Небезпечні рекорди

В Організації Об’єднаних Націй застерегли щодо наближення рекордного за показниками температури Ель-Ніньйо — природного потепління води в Тихому океані. Через нього наступний рік може стати найбільш спекотним за всю історію спостережень. 

Останні дані Всесвітньої метеорологічної організації ООН свідчать, що температура в центрі Ель-Ніньйо вже на 2,6°C вища за середнє значення за останні 30 років. Найближчими місяцями явище призведе до “значних наслідків”, зокрема повеней, посухи та екстремальної спеки. 

За словами кліматичного аналітика Зіка Гаусфазера, аналіз річних кілець дерев, коралів та історичних документів доводить, що за останнє тисячоліття жодне подібне явище не досягало настільки критичних показників.

Науковці також виявили, що глобальне потепління може посилювати теперішній цикл Ель-Ніньйо, який, у свою чергу, підживлює наслідки кліматичної кризи. “Світ опинився в небезпечній зоні екстремальних погодних умов. Зараз гонка йде між зростанням ризиків і нашим зобов’язанням вживати заходів щодо зміни клімату та захищати людей. Ми повинні виграти цей забіг”, — заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

Що таке Ель-Ніньйо?

Ель-Ніньйо — це масштабне природне явище, яке тимчасово змінює погоду по всій Землі. У звичайних умовах вітри над Тихим океаном женуть теплу воду від Америки до Азії. Проте під час Ель-Ніньйо ці вітри слабшають. У результаті величезні маси теплої води повертаються назад до західного узбережжя Північної та Південної Америк. Це порушує звичний баланс і запускає ланцюгову реакцію: в одних регіонах планети починаються екстремальні шторми, а в інших — рекордна спека та посухи. Такий “гарячий” період може тривати до 18 місяців. 

Хоча науковці поки не мають прямих доказів, що глобальне потепління посилює саме Ель-Ніньйо, зворотний зв’язок є очевидним. Океани роками накопичують тепло від спалювання вугілля, нафти та газу. А під час Ель-Ніньйо океан наче “видихає” це накопичене тепло назад в атмосферу. Навіть коли активна фаза явища завершується, це тепло нікуди не зникає — воно залишається в повітрі, роблячи кожне наступне літо на планеті ще спекотнішим.

Вплив війни

Не лише кліматичні явища, а й повномасштабне вторгнення росії сильно впливає на клімат. Адже бойові дії спричиняють викиди парникових газів, масштабні пожежі та руйнування інфраструктури. За даними, які наводить Центр екологічних ініціатив “Екодія”, за чотири роки великої війни в атмосферу потрапили понад 311 млн тонн CO₂ еквіваленту додаткових викидів. Кліматична шкода оцінюється майже у 57 млрд доларів США. 

Україна швидко “нагрівається”

За останні тридцять років середня температура в Україні зросла на 1,2°C, свідчать дані Українського гідрометцентру. Це значно швидше за середні європейські темпи. Зокрема, в окремих регіонах України потепління сягнуло 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах цей показник — 0,47–0,59°С за десятиліття. Загалом у Європі — 0,47°С за аналогічний період, а в Північній півкулі — 0,34°С за кожні десять років. 

Таке “нагрівання” загрожує півдню України втратою овочево-зернового лідерства, а центру — кліматичною турбулентністю. Виробники будуть вимушені переносити основні потужності на захід. де вологість вища, а температури нижчі. Релокацію пришвидшують і бойові дії, які точаться на українському півдні.

Крім того, підвищення температур та брак опадів є однією з причин пересихання річок по всій країні. Цього літа рівень води в українських водоймах подекуди досяг історичних мінімумів, змушуючи Український гідрометцентр оголосити найвищий (третій) рівень небезпеки для басейну Дністра, а також суббасейнів Сяну і Західного Бугу.

Наразі Україна не веде окремої статистики людських втрат, спричинених аномально високими температурами. Водночас масштаб наслідків уже можна оцінити на прикладі Європи: цьогорічна спека, за оцінками дослідників, спричинила щонайменше 35 тисяч смертей. А Всесвітня продовольча програма попереджає, що через Ель-Ніньйо близько 50 мільйонів людей у всьому світі можуть зіткнутися з гострою нестачею продовольства.

Проблема по всій країні

Попередження Укргідрометцентру стосується басейну Дністра у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій областях, а також суббасейнів Сяну на Львівщині та Західного Бугу  на Львівщині й Волині. Упродовж 26–31 серпня рівні води у цих річках продовжують знижуватися до найнижчих позначок за весь період спостережень.

Про стійке маловоддя на більшості річок країни Укргідрометцентр повідомляв ще на початку серпня. Найскладнішою була ситуація у Карпатському регіоні, на притоках Середнього Дніпра, Прип’яті та Південному Бузі. На окремих постах Дністра, Орави, Вічі, Тур’ї, Західного Бугу, Стиру та Південного Бугу рівні опустилися нижче мінімальних значень за весь період спостережень.

На деяких малих річках ситуація ще складніша. Зокрема, на Київщині біля Здорівки повністю пересохло русло Стугни, а на Черкащині біля села Балаклея висохла Сріблянка. На багатьох рівнинних річках спостерігається стояча вода. На Київщині це, зокрема, Гуйва, Ірпінь, Недра, Росава, Супій та Вільшанка.

Спека та відсутність дощів

Укргідрометцентр зазначає, що в басейні Дністра в липні опадів випало лише 46–75% від норми, а в гірській частині — 42–57%. Через виснаження ґрунтового покриву вологість метрового шару ґрунту за місяць зменшилася в середньому на 17–22%. Це скоротило надходження води до річок.

Від посухи цьогоріч потерпає не лише Україна. За даними Європейської комісії,  брак дощів і високі температури у липні-серпні призвели до рекордно низьких рівнів одразу чотирьох великих річок Європи — Луари, По, Рейну та Дунаю. Знову оголилися так звані “голодні камені”, на яких у минулі століття позначали надзвичайно низькі рівні води. 

Життя без води

Тривале маловоддя впливає на енергетичну систему: зменшується виробництво електроенергії на гідроелектростанціях, ускладнюється охолодження атомних електростанцій. Також обміління робить неможливим використання рік для вантажних перевезень. А ще — підвищує концентрацію хімічних забруднювачів та провокує “цвітіння” води, що суттєво ускладнює її очищення для використання.

За даними Об’єднаного дослідницького центру Єврокомісії, через тривалу спеку та брак вологи прогноз урожайності в ЄС для всіх літніх культур опустився нижче середнього за п’ять років. В Україні засуха також створила ризики для аграріїв. Так на Одещині через обміління Дунаю довелося використовувати насосну станцію для наповнення Катлабухського водосховища, оскільки низький рівень створив загрозу для потреб агросектору.

Невтішні прогнози

За рівнем забезпеченості водними ресурсами серед 20 європейських країн Україна посідає 17-те місце. Значна частина наших територій класифікується як малозабезпечена або критично малозабезпечена. На одного жителя України припадає лише близько 1 тис. м³ місцевого стоку на рік. Для порівняння, цей показник становить 94,3 тис. м³ у Канаді, 7,4 тис. м³ у США та 1,9 тис. м³ у Німеччині.

Ситуацію значно погіршує війна. Руйнація гідротехнічних споруд внаслідок російських атак призвела до зменшення запасів води більш ніж на 18000 млн м³. 

“Упродовж XXI століття в Україні очікується значне скорочення водного стоку — на 25–50% у більшості регіонів країни. Найбільш відчутне зменшення водних ресурсів прогнозується для рівнинних територій, зокрема на південному сході, де обсяги водного стоку можуть скоротитися до 70%. Винятком залишаються лише річкові басейни Українських Карпат і Закарпаття, де ситуація буде більш стабільною”, — зауважує керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.

Маловоддя — нова норма?

Маловоддя може стати українською реальністю. Про таке у своєму блозі на “LB.ua” написала заступниця Міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко. За її словами, в нашій країні воно вже змінило статус з “сезонного явища” на “виклик для національної безпеки”. “Ми дедалі частіше говоримо вже не про літню межень — природну фазу життя річки, коли вона переходить у спокійніший режим, — а про маловоддя. Це вже екстремальне гідрологічне явище, коли природних водних ресурсів стає недостатньо для задоволення потреб людей, економіки та довкілля. І головне — це більше не виняток. Це тенденція. Саме тому Міністерством підготовлено новий законопроект про водне врядування. І це не зміна термінології, а нова модель управління водними ресурсами”, — заявила чиновниця. 

Вона додала, що вода більше не розглядається лише як ресурс для використання — вона стає стратегічним елементом державної політики.

Екстремальна погода

Протягом останніх днів країни Європи опинилися під впливом спекотного повітря з Африки. Якщо спершу від аномально високих температур потерпали жителі західної частини континенту, нині спека завітала до Північної та Східної Європи, зокрема й до України.

Наслідки екстремальних погодних умов виявилися руйнівними. Насамперед, від них потерпали люди літнього віку, а також ті, хто має хронічні проблеми зі здоровʼям. Лише у Франції, де стовпчики термометрів сягнули +40°C, від наслідків спеки померли більше тисячі людей. Ці дані включають як випадки загострення хвороб, так і смерті від перегріву (країну сколихнули новини про загибель дітей у зачинених авто) та нещасні випадки на водоймах. 

Спека завдала шкоди не лише людям, а й техніці. Зокрема, через перегрів води у річці Гаронна у Франції зупиняли роботу атомної електростанції. Призвели високі температури і до проблем з транспортом: збої виникали у роботі автобусів та поїздів.

Загалом, наслідки екстремальних температур відчули майже 150 мільйонів європейців. За повідомленнями кліматичної служби Copernicus, температура в Європі зростає вдвічі швидше, ніж у середньому у світі. Причиною цьому стало глобальне потепління, до якого призвели викиди парникових газів від спалювання вугілля, нафти та природного газу.

Прогнози для України

Дісталася хвиля спеки і нашої держави, найвищі температури на початку тижня фіксують на заході країни. За словами синоптикині Наталії Діденко, у понеділок протягом дня повітря у регіоні прогріється до 38 градусів. “На півночі, у центрі та на півдні +29+33, подекуди до +35 градусів. У східних областях передбачається стриманіша термічна палітра, +27+29 градусів”, — зазначила вона. Значних опадів на початку тижня не передбачається, локальні зливи можливі на Закарпатті, Волині та Сумщині.

Водночас вже з середини тижня синоптики обіцяють різку зміну погоди. Так, 2-3 липня до нашої держави завітає атмосферний фронт з грозами. В Українському гідрометцентрі обіцяють суттєве похолодання — температура одразу впаде на 10 градусів. Вже цієї пʼятниці стовпчики термометрів вдень не піднімуться вище +18°C, а нічна температура триматиметься на рівні +16°C. Пік похолодання, за прогнозами, припаде на кінець тижня. 

Як вберегтися

Міністерство охорони здоровʼя під час високих температур радить не виходити на вулицю у години найвищої сонячної активності; пити багато води (решта напоїв втамовують спрагу значно гірше); охолоджувати себе за допомогою кондиціонера чи душа. Особливу увагу в цей час слід приділити людям із зони ризику: дітям, літнім, тим, хто має хронічні захворювання. Водночас, зооволонтери нагадують не забувати про улюбленців та дбати про те, аби мали доступ до питної води. Практика виставляти на вулиці миски з питною водою може також вберегти від спеки багатьох вуличних тварин.

Різкі коливання погоди можуть провокувати загострення хронічних захворювань. Тож людям, які потерпають від них, цього тижня слід бути обережнішими, не перебувати довго просто неба, мати з собою запас потрібних ліків та контакт медичної служби, аби вчасно звернутися по допомогу.