Що гарантує закон

25 березня Верховна Рада ухвалила закон, за яким мешканці пошкодженого житла не платитимуть за комунальні послуги на час відновлення. За його ухвалення проголосували 308 депутатів. Документ визначає, як нараховуватимуть комуналку, якщо житло пошкоджене або знищене через бойові дії, теракти чи диверсії, спричинені збройною агресією Росії проти України.

Зокрема, закон скасовує плату за управління багатоквартирним будинком, якщо він пошкоджений і не придатний для проживання. Також власники такого житла не платитимуть за окремі комунальні послуги, поки там неможливо жити. Окремо прописано, як фіксуватимуть збитки та як взаємодіятимуть органи влади, управителі і постачальники послуг, щоб вчасно зупинити нарахування платежів.

Як йдеться на сайті Верховної Ради, положення діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та один рік після його припинення або скасування.

Закон має усунути випадки необґрунтованого нарахування комунальних платежів за зруйновані помешкання та впорядкувати механізм фіксації збитків. Це повинно стати важливим елементом для подальших програм відновлення та компенсації.

Вартість комунальних послуг зростає

Попри мораторій на деякі тарифи, загальний рівень вартості комуналки за рік — від лютого 2025-го до лютого 2026-го — зріс на 2,3%. Найвідчутніше для гаманців українців здорожчало управління багатоквартирними будинками. Тарифи на цю послугу зросли на 13,8%. 

Також зафіксовано зростання вартості інших комунальних сервісів. Зокрема, вивезення побутових відходів подорожчало на 3,8% за рік, а утримання і ремонт житла — на 3,5%.

Найбільше боргів — за опалення та гарячу воду

Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати і вже сягнула 113,4 млрд грн. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Лише за четвертий квартал 2025 року борги збільшилися на 12,5%. За цей період українцям нарахували 77,1 млрд грн за комуналку, але сплатили лише 64,1 млрд грн — тобто 83,1% від необхідної суми.

Найкраща ситуація з оплатою — за водопостачання та водовідведення: рівень розрахунків навіть перевищив нарахування (105,1%) завдяки погашенню старих боргів. Натомість найбільші проблеми — з оплатою тепла та гарячої води, де рівень платежів впав до 59,3%.

Так, за опалення та гарячу воду українці не доплатили 38 млрд грн, причому лише за квартал ця сума зросла на 14,7%. Значні борги також за газопостачання та його розподіл — 35,4 млрд грн, і саме тут зафіксовано найбільший приріст (+26,8%). За електроенергію українці не доплатили 17 млрд грн (+2,7%). За водопостачання — 10,1 млрд грн (–2,8%). Ще близько 12,7 млрд грн становить заборгованість за управління будинками та вивезення сміття.

Лідерами серед боржників стали мешканці Дніпропетровської області, де сума недоплати сягнула 18,3 млрд грн. 4,1 млрд грн боргів накопичили мешканці Донецької області, 3,4 млрд грн — жителі Полтавщини, 2,9 млрд грн — Києва та ще 2,1 млрд грн — Київщини. 1,6 млрд грн заборгували жителі Харківщини.

Пропозиція президента

Володимир Зеленський заявив, що на державному рівні готують рішення, щоб наступної зими українці не опинилися без світла і тепла. “На основі досвіду цієї зими готуємо рішення щодо перебудови та оновлення енергетичного забезпечення громад, і відповідний план на наступний опалювальний сезон буде розглянутий і затверджений на загальнодержавному рівні”, — сказав Президент України. 

Роботу над проєктом урядовці вже почали. Першим кроком стало створення координаційного центру, який збиратиме та систематизуватиме досвід громад.

Урядовий план дій

Детальніше про урядові заходи розповіла премʼєр-міністерка Юлія Свириденко. За словами чиновниці, участь у нараді взяли міністерства розвитку, енергетики, керівники обласних військових адміністрацій та представники енергетичних компаній. Глава уряду наголошує, що у владі не мають ілюзій щодо дій країни-агресорки, і що навіть з настанням тепла ворог продовжить бити по енергетиці. 

Відтак, держава зосередиться на таких елементах плану, як захист обʼєктів критичної інфраструктури; розподіл електричної та теплової генерації; використання альтернативних джерел живлення для критичної інфраструктури.

За словами премʼєр-міністерки, кожна область має:

• визначити перелік об’єктів критичної інфраструктури, що потребують першочергового захисту та автономного живлення;
• скласти покроковий план із строками його виконання до початку опалювального сезону;
• визначити потребу в обладнанні та фінансуванні робіт;
• визначити необхідні ресурси для реалізації плану.

Далі регіональні плани мають бути синхронізовані з можливостями держави, після чого розпочнеться їхня реалізація.

Думка експертів

Наразі між представниками експертного кола та законодавцями йде діалог про те, що необхідно зробити та що можна встигнути до наступного року. Про це на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

За словами експерта, ситуація у великих містах не викликає оптимізму. Адже повністю замістити генеруючі потужності ТЕЦ до наступного опалювального сезону — нереально. “Це можливо зробити лише протягом 3-5 років та великих інвестицій. Сума таких інвестицій може сягати тільки для Києва за обережною оцінкою — 7 мільярдів євро і величезна кількість робіт”, — наголошує Харченко. Він пояснює, що перспективи відновлення генерації електроенергії у Києві і Харкові насправді низькі. Та зазначає, що ситуація має трохи покращитися навесні, коли запрацює сонячна генерація.

Щодо енергетики у регіонах, зокрема, на півдні України, експерт вбачає там дві ключові проблеми. Те, що ворог завдає ударів по розподільчих мережах, де тільки добудовуються перші захисти. І те, що мішенями для атаки є системи опалення. За словами Олександра Харченка, на Одещині не вистачає обладнання для відновлення інфраструктури. Насамперед, йдеться про різні типи трансформаторів. Експерт робить висновок, що підготовка до зими має бути сфокусована на захисті системи опалення.

Снігові замети

Погодні умови стали набагато складнішими минулого тижня: у деяких регіонах України випало до 35 сантиметрів снігу. А деякі — потерпали від поривів вітру та ожеледиці. Причиною цієї негоди стало переміщення активного циклону з південного заходу. 

Найбільше негода вирувала у Вінницькій та Житомирській областях, а також на заході України — там повідомили про значний приріст снігового покриву. А от Чернігівська, Київська, Сумська та Черкаська області опинилися у зоні змішаних опадів. “Це вже буде більше такий “важкий” сніг. Подекуди — може переходити в дощ. І, відповідно, можуть бути такі явища, як ожеледь і ожеледиця. Плюс ще налипання мокрого снігу може бути”, — розповіла у коментарі “РБК-Україна” синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру Наталія Птуха.

Хвиля похолодання

Одразу після снігопадів в Україні посилилися морози. Хоча вони виявилися слабшими, ніж прогнозували, уночі на заході країни температура знижувалася до -18 градусів. Для північних і центральних регіонів синоптики передбачали до -14 уночі, тоді як частина областей опинилася під впливом циклону. Зокрема, на півдні та сході країни спостерігалися мокрий сніг і дощ, налипання мокрого снігу, сильний вітер та ожеледь.

В українському гідрометцентрі прогнозують, що холодна погода триматиметься у нашій країні щонайменше до середини цього тижня. Синоптикиня Наталка Діденко також вважає, що морози ще протримаються. Зокрема, вона закликала українців добре утеплюватися та дбати одне про одного. “Пригадуємо, як ми одягали на себе три шари одежі при перетині польського кордону в 90-тих роках, щоб привезти модний дефіцит, дістаємо рукавиці (не рукавички), теплі шапки, спеціальні “кішки” на черевики, можна електроковдри, як дадуть світло, кому треба виморозить щось на вулиці — якраз, перебрати кухонний пенал на предмет виявлення старих круп — пташкам чи тваринам вуличним все згодиться у таку холоднечу”, — заявила метеорологиня.  

Наслідки негоди

Складні погодні умови стали випробуванням для української енергетики. Через снігопади та крижані дощі у багатьох регіонах пообривалися лінії електропередач. Лише минулого тижня йшлося про майже тисячу населених пунктів, розповів у коментарі Медіацентру Україна директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. “Такі лінії треба фізично відновлювати, що займає досить багато часу. Здебільшого ці населені пункти концентруються у західній частині України”, — сказав Харченко. 

Масовані обстріли

Посилити тиск на українців під час і без того складного для енергетики періоду вирішила Росія. Масовані обстріли міст завдали чималих збитків. Українці зіткнулися з аварійними відключеннями світла, тисячі користувачів залишилися без тепла і гарячої води, у містах зупинявся електричний транспорт. 

Як знизити навантаження на систему та посприяти її відновленню, розповіли спеціалісти “Укренерго”: радять не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів, а енергоємні процеси (прання, нагрів бойлера, користування посудомийкою) перенести на нічний час. Також експерти застерігають: лише за 20 хвилин після повернення світла варто починати користуватися потужними приладами. А техніку, якою не користуєтеся, взагалі краще вимикати з розеток.

Наслідки атак

Українська логістика стає новою ціллю ворога: з липня кількість атак на залізницю почастішала втричі. Про це в інтерв’ю британському виданню “The Guardian” розповів віцепрем’єр-міністр з інфраструктури Олексій Кулеба. Він зазначає, що саме на залізницю в нашій країні припадає 63% вантажообігу. Проблеми з логістикою під час повномасштабного вторгнення можуть вплинути на ціни на полицях, застерігають експерти. Якщо зростуть витрати на транспортування, втрачатимуться вантажі, — відповідно, збільшиться і кінцева вартість товарів, за які платитимуть споживачі.

Ще одна галузь, яка потерпає від російських атак, і може суттєво вплинути на цінники, — це енергетика. Адже під час відключень продукти на полицях здатні псуватися швидше. “Коли великі мережі змушені постійно працювати на генераторах, утримати ціни навіть на базові категорії продуктів практично неможливо”, — наголошує у коментарі виданню “РБК Україна” керуючий партнер девелоперської компанії “RetailPro Development” Артем Ретін.   

Також причиною подорожчання може стати девальвація гривні. Національна валюта втрачає позиції — тож вартість імпортних товарів, а також виробів з закордонними компонентами може різко збільшитися.

Сезонні ризики

Взимку традиційно зростають ціни на низку продуктів. Насамперед, йдеться про овочі та фрукти, які потребують зберігання. Також можуть дорожчати м’ясо та яйця, зокрема через сезонне зростання вартості кормів.

Цієї зими український бізнес зіткнеться з іще кількома факторами росту цін. Мова йде про підвищення вартості електрики, газу та опалення (водночас, для споживачів тарифи лишаються зафіксованими). Також найближчим часом експерти прогнозують зростання вартості палива, яке бізнес використовує для перевезень. Зокрема, директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн розповів в інтерв’ю виданню “РБК Україна”, що літр дизельного пального додасть у ціні 2-3 гривні. 

Що може подорожчати

Державне управління статистики вже відзначило, що продукти харчування та безалкогольні напої за жовтень подорожчали на 1,6%. Найбільше виросла вартість яєць та овочів. У порівнянні з минулим жовтнем інфляція на споживчому ринку склала 10,9%.

В “Українському клубі аграрного бізнесу” прогнозують, що ціна овочів виросте на 5-10%, мʼяса — не більше, ніж на 5%. Можуть здорожчати і популярні в українців крупи: гречка, вівсянка та рис. “Наприклад, при виробництві гречки енерговитрати можуть становити певну частку собівартості. При переході на генератори в умовах відключень це може додати до кінцевої ціни пару десятків копійок за кілограм”, — пояснив у коментарі виданню “Agronews” економіст Володимир Чиж. Він каже про зростання цін на крупи до 10%.

Цієї зими може вирости вартість низки непродовольчих товарів — наприклад, одягу чи техніки, які імпортують з інших країн. Подорожчати деякі з них здатні також через збільшення логістичних витрат. 

За прогнозами, взимку може зрости і вартість послуг таксі. До цього призведе як чергове підвищення акцизних податків на всі види нафтопродуктів (заплановане у січні), так і дефіцит кадрів через війну.

Пропозиція влади

Про плани щодо нових контрактів для військових влада заявляла вже певний час. Врешті урядовці розкрили, якими ж можуть бути умови служби. Так, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив, що йдеться про довгострокові контракти терміном від 1 до 5 років. “Ключове — після двох років проходження служби за цим контрактом, громадяни матимуть можливість протягом року бути звільненим від призову під час мобілізації”, — наголосив він. Укладати нові контракти зможуть як нові військовослужбовці, так і ті, хто вже проходить службу.

Як пояснили у Міністерстві оборони, у нових контрактах передбачено збільшення базової оплати. Зокрема, йдеться про 50-60 тисяч гривень, а також надбавки, підвищені бойові виплати. Та бонус за підписання контракту, який збільшується залежно від терміну контракту. 

Член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки запевняє, що нині ще триває дискусія щодо виплат. “Тут важливо уникнути якогось питання нерівності в правовому статусі військовослужбовця, які мають зараз контракти і матимуть контракти потім. Думаю, що це питання потребуватиме ще глибокого вивчення і аналізу. Треба розглядати питання, щоб всі військовослужбовці при виконанні схожих функціональних обов’язків мали однаковий рівень грошового забезпечення, щоб не було питання про соціальну несправедливість”, — наголошує Федір Веніславський.

Чиновники також запевняють, що військові під час підписання контракту матимуть можливість обрати бригаду і посаду. 

Коли запрацює новація

На публічне обговорення нові контракти планують винести на початку наступного року — про це заявив Міністр оборони України Денис Шмигаль. За його словами, для запровадження нової моделі необхідні законодавчі зміни, зокрема, їх вноситимуть до низки постанов Кабміну. 

Коли саме стане можливим укладання контрактів, член оборонного комітету Федір Веніславський поки сказати не може. “Але з врахуванням того, що якихось глобальних законодавчих змін це не потребує, точніше не потребує взагалі ніяких змін, то на рівні підзаконних правових актів це питання може бути врегульоване дуже швидко. Але головне розуміти фінансово-економічну складову цього процесу, тому, що, пообіцявши чи уклавши контракти з військовослужбовцями, ми маємо мати чітке розуміння джерел походження тих коштів, які будуть забезпечувати фінансування виплат”, — зазначив народний депутат.

Його колега по комітету, нардеп Роман Костенко, раніше повідомляв, що у Верховній Раді незабаром зареєструють відповідний проєкт закону. Парламентар, знайомий з текстом документу, вказав на декілька спірних положень, які потребують обговорення та доопрацювання, проте висловив упевненість, що зрештою вдасться додати “багато позитивних норм”.  

Критика та схвалення змін

Головна особливість нових контрактів — це чітке визначення терміну служби. Питання особливо актуальне для українців, адже під час дії воєнного стану мобілізовані військові, а також контрактники, які уклали угоди до 2022 року, не можуть залишити військо, навіть якщо терміни їхніх контрактів вичерпано. Як зазначає видання “Deutsche Welle”, врегулювати терміни служби намагаються ще з 2023 року. Втім, минулоріч ці положення з нового законодавства про мобілізацію виключили.

Наразі ж повернення до важливої теми термінів служби стало однією з причин схвальних та критичних відгуків про ініціативу. Так, військова омбудсменка Ольга Решетилова вважає анонсовані зміни позитивними: “Не поспішайте з критикою. Все допрацьовується, і вам сподобається”.

Водночас, під її постом у Facebook розгорнулася дискусія. У коментарях вказують на несправедливість у зрівнюванні військових, котрі вже служать, з потенційними новобранцями. Зокрема, йдеться про право на відтермінування мобілізації. Ветеранка і письменниця Аліна Сарнацька в інтервʼю “Deutsche Welle” звертає увагу на те, що новобранці зможуть отримати перерву вже після двох років служби, тоді як для чинних військових цей термін буде більшим. “Це не відповідь на запит про справедливість. Це про те, що комусь плюс два роки від нуля, а комусь від трьох з половиною”, — наголошує вона.

Сприйняття антикорупційних зусиль

Станом на початок жовтня 2025 року, 56% українців вважають, що держава дійсно намагається боротися з корупцією. Водночас 40% переконані, що Україна є безнадійно корумпованою. Такі результати опитування КМІС від 19 вересня до 5 жовтня 2025. Загалом опитали 1008 повнолітніх респондентів на підконтрольній уряду території.  

Відповідно до висновків дослідження,  між 2024 і 2025 роками сприйняття українцями боротьби із корупцією поліпшилося. Минулоріч лише 48% респондентів були певні, що Україна справді намагається подолати цю проблему, проти 56% цьогоріч. Водночас, нові показники є гіршими за аналогічні 2023 року — тоді на викорінення корупції оптимістично дивилися 59% респондентів. 

Критика влади під час війни

Лише 8% українців вважають, що владу взагалі не можна критикувати під час війни. Частка тих, хто так думає, з 2024 року знизилася з 13%. Натомість 90% згодні, що критика влади має бути присутня, минулоріч таких було 81%.

58% тих, хто виступає за критику, певні, що має бути “виваженою і конструктивною, щоб не розхитувати ситуацію в країні”. На жорсткій і безкомпромісній критиці наполягає меншість — 32%. Порівняно з 2024 роком частка тих, хто наполягає на жорсткій критиці, не змінилася, а частка тих, хто наполягає на конструктивній критиці — зросла.

Цікаво, що серед опитаних, які називають Україну безнадійно корумпованою, 45%  наполягає на безкомпромісній критиці влади. Водночас 54% тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, виступають за конструктивну критику або проти критики взагалі.

Корупція та територіальні поступки

Ба більше — ті, хто вважають Україну безнадійно корумпованою, у більшій мірі готові до територіальних втрат. Зокрема, серед них 34% готові до офіційного визнання окремих територій частиною Росії (проти 22% серед тих, хто бачить спроби боротьби з корупцією), а 25% готові навіть передати Росії території, які зараз під контролем України (проти 15%). 

За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, наратив про “безнадійно корумповану Україну” пов’язаний із вищою часткою тих, хто готовий на будь-які, навіть найважчі, умови для завершення війни. “Вістря інформаційної війни — це розповсюдження ворогом уявлень про масове ухилення від служби і про тотальну корупцію (бо це зменшує мотивацію населення йти до війська і зменшує підтримку України серед країн-донорів). І це додає до сприйняття України як тотально корумпованої. Тобто поширення і вкорінення серед української громадськості такого наративу серйозно підриває національну безпеку.

Дуже зручно (і, звісно, на це є підстави) перевести стрілки на владу і покласти на неї всю відповідальність: оскільки немає — з точки зору пересічного громадянина – видатних успіхів за короткий період у боротьбі з корупцією, то поширеність такого наративу є винятково наслідком неефективних дій влади. Проте це буде популістським і безвідповідальним підходом, оскільки довгострокова розбудова інституцій та довгострокова стратегія зменшення корупції є справою всього суспільства — від чиновників у владних кабінетах до пересічних громадян”, — зазначив Грушецький на сторінці КМІС.

Нові виплати

До 2 мільйонів гривень зможуть отримати від держави внутрішньо переміщені українці, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Про таке розширення програми “єВідновлення” повідомила премʼє міністерка України Юлія Свириденко. “На старті програма буде доступна для ВПО, які мають статус УБД та людей з інвалідністю внаслідок війни”, — пояснила вона.

Запрацювати програма має за два місяці після публікації відповідної постанови. Подати заявку на таку допомогу можна буде через додаток “Дія”, а згодом — скористатися послугою українці зможуть у ЦНАПах чи в нотаріусів. Перевірку обіцяють здійснювати через державні реєстри, а витрачати на розгляд заяви — не більше 30 діб.

Про наявні ресурси для фінансування виплат розповів міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. За його словами, вже зараз уряд має підтверджене фінансування в розмірі 180 мільйонів доларів від міжнародних партнерів — цього достатньо для забезпечення допомоги приблизно 3 700 родинам.

Також Кулеба повідомив про оновлення у межах програми “єВідновлення”. Відтепер внутрішньо переміщені особи можуть отримати компенсацію не лише за знищене, а й за пошкоджене житло. На цей момент такі виплати вже отримали майже 7 тисяч родин.

Крім того, уряд запровадив можливість дистанційного обстеження житла — не лише на територіях активних бойових дій, а й на територіях, де такі дії потенційно можливі. “Це важливий крок, адже дає можливість людям, які не можуть фізично забезпечити доступ до своїх осель, пройти оцінку дистанційно”, — заявив Олексій Кулеба.

Як працює програма

Державна програма “єВідновлення” діє вже понад два роки. Вона передбачає компенсацію українцям за житло, знищене або пошкоджене внаслідок війни. 

У разі пошкодження житла власник має подати заявку через “Дію”, відкрити спеціальний рахунок “єВідновлення” у банку та звернутися по виплату. Далі потрібно надати комісії органу місцевого самоврядування дозвіл на огляд оселі — це необхідно для визначення розміру компенсації. Після обстеження інформацію про пошкоджене майно вносять до Реєстру пошкодженого та зруйнованого житла, і після цього громадянин отримує кошти на картку “єВідновлення”. На сайті програми опубліковано перелік магазинів і підприємців, які беруть у ній участь. Саме у них можна придбати будівельні матеріали або замовити ремонтні послуги. Завершальним етапом є звіт про витрачені кошти — подати його також можна через додаток “Дія”. Максимальна сума компенсації становить 350 тисяч гривень для власників квартир та 500 тисяч гривень — для власників приватних будинків.

Компенсації за знищене житло держава надає у двох форматах. Якщо людина вирішує придбати нову оселю, їй оформлюють сертифікат на відповідну суму. Зробити це можна через додаток “Дія” або у найближчому Центрі надання адміністративних послуг. У випадку, якщо громадянин обирає відновити зруйноване житло, він отримує грошову компенсацію. Подати заявку на виплату також потрібно через “Дію”. Для цього необхідно відкрити банківську картку, на яку будуть зараховані кошти.

Труднощі відновлення

Попри те, що державна програма “єВідновлення” працює вже кілька років, у значної частини українців досі виникають з нею труднощі. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Щоби визначити причини цих труднощів, влада провела опитування.

Зʼясувалося, що 53% респондентів вказали на відсутність покрокового алгоритму дій. Серед найбільших перепон опитані назвали також нерозуміння того, хто має право подавати заяву; відсутність переліку необхідних документів та контактів відповідальних установ. Зокрема, урядовці повідомили, що 64% сайтів громад взагалі не містять жодної інформації щодо процедури чи умов отримання компенсації.

“Ми постійно працюємо над удосконаленням програми, запускаючи нові етапи та опції. Але, на жаль, інформаційна підтримка щодо механізму отримання компенсації все ще залишається фрагментарною. Забезпечення людей доступною та зрозумілою інформацією потребує додаткових зусиль”, — зазначила Олена Шуляк.

Що пропонує держава

Про масштабні плани держави полегшити виплату іпотеки певним категоріям українців повідомила премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, стосуватимуться пільги внутрішньо переміщених осіб та мешканців прифронтових територій. 

Як зазначено у постанові Кабінету міністрів України, цим категоріям громадян держава пропонує компенсувати 70% першого внеску (але не більше 30% вартості житла). А ще —  виплачувати 70% щомісячної оплати за кредитом у перший рік. Передбачено державою навіть бонус — 40 тисяч гривень для компенсації всіх необхідних супутніх витрат. Йдеться про комісії, збори та страхові платежі (крім державного мита).

Запрацювати ця програма має вже з 10 вересня 2025 року.

Як оформити виплати

Подати заявку на оформлення іпотеки в “єОселі” можна через додаток “Дія”. Слід дочекатися рішення від банку-партнера. Потім — подати написану у довільній формі заяву на компенсацію до банку. Перевірити, чи підпадає людина під дію програми, має Пенсійний фонд. Коли виплати призначено, вони надходитимуть на рахунок отримувача. 

Для внутрішньо переміщених осіб держава має кілька вимог щодо житла, на яке можна взяти кредит. Зокрема, у Києві та обласних центрах вік помешкання не може перевищувати 10 років. У решті міст — 20 років. 

Трохи інші вимоги для житла, яке обирають жителі прифронтових територій. Вік квартири чи будинку, на які можна оформити кредит на прифронтових територіях, не має перевищувати 10 років. При купівлі поза межами таких територій — не більше 3 років.

Ще одна вимога стосується вартості житла. Вона не повинна перевищувати 2 мільйони гривень. Урядовці нагадали, що отримуючи допомогу на погашення кредиту, людина не може користуватись іншими програмами для ВПО. Зокрема, допомогою на проживання чи субсидією на оренду житла.

Регіональна підтримка “єОселі”

Кошти на пільги братимуть з державного бюджету, залучати можуть і гроші з міжнародної допомоги, донорські кошти та виплати з місцевих бюджетів. Як процес може відбуватися у регіонах, пояснили у Мінсоцполітики: “Громада, до якої перемістились ВПО, і яка зацікавлена у збереженні спеціалістів, може за бажанням дофінансувати ще частину кредиту, який має сплачувати людина”.

Пільгові програми для військових, ветеранів, людей з інвалідністю, ВПО, а також медиків, науковців та педагогів діють у кількох областях. Зокрема, Закарпатській, Чернівецькій, Одеській, Львівській, Харківській, Сумській та Полтавській. Детальніше ознайомитися з умовами пільг можна на сайті “Укрфінжитло”.  

Загальні умови іпотеки

Державна програма “єОселя” діє з 2022 року. Вона пропонує пільгові умови певним категоріям українців. Зокрема, військовим ЗСУ, ветеранам, працівникам державних органів, педагогам, медикам та науковцям. Окрім того, скористатися державною іпотекою під 7-10% можуть громадяни, які не володіють житлом. Або мають помешкання, менше за 52,5 м² (+ 21 м² на кожного наступного члена сім’ї додатково). 

За весь час дії програми скористалися нею понад 18 600 українців. Кожен четвертий учасник програми є ветераном. Внутрішньо переміщених осіб серед кредитованих — 12,5%.

Штрафи за касові апарати

З 1 серпня 2025 року завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил використання  касових апаратів (РРО/ПРРО). На початку великої війни держава заборонила штрафувати підприємців за невикористання ПРРО/РРО, крім випадків, що стосуються підакцизних товарів. У 2023 році штрафи відновили, але тимчасово зменшили їхній розмір до 25% і 50% — для адаптації бізнесу до нових умов. 

Проте вже з серпня штрафи за незастосування касових апаратів та невидачу чеків знову стягуватимуть у повному обсязі: 100% вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні та 150% — при кожному наступному.

Патенти та торгові марки

До 14 серпня 2025 року бізнес може надолужити зобов’язання щодо сплати за патенти. Річ у тім, що у період великої війни підприємцям дозволяли не платити річні збори та не поновлювати патенти. Проте з 31 травня 2025 року в Україні припинили дію “воєнні” пільги у галузі інтелектуальної власності. Бізнесу дали 75 днів, щоб сплатити заборговане. І термін спливає у середині серпня. 

Нові відстрочки у “Резерв+” 

На початку серпня в мобільному застосунку “Резерв+” з’явиться можливість оформити відстрочку від мобілізації, зокрема, для викладачів. Про це на своїй сторінці у соцмережі повідомила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко. Відстрочки стосуватимуться наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників вищої та профосвіти, якщо дані про них є в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Також відстрочки передбачені для українців, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю 1 чи 2 групи, якщо цей статус підтверджується даними Мінсоцполітики, Пенсійного фонду та ДРАЦС.

Надалі планується надати таку можливість родинам, які виховують дитину з інвалідністю.

Повернення із СЗЧ

До 30 серпня 2025 року діятиме спрощений механізм повернення на службу військових, які самовільно залишили частини або дезертирували. Їм потрібно добровільно звернутися до органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, одного із батальйонів резерву, Державного бюро розслідувань або Національної поліції України. Також можна скористатися мобільним застосунком “Армія+”, подавши відповідний рапорт. Після підтвердження в застосунку у військового буде 24 години, щоб прибути у відповідний підрозділ ВСП, отримати там припис та вирушити до визначеного батальйону резерву.

Протягом 3 діб таким військовим продовжиться служба, дія контракту, а також поновиться виплата грошового забезпечення. 

Повернутися на службу можна не обов’язково у свою військову частину. Зокрема, у батальйоні резерву допоможуть скласти клопотання до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до своєї колишньої або іншої військової частини чи місця служби.

Виплати до Дня Незалежності

До Дня Незалежності уряд, як і щороку, готує виплати для окремих категорій українців. Люди з інвалідністю першої групи отримають 3100 грн, другої та третьої груп — по 2900 та 2700 відповідно. Також 3100 грн отримають люди з особливими заслугами перед Батьківщиною. Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності мають виплатити 1000 грн. Колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання передбачені виплати у 1000 грн. Члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України мають отримати 650 грн. Учасники війни та колишні в’язні таборів, особи, вивезені на примусові роботи, діти партизан і підпільників — 450 грн.

Люди, які отримують пенсію за віком чи за інвалідністю, отримають виплату автоматично на пенсійний рахунок. Військові зі статусом УБД, які продовжують служити, отримають гроші за місцем служби. Ті, хто мають право на виплату, але не є пенсіонерами та не служать, повинні особисто або онлайн подати заяву до Пенсійного фонду до 1 серпня (кінцевий термін — до 1 жовтня 2025).