Пропозиція влади

Про плани щодо нових контрактів для військових влада заявляла вже певний час. Врешті урядовці розкрили, якими ж можуть бути умови служби. Так, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив, що йдеться про довгострокові контракти терміном від 1 до 5 років. “Ключове — після двох років проходження служби за цим контрактом, громадяни матимуть можливість протягом року бути звільненим від призову під час мобілізації”, — наголосив він. Укладати нові контракти зможуть як нові військовослужбовці, так і ті, хто вже проходить службу.

Як пояснили у Міністерстві оборони, у нових контрактах передбачено збільшення базової оплати. Зокрема, йдеться про 50-60 тисяч гривень, а також надбавки, підвищені бойові виплати. Та бонус за підписання контракту, який збільшується залежно від терміну контракту. 

Член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки запевняє, що нині ще триває дискусія щодо виплат. “Тут важливо уникнути якогось питання нерівності в правовому статусі військовослужбовця, які мають зараз контракти і матимуть контракти потім. Думаю, що це питання потребуватиме ще глибокого вивчення і аналізу. Треба розглядати питання, щоб всі військовослужбовці при виконанні схожих функціональних обов’язків мали однаковий рівень грошового забезпечення, щоб не було питання про соціальну несправедливість”, — наголошує Федір Веніславський.

Чиновники також запевняють, що військові під час підписання контракту матимуть можливість обрати бригаду і посаду. 

Коли запрацює новація

На публічне обговорення нові контракти планують винести на початку наступного року — про це заявив Міністр оборони України Денис Шмигаль. За його словами, для запровадження нової моделі необхідні законодавчі зміни, зокрема, їх вноситимуть до низки постанов Кабміну. 

Коли саме стане можливим укладання контрактів, член оборонного комітету Федір Веніславський поки сказати не може. “Але з врахуванням того, що якихось глобальних законодавчих змін це не потребує, точніше не потребує взагалі ніяких змін, то на рівні підзаконних правових актів це питання може бути врегульоване дуже швидко. Але головне розуміти фінансово-економічну складову цього процесу, тому, що, пообіцявши чи уклавши контракти з військовослужбовцями, ми маємо мати чітке розуміння джерел походження тих коштів, які будуть забезпечувати фінансування виплат”, — зазначив народний депутат.

Його колега по комітету, нардеп Роман Костенко, раніше повідомляв, що у Верховній Раді незабаром зареєструють відповідний проєкт закону. Парламентар, знайомий з текстом документу, вказав на декілька спірних положень, які потребують обговорення та доопрацювання, проте висловив упевненість, що зрештою вдасться додати “багато позитивних норм”.  

Критика та схвалення змін

Головна особливість нових контрактів — це чітке визначення терміну служби. Питання особливо актуальне для українців, адже під час дії воєнного стану мобілізовані військові, а також контрактники, які уклали угоди до 2022 року, не можуть залишити військо, навіть якщо терміни їхніх контрактів вичерпано. Як зазначає видання “Deutsche Welle”, врегулювати терміни служби намагаються ще з 2023 року. Втім, минулоріч ці положення з нового законодавства про мобілізацію виключили.

Наразі ж повернення до важливої теми термінів служби стало однією з причин схвальних та критичних відгуків про ініціативу. Так, військова омбудсменка Ольга Решетилова вважає анонсовані зміни позитивними: “Не поспішайте з критикою. Все допрацьовується, і вам сподобається”.

Водночас, під її постом у Facebook розгорнулася дискусія. У коментарях вказують на несправедливість у зрівнюванні військових, котрі вже служать, з потенційними новобранцями. Зокрема, йдеться про право на відтермінування мобілізації. Ветеранка і письменниця Аліна Сарнацька в інтервʼю “Deutsche Welle” звертає увагу на те, що новобранці зможуть отримати перерву вже після двох років служби, тоді як для чинних військових цей термін буде більшим. “Це не відповідь на запит про справедливість. Це про те, що комусь плюс два роки від нуля, а комусь від трьох з половиною”, — наголошує вона.

50 тисяч за підписаний контракт

50 тисяч гривень виплатять мешканцям Львова, які підпишуть контракт із військовими частинами Десантно-Штурмових військ чи морською піхотою. Про таке повідомив міський голова Андрій Садовий. За його словами, це стане додатковою мотивацією та підтримкою для хлопців та дівчат, які вирішили захищати Україну.

Тим часом Міністерство Оборони наприкінці 2023-го року уклало угоди із чотирма рекрутинговими компаніями, які безкоштовно надали свої майданчики для розміщення вакансій. Йдеться про Work.ua, Lobby X, Robota.ua та OLX Робота. Рекрутинг через спеціальні платформи Міноборони веде паралельно із мобілізацією. Основна перевага рекрутингу — людина йде у визначену частину і на визначену посаду, максимально використовуючи свій цивільний досвід. 

37 500 відгуків на вакансії у війську

За даними Міноборони, станом на 4 січня 389 підрозділів Сил безпеки й оборони України розмістили свої оголошення на профільних ресурсах. Актуальних вакансій вже — близько 2 тисяч. Самі ж рекрутингові платформи, за підрахунками видання Forbes, отримали 37 500 відгуків на ці вакансії. У п’ятірку найпопулярніших на Work.ua входять бухгалтер, діловод, кухар, розвідник, оператор БПЛА. У топі на OLX: оператори, водії, охоронці та артилеристи. 

Заробітна плата на Work.ua варіюється від 17 000 грн для бухгалтерів до 125 000 грн для гранатометників, водіїв-електриків, інструкторів-командирів. Схожі відомості й на Robota.ua: від 20 000 грн для діловодів, водіїв та кухарів до 125 000 грн для старших бойових медиків, військових IT-фахівців, пожежників, командирів міномета. 

А що із законопроєктом про мобілізацію?

4 січня профільний парламентський комітет почав розгляд нового законопроєкту щодо мобілізації. Документ містив низку суперечливих положень. Напередодні розгляду антикорупційний комітет Верховної Ради навіть заявив що певні норми документу можуть призвести до корупційних ризиків. Зокрема, серед найбільш неоднозначних була норма, що дозволяла відправляти повістки електронною поштою. Адже, як визнали у самому профільному комітеті, було неможливо з’ясувати, чи людина таку повістку взагалі отримувала. Перестороги викликала і норма про те, що голови органів місцевого самоврядування можуть отримати право на бронювання військовозобов’язаних. На думку деяких нардепів, таке положення відкривало шлях для маніпуляцій і корупції. Врешті 11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули на доопрацювання Кабміну.

1,7 мільярда гривень — економічний ефект від діяльності НАБУ 

Якщо пригадувати найгучні викриття цього року, першою можна згадати справу заступника міністра розвитку громад: чиновника схопили на отриманні 400 тисяч доларів хабара. Це трапилося в січні, а вже у березні на країну чекало нове гучне розслідування. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію на чолі з колишнім головою Фонду держмайна Дмитром Сенниченком. Впродовж 2019-2021 років зловмисники заволоділи понад 500 мільйонами гривень коштів АТ “Одеський припортовий завод” та АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”. А сума неправомірної вигоди,  яку отримали за весь час, становить понад 2 мільярди гривень. У травні країну вразила  справа голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого затримали на рекордному хабарі — 2,7 мільйонів доларів. Гроші Князєв отримав від власника групи “Фінанси та кредит” Костянтина Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення, яке було вигідним Жеваго.

Як розповів в Медіацентрі Україна — Укрінформ директор НАБУ Семен Кривонос, економічний ефект від діяльності антикорупційного бюро лише у першому півріччі цього року сягнув майже 1,7 мільярда гривень. Йдеться не тільки про кошти, конфісковані судом у корупціонерів, а й про гроші, які повернули до бюджету внаслідок діяльності відомства. “Ця сума перевищує витрати на НАБУ, передбачені у державному бюджеті”, — зазначив Кривонос. 

А загалом відшкодування збитків в межах кримінальних проваджень НАБУ та САП з 2015 року до 30 червня 2023 року сягнуло вражаючих 6,7 мільярда гривень. 

За конфісковані кошти знищують окупантів

Від початку повномасштабного вторгнення, Сили оборони України  отримали майже 2 мільярди гривень завдяки НАБУ і САП, з них 662 мільйони — лише за перше півріччя цього року. Водночас, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко зазначив, що кошти: і конфісковані, і сплачені обвинуваченими за результатами угод,  спрямовують безпосередньо на ліквідацію окупантів на фронті. 

“Кошти, спрямовані САП в цьому році, були одним з перших джерел фінансування проєкту “Армія дронів”, платформи UNITED 24. Дрони, закуплені за ці кошти, вже перебувають на полі бою, вони знищують як і ворожу техніку, так і самих окупантів”, — розповів Клименко.

Корупції немає місця під час війни

За перше півріччя 2023 року НАБУ скерувало до Вищого антикорупційного суду 58 обвинувальних актів стосовно 147 осіб, що є рекордним показником діяльності. “І враховуючи наші тенденції, наші показники в майбутньому, я беру на себе сміливість сказати, що 2023 рік буде найрезультативнішим за всі 8 років діяльності НАБУ та САП», — наголосив керівник САП Олександр Клименко.

В свою чергу, директор НАБУ Семен Кривонос додав, що пріоритетними напрямками діяльності антикорупційних відомств сьогодні є оборонна сфера та сфера відновлення, енергетика. “В умовах війни, ми абсолютно переконані, що корупції — немає місця”, — наголосив він.

Де окупанти залишають смертельні «сюрпризи», як замінування торкнулись фермерів та екології і скільки території, ризикуючи власним життям, уже розмінували сапери — дізнавались у Центрі громадського моніторингу та контролю.

Смертельно небезпечна територія

В Україні заміновано 30% усієї площі держави. Орієнтовно — це дві території Австрії. Таке порівняння ще наприкінці минулого року зробивголова Державної служби з надзвичайних ситуацій України Сергій Крук.

За даними рятувальників, тисячі боєприпасів залишаються нездетонованими після обстрілів ворога. Міни та інші вибухонебезпечні предмети,  окупанти можуть залишати у полях, на вулицях,  в покинутих будинках і навіть на дитячих майданчиках. Російські військові ховають смертельну небезпеку у найнесподіваніших місцях. Зокрема, під час відступу з Херсона, окупанти залишали замінованими дитячі іграшки. А удеокупованій Снігурівці на Миколаївщині, діти виявили схованупротипіхотну міну в рюкзаку.  Деякі вибухонебезпечні предмети помітити вкрай важко — міни можуть бути невеликі і спрацьовують, якщо наступити чи зачепити розтяжку. За даними ДСНС від початку повномасштабної російської агресії в Україні від мін загинули 185 людей, а 404  — травмувалися.

Мінні поля і забруднений ґрунт

Міни та інші вибухонебезпечні предмети не лише забирають життя, а й отруюють те, що оточує людей. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що міни псують ґрунт:фрагменти боєприпасів вивільняють у довкілля важкі метали, такі як хром, цинк, залізо, мідь, ртуть. Ці речовини досягають ґрунтових вод і потрапляють у харчовий ланцюг людини. Окрім цього, через міни можуть виникати лісові пожежі, на них наштовхуються тварини (налякавшись, можуть масово мігрувати, але нерідко нові території не мають відповідних умов для існування). І це — далеко не всі наслідки.

«Міна загрожує продовольчій безпеці. На замінованій території неможливо вирощувати сільськогосподарські культури. Фермери змушені скорочувати площу оброблюваних земель. Це тисне на ресурси, виснажує землі», — зазначає Руслан Стрілець.

Своєю чергою, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради  Денис Марчук розповів, що одним із факторів, що гальмуватиме весняну посівну у новому році, є масштабне замінування сільгосп земель.

Працюють, ризикуючи життям

У МВС щотижня фіксують загиблих серед піротехніків, які працювали у органах міністерства – Нацполіції, Нацгвардії або ДСНС.  Втім, усвідомлюючи всю небезпеку, експерти продовжують працювати. З початку повномасштабного вторгнення фахівці обстежили понад 77 тисяч гектарів території і знешкодили більше 312 тисяч вибухонебезпечних пристроїв (у тому числі понад 2 тис. авіабомб).

Міжнародна допомога і не тільки

За прогнозами експертів, щоб розмінувати українські території (які росіяни закидали вибухівкою ще з 2014 року) знадобиться до 10 років. Допомогти у цій нелегкій справі зголошуються іноземні держави. Зокрема, Велика Британія передала Україні обладнання для розмінування, до допомоги також долучились Естонія та Японія. У МВС зазначають, що до робіт залучені й іноземні фахівці, які мають досвід розмінування у Сербії, Хорватії, Косово та Іраку.  Тим часом, Укроборонпром розробив «олівець»– пристрій для розмінування територій, який допоможе зберегти життя людей. А у ДСНС днями оновили застосунок «Розмінування України», який був створений, щоб, серед іншого, навчити українців мінної безпеки.

Найбільш небезпечні регіони

За попередніми підрахунками Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), близько 80 тис. кв. км території України потребує розмінування. Це близько 13% від площі країни.

Відповідно до зведень Генштабу ЗСУ, найбільш вибухонебезпечними регіонами наразі є Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області. Там можуть бути залишки боєприпасів і снаряди, які не спрацювали. Однак це не найстрашніша загроза.

Більш небезпечними є різноманітні міни, які ворог залишив після себе. Уже є факти підриву людей на Київщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині. Так, на ворожій міні підірвався співробітник ЧАЕС.

«На майданчик Чорнобильської АЕС зайшли Збройні сили України. Зараз вони роблять свої блок-пости, розставляють сили та збираються приступати до розмінування», – зазначив Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Євген Крамаренко на брифінгу в Медіацентрі «Україна».

У звільнених селах і містах під Києвом російські окупанти залишили протипіхотні міни, «розтяжки» і міні-пастки для людей, що заборонено міжнародним правом. Росіяни маскують вибухівку під побутові речі, мінують магазини, житло, автомобілі, іграшки і навіть трупи людей.

Час на розмінування

У Генштабі ЗСУ вважають, що на розмінування територій після перемоги знадобиться не менше 250 млрд доларів: «Щонайменше саме ця сума буде потрібна Україні для гуманітарного розмінування всіх наших земель, у тому числі тимчасово окупованих». Адже процес розмінування – дуже дорога послуга.

За оцінками ООН, один рік бойових дій дорівнює 10 рокам розмінування. Зважаючи на досвід Донбасу, експерти припускають, що на розмінування піде кілька років. Але на те, щоб повністю очистити території від вибухонебезпечних предметів, знадобляться десятиліття.

«Починається з нетехнічного обстеження, далі складаються звіти, за звітами виноситься рішення щодо подальших дій – технічне обстеження територій чи виключення територій, після того процес очищення території. Це може бути і розмінування вручну, це може бути очищення району бойових дій, технічне розмінування», – пояснив виконавчий директор Асоціації саперів України Тимур Пістрюга в коментарі «Радіо свобода».

Міністерство внутрішніх справ планує звернутися по допомогу щодо розмінування до колег із європейських країн.

Бачиш міну – не чіпай! 

Державна служба з надзвичайних ситуацій закликає не ходити зараз у поля і ліси, не підбирати предмети на вулиці. Іноді вибухівка може бути замаскована у звичних речах.

«Ми бачили, що саморобні вибухові пристрої маскуються як під цигарки, як під іграшки, так і під інші предмети, які, на перший погляд, здаються безпечними», – розповів Директор Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС Володимир Демчук під час брифінгу у Медіацентрі «Україна».

За словами рятувальників, слід дотримуватися головного правила: не підходь, не чіпай, телефонуй 101. Фахівці наголошують, що наближатися до міни чи підозрілого предмета вкрай небезпечно. Не можна користуватися мобільним телефоном поруч.  Необхідно повернутися назад тим самим маршрутом щонайменше на 100 метрів. Лише тоді можна зателефонувати рятувальника. Слід запам’ятати місце виявленого вибухонебезпечного предмета і, якщо є можливість, поставити попереджувальний знак.

Основні види мін та снарядів можна знайти на сторінці ДСНС у Фейсбуку за посиланням https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA/posts/347717357396160.

США

Найпотужнішим союзником України у протистоянні російській загрозі є США. Станом на 6 лютого, київський аеропорт прийняв вісім літаків із американською військовою допомогою. Зокрема, надійшли протитанкові ракети Javelin, тонни летальної зброї і боєприпасів. Також вперше Україна отримала одноразові гранатомети M141 Bunker Defeat Munition (SMAW-D), призначені для руйнування фортифікаційних споруд у польових умовах та знищення легкоброньованої техніки. Загалом Україна отримала близько 650 тонн оборонної амуніції від США.

«До Києва прилетіла восьма пташка! Вага сьогоднішнього вантажу з боєприпасами для нашого для наших Збройних сил становить 86 тонн! З 22 січня наші партнери з США відправили в Україну понад 650 тонн оборонних боєприпасів! Далі буде!», – зауважив міністр оборони Олексій Резніков.

Також відомо про плани США надати військові гелікоптери Мі-17В5 та Мі-8МТВ. Перша партія може надійти вже навесні.

Велика Британія

На тлі можливої загрози значну підтримку також надає Велика Британія. Так, у січні Україна отримала партію протитанкових ракетних комплексів малої дальності NLAW. Головне призначення цієї зброї – знищення броньованих машин і танків. Також до країни прибули інструктори британської місії Orbital, щоб навчити українських воїнів користуватися новим озброєнням.

«Безперечно, це зміцнюватиме наші війська, це посилить наші оборонні спроможності. І я хочу підкреслити, що ця допомога буде використана виключно з оборонною метою, для захисту наших військ, для захисту критичної інфраструктури, і для захисту мирного населення, від будь-яких проявів, будь-яких дій, які зможуть призвести до ескалації», – наголошує заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко.

Країни Балтії

Не менш рішуче налаштовані допомогти Україні країни Балтії. Естонія планує надати протитанкові ракетні комплекси Javelin, Литва і Латвія – зенітно-ракетні системи Stinger класу «земля-повітря». Наприкінці січня міністри оборони цих країн виступили із спільною заявою на підтримку України.

«Ми щиро сподіваємося, що Україна не зіткнеться з необхідністю використовувати це обладнання, і закликаємо Російську Федерацію утриматися від агресивної та безвідповідальної поведінки», – йдеться у заяві.

Східна Європа

Днями також стало відомо, що Україна може розраховувати на військову допомогу Польщі. На початку лютого польський уряд ухвалив рішення стосовно постачання переносних зенітно-ракетних комплексів Piorun та боєприпасів. Надати озброєння також готується Чехія. Поки що йдеться про артилерійські снаряди калібру 152 мм.

Німеччина

Загалом у Європі є різні погляди на військову допомогу нашій країні. Так, Німеччина відмовилась постачати Україні зброю, і закликала вести дипломатичні перемовини. При цьому офіційний Берлін пообіцяв передати Києву 5 тисяч захисних шоломів, що викликало хвилю обурення серед українських та європейських політиків.

«Нам насамперед потрібна захисна зброя. Якщо Путін знатиме, що наші союзники нас не підведуть, якщо він бачитиме, що в нас є тисячі протитанкових ракет, які зможуть протистояти танкам, то, думаю, ймовірність війни знизиться, а не зросте», – обурився посол України в Німеччині Андрій Мельник.

Данія

Данія розглядає варіант збройної допомоги Україні у майбутньому. Про це заявила прем’єрка Данії Метте Фредеріксен: «Я не хочу виключати надсилання військової техніки в Україну, і в мене немає принципового заперечення проти того, щоб ми це зробили. Ситуація навколо України зараз становить серйозну загрозу для Європи, існує реальний ризик збройного конфлікту на європейській землі».

Нідерланди

У Нідерландах також кажуть про можливу військову допомогу Україні. Зокрема, йдеться про передачу радарів, протитанкової зброї або систем протиповітряної оборони. Але поки нідерландський уряд пропонує Україні допомогу для відбиття кібератак, з якими наша держава останнім часом зіштовхується все частіше.

Швеція

Швеція планує допомагати Україні не зброєю, а іншими шляхами, зокрема щодо реформ і кібербезпеки. За словами шведської міністерки Анн Лінде, країна має дуже суворі правила щодо експорту зброї.

«Ми підтримуємо Україну за багатьма позиціями: це і участь у навчанні в секторі безпеки та оборони, але насамперед шляхом великої допомоги в галузі реформ. Ми також готові брати участь у співпраці з питань кібербезпеки, яку обіцяв ЄС, якщо Україна захоче. Але, перш за все, це сильна політична допомога», – заявила політикиня.

Усе більше західних союзників погоджуються, що військова ескалація на українському кордоні – це виклик для всієї Європи. Тож Україна точно не буде протистояти ворогу сама.

Борги

На сьогодні в українській армії є дві ключові фінансові проблеми. Перша – це борги. Станом на початок жовтня, військовим заборгували 1,5 млрд грн обов’язкових виплат. Влітку були повністю зупинені виплати на оздоровлення, фіксувалися затримки «бойових» виплат.

У Міноборони пояснюють таку ситуацію погано спланованим бюджетом на 2021 рік. Документ не врахував додаткову потребу оборонного відомства у 5,7 млрд гривень. Саме стільки грошей необхідно для закриття обов’язкових одноразових виплат у повному обсязі та додаткової винагороди.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підтверджує: «Призупинені виплати були у зв’язку з тим, що виділили коштів менше. Грошей було закладено менше спочатку в бюджеті. Йдеться про одноразові виплати, дійсно які є обов’язкові».

У Міноборони обіцяють, що всі заборгованості військовим будуть погашені у жовтні, але для цього ще потрібно внести зміни до держбюджету. Як стверджує заступниця міністра оборони Ганна Маляр, до Верховної Ради вже подали відповідний проєкт закону. Як тільки депутати підтримають зміни, відомство зможе закрити усі борги перед захисниками.

Низькі зарплати

Друга проблема, яка хвилює українських військовослужбовців сьогодні – це низькі зарплати. Востаннє грошове забезпечення військових підвищували два роки тому. Зараз середня зарплата по Україні зросла до 14 300 грн, а солдатська так і залишилась на рівні 10 500 гривень.

Звичайно, на передовій заробітки вищі, і можуть перевищувати 20-30 тисяч гривень. Солдат на першій лінії у зоні операції Об’єднаних сил отримує зарплату від 10 500 гривень, бойову надбавку 17 000 гривень і 5000 за створення безпечних умов виконання бойових завдань. Залежно від звання можуть бути додаткові доплати.

Експерти зауважують, що фінансові проблеми дуже впливають на мотивацію українських воїнів. Борги і низькі зарплати створюють напруженість і часто призводять до того, що цінні фахівці залишають лави ЗСУ. За даними Генерального штабу, близько 65% військовослужбовців служать лише один контракт і звільняються. Не в останню чергу через гроші.

Обіцянки

У владних кабінетах про ситуацію знають і з року в рік обіцяють виправити. Наступного року планують одразу врахувати більше грошей. У першій версії державного бюджету на 2022 рік, який затвердив Кабмін, на безпеку й оборону загалом передбачено 319,4 млрд грн або 5,95% ВВП країни. Міноборони отримає 131 млрд грн, що на 13,4 млрд більше, ніж цього року. В абсолютних цифрах це буде найбільший бюджет військового відомства за всю історію незалежності.

Грошове забезпечення військовослужбовців обіцяють збільшити на 7,7 млрд грн. Загалом це має бути найбільша стаття витрат оборонного бюджету, а саме: 72 млрд грн. Крім того, рекордні 33 млрд грн будуть виділені на розвиток озброєння і військової техніки.

«Буде збільшено грошове забезпечення військових, які служать в ЗСУ, буде збільшено фінансування поліції, передбачені в бюджеті кошти на житло для військових. Крім того, всі програми, які до цього часу були проголосовані на РНБО щодо ракетних програм, новітнього озброєння, щодо ВМС, – всі програми будуть профінансовані на 100%», – запевняє секретар РНБО Олексій Данілов.

Які цифри потраплять до фінального голосування по бюджету, поки невідомо. Але потреба переглянути зарплату військових сумнівів не викликає. Бо ті, хто боронить нашу незалежність, заслуговують на гідну підтримку з боку держави.

Спільні навчання із НАТО

Сучасна історія ЗСУ проходить під знаком зближення із НАТО. З кожним роком в українській армії впроваджують все більше стандартів Альянсу, а у червні Україна нарешті стала партнером Програми розширених можливостей НАТО. У вересні відбулась ще одна знакова подія у відносинах Збройних сил України та країн-членів НАТО: спільні військові навчання під назвою «Об’єднані зусилля – 2020».

Маневри такого масштабу проходили у нашій країні вперше. Воїни тренувалися на військових полігонах, у повітрі, а також в акваторії Чорного та Азовського морів. На Херсонщині українська та британська десантно-штурмові бригади разом будували водні переправи, форсували Дніпро. На узбережжі Азовського моря підрозділи ЗСУ відпрацьовували ведення оборонного бою на морському узбережжі. На Харківщині воїни територіальної оборони вчилися швидко реагувати на складні ситуації: прикриття державного кордону, несення служби на блокпостах, відбиття нападу умовного противника. Протягом тижня навчань військові збивали цілі за допомогою ракетного комплексу «Нептун», українського виробництва, стріляли з американських Джавелінів. Свої вміння демонстрували також авіатори на військово-транспортних «Геркулесах».

За інформацією Міноборони, у навчаннях взяли участь 12 тисяч військових, було залучено 50 артилерійських систем, 80 танків та 450 бойових броньованих машин. За маневрами спостерігали близько 200 іноземних інструкторів, військових радників, а також дипломати з Великої Британії, Канади та США. Так, капітан армії США Дерек Фанкгаузер відзначив професійність українських військових: «Багато з того, що ми побачили на цих навчаннях, має сумісність з діями підрозділів НАТО. Ми раді працювати разом з нашими українськими колегами».

Підбиваючи підсумки навчань, Міністр оборони Андрій Таран наголосив: «Часто запитують, чи є «Об’єднані зусилля – 2020» відповіддю на російські маневри «Кавказ-2020»? Так, це є також і демонстрацією нашої готовності до надання гідної відсічі будь-яким спробам з боку РФ загострити ситуацію або почати масштабні бойові дії».

Стримування російської агресії

Разом із повною бойовою готовністю, українська армія дотримується режиму припинення вогню. Згідно з домовленостями Тристоронньої контактної групи (ТКГ), з 27 липня на Донбасі заборонено не лише стріляти, а й проводити розвідувальні дії та використовувати дрони.

Попри поодинокі порушення, штаб Операції Об’єднаних сил (ООС) констатує  найдовший режим припинення вогню з початку війни. Головний його наслідок – це мінімізація втрат на фронті. Так, з 21 липня по 5 вересня був найдовший проміжок без бойових втрат. На жаль, за підсумками вересня, через обстріли загинув один український воїн, ще троє підірвалися на вибуховому пристрої.

За інформацією штабу ООС, за серпень зафіксовано 48 обстрілів, у вересні – 60, для порівняння: у липні їх було 343. Командування ООС відзначає, що ситуація у районі проведення операції залишається цілком контрольованою українськими солдатами. На думку начальника Генерального штабу ЗСУ Сергія Корнійчука, порушення з боку бойовиків не мають масштабного характеру та спрямовані на дискредитацію домовленостей ТКГ. Однак ЗСУ стабільно виконують поставлене завдання і готові до адекватного реагування.

Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак сподівається, що надалі вдасться уникнути загострень на фронті: «Два місяці триває режим тиші. Попри поодинокі та неприцільні постріли, режим дотримується. Ми маємо підстави вважати, що тиша продовжиться».

За словами Президента Володимира Зеленського, «тиша» дуже крихка, але необхідна для подальшого мирного процесу, який відбувається вже на дипломатичному фронті.

«Хочу подякувати за витримку перш за все нашим військовим, подякувати командуванню ЗСУ та ООС, головнокомандувачу – за правильний підхід до армії, до кожного офіцера, до кожного солдата. І за знайдене розуміння, щоб цей перший крок до миру на Донбасі був можливий», – наголошує глава держави.

Фінансове забезпечення

Сучасна армія неможлива без гідного фінансового забезпечення військових. Сьогодні мінімальна зарплатня військового за контрактом становить від 10 тисяч гривень. Військові, що стримують агресію Росії на Донбасі отримують додаткові премії і можуть заробляти понад 20 тисяч. За інформацією Міноборони, на виплати премій за липень-серпень цього року виділили понад 250 мільйонів гривень.

Підвищити забезпечення військових обіцяють наступного року. Незабаром депутати розглядатимуть у першому читанні проєкт держбюджету на 2021 рік. Згідно вже з оприлюдненими Мінфіном цифрами, загальні витрати на грошове забезпечення військовослужбовців збільшать на 8,3 млрд гривень.

«На безпеку і оборону в  бюджеті цього року передбачено 5,93% від ВВП. Порівнюючи планові цифри 2018, 2019, 2020 років, ви бачите суттєве збільшення. Це збільшення відбулось в першу чергу тому, що в цьому році скорочуються видатки бюджету. Видатки на оборону і безпеку не були скорочені ні на копійку. Більш того, вони були збільшені, і у наступному році також передбачається збільшення. Зокрема, на грошове забезпечення військовослужбовців передбачається спрямувати 131 млрд грн», – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.

Над покращенням фінансування військових працюють і депутати. Так, на друге читання очікує проєкт закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей. Документ пропонує збільшити посадовий оклад та оклад за військове звання, а також прив’язати їх до прожиткового мінімуму для автоматичного щорічного перерахунку. Крім того, проєкт закону передбачає повернення додаткових відпусток, а також дозвіл замінювати частину щорічної відпустки грошовою компенсацією.

Як саме зміняться зарплати військових наступного року, можна буде сказати тільки після остаточного ухвалення державного бюджету-2021 та профільних законів.

Особливості перемир’я

За шість років війни на Донбасі було оголошено понад 20 різних перемир’їв: «хлібне», «шкільне», «різдвяне» та багато інших. Зазвичай вони тривали не більше кількох годин. Чинне перемир’я сторони називають особливим. Адже воно триває понад три тижні і має досить чіткі обмеження.

Найперше нові домовленості між Україною, Росією та ОБСЄ передбачають повну заборону наступальних і розвідувально-диверсійних дій, використання дронів,  застосування вогню, зокрема і снайперського. Крім того, чи не вперше передбачено дисциплінарні заходи за порушення «тиші». Віце-прем’єр-міністр з питань тимчасово окупованих територій Олексій Резніков пояснює: «У разі порушення режиму сторона, з чийого боку це відбулося, зобов’язується провести відповідне розслідування і притягнення зі свого боку до відповідальності особи, яка порушила цей режим».

Водночас Україна залишає за собою право на вогонь у відповідь у випадках порушення бойовиками перемир’я.

«На сьогодні існує міжнародне право, конвенції, які чітко дають право українській стороні в разі порушення режиму тиші на вогонь у відповідь. Деякі мої колеги посилаються на статтю 51 статуту ООН, яка говорить про право на самооборону. Я б хотів додати також, що існує Гаазька конвенція 1907 року про закони та звичаї ведення війни, яка досить чітко говорить що в разі, якщо одна сторона порушила перемир’я, інша сторона має право на відновлення військових дій. Тому наші військові це знають», – підкреслює Резніков.

У Раді нацбезпеки та оборони України (РНБО) повідомляють, дані щодо дотримання перемир’я в щодня моніторять через програмно-апаратний комплекс СОТА. Свої щоденні звіти публікують спостерігачі ОБСЄ. Крім того, вперше для спостереження за дотриманням режиму припинення вогню залучаються українські військовослужбовці з досвідом участі у миротворчих місіях ООН.

Дотримання режиму тиші

За даними Головного ситуаційного центру при РНБО, режим припинення вогню на Донбасі в цілому витримується. Головне, що з 27 липня немає загиблих і поранених від ворожого вогню.

Попри те, що штаб операції об’єднаних сил (ООС) звітує про поодинокі постріли, вони не вважаються порушенням перемир’я. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, закликає відрізняти поодинокі неприцільні постріли від обстрілів позицій.

«У нас на території, де немає війни в Україні, кожного дня буває стільки обстрілів і вибухів. А тут все-таки лінія зіткнення. І взагалі, такі поодинокі постріли були раніше й при більш серйозних обстрілах. Раніше ми їх не фіксували взагалі. Вони неприцільні, вони не долітають до наших позицій. Але ми чітко визначилися, що не обманюємо нікого. У першу чергу суспільство, щоб усі розуміли, що відбувається. Взагалі їх можна було б не враховувати», – наголошує Хомчак.

Дотримання режиму тиші на Донбасі перевірив і особисто Президент Володимир Зеленський. За два дні робочої поїздки до Донецької та Луганської областей глава держави проїхав понад 100 км лінії розмежування і відвідав низку позицій українських військових на передовій.

«Ми молимося Богові та вдячні нашим військовим. Найголовніше, що ми хочемо, – витримати цей режим тиші. Кожного дня просто не втрачати наших військових. Для нас це дуже важливо. Гарантувати нічого не можу, але скажу вам – ми все робимо, дуже багато всього робимо як в Україні, так і на зустрічах у Мінському форматі та в режимі відеоконференції Тристоронньої контактної групи», – сказав Зеленський.

За словами глави держави, наступний крок до завершення війни – це зустріч лідерів «Нормандського формату» в Берліні, де будуть зафіксовані успіхи перемир’я. Наразі точна дата зустрічі невідома, але, імовірно, вона відбудеться вже восени.

Ситуація на Донбасі все ще дуже крихка. Проте навіть кілька тижнів тиші на фронті – це можливість зберегти життя та наблизити кінець війни.