасово, поки ЄС повністю не оновить своє митне законодавство.  У липні 2028 року європейці створять спеціальний Центр митних даних. Тоді фіксований збір замінять на звичайне мито, яке рахуватимуть індивідуально для кожної посилки.

Шлях реформ

Енергетика є однією з тих галузей, які рухають Україну до ЄС швидше за решту. Про це на лекції Освітнього хабу “Медіацентру Україна” розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його словами, Європейська комісія оцінила підготовку цієї галузі на 4 бали з 5 можливих. 

Технічно українська енергосистема вже є частиною європейської: синхронізація відбулася вже після початку повномасштабного вторгнення, 16 березня 2022 року. Тепер триває юридична інтеграція, зокрема, об’єднання вітчизняного ринку електроенергії з європейським, перехід до ринкових цін із захистом вразливих споживачів та подальша реформа державних компаній.

На цьому шляху вже є конкретні дати, зазначив Олександр Харченко. Так, цінові стелі на оптовому ринку електроенергії мають скасувати до 1 травня 2027 року. Саме ж обʼєднання нашого ринку електроенергії з ЄС має відбутися 1 січня 2028 або 2029 року.

“Це може бути одним із дуже важливих драйверів розвитку економіки України відразу, як війна закінчиться. І я щиро вважаю, що вся наша інтеграція з Європейським Союзом має бути саме на це зорієнтована. Саме про це ми маємо думати, коли ведемо будь-які перемовини”, — заявив директор Центру досліджень енергетики.

Адресні субсидії

Найскладнішим етапом може стати перехід на ринкові тарифи в енергетиці. Наразі на певні категорії послуг діють фіксовані ціни. Українські тарифи на електроенергію приблизно втричі нижчі за середню ціну в ЄС, каже Олександр Харченко. Задля обʼєднання ринків нам доведеться виконати низку вимог Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду. Зокрема, зняти цінові стелі, скасувати мораторій на підвищення оплати за тепло та змінити систему захисту вразливих споживачів. 

Захищатимуть від високих тарифів лише найбільш вразливих українців. А допомогу хочуть надавати адресними субсидіями. Завдяки такій системі людина отримуватиме гроші на спеціальний рахунок і платитиме з нього за енергію, тепло чи комунальні послуги. Система субсидій в Україні вже працює, але її треба буде адаптувати, зазначає Олександр Харченко. “Це велика революція, до якої варто готуватися заздалегідь — поступово, з відкритою комунікацією з людьми і поясненням, чому ні ринок електроенергії, ні ринок газу більше не можуть жити за такими правилами”, — наголошує експерт.

Серед колишніх радянських країн вже є вдалий приклад подібних змін. У 2022 році Молдова перейшла на ринкові тарифи й адресні субсидії з перехідним періодом. Для нас, кажуть у Міністерстві енергетики, повне запровадження ринкових цін можливе після завершення воєнного стану. Наразі енергетики говорять і про кілька позитивних ефектів ринкових цін для економіки. Так, енергоефективність ставатиме порядком денним для бізнесів, а згодом і для домогосподарств. А інвестори, для яких діятимуть чіткі та зрозумілі правила, зможуть будувати нову генерацію.

Нові можливості 

Обʼєднання українського енергетичного ринку з європейським принесе нашій країні і чимало переваг. Перша з них — це доступ до ринку майже на 450 мільйонів споживачів без квот і митних процедур. За словами Харченка, Україна може повернути собі статус великого експортера електроенергії. Навіть зараз, попри втрати генерації та падіння споживання, наша держава більше експортує, ніж імпортує.

Об’єднання ринків має привабити й інвесторів. “Якщо ми приєдналися до європейських ринків, це на практиці означає, що інвестори можуть розраховувати: європейські тренди цін працюють для України в повному обсязі”, — пояснив директор Центру досліджень енергетики.

Є й те, що нам важливо не втратити. Енергетичні об’єкти в нашій державі зводять у 5-6 разів швидше, ніж у Євросоюзі, де, наприклад, у Нідерландах чи Німеччині дозвільні процедури можуть тривати 10-15 років. 

Окремо експерт зауважив про можливість розвивати привабливий експортний напрям. Йдеться про постачання біометану. Вперше Україна поставила його до ЄС у лютому 2025 року. Нині ж виробляє до 110 млн м³ біометану на рік. Наразі у нас будуються десятки нових заводів, і держава прагне у 2030 році експортувати до ЄС 1 млрд м³ біометану на рік. “Біометан у Європі зараз у два-два з половиною, а часом і в три рази дорожчий за природний газ. Відповідно, його експорт дає чудові фінансові результати. І це класний стимул для бізнесу працювати в цьому напрямку”, — каже директор Центру досліджень енергетики.

Також є шанс звільнити наших металургів та аграріїв від європейського екологічного податку (вуглецевого збору). Оскільки через втрату більшої частини вугільної генерації Україна суттєво скоротила шкідливі викиди, є всі підстави говорити з ЄС про повне скасування цього збору, переконаний Олександр Харченко.   

35 млн тонн зернових та 11 млн тонн олійних

В Україні обмолотили майже 63% посівних площ та зібрали 35 млн тонн зернових та зернобобових культур і 11 млн тонн олійних. Середня врожайність становила 48,4 центнера з гектара. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.

Зокрема, вже повністю зібрали пшеницю, ячмінь, горох та ріпак (ярий та озимий). 

За урожайністю зернових лідирують Хмельниччина (70,2 ц/га), Сумщина (62,6 ц/га), Івано-Франківщина (60,1 ц/га) та Вінниччина (59,3 ц/га). А найбільші обсяги зернових зібрали аграрії Одеської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. 

У полях ще залишаються просо, гречка, кукурудза, соняшник та цукрові буряки. 

За попередніми оцінками Мінекономіки, загальний урожай зернових та олійних культур у 2026 році очікується на рівні 81-83 млн тонн. Зокрема, виробництво зернових прогнозують обсягом 60-61 млн тонн, що відповідає показникам минулого року.

Третина врожаю під загрозою

Третина українського врожаю нині під загрозою псування, адже морський експорт заблокований через атаки росії на чорноморські порти. Про це заявив федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль на відкритті 8-ї німецько-української конференції муніципальних партнерств у Берліні, повідомляє Укрінформ. 

Вадефуль назвав це ще однією формою дестабілізації, яку росія просуває своєю “безжальною експансіоністською агресією”. “Якщо поставки найближчим часом не вирушать у дорогу, існує загроза голоду. І саме в регіонах, які й без того вже є нестабільними, що може знову спричинити нові потоки біженців”, — попередив міністр.

Як йдеться в матеріалі “Радіо Свобода”, від українського зерна критично залежать країни, які ледь не постійно перебувають на межі гуманітарної кризи або голоду — як-от Сомалі, Судан, Південний Судан, Ємен та інші. Також українське зерно йде до Єгипту, Алжиру, інших країн Близького Сходу, Африки та Азії.

За даними міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, альтернативні сухопутні маршрути наразі забезпечують можливість експортувати орієнтовно 45-50% необхідних обсягів, або до 2,5 млн тонн на місяць і залишаються дорожчими за глибоководні морські порти — додатково щонайменше на 50 доларів на тонну. 

Як зберегти зерно?

Наразі Україна потребує додаткових потужностей для зберігання близько 11 млн тонн збіжжя. За словами Висоцького, частково питання вирішують спеціальні рукави, які Україна придбала за допомоги партнерів. “Такий рукав може вміщувати до 250 тонн зерна та встановлюватися безпосередньо на полях, токах або промислових майданчиках агровиробників. За належних умов зерно в них може зберігатися до року, а за потреби — два без суттєвого зниження якості. Одна з головних переваг — безпекова. Рукави можна розміщувати розгалужено і децентралізовано, не концентруючи великі обсяги продукції в одному місці. Це зменшує ризики втрати значної кількості врожаю внаслідок атак”, — пояснив міністр.

Від того, чи зможе Україна експортувати морем власне зерно, залежить і майбутня посівна кампанія. Остаточні рішення щодо обсягів майбутніх посівів агровиробники ухвалюватимуть ближче до лютого 2027 року.

Зростання цін

Протягом минулого тижня деякі популярні продукти додали в ціні через скорочення пропозиції. За даними порталу “East fruit”, насамперед йдеться про огірки і помідори. Кілограм огірків подорожчав на 5-10 гривень — до 45-70 гривень. А червоні помідори піднялися з 35-45 до 40-50 гривень за кілограм.

Також зросла вартість моркви — з 12-15 до 13-16 гривень за кілограм. Подорожчала і ріпчаста цибуля — з 11-15 до 14-17 гривень за кілограм. Кілограм столового буряка додав у вартості близько 1 гривні.

Виноград подорожчав з 50-100 до 65-110 гривень за кілограм. Груші коштують 30-90 гривень замість 20-50. А ціна кілограма персиків за тиждень зросла з 65-100 гривень до 100-120 гривень. Повідомляють також про подорожчання імпортних гранатів: нині їх можна придбати за 190-250 гривень за кілограм.

Ягідний бум

Як підрахувало видання “РБК-Україна”, у вересні малину в українських магазинах та на ринках продавали приблизно по 200-280 гривень за кілограм. Лохина, яка в серпні коштувала близько 200 гривень за кілограм, у вересні подорожчала до 210–280 гривень. Видання зазначає, що цього року переробники платили за зібрану малину найбільше за весь період спостережень. Причиною називають незвичний попит за кордоном: йдеться про неврожай у Польщі через весняні морози та несприятливу погоду влітку.

Українську малину активно купують виробники йогуртів, морозива, начинок та десертів з ЄС, зазначає видання “Економічна правда”. За червень і липень цього року до Євросоюзу експортували 7,4 тисячі тонн малини на 29,9 мільйона євро. Втім, високі ціни можуть довго не протриматися, якщо інші країни матимуть хороші врожаї наступного року. 

Що подешевшало

За тиждень зросла пропозиція овочів, що входять до так званого “борщового набору”. Щоправда, ціни на них змінюються по-різному: якщо мінімальна ціна картоплі трохи знизилася, то морква, цибуля та буряк подорожчали. 

Серед фруктів лідерство за пропозицією утримують яблука. Вони подешевшали з 16-40 до 16-35 гривень за кілограм. Також знизилася ціна кілограма нектаринів — до 90-120 гривень. А сливи подешевшали до 30-60 гривень за кілограм.

Серед імпортованих фруктів, вартість яких залежить від курсу долара, цього тижня подешевшав ківі — до 140-160 гривень за кілограм.

Передбачено понад 7 мільярдів 

Близько 28 млн грн вже спрямували на виплати за програмою. Як розповіли в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України, кошти призначені для 1424 домогосподарств.

Загалом на “Зимову підтримку” передбачено більше 7,4 млрд грн. Частина фінансування надходить через Гуманітарний рахунок Міністерства соціальної політики, решта — кошти міжнародних партнерів, зокрема, до програми долучилися UNICEF, Український Червоний Хрест та УВКБ ООН. 

Хто може претендувати на виплати

19 400 грн мають перерахувати понад 380 тисяч сімей у прифронтових громадах. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Допомога призначена, зокрема, людям з інвалідністю, одиноким пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам, одержувачам житлових субсидій, багатодітним і прийомним сім’ям та одиноким матерям. Також гроші передбачені для сімей з дітьми з інвалідністю, дитячих будинків сімейного типу та патронатних сімей.

Водночас права на “Зимову підтримку” не мають: 

• ВПО, що безплатно живуть у помешканнях, за які власники вже отримують компенсацію з бюджету за комунальні послуги або паливо; 
• домогосподарства, які вже отримали аналогічну виплату від інших міжнародних організацій на цей опалювальний сезон. 

На що можна витрачати кошти

Як йдеться в матеріалі УНІАН, гроші від держави можна витратити на дрова, вугілля, пелети, теплі речі чи оплату за опалення. Втім, цільових обмежень насправді немає — родина самостійно визначає, на які потреби спрямувати  “Зимову підтримку”.

Як оформити допомогу

Подати заяву потрібно особисто через сервісні центри Пенсійного фонду, ЦНАПи або органи місцевого самоврядування. Спосіб подачі залежить від того, до якого переліку входить громада. Ознайомитися з цим переліком можна на сайті Міністерства соціальної політики. Термін подачі закінчиться 30 жовтня цього року. 

Мешканцям територіальних громад, які живуть за менш ніж 20 км від лінії фронту, кошти будуть зараховані на банківський рахунок за IBAN або їх виплатять через “Укрпошту”.

Люди, які живуть за 20—50 км, зможуть отримати гроші на банківський рахунок за IBAN або переказом через міжнародну платіжну систему Western Union.