Вартість новорічного столу-2023

Близько 2655 гривень — стільки коштуватиме новорічний стіл-2023 зі страв, що є традиційними для пересічної української родини із чотирьох осіб. Такі дані опублікував Інститут аграрної економіки. Науковці підрахували, що новорічне меню буде на 43,9% дорожче, ніж торік. Там також пояснили,  що саме вплинуло на ціни:

«Цьогорічне, досить суттєве зростання вартості новорічного столу однозначно спричинене наслідком воєнних дій: суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, дефіциту та здорожчанням пального, перебоями та ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах. Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів», — пояснив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. 

Відсоткові дані щодо здорожчання новорічного меню озвучили і у Нацбанку. Головний експерт управління аналізу системних ризиків Департаменту фінансової стабільності НБУ Андрій Блінов розповів, що цього року вартість традиційного новорічного столу зросте на 40-50%.

Елітний «Олів’є»?

Традиційну страву, яку звикли асоціювати чи не з кожним новим роком —  салат «Олів’є» — у мережі вже охрестили елітним. 

В Інституті аграрної економіки зазначають, що салат «Олів’є» буде на 41,9% дорожчим, ніж під час святкування попереднього нового року. Його вартість складе 281,71 грн (йдеться про 3 кг продуктів традиційної рецептури).

Окрім цього, вдвічі зросли витрати на м’ясні продукти. Зокрема, півкіло нарізки сирокопченої ковбаси «Салямі» обійдеться у 250 грн. А це у 2,5 рази більше проти цін 2021 року. А ось найдешевшим, станом на кінець цього року, є м’ясо птиці. Кілограм курячого філе в середньому коштує 134,45 грн (+ 12%).

Фрукти для новорічного столу (2 кг мандаринів, 1 кг бананів, 1 лимон) обійдуться у 168 грн (на 59,7% дороже).   

Щодо алкоголю, то, приміром, пляшка ігристого вина українського виробництва (0,75 л) обійдеться у 140 грн (на 28,4 % дорожче).

Можна й дешевше

У мережі можна відшукати поради, як зробити новорічний стіл доступнішим. Зокрема, можна навіть обійтись однією тисячею гривень. Таке меню буде складатися з 4 страв — це «Олів’є», качка з яблуками, бутерброди зі шпротами, салат «Міністерський» і тертий пиріг з яблуками на десерт.

Під виноградниками – лише 1% угідь

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, виноград в Україні вирощують 262 господарства. Загальна площа виноградників 41,5 тис. га. Це близько 1% від загальної кількості с/г угідь. Географічно виділяється 6 основних виноробних регіонів, однак є ще багато макро- і мікрозон, які розкидані практично на всій території країни. Серед найпопулярніших сортів Аліготе, Каберне Совіньйон, Мерло, Мускат, Одеський чорний, Піно, Рислінг тощо.

Як зазначають у відомстві, галузь дає роботу 41,5 тисячі постійним та 33,2 тисячам сезонних робітників. Крім того, щороку виробники вина сплачують до держбюджету 1,7-2 млрд грн акцизного податку. А до місцевих бюджетів – від 0,53 до 0,7 млрд грн податку від реалізації виноробної продукції.

За даними Держстату, 2020 року в Україні виробили 9 млн декалітрів вина. Щоб зрозуміти обсяги, можна порівняти із Францією, де щороку виробляють 400-500 млн декалітрів. Тож Україна наразі не використовує свій виноробний потенціал на повну.

Виробництво падає – імпорт зростає

За останні роки показники вирощування винограду й експорту українського вина впали. Загалом за 2020 рік Україна втричі більше імпортувала, аніж експортувала вина. А 2021 року кількість імпорту ще більше зросла. Адже з 1 січня держава скасувала мито на європейські вина, відповідно до Угоди про Асоціацію.

Водночас, за результатами Дегустаційної комісії, яка перевірила 400 українських та закордонних вин, 30% імпортних вин і 90% імпортних напоїв на основі вина мають порушення.

«Результати роботи Дегустаційної комісії показали, що імпортовані в Україну винні напої виготовлені з води, вина та полуничного або суничного ароматизатора, – підсумувала роботу комісії голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. – Натомість українські підприємства виробляють напої з яблучної та виноградної сировини з додаванням екстрактів суниці. Такі напої є незрівнянно кращими за якістю, натуральністю та іншими показниками».

Однак це не скасовує того факту, що вітчизняне виноробство переживає не найкращі часи. Галузь потерпає від відсутності обмежень на імпорт, дієвого контролю за виробництвом, фальсифікації вина та інших проблем.

Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко називає чотири причини нинішньої кризи: «Перше – це окупація Криму, як важливої складової виноробної галузі України. Далі – втрата одного з найбільших зовнішніх ринків збуту (СНД) і при цьому відсутність налагодженого внутрішнього ринку. Третє – відсутність Міністерства аграрної політики, яке майже 2 роки не функціонувало як самостійна одиниця… Четверте – пандемічна криза COVID-19, яка вплинула на зниження споживчої купівельної спроможності».

За словами представників галузі, щоб розвиватися, українські винороби потребують державної підтримки. Малі виробники скаржаться на скорочення площ виноградників; брак сировини; складнощі з отриманням ділянок у довгострокову оренду; зайвий клопіт із акцизними марками та звітністю; застарілі держстандарти (наприклад, щодо тари чи виробництва вина лише з власного винограду); відсутність дешевих кредитів.

Офіс з питань вина

У грудні 2021 року десять українських асоціацій виноробів підписали меморандум про співпрацю. Учасники домовилися працювати разом над створенням конкурентних умов для розвитку виноробства та підтримки законодавства щодо лібералізації галузі. Виробники запропонували створити національний бренд «Вино України», і розвивати його за підтримки держави. Зокрема, і за кордоном.

Задля цього вони пропонують створити в Мінагрополітики окремий Офіс з питань вина. Крім того, вони закликають виділити під українське вино не менше 30% торговельних площ, відведених під виноробну продукцію. Також асоціації виступають за добросовісну конкуренцію та протидію фальсифікату.

Серед цілей меморандуму – наближення вітчизняного податкового законодавства до законодавства ЄС щодо виноробної продукції. Наприклад, звільнення від акцизного податку вина, інших негазованих та ігристих зброджених напоїв згідно з Директивою 92/83/ЄС.

Зі свого боку держава вже зробила деякі кроки назустріч виноробам. Під кінець 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №2064 щодо змін правил оренди землі під виноградники. Документ встановлює мінімальний строк у 25 років для закладання або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду). Він надає переважне право подовження оренди і викупу цих ділянок фермерам, які ними користуються. Також закон регулює питання відшкодування витрат на посадку або догляд за виноградниками і завданих збитків у разі втрати права оренди.

У парламенті зареєстровані ще 2 важливі законопроєкти. Вони стосуються малих виноробів. Зокрема, документ №5306 дозволяє малим виробникам використовувати для вина придбані плоди, ягоди, виноград та мед. А проєкт №5307 скасовує акцизний податок на натуральні вина без додавання спирту та їх маркування марками акцизного податку. Зараз обидва законопроєкти опрацьовує Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У Мінагро розуміють, що проблеми виноробства потребують більше законодавчих рішень. Зокрема, необхідно надати правовий статус мікровиробникам винограду та вина, реєструючи їх як сімейних фермерських господарств; зменшити ставку ПДВ на виноград та виноматеріали до 14%; розробити програму дешевих кредитів для розвитку галузі.

На думку експертів, зміна законодавства спростить вирощування винограду і його переробку, але не змусить споживачів купувати українське. Щоб вино України стало справжнім брендом, потрібна цільова державна політика і локальні ініціативи. Замало сказати, що вітчизняне вино якісне. Це потрібно постійно підтверджувати. Тоді українці не будуть сліпо обирати грузинські чи французькі вина і везтимуть за кордон український продукт.