<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Зимовий відпочинок: популярні напрямки та зміни у маршрутах | Центр громадського моніторингу та контролю</title>
	<atom:link href="https://naglyad.org/uk/category/vidpochinok/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://naglyad.org</link>
	<description>Центр громадського моніторингу та контролю</description>
	<lastBuildDate>Tue, 02 Dec 2025 11:32:32 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=5.9.13</generator>

<image>
	<url>https://naglyad.org/wp-content/uploads/2017/03/cropped-01-32x32.png</url>
	<title>Зимовий відпочинок: популярні напрямки та зміни у маршрутах | Центр громадського моніторингу та контролю</title>
	<link>https://naglyad.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Зимовий відпочинок: популярні напрямки та зміни у маршрутах</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2025/12/02/zimovij-vidpochinok-populyarni-napryamki-ta-zmini-u-marshrutah/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2025/12/02/zimovij-vidpochinok-populyarni-napryamki-ta-zmini-u-marshrutah/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 02 Dec 2025 11:32:32 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Відпочинок]]></category>
		<category><![CDATA[Свята]]></category>
		<category><![CDATA[Туризм]]></category>
		<category><![CDATA[Укрзалізниця]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7879</guid>

					<description><![CDATA[Під час зимових свят українці традиційно більше мандрують. Попри повномасштабну війну, багато хто все ж планує поїхати на відпочинок — у інші міста чи навіть за кордон. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, куди наші громадяни вирушають найчастіше та які маршрути вже невдовзі можуть змінитися. Внутрішній туризм Найбільш доступними для українців залишаються подорожі всередині країни. &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2025/12/02/zimovij-vidpochinok-populyarni-napryamki-ta-zmini-u-marshrutah/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Під час зимових свят українці традиційно більше мандрують. Попри повномасштабну війну, багато хто все ж планує поїхати на відпочинок — у інші міста чи навіть за кордон. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, куди наші громадяни вирушають найчастіше та які маршрути вже невдовзі можуть змінитися.</span></p>
<p><b>Внутрішній туризм</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільш доступними для українців залишаються подорожі всередині країни. На відміну від поїздок за кордон, цей варіант є вигідним з кількох причин. Передусім, через менші витрати часу на дорогу, нижчу вартість житла та харчування. Крім того, в умовах повномасштабного вторгнення внутрішній туризм став єдиною доступною опцією для багатьох чоловіків. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найпопулярнішим зимовим напрямком залишається Захід України. Йдеться як про активний відпочинок з катанням на лижах чи сноубордах, так і про поїздки до санаторіїв чи баз відпочинку. У короткі подорожі чимало українців вирушають до столиці чи відвідують туристичні цікавинки у своїй області.</span></p>
<p><b>Закордонні тури</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Від початку великої війни мандрівки за кордон суттєво змінилися. Закриття аеропортів перетворило зручний кількагодинний політ на тривалу поїздку потягом чи автобусом. Втім, туроператори відзначають, що за непростих умов життя в Україні подорожі залишаються важливим елементом психологічного перезавантаження. Відтак, виїжджати за кордон українці не припиняють.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед найбільш популярних напрямків туристичні фірми називають Єгипет — його минулоріч </span><a href="https://glavcom.ua/country/society/kudi-mandrujut-ukrajintsi-ta-jak-zminilis-tsini-na-vidpochinok-1034188.html#google_vignette"><span style="font-weight: 400;">обирали</span></a><span style="font-weight: 400;"> близько 80% співгромадян. 10% поїздок припадало на автобусні тури. А ще 10% — на дорожчі напрямки, такі як Об’єднані Арабські Емірати, Занзібар, Іспанія, Домінікана, Шрі-Ланка, Таїланд, В’єтнам або Мальдіви.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Незалежно від того, чи користуються українці послугами туроператорів, чи планують подорож самостійно, більшість вирушає до найближчих аеропортів Європи — звідки вже летять до місця відпочинку. Зокрема, за </span><a href="https://forbes.ua/news/turpotik-za-rik-zris-na-70-join-up-rozpoviv-de-vidpochivali-ukraintsi-vlitku-2025-roku-01092025-32326"><span style="font-weight: 400;">даними</span></a><span style="font-weight: 400;"> “Join UP! Україна”, найчастіше їхні клієнти влітку цього року скористалися аеропортами Кишинева в Молдові (55%), Жешува (12%) і Варшави (5%) у Польщі.</span></p>
<p><b>Нововведення від залізниці</b><i><span style="font-weight: 400;"> </span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Через зростання попиту на поїздки “Укрзалізниця” </span><a href="https://mindev.gov.ua/news/ukrzaliznytsia-vvede-11-novykh-poizdiv-ta-zaproponuie-dodatkovi-2-mln-mists-u-2026-rotsi"><span style="font-weight: 400;">анонсувала</span></a><span style="font-weight: 400;"> нововведення для пасажирів. Вже з 14 грудня у компанії набуде чинності новий графік руху на 2025–2026 роки. Він стосуватиметься як внутрішніх так і закордонних маршрутів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зокрема, </span><a href="https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/689340/"><span style="font-weight: 400;">обіцяють</span></a><span style="font-weight: 400;"> зміни у русі поїздів до Львова: такі рейси відбуватимуться щогодини. В компанії зазначають, що ця система зручна для пасажирів, адже передбачувана: поїзди відправляються у той самий час, a розклад легко запам’ятати.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також обіцяють понад 40 нових рейсів у напрямку гірських курортів та реабілітаційних центрів. Майже половина з них їздитиме із прифронтових областей. Наприклад, поїзди “Харків — Ужгород”, “Краматорськ (Барвінкове) — Чоп” та “Кривий Ріг — Івано-Франківськ”. Продаж квитків на ці потяги вже відкрито.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Побільшає також маршрутів </span><a href="https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/689300/"><span style="font-weight: 400;">міжнародного</span></a><span style="font-weight: 400;"> сполучення. Зокрема, у Польщу вирушатимуть три нові поїзди у напрямку Перемишля та один до Холма. А от Берегове отримає пряме залізничне сполучення з Будапештом. В “Укрзалізниці” </span><a href="https://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/689332/"><span style="font-weight: 400;">зазначають</span></a><span style="font-weight: 400;">, що вже з середини грудня новозбудованою європейською колією поїзд Будапешт — Ньїредьгаза — Берегове прямуватиме до України через станцію Феріхедь (Будапештський міжнародний аеропорт) і Чоп. </span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2025/12/02/zimovij-vidpochinok-populyarni-napryamki-ta-zmini-u-marshrutah/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Геловін на порозі: чому це свято для українців ближче, ніж здається</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2024/10/21/gelovin-na-porozi-chomu-tse-svyato-dlya-ukrayintsiv-blizhche-nizh-zdayetsya/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2024/10/21/gelovin-na-porozi-chomu-tse-svyato-dlya-ukrayintsiv-blizhche-nizh-zdayetsya/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 21 Oct 2024 10:33:28 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Відпочинок]]></category>
		<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7398</guid>

					<description><![CDATA[Кажани, павутина та гарбузи: вже з середини жовтня у вітринах українських крамниць з’являється геловінський декор. А популярність цього свята зростає у нашій державі упродовж останніх десятиліть. Щоправда, й досі геловінські традиції викликають чимало суперечок. Чи справді свято повністю чуже українцям — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. Свято на мільярди Свято, що набуло популярності у &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2024/10/21/gelovin-na-porozi-chomu-tse-svyato-dlya-ukrayintsiv-blizhche-nizh-zdayetsya/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Кажани, павутина та гарбузи: вже з середини жовтня у вітринах українських крамниць з’являється геловінський декор. А популярність цього свята зростає у нашій державі упродовж останніх десятиліть. Щоправда, й досі геловінські традиції викликають чимало суперечок. Чи справді свято повністю чуже українцям — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.</span></p>
<p><b>Свято на мільярди</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Свято, що набуло популярності у країнах Заходу у 19 столітті, має змішане коріння. Частину традицій повʼязують з католицьким </span><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%83%D1%81%D1%96%D1%85_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85"><span style="font-weight: 400;">Днем всіх святих</span></a><span style="font-weight: 400;">, який припадає на 1 листопада. Також вбачають звʼязок між Геловіном і кельтським святом </span><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C"><span style="font-weight: 400;">Самайн</span></a><span style="font-weight: 400;">, яке символізувало завершення сільськогосподарських робіт і під час якого вшановували мертвих. Свій слід у святкуванні залишила навіть британська </span><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D1%87_%D0%93%D0%B0%D1%8F_%D0%A4%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B0"><span style="font-weight: 400;">Ніч Гая Фокса</span></a><span style="font-weight: 400;">:  саме з неї запозичили вираз “Trick or treat”, з яким, зазвичай, ходять збирати солодощі. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Попит на костюми та ласощі робить Геловін комерційно вигідним: так, </span><a href="https://www.snackandbakery.com/articles/112261-mastercard-releases-halloween-consumer-spending-insights"><span style="font-weight: 400;">36% продажів</span></a><span style="font-weight: 400;"> у крамницях солодощів в Сполучених Штатах припадають саме на період з жовтня по грудень. Загальні ж витрати на Геловін цього року, за даними </span><a href="https://nrf.com/research-insights/holiday-data-and-trends/halloween"><span style="font-weight: 400;">Національної федерації роздрібної торгівлі США</span></a><span style="font-weight: 400;">, сягають 11,6 мільярда доларів! Третину суми витрачають на костюми, третину — на пригощання, і ще стільки ж — на святкові декорації. </span></p>
<p><b>Чи святкують українці?</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Не оминули ці тенденції й українців. Зокрема, свою справу тут зробила популярність Геловіну у соцмережах. Так, проведене минулого року </span><a href="https://mukachevo.net/news/stavlennia-ukrayintsiv-do-khellouyinu-rezultaty-opytuvannia_5768859.html"><span style="font-weight: 400;">опитування</span></a><span style="font-weight: 400;"> показало, що позитивно до свята ставляться 38% наших громадян  7% відзначають щорічно, і лише 12% вважають його нічим іншим, як комерцією. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Традиційно у медіа піднімається дискусія про доцільність святкування. А під час війни додалося нових аргументів, чому варто з обережністю переймати геловінські традиції. Зокрема, у Православній церкві України минулоріч </span><a href="https://ternopoliany.te.ua/zhittya/86237-u-pravoslavnii-tserkvi-rozpovily-chomu-pid-chas-viiny-ne-varto-sviatkuvaty-khellovin#"><span style="font-weight: 400;">просили</span></a><span style="font-weight: 400;"> утриматися від святкування, через те, що декор чи костюми, пов’язані із смертю, можуть травмувати людей. “Багато (включно з дітьми) за час війни пройшли і бачили те, чого воліли б ніколи не бачити: каліцтва, людську смерть, рештки тіл, відірвані кінцівки, спотворені обличчя… неприкриті жахи війни. Чи варто зараз їм про це нагадувати і викликати непотрібні асоціації “геловінськими костюмами”, перевдяганням в образи мертвих істот чи осіб, імітацією відірваних кінцівок, порваних і зашитих облич?” </span></p>
<p><b>У нас схожі традиції?</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В українців є схожі свята, </span><a href="https://www.rbc.ua/rus/styler/hellovin-po-ukrayinski-etnograf-rozpovila-1698420887.html"><span style="font-weight: 400;">зазначає</span></a><span style="font-weight: 400;"> етнологиня Анастасія Кривенко: “По своїй суті — це свято вшанування померлих, коли нібито їхні душі повертаються на землю, а живі зустрічають їх карнавалами та фестивалями. І в українській традиції є три періоди, коли предки вірили, що духи потойбіччя повертаються”. Перший — це різдвяно-новорічний період, з маланкуванням, колядуванням і щедруванням. Другий — великодній, коли християни вірять, що душі померлих приходять на цілий тиждень. І третій період — зелені свята, під час яких, за повірʼями, на землю виходять русалки, котрих вважають нечистою силою.</span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2024/10/21/gelovin-na-porozi-chomu-tse-svyato-dlya-ukrayintsiv-blizhche-nizh-zdayetsya/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Черги, в яких стоять мільйони. Що робити із пунктами пропуску на кордонах</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2023/09/01/chergi-v-yakih-stoyat-miljoni-shho-robiti-iz-punktami-propusku-na-kordonah/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2023/09/01/chergi-v-yakih-stoyat-miljoni-shho-robiti-iz-punktami-propusku-na-kordonah/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 01 Sep 2023 08:20:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Біженці]]></category>
		<category><![CDATA[Відпочинок]]></category>
		<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[ДПСУ]]></category>
		<category><![CDATA[Інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Митниця]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=6923</guid>

					<description><![CDATA[Багатогодинні автомобільні черги на західному кордоні стали жахіттям для українців, які намагаються поїхати до інших країн у відпустку, на роботу, провідують рідних чи мандрують у справах. Люди запізнюються на літаки й потяги, втрачають гроші та час. Проблема лише погіршилася влітку, адже потік людей у час відпусток суттєво зріс. Україна шукає різноманітні шляхи для вирішення ситуації &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2023/09/01/chergi-v-yakih-stoyat-miljoni-shho-robiti-iz-punktami-propusku-na-kordonah/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Багатогодинні автомобільні черги на західному кордоні стали жахіттям для українців, які намагаються поїхати до інших країн у відпустку, на роботу, провідують рідних чи мандрують у справах. Люди запізнюються на літаки й потяги, втрачають гроші та час. Проблема лише погіршилася влітку, адже потік людей у час відпусток суттєво зріс. Україна шукає різноманітні шляхи для вирішення ситуації на кордоні. Що вже зроблено та що планують втілити, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. </span></p>
<p><b>За один день кордон перетнули 100 тисяч людей</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Лише за 24 серпня цього року західні кордони України з ЄС та Молдовою перетнули 100 тисяч людей та 21 тисяча транспортних засобів. Про це </span><a href="https://www.facebook.com/photo/?fbid=628739999436433&amp;set=a.233507682293002"><span style="font-weight: 400;">відзвітували</span></a><span style="font-weight: 400;"> у Державній прикордонній службі. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З України в цей день виїхали 54 тисячі, а приїхали 46 тисяч людей. З них 42 тисячі — українські громадяни.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом, як свідчать дані </span><a href="https://opendatabot.ua/analytics/real-ukrainian-refugees"><span style="font-weight: 400;">Опендатабот</span></a><span style="font-weight: 400;">, за перше півріччя року з України виїхало 8,2 мільйони осіб, а в’їхало — 7,97 мільйонів. </span></p>
<p><b>Спільний митний та прикордонний контроль</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб зменшити черги на україно-польському кордоні, там планують зробити спільний митний та прикордонний контроль. Про таке 22 серпня </span><a href="https://lb.ua/economics/2023/08/22/571273_shmigal_povidomiv_shcho.html"><span style="font-weight: 400;">заявив</span></a><span style="font-weight: 400;"> прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, це поки що буде пілотний проєкт. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">“Буде один пункт пропуску, де працюватимуть представники обох держав. Цим досягаємо більшої інтеграції в європейський простір, прискорюємо логістику, мінімізуємо корупцію”, — пояснив Шмигаль. Глава уряду додав, що Україна зробила відповідну пропозицію і Румунії.</span></p>
<p><b>“єЧерга” тепер працює і для пасажирських автобусів</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зменшити час перебування людей на кордоні має і послуга “єЧерга”. Із 1 серпня 2023 року вона запрацювала, зокрема, для пасажирських автобусів. Спершу скористатися нею водії могли лиш на пункті “Ягодин – Дорогуськ”. Але вже невдовзі проєкт “єЧерга” для пасажирських автобусів </span><a href="https://www.facebook.com/DSBT.UA/posts/pfbid0MMZ3YR87Fks52dpNtJ4t6Q1irs3TKCerH1ha5rJYc2CBLxyYXHqdtDUEEp1VfxX8l"><span style="font-weight: 400;">масштабували</span></a><span style="font-weight: 400;"> на 8 пропускних пукнтів. Йдеться про “Краківець – Корчова” та “Шегині – Медика”  на Львівщині, “Порубне – Сірет” та “Мамалига – Крива” у Чернівецькій області, “Ягодин – Дорогуськ” і “Устилуг – Зосин” на Волині, а також “Чоп (Тиса) – Захонь” та “Ужгород – Вишнє Нємецьке” на Закарпатті. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб перетнути кордон дані водія та автобуса треба внести в систему </span><a href="https://echerha.gov.ua/"><span style="font-weight: 400;">єЧерга</span></a><span style="font-weight: 400;"> на відповідному сайті. Також необхідно обрати потрібний прикордонний перехід. Реєстрація доступна за день до старту подорожі. Йдеться як і про регулярні автобусні маршрути, так і про нерегулярні. Після проходження реєстрації водій отримує конкретний час, у який має прибути на кордон. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Від грудня минулого року і до серпня цього року єЧерга працювала виключно для вантажних авто. За цей час за допомогою послуги кордон перетнули майже 340 тисяч тисяч вантажівок.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2023/09/01/chergi-v-yakih-stoyat-miljoni-shho-robiti-iz-punktami-propusku-na-kordonah/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Вода помилок не пробачає: чому українці масово гинуть на водоймах</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2023/07/31/voda-pomilok-ne-probachaye-chomu-ukrayintsi-masovo-ginut-na-vodojmah/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2023/07/31/voda-pomilok-ne-probachaye-chomu-ukrayintsi-masovo-ginut-na-vodojmah/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 31 Jul 2023 10:32:08 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Відпочинок]]></category>
		<category><![CDATA[Діти]]></category>
		<category><![CDATA[ДСНС]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=6885</guid>

					<description><![CDATA[Майже 600 українців від початку року загинули на водоймах по всій країні. Таку страшну статистику оприлюднила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Серед загиблих — 52 дитини. Основною причиною нещасних випадків рятувальники називають ігнорування правил безпеки. Та радять не втрачати  пильність навіть під час відвідання найменших водойм. Центр громадського моніторингу та контролю зібрав поради, як безпечно &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2023/07/31/voda-pomilok-ne-probachaye-chomu-ukrayintsi-masovo-ginut-na-vodojmah/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Майже 600 українців від початку року загинули на водоймах по всій країні. Таку страшну статистику </span><a href="https://t.me/dsns_telegram/19373"><span style="font-weight: 400;">оприлюднила</span></a><span style="font-weight: 400;"> Державна служба з надзвичайних ситуацій. Серед загиблих — 52 дитини. Основною причиною нещасних випадків рятувальники називають ігнорування правил безпеки. Та радять не втрачати  пильність навіть під час відвідання найменших водойм. Центр громадського моніторингу та контролю зібрав поради, як безпечно відпочивати поблизу води. </span></p>
<p><b>Трагічні випадки трапляються ледь не щодня</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Не минає й дня, щоб вода не забирала життя українців: і малих, і дорослих. 2 липня 12-річний хлопець </span><a href="https://suspilne.media/520351-na-rivnensini-u-ricci-vtopilas-ditina-se-odnogo-hlopcika-vratuvav-ribalka/"><span style="font-weight: 400;">втопився</span></a><span style="font-weight: 400;"> у річці Стир на Рівненщині. Він купався разом з товаришем, коли в якийсь момент діти почали тонути і кликати на допомогу. Одного з потерпілих врятував рибалка, а іншому хлопцеві допомогти не встиг.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">3 липня увечері у селі Гошів на Івано-Франківщині у річці Свіча </span><a href="https://suspilne.media/521157-u-ricci-svica-na-ivano-frankivsini-vtopivsa-pidlitok/"><span style="font-weight: 400;">втопився</span></a><span style="font-weight: 400;"> 16-річний хлопець. Рятувальники знайшли його ще живим за 500 метрів від місця купання. Понад годину його реанімували, але врятувати не змогли.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">20 липня у ставку у селі Великий Байрак на Полтавщині </span><a href="https://suspilne.media/533471-na-poltavsini-v-stavku-vtopivsa-8-ricnij-hlopcik/"><span style="font-weight: 400;">втопився</span></a><span style="font-weight: 400;"> 8-річний хлопчик. У водоймі він купався із товаришем, коли вони почали тонути, це побачила місцева жінка. Вона зуміла витягти одну дитину на берег, а іншу не встигла. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">21 липня, водолази Львівщини </span><a href="https://varta1.com.ua/news/znayshli-v-ozeri-cherez-chotiri-dni-na-lvivshchini-vtopivsya-molodiy-cholovik-foto-video_368036.html"><span style="font-weight: 400;">витягли</span></a><span style="font-weight: 400;"> з озера тіло 24-річного чоловіка, який втопився кілька днів тому, коли відпочивав на водоймі з товаришами. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">24 липня на Житомирщині у місцевому ставку </span><a href="https://www.facebook.com/zhytomyr.police/posts/pfbid035vZFgU3aymcqRwn22xp9ykd9wyoczkprumuqyWDyMUWQvUE7kpxquNTNWQxrkCrKl?locale=uk_UA"><span style="font-weight: 400;">втопилася</span></a><span style="font-weight: 400;"> дівчинка, якій ще не було і двох років. Мати доставила малечу до лікарні, та врятувати дитину не вдалося. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Багатьом смертям можна було б запобігти, якби люди, а передусім </span><span style="font-weight: 400;">— </span><span style="font-weight: 400;">батьки </span><span style="font-weight: 400;">—</span><span style="font-weight: 400;"> не легковажили небезпеками, які чекають на них та їхніх дітей біля води, переконані в ДСНС.</span></p>
<p><b>Купатися в спеціально обладнаних місцях та не залишати дітей без нагляду</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тож рятувальники </span><a href="https://hromadske.ua/posts/parlament-prodovzhiv-voyennij-stan-ta-mobilizaciyu-she-na-tri-misyaci"><span style="font-weight: 400;">закликають</span></a><span style="font-weight: 400;"> дотримуватися бодай елементарних правил безпеки. Зокрема, відпочивати й купатися лише на спеціально обладнаних пляжах та не залишати дітей без нагляду біля води, а також не дозволяти їм самостійно відвідувати ставки та річки. Також в ДСНС просять українців не плавати наодинці, ніколи не пірнати в незнайомих місцях та не заходити у воду в стані алкогольного сп&#8217;яніння. Також рятувальники нагадують, що температура води повинна бути не нижче ніж +17°C. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тим, хто виходить у плавання на човні, надзвичайники радять не забувати слідкувати за штормовим попередженням та утриматися від плавання під час сильних поривів вітру.</span></p>
<p><b>Знати, як допомогти</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Деколи постраждалих ще можна врятувати, якщо оточуючі знають правильний алгоритм дій. Фахівці </span><a href="https://kyivcity.gov.ua/likarni_ta_medytsyna/persha_dolikarska_dopomoha/851/"><span style="font-weight: 400;">радять</span></a><span style="font-weight: 400;">: якщо постраждалий дихає, до прибуття швидкої фіксувати шийний відділ хребта, забезпечити прохідність дихальних шляхів. Якщо ж постраждалий не дихає, не видаляти воду з легень, а одразу почати серцево-легеневу реанімацію. Для цього треба виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань за хвилину. Після цього виконати 2 вдихи, використовуючи маску-клапан чи інші захисні засоби. Поперемінно повторювати попередні два пункти до приїзду швидкої.</span><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо немає захисних засобів, можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Важливо кожні 2 хвилини змінювати особу, що проводить натискання на грудну клітку.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">А ще рятувальники радять пройти курси першої медичної допомоги. Зараз в багатьох містах це можна зробити абсолютно безкоштовно, лише записавшись заздалегідь. Такі знання можуть без перебільшення </span><span style="font-weight: 400;">—</span><span style="font-weight: 400;"> врятувати життя.</span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2023/07/31/voda-pomilok-ne-probachaye-chomu-ukrayintsi-masovo-ginut-na-vodojmah/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Новорічний стіл—2023: у скільки обійдеться та які продукти здорожчають?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2022/12/21/novorichnij-stil-2023-u-skilki-obijdetsya-ta-yaki-produkti-zdorozhchayut/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2022/12/21/novorichnij-stil-2023-u-skilki-obijdetsya-ta-yaki-produkti-zdorozhchayut/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 21 Dec 2022 16:24:59 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Вино]]></category>
		<category><![CDATA[Відпочинок]]></category>
		<category><![CDATA[Підсумки року]]></category>
		<category><![CDATA[Резонанс]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=6650</guid>

					<description><![CDATA[Вже зовсім скоро українці зустрічатимуть 2023-рік в умовах воєнного часу. Попри все, більшість громадян (61%) планують новорічні та різдвяні покупки, хоча й купуватимуть менше, ніж торік. У фокусі покупок найнеобхідніше: продукти харчування, товари для дітей, одяг та взуття. Про це йдеться у дослідженні компанії «Делойт». А ось у скільки українцям обійдуться продукти для новорічного столу-2023 &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2022/12/21/novorichnij-stil-2023-u-skilki-obijdetsya-ta-yaki-produkti-zdorozhchayut/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Вже зовсім скоро українці зустрічатимуть 2023-рік в умовах воєнного часу. Попри все, </span><span style="font-weight: 400;">більшість громадян (61%) планують новорічні та різдвяні покупки, хоча й купуватимуть менше, ніж торік. У фокусі покупок найнеобхідніше: продукти харчування, товари для дітей, одяг та взуття. Про це йдеться у </span><a href="https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/press-release/2022/holiday-retail-sales-consumer-survey.html?nc=1&amp;id=ua:2sm:3fb:4Products,RWD::6cb:20221213100829::8405095993:5&amp;utm_source=fb&amp;utm_campaign=Products,RWD&amp;utm_content=cb&amp;utm_medium=social&amp;linkId=193455438"><span style="font-weight: 400;">дослідженні</span></a><span style="font-weight: 400;"> компанії </span><span style="font-weight: 400;">«</span><span style="font-weight: 400;">Делойт</span><span style="font-weight: 400;">»</span><span style="font-weight: 400;">. А ось у скільки українцям обійдуться продукти для новорічного столу-2023 під час війни і наскільки він відрізнятиметься від свого попередника — дізнавались у Центрі громадського моніторингу та контролю. </span></p>
<p><b>Вартість новорічного столу-2023</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Близько 2655 гривень </span><span style="font-weight: 400;">— </span><span style="font-weight: 400;">стільки коштуватиме новорічний стіл-2023 зі страв, що є традиційними для пересічної української родини із чотирьох осіб. Такі дані </span><a href="http://www.iae.org.ua/presscentre/archnews/3488-novorichnyy-stil-2023-obiydetsya-ukrayintsyam-u-265517-hryven-instytut-ahrarnoyi-ekonomiky.html"><span style="font-weight: 400;">опублікував</span></a><span style="font-weight: 400;"> Інститут аграрної економіки. Науковці підрахували, що новорічне меню буде на 43,9% дорожче, ніж торік. Там також пояснили,  що саме вплинуло на ціни:</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">«</span><span style="font-weight: 400;">Цьогорічне, досить суттєве зростання вартості новорічного столу однозначно спричинене наслідком воєнних дій: суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, дефіциту та здорожчанням пального, перебоями та ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах. Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів</span><span style="font-weight: 400;">»</span><span style="font-weight: 400;">, </span><span style="font-weight: 400;">—</span><span style="font-weight: 400;"> пояснив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Відсоткові дані щодо здорожчання новорічного меню озвучили і у Нацбанку. Головний експерт управління аналізу системних ризиків Департаменту фінансової стабільності НБУ Андрій Блінов </span><a href="https://www.unn.com.ua/uk/exclusive/2006877-novorichniy-stil-tsogo-roku-podorozhchaye-na-40-50"><span style="font-weight: 400;">розповів</span></a><span style="font-weight: 400;">, що цього року вартість традиційного новорічного столу зросте на 40-50%.</span></p>
<p><b>Елітний «Олів&#8217;є»?</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Традиційну страву, яку звикли асоціювати чи не з кожним новим роком </span><span style="font-weight: 400;">—</span><span style="font-weight: 400;">  салат «Олів’є» — у мережі вже охрестили елітним. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В Інституті аграрної економіки </span><a href="http://www.iae.org.ua/presscentre/archnews/3488-novorichnyy-stil-2023-obiydetsya-ukrayintsyam-u-265517-hryven-instytut-ahrarnoyi-ekonomiky.html"><span style="font-weight: 400;">зазначають</span></a><span style="font-weight: 400;">, що салат «Олів&#8217;є» буде на 41,9% дорожчим, ніж під час святкування попереднього нового року. Його вартість складе 281,71 грн (йдеться про 3 кг продуктів традиційної рецептури).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім цього, вдвічі </span><a href="http://www.iae.org.ua/presscentre/archnews/3488-novorichnyy-stil-2023-obiydetsya-ukrayintsyam-u-265517-hryven-instytut-ahrarnoyi-ekonomiky.html"><span style="font-weight: 400;">зросли</span></a><span style="font-weight: 400;"> витрати на м&#8217;ясні продукти. Зокрема, півкіло нарізки сирокопченої ковбаси «Салямі» обійдеться у 250 грн. А це у 2,5 рази більше проти цін 2021 року. А ось найдешевшим, станом на кінець цього року, є м&#8217;ясо птиці. Кілограм курячого філе в середньому коштує 134,45 грн (+ 12%).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Фрукти для новорічного столу (2 кг мандаринів, 1 кг бананів, 1 лимон) </span><span style="font-weight: 400;">обійдуться у</span><span style="font-weight: 400;"> 168 грн (на 59,7% дороже).   </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо алкоголю, то, приміром, пляшка ігристого вина українського виробництва (0,75 л) обійдеться у 140 грн (на 28,4 % дорожче). </span></p>
<p><b>Можна й дешевше</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У мережі можна відшукати поради, як зробити новорічний стіл доступнішим. Зокрема, можна навіть обійтись однією тисячею гривень. Таке </span><a href="https://focus.ua/uk/lifestyle/540285-chetyre-blyuda-za-1000-griven-dlya-novogodnego-stola-menyu-na-novyy-god-2023"><span style="font-weight: 400;">меню</span></a><span style="font-weight: 400;"> буде складатися з 4 страв </span><span style="font-weight: 400;">— це</span><span style="font-weight: 400;"> «Олів&#8217;є», качка з яблуками, бутерброди зі шпротами, салат «Міністерський» і тертий пиріг з яблуками на десерт.</span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2022/12/21/novorichnij-stil-2023-u-skilki-obijdetsya-ta-yaki-produkti-zdorozhchayut/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як вберегтись від харчових отруєнь влітку?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2021/07/19/yak-vberegtis-vid-harchovih-otruyen-vlitku/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2021/07/19/yak-vberegtis-vid-harchovih-otruyen-vlitku/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 19 Jul 2021 05:10:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Відпочинок]]></category>
		<category><![CDATA[Резонанс]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=5844</guid>

					<description><![CDATA[Цього літа Україну сколихнули кілька гучних новин про масові харчові отруєння. У Харкові після відвідин суші-бару госпіталізували 85 людей, на Львівщині у ресторані отруїлись 24 людини, у Вінниці святкування випускного закінчилось госпіталізацією для 8 дітей та 7 дорослих. Усі ці випадки в різних закладах харчування об’єднує одне – нехтування санітарними правилами. Як вберегтись і на &#8230; <p class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2021/07/19/yak-vberegtis-vid-harchovih-otruyen-vlitku/" class="more-link">Завантажити зображення</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Цього літа Україну сколихнули кілька гучних новин про масові харчові отруєння. У Харкові після відвідин суші-бару госпіталізували 85 людей, на Львівщині у ресторані отруїлись 24 людини, у Вінниці святкування випускного закінчилось госпіталізацією для 8 дітей та 7 дорослих. Усі ці випадки в різних закладах харчування об’єднує одне – нехтування санітарними правилами. Як вберегтись і на що звернути увагу, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>Статистика і причини</strong></p>
<p>Відповідно до статистики Держпродспоживслужби (ДПСС), за пів року в Україні зареєстрували 36 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань: 26 сталися у дитячих садочках і школах, ще 6 – у кафе, ресторанах та магазинах, 4 – у побуті українців. Загалом через отруєння постраждали 427 людей, з них 319 дітей.</p>
<p>Як встановило розслідування, у 20 випадках збудниками інфекції стали брудні руки, посуд, предмети побуту несвоєчасно ізольованих хворих дітей або персоналу. Ще 11 випадків пов’язані із неякісними харчовими продуктам, а один – із вживанням неякісної питної води.</p>
<p>У ДПСС кажуть, що основні причини виникнення спалахів – це грубі порушення санітарного законодавства та безпечності харчових продуктів, а саме: термінів придатності та температурного режиму продуктів і готових страв, технології приготування страв, недотримання товарного сусідства продуктів, допуск до роботи працівників без медичних оглядів, порушення правил особистої гігієни осіб, які готують їжу.</p>
<p>«Ми закликаємо заклади громадського харчування бути надзвичайно уважними до дотримання усіх норм і правил. Утім, як показує досвід, є випадки, коли бізнес зневажливо ставиться до здоров’я своїх клієнтів. Так бути не повинно. Ми оперативно реагуємо на такі випадки і караємо порушників. Позиція Держпродспоживслужби безкомпромісна : безпека і здоров’я споживачів на першому місці», &#8211; зазначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.</p>
<p>З настанням спеки ситуація щодо захворюваності на гострі кишкові інфекції стає особливо небезпечною, наголошують експерти. За умови неправильного зберігання продукти псуються за декілька годин. В організм людини організму може потрапити кишкова паличка, стафілокок, сальмонела.</p>
<p><strong>Контроль якості і корисні поради </strong></p>
<p>Щоб убезпечити українців від небезпечних хвороб, територіальні органи Держпродспоживслужби проводять регулярні перевірки закладів харчування та торгівельних мереж. Особлива увага звертається на терміни, умови зберігання продуктів, котрі швидко псуються, наявність холодильного обладнання, забезпеченість холодною та гарячою проточною водою, виконання правил особистої гігієни та проходження медичного огляду працівниками. У службі кажуть, що проблемою залишається стихійна торгівля, де продукти продають без холодильників та дотримання санітарних умов.</p>
<p>У випадку встановлення порушень, фахівці ДПСС можуть призупинити виробництво або продаж продуктів, вилучити небезпечні товари. Тільки за перше півріччя 2021 року, за порушення санітарних правил було складено 46 протоколів про адміністративні правопорушення, накладено штрафів на суму 147 962 грн, відсторонено від роботи 28 працівників.</p>
<p>«Наші фахівці ухвалюють рішення стосовно санкцій. Точно можу сказати одне: порушників ми не шкодуємо. Покарання буде максимальним, оскільки мова йде про шкоду здоров&#8217;ю громадян», – прокоментував ситуацію заступник голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк у ході розслідування порушень у Вінницькій області.</p>
<p>Також можливі сезонні обмеження. Так, після масового отруєння на Львівщині в ресторанах заборонили готувати салати, заправлені майонезом або сметаною, а також солодощі із заварним кремом. Також рекомендували не продавати інші страви, які швидко псуються, зокрема на літніх майданчиках.</p>
<p>Експерти кажуть, що влітку слід бути особливо пильним із продуктами. Є кілька нескладних правил, які допоможуть захиститися від харчового отруєння як в кафе, так і вдома. У спекотні дні фахівці радять уникати вуличної їжі з м’ясом і рибою, бути обережними з суші у ресторанах. Варто звертати увагу на умови приготування їжі в кафе, чистоту посуду, особисту гігієну персоналу. Перед їжею треба обов’язково мити руки. Вдома неодмінно мити овочі та фрукти, не розморожувати м&#8217;ясо при кімнатній температурі. Важливо стежити за терміном придатності м’ясних та молочних продуктів, не їсти їх, якщо вони виглядають зіпсованими або неприємно пахнуть. Також фахівці радять не купувати м’ясо, рибу, яйця та молоко у місцях стихійної торгівлі та на вулиці. Тож захистити своє здоров’я можна самостійно, дотримуючись простих правил гігієни.</p>
<p><a href="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/07/otruyennya.jpg"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-5845" src="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/07/otruyennya.jpg" alt="" width="1748" height="2480" srcset="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/07/otruyennya.jpg 1748w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/07/otruyennya-211x300.jpg 211w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/07/otruyennya-768x1090.jpg 768w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/07/otruyennya-722x1024.jpg 722w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/07/otruyennya-300x426.jpg 300w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/07/otruyennya-282x400.jpg 282w" sizes="(max-width: 767px) 89vw, (max-width: 1000px) 54vw, (max-width: 1071px) 543px, 580px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2021/07/19/yak-vberegtis-vid-harchovih-otruyen-vlitku/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як відпочивати безпечно під час пандемії COVID-19?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2021/06/22/yak-vidpochivati-bezpechno-pid-chas-pandemiyi-covid-19/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2021/06/22/yak-vidpochivati-bezpechno-pid-chas-pandemiyi-covid-19/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 22 Jun 2021 05:20:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Відпочинок]]></category>
		<category><![CDATA[Держпродспоживслужба]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=5766</guid>

					<description><![CDATA[Попри карантин через COVID-19, майже половина українців планують традиційну літню відпустку. Причому 53% з тих, хто збирається відпочивати, робитимуть це в Україні.  Як відпочивати безпечно в умовах пандемії COVID-19 дорослим і дітям, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю. Популярність VS безпека За інформацією Державного агентства розвитку туризму найпопулярніший туристичний напрям в Україні – Одещина. Також &#8230; <p class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2021/06/22/yak-vidpochivati-bezpechno-pid-chas-pandemiyi-covid-19/" class="more-link">Завантажити зображення</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Попри карантин через COVID-19, майже половина українців планують традиційну літню відпустку. Причому 53% з тих, хто збирається відпочивати, робитимуть це в Україні.  Як відпочивати безпечно в умовах пандемії COVID-19 дорослим і дітям, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>Популярність VS безпека</strong></p>
<p>За інформацією Державного агентства розвитку туризму найпопулярніший туристичний напрям в Україні – Одещина. Також багато туристів їдуть до Львівської, Київської, Івано-Франківської, Закарпатської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Черкаської та Харківської областей.</p>
<p>Наймасовішим морським курортом є Затока, а найбільш відвідуваними туристичними місцями – Старе місто у Львові та Києво-Печерська лавра у столиці. Серед природних туристичних об’єктів найпопулярнішим є заповідник Асканія-Нова.</p>
<p>Але в умовах пандемії коронавірусу популярні місця не найкращий вибір для відпустки, нагадують лікарі. Адже карантин влітку триватиме далі.</p>
<p>«Ми повинні залишити основні протиепідемічні обмеження, зокрема обов’язковість захисних масок у громадських будівлях та транспорті, відповідальне ставлення до дотримання фізичної дистанції і не забувати про гігієну рук»<em>, </em>– наголосив на початку червня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.</p>
<p>Тож не варто забувати про ці основні правила під час відпочинку. І за можливості краще їхати у відпустку своїм авто, а не в заповненому автобусі чи потязі.</p>
<p><strong>Нові правила для дитячих таборів</strong></p>
<p>Цього літа МОЗ дозволив роботу дитячих таборів і санаторіїв, однак із дотриманням протиепідемічних обмежень. Кожен табір повинен пройти спеціальну комісію й отримати дозвіл від Держпродспоживслужби. На початку червня служба обстежила 142 заклади оздоровлення й відпочинку – і кожен третій із них не відповідав санітарним  вимогам.</p>
<p>Як повідомили у відомстві, переважно у закладах бракувало матеріально-технічної бази, медичного персоналу, не було умов для  дотримання санітарно-протиепідемічного та дезінфекційних режимів, а також були проблеми із водозабезпеченням.</p>
<p>«Питання оздоровлення та відпочинку дітей є особливо актуальними в умовах карантину. Держпродспоживслужба тісно співпрацює з органами місцевої влади та власникам оздоровчих закладів для виявлення порушень та їх подальшого усунення», – зазначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.</p>
<p>Власне, протиепідемічні обмеження для дитячих таборів і санаторіїв затверджені у постанові головного санітарного лікаря від 8 червня. Обов’язковими є антисептики і постійний температурний скринінг. Не можна використовувати багаторазові рушники, м’які іграшки, запрошувати до табору сторонніх людей чи батьків. МОЗ радить максимально зменшити кількість дітей у загонах, більше часу проводити надворі й уникати контактних ігор. Для заїзду дітям потрібно пройти медогляд і мати медичну довідку 079/о.</p>
<p>Фахівці радять ретельно перевірити умови проживання та дотримання протиепідемічних вимог перед тим, як обрати базу відпочинку чи санаторій.</p>
<p><strong>Не забувайте про аптечку</strong></p>
<p>Експерти рекомендують перед відпусткою обов’язково завітати до сімейного лікаря. Він перевірить наявність обов’язкових щеплень та основні показники здоров’я. Адже відпустка – це завжди підвищений ризик отримати травму чи підхопити інфекцію.</p>
<p>Сімейний лікар підкаже, що необхідно покласти в аптечку на відпочинок. Найперше – це засоби від алергії, знеболювальні та спазмолітичні препарати, ліки для серця (наприклад, нітрогліцерин). Також слід взяти з собою засоби від розладу шлунку, ліки від кашлю та  нежиттю.</p>
<p>«Перш ніж складати аптечку в дорогу, перевірте термін зберігання препаратів. Для зручності підпишіть упаковки: який препарат для чого використовується. А вже по приїзді складіть їх у прохолодне місце, далі від сонячних променів», – порадив завідувач консультативно-інформаційного відділу «1583» Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Олександр Комашко.</p>
<p>Також в аптечці повинні бути захисні засоби від сонця і комах, вата, бинт, пластир, хлоргексидин тощо. Звичайно, слід подбати і про ліки від хронічних хвороб, якщо вони є.</p>
<p>Лікарі кажуть, що не варто відмовлятися від відпустки через пандемію. Навпаки, це хороший спосіб зняти стрес і зміцнити імунітет. Однак лише за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів.</p>
<p><a href="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/06/Tabori.png"><img loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-5767" src="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/06/Tabori.png" alt="" width="2480" height="1748" srcset="https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/06/Tabori.png 2480w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/06/Tabori-300x211.png 300w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/06/Tabori-768x541.png 768w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/06/Tabori-1024x722.png 1024w, https://naglyad.org/wp-content/uploads/2021/06/Tabori-568x400.png 568w" sizes="(max-width: 767px) 89vw, (max-width: 1000px) 54vw, (max-width: 1071px) 543px, 580px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2021/06/22/yak-vidpochivati-bezpechno-pid-chas-pandemiyi-covid-19/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Із дітьми за кордон. Які документи потрібні?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2018/08/06/iz-ditmi-za-kordon-yaki-dokumenti-potribni/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2018/08/06/iz-ditmi-za-kordon-yaki-dokumenti-potribni/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 06 Aug 2018 08:22:58 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Безвіз]]></category>
		<category><![CDATA[Відпочинок]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=2185</guid>

					<description><![CDATA[Їдучи у відпустку з дітьми, важливо подбати про всі дрібниці заздалегідь. Особливо, якщо ви збираєтесь перетинати кордон. Які правила виїзду дітей за кордон, які документи потрібні і що змінилось за останні місяці, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю. Лише у супроводі дорослих і за згодою батьків За українськими законами, під час перетину кордону дітей до &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2018/08/06/iz-ditmi-za-kordon-yaki-dokumenti-potribni/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Їдучи у відпустку з дітьми, важливо подбати про всі дрібниці заздалегідь. Особливо, якщо ви збираєтесь перетинати кордон. Які правила виїзду дітей за кордон, які документи потрібні і що змінилось за останні місяці, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.</p>
<p><strong>Лише у супроводі дорослих і за згодою батьків</strong></p>
<p>За українськими законами, під час перетину кордону дітей до 16 років повинні супроводжувати батьки або ж їхні опікуни. Якщо діти виїжджають з іншим дорослим, то у них повинен бути нотаріально завірений дозвіл від обох батьків із зазначенням мети та країни поїздки, терміну та імені особи, яка їх супроводжує. Втім, нещодавно Кабмін дозволив дітям виїжджати також у супроводі членів екіпажу повітряного судна.</p>
<p>Якщо дитина проживає лише з одним із батьків і виїжджає за кордон на термін понад місяць, то для перетину кордону потрібно мати нотаріально засвідчений дозвіл від іншого з батьків.</p>
<p>Якщо батько не проживає з дитиною, то для спільної закордонної подорожі з дитиною йому потрібна офіційна, нотаріально завірена згода матері. Якщо колишня дружина не дає згоди, можна звернутися по дозвіл до суду. Втім, лише за умови відсутності заборгованості  аліментів. Така ж процедура для матері, якщо дитина живе з батьком.</p>
<p>Водночас є багато випадків, коли згода іншого з батьків не потрібна. Наприклад, якщо дитину виховує лише мати, і за документами у дитини немає батька або ж він пропав безвісти, помер, позбавлений батьківських прав, визнаний недієздатним чи є іноземцем.</p>
<p><strong>Без згоди одного з батьків</strong></p>
<p>25 липня Президент України Петро Порошенко підписав зміни до Сімейного кодексу, за якими матері чи батьку не потрібна згода на вивезення дитини за кордон, якщо строк поїздки менше за місяць. Це стосується батьків, із якими за рішенням суду проживає дитина.</p>
<p>«Для цього йому (або їй) необхідно написати на місце проживання іншого батька або матері повідомлення про цей намір поїздки за кордон. В цій частині забезпечується право на інформування», – пояснила заступник міністра юстиції Світлана Глущенко.</p>
<p>Також, згідно із новим законом, той із батьків, із яким проживає дитина, може самостійно вивозити дитину за кордон на понад місячний строк з метою лікування, навчання чи відпочинку, якщо другий із батьків заборгував аліменти за 4 місяці. У цьому разі потрібно взяти довідку про наявність заборгованості.</p>
<p>Крім того, не потрібно узгоджувати подорож дитини за кордон, якщо інший із батьків не виплачував аліменти впродовж останніх трьох місяців дитині з інвалідністю, важкими хворобами чи травмами. Стан дитини і факт заборгованості слід підтвердити відповідними довідками.</p>
<p>Варто знати, що за умисне порушення терміну поїздки закон передбачає штраф від 1700 до 3400 грн. Зміни набудуть чинності 29 серпня.</p>
<p><strong>Окремий закордонний паспорт</strong></p>
<p>У 2015 році Державна міграційна служба припинила видавати дітям проїзні документи та вписувати дітей у паспорти батьків. Тепер для виїзду за кордон дітям, навіть немовлятам, потрібен окремий біометричний закордонний паспорт. Хоча якщо у батьків є чинний закордонний паспорт із записом про дітей, то їх також пропустять через кордон. Втім, варто пам’ятати, що цей дозвіл чинний тільки до кінця дії паспорта батьків. У разі закінчення терміну дії батькам і дітям доведеться оформлювати окремі закордонні паспорти.</p>
<p>Варто зауважити, що для поїздок до країн ЄС чи інших держав, з якими Україна має безвізовий режим, дітям достатньо мати біометричний закордонний паспорт. Однак, якщо ви плануєте подорож до інших країн, то не забудьте подбати про візу і для дитини.</p>
<p>Оформити біометричний закордонний паспорт можна у будь-якому відділені міграційної служби або ж у спеціальних центрах адмінпослуг. Заяву на оформлення документа може подати один із батьків. І якщо паспорт оформлюється дитині до 12 років, то вона може бути відсутня при цьому. Достатньо принести всі документи і фотокартки з собою. Але з 12 років присутність дитини – обов’язкова, адже у неї беруть відбитки пальців, а з 14 років вона залишає і цифрований підпис.</p>
<p>Дітям до 16 років видають біометричний закордонний паспорт строком на 4 роки, старшим – на 10 років. Про це також варто пам’ятати, мандруючи з дитиною.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2018/08/06/iz-ditmi-za-kordon-yaki-dokumenti-potribni/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чи безпечно відпочивати в Україні?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2018/07/09/chi-bezpechno-vidpochivati-v-ukrayini/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2018/07/09/chi-bezpechno-vidpochivati-v-ukrayini/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 09 Jul 2018 07:01:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Відпочинок]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=2093</guid>

					<description><![CDATA[У червні 7 київських пляжів отримали найвищу міжнародну відзнаку якості – «Блакитний прапор». Вони з чистим піском, обладнані вбиральнями та душовими, мають   рятувальний пост, дитячу зону та інші зручності. Такий берег не поступається міжнародним курортам. Тож можна сміливо засмагати у Києві, якщо бракує часу та грошей на відпочинок за кордоном. Втім, лише 10 українських пляжів &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2018/07/09/chi-bezpechno-vidpochivati-v-ukrayini/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>У червні 7 київських пляжів отримали найвищу міжнародну відзнаку якості – «Блакитний прапор». Вони з чистим піском, обладнані вбиральнями та душовими, мають   рятувальний пост, дитячу зону та інші зручності. Такий берег не поступається міжнародним курортам. Тож можна сміливо засмагати у Києві, якщо бракує часу та грошей на відпочинок за кордоном. Втім, лише 10 українських пляжів позначені блакитним прапорцем, безпечність решти – під питанням.</p>
<p><strong>Блакитна відзнака</strong></p>
<p>«Блакитний прапор» – це екологічний сертифікат, який видається за рішенням незалежного міжнародного журі під егідою Фонду екологічної освіти (FEE) – громадської організації, що об’єднує фахівців зі 60 країн світу. Його дія триває лише один сезон.</p>
<p>Пляж, який отримує цю відзнаку, повинен задовольняти 32 критерії, що стосуються екологічної освіти та інформації, якості води та послуг, безпеки тощо. Наприклад, у зоні відпочинку повинна бути інформація про флору і фауну цього місця. Тут повинні щодня прибирати територію і сортувати сміття. Пляж обов’язково повинен мати медпункт і рятувальні вишки з сертифікованим персоналом, доступ до питної води і телефону. Крім того, на прибережну територію не допускається транспорт, натомість є спеціальні пристосування для осіб із інвалідністю.</p>
<p>Україна отримала право участі в програмі у 2009 році. Відтоді щороку понад десяток українських пляжів відзначаються блакитним прапором. У цьому сезоні престижний статус отримали 10 пляжів – 7 із яких у Києві. Зокрема, йдеться про столичні пляжі «Дитячий», «Золотий», «Пуща-Водиця», «Венеція», «Молодіжний», «Галера» і «Веселка». За словами мера Києва Віталія Кличка, всього облаштували 21 рятувальний пост, придбали 4 модульні туалети, відремонтували 9 вбиралень, встановили 11 дитячих майданчиків, 39 душових, 47 питних фонтанів та 8 велосипедних парковок. Також блакитний прапор на цей сезон мають муніципальні пляжі Чорноморська та Маріуполя, а також одеський пляж «Занзібар».</p>
<p>«Обов&#8217;язковими складовими такого місця є упорядкована територія, де є медпункт, рятувальний пункт, питна вода, душ і туалет. У таких парках було проведено аналіз води, тому їхнє відвідування абсолютно безпечне», – запевнив прес-секретар КП «Плесо» Євгеній Кобан.</p>
<p><strong>Де купатися безпечно?</strong></p>
<p>Державні будівельні норми (ДБН) щодо оформлення пляжів загалом не відрізняються від критеріїв благоустрою «Блакитного прапора». ДБН теж вимагають облаштування території рятувальними і медичними пунктами, доступом для маломобільних людей, туалетами і кабінками для переодягання, лежаками, навісами від сонця, питними фонтанчиками, урнами, лавками та іншими елементами для комфортного відпочинку.</p>
<p>Крім того, ДБН передбачають регулярне очищення пляжів згідно з санітарними нормами і правилами. Останні не дозволяють мити авто чи зберігати тару і відходи на пляжах. Також категорично забороняється прати білизну і купати тварин. Звичайно, далеко не всі місця відпочинку задовольняють ці вимоги. Хоча сама вода загалом безпечна для купання.</p>
<p>На початку літа Центр громадського здоров&#8217;я МОЗ провів моніторинг якості води 131 морського та 609 річкових пляжів України (докладний перелік – на сайті <a href="https://phc.org.ua">https://phc.org.ua</a>). Медики провели 1127 лабораторних досліджень річкової води, і лише 7,6% проб показали наявність мікробів. Із 393 досліджень морської води лише 0,5% не відповідали нормам. При цьому жодне дослідження не виявило інфекцій у воді. За результатами моніторингу Центр громадського здоров&#8217;я МОЗ розробив онлайн-карту із найбільш забрудненими зонами (https://phc.org.ua/news/show/karta-nerekomendovanih-dlya-kupannya-misc). Наразі не рекомендується купатися на 93 пляжах.</p>
<p>Лікарі також застерігають від відпочинку на диких пляжах та купання в технічних водоймах – штучних озерах та кар’єрах. За словами фахівців, небезпечними є водойми з непроточною водою, а також ті, що сусідять із заправками, фермами, промисловими та іншими підприємствами, які можуть забруднювати воду.</p>
<p>«Державна екологічна інспекція згідно із законом контролює дотримання природоохоронного законодавства, але не можемо сказати, що цей контроль є об’єктивним. Адже реально 99% очисних споруд в Україні не працюють, хоча статистика показує зовсім інший відсоток», – зазначає еколог Алла Войціховська.</p>
<p>Як наслідок, у водоймах можуть бути паразити та збудники різних хвороб (ентеровірус, лептоспіра, кишкова паличка тощо). Тому, радять лікарі, не слід пити річкову чи морську воду чи сидіти безпосередньо на піску. Щоб не захворіти, варто відпочивати лише на спеціально обладнаних пляжах і не купатися у заборонених МОЗ місцях.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2018/07/09/chi-bezpechno-vidpochivati-v-ukrayini/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
