Нестача кадрів

Брак робочої сили — найбільша завада для бізнесу під час війни. Про це заявили 69% підприємств, які взяли участь у щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за травень. “Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року… Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, — розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.

При цьому 60,6% опитаних підприємців було важче шукати саме кваліфікованих працівників, а 38,4% стикнулися з більшими труднощами при пошуку некваліфікованої робочої сили. 

На другому місці — зростання цін на сировину, матеріали та товари. Про це заявили 49% респондентів. Проблема “небезпечно працювати” залишається на третьому місці серед головних викликів для бізнесу — про неї згадали 44% підприємств. Воєнні ризики найбільше впливають на роботу середнього та великого бізнесу: у травні про небезпеку повідомили 48% і 47% компаній відповідно, оскільки саме вони мають більший ризик стати об’єктами ворожих атак. “У регіональному розрізі ця перешкода найактуальніша для прифронтових та центральних областей. Зокрема, на небезпеку вказують понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Водночас на заході країни цей фактор турбує підприємців найменше, а єдиним винятком там є Рівненщина”, — зазначив Євген Ангел.

Іноземці — не врятують

Навіть за таких умов близько 45% компаній наразі не розглядають можливість найму іноземних працівників, а ще 41% — припускають таку опцію лише теоретично. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), активно працюють у цьому напрямі 12% респондентів, тоді як реальний досвід залучення іноземних фахівців мають усього 2% підприємств.

Головними бар’єрами бізнес називає незнання мови, складну адаптацію, бюрократію, високу вартість легалізації та затягнуті строки оформлення. Серед компаній із практичним досвідом 87% вважають чинні процедури складними, лише 13% назвали їх зрозумілими. Зазвичай, процес оформлення триває від 1 до 6 місяців, а для 19% — понад пів року. Суттєвими додатковими витратами підприємці вважають забезпечення житлом, оформлення документів та послуги посередників.

Найчастіше в Україну запрошують технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент — здебільшого з країн ЄС і зрідка з Азії. Майже половина компаній наймає таких фахівців на довгостроковий період (від 1 до 3 років). При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і лише 3% дотримуються протилежної думки.

Середня зарплата

Тим часом зарплати українців демонструють незначне зростання. За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні збільшилася на 0,5% порівняно з березнем і становила 30 515 грн.

Найвищий рівень оплати праці традиційно — у столичному регіоні: у Києві середня зарплата сягнула 48 003 грн, а на Київщині — 30 584 грн. Натомість найнижчі показники зафіксовано на Кіровоградщині (21 199 грн) та у Чернівецькій області (21 687 грн).

Водночас у Держстаті зазначають, що станом на 1 травня заборгованість із виплати заробітної плати в Україні складала 3,7 млрд грн.

Планування відпочинку

Українці змінили ставлення до раннього бронювання житла, йдеться в дослідженні, проведеному “Ribas Hotels Group”. За даними готельної мережі, якщо минулоріч українці резервували собі місця за 44 дні, то цього сезону такий показник зріс до 62 днів. Також дослідження показало, що зросла тривалість відпочинку. Якщо у 2025 році гості зупинялися у готелях в середньому на 3,1 ночі, то цьогоріч вони залишалися вже на 3,8 ночі. Представники “Ribas” вважають, що подібні зміни повʼязані з прагненням українців отримати довший і більш повноцінний відпочинок.

Не планують поїздок цього літа лише 7,5% учасників дослідження. Близько 70% респондентів розглядають відпочинок в Україні. Решта — планують вирушити за кордон. Найпопулярнішими напрямками в нашій країні залишаються Одеса та узбережжя, які розглядають 69,8% опитаних, а також Карпати — їх обирають 52,8% респондентів. Водночас цікавлять українців і нові напрямки: йдеться про локації на Закарпатті, Волині, Черкащині та в інших місцях, де є доступ до природи та умовна безпека.

Вимоги до відпусток

Українці змінили своє ставлення до умов відпочинку, зазначають у “Ribas”. Так, базовою вимогою стала безпека. Напряму її називають критерієм відбору лише 1,9% опитаних. Водночас для 45% респондентів проблеми з безпекою можуть стати барʼєром для поїздки. “Попит на внутрішній туризм є, але він уже не пробачає випадковості. Перемагають не ті, хто просто має локацію, а ті, хто може дати гостю зрозумілий продукт: комфорт, сервіс, відновлення, безпеку і відчуття, що поїздка справді варта своїх грошей”, — зауважує власник компанії Артур Лупашко. За його словами, українці порівнюють рівень сервісу під час свого перебування у вітчизняних готелях з досвідом відпочинку за кордоном. Мають готовність витрачати, але очікують якості.

Однією з найбільш затребуваних послуг цьогоріч є відновлення. Додатковими сервісами SPA у готелях мережі користуються на 44% більше клієнтів, ніж торік. І це попри зростання цін на такі послуги в середньому на третину. 

Тури за кордон

Цього року вирушити на відпочинок планують ще більше українців, ніж минулоріч. Зокрема, у компанії “Join UP!” прогнозують у 2026 році півмільйона закордонних туристів. Це на десятки тисяч більше, ніж минулоріч. І водночас вдвічі менше, ніж у 2021 році — до початку повномасштабного вторгнення. 

Російська агресія має вплив не лише на спроможність українців відпочивати, а й на напрямки, які обирають наші співгромадяни. “Для тих, хто прагне мінімізувати перетини [з росіянами], ми рекомендуємо обирати, наприклад, Сіде в Туреччині, Марса-Алам та Ель-Аламейн в Єгипті, які історично орієнтовані на німецьких та італійських мандрівників”, — йдеться у коментарі компанії “Join UP!” виданню “NV”. Також туроператори наголошують, що громадян країни-агресорки буде мало на напрямках, з якими у росіян відсутнє чартерне сполучення. Йдеться, зокрема, про Грецію і Туніс.

Особливістю цьогорічного відпочинку за кордоном стало глобальне зростання цін на авіаквитки. Повʼязано воно зі світовою паливною кризою. В компанії “Join UP!” розповідають, що вартість перельотів зросла на 10-20%. Втім, попри ціни, все більше українців обирають долати значну частину шляху саме цим видом транспорту. Зокрема, за даними видання “Главком”, найбільш популярними транспортними хабами залишаються Кишинів, Жешув, Бухарест та Варшава.

Що гарантує закон

25 березня Верховна Рада ухвалила закон, за яким мешканці пошкодженого житла не платитимуть за комунальні послуги на час відновлення. За його ухвалення проголосували 308 депутатів. Документ визначає, як нараховуватимуть комуналку, якщо житло пошкоджене або знищене через бойові дії, теракти чи диверсії, спричинені збройною агресією Росії проти України.

Зокрема, закон скасовує плату за управління багатоквартирним будинком, якщо він пошкоджений і не придатний для проживання. Також власники такого житла не платитимуть за окремі комунальні послуги, поки там неможливо жити. Окремо прописано, як фіксуватимуть збитки та як взаємодіятимуть органи влади, управителі і постачальники послуг, щоб вчасно зупинити нарахування платежів.

Як йдеться на сайті Верховної Ради, положення діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та один рік після його припинення або скасування.

Закон має усунути випадки необґрунтованого нарахування комунальних платежів за зруйновані помешкання та впорядкувати механізм фіксації збитків. Це повинно стати важливим елементом для подальших програм відновлення та компенсації.

Вартість комунальних послуг зростає

Попри мораторій на деякі тарифи, загальний рівень вартості комуналки за рік — від лютого 2025-го до лютого 2026-го — зріс на 2,3%. Найвідчутніше для гаманців українців здорожчало управління багатоквартирними будинками. Тарифи на цю послугу зросли на 13,8%. 

Також зафіксовано зростання вартості інших комунальних сервісів. Зокрема, вивезення побутових відходів подорожчало на 3,8% за рік, а утримання і ремонт житла — на 3,5%.

Найбільше боргів — за опалення та гарячу воду

Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати і вже сягнула 113,4 млрд грн. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Лише за четвертий квартал 2025 року борги збільшилися на 12,5%. За цей період українцям нарахували 77,1 млрд грн за комуналку, але сплатили лише 64,1 млрд грн — тобто 83,1% від необхідної суми.

Найкраща ситуація з оплатою — за водопостачання та водовідведення: рівень розрахунків навіть перевищив нарахування (105,1%) завдяки погашенню старих боргів. Натомість найбільші проблеми — з оплатою тепла та гарячої води, де рівень платежів впав до 59,3%.

Так, за опалення та гарячу воду українці не доплатили 38 млрд грн, причому лише за квартал ця сума зросла на 14,7%. Значні борги також за газопостачання та його розподіл — 35,4 млрд грн, і саме тут зафіксовано найбільший приріст (+26,8%). За електроенергію українці не доплатили 17 млрд грн (+2,7%). За водопостачання — 10,1 млрд грн (–2,8%). Ще близько 12,7 млрд грн становить заборгованість за управління будинками та вивезення сміття.

Лідерами серед боржників стали мешканці Дніпропетровської області, де сума недоплати сягнула 18,3 млрд грн. 4,1 млрд грн боргів накопичили мешканці Донецької області, 3,4 млрд грн — жителі Полтавщини, 2,9 млрд грн — Києва та ще 2,1 млрд грн — Київщини. 1,6 млрд грн заборгували жителі Харківщини.

Пропозиція президента

Володимир Зеленський заявив, що на державному рівні готують рішення, щоб наступної зими українці не опинилися без світла і тепла. “На основі досвіду цієї зими готуємо рішення щодо перебудови та оновлення енергетичного забезпечення громад, і відповідний план на наступний опалювальний сезон буде розглянутий і затверджений на загальнодержавному рівні”, — сказав Президент України. 

Роботу над проєктом урядовці вже почали. Першим кроком стало створення координаційного центру, який збиратиме та систематизуватиме досвід громад.

Урядовий план дій

Детальніше про урядові заходи розповіла премʼєр-міністерка Юлія Свириденко. За словами чиновниці, участь у нараді взяли міністерства розвитку, енергетики, керівники обласних військових адміністрацій та представники енергетичних компаній. Глава уряду наголошує, що у владі не мають ілюзій щодо дій країни-агресорки, і що навіть з настанням тепла ворог продовжить бити по енергетиці. 

Відтак, держава зосередиться на таких елементах плану, як захист обʼєктів критичної інфраструктури; розподіл електричної та теплової генерації; використання альтернативних джерел живлення для критичної інфраструктури.

За словами премʼєр-міністерки, кожна область має:

• визначити перелік об’єктів критичної інфраструктури, що потребують першочергового захисту та автономного живлення;
• скласти покроковий план із строками його виконання до початку опалювального сезону;
• визначити потребу в обладнанні та фінансуванні робіт;
• визначити необхідні ресурси для реалізації плану.

Далі регіональні плани мають бути синхронізовані з можливостями держави, після чого розпочнеться їхня реалізація.

Думка експертів

Наразі між представниками експертного кола та законодавцями йде діалог про те, що необхідно зробити та що можна встигнути до наступного року. Про це на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

За словами експерта, ситуація у великих містах не викликає оптимізму. Адже повністю замістити генеруючі потужності ТЕЦ до наступного опалювального сезону — нереально. “Це можливо зробити лише протягом 3-5 років та великих інвестицій. Сума таких інвестицій може сягати тільки для Києва за обережною оцінкою — 7 мільярдів євро і величезна кількість робіт”, — наголошує Харченко. Він пояснює, що перспективи відновлення генерації електроенергії у Києві і Харкові насправді низькі. Та зазначає, що ситуація має трохи покращитися навесні, коли запрацює сонячна генерація.

Щодо енергетики у регіонах, зокрема, на півдні України, експерт вбачає там дві ключові проблеми. Те, що ворог завдає ударів по розподільчих мережах, де тільки добудовуються перші захисти. І те, що мішенями для атаки є системи опалення. За словами Олександра Харченка, на Одещині не вистачає обладнання для відновлення інфраструктури. Насамперед, йдеться про різні типи трансформаторів. Експерт робить висновок, що підготовка до зими має бути сфокусована на захисті системи опалення.

Снігові замети

Погодні умови стали набагато складнішими минулого тижня: у деяких регіонах України випало до 35 сантиметрів снігу. А деякі — потерпали від поривів вітру та ожеледиці. Причиною цієї негоди стало переміщення активного циклону з південного заходу. 

Найбільше негода вирувала у Вінницькій та Житомирській областях, а також на заході України — там повідомили про значний приріст снігового покриву. А от Чернігівська, Київська, Сумська та Черкаська області опинилися у зоні змішаних опадів. “Це вже буде більше такий “важкий” сніг. Подекуди — може переходити в дощ. І, відповідно, можуть бути такі явища, як ожеледь і ожеледиця. Плюс ще налипання мокрого снігу може бути”, — розповіла у коментарі “РБК-Україна” синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру Наталія Птуха.

Хвиля похолодання

Одразу після снігопадів в Україні посилилися морози. Хоча вони виявилися слабшими, ніж прогнозували, уночі на заході країни температура знижувалася до -18 градусів. Для північних і центральних регіонів синоптики передбачали до -14 уночі, тоді як частина областей опинилася під впливом циклону. Зокрема, на півдні та сході країни спостерігалися мокрий сніг і дощ, налипання мокрого снігу, сильний вітер та ожеледь.

В українському гідрометцентрі прогнозують, що холодна погода триматиметься у нашій країні щонайменше до середини цього тижня. Синоптикиня Наталка Діденко також вважає, що морози ще протримаються. Зокрема, вона закликала українців добре утеплюватися та дбати одне про одного. “Пригадуємо, як ми одягали на себе три шари одежі при перетині польського кордону в 90-тих роках, щоб привезти модний дефіцит, дістаємо рукавиці (не рукавички), теплі шапки, спеціальні “кішки” на черевики, можна електроковдри, як дадуть світло, кому треба виморозить щось на вулиці — якраз, перебрати кухонний пенал на предмет виявлення старих круп — пташкам чи тваринам вуличним все згодиться у таку холоднечу”, — заявила метеорологиня.  

Наслідки негоди

Складні погодні умови стали випробуванням для української енергетики. Через снігопади та крижані дощі у багатьох регіонах пообривалися лінії електропередач. Лише минулого тижня йшлося про майже тисячу населених пунктів, розповів у коментарі Медіацентру Україна директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. “Такі лінії треба фізично відновлювати, що займає досить багато часу. Здебільшого ці населені пункти концентруються у західній частині України”, — сказав Харченко. 

Масовані обстріли

Посилити тиск на українців під час і без того складного для енергетики періоду вирішила Росія. Масовані обстріли міст завдали чималих збитків. Українці зіткнулися з аварійними відключеннями світла, тисячі користувачів залишилися без тепла і гарячої води, у містах зупинявся електричний транспорт. 

Як знизити навантаження на систему та посприяти її відновленню, розповіли спеціалісти “Укренерго”: радять не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів, а енергоємні процеси (прання, нагрів бойлера, користування посудомийкою) перенести на нічний час. Також експерти застерігають: лише за 20 хвилин після повернення світла варто починати користуватися потужними приладами. А техніку, якою не користуєтеся, взагалі краще вимикати з розеток.

Наслідки атак

Українська логістика стає новою ціллю ворога: з липня кількість атак на залізницю почастішала втричі. Про це в інтерв’ю британському виданню “The Guardian” розповів віцепрем’єр-міністр з інфраструктури Олексій Кулеба. Він зазначає, що саме на залізницю в нашій країні припадає 63% вантажообігу. Проблеми з логістикою під час повномасштабного вторгнення можуть вплинути на ціни на полицях, застерігають експерти. Якщо зростуть витрати на транспортування, втрачатимуться вантажі, — відповідно, збільшиться і кінцева вартість товарів, за які платитимуть споживачі.

Ще одна галузь, яка потерпає від російських атак, і може суттєво вплинути на цінники, — це енергетика. Адже під час відключень продукти на полицях здатні псуватися швидше. “Коли великі мережі змушені постійно працювати на генераторах, утримати ціни навіть на базові категорії продуктів практично неможливо”, — наголошує у коментарі виданню “РБК Україна” керуючий партнер девелоперської компанії “RetailPro Development” Артем Ретін.   

Також причиною подорожчання може стати девальвація гривні. Національна валюта втрачає позиції — тож вартість імпортних товарів, а також виробів з закордонними компонентами може різко збільшитися.

Сезонні ризики

Взимку традиційно зростають ціни на низку продуктів. Насамперед, йдеться про овочі та фрукти, які потребують зберігання. Також можуть дорожчати м’ясо та яйця, зокрема через сезонне зростання вартості кормів.

Цієї зими український бізнес зіткнеться з іще кількома факторами росту цін. Мова йде про підвищення вартості електрики, газу та опалення (водночас, для споживачів тарифи лишаються зафіксованими). Також найближчим часом експерти прогнозують зростання вартості палива, яке бізнес використовує для перевезень. Зокрема, директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн розповів в інтерв’ю виданню “РБК Україна”, що літр дизельного пального додасть у ціні 2-3 гривні. 

Що може подорожчати

Державне управління статистики вже відзначило, що продукти харчування та безалкогольні напої за жовтень подорожчали на 1,6%. Найбільше виросла вартість яєць та овочів. У порівнянні з минулим жовтнем інфляція на споживчому ринку склала 10,9%.

В “Українському клубі аграрного бізнесу” прогнозують, що ціна овочів виросте на 5-10%, мʼяса — не більше, ніж на 5%. Можуть здорожчати і популярні в українців крупи: гречка, вівсянка та рис. “Наприклад, при виробництві гречки енерговитрати можуть становити певну частку собівартості. При переході на генератори в умовах відключень це може додати до кінцевої ціни пару десятків копійок за кілограм”, — пояснив у коментарі виданню “Agronews” економіст Володимир Чиж. Він каже про зростання цін на крупи до 10%.

Цієї зими може вирости вартість низки непродовольчих товарів — наприклад, одягу чи техніки, які імпортують з інших країн. Подорожчати деякі з них здатні також через збільшення логістичних витрат. 

За прогнозами, взимку може зрости і вартість послуг таксі. До цього призведе як чергове підвищення акцизних податків на всі види нафтопродуктів (заплановане у січні), так і дефіцит кадрів через війну.

Пропозиція влади

Про плани щодо нових контрактів для військових влада заявляла вже певний час. Врешті урядовці розкрили, якими ж можуть бути умови служби. Так, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив, що йдеться про довгострокові контракти терміном від 1 до 5 років. “Ключове — після двох років проходження служби за цим контрактом, громадяни матимуть можливість протягом року бути звільненим від призову під час мобілізації”, — наголосив він. Укладати нові контракти зможуть як нові військовослужбовці, так і ті, хто вже проходить службу.

Як пояснили у Міністерстві оборони, у нових контрактах передбачено збільшення базової оплати. Зокрема, йдеться про 50-60 тисяч гривень, а також надбавки, підвищені бойові виплати. Та бонус за підписання контракту, який збільшується залежно від терміну контракту. 

Член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки запевняє, що нині ще триває дискусія щодо виплат. “Тут важливо уникнути якогось питання нерівності в правовому статусі військовослужбовця, які мають зараз контракти і матимуть контракти потім. Думаю, що це питання потребуватиме ще глибокого вивчення і аналізу. Треба розглядати питання, щоб всі військовослужбовці при виконанні схожих функціональних обов’язків мали однаковий рівень грошового забезпечення, щоб не було питання про соціальну несправедливість”, — наголошує Федір Веніславський.

Чиновники також запевняють, що військові під час підписання контракту матимуть можливість обрати бригаду і посаду. 

Коли запрацює новація

На публічне обговорення нові контракти планують винести на початку наступного року — про це заявив Міністр оборони України Денис Шмигаль. За його словами, для запровадження нової моделі необхідні законодавчі зміни, зокрема, їх вноситимуть до низки постанов Кабміну. 

Коли саме стане можливим укладання контрактів, член оборонного комітету Федір Веніславський поки сказати не може. “Але з врахуванням того, що якихось глобальних законодавчих змін це не потребує, точніше не потребує взагалі ніяких змін, то на рівні підзаконних правових актів це питання може бути врегульоване дуже швидко. Але головне розуміти фінансово-економічну складову цього процесу, тому, що, пообіцявши чи уклавши контракти з військовослужбовцями, ми маємо мати чітке розуміння джерел походження тих коштів, які будуть забезпечувати фінансування виплат”, — зазначив народний депутат.

Його колега по комітету, нардеп Роман Костенко, раніше повідомляв, що у Верховній Раді незабаром зареєструють відповідний проєкт закону. Парламентар, знайомий з текстом документу, вказав на декілька спірних положень, які потребують обговорення та доопрацювання, проте висловив упевненість, що зрештою вдасться додати “багато позитивних норм”.  

Критика та схвалення змін

Головна особливість нових контрактів — це чітке визначення терміну служби. Питання особливо актуальне для українців, адже під час дії воєнного стану мобілізовані військові, а також контрактники, які уклали угоди до 2022 року, не можуть залишити військо, навіть якщо терміни їхніх контрактів вичерпано. Як зазначає видання “Deutsche Welle”, врегулювати терміни служби намагаються ще з 2023 року. Втім, минулоріч ці положення з нового законодавства про мобілізацію виключили.

Наразі ж повернення до важливої теми термінів служби стало однією з причин схвальних та критичних відгуків про ініціативу. Так, військова омбудсменка Ольга Решетилова вважає анонсовані зміни позитивними: “Не поспішайте з критикою. Все допрацьовується, і вам сподобається”.

Водночас, під її постом у Facebook розгорнулася дискусія. У коментарях вказують на несправедливість у зрівнюванні військових, котрі вже служать, з потенційними новобранцями. Зокрема, йдеться про право на відтермінування мобілізації. Ветеранка і письменниця Аліна Сарнацька в інтервʼю “Deutsche Welle” звертає увагу на те, що новобранці зможуть отримати перерву вже після двох років служби, тоді як для чинних військових цей термін буде більшим. “Це не відповідь на запит про справедливість. Це про те, що комусь плюс два роки від нуля, а комусь від трьох з половиною”, — наголошує вона.

Сприйняття антикорупційних зусиль

Станом на початок жовтня 2025 року, 56% українців вважають, що держава дійсно намагається боротися з корупцією. Водночас 40% переконані, що Україна є безнадійно корумпованою. Такі результати опитування КМІС від 19 вересня до 5 жовтня 2025. Загалом опитали 1008 повнолітніх респондентів на підконтрольній уряду території.  

Відповідно до висновків дослідження,  між 2024 і 2025 роками сприйняття українцями боротьби із корупцією поліпшилося. Минулоріч лише 48% респондентів були певні, що Україна справді намагається подолати цю проблему, проти 56% цьогоріч. Водночас, нові показники є гіршими за аналогічні 2023 року — тоді на викорінення корупції оптимістично дивилися 59% респондентів. 

Критика влади під час війни

Лише 8% українців вважають, що владу взагалі не можна критикувати під час війни. Частка тих, хто так думає, з 2024 року знизилася з 13%. Натомість 90% згодні, що критика влади має бути присутня, минулоріч таких було 81%.

58% тих, хто виступає за критику, певні, що має бути “виваженою і конструктивною, щоб не розхитувати ситуацію в країні”. На жорсткій і безкомпромісній критиці наполягає меншість — 32%. Порівняно з 2024 роком частка тих, хто наполягає на жорсткій критиці, не змінилася, а частка тих, хто наполягає на конструктивній критиці — зросла.

Цікаво, що серед опитаних, які називають Україну безнадійно корумпованою, 45%  наполягає на безкомпромісній критиці влади. Водночас 54% тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, виступають за конструктивну критику або проти критики взагалі.

Корупція та територіальні поступки

Ба більше — ті, хто вважають Україну безнадійно корумпованою, у більшій мірі готові до територіальних втрат. Зокрема, серед них 34% готові до офіційного визнання окремих територій частиною Росії (проти 22% серед тих, хто бачить спроби боротьби з корупцією), а 25% готові навіть передати Росії території, які зараз під контролем України (проти 15%). 

За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, наратив про “безнадійно корумповану Україну” пов’язаний із вищою часткою тих, хто готовий на будь-які, навіть найважчі, умови для завершення війни. “Вістря інформаційної війни — це розповсюдження ворогом уявлень про масове ухилення від служби і про тотальну корупцію (бо це зменшує мотивацію населення йти до війська і зменшує підтримку України серед країн-донорів). І це додає до сприйняття України як тотально корумпованої. Тобто поширення і вкорінення серед української громадськості такого наративу серйозно підриває національну безпеку.

Дуже зручно (і, звісно, на це є підстави) перевести стрілки на владу і покласти на неї всю відповідальність: оскільки немає — з точки зору пересічного громадянина – видатних успіхів за короткий період у боротьбі з корупцією, то поширеність такого наративу є винятково наслідком неефективних дій влади. Проте це буде популістським і безвідповідальним підходом, оскільки довгострокова розбудова інституцій та довгострокова стратегія зменшення корупції є справою всього суспільства — від чиновників у владних кабінетах до пересічних громадян”, — зазначив Грушецький на сторінці КМІС.

Нові виплати

До 2 мільйонів гривень зможуть отримати від держави внутрішньо переміщені українці, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Про таке розширення програми “єВідновлення” повідомила премʼє міністерка України Юлія Свириденко. “На старті програма буде доступна для ВПО, які мають статус УБД та людей з інвалідністю внаслідок війни”, — пояснила вона.

Запрацювати програма має за два місяці після публікації відповідної постанови. Подати заявку на таку допомогу можна буде через додаток “Дія”, а згодом — скористатися послугою українці зможуть у ЦНАПах чи в нотаріусів. Перевірку обіцяють здійснювати через державні реєстри, а витрачати на розгляд заяви — не більше 30 діб.

Про наявні ресурси для фінансування виплат розповів міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. За його словами, вже зараз уряд має підтверджене фінансування в розмірі 180 мільйонів доларів від міжнародних партнерів — цього достатньо для забезпечення допомоги приблизно 3 700 родинам.

Також Кулеба повідомив про оновлення у межах програми “єВідновлення”. Відтепер внутрішньо переміщені особи можуть отримати компенсацію не лише за знищене, а й за пошкоджене житло. На цей момент такі виплати вже отримали майже 7 тисяч родин.

Крім того, уряд запровадив можливість дистанційного обстеження житла — не лише на територіях активних бойових дій, а й на територіях, де такі дії потенційно можливі. “Це важливий крок, адже дає можливість людям, які не можуть фізично забезпечити доступ до своїх осель, пройти оцінку дистанційно”, — заявив Олексій Кулеба.

Як працює програма

Державна програма “єВідновлення” діє вже понад два роки. Вона передбачає компенсацію українцям за житло, знищене або пошкоджене внаслідок війни. 

У разі пошкодження житла власник має подати заявку через “Дію”, відкрити спеціальний рахунок “єВідновлення” у банку та звернутися по виплату. Далі потрібно надати комісії органу місцевого самоврядування дозвіл на огляд оселі — це необхідно для визначення розміру компенсації. Після обстеження інформацію про пошкоджене майно вносять до Реєстру пошкодженого та зруйнованого житла, і після цього громадянин отримує кошти на картку “єВідновлення”. На сайті програми опубліковано перелік магазинів і підприємців, які беруть у ній участь. Саме у них можна придбати будівельні матеріали або замовити ремонтні послуги. Завершальним етапом є звіт про витрачені кошти — подати його також можна через додаток “Дія”. Максимальна сума компенсації становить 350 тисяч гривень для власників квартир та 500 тисяч гривень — для власників приватних будинків.

Компенсації за знищене житло держава надає у двох форматах. Якщо людина вирішує придбати нову оселю, їй оформлюють сертифікат на відповідну суму. Зробити це можна через додаток “Дія” або у найближчому Центрі надання адміністративних послуг. У випадку, якщо громадянин обирає відновити зруйноване житло, він отримує грошову компенсацію. Подати заявку на виплату також потрібно через “Дію”. Для цього необхідно відкрити банківську картку, на яку будуть зараховані кошти.

Труднощі відновлення

Попри те, що державна програма “єВідновлення” працює вже кілька років, у значної частини українців досі виникають з нею труднощі. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Щоби визначити причини цих труднощів, влада провела опитування.

Зʼясувалося, що 53% респондентів вказали на відсутність покрокового алгоритму дій. Серед найбільших перепон опитані назвали також нерозуміння того, хто має право подавати заяву; відсутність переліку необхідних документів та контактів відповідальних установ. Зокрема, урядовці повідомили, що 64% сайтів громад взагалі не містять жодної інформації щодо процедури чи умов отримання компенсації.

“Ми постійно працюємо над удосконаленням програми, запускаючи нові етапи та опції. Але, на жаль, інформаційна підтримка щодо механізму отримання компенсації все ще залишається фрагментарною. Забезпечення людей доступною та зрозумілою інформацією потребує додаткових зусиль”, — зазначила Олена Шуляк.