Коли відбудеться оцінювання

З міркувань безпеки детальний графік проведення цьогорічного НМТ оприлюднювати не будуть — є лише часові межі, у які проходитиме тестування. Так, основна сесія вступних іспитів розпочнеться 20 травня і триватиме до 25 червня. Додаткову сесію заплановано із 17 до 24 липня. Вона буде для тих, хто не зміг взяти участі в основній сесії через хворобу чи інші форс-мажори, підтверджені документально. До них, зокрема, належатиме неможливість потрапити до пункту проведення тестування з окупованої території або перешкода при роботі над тестом (наприклад, оголошення тривалої повітряної тривоги чи відключення електроенергії). Водночас, як наголошують в Українському центрі оцінювання якості освіти, кожен учасник зможе пройти національний мультипредметний тест лише раз, тобто перескласти його під час додаткової сесії буде неможливо. 

Тестування відбуватиметься в спеціальних тимчасових екзаменаційних центрах, створених в Україні, а також за кордоном. 

Як проходитиме тест

На НМТ будуть завдання з трьох обов’язкових навчальних предметів і одного — на вибір. До обов’язкових належать українська мова, математика та історія України. Серед дисциплін на вибір — українська література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька, французька), біологія, фізика, хімія та географія.

На виконання завдань відведено 4 години  —   по годині на кожен предмет. 

Тести з української мови, української літератури, історії України, біології та географії міститимуть по 30 завдань, із хімії — 24, із математики і фізики — 22, а з іноземної мови — 32. 

Оскільки в жодному тесті не буде завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю,  кожен учасник дізнається кількість набраних балів одразу після завершення НМТ.

Бали, отримані під час виконання завдань із кожного предмета, буде переведено до шкали 100–200 балів.  Таблиці переведення Міністерство освіти і науки України обіцяє затвердити вже невдовзі. 

НМТ замість ЗНО

Національний мультипредметний тест (НМТ) змінив зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) у 2022 році через повномасштабну російську агресію в Україні. Адже в умовах великої війни проведення ЗНО, яке передбачало складання кожного предмета в окремий день — стало складним і ризикованим. Багато абітурієнтів змушені долати великі відстані з прифронтових, тимчасово окупованих або небезпечних регіонів. Тому НМТ став гнучкішою формою, яка дозволяє скласти іспит за один день.

Як проходитиме тестування?

Основна сесія триватиме з 14 травня до 25 червня. Для тих, хто не зміг взяти участь в основній сесії з поважних причин, буде додаткова сесія — з 14 до 25 липня. НМТ триватиме 4 години, під час яких вступники складатимуть чотири предмети. Між двома блоками тестування передбачена 20-хвилинна перерва.

Обов’язковими предметами є українська мова, математика та історія України. Четвертий предмет — на вибір: іноземна мова, біологія, хімія, фізика, географія або українська література. Усього учасники мають виконати: 30 завдань з української мови;
22 — з математики; 30 — з історії України; до 32 — з предмета на вибір.
Історія України цьогоріч включає весь шкільний курс, а не окремі його частини, як було минулого року. “Раніше ми обмежували ці теми або сучасною історією, а в останній рік це була історія від Богдана Хмельницького та далі”, — пояснила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко під час брифінгу у Медіацентрі Україна.

Що робитимуть у разі повітряної тривоги?

У разі оголошення повітряної тривоги тестування негайно зупинять, а всі учасники мають перейти до укриття. Якщо тривога триватиме понад 2,5 години, іспит можуть перенести, а учасник матиме право зареєструватися на додаткову сесію. Проте, за словами Вакуленко, багато вступників просять продовжити тестування навіть після тривалих перерв. Інструктори в таких випадках часто залишаються на пунктах по 8 годин або й довше, щоб завершити тестування у той самий день.

За що можуть анулювати результати НМТ?

Порушення правил поведінки під час тестування призведуть до анулювання результатів. Більше того, учасник не матиме права на повторну  спробу цього року. Підставами для анулювання є списування чи підглядання в екран сусіда, розмови під час тестування, невиконання інструкцій персоналу екзаменаційного пункту, наявність мобільного телефону, смартгодинника, флешки або навіть навушників.
“Анулювати результати будуть за наявність у вступника будь-яких засобів технічного зв’язку або їхніх частин. Навіть якщо в нього в кишені флешка, дротові або бездротові навушники. Працівники пункту тестування не можуть визначати, як саме цим користувалися, чи підключали до чогось”, — пояснила Вакуленко в інтерв’ю видання “Українська правда”.

Виявляти потенційні порушення ще до початку іспиту допомагатимуть металошукачі. Зокрема, можуть запеленгувати у кишені гаджет, про який людина просто забула. А вже під час самого тестування працюватиме відеоспостереження. Якщо інструктори або камери зафіксують порушення вже під час тесту — учасника одразу виведуть з аудиторії.

“Завжди є уповноважені фахівці Українського центру, які спостерігають за тим, що відбувається в аудиторії тестування. Це додаткова пара очей, яка допомагає інструктору і старшому інструктору. Якщо десь встановити камери неможливо, то ми застосовуємо інші заходи”, — додала директорка Українського центру оцінювання якості освіти.

Чи повернуться до ЗНО у звичному форматі?

Поки в країні триває повномасштабна війна, повернення до традиційного зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) не планується. За словами Вакуленко, для Українського центру наразі принципово проводити тестування в один день. Адже величезна кількість вступників перебуває за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або в регіонах, де тривають активні бойові дії.

“Ми не можемо створити умови для проходження НМТ в місцях їхнього перебування, відтак вони мають виїхати і пройти оцінювання в інших населених пунктах. Це доволі складно логістично, дорого та пов’язане з безпековими ризиками для учасників в Україні. Якщо ми навіть хотіли б проводити НМТ у два дні, щоб надати кращий інструмент, то про 4-5 днів по три години на предмет зараз навіть не варто говорити”, — наголосила Тетяна Вакуленко.

Національний мультипредметний тест замість ЗНО  

У 2022 році випускники шкіл складуть лише один підсумковий іспит – національний мультипредметний тест (НМТ). Таке рішення було запропоноване Міністерством освіти і науки та ухвалене парламентом.

«Ми фактично дали зелене світло переформатуванню вступу до закладів вищої освіти. Ми розуміємо, що зараз просто неможливо на великій частині територій провести якісно ЗНО», – заявив перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко під час онлайн-брифінгу у Медіацентрі «Україна».

За інформацією Міносвіти, національний мультипредметний тест складатиметься із трьох дисциплін: української мови, математики та історії України. З кожного предмету буде по 20 питань. Загалом іспит триватиме 80 хвилин.

МОН планує провести іспит у формі онлайн-тестування в навчальних закладах. Фізична присутність учасників обов’язкова. Міністр освіти Сергій Шкарлет допускає можливість дистанційної участі, але лише за умови, коли технології дозволять чітко ідентифікувати особу.

28 спроб скласти тест

Як і раніше, для складання іспиту передбачено три екзаменаційні сесії: основну, додаткову (липень) і спеціальну (серпень). Цьогорічна відмінність полягає в тому, що тестування можна буде пройти впродовж двох тижнів, не рахуючи додаткову сесію. Й учасники матимуть 28 спроб, щоб скласти НМТ.

«Ми будем намагатись зробити три сесії для того, щоб охопити максимальну кількість вступників. Всього діти будуть мати можливість зареєтруватися на 28 спроб, тобто двічі на день», – зазначив vіністр освіти Сергій Шкарлет у Медіацентрі «Україна».

Голова Комітету з питань освіти і науки Сергій Бабак пояснив, що велика кількість спроб пов’язана із можливими повітряними тривогами чи обстрілами. Причому «щодня іспити будуть оновлюватися (змінюватися завдання) для того, щоб не було можливості недоброчесно скласти іспит».

Варто зауважити, що учасники матимуть лише одну спробу із зарахуванням результату. Тобто спробувати ще раз заради вищих балів можливості не буде. Щоб підготувати випускників до іспиту, МОН планує провести пробне НМТ в онлайн-форматі у червні.

Безпека під час іспитів

Один із найбільших викликів тестування цього року – безпека його проведення. Центри тестування розташовуватимуть у школах, де є укриття, у безпечних регіонах. На тимчасово окупованих територіях іспити проводитися не будуть. Випускникам доведеться приїхати у пункт тестування на підконтрольну уряду територію.

За інформацією МОН, іспит призупинятимуть на час повітряної тривоги. Усі учасники матимуть можливість перейти у бомбосховище. Після відбою повітряної тривоги тестування продовжиться.

Абітурієнти, які через війну виїхали з України, зможуть взяти участь в НМТ за кордоном. У столицях країн ЄС або їхніх університетах будуть розміщені пункти тестування.

Спрощена процедура вступу

Цього року зарахування до вищих навчальних закладів відбуватиметься за спрощеною процедурою. Для вступу на бакалаврат необхідно буде подати заяву, мотиваційний лист і результати національного мультипредметного тесту. На контракту форму навчання буде достатньо лише заяви і мотиваційного листа. Для вступу на творчі спеціальності потрібно буде подати мотиваційний лист і пройти творчий конкурс.

Рейтинг абітурієнтів з однаковою кількістю балів визначатиме мотиваційний лист. Тому до його написання слід поставитися серйозно. Не братимуться до уваги середній бал атестату, медалі чи призові місця на олімпіадах.

Пільги при вступі матимуть військовослужбовці, добровольці батальйонів територіальної оборони, рятувальники і правоохоронці, які брали участь у війні.

Пріоритетними будуть військові і правоохоронні спеціальності, а також набори до закладів профтехосвіти.

Реєстрація та учасники

ЗНО-2021 складатимуть цьогорічні випускники шкіл, а також учні й студенти професійно-технічних закладів і коледжів, які цього року отримують повну середню освіту. Крім того, тести писатимуть випускники попередніх років, які хочуть вступати до вишів цього року.

Реєстрація учасників триватиме до 5 березня на сайті testportal.gov.ua. Щоб зареєструватись, необхідно обрати категорію особи, а потім створити і заповнити реєстраційну картку. Відтак підготувати комплект документів і подати його відповідальній особі у закладі освіти (до 1 березня включно). Випускники попередніх років повинні надіслати документи до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.

Кожен учасник ЗНО повинен подати оформлену реєстраційну картку з сайту testportal.gov.ua і засвідчену копію паспорта громадянина України. Випускникам минулих років необхідно додати копію документа про повну загальну середню освіту.

Обов’язкові предмети

У 2021 році учасники ЗНО можуть скласти тести з 5 предметів. Основна сесія ЗНО буде безкоштовною і триватиме з 21 травня до 15 червня.

Для державної підсумкової атестації потрібно написати 4 тести. Обов’язковими є два предмети: українська мова та математика. Третій на вибір – або історія України («Період XX – початок XXI століття»), або іноземна мова. Четвертим може бути один із таких навчальних предметів: історія України, біологія, географія, фізика, хімія, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова.

Цьогорічні випускники також можуть обрати додатковий п’ятий предмет із запропонованих для ЗНО. Результати основної сесії учасники дізнаються до 30 червня.

Пробне тестування

На відміну від минулого року, у 2021 році МОН обіцяє, що учні зможуть пройти пробне тестування. Наразі зареєструвалось понад 140 тисяч учасників. Пробне ЗНО платне і коштуватиме від 195 до 255 грн залежно від регіону. Як пояснили в профільному міністерстві, різниця у вартості пов’язана з вартістю друку, доставки, кількістю учасників тощо.

«Кожен зареєстрований учасник зможе скласти тест з одного навчального предмета, а також додатково завантажити тестові зошити з будь-яких навчальних предметів із переліку та пройти тестування вдома, внести 10–14 квітня свої відповіді до спеціального сервісу, щоб 16 квітня отримати результати пробного ЗНО», – зазначив міністр освіти Сергій Шкарлет.

Пробне ЗНО відбудеться 10 квітня.

Додаткова сесія

У 2021 році, як і попередні роки, буде організована додаткова сесія ЗНО. Її проводять для осіб, які з поважних причин не мають можливості взяти участь в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Це – учні, які проживають на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей або на лінії зіткнення, учасники операції об’єднаних сил, а також ті, хто не зміг взяти участь в основній сесії з поважних причин. Наприклад, через хворобу, навчання за кордоном, участь в офіційному міжнародному чи загальноукраїнському заході тощо. Причину пропуску основної сесії ЗНО необхідно підтвердити відповідним документом.

Реєстрація на додаткове ЗНО відбудеться 6-18 травня включно. Додаткову сесію буде проведено з 29 червня до 16 липня. Її результати оприлюднять до 23 липня.

100 тисяч найрозумнішим

Верховна Рада ухвалила постанову, якою запровадила премії для найуспішніших учасників ЗНО. Вона передбачає, що 30 випускників, які наберуть з чотирьох предметів 790 балів і більше (зокрема, 200 балів з одного предмета), отримають премію 100 тисяч гривень.

«Коли ми аналізували результати ЗНО та хто входить до 30 кращих учасників, в основному це діти з регіонів, тому премії будуть додатковою фінансовою підтримкою для талановитих випускників. Але є дві умови: перша – бути випускником закладу середньої освіти поточного року, друга – вони мають підписати договір з закладом вищої освіти України», – зазначив голови профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак.

Варто зауважити, що Український центр оцінювання якості освіти має різні моделі проведення зовнішнього незалежного оцінювання залежно від епідемічної ситуації в Україні. Утім, за будь-яких умов випускники повинні готуватись до підсумкових іспитів.

Дати – залежно від карантину

Наразі у Міністерстві освіти і науки озвучили дві версії, коли може відбутись ЗНО, залежно від тривалості карантину. Зокрема, якщо карантин завершиться на початку червня, то основна сесія ЗНО буде проведена 25 червня – 17 липня. У такому випадку, зазначають у МОН, результати державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання будуть відомі до 31 липня. Реєстрація електронних кабінетів вступників розпочнеться 1 серпня, а прийом документів від вступників триватиме з 13 до 22 серпня.

Якщо карантин буде продовжений до початку серпня, то основна сесія ЗНО відбудеться 17 серпня – 4 вересня. Відповідно, результати тестування будуть оприлюднені до 17 вересня.

При цьому ті, хто не зможе потрапити на основну сесію через хворобу чи інші причини, зможуть пройти тестування на додатковій сесії ЗНО. Вона може відбутись 28 липня – 11 серпня за першого сценарію, та 22 вересня – 6 жовтня за другого.

Пробне ЗНО буде

У відомстві переконують, що карантин не завадить провести пробне ЗНО. Усі, хто зареєструвався, зможуть це зробити після завершення карантину до проведення основного тестування. Пробне ЗНО може відбутись у червні (попередньо 15-17 червня), якщо до того часу завершиться карантин, або ж у першій половині серпня.

При цьому пробне ЗНО буде тривати, як звичайно, протягом двох днів. Першого дня –  тестування з української мови і літератури. Другого – з іншого предмету, включеного до ЗНО.

Місце складання можна змінити

Через карантин МОН дозволило змінити вказаний під час реєстрації пункт складання ЗНО для тих учнів, які проживають в іншій області або за понад 150 км від місця навчання. Це можна зробити з 6 до 18 травня, звернувшись до керівника свого закладу освіти.

«Учні шкіл-інтернатів, закладів професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти, які на час карантину поїхали додому в іншу область або на велику відстань від свого закладу освіти, можуть мати незручності з доїздом до населеного пункту, вказаного ними раніше під час реєстрації. Тому ми даємо їм можливість скласти тестування в найближчому до них пункті проведення ЗНО», – зазначила в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій.

Тести не передруковуватимуть

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) не переглядатиме зміст тестів цьогорічного ЗНО. На думку керівника центру Валерія Бойка, це абсолютно недоцільно.

«По-перше, у змісті тестових зошитів дуже мало завдань, які ґрунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається в 11 класі у квітні–травні. По-друге, підготовка тестового зошита триває три роки – завдання розробляються різними авторами, проходять експертну оцінку, апробацію. Це забезпечує високу якість тестового інструменту, і ми не готові цим нехтувати. По-третє, верстку й макетування сигнальних примірників українськомовних тестових зошитів УЦОЯО завершив це на початку січня, і вже надруковано понад 70 відсотків», – пояснив він.

Крім того, опанувати шкільну програму за квітень-травень дистанційно можуть всі учні 11 класів. Спеціально для тих, хто не має доступу до інтернету, з ініціативи президента Володимира Зеленського було запущено щоденні трансляції онлайн-уроків на українських телеканалах.

Формат – із соціальним дистанціюванням

У 2020 році учасники ЗНО проходитимуть тестування з 3-4 предметів, залежно від їхнього вибору. За даними МОН, наймасовішими будуть тестування з трьох обов’язкових предметів. Українську  мову і літературу складатимуть майже 370 тис. осіб, історію України – майже 264 тис. осіб і математику – понад 186 тис. осіб. Тестування з вибіркових предметів будуть не такими численними.

За правилами, під час ЗНО в аудиторії перебувають максимум 15 учасників та 2 інструктори. Цьогоріч, за словами освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, ця вимога може змінитись до 9-12 осіб в аудиторії. Адже між учасниками повинна бути обов’язкова дистанція 1,5 м. Якщо учасників в аудиторіях буде менше, то знадобиться більше приміщень та інструкторів для проведення тестування.

«У зв’язку із поширенням коронавірусної інфекції усі учасники ЗНО та інструктори будуть забезпечені засобами індивідуального захисту та антисептиком. Приміщення будуть провітрюватись та дезінфікуватись», – наголосив на своїй сторінці у Facebook заступник в.о. міністра освіти Єгор Стадний.

Інформацію щодо змін у проведенні ЗНО-2020 можна знайти на сайті Українського центру оцінювання якості освіти testportal.gov.ua.

Яким буде ЗНО-2018?

За даними Українського центру оцінювання якості освіти, цього року для участі у ЗНО зареєструвалися майже 336 тисяч осіб, що на 95 тисяч більше, ніж торік.  Найбільше учасників буде у Києві, а також Дніпропетровській, Львівській, Харківській та Одеській областях.

Оцінюватимуть знання з 11 шкільних предметів: українська мова та література, математика, історія України, біологія, географія, фізика, хімія та іноземні мови: англійська, німецька, французька та іспанська. Як і раніше, випускники зможуть обрати 4 предмети, 3 із яких знадобляться для вступу у вищий навчальний заклад. Обов’язковим є сертифікат з української мови та літератури, другий предмет є фіксованим для кожної спеціальності, третій залишається на вибір. Директор Центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій вважає, що такий механізм вибору предметів зрівнює умови для вступників і дозволяє зробити складні предмети популярнішими.

«Якщо людина хоче вступити на спеціальність «Фізика», то нехай здає іспит з фізики, математики та української мови. Не повинно бути так, щоб в іншому університеті вимагали замість математики, наприклад, історію України», – погоджується експерт з питань освіти Андрій Черних.

Цього року основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання починається 22 травня – з іспиту з математики – і триватиме до 15 червня. Оголошення результатів повинно відбутись до 21 червня. Той, хто через форс-мажорні обставини не зможе взяти участь в основній сесії, може бути допущений до додаткової, яка відбуватиметься у липні.

«Якщо у день тестування учасник не може прибути до пункту тестування з поважної причини, то він упродовж п’яти днів може подати заяву на участь у додатковій сесії, а також оригінал документа, який підтверджує поважну причину відсутності. Це оригінал медичної довідки або документ, що засвідчує смерть близької людини», – пояснює директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк.

Участь у додатковій сесії ЗНО також можуть взяти учасники АТО та школярі, які проживають на тимчасово окупованій території Донецької і Луганської областей, а також Криму. Щодо абітурієнтів із непідконтрольних районів, то вони матимуть додаткові можливості. Так, у червні минулого року Президент України Петро Порошенко підписав закон, який дозволяє їм вступати до деяких вишів без ЗНО. Згідно із документом, для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій передбачена квота в тисячу місць в університетах Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей. Вступ до вибраних вишів відбувається за результатами іспитів без зовнішнього незалежного оцінювання.

Останні приготування

Абітурієнти часто цікавляться, який пороговий бал для успішного складання кожного предмету. Однозначної відповіді на це запитання немає, оскільки прохідний бал визначає експертна комісія вже після того, як отримує всі результати учасників. Враховують складність завдань, рівень показаних учасниками результатів та інші чинники.

Цього року абітурієнти зможуть вступати до вишів на основі результатів ЗНО 2016 і 2017 років. Це стосується всіх предметів, окрім іноземних мов. Важливо, що цього року до тестів з іноземної мови буде включена ще одна частина – аудіювання. Учні повинні прослухати звуковий фрагмент і виконати завдання. Час для виконання тесту збільшиться з 120 до 150 хвилин.

На ЗНО вже не буде російської мови. У міністерстві освіти це пояснюють відсутністю попиту на предмет. Крім того, серед новацій – тести з математики, історії та української мови шрифтом Брайля.

Щодо самого екзамену, експерти радять не нервувати і чітко дотримуватись правил. У день іспиту абітурієнту потрібно мати з собою сертифікат ЗНО,  який надсилають разом із листом про реєстрацію і в який потім проставлятимуться відмітки про участь у тестуваннях, оригінал документа, за яким проводилась реєстрація (паспорт або свідоцтво про народження), та запрошення-перепустку. Прийти на тестування потрібно не пізніше, ніж о 10:45, інакше вас не впустять до аудиторії.

Завідувач центру ЗНО та моніторингових досліджень Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Алла Корнейко зауважує, що на іспит можна заходити тільки з ручкою, будь-які інші речі доведеться залишити на спеціальному столі. У разі виявлення шпаргалок або телефонів учасник припиняє участь у ЗНО, а його робота анулюється. Якщо це українська мова та література, то людина втрачає можливість цього року вступити у вищий навчальний заклад, оскільки результати цього предмету є обов’язковими.

ЗНО для магістрів

Цікаво, що цього року не тільки вчорашні школярі будуть здавати ЗНО. Іспити складатимуть випускники технікумів і училищ, які прийшли на навчання до професійно-технічних закладів після 9 класу. Для них ЗНО замінить державну підсумкову атестацію.

Крім того, оцінювання стало обов’язковим для бакалаврів, які вступатимуть у магістратуру на гуманітарні спеціальності, соціальні й поведінкові науки. Іспит з іноземної мови абітурієнти здаватимуть у форматі ЗНО.

Незалежне оцінювання доведеться проходити всім, хто вступатиме на історію й археологію, філософію, культурологію, економіку, політологію, психологію, соціологію, журналістику, туризм, міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, а також міжнародні економічні відносини.

Вступникам до магістратури на спеціальності «Право» та «Міжнародне право», окрім іноземної мови, доведеться ще складати зовнішнє оцінювання з права.

Для абітурієнтів, які вступатимуть на гуманітарні спеціальності, ЗНО відрізнятиметься у строках. Іспит з іноземної мови відбудеться 11 липня, а з права – 13 липня.

Рецепт успішного складання ЗНО дуже простий. Головне – не нервувати, зосередитись і крок за кроком робити завдання. Тож у тих, хто готувався, все обов’язково вийде.