Прогнози врожаю

Українська зернова асоціація прогнозує цьогорічний урожай зернових та олійних культур на рівні 84,6 млн тонн. Якщо прогноз справдиться, цей урожай може стати найкращим від початку повномасштабного російського вторгнення. А  експорт у сезоні 2026/2027 потенційно може сягнути 52 млн тонн. Для порівняння, минулого сезону Україна експортувала 41,1 млн тонн. 

Втім, як уточнюють в УЗА, цей сценарій можливий лише, якщо повноцінно відновиться робота глибоководних портів Великої Одеси та припиняться постійні бомбардування нашої транспортної інфраструктури і енергетики, а також суден, які заходять в порти.

В Асоціації зауважують, що неможливість експортувати значні обсяги врожаю негативно впливає не тільки на українських агровиробників, а й може стати сильним ударом для економіки країни.

Ціна атак

Блокада  українських портів, що триває з липня,  щодня позбавляє країну до $70 млн експортної виручки. Про це заявив фінансовий аналітик та економіст Олексій Кущ в ефірі Новини.LIVE. “Двадцять днів — це вже майже півтора мільярда доларів”, — сказав він.

Мінекономіки спрогнозувало, що втрата навіть третини зернових потужностей одеських портів може зменшити валютний виторг від агроекспорту приблизно на 900 млн щомісяця, — зазначив голова секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський. 

За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, недоотримання валютного виторгу може становити від $0,5 до $1,5 млрд на місяць, залежно від того, як розвиватимуться події далі. “Це означає, що пропозиція валюти на міжбанку може скоротитися на 10−30% на день… Щоб закрити цю діру, Нацбанку доведеться збільшити обсяг валютних інтервенцій. Чи має він таку можливість? Так, зараз має — золотовалютні резерви цілком дозволяють це робити. Але якщо “експортна криза” затягнеться, не виключено, що регулятор в якийсь момент ухвалить рішення послабити гривню”, — вважає Шевчишин.

Чи є альтернатива? 

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНІАН зазначив, що перенаправити все збіжжя суходолом через країни Європейського Союзу не вдасться. “Ми за останні місяці експортували через морські термінали не менше 3,5 мільйона тонн зерна щомісяця. Втрати будуть великі. Тому що рух через Європейський Союз — навіть якщо вони відкриють для нас цей простір — не може покрити потребу в експорті. ЄС може дати обсяг десь 1,6 мільйона тонн, якщо йти через Гданськ та інші портові термінали — але цього недостатньо. По Дунаю теж ми не можемо зараз рухатись, тому що рівень води в річці дуже низький”, — сказав Козаченко.

Ситуацію ускладнює й те, що Україна має невивезені запаси зерна ще з минулого сезону, які перевищують 10 млн тонн. 

Підтримка партнерів 

За словами економіста Олексія Куща, пережити втрати від заблокованого експорту Україні наразі допомагають кошти країн-партнерів. Він зазначив, що наша держава отримує від експорту близько 30–40 млрд доларів. Ті ж самі 40 млрд партнери надають лише для покриття бюджетного дефіциту. Крім того, є ще військова, технічна і технологічна допомога, яка надходить окремо. Саме тому, на думку Куща, скорочення експортної виручки не має такого руйнівного впливу на валютний ринок, який воно могло б спричинити  до початку повномасштабної війни.

Що стане у нагоді

Посилені обстріли цього літа знову підняли питання про те, що ж стане у пригоді під час російської атаки. Модераторка “Медіацентру Україна” Світлана Чепуренко звернула увагу на досить несподівані речі. Після того, як в її будинок влучила російська ракета, вона поділилася досвідом, що ж було важливо мати при собі після атаки. “Респіратор із фільтром, найякіснішим, який знайдете. Ракетне паливо, порох, гарь, чадний газ, пил від зруйнованих конструкцій будівлі, продукти горіння пластику та ін. — все це дуже ускладнює дихання”, —  зазначає вона.

За словами Світлани, після влучання ракети у багатоповерхівку одразу ж зникло світло. Відтак, щоб орієнтуватися у темряві, стане у пригоді ліхтарик. Також медійниця наголошує на необхідності заздалегідь подбати про безпеку власної оселі: “Бронеплівка на скло — топ. Чи хоча б скотч (по периметру скла, потім хрест на хрест, потім перемичка). У нас було і те, і те. Це врятувало нас від уламків скла. Все обклеєне скло вистояло. Не обклеєне — вдрузки. І не забудьте про дзеркала — це теж скло”.

Серед корисних речей для порятунку модераторка “Медіацентру Україна” називає і звичайний свисток — аби подати сигнал рятувальникам у разі, якщо ви опинилися у небезпеці. На важливу роль такої простої речі звертає увагу і відома українська психологиня Світлана Ройз. “Сьогодні викидала з шухляди старі канцтовари й знайшла свисток. Хотіла і його викинути. Але зупинилася й поклала в нашому “умовно безпечному місці” біля підвалу. Там же лежить аптечка з турнікетами. І іграшка доньки… Свисток — щоб можна було подати знак з-під завалів”.

Вміст валізок

Тренуватися складати тривожні валізки українці почали ще до початку повномасштабного вторгнення. Документи і цінні речі, трохи одягу та продуктів, ліки — список необхідного називався не раз. Утім, за 5 років війни стало очевидним, що вміст таких валізок і рюкзаків доведеться переглядати. Адже термін придатності деяких речей просто сплив. Відома блогерка Татуся Бо, перебираючи свій рюкзак, розповіла: знайшла печиво родом з 2023 року. Така ж ситуація може виникнути і з ліками та іншими речами, які мають термін споживання.

Модераторка “Медіацентру Україна” нагадує, що до аптечки, окрім відомих на загал турнікета і кровоспинних необхідно покласти також менш очевидні ліки. “Ви маєте знати слабкі сторони свого організму, які одразу реагують на стрес. У мене це шлунок. Мене скрутило так, що думала, сконаю. Ледве дочекалася кінця тривоги, щоб отримати у лікарів швидкої Но-шпу. У вас це може бути тиск, серце, защемлення нерва тощо. Підготуйтесь”, — радить вона.

Блогерка Татуся Бо наголошує, що збирати з собою, вочевидь, доведеться не лише практичні предмети, а й те, що становить для нас емоційну цінність. “А може фото? Особливо те, де мій брат у віці 7 років так обережно притримує мене зовсім маленьку. Брата немає уже 15 років. І це фото тримає мене ще у тих світах, де він є. Треба ще фото дітей і нас із тих часів, коли не було війни. А ще малюнки друзів, які стоять у рамці. Особливо той, що тримає мені дах “Кожен з нас — всесвіт, але місяць в кишені є не у всіх”.

Поради держави

На сайті Державної служби з Надзвичайних Ситуацій є повний список предметів, які варто скласти до своєї тривожної валізки. Там наголошують на необхідності мати з собою документи, запаси їжі та води на три дні. “Дітям дошкільного віку вкладається у кишеню або пришивається до одягу записка, де вказано прізвище, ім’я та по-батькові, вік, домашня адреса та контактні номери телефону батьків, або осіб, що їх замінюють”, — повідомляють на сайті ДСНС. 

Про вміст тривожних валізок не раз писали медіа, а переселенка з Горлівки Світлана Іворовська розповіла у коментарі “Суспільному”, що наповнення може змінюватися залежно від цілі. “Треба розуміти, куди ти їдеш і для чого тобі валіза. Коли ти спускаєшся в бомбосховище — це один набір речей, а коли ти їдеш з міста — інший. Але коли ти їдеш назавжди — це зовсім інший набір речей”, — ділиться досвідом вона.

Готувати власну валізку надзвичайники радять для кожного члена родини. Зокрема, дитині можна спакувати з собою не лише воду і перекус, а й улюблену іграшку. На необхідності окремо готуватися власникам тварин наголошує і модераторка “Медіацентру Україна”: “Щодо тварин. Переноска — там же, де тривожна валізка, під рукою. Один раз заплатіть за консультацію і порадьтеся зі своїм перевіреним ветеринаром щодо дозування… Скільки набрати і як дати. На кожній упаковці запишіть маркером дозування. Телефона і рецептів може не бути під рукою”.

Психологиня Світлана Ройз підсумовує: окрім важливих речей у валізі потрібна ще одна. “У мене напоготові вогнегасник, аптечка, свисток, документи. І віра. І я хочу зупинити корозію надії. Ми всі свідки болю такої інтенсивності. Ми всі носії печаті травми. Але водночас ми — носії любові. І Життя”, — наголошує вона.

Ціни зростають

За минулий тиждень бензин А-95 подорожчав на 4,3 грн за літр — до 80,88 грн/л. Дизельне пальне додало 9,34 грн і коштує близько 88 грн/л. В окремих мережах ціна зросла більш ніж на 16 грн за літр. Про це на своїй сторінці у соцмережі повідомив директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. За його інформацією, світові ціни на нафту почали зростати ще 7 липня, а український ринок відреагував приблизно через два тижні.

Причини проблеми

Експерти називають одразу кілька причин зростання цін на заправках. Війна на Близькому Сході — лише одна з них. Ціни догори підіймає і дефіцит нафтопродуктів на європейському ринку. “Ситуацію ускладнює Туреччина, яка раніше щомісячно імпортувала понад 1 млн т дизпального з рф, поки остання не закрила експорт… Відомо також про “перехоплення” ще одного великого танкера, що прямував до Румунії — хтось просто дав більше грошей, купа замовлень, включно з українськими, обнулилась. Це вже другий випадок за два тижні”, — розповів Куюн. 

Про схожі чинники говорить і засновник та генеральний директор групи компаній Prime Group Дмитро Льоушкін. Цінники на АЗС зростають через те, що світова ціна на нафту наближається до 100 доларів за барель. Водночас Європа також відчуває нестачу пального. За словами Льоушкіна, потужності нафтопереробки перевантажені, а через обміління Дунаю судна можуть перевозити лише близько тисячі тонн пального замість звичних чотирьох-п’яти тисяч. Додатковий тиск створює сезон жнив, коли споживання дизельного пального традиційно зростає.

Чи буде дефіцит?

За даними Сергія Куюна, дефіциту дизельного пального наразі не очікується. Натомість із бензином ситуація складніша. Експерт пояснює це, зокрема, переходом на стандарт Е10, який діє в Україні з 1 липня і передбачає додавання до бензину до 10% біоетанолу.

“У країні його виробляти неможливо через безпекову ситуацію і абсурдну податкову систему. А закордонні постачальники збільшити випуск Е10 не можуть. Зокрема ми втратили НПЗ Hellenic Petroleum, який завжди рятував ринок в пікові навантаження, але Е10 він не випускає”, — написав директор консалтингової групи “А-95”.

Якої ціни очікувати?

Як пояснив у коментарі РБК-Україна Дмитро Льоушкін, найближчим часом вартість пального буде і далі зростати. “Що 100 грн перетнемо — це факт, тут без варіантів. А як швидко — швидко. Зараз на кордоні 90 грн коштує дизель, його потрібно вже продавати більше ста. А зараз таких цін немає, тому зараз все паливні компанії працюють у збиток. І довго це тривати не буде, тому вони будуть досить швидко підвищувати ціну”, — каже гендиректор Prime Group.

Водночас Сергій Куюн закликає не зосереджуватися лише на ціні. “Всі питають, чи буде 100 грн за літр? Насправді, питання другорядне, адже висока ціна — це не найгірше, що буває. Доведено 2022-им”.

Подалі від атак

Постійні російські обстріли столиці та низки українських міст призвели до змін на ринку нерухомості. Як розповідає в інтерв’ю “РБК-Україна” комерційна директорка будівельної компанії “Gazda” Маріанна Бігунець, від початку літа 30–40% звернень до компанії щодо придбання житла у більш безпечних регіонах надходять від мешканців Києва та області, Дніпра, Харкова й Запоріжжя.

Клієнти розглядають житло на заході країни як місце, куди можна переїхати на час інтенсивних обстрілів. Також для них важливо, що цей регіон розташований відносно близько до кордону.

Втім, на думку Маріанни Бігунець, про вже сформовану тенденцію говорити зарано. “У найближчі місяці поведінку покупців визначатимуть насамперед безпекова ситуація, валютні очікування, фінансові можливості родин та готовність об’єктів”, — підсумовує вона.

Нові вимоги до житла

Водночас покупці чітко демонструють бажання інвестувати у майже завершені проєкти. А також обирають житло з готовим оздобленням, що дозволяє зафіксувати витрати й уникнути тривалого ремонту. Маріанна Бігунець зазначає, що 65% шукачів обирають квартири площею 50–80 квадратних метрів. Також чимало покупців обирають варіант із розтермінуванням від двох років та першим внеском 30–50%. Крім того, більшість покупців спершу продають вже наявну нерухомість.

Восени, на тлі прогнозованого зростання курсу долара, можлива певна активізація ринку. Раніше видання “РБК-Україна” зазначало, що з початку повномасштабного вторгнення новобудови у Києві в національній валюті подорожчали в середньому на 73%. Однак, якщо рахувати в іноземній валюті, зростання становило лише 13,5%.

 Що пропонує держава

Уже цього місяця певних змін зазнала і державна житлова програма “єОселя”. Із 17 липня держава компенсуватиме ветеранам та сім’ям полеглих Героїв процентну ставку до 3% протягом перших 10 років, а з 11-го року — до 6%. У вересні минулого року умови програми “єОселя” покращили для вимушених переселенців. Так, новий механізм компенсацій від Міністерства соціальної політики передбачає, що держава покриває 70% першого внеску, 70% щомісячних платежів першого року та компенсує до 40 тисяч гривень супутніх витрат на укладання угоди. 

Загалом же, під пільгові 3% взяти іпотеку можуть військовослужбовці, працівники сектора безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги та науковці. Перший внесок для них має становити 20% вартості житла, а строк погашення — до 20 років. Програма “єОселя” працює в Україні з жовтня 2022 року. За понад три роки іпотечні кредити отримали понад 23 тисячі українців.

Ціни у липні

Ознаки стабільності, про які нині говорять аналітики, збережуться до кінця липня. Зокрема, за прогнозом директора департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності “ГЛОБУС БАНКУ” Тараса Лєсового, цього тижня ціна долара США сягатиме 45 гривень, а от вартість євро коливатиметься від 50,5 до 52,5 гривні. Експерт наголошує, що стабільна ситуація, найімовірніше, збережеться до кінця місяця. “Після кількох тижнів помірної динаміки немає підстав очікувати різкого виходу курсів за межі поточних орієнтирів”, — зазначає у коментарі виданню “Фокус” банкір. 

Вартість євро залежить ще й від коливань курсу американської валюти. Нинішня ситуація не свідчить про надмірний попит, запевняє експерт. “Курс може змінюватися залежно від поточного попиту, пропозиції, новинного фону та поведінки великих учасників ринку. Проте сам факт таких коливань не є проблемою, якщо вони не виходять за межі прогнозованого діапазону”, — каже Тарас Лєсовий.

Коливання курсу

Втім, ситуація у світі може суттєво вплинути на вартість американської валюти. Цю картину українці вже спостерігали кілька місяців тому, коли президент США почав війну на Близькому Сході. “Якщо розпочнеться новий виток ескалації, нафта знову подорожчає, долар також, відповідно гривня слабшатиме, наближуючись на готівковому ринку до 45,5 гривень за долар, а офіційний курс перетне позначку у 45 гривень за долар”, — каже у коментарі “ТСН.юа” експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Водночас член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин говорить і про внутрішні фактори зміни курсу валют. “Це і презентація Нацбанком банкноти у 2000 гривень, і відставка Кабміну, і війна без кінця, і численні заяви деяких посадовців, публічних осіб про найстрашнішу зиму, яка чекає на українців. І навіть подорожчання проїзду в Києві з 8 до 30 гривень. У підсумку вже маємо на готівковому ринку стрибок курсу долара вище за 45 гривень”, — зазначає він.

Попит на євро

Експерти нагадують, що минулого місяця в Україні все більше зростав попит на євро. Він навіть сягнув рекордної частки у готівкових операціях: 28,2%, що стало історичним максимумом. Частково такий попит пов’язують з сезоном відпусток: чимало українців використовують саме цю валюту для розрахунків за кордоном. “В абсолютних цифрах за шість місяців 2026 року чиста купівля готівкового євро населенням сягнула 1,8 мільярда доларів. Це на 18,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Доларів купили на 1,6 мільярда більше ніж продали, що на 20,1% менше ніж торік”, —  пояснив член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. 

Втім, експерт радить використовувати європейську валюту саме для готівкових розрахунків, аби не втратити на курсі. А от готівковий долар пропонує продовжувати використовувати як інструмент довгострокового заощадження. Водночас голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні економіст Андрій Забловський радить не забувати диверсифікувати заощадження: зберігати як в іноземних валютах, так і в державних облігаціях.

“Основи” відкрито: процес пішов

12 червня 2026 року держави-члени ЄС ухвалили рішення про відкриття для України першого переговорного кластера, а вже за три дні у Люксембурзі це рішення формалізували. Кластер 1 “Основи” (Fundamentals) охоплює верховенство права, функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління та судової системи, боротьбу з корупцією, захист прав людини і функціонування ринкової економіки. 

У липні Україна та ЄС відкрили вже шостий кластер, а до кінця літа Київ розраховує відкрити всі. Втім, відкриття — лише старт. Щоб закрити кожен кластер, потрібно виконати конкретні технічні умови, і найбільше їх сконцентровано саме у галузі верховенства права. Європейський шлях України перестає бути політичною обіцянкою і стає інституційною реальністю, яку щодня треба підтверджувати якістю судів, прозорістю закупівель і ефективністю антикорупційної системи.

Дорожня карта: 529 кроків до членства

Однією з ключових передумов відкриття “Основ” стало затвердження Дорожньої карти з питань верховенства права — стратегічного документа, який визначає комплекс реформ у межах переговорних розділів 23 та 24. Дорожня карта передбачає 124 стратегічні результати і 529 заходів у чотирьох блоках: правосуддя, боротьба з корупцією, основоположні права, а також юстиція, свобода і безпека. До її розроблення долучилися близько 40 державних інституцій та понад 30 громадських організацій, а зміст узгоджувався з Європейською комісією.

В антикорупційному блоці пріоритетами визначено зміцнення інституційної спроможності НАЗК, НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду, посилення захисту викривачів і цифровізацію управління арештованими активами. Логіка документа проста: антикорупційна інфраструктура в Україні вже створена і працює — тепер її потрібно убезпечити від будь-яких ризиків та зробити ще ефективнішою.

Домашня робота: що ще належить зробити

Частина зобов’язань має цілком конкретний законодавчий вимір. Насамперед ідеться про остаточне розв’язання проблеми так званих “правок Лозового” — змін до Кримінального процесуального кодексу 2017 року, які запровадили жорсткі строки досудового розслідування і, за оцінками правників, роками створювали ризики закриття складних корупційних справ через формальне закінчення термінів. Суміжне питання — строки давності за тяжкі корупційні злочини, вчинені під час воєнного стану: у парламенті обговорюється їх скасування або призупинення, щоб винні не могли просто “перечекати” відповідальність.

Ще один напрям — процесуальна самостійність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Сьогодні частина ключових рішень, зокрема щодо реєстрації проваджень стосовно народних депутатів, залишається прерогативою генерального прокурора. Надання керівнику САП відповідних повноважень зробило б антикорупційну вертикаль повністю автономною. У НАБУ, своєю чергою, серед давніх інституційних запитів називають створення власної експертної установи — щоб складні справи не залежали від завантаженості зовнішніх експертиз. Кожен виконаний пункт цієї “домашньої роботи” — не поступка зовнішнім вимогам, а крок, який наближає Україну до членства в ЄС і водночас посилює захист державних коштів усередині країни.

Багато викриттів — ознака сили, а не слабкості

Гучні антикорупційні справи нерідко стають приводом для скепсису: мовляв, якщо викриттів багато, значить, корупція всюди. Насправді для міжнародних партнерів усе працює навпаки: головним показником є не відсутність резонансних справ, а здатність держави незалежно їх розслідувати й доводити до вироків. У другому півріччі 2025 року НАБУ і САП вийшли на новий рівень викриття корупції у стратегічних галузях — енергетиці та оборонних закупівлях, а підозри отримали 12 топпосадовців. Кожна така справа — свідчення того, що система працює незалежно від статусу фігурантів.

Саме це відрізняє “країну з корупцією” від країни, яка системно і успішно з корупцією бореться. Для Брюсселя ця різниця є головною валютою довіри: Євросоюз інвестує не в бездоганну картинку, а у працюючі інституції. Дорожня карта з верховенства права дає Україні чіткий перелік кроків до 2030 року — і кожен виконаний пункт наближає момент, коли антикорупційна реформа з переговорної вимоги перетвориться на аргумент повноправного членства.

Тенденції червня

Ціни на продукти та безалкогольні напої у червні знизилися на 0,8%. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Найбільше — на 27,8% — подешевшали яйця. Також на 0,6–3,7% знизилися ціни на овочі, продукти переробки зернових, сало, фрукти, цукор, рис і м’ясо птиці. Водночас на 1–1,7% здорожчали соняшникова олія, риба, макаронні вироби. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,4%. 

Базова інфляція у червні цього року, порівняно з травнем, становила 0,5%, а порівняно з червнем 2025 року — 8,1%.

Подорожчання хліба 

На 5–6% за літо може подорожчати хліб. Такий прогноз озвучив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в коментарі УНІАН. За його словами, хліб в Україні росте в ціні майже щомісяця. Цього літа на його вартість впливатимуть не лише інфляція та зростання витрат на енергоносії, а й нові вимоги до бронювання працівників, які передбачають підвищення зарплат. Оскільки витрати на оплату праці становлять понад 20% собівартості хлібобулочних виробів, виробники можуть закласти їх у вартість продукції.

Картопля продовжує дешевшати

Наразі українські виробники продають картоплю по 12–20 грн/кг, що в середньому на 15% дешевше, ніж тиждень тому. Головна причина здешевлення — сезонне збільшення пропозиції. Щодня на ринку з’являється дедалі більше картоплі, водночас її якість часто залишається невисокою, що також сприяє зниженню цін. Аналітики не виключають, що ціни й надалі знижуватимуться, адже урожаю стає все більше. 

У цей самий період минулого року картопля в Україні коштувала в середньому на 16% дорожче, ніж зараз.

Йдуть донизу ціни на капусту

Почали знижуватися і ціни на білокачанну капусту. За даними аналітиків EastFruit, від кінця минулого тижня вона подешевшала в середньому на 16%, і зараз коштує 13–22 грн/кг. Причиною здешевшання стало збільшення обсягів продукції та невисокий попит. Щоправда, цьогоріч капуста все ще залишається на 20% дорожчою, ніж на початку липня 2025 року.

Тепличні томати досі дорогі

Попри сезонне збільшення пропозиції овочів, ціни на тепличні томати в Україні залишаються значно вищими, ніж торік. Все через скорочення площ вирощування.

Наразі тепличні томати продають по 80–120 грн/кг. Для порівняння, рік тому їхня вартість становила 60–75 грн/кг. 

Україна втратила понад 70% вирощування кавунів

Через повномасштабну війну та окупацію частини південних територій Україна втратила понад 70% довоєнного вирощування кавунів. Про це в коментарі “Комерсант Український” повідомив експерт аграрного ринку Олександр Хорєв.

За його словами, найбільших втрат зазнала Херсонщина, де до повномасштабного вторгнення були зосереджені основні площі баштанних культур. “З початку війни нічого не змінилося. Миколаївщина — частина територій втрачено, і не відновили роботи навіть там, де пройшла деокупація, бо там є свої нюанси. Херсонщина — основні всі масиви, де вирощувалися баштанні, зараз не підконтрольна Україні територія”, —  розповів Олександр Хорєв.

Водночас, за його словами, українським аграріям вдалося компенсувати втрати для внутрішнього ринку, розширивши вирощування кавунів у інших областях країни. Тому дефіциту продукції цього сезону не очікується.

“Кавуни — така культура, що її непогано вирощувати в усіх регіонах України, навіть і на Заході. Супер вирощують на Кіровоградщині, в центрі, по всіх регіонах буквально. Ну можливо не буде того, прям того присмаку солодкого, бо Херсонський — він дійсно бомбезний був. Але українські кавуни будуть. Це точно. І достатньо буде”, — певен експерт.

За оцінкою Хорєва, після початку масового збору врожаю торговельні мережі поступово замінять імпортну продукцію українською, адже вона буде доступнішою завдяки нижчим логістичним витратам.

Кому присвячена купюра

На лицьовому боці нової банкноти розмістили портрет поета-шістдесятника Василя Стуса, а на зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

“Нова банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, а й усіх його однодумців та дух тогочасної епохи українського морального спротиву. На ній немає жодного випадкового елементу, її можна читати як книгу. Ви побачите елементи, натхненні мозаїками Алли Горської. Наприклад, образ сокола-боривітра, взятого із її легендарного маріупольського панно”, — розповів голова НБУ Андрій Пишний.

Також на банкноті використано рядок із поезії Стуса, написаної в ув’язненні: “І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве”. 

Коли з’явиться в гаманцях українців

Нова банкнота надійде в обіг 4 вересня 2026 року. “Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в срср відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув в ув’язненні у таборі особливого режиму”, – пояснив Андрій Пишний.

Зміни в економіці

Як пояснюють у Національному банку, банкнотний ряд оновлюють через зміни в економіці країни. За сім років, що минули після введення банкноти номіналом 1 000 гривень, середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін, за індексом інфляції, — удвічі. Якщо у 2019 році для виплати середньомісячної зарплати було достатньо 10 банкнот номіналом 1 000 гривень, то у 2026-му для цього потрібно вже понад 30 таких купюр. 

Ще одна причина — значне зростання обсягу готівки в обігу. Якщо у 2019 році він становив майже 390 млрд гривень, то станом на 1 липня 2026 року перевищив 970 млрд гривень. Попит на готівку зріс, зокрема, через потреби воєнного часу. А її доступність особливо важлива для мешканців прифронтових громад.  Адже через відсутність стабільного зв’язку там не завжди можна розрахуватися карткою. 

Крім того, нині понад 55% гривневої маси припадає на банкноти номіналом 1 000. У НБУ зазначають, що у світовій практиці центральних банків це є одним із показників, що настав час вводити банкноту вищого номіналу. 

Зручність у користуванні

Регулятор наголошує, що нова банкнота матиме переваги як для держави, так і для банків, бізнесу та людей. Для держави це — менші витрати на виготовлення, транспортування, інкасацію, оброблення та зберігання готівки, адже для проведення тих самих операцій знадобиться менше банкнот. Банки зможуть швидше забезпечувати клієнтів готівкою та оптимізувати касові процеси. Для торгівлі й бізнесу нова купюра має спростити розрахунки та зменшити навантаження на працівників. А людям обіцяють зручність у використанні та зберіганні коштів.

Посилений захист від підробок

Банкнота 2 000 гривень виконана в дизайні модифікованої серії зразка 2014–2019 років. Вона відрізнятиметься від інших купюр за розміром і кольором, що допоможе легко визначити її номінал. Крім того, має понад 20 ступенів захисту — від спеціальних елементів паперу до сучасних поліграфічних технологій, які ускладнюють підроблення.

Оновити законодавство

Потреба змінити чинне законодавство, яке регулює питання внутрішніх переселенців, виникла давно. “Необхідність оновлення документа зумовлена тим, що попередня редакція закону була прийнята ще у жовтні 2014 року та не відповідала сучасним викликам і потребам ВПО”, — розповідає голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО Павло Фролов. За його словами, новий закон запроваджує комплексний підхід до допомоги внутрішнім переселенцям. А його норми розробили з урахуванням міжнародного досвіду.

Документ підтримали 307 народних депутатів. Він має набрати чинності через три місяці з дня опублікування. 

Електронний кабінет

Серед нововведень — створення електронного кабінету ВПО. Там можна буде пройти оцінювання потреб та отримувати необхідні державні послуги. Зменшиться і кількість паперових довідок — згідно з новим законом, підтверджувати статус внутрішньо переміщеної особи буде електронний витяг із державної бази даних. Це має спростити отримання державних послуг і зменшити залежність від паперових документів.

Одна з головних статей закону наголошує, що переселенці можуть користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від факту реєстрації як ВПО. Тобто, застосовувати додаткові вимоги щодо реєстрації до людини зможуть лише у разі, коли та претендує на спеціальні пільги чи додаткові державні гарантії, і лише для запобігання можливим зловживанням. 

Ще однією важливою зміною називають те, що закон закріплює право переселенців отримувати пенсії без жодних додаткових перевірок чи обмежень. Вони матимуть соціальні виплати на тих самих умовах, що й усі інші громадяни України. Як наголошують депутати, це повинно усунути бюрократичні перепони.

Державні програми

Головною метою закону називають перехід від обліку та короткострокової допомоги ВПО до повної та безперервної підтримки. Відтак, запроваджують таке поняття, як оцінка потреб внутрішньо переміщеної особи. Це дозволить державі надавати окремим громадянам і цілим родинам більш адресну допомогу. 

Автори закону хочуть вирішити й одне з найбільш болючих для переселенців — житлове питання. Вперше у законодавстві закріплюється статус місць тимчасового проживання (модульних містечок, гуртожитків, готелів). А замість виключно тимчасового розселення документ запроваджує довгострокові рішення. Йдеться про такі механізми від держави:

• програми пільгового кредитування;
• можливість подальшого викупу орендованого житла;
• субсидовану оренду для переселенців;
• спеціальні програми для набуття права власності.

Для окремих категорій закон гарантує право безстроково жити у тимчасовому житлі під час дії воєнного або надзвичайного стану, а також протягом пів року після його скасування. Визначити, хто саме з переселенців матиме таке право, згодом обіцяє Кабінет міністрів України.