Спалах недуги під час круїзу

Четверо громадян України залишаться у складі екіпажу MV Hondius для забезпечення переходу судна до Нідерландів. Про це повідомило Міністерство закордонних справ у коментарі журналістам, пише “Європейська правда”. Після прибуття, українців планують скерувати до медичного закладу для проходження карантину.  

У відомстві розповіли, що станом на 11 травня ознак хвороби у громадян України не зафіксовано. А консульські посадові особи перебувають у контакті з іншим українцем, який має залишити судно в межах часткової евакуації екіпажу спецрейсом до Нідерландів. 

Судно MV Hondius відпливло з Аргентини близько місяця тому, щоб почати подорож через Атлантику. На борту було понад півтори сотні людей із 23 країн. За останніми даними, на  MV Hondius виявили 8 випадків зараження хантавірусом. Троє людей померли — подружня пара з Нідерландів та громадянин Німеччини.

Всесвітня організація охорони здоров’я не виключила, що на борту MV Hondius могла відбутися передача хантавірусу від людини до людини. Там пояснили, що збудник міг поширитися через “дуже близькі контакти” на круїзному лайнері. Хоч зазвичай така передача є нетиповою, а джерелом вірусу стають гризуни. 

Хантавірус в Україні

В Україні щороку реєструють десятки випадків хантавірусної інфекції. Про це повідомив речник Центру громадського здоров’я Микола Ганіч. 

Зокрема, у 2025-му зафіксували збільшення випадків інфікування хантавірусами порівняно з попередніми роками. Зростання захворюваності почалося з червня і станом на жовтень сягнуло 160 випадків. Найбільше — 158 — припало на Сумщину, ще по одному хворому зареєстровано в Харківській і Чернігівській областях. Також у листопаді 2025 року хантавірус підхопив 58-річний мешканець Львівщини. Чоловік працював на ринку та переносив ящики зі складських приміщень. 

Небезпечна хвороба

Підхопити вірус можна вдихнувши пил та інші дрібні частки, які утворюються з сечі, фекалій чи слини інфікованих диких гризунів — наприклад, мишей чи полівок. Також є ризик інфікуватися через шкіру або слизові оболонки, якщо вони пошкоджені і контактували з предметами, забрудненими виділеннями гризунів. Відомі випадки зараження через їжу, якщо до неї потрапив вірус. Найнебезпечніші періоди для інфікування — пізня весна, літо та осінь, коли люди активніше контактують з природою.

Симптомами хантавірусу є лихоманка, головний біль, нудота, біль у попереку, порушення сечовиділення. У тяжких випадках — кровотечі та ниркова недостатність.

Хантавіруси можуть спричиняти дві серйозні хвороби: геморагічну гарячку з нирковим синдромом та хантавірусний легеневий синдром. Обидві недуги мають важкий перебіг і потребують негайної медичної допомоги.

Як вберегтися

Щоб вберегтися від хантавірусу у Центрі громадського здоров’я радять уникати контактів з гризунами. Зокрема, не здіймати пил у старих або закинутих приміщеннях, а замість підмітання обрати вологе прибирання. Зберігати їжу у герметичних контейнерах, до яких не дістануться миші чи щурі. Дезінфікувати поверхні в приміщеннях, де бачили гризунів. Використовувати спиртовмісні або інші ефективні антисептики для обробки підлоги, столів та інших місць, де могли бути виділення цих тварин.

Зміни в програмі

Уряд ухвалив низку змін до програми Скринінг здоров’я 40+, які покликані зробити зручнішою участь у ній. Зокрема, скасували прив’язку до дня народження. Адже раніше подати заяву на участь у скринінгу можна було лише після 30 днів від дня народження. Навіть якщо людині станом на 1 січня 2026-го вже виповнилося 40 або більше років, запрошення їй однаково приходило лише через місяць після уродин. 

Тепер же чиновники обіцяють, що українці від 40 і старше не муситимуть чекати конкретної дати, а зможуть подати заяву у зручний для себе час. 

Також має змінитися і термін використання 2 тисяч гривень, виділених на скринінг. Після зарахування цих грошей на спеціальний рахунок учасник матиме 2 місяці, аби оплатити послугу. Якщо кошти не використають за цей час, вони автоматично повернуться до державного бюджету. Люди, які вже отримали виплату раніше, зможуть використати гроші до кінця червня цього року. 

Усі ці оновлення мають запрацювати після завершення необхідних технічних доопрацювань застосунку і Порталу Дія. 

Виплатили майже 600 млн

Від січня цього року вже понад 34 тисячі українців віком 40+ пройшли скринінг.  Понад 340 тисяч — подали заявки на участь. За цей час людям виплатили понад 588 млн грн підтримки. Послуга скринінгу доступна у близько 2 тисячах медзакладів по всій країні. 

Скринінг здоров’я 40+ — це національна програма для українців та українок від 40 років і старше. Вона передбачає базові обстеження для раннього виявлення серцево-судинних хвороб, цукрового діабету і проблем ментального здоров’я.

Як записатися на скринінг

Щоб потрапити на скринінг, потрібно отримати запрошення у застосунку Дія. Наразі воно ще приходить через 30 днів після дня народження, але коли анонсовані зміни вступлять у силу, конкретної дати чекати буде не потрібно. 

Після схвалення запрошення потрібно отримати Дія.Картку для нарахування коштів та дочекатися, поки прийдуть гроші. Далі обрати заклад охорони здоров’я для проходження скринінгу. 

Якщо немає Дії чи смартфону, потрібно звернутися до відділення ПриватБанку та оформити фізичну пластикову картку зі спеціальним рахунком. Після цього необхідно звернутися до найближчого ЦНАПу для активації участі у програмі.

Нові препарати

З 1 серпня до програми державної реімбурсації “Доступні ліки” включили нові медикаменти для лікування серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань. Йдеться про засоби на основі діючих речовин індапамід та торасемід, а також метилдопа, що допомагає при гіпертензії, зокрема у вагітних. Також увійшли препарати з двовалентним залізом і фолієвою кислотою, необхідні для профілактики та лікування анемії під час вагітності та після пологів.

А вже з жовтня цього року пацієнти зможуть безкоштовно отримати низку ліків проти онкологічних захворювань. Зокрема, екземестан, летрозол і тамоксифен, які застосовують для гормональної терапії раку молочної залози.

Що передбачає програма

“Доступні ліки” — це державна програма, яка забезпечує українців медикаментами для лікування найпоширеніших хронічних захворювань безоплатно або з частковою доплатою.  З липня цього року всі аптеки в Україні були зобов’язані приєднатися до програми. У держбюджеті на 2025 рік на неї передбачили понад 6 мільярдів гривень. 

“Доступні ліки” охоплюють понад 600 лікарських засобів та медичних виробів. Повний перелік є на сайті Міністерства охорони здоров’я. Перевірити, чи включений препарат у програму, можна також через чат-бот “Спитай Гриця” у Telegram та Viber. 

“Доступні ліки” діють від 2017 року, за цей час, за даними МОЗ, можливістю скористалися понад 5 мільйонів українців, які отримали більш ніж 76 мільйонів рецептів. 

Як отримати ліки

Щоб отримати ліки, треба звернутися до лікаря, з яким укладено декларацію, та взяти у нього електронний рецепт. Далі йти до аптеки, де повідомити 16-значний номер рецепта. Фармацевт має запропонувати пацієнту препарати — спершу безоплатні, а потім з доплатою. У разі, якщо все влаштовує, людина називає код підтвердження. А за необхідності, здійснює доплату. Раптом медикаментів немає в наявності, пацієнт не надає код підтвердження і може звернутися до іншого закладу.

Якщо в аптеці відмовили обслуговувати за програмою “Доступні ліки”, треба повідомити на гарячу лінію МОЗ за номером 0800 505 201. Звернення передадуть до Держлікслужби, яка проведе перевірку аптеки.  

Пропозиція депутатів

У пояснювальній записці до законопроєкту його автори пропонують повністю заборонити виробництво, імпорт, оптову та роздрібну торгівлю електронними сигаретами, заправними контейнерами і рідинами. Також проєкт закону пропонує відмовитися від будь-якої державної підтримки у цій галузі.

Пряму заборону електронних сигарет хочуть закріпити у законі “Про заходи щодо попередження тютюнокуріння”. Також змін зазнає закон про державне регулювання ринку алкоголю і тютюну: з нього планують вилучити положення щодо ліцензування та обігу рідин для вейпів. 

Контролювати дотримання нових норм пропонують за допомогою штрафів. Якими вони будуть, наразі невідомо.

Продаж електронних сигарет неповнолітнім Україна заборонила ще у 2021 році. А от з липня минулого року під заборону потрапили ароматизовані цигарки та електронні сигарети і рідини, що містять смако-ароматичні добавки.

Ризики для здоров’я

Куріння електронних сигарет та вейпів несе значні ризики для здоровʼя. Деякі з них згадують у пояснювальній записці автори ініціативи. Зокрема, депутати наголошують на небезпеці навіть тих електронних сигарет та вейпів, які не мають у складі нікотину. Річ у тім, що низка складників може бути токсичною. Йдеться про пропіленгліколь та гліцерин, токоферол, ацетальдегід і формальдегід. Також електронні сигарети можуть містити гербіциди, токсичні чи важкі метали.

Ці речовини здатні провокувати низку хвороб органів дихання. Найбільш небезпечними називають ліпоїдну пневмонію (розвивається через потрапляння до легенів олій з електронних сигарет); первинний спонтанний пневмоторакс (одним з факторів, які його провокують, є куріння); облітеруючий бронхіоліт або “попкорнову хворобу” (виникає внаслідок впливу діацетилу — речовини, що надає аромату вейпам). Також медики зафіксували пошкодження легенів, повʼязане з вейпінгом — воно отримало назву EVALI. 

Про те, що “попкорнова хвороба” набирає обертів, у коментарі “Суспільному. Дніпро” розповіла пульмонологиня Олена Мироненко. Назву це захворювання отримало через те, що вперше його виявили у працівників попкорнових фабрик, які вдихали ароматизатор із маслянистим запахом. Нині загроза криється у складі електронних сигарет, які містять різноманітні ароматизатори. Сполуки вважають умовно безпечними для людини, втім, раніше їх не застосовували для куріння. “Ці ароматизатори допускаються для перорального вживання — це можуть бути цукерки, напої тощо, — але не мають доказів безпеки при інгаляційному застосуванні. Більшість таких сполук потенційно токсичні для дихальних шляхів”, — наголосила медикиня.

Спалах EVALI вперше зафіксували у Сполучених Штатах у 2019 році. З того часу було зареєстровано близько 3000 випадків, з яких майже 70 закінчилися летально. 15% пацієнтів були молодшими за 18 років. Симптоми включали задишку, кашель, біль у грудях, лихоманку, діарею, блювоту і тахікардію.

Іноземний досвід

Куріння електронних сигарет обмежене у низці країн світу. Деякі держави прирівнюють його до куріння звичайних цигарок — з відповідними заборонами на споживання у громадських місцях. Є країни, які взагалі не дозволяють продавати певні види електронних сигарет.

Цьогоріч під заборону одразу у двох країнах Євросоюзу потрапили одноразові електронні сигарети. Першою їхній продаж заборонила Бельгія — і через побоювання про шкоду для здоровʼя громадян, і через турботу про екологію, якій шкодять компоненти таких цигарок. У лютому цього року аналогічну заборону запровадила Франція. За продаж і поширення “одноразок” там тепер загрожує штраф у 100 тисяч євро. Влада країни наголошує на загрозах, які становлять для здоровʼя молоді. За даними французького Альянсу проти тютюну, серед дітей від 13 до 16 років 15% уже пробували одноразові сигарети. 

Повна заборона вейпів та електронних сигарет діє в Індії, Таїланді, Сінгапурі та Бразилії. США та Австралія запровадили суворі обмеження. 

 Курці в Україні

У Всесвітній організації охорони здоровʼя наголошують — електронні сигарети найбільш поширені серед підлітків. 

Відповідно до опитування, яке проводив Центр громадського здоров’я МОЗ України, серед курців 18-29 років майже 70% користуються електронними пристроями: як приладами для нагрівання тютюну, так і власне електронними сигаретами. Серед підлітків 13-15 років 40% хоча б раз вживали електронні сигарети. А кожен пʼятий опитаний підліток курить їх досі. У віковій категорії 15-16 років показники ще вищі: хоч раз вживали електронні сигарети половина опитаних. Поцікавилися автори дослідження і питанням доступу до сигарет. За даними МОЗ, майже 47,3% підлітків не мали труднощів із купівлею цих виробів.

Експерти називають кілька основних причин зростання цін: залежність від імпорту сировини, недостатній контроль держави за ціноутворенням та надмірну консолідацію ринку аптек. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, як саме формуються ціни на ліки і хто впливає на ціноутворення. 

Як формується кінцева ціна на ліки

Існує думка, що ціни на ліки встановлюють виробники. Однак це не зовсім так. Після того, як виробник передає свій продукт дистриб’юторам та аптекам, він вже не може контролювати його кінцеву ціну. Тож вартість, яку споживач платить у аптеці, складається з кількох компонентів. Передусім — відпускної ціни виробника. До неї входять витрати на виробництво, закупівлю та доставку сировини, контроль якості, дослідження, розробку тощо. Далі йде маржа дистриб’юторів, що включає витрати на логістику та зберігання товару. В Україні середня дистриб’юторська націнка, за даними “РБК-Україна”, складає 10-12%. 

Кінцевий елемент ланцюга — аптеки, які мають декілька інструментів впливу на кінцеву ціну препарату. По-перше, це націнки. В Україні донедавна вони були нерегульованими на всі препарати, крім рецептурних та критично важливих, і становили до 30% від відпускної ціни виробника. Другий інструмент, завдяки якому аптеки можуть заробляти — так званий “маркетинг”, який, втім, не має стосунку до промоції ліків. “Маркетинговий платіж — це, по суті, плата виробника аптеці за те, щоб його товар потрапив у продаж, був викладений на помітне місце, його рекомендували провізори. Це дуже непрозора історія, яка підвищує ціну для кінцевого споживача”, — розповіла  Інна Іваненко, голова БФ “Пацієнти України” в інтерв’ю “Укрінформу”.  

Таким чином, виробники вимушені закладати “маркетингові платежі” в відпускну ціну препарату, бо інакше він просто не потрапить на полицю. Те, що саме ці приховані платежі є однією з головних причин подорожчання ліків, визнав і міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. 

Небезпеки монополізації аптечного ринку 

Причину надмірного впливу аптек на ціноутворення експерти вбачають у стрімкій консолідації ринку в останні кілька років. “Що стосується аптечних мереж, то ми маємо сьогодні на ринку пʼять аптечних мереж, які, і це ні для кого не секрет, володіють 80-85% ринку”, — сказав президент асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій під час брифінгу в Медіацентрі Україна. 

Така монополізація ринку може призвести до кількох негативних наслідків. По-перше, обмежений вибір препаратів. Аптечні мережі часто знижують доступність дешевших, але ефективних препаратів, замінюючи їх на більш дорогі іноземні аналоги, які вигідні для мережі через високу маржу та бонуси від виробників. По-друге, споживачі змушені купувати ліки за завищеними цінами, оскільки альтернативні дешевші варіанти або не потрапляють на полиці, або їх практично не просувають. По-третє, закриття аптек у малих містах і селах. Великі аптечні мережі не зацікавлені в розширенні своєї присутності в регіонах, оскільки це для них менш вигідно.

Що далі?

Без подолання аптечної монополії ціни на ліки продовжать зростати, а доступність необхідних медикаментів для населення залишатиметься на низькому рівні. Лише комплексне втручання держави, яке включатиме жорстке регулювання, демонополізацію ринку та підтримку незалежних аптек в регіонах, зможе забезпечити справедливе ціноутворення та доступність якісних медикаментів для всіх громадян України. Власне, держава, як активний та ефективний регулятор — це й є стандартна практика Європейського союзу, куди продовжує рухатися наша країна.

Від чого потерпають українці

За даними Міністерства охорони здоров’я, проблеми з психічним станом мають тисячі українців. Люди скаржаться на відчуття тривоги, напруженості, пригнічений настрій, порушення пам’яті або сну, роздратованість і гостру реакцію на стрес. 

У своїй колонці для “Української правди. Життя” клінічна психологиня Олександра Гліжинська пише про кризу психічного здоров’я, з якою зіткнулися українці. На основі проведеного науковицею у 2023 році дослідження, у 32% респондентів виявили  симптоми посттравматичного стресового розладу, а у 73% опитаних зафіксували середній та високий рівень тривожності. 

За даними опитування, проведеного Gradus Research, 72% українців причиною стресу та знервованості називають війну з Росією. Також проблеми з психікою українці пов’язують з власним фінансовим станом, соціально-політичною ситуацією в країні та станом здоров’я. 

Хто звертається до психологів

У тому ж опитуванні від Gradus Research йдеться: 40% українців зізналися, що за останні півроку відчували необхідність звернутися за психологічною допомогою. Серед жінок цей показник значно вищий, ніж серед чоловіків (47% проти 32%). Втім, до спеціалістів дійшли лише 8% респондентів. 

Клінічна психологиня Олександра Гліжинська зазначає: лише 26% українців готові звертатися до психологів. Один з головних страхів наших співвітчизників — потрапити до некваліфікованого спеціаліста. Крім того, у суспільстві досі побутують міфи, що звернення за психологічною допомогою може викликати суспільний осуд.

У Національному Інституті стратегічних досліджень застерігають, що проблеми з ментальним здоров’ям позначаються на фізичному здоров’ї людини, можуть супроводжуватися такими залежностями як алкоголізм чи наркоманія, призводять до труднощів соціальної адаптації та інтеграції, позначаються на працездатності людини.

Як отримати допомогу

З початку повномасштабного вторгнення в Україні діють одразу кілька програм з психологічної підтримки. Серед планів чиновників — створити 200 центрів ментального здоров’я, де українці зможуть отримати допомогу. Станом на початок зими йшлося про заклади у 8 регіонах: на Тернопільщині, Вінниччині, Львівщині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Житомирщині, Рівненщині та Сумщині. З початку цього року центри ментального здоров’я надають допомогу за новим пакетом Програми медичних гарантій, щоб зробити послуги доступнішими, і гарантувати їхнє фінансування державою.

Як саме скористатися допомогою, підказує сайт Міністерства охорони здоров’я. Він містить посилання на мапу, де можна побачити усі медичні заклади, що надають психологічну чи психіатричну допомогу в обраному регіоні. У МОЗ зазначають, що отримати можна допомогу кількох видів. Первинну (якщо шукаєте сімейного лікаря або педіатра, який пройшов підготовку та надає психологічну допомогу); амбулаторну (якщо шукаєте поліклініку, де є лікар-спеціаліст (психолог, психіатр, психотерапевт); стаціонарну (якщо шукаєте спеціалізований медзаклад, який надає стаціонарну психіатричну допомогу) чи мобільну (якщо шукаєте медзаклад, який надає допомогу за місцем проживання людини). 

Подальші кроки

У лютому президент України підписав закон про систему охорони психічного здоровʼя. Документ створює Нацкомісію з питань психічного здоров’я, яка розроблятиме стратегію та план дій задля підтримки ментального здоров’я українців. Оцінюватиме ефективність державної політики та перевірятиме дотримання законодавства у сфері охорони психічного здоров’я. 

Зокрема, закон має побороти побоювання українців отримати некваліфікованої допомогу. Адже документ запроваджує сертифікацію за професійними напрямами роботи психологів. Працювати зможуть лише сертифіковані спеціалісти, а знання основ психічних розладів буде обов’язковим для всіх сертифікованих фахівців.

Кожен п’ятий — має надлишкову вагу

На початку лютого у Києві презентували результати першого в Україні національного дослідження поширеності надлишкової ваги та ожиріння серед дітей молодшого шкільного віку. Дослідники опитали 3500 учнів 1-2 класів та 3600 батьків. Загалом охопили 187 шкіл у 20 регіонах України. 

Відповідно до отриманих даних, 22,96% дітей мають надлишкову вагу, з них 9,13% страждають на ожиріння, а 2,63% мають важку форму ожиріння. Хлопчики більш схильні до проблем із вагою: серед них показник надлишкової маси тіла — 25,24%, у той час як серед дівчат — 20,72%.

Причини проблеми

Головними чинниками, які сприяють розвитку ожиріння серед дітей, є незбалансоване харчування та недостатня фізична активність. Дослідження показало, що лише 55,3% дітей щодня їдять фрукти, а 41,4% — овочі. 20,3% дітей щодня вживають підсолоджені напої. 17,8% регулярно їдять солодкі закуски, такі як печиво та торти. Третина дітей або зовсім не має фізичної активності, або витрачає на інтенсивні вправи менше години на тиждень. 54,4% школярів проводять понад дві години за гаджетами у будні дні, а у вихідні таких аж 83,4%.

Ситуація у світі

Дослідження в Україні показало тенденцію, аналогічну світовій: у середньому 25% дітей мають надмірну вагу, включно з тими, хто страждає на ожиріння. За даними ВООЗ, у 2022 році зайву вагу мали 37 мільйонів дітей віком до 5 років. Серед дітей та підлітків 5-19 років ця кількість сягнула 390 мільйонів, з яких 160 мільйонів страждали на ожиріння. 

Як запобігти ожирінню

Для зменшення ризику ожиріння необхідно комплексно підходити до організації харчування та способу життя дітей. Експерти наголошують на важливості грудного вигодовування: лише 26% українських дітей перебували на грудному вигодовуванні перші шість місяців життя. Кожну шосту дитину годували материнським молоком менше місяця, а кожна одинадцята — взагалі його не отримувала.

Важливий також регулярний сніданок. Відповідно до даних дослідження, 73% опитаних українських дітей не пропускають цей прийом їжі, що є позитивною тенденцією. Не варто забувати і про фізичну активність. За словами дослідників, школи мають необхідну інфраструктуру для активного дозвілля (96,2% мають спортивні майданчики, 94,1% — криті спортзали). Крім того, дітям слід обмежити вживання солодощів і підсолоджених напоїв. А ще не дозволяти школярам проводити багато часу за електронними пристроями.

Адже, якщо ці зміни не запровадити, через 20 років діти, які нині мають зайву вагу, можуть зіткнутися з серйозними проблемами зі здоров’ям. За даними  вчених, їм загрожують серцево-судинні захворювання, діабет 2 типу, порушень кістково-м’язової системи та інші хронічні недуги.

У 2025 році світові може загрожувати низка інфекційних захворювань. Йдеться, як про хвороби, які десятиліттями були під контролем, а нині знову вириваються на волю, так і про зовсім нові недуги. Центр громадського моніторингу та контролю розповідає про 5 інфекцій, за якими варто стежити цьогоріч.

Пташиний грип

На думку вчених, однією з найбільших загроз може стати пташиний грип підтипу H5N1. Він широко розповсюджений серед диких і домашніх птахів, а останнім часом випадки зараження були навіть серед великої рогатої худоби, коней та котів. В Україні востаннє пташиний грип фіксували у жовтні минулого року — на Київщині виявили заражених лебедів.

Про інфікування пташиним грипом людей в Україні на 2025 рік даних немає. А от у США відомо про 66 випадків заражень станом на січень цього року — це значно перевищує попередній рівень захворювань. Здебільшого хворі контактували із інфікованими тваринами або вживали сире молоко.

Поки що вірус H5N1 не передається від людини до людини, і це суттєво знижує ризик пандемії. Однак дослідження вказують на можливість мутацій, які, ймовірно, зроблять вірус спроможним передаватися між людьми. Навіть без передачі від людини до людини пташиний грип може мати серйозні наслідки для економіки. Адже збільшення кількості хворих тварин може призвести до проблем із забезпеченням продовольства.

“Кількість випадків значно зростає. Наразі немає жодної реальної стратегії, яка б обмежувала це поширення”, — каже доктор Майкл Остергольм, директор Центру досліджень інфекційних захворювань Університету Міннесоти.

Кір

Кір — надзвичайно заразна вірусна хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом під час розмови, кашлю, чхання. Якщо в одному приміщенні перебуває інфікована людина, 9 із 10 нещеплених осіб поряд можуть інфікуватися.

В Україні у 2024 році захворюваність на кір зросла майже вп’ятеро: за перші 8 місяців зареєстровано 212 випадків (за той самий період у 2023 було 43 випадки). 

Зниження рівня вакцинації призвело зростання кількості недужих у всьому світі. Так, у США станом на початок грудня минулого року зареєстрували понад 280 випадків кору — це найвищий показник за останні п’ять років. 

Поліомієліт

Поліомієліт — потенційно смертельний вірус, що спричиняє параліч — досі поширений у Пакистані та Афганістані. Поки він циркулює в будь-якій точці світу, існує ризик спалахів у дітей, які не пройшли повний курс вакцинації.

В Україні востаннє спалах поліомієліту фіксували у жовтні 2021 року. Водночас рівень вакцинації у нас значно нижчий за рекомендовані 95%. За вісім місяців 2024 року проти поліомієліту за Календарем профілактичних щеплень вакциновані — 57,8% віком до 1 року, 56% дітей до 18 місяців, 52% дітей — до  6 років та 46,3% дітей — до 14 років.  

Віспа мавп

Віспу мавп вперше виявили у людини в 1970 році на території сучасної Демократичної Республіки Конго. Відтоді більшість випадків захворювання реєстрували у країнах Центральної та Західної Африки. Інфекція передається здебільшого повітряно-крапельним шляхом під час тривалого особистого контакту. Інфікування можливе внаслідок статевого акту, а також — через плаценту (вроджена віспа мавп). Характерні ознаки хвороби: гарячка, сильний головний біль, біль у спині, м’язах, збільшення лімфатичних вузлів, а також висип. Спочатку він з’являється на обличчі і потім поширюється на інші частини тіла. 

21 липня 2022 року генеральний директор ВООЗ оголосив спалах мавпячої віспи надзвичайною ситуацією міжнародного значення для громадського здоров’я. На той момент понад 16 000 випадків захворювання було зареєстровано у 75 країнах світу. У вересні 2022 року в Україні лабораторно підтвердили перший випадок віспи мавп.

Хвороба X

Хвороба X — це умовна назва для гіпотетичного захворювання, яке може поширитися та спричинити пандемію. “Існує багато вірусів і бактерій, які можуть інфікувати тварин та людей. Ми знаємо, на які віруси та бактерії слід звертати увагу, але їх тисячі. Тому нам потрібен спрощений спосіб посилатися на них, не знаючи, який саме спричинить наступну пандемію. І ми називаємо його Патоген X”, — заявила Ана Марія Енеао Рестрепо з Всесвітньої організації охорони здоров’я. 

Експерти в галузі охорони здоров’я наголошують, що підготовка до наступної пандемії є надзвичайно важливою, адже питання полягає не в тому, чи вона станеться, а коли саме це відбудеться. “Годинник пандемії цокає. Ми просто не знаємо, котра година”, — певен доктор Остергольм із Університету Міннесоти.

Що таке літній час і звідки він взявся

З розвитком технічного прогресу людство почало шукати способи заощадити. Зокрема, зекономити на використанні свічок, а згодом — на електроенергії. Так, наприкінці 19 століття виникла ідея переводити годинники — аби збільшити робочий час при денному світлі. Запроваджувати ініціативу в європейських країнах почали у 1916 році. Цю ідею згодом просували і в СРСР — на його територіях у 1930 почали використовувати зміщений на годину час, він отримав назву “декретний”. Саме ж сезонне переведення годинників в Україні вперше запровадили у 1981 році. У 1990-му наша держава відмовилася від навʼязаного нам “декретного” часу, і повернула географічний. Але дискусія про те, чи варто відмовитися ще й від сезонних переведень, затягнулася на роки. 

Чи справді літній час економить електрику

Останніми роками вчені почали сумніватися в економічній вигоді, яку нібито приносить сезонне переведення годинників. Так, у Стенфордському університеті проаналізували 44 дослідження і дійшли висновку: споживання електроенергії через переведення годинників зменшується лише на 0,34%. Водночас, інші дослідження демонструють, що літній час може навіть збільшити енергоспоживання, бо у додану світлову годину люди можуть використовувати кондиціонери для охолодження приміщень.  

Крім того, вчені пов’язують сезонне переведення часу з загостренням деяких хвороб. “Сама процедура “смикання стрілок” щопівроку вже давно визнана хронобіологами (фахівцями з біологічної ритміки) та дослідниками сну некорисною, а для деяких категорій людей навіть шкідливою”, — зауважує біологиня Оксана Маслова. 

Насамперед, йдеться про порушення сну, зниження працездатності і загострення хронічних захворювань. Зокрема, нещодавнє дослідження Школи громадського здоров’я імені Джона Гопкінса свідчить про ризик інфаркту та інсульту, а ще про вищу небезпеку стрибків настрою, як відповідь на завданий організму стрес від переведення годинників. 

Відмовлятися від щорічного переведення годинників кілька років тому вирішили і в Європі: ще у 2019 році Європейський парламент скасував цю практику. Утім, впровадження рішення у життя затягнулося на роки. Адже кожна країна мала визначитися, хоче лишитися  на зимовому чи літньому часі. Поки процес триває, європейські держави продовжують переводити годинники.   

За і проти

Законопроєкт, який регулює переведення часу, в українському парламенті розглядали більше трьох років. Зрештою, народні обранці ухвалили: попри те, що наша країна фактично розташована у трьох часових поясах, на всій її території діятиме найбільш поширений, київський час. Відтак, сталий для України зимовий час залишиться без змін. А перехід на літній час — не робитимуть.

На рішення Верховної Ради реакція була різною. Його підтримала, наприклад, Національна академія наук. А от Академія наук вищої школи закликає Президента ветувати документ.

Переведень більше не буде?

Наразі ухвалений Верховною Радою законопроєкт очікує на підписання Президентом України. Водночас, на сайті глави держави розмістили петицію про скасування цієї ініціативи. Автором документу є народний депутат від партії “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко. Він називає скасування переходу на літній час шкідливим для країни в умовах російських атак на нашу енергетичну галузь. Відповідь на цю петицію Президенту доведеться надати — адже вона набрала більше 25 тисяч підписів.