Що гарантує закон

25 березня Верховна Рада ухвалила закон, за яким мешканці пошкодженого житла не платитимуть за комунальні послуги на час відновлення. За його ухвалення проголосували 308 депутатів. Документ визначає, як нараховуватимуть комуналку, якщо житло пошкоджене або знищене через бойові дії, теракти чи диверсії, спричинені збройною агресією Росії проти України.

Зокрема, закон скасовує плату за управління багатоквартирним будинком, якщо він пошкоджений і не придатний для проживання. Також власники такого житла не платитимуть за окремі комунальні послуги, поки там неможливо жити. Окремо прописано, як фіксуватимуть збитки та як взаємодіятимуть органи влади, управителі і постачальники послуг, щоб вчасно зупинити нарахування платежів.

Як йдеться на сайті Верховної Ради, положення діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та один рік після його припинення або скасування.

Закон має усунути випадки необґрунтованого нарахування комунальних платежів за зруйновані помешкання та впорядкувати механізм фіксації збитків. Це повинно стати важливим елементом для подальших програм відновлення та компенсації.

Вартість комунальних послуг зростає

Попри мораторій на деякі тарифи, загальний рівень вартості комуналки за рік — від лютого 2025-го до лютого 2026-го — зріс на 2,3%. Найвідчутніше для гаманців українців здорожчало управління багатоквартирними будинками. Тарифи на цю послугу зросли на 13,8%. 

Також зафіксовано зростання вартості інших комунальних сервісів. Зокрема, вивезення побутових відходів подорожчало на 3,8% за рік, а утримання і ремонт житла — на 3,5%.

Найбільше боргів — за опалення та гарячу воду

Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати і вже сягнула 113,4 млрд грн. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Лише за четвертий квартал 2025 року борги збільшилися на 12,5%. За цей період українцям нарахували 77,1 млрд грн за комуналку, але сплатили лише 64,1 млрд грн — тобто 83,1% від необхідної суми.

Найкраща ситуація з оплатою — за водопостачання та водовідведення: рівень розрахунків навіть перевищив нарахування (105,1%) завдяки погашенню старих боргів. Натомість найбільші проблеми — з оплатою тепла та гарячої води, де рівень платежів впав до 59,3%.

Так, за опалення та гарячу воду українці не доплатили 38 млрд грн, причому лише за квартал ця сума зросла на 14,7%. Значні борги також за газопостачання та його розподіл — 35,4 млрд грн, і саме тут зафіксовано найбільший приріст (+26,8%). За електроенергію українці не доплатили 17 млрд грн (+2,7%). За водопостачання — 10,1 млрд грн (–2,8%). Ще близько 12,7 млрд грн становить заборгованість за управління будинками та вивезення сміття.

Лідерами серед боржників стали мешканці Дніпропетровської області, де сума недоплати сягнула 18,3 млрд грн. 4,1 млрд грн боргів накопичили мешканці Донецької області, 3,4 млрд грн — жителі Полтавщини, 2,9 млрд грн — Києва та ще 2,1 млрд грн — Київщини. 1,6 млрд грн заборгували жителі Харківщини.

Економічні показники

Вже з 1 січня наступного року на майже 10% зросте прожитковий мінімум. Для працездатних осіб він становитиме 3328 гривень, а для непрацездатних — 2595 гривень. Відтак, зміниться і низка виплат, орієнтованих на цей показник. Зокрема, мінімальна пенсія в Україні зросте до 2564 гривень. А от мінімальна зарплата збільшиться з 8000 гривень до 8647 гривень. Через це зростуть, наприклад, виплати одиноким матерям і допомога на дітей під опікою та піклуванням, оскільки їхній розрахунок привʼязаний до прожиткового мінімуму.

Зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні вплине і на розмір податків, насамперед, для фізичних осіб-підприємців. Зокрема, збільшаться розміри єдиного соціального внеску, єдиних податків для ФОПів 1 та 2 групи і військового збору. 

Чи зростуть тарифи

У новому році передбачено збільшення тарифів на електроенергію. Щоправда, стосуватиметься воно не громадян, а бізнесу. Піднімати ціни планують у два етапи: у січні та у квітні. Попри те, що напряму збільшення тарифів на електрику українських споживачів не стосуватиметься, воно все ж може призвести до зростання цін на вітчизняні товари.

Зміниться і вартість розподілу газу — як для населення, так і для бізнесу. Слід нагадати, що мораторій на підвищення тарифів для українців на газ, тепло та гарячу воду продовжує діяти на період воєнного стану та півроку після його завершення.

Соціальні виплати

З 1 січня 2026 року зросте допомога при народженні дітей. Разова виплата становитиме 50 000 гривень на кожну дитину. Якщо народжені двоє і більше дітей, допомога надаватиметься на кожну дитину окремо. Передбачив уряд також допомогу жінкам у зв’язку з вагітністю і пологами (у разі відсутності страхового стажу) — 7 000 гривень на місяць.

Розкрили в уряді і подробиці програми “єЯсла”. Чиновники зауважують, що виплати за нею отримуватимуть батьки дітей віком від 1 до 3 років, які виходять на роботу на повний день. Розмір виплати становитиме 8 тисяч гривень, а для дітей з інвалідністю — 12 тисяч гривень. Рівень доходу батьків на можливість отримати підтримку не впливатиме. Витратити кошти можна буде на приватний дитячий садочок, послуги няні чи розвивальні гуртки. Обовʼязковою умовою буде лише, щоби ці послуги відповідали встановленому Кабміном переліку. Наразі урядовці допрацьовують механізми подачі заяв на цей вид допомоги. Виплати припинятимуть, щойно дитина досягне граничного віку для програми. 

Турбота про здоровʼя

Для українців, старших за 40 років, запрацює програма профілактичних медичних оглядів. Держава виділятиме 2 тисячі гривень на одну людину на рік. За ці кошти можна буде пройти обстеження в державних, комунальних і приватних установах, що відповідають вимогам МОЗ. 

Програма передбачає обстеження на серцево-судинні захворювання, діабет і психічні розлади. За потреби, пацієнт отримає електронний рецепт на безкоштовні ліки, а також консультації лікарів, лабораторні та інструментальні дослідження. Урядовці сподіваються, що це допоможе виявляти в українців хвороби на ранній стадії.

Зараховувати допомогу планують на “Дія.Картку”. За місяць після дня народження українцям надходитимуть запрошення на обстеження. Той, хто не користуються застосунком “Дія”, зможе отримати кошти через банки та ЦНАПи.

Перелік закладів, де можна пройти обстеження, Міністерство охорони здоровʼя оприлюднить незабаром. 

Зміни для бізнесу

Деякі зміни з 1 січня стосуватимуться бізнесу. Так, підприємцям, які належать до ФОПів 1-ї групи, а також торговцям, які займаються виїзною торгівлею або реалізують власноруч вирощену продукцію, доведеться забезпечити можливість безготівкової оплати для своїх клієнтів. Йдеться про застосування терміналів для банківських карток, платіжних застосунків або інших електронних інструментів. У разі порушень, державою передбачено штрафи.

У новому році почнуть діяти і змінені правила працевлаштування людей з інвалідністю. Так, роботодавці мають уникати дискримінації українців за цією ознакою. Зокрема, облаштовувати робочі місця, враховуючи “розумне пристосування” для людей з інвалідністю, сприяти з гнучким графіком, зміною тривалості робочого дня чи додатковими перервами, наданням асистента. Оплачувати такі витрати можуть державні установи, що реалізують заходи соціального захисту, за зверненням роботодавця.

Низькі тарифи — невигідні державі?

Зростання тарифів на ЖКГ та цін на електроенергію є неминучим кроком для стабілізації економіки. Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”. За його словами, різкі цінові стрибки, зокрема комунальних тарифів, створюють додаткові ризики для економіки. “Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами”, — пояснив він.

На думку представника Нацбанку, субсидіювання цін на комунальні послуги є дорогим для держави. “Тому рано чи пізно це все одно треба буде вирівнювати”, — певен Ніколайчук. Натомість, на його думку, більш передбачувана тарифна політика допоможе державі краще планувати витрати. До слова, НБУ у своїх інфляційних звітах постійно рекомендує не відкладати занадто далеко повернення ринкових цін для населення на житлово-комунальні послуги. 

Ціна на електрику може зрости

Тим часом в уряді прогнозують подальше підвищення вартості електроенергії для населення. Відповідно до прогнозу Міністерства економіки на 2026-2028 роки ціни на електроенергію для побутових споживачів (з грудня по грудень відповідних років) щорічно зростатимуть на 15% (плюс-мінус 5%). Як повідомило видання “Економічна правда”, про таке йшлося в листі Мінекономіки №3011-02/30287-03 з уточненими сценарними умовами функціонування економіки на 2026-2028 роки.

У липні цього року в листі про наміри до керівництва МВФ  українська влада вже заявляла про плани додатково підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги. Однак з уточненням, що це відбудеться лише після закінчення війни. “Потенційні заходи реформ, щойно дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів після війни”, —  йдеться в документі.

Від березня 2022 року в Україні діє мораторій на зміну тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас мораторій не поширюється на вартість електроенергії. Вже під час повномасштабного вторгнення тариф на світло для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год. Така ціна мала діяти до 30 квітня 2025 року, проте зміни у вартості електроенергії для населення відтермінували до осені. “Уряд продовжує дію ПСО (положення про покладання спеціальних обов’язків) на електроенергію до кінця жовтня 2025 року. Це означає, що громадяни й надалі будуть оплачувати електрику за незмінним тарифом — 4,32 грн за кВт⋅год”, — заявив у квітні цього року тодішній Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. 

Чи виправдане підвищення?

Експерти також не відкидають варіанти, що протягом 2025 року тарифи на світло можуть зрости. “Реальна собівартість електроенергії становить близько 6,5-7 грн, і саме до цієї позначки країна поступово наближатиметься. За нинішньої ціни в 4,32 грн щорічне зростання на 20% призведе до того, що за кілька років тариф дійде щонайменше до 7 грн”, — пояснює Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко. 

На його думку, підвищення, ймовірно, торкнеться не лише електроенергії, а й газу, опалення та води. “Головна проблема полягає у вкрай низькій платоспроможності населення. Навіть за відносно “помірного” зростання тарифів у людей просто не буде можливості оплачувати рахунки”, — певен Попенко. 

Крім того, за словами експерта, економічної необхідності підвищувати тарифи на газ і електроенергію немає. Адже поточний тариф повністю покриває витрати Енергоатому та обленерго.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко також поділяє думку, що зміна тарифів нині є недоцільною. “Регуляторно і політично ситуація жахлива. Стомільярдні борги на ринку, невиплати, проблеми з фінансами додаються до збитків, яких завдають росіяни. Але вирішення цієї ситуації вимагає великої системної реформи ринку електроенергії, а не підвищення тарифів для населення. … Не розумію сенсу піднімати питання саме про зростання тарифів”, — сказав Харченко.

Борг українців за оплату ЖКГ, про який згадує Харченко, за даними Держстату уже сягнув 106,6 млрд грн. Найбільше заборгували за тепло та гарячу воду  — 35,2 млрд грн, за газ українці не доплатили 32,3 млрд грн, за електроенергію — 17,1 млрд грн, за холодну воду — 10,2 млрд грн; за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд грн, за вивіз сміття — 3,1 млрд грн.

Найбільше завинили за тепло та гарячу воду

За даними Держстату, у другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Але сплатили вони на 13 млрд менше: лише 51,5 млрд гривень. Повна ж заборгованість українців за комірне станом на другий квартал цього року становить:

• за постачання теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд грн; 
• за газ — 32,3 млрд грн; 
• за електроенергію — 17,1 млрд грн; 
• за холодну воду — 10,2 млрд грн; 
• за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд грн; 
• за вивіз сміття — 3,1 млрд грн.

Разом це майже 107 млрд гривень. До цієї суми не входять борги, які накопичилися на тимчасово окупованих територіях. Нагадаємо, у кінці 2021 року заборгованість за ЖКГ становила понад 81 млрд гривень.

Чому борги зростають?

Ще на початку повномасштабного вторгнення Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко пояснював, що до зростання боргів за житлово-комунальні послуги призводять кілька факторів. Серед них — погіршення матеріального становища українців. 

“Падіння економіки України — це і втрата робочих місць, офіційно повністю зруйновано близько 6 млн робочих місць, 13 млн біженців та переселенців як всередині, так і поза Україною. Більшість із них потрапляють в зону ризику неплатників і боржників за житлово-комунальні послуги”, — розповів Попенко.

Захист від відключень більше не діє

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні запровадили мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас він не стосується електроенергії та холодної води.

Також з березня 2022 року діяв мораторій на відключення житлово-комунальних послуг та нарахування пені за борги. Його скасували наприкінці 2023 року. Нині відключенню комунальних послуг підлягають домівки українців, які мають суттєву заборгованість. Аби цього уникнути, споживач може домовитись з постачальником про реструктуризацію боргу. Якщо людина відмовляється сплачувати борг та не погоджується на реструктуризацію, постачальник може стягнути борг через суд, але за умови, що сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат, тобто 142 тис. грн.

Мораторій на відключення від послуг, нарахування пені та стягнення заборгованості продовжує діяти тільки на територіях, де тривають бойові дії та на тимчасово окупованих територіях. Крім того, на окупованих територіях забороняється нарахування плати за житлово-комунальні послуги. 

Субсидії для 3 мільйонів господарств

Щоб зменшити навантаження на сімейні бюджети, держава продовжує фінансувати програму субсидій та пільг. Субсидії в зимовий період отримують приблизно 3 мільйони домогосподарств, а пільги — близько 400 тисяч сімей. На субсидії та пільги з бюджету витрачають приблизно 45 мільярдів гривень. З цієї суми понад 30 мільярдів гривень йде на субсидії, а решта — на пільги.

У яких містах зміняться тарифи

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), оприлюднила проєкти постанов про запровадження нових розцінок на централізоване водопостачання та водовідведення для низки комунальних підприємств. Йдеться про водоканали у Києві, Дніпрі, Черкасах, Нікополі, Хмельницькому, Вінниці, Рівному, Броварах, Ужгороді, Львові, Тернополі, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівцях та Дрогобичі. Мешканці цих міст можуть уже з квітня цього року побачити зростання цін на воду у своїх платіжках. 

У містах, про які в проєктах не згадують, ціни на воду також можуть зрости. Річ у тім, що не всі водоканали підпорядковані НКРЄКП — у невеликих населених пунктах тарифи встановлює місцева влада. І деяким споживачам їх уже підвищила. Наприклад, у Нововолинську з 1 січня цього року тариф на централізоване водопостачання підняли на 77,4% — до 33,97 грн, а на централізоване водовідведення — на 39,3%, до 28,99 грн. Зросли тарифи і у Фастові та Борисполі.

На скільки зросте вартість води

Оскільки тарифи на водопостачання та водовідення, різняться від міста до міста, зростання тарифів також планується неоднорідним. За словами Олега Попенка, голови спілки споживачів комунальних послуг України, залежно від населеного пункту може становити 20, 30% або й 60%.

За оцінками ресурсу “Українська енергетика”, якщо оприлюднені проєкти схвалять, плата для львів’ян з теперішніх 25,88 грн у квітні може збільшитись до 27,2, а в липні до 30,29 грн за куб. Кияни платитимуть 46,8 грн за за кубічний метр води. Це на 16 грн більше, ніж зараз. Мешканцям Вінниці, які сьогодні платять 25,62 грн за куб, з квітня, ймовірно, доведеться платити 35 грн, а з липня — 52 грн. 

Чому підвищення цін не уникнути

Одна з головних причин зростання вартості водопостачання — збільшення цін на електроенергію. В українських водоканалів величезні борги за електрику, які нічим покривати. Крім того, за останні роки значно виросли ціни на хімічні реагенти, які необхідні для очищення води. Ще один фактор — масове звільнення кваліфікованих працівників, адже водоканали просто не можуть запропонувати їм конкурентну винагороду. 

“Заробітна плата у водоканалах у середньому по країні — десь 12 тис грн. У тому числі й на прифронтових територіях. Хто захоче за таку зарплату працювати? У Краматорську чи в Херсоні. Від нас вимагають якості води, відповідно до міжнародних стандартів. Запровадили постанову, яка накладає штрафні санкції, якщо водоканали не виконують обов’язків: або відхилення в якості води, або недостатній тиск”, — розповідає директор Асоціації водоканалів України Олександр Шкінь.

Чи врятує зміна тарифів українські водоканали

Експерти переконані — лише зростанням тарифів ситуацію не виправити.Так, на думку голови спілки споживачі компослуг Попенка, більшість тих коштів, які водоканали отримають за новими платіжками, підуть на сплату заборгованості за електроенергію. Тобто підприємства не зможуть провести ні модернізації, ні капітальних ремонтів, ні тим паче, утримати від звільнення цінних фахівців. 

Більше того, внаслідок підвищення тарифів у країні зросте й без того велика заборгованість за житлово-комунальні послуги. “Борги населення за 2021 рік зросли на 19 млрд грн. І це відбулося, власне, на тлі зростання тарифів. Те саме буде й цього року. На кінець 2021 року борги населення за ЖКП становили понад 81 млрд грн. З них майже 6,4 млрд грн — за централізоване водопостачання та водовідведення. На тлі війни та реального зменшення платоспроможності українців борги за воду становлять приблизно 15-20 млрд грн”, — розповідає Олег Попенко. За його інформацією, частина цих боргів належать українцям, які знаходяться в окупації. 

Тож бачить із ситуації інший вихід — комплексну державну підтримку. “Водоканалам потрібна державна програма залучення коштів із центрального та місцевих бюджетів, від фінансових організацій і лише трохи за рахунок підняття тарифів. Власне, така комплексна підтримка сектору водопостачання може дати позитивний результат”, — певен Попенко.

Остаточно рішення щодо підвищення тарифів наразі немає. І попри критичну ситуацію із водоканалами, його можуть знову відтермінувати. Так уже було минулого року: тоді підвищення тарифів на воду НКРЄКП планував на 1 липня. Ціни мали зрости приблизно на третину для 33 водоканалів. Ухвала НКРЕКП пройшла всі необхідні етапи, але в процес втрутився президент. І тарифи підвищувати не стали. 

Кому можуть перерахувати комунальні платежі?

За новим Порядком можна перерахувати послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, а також управління побутовими відходами. “Це чіткий алгоритм, який ґрунтується на принципі “плати за те, що отримав”. Для нас важливо, щоб надані комунальні послуги були якісними та відповідали заявленим стандартам. Люди мають бачити, що вони платять за реально надані послуги”, — прокоментував ухвалення Порядку відшкодування компослуг прем’єр-міністр Денис Шмигаль. 

Перерахунок вартості комірного здійснюють, якщо є відхилення параметрів послуг від установлених законодавством та відповідними договорами. Серед іншого, йдеться про зниження температури гарячої води у батареях, перерви у наданні послуг, зокрема, через затягування аварійних робіт. По компенсацію можна звертатися, якщо виявили невідповідність якості води у крані державним санітарним нормам. А також, якщо управляюча компанія порушує графік вивезення сміття. 

Як відбуватиметься перерахунок

За даними профільного Міністерства, виконавець послуг зобов’язаний протягом одного місяця, що настає за розрахунковим періодом, самостійно перерахувати платежі за ненадані послуги, а також сплатити споживачеві штраф, розмір якого визначає законодавство або договір.

Якщо виконавець отримує від споживача акт-претензію та вирішує задовольнити його вимоги, перерахунок також має відбутися впродовж місяця з дати ухвалення рішення. Перерахунок за актом-претензією, що надійшла від споживача багатоквартирного будинку, роблять для усіх мешканців цього будинку, які отримали послугу неналежної якості.

На перерахунок не впливає, чи має споживач борг за послуги, чи ні. Сума перерахунку та штрафу за порушення умов договору зараховується в погашення заборгованості за послуги, а якщо боргу немає — в оплату майбутніх платежів.

У Міністерстві зазначають, що все це не стосується тимчасово окупованих Росією територій, або територій, на яких ведуться бойові дії. 

Тарифи поки що не зростуть

Тим часом, в Уряді запевнили, що до кінця цьогорічного опалювального сезону комунальні тарифи для населення на електрику, газ та тепло не зростатимуть. Нагадаємо, наприкінці грудня Кабінет міністрів скасував мораторій на відключення комунальних послуг боржникам, а також знову дозволив нараховувати штрафи і заборгованості. Адже борги українців сягнули неймовірних обсягів: за підрахунками голови Асоціації споживачів комунальних послуг Олега Попенка, на 1 квітня 2023 року — становили 140 млрд грн. 

Уряд хоче знайти вихід із катастрофічної ситуації, що склалася між споживачами та надавачами комунальних послуг: борги населення у 2023 році сягнули понад сотню мільярдів гривень. Чи витримають гаманці українців нововведення Кабміну та як відбуватиметься нарахування та стягнення боргів у 2024-му році, — пояснює Центр громадського моніторингу та контролю.

 Світло відключать, але не всім

Відповідно до постанови Уряду, відключенню комунальних послуг підлягатимуть домівки українців, які мають суттєву заборгованість. Аби цього уникнути, споживач може домовитись з постачальником про реструктуризацію боргу. Якщо людина відмовляється сплачувати борг та не погоджується на реструктуризацію, постачальник може стягнути борг через суд, але за умови, що сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат, тобто 142 тис грн.

Щоправда, якщо у квартирі чи будинку ніхто не жив 30 і більше днів, але за цей час було нараховано заборгованість,  то цей борг можна анулювати. Для цього власник житла має довести документально, що у вказаний період не мешкав удома. До прикладу, надати довідку з місця тимчасового проживання, роботи, навчання чи служби. 

Також постачальник може помилково нарахувати заборгованість за комунальні послуги людям, чиє житло було пошкоджене або зруйноване внаслідок воєнних дій. В такому разі власник повинен повідомити про це орган місцевого самоврядування, який, в свою чергу, має передати інформацію комунальним підприємствам. У підсумку заборгованість має бути скоригована.

На скасування мораторію деякі постачальники комунальних послуг відреагували майже одразу — повідомили, що розпочнуть стягнення заборгованостей та відключення послуг боржникам вже з кінця січня. І порадили своїм споживачам перевірити, чи немає у них заборгованості, а якщо є — її погасити. Компанія Yasno, яка постачає електроенергію споживачам Києва та Дніпропетровської області, повідомила, що не планує відключати від світла усіх, хто має заборгованість: компанія має чіткі критерії по сумі боргу та враховує, коли він був сформований. “Коли ж ми будемо подавати на відключення, то власник житла отримає паперове попередження за 10 днів до відключення, ще за 5 днів — сповіщення від оператора системи розподілу”, — пояснив механізм гендиректор компанії Сергій Коваленко.

 “Комунальні” борги — непідйомні для українців?

Ситуація з боргами за комунальні послуги в Україні, яка була критичною і на початок 2022 року, відтоді суттєво погіршилась. За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у 2022 році борги населення склали майже 40,5 млрд грн (без урахування боргів мешканців територій, які на той час були окуповані). Фактична ситуація з боргами набагато гірша. За підрахунками голови Асоціації споживачів комунальних послуг Олега Попенка, на початок 2022 року загальна сума боргів населення за комуналку становила 81,6 млрд грн, а на 1 квітня 2023 року — сягнула 140 млрд грн.

Мораторій на відключення комунальних послуг та стягнення заборгованостей Уряд ухвалив на початку повномасштабного вторгнення через складне матеріальне становище українців. Проте статистика свідчить, що ситуація відтоді лише погіршилась. Так, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи, у 2023 році за межею бідності опинилось близько 67% українців, що еквівалентно 20 мільйонам осіб. Тобто, дохід таких родин менший за певний прожитковий мінімум, який вважається прийнятним.

Кабмін, відновивши для постачальників можливість відключення боржників від комунальних послуг та стягнення заборгованостей, хоче розплутати цей борговий клубок. Утім, оскільки матеріальне становище українців за останні роки лише погіршилось, ця спроба може не бути успішною. 

За що доведеться заплатити?

Наразі українським споживачам приходять дві платіжки за газ: за однією сплачують вартість спожитого палива, за іншою — його транспортування. У ці платіжки не входить плата за утримання внутрішньобудинкових мереж. Саме ця платня і прийде у так званій “третій платіжці”.

За інформацією голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, кількість робіт із обслуговування мереж всередині багатоквартирного чи приватного будинку — доволі значна. І проводити їх необхідно регулярно. Зокрема, один раз на рік спеціалісти повинні здійснювати візуальний огляд газопроводів, перевіряти наявність вільного доступу до них, стану кріплень газопроводу.  Фахівці також перевіряють на герметичність з’єднань газопроводів та газового обладнання. У приватних будинках це можна робити раз на рік, а от у багатоквартирних — двічі: до та після опалювального сезону. “Щороку, одночасно з техоглядом газового обладнання здійснюється перевірка наявності тяги в димових та вентиляційних каналах. Також, не рідше одного разу на рік, надавач послуг повинен перевірити належну роботу стаціонарних сигналізаторів загазованості приміщень. Один раз на три роки (саме в міжопалювальний період) у багатоповерхівках випробовують на щільність під певним тиском ділянки газопроводів”, — розповів Олег Попенко на своїй сторінці у соцмережі.  

Як часто приходитиме нова платіжка?

5 грудня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердила типовий договір на технічне обслуговування. Відповідні зміни внесли й до Кодексу газорозподільних систем. Тепер оператори газорозподільних систем повинні забезпечити типові договори із співвласниками багатоквартирних чи власниками приватних будинків. Ці договори не передбачають підпису обома сторонами. Фактом підписання вважатимуть надання самої послуги розподілу газу. Тобто, якщо ви офіційно не відключились від газопостачання, то такий договір буде розповсюджуватися і на вас. Найімовірніше, платню за обслуговування будинкових мереж за цими договорами будуть збирати один раз на рік. 

Якими будуть витрати?

Скільки саме доведеться заплатити за обслуговування внутрішньобудинкових систем — наразі невідомо. Спершу НКРЕКП повинна встановити граничні ціни, дорожче за які послуга коштувати не може. А вже кінцеву вартість робіт оцінить надавач послуги.

Нагадаємо, що з 1 серпня 2020 року українці самі обирають постачальника газу та заключають із ним договір.

Хто та скільки грошей може отримати від держави

За даними Міністерства інфраструктури, з 24 лютого 2022 року в Україні зруйновано або пошкоджено майже 18,5 тис. багатоповерхових житлових будинків і понад 142 тисячі приватних. Компенсацію на відновлення житла в рамках проєкту “єВідновлення” зможуть отримати переважно ті, чиї оселі зазнали незначних пошкоджень внаслідок бойових дій. Це стосується квартир, приватних будинків та інших житлових приміщень, наприклад, кімнат у гуртожитку.

Максимальна сума допомоги, вирішили у Кабміні, становитиме 200 тис. грн. Гроші можна використовувати на придбання будівельних матеріалів та на оплату будівельних робіт. Утім, оплатять роботу лише тих підрядників, що зареєструвались у програмі. Отримані кошти можна буде використати протягом року. 

«Рішення про надання компенсації ухвалює комісія, яку має створити місцева влада. Суму компенсації у кожному окремому випадку визначають члени комісії на основі затверджених в урядовій постанові розрахунків. Якщо рішення позитивне, власнику пошкодженого житла перерахують кошти на картку єВідновлення», — пояснила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

З фундаменту відбудовують міжнародні партнери

Левова частина допомоги власникам пошкодженого та зруйнованого житла надходить саме з-за кордону. Деякі країни взяли на себе зобов’язання допомагати у відбудові конкретних міст чи регіонів. Велика Британія пообіцяла допомагати у відбудові Київщини, Нідерланди – фінансують відновлення Чернігівщини. До відновлення Харківщини доєднаються Іспанія та Ірландія. Уряд Японії виділив на відновлення України $170 млн, а до цього – ще $95 млн, які спрямував Програмі розвитку ПРООН у рамках партнерської угоди.

Крім того, в січні стартував напрям “Відновлення” в рамках фандрейзингової платформи UNITED24, за допомоги якої Україна збирає пожертви за кордоном. Завдяки цьому 18 багатоквартирних будинків в Ірпені, Бородянці, Гостомелі, Бузовій та Милій будуть капітально відремонтовані, а близько 4000 мешканців зможуть повернутися у свої домівки вже до кінця 2023 року. 

Загалом, на Київщині вже відремонтували, а подекуди і звели з нуля близько 6 тис. об’єктів. Приміром, у деокупованій Бучі до кінця 2023 року планують відновити до 65% пошкоджень житлового фонду.