Масштаби проблеми

Від початку повномасштабного вторгнення Росія вразила понад двісті українських АЗС. Атаки на заправки посилилися навесні та влітку цього року. Як йдеться в матеріалі “Економічної правди”, в червні 2026-го в Україні зафіксували понад 60 таких ударів — рекордну кількість на той час. У липні прильотів не поменшало та й серпень не обіцяє зниження інтенсивності. 

Найбільше страждають прифронтові й прикордонні регіони — Дніпропетровщина, Сумщина, Харківщина, Донеччина, Запоріжжя та Миколаївщина. Саме на Дніпропетровщину припадає найбільша кількість атак, на другому місці — Донеччина й Харківщина. 

Національний банк України у свіжому інфляційному звіті оцінив частку пошкоджених АЗС у 4%. Щоправда, запевнив, що втрачені продажі компенсують станції у тилових регіонах. Проте мешканців районів, які постійно потерпають від ударів, навряд чи втішить такий аргумент. Адже ситуація з пальним там погіршується щодень. До прикладу, у Нікопольському районі, за підрахунками журналістів “Економічної правди”, атаки зачепили 59% активних станцій, на Сумщині — понад чверть мережі. Багато знищених чи пошкоджених АЗС зафіксовані також у Краматорському, Богодухівському та Херсонському районах.

І дрони, і ракети

Українські АЗС Росія атакує різноманітними засобами: “Шахедами”, FPV-дронами та ракетами. За інформацією видання Deutsche Welle, до ударів по заправках на півдні причетний російський спецпідрозділ “Варяг” — 50-та бригада, що входить до резерву головнокомандувача РФ. На озброєнні “Варяга” — новітні, зокрема оптоволоконні, дрони з дальністю до 30 кілометрів. Як попереджає радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (“Флеш”), небезпеку для АЗС становлять і реактивні “Шахеди” з онлайн-керуванням. Такі дрони в межах своєї зони до 100 кілометрів здатні уражати як статичні, так і рухомі цілі. 

Атаки як частина пропаганди

За словами директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, удари по заправках росіяни використовують для своєї пропагандистської кампанії, як помсту за ураження нафтопереробних заводів. Втім, експерт наголошує, що заправні станції — це винятково цивільна інфраструктура, і їхні обстріли не здатні підірвати воєнний потенціал України. “Це не б’є ні по наших військових спроможностях, ні по цивільному населенню, бо проблеми з пальним немає. Одна з головних цілей росіян — пропагандистська картинка, бо заправки класно й довго горять, це легко показувати, щоб росіяни раділи”, — сказав Сергій Куюн у коментарі DW.

З ним солідарний і Бескрестнов, який вважає, що подібні удари не мають істотного впливу на забезпечення армії паливом. “Єдина мета цих атак — залякати громадянське населення”, — каже радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони.

Що робить Україна?

“Власники складів, АЗС, підприємств повинні бути готові до можливих ударів. Звертайте увагу на тривоги, будуйте укриття для людей”, — закликав Бескрестнов на своїй сторінці у соцмережі.

Тим часом, заправні станції вже почали змінювати роботу у відповідь на російські атаки. Наприклад, WOG закриває частину станцій у небезпечних областях уночі й зупиняє роботу під час тривог. Укрнафта купує сто вантажівок для перевезення пального, щоб швидше перекидати ресурси між регіонами. У Тростянці на Сумщині почали продавати пальне з бензовозів: модель, яку галузеві експерти пропонують легалізувати для всієї прифронтової смуги. А уряд обговорює з бізнесом захист станцій та механізми страхування воєнних ризиків. Частину заходів не розкривають з міркувань безпеки.

Прогнози врожаю

Українська зернова асоціація прогнозує цьогорічний урожай зернових та олійних культур на рівні 84,6 млн тонн. Якщо прогноз справдиться, цей урожай може стати найкращим від початку повномасштабного російського вторгнення. А  експорт у сезоні 2026/2027 потенційно може сягнути 52 млн тонн. Для порівняння, минулого сезону Україна експортувала 41,1 млн тонн. 

Втім, як уточнюють в УЗА, цей сценарій можливий лише, якщо повноцінно відновиться робота глибоководних портів Великої Одеси та припиняться постійні бомбардування нашої транспортної інфраструктури і енергетики, а також суден, які заходять в порти.

В Асоціації зауважують, що неможливість експортувати значні обсяги врожаю негативно впливає не тільки на українських агровиробників, а й може стати сильним ударом для економіки країни.

Ціна атак

Блокада  українських портів, що триває з липня,  щодня позбавляє країну до $70 млн експортної виручки. Про це заявив фінансовий аналітик та економіст Олексій Кущ в ефірі Новини.LIVE. “Двадцять днів — це вже майже півтора мільярда доларів”, — сказав він.

Мінекономіки спрогнозувало, що втрата навіть третини зернових потужностей одеських портів може зменшити валютний виторг від агроекспорту приблизно на 900 млн щомісяця, — зазначив голова секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський. 

За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, недоотримання валютного виторгу може становити від $0,5 до $1,5 млрд на місяць, залежно від того, як розвиватимуться події далі. “Це означає, що пропозиція валюти на міжбанку може скоротитися на 10−30% на день… Щоб закрити цю діру, Нацбанку доведеться збільшити обсяг валютних інтервенцій. Чи має він таку можливість? Так, зараз має — золотовалютні резерви цілком дозволяють це робити. Але якщо “експортна криза” затягнеться, не виключено, що регулятор в якийсь момент ухвалить рішення послабити гривню”, — вважає Шевчишин.

Чи є альтернатива? 

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в коментарі УНІАН зазначив, що перенаправити все збіжжя суходолом через країни Європейського Союзу не вдасться. “Ми за останні місяці експортували через морські термінали не менше 3,5 мільйона тонн зерна щомісяця. Втрати будуть великі. Тому що рух через Європейський Союз — навіть якщо вони відкриють для нас цей простір — не може покрити потребу в експорті. ЄС може дати обсяг десь 1,6 мільйона тонн, якщо йти через Гданськ та інші портові термінали — але цього недостатньо. По Дунаю теж ми не можемо зараз рухатись, тому що рівень води в річці дуже низький”, — сказав Козаченко.

Ситуацію ускладнює й те, що Україна має невивезені запаси зерна ще з минулого сезону, які перевищують 10 млн тонн. 

Підтримка партнерів 

За словами економіста Олексія Куща, пережити втрати від заблокованого експорту Україні наразі допомагають кошти країн-партнерів. Він зазначив, що наша держава отримує від експорту близько 30–40 млрд доларів. Ті ж самі 40 млрд партнери надають лише для покриття бюджетного дефіциту. Крім того, є ще військова, технічна і технологічна допомога, яка надходить окремо. Саме тому, на думку Куща, скорочення експортної виручки не має такого руйнівного впливу на валютний ринок, який воно могло б спричинити  до початку повномасштабної війни.

Що стане у нагоді

Посилені обстріли цього літа знову підняли питання про те, що ж стане у пригоді під час російської атаки. Модераторка “Медіацентру Україна” Світлана Чепуренко звернула увагу на досить несподівані речі. Після того, як в її будинок влучила російська ракета, вона поділилася досвідом, що ж було важливо мати при собі після атаки. “Респіратор із фільтром, найякіснішим, який знайдете. Ракетне паливо, порох, гарь, чадний газ, пил від зруйнованих конструкцій будівлі, продукти горіння пластику та ін. — все це дуже ускладнює дихання”, —  зазначає вона.

За словами Світлани, після влучання ракети у багатоповерхівку одразу ж зникло світло. Відтак, щоб орієнтуватися у темряві, стане у пригоді ліхтарик. Також медійниця наголошує на необхідності заздалегідь подбати про безпеку власної оселі: “Бронеплівка на скло — топ. Чи хоча б скотч (по периметру скла, потім хрест на хрест, потім перемичка). У нас було і те, і те. Це врятувало нас від уламків скла. Все обклеєне скло вистояло. Не обклеєне — вдрузки. І не забудьте про дзеркала — це теж скло”.

Серед корисних речей для порятунку модераторка “Медіацентру Україна” називає і звичайний свисток — аби подати сигнал рятувальникам у разі, якщо ви опинилися у небезпеці. На важливу роль такої простої речі звертає увагу і відома українська психологиня Світлана Ройз. “Сьогодні викидала з шухляди старі канцтовари й знайшла свисток. Хотіла і його викинути. Але зупинилася й поклала в нашому “умовно безпечному місці” біля підвалу. Там же лежить аптечка з турнікетами. І іграшка доньки… Свисток — щоб можна було подати знак з-під завалів”.

Вміст валізок

Тренуватися складати тривожні валізки українці почали ще до початку повномасштабного вторгнення. Документи і цінні речі, трохи одягу та продуктів, ліки — список необхідного називався не раз. Утім, за 5 років війни стало очевидним, що вміст таких валізок і рюкзаків доведеться переглядати. Адже термін придатності деяких речей просто сплив. Відома блогерка Татуся Бо, перебираючи свій рюкзак, розповіла: знайшла печиво родом з 2023 року. Така ж ситуація може виникнути і з ліками та іншими речами, які мають термін споживання.

Модераторка “Медіацентру Україна” нагадує, що до аптечки, окрім відомих на загал турнікета і кровоспинних необхідно покласти також менш очевидні ліки. “Ви маєте знати слабкі сторони свого організму, які одразу реагують на стрес. У мене це шлунок. Мене скрутило так, що думала, сконаю. Ледве дочекалася кінця тривоги, щоб отримати у лікарів швидкої Но-шпу. У вас це може бути тиск, серце, защемлення нерва тощо. Підготуйтесь”, — радить вона.

Блогерка Татуся Бо наголошує, що збирати з собою, вочевидь, доведеться не лише практичні предмети, а й те, що становить для нас емоційну цінність. “А може фото? Особливо те, де мій брат у віці 7 років так обережно притримує мене зовсім маленьку. Брата немає уже 15 років. І це фото тримає мене ще у тих світах, де він є. Треба ще фото дітей і нас із тих часів, коли не було війни. А ще малюнки друзів, які стоять у рамці. Особливо той, що тримає мені дах “Кожен з нас — всесвіт, але місяць в кишені є не у всіх”.

Поради держави

На сайті Державної служби з Надзвичайних Ситуацій є повний список предметів, які варто скласти до своєї тривожної валізки. Там наголошують на необхідності мати з собою документи, запаси їжі та води на три дні. “Дітям дошкільного віку вкладається у кишеню або пришивається до одягу записка, де вказано прізвище, ім’я та по-батькові, вік, домашня адреса та контактні номери телефону батьків, або осіб, що їх замінюють”, — повідомляють на сайті ДСНС. 

Про вміст тривожних валізок не раз писали медіа, а переселенка з Горлівки Світлана Іворовська розповіла у коментарі “Суспільному”, що наповнення може змінюватися залежно від цілі. “Треба розуміти, куди ти їдеш і для чого тобі валіза. Коли ти спускаєшся в бомбосховище — це один набір речей, а коли ти їдеш з міста — інший. Але коли ти їдеш назавжди — це зовсім інший набір речей”, — ділиться досвідом вона.

Готувати власну валізку надзвичайники радять для кожного члена родини. Зокрема, дитині можна спакувати з собою не лише воду і перекус, а й улюблену іграшку. На необхідності окремо готуватися власникам тварин наголошує і модераторка “Медіацентру Україна”: “Щодо тварин. Переноска — там же, де тривожна валізка, під рукою. Один раз заплатіть за консультацію і порадьтеся зі своїм перевіреним ветеринаром щодо дозування… Скільки набрати і як дати. На кожній упаковці запишіть маркером дозування. Телефона і рецептів може не бути під рукою”.

Психологиня Світлана Ройз підсумовує: окрім важливих речей у валізі потрібна ще одна. “У мене напоготові вогнегасник, аптечка, свисток, документи. І віра. І я хочу зупинити корозію надії. Ми всі свідки болю такої інтенсивності. Ми всі носії печаті травми. Але водночас ми — носії любові. І Життя”, — наголошує вона.

Подалі від атак

Постійні російські обстріли столиці та низки українських міст призвели до змін на ринку нерухомості. Як розповідає в інтерв’ю “РБК-Україна” комерційна директорка будівельної компанії “Gazda” Маріанна Бігунець, від початку літа 30–40% звернень до компанії щодо придбання житла у більш безпечних регіонах надходять від мешканців Києва та області, Дніпра, Харкова й Запоріжжя.

Клієнти розглядають житло на заході країни як місце, куди можна переїхати на час інтенсивних обстрілів. Також для них важливо, що цей регіон розташований відносно близько до кордону.

Втім, на думку Маріанни Бігунець, про вже сформовану тенденцію говорити зарано. “У найближчі місяці поведінку покупців визначатимуть насамперед безпекова ситуація, валютні очікування, фінансові можливості родин та готовність об’єктів”, — підсумовує вона.

Нові вимоги до житла

Водночас покупці чітко демонструють бажання інвестувати у майже завершені проєкти. А також обирають житло з готовим оздобленням, що дозволяє зафіксувати витрати й уникнути тривалого ремонту. Маріанна Бігунець зазначає, що 65% шукачів обирають квартири площею 50–80 квадратних метрів. Також чимало покупців обирають варіант із розтермінуванням від двох років та першим внеском 30–50%. Крім того, більшість покупців спершу продають вже наявну нерухомість.

Восени, на тлі прогнозованого зростання курсу долара, можлива певна активізація ринку. Раніше видання “РБК-Україна” зазначало, що з початку повномасштабного вторгнення новобудови у Києві в національній валюті подорожчали в середньому на 73%. Однак, якщо рахувати в іноземній валюті, зростання становило лише 13,5%.

 Що пропонує держава

Уже цього місяця певних змін зазнала і державна житлова програма “єОселя”. Із 17 липня держава компенсуватиме ветеранам та сім’ям полеглих Героїв процентну ставку до 3% протягом перших 10 років, а з 11-го року — до 6%. У вересні минулого року умови програми “єОселя” покращили для вимушених переселенців. Так, новий механізм компенсацій від Міністерства соціальної політики передбачає, що держава покриває 70% першого внеску, 70% щомісячних платежів першого року та компенсує до 40 тисяч гривень супутніх витрат на укладання угоди. 

Загалом же, під пільгові 3% взяти іпотеку можуть військовослужбовці, працівники сектора безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги та науковці. Перший внесок для них має становити 20% вартості житла, а строк погашення — до 20 років. Програма “єОселя” працює в Україні з жовтня 2022 року. За понад три роки іпотечні кредити отримали понад 23 тисячі українців.

Нестача кадрів

Брак робочої сили — найбільша завада для бізнесу під час війни. Про це заявили 69% підприємств, які взяли участь у щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за травень. “Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року… Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, — розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.

При цьому 60,6% опитаних підприємців було важче шукати саме кваліфікованих працівників, а 38,4% стикнулися з більшими труднощами при пошуку некваліфікованої робочої сили. 

На другому місці — зростання цін на сировину, матеріали та товари. Про це заявили 49% респондентів. Проблема “небезпечно працювати” залишається на третьому місці серед головних викликів для бізнесу — про неї згадали 44% підприємств. Воєнні ризики найбільше впливають на роботу середнього та великого бізнесу: у травні про небезпеку повідомили 48% і 47% компаній відповідно, оскільки саме вони мають більший ризик стати об’єктами ворожих атак. “У регіональному розрізі ця перешкода найактуальніша для прифронтових та центральних областей. Зокрема, на небезпеку вказують понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Водночас на заході країни цей фактор турбує підприємців найменше, а єдиним винятком там є Рівненщина”, — зазначив Євген Ангел.

Іноземці — не врятують

Навіть за таких умов близько 45% компаній наразі не розглядають можливість найму іноземних працівників, а ще 41% — припускають таку опцію лише теоретично. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), активно працюють у цьому напрямі 12% респондентів, тоді як реальний досвід залучення іноземних фахівців мають усього 2% підприємств.

Головними бар’єрами бізнес називає незнання мови, складну адаптацію, бюрократію, високу вартість легалізації та затягнуті строки оформлення. Серед компаній із практичним досвідом 87% вважають чинні процедури складними, лише 13% назвали їх зрозумілими. Зазвичай, процес оформлення триває від 1 до 6 місяців, а для 19% — понад пів року. Суттєвими додатковими витратами підприємці вважають забезпечення житлом, оформлення документів та послуги посередників.

Найчастіше в Україну запрошують технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент — здебільшого з країн ЄС і зрідка з Азії. Майже половина компаній наймає таких фахівців на довгостроковий період (від 1 до 3 років). При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і лише 3% дотримуються протилежної думки.

Середня зарплата

Тим часом зарплати українців демонструють незначне зростання. За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні збільшилася на 0,5% порівняно з березнем і становила 30 515 грн.

Найвищий рівень оплати праці традиційно — у столичному регіоні: у Києві середня зарплата сягнула 48 003 грн, а на Київщині — 30 584 грн. Натомість найнижчі показники зафіксовано на Кіровоградщині (21 199 грн) та у Чернівецькій області (21 687 грн).

Водночас у Держстаті зазначають, що станом на 1 травня заборгованість із виплати заробітної плати в Україні складала 3,7 млрд грн.

Планування відпочинку

Українці змінили ставлення до раннього бронювання житла, йдеться в дослідженні, проведеному “Ribas Hotels Group”. За даними готельної мережі, якщо минулоріч українці резервували собі місця за 44 дні, то цього сезону такий показник зріс до 62 днів. Також дослідження показало, що зросла тривалість відпочинку. Якщо у 2025 році гості зупинялися у готелях в середньому на 3,1 ночі, то цьогоріч вони залишалися вже на 3,8 ночі. Представники “Ribas” вважають, що подібні зміни повʼязані з прагненням українців отримати довший і більш повноцінний відпочинок.

Не планують поїздок цього літа лише 7,5% учасників дослідження. Близько 70% респондентів розглядають відпочинок в Україні. Решта — планують вирушити за кордон. Найпопулярнішими напрямками в нашій країні залишаються Одеса та узбережжя, які розглядають 69,8% опитаних, а також Карпати — їх обирають 52,8% респондентів. Водночас цікавлять українців і нові напрямки: йдеться про локації на Закарпатті, Волині, Черкащині та в інших місцях, де є доступ до природи та умовна безпека.

Вимоги до відпусток

Українці змінили своє ставлення до умов відпочинку, зазначають у “Ribas”. Так, базовою вимогою стала безпека. Напряму її називають критерієм відбору лише 1,9% опитаних. Водночас для 45% респондентів проблеми з безпекою можуть стати барʼєром для поїздки. “Попит на внутрішній туризм є, але він уже не пробачає випадковості. Перемагають не ті, хто просто має локацію, а ті, хто може дати гостю зрозумілий продукт: комфорт, сервіс, відновлення, безпеку і відчуття, що поїздка справді варта своїх грошей”, — зауважує власник компанії Артур Лупашко. За його словами, українці порівнюють рівень сервісу під час свого перебування у вітчизняних готелях з досвідом відпочинку за кордоном. Мають готовність витрачати, але очікують якості.

Однією з найбільш затребуваних послуг цьогоріч є відновлення. Додатковими сервісами SPA у готелях мережі користуються на 44% більше клієнтів, ніж торік. І це попри зростання цін на такі послуги в середньому на третину. 

Тури за кордон

Цього року вирушити на відпочинок планують ще більше українців, ніж минулоріч. Зокрема, у компанії “Join UP!” прогнозують у 2026 році півмільйона закордонних туристів. Це на десятки тисяч більше, ніж минулоріч. І водночас вдвічі менше, ніж у 2021 році — до початку повномасштабного вторгнення. 

Російська агресія має вплив не лише на спроможність українців відпочивати, а й на напрямки, які обирають наші співгромадяни. “Для тих, хто прагне мінімізувати перетини [з росіянами], ми рекомендуємо обирати, наприклад, Сіде в Туреччині, Марса-Алам та Ель-Аламейн в Єгипті, які історично орієнтовані на німецьких та італійських мандрівників”, — йдеться у коментарі компанії “Join UP!” виданню “NV”. Також туроператори наголошують, що громадян країни-агресорки буде мало на напрямках, з якими у росіян відсутнє чартерне сполучення. Йдеться, зокрема, про Грецію і Туніс.

Особливістю цьогорічного відпочинку за кордоном стало глобальне зростання цін на авіаквитки. Повʼязано воно зі світовою паливною кризою. В компанії “Join UP!” розповідають, що вартість перельотів зросла на 10-20%. Втім, попри ціни, все більше українців обирають долати значну частину шляху саме цим видом транспорту. Зокрема, за даними видання “Главком”, найбільш популярними транспортними хабами залишаються Кишинів, Жешув, Бухарест та Варшава.

Що гарантує закон

25 березня Верховна Рада ухвалила закон, за яким мешканці пошкодженого житла не платитимуть за комунальні послуги на час відновлення. За його ухвалення проголосували 308 депутатів. Документ визначає, як нараховуватимуть комуналку, якщо житло пошкоджене або знищене через бойові дії, теракти чи диверсії, спричинені збройною агресією Росії проти України.

Зокрема, закон скасовує плату за управління багатоквартирним будинком, якщо він пошкоджений і не придатний для проживання. Також власники такого житла не платитимуть за окремі комунальні послуги, поки там неможливо жити. Окремо прописано, як фіксуватимуть збитки та як взаємодіятимуть органи влади, управителі і постачальники послуг, щоб вчасно зупинити нарахування платежів.

Як йдеться на сайті Верховної Ради, положення діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та один рік після його припинення або скасування.

Закон має усунути випадки необґрунтованого нарахування комунальних платежів за зруйновані помешкання та впорядкувати механізм фіксації збитків. Це повинно стати важливим елементом для подальших програм відновлення та компенсації.

Вартість комунальних послуг зростає

Попри мораторій на деякі тарифи, загальний рівень вартості комуналки за рік — від лютого 2025-го до лютого 2026-го — зріс на 2,3%. Найвідчутніше для гаманців українців здорожчало управління багатоквартирними будинками. Тарифи на цю послугу зросли на 13,8%. 

Також зафіксовано зростання вартості інших комунальних сервісів. Зокрема, вивезення побутових відходів подорожчало на 3,8% за рік, а утримання і ремонт житла — на 3,5%.

Найбільше боргів — за опалення та гарячу воду

Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати і вже сягнула 113,4 млрд грн. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Лише за четвертий квартал 2025 року борги збільшилися на 12,5%. За цей період українцям нарахували 77,1 млрд грн за комуналку, але сплатили лише 64,1 млрд грн — тобто 83,1% від необхідної суми.

Найкраща ситуація з оплатою — за водопостачання та водовідведення: рівень розрахунків навіть перевищив нарахування (105,1%) завдяки погашенню старих боргів. Натомість найбільші проблеми — з оплатою тепла та гарячої води, де рівень платежів впав до 59,3%.

Так, за опалення та гарячу воду українці не доплатили 38 млрд грн, причому лише за квартал ця сума зросла на 14,7%. Значні борги також за газопостачання та його розподіл — 35,4 млрд грн, і саме тут зафіксовано найбільший приріст (+26,8%). За електроенергію українці не доплатили 17 млрд грн (+2,7%). За водопостачання — 10,1 млрд грн (–2,8%). Ще близько 12,7 млрд грн становить заборгованість за управління будинками та вивезення сміття.

Лідерами серед боржників стали мешканці Дніпропетровської області, де сума недоплати сягнула 18,3 млрд грн. 4,1 млрд грн боргів накопичили мешканці Донецької області, 3,4 млрд грн — жителі Полтавщини, 2,9 млрд грн — Києва та ще 2,1 млрд грн — Київщини. 1,6 млрд грн заборгували жителі Харківщини.

Пропозиція президента

Володимир Зеленський заявив, що на державному рівні готують рішення, щоб наступної зими українці не опинилися без світла і тепла. “На основі досвіду цієї зими готуємо рішення щодо перебудови та оновлення енергетичного забезпечення громад, і відповідний план на наступний опалювальний сезон буде розглянутий і затверджений на загальнодержавному рівні”, — сказав Президент України. 

Роботу над проєктом урядовці вже почали. Першим кроком стало створення координаційного центру, який збиратиме та систематизуватиме досвід громад.

Урядовий план дій

Детальніше про урядові заходи розповіла премʼєр-міністерка Юлія Свириденко. За словами чиновниці, участь у нараді взяли міністерства розвитку, енергетики, керівники обласних військових адміністрацій та представники енергетичних компаній. Глава уряду наголошує, що у владі не мають ілюзій щодо дій країни-агресорки, і що навіть з настанням тепла ворог продовжить бити по енергетиці. 

Відтак, держава зосередиться на таких елементах плану, як захист обʼєктів критичної інфраструктури; розподіл електричної та теплової генерації; використання альтернативних джерел живлення для критичної інфраструктури.

За словами премʼєр-міністерки, кожна область має:

• визначити перелік об’єктів критичної інфраструктури, що потребують першочергового захисту та автономного живлення;
• скласти покроковий план із строками його виконання до початку опалювального сезону;
• визначити потребу в обладнанні та фінансуванні робіт;
• визначити необхідні ресурси для реалізації плану.

Далі регіональні плани мають бути синхронізовані з можливостями держави, після чого розпочнеться їхня реалізація.

Думка експертів

Наразі між представниками експертного кола та законодавцями йде діалог про те, що необхідно зробити та що можна встигнути до наступного року. Про це на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

За словами експерта, ситуація у великих містах не викликає оптимізму. Адже повністю замістити генеруючі потужності ТЕЦ до наступного опалювального сезону — нереально. “Це можливо зробити лише протягом 3-5 років та великих інвестицій. Сума таких інвестицій може сягати тільки для Києва за обережною оцінкою — 7 мільярдів євро і величезна кількість робіт”, — наголошує Харченко. Він пояснює, що перспективи відновлення генерації електроенергії у Києві і Харкові насправді низькі. Та зазначає, що ситуація має трохи покращитися навесні, коли запрацює сонячна генерація.

Щодо енергетики у регіонах, зокрема, на півдні України, експерт вбачає там дві ключові проблеми. Те, що ворог завдає ударів по розподільчих мережах, де тільки добудовуються перші захисти. І те, що мішенями для атаки є системи опалення. За словами Олександра Харченка, на Одещині не вистачає обладнання для відновлення інфраструктури. Насамперед, йдеться про різні типи трансформаторів. Експерт робить висновок, що підготовка до зими має бути сфокусована на захисті системи опалення.

Снігові замети

Погодні умови стали набагато складнішими минулого тижня: у деяких регіонах України випало до 35 сантиметрів снігу. А деякі — потерпали від поривів вітру та ожеледиці. Причиною цієї негоди стало переміщення активного циклону з південного заходу. 

Найбільше негода вирувала у Вінницькій та Житомирській областях, а також на заході України — там повідомили про значний приріст снігового покриву. А от Чернігівська, Київська, Сумська та Черкаська області опинилися у зоні змішаних опадів. “Це вже буде більше такий “важкий” сніг. Подекуди — може переходити в дощ. І, відповідно, можуть бути такі явища, як ожеледь і ожеледиця. Плюс ще налипання мокрого снігу може бути”, — розповіла у коментарі “РБК-Україна” синоптикиня Українського гідрометеорологічного центру Наталія Птуха.

Хвиля похолодання

Одразу після снігопадів в Україні посилилися морози. Хоча вони виявилися слабшими, ніж прогнозували, уночі на заході країни температура знижувалася до -18 градусів. Для північних і центральних регіонів синоптики передбачали до -14 уночі, тоді як частина областей опинилася під впливом циклону. Зокрема, на півдні та сході країни спостерігалися мокрий сніг і дощ, налипання мокрого снігу, сильний вітер та ожеледь.

В українському гідрометцентрі прогнозують, що холодна погода триматиметься у нашій країні щонайменше до середини цього тижня. Синоптикиня Наталка Діденко також вважає, що морози ще протримаються. Зокрема, вона закликала українців добре утеплюватися та дбати одне про одного. “Пригадуємо, як ми одягали на себе три шари одежі при перетині польського кордону в 90-тих роках, щоб привезти модний дефіцит, дістаємо рукавиці (не рукавички), теплі шапки, спеціальні “кішки” на черевики, можна електроковдри, як дадуть світло, кому треба виморозить щось на вулиці — якраз, перебрати кухонний пенал на предмет виявлення старих круп — пташкам чи тваринам вуличним все згодиться у таку холоднечу”, — заявила метеорологиня.  

Наслідки негоди

Складні погодні умови стали випробуванням для української енергетики. Через снігопади та крижані дощі у багатьох регіонах пообривалися лінії електропередач. Лише минулого тижня йшлося про майже тисячу населених пунктів, розповів у коментарі Медіацентру Україна директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. “Такі лінії треба фізично відновлювати, що займає досить багато часу. Здебільшого ці населені пункти концентруються у західній частині України”, — сказав Харченко. 

Масовані обстріли

Посилити тиск на українців під час і без того складного для енергетики періоду вирішила Росія. Масовані обстріли міст завдали чималих збитків. Українці зіткнулися з аварійними відключеннями світла, тисячі користувачів залишилися без тепла і гарячої води, у містах зупинявся електричний транспорт. 

Як знизити навантаження на систему та посприяти її відновленню, розповіли спеціалісти “Укренерго”: радять не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів, а енергоємні процеси (прання, нагрів бойлера, користування посудомийкою) перенести на нічний час. Також експерти застерігають: лише за 20 хвилин після повернення світла варто починати користуватися потужними приладами. А техніку, якою не користуєтеся, взагалі краще вимикати з розеток.