Нові виплати

До 2 мільйонів гривень зможуть отримати від держави внутрішньо переміщені українці, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Про таке розширення програми “єВідновлення” повідомила премʼє міністерка України Юлія Свириденко. “На старті програма буде доступна для ВПО, які мають статус УБД та людей з інвалідністю внаслідок війни”, — пояснила вона.

Запрацювати програма має за два місяці після публікації відповідної постанови. Подати заявку на таку допомогу можна буде через додаток “Дія”, а згодом — скористатися послугою українці зможуть у ЦНАПах чи в нотаріусів. Перевірку обіцяють здійснювати через державні реєстри, а витрачати на розгляд заяви — не більше 30 діб.

Про наявні ресурси для фінансування виплат розповів міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба. За його словами, вже зараз уряд має підтверджене фінансування в розмірі 180 мільйонів доларів від міжнародних партнерів — цього достатньо для забезпечення допомоги приблизно 3 700 родинам.

Також Кулеба повідомив про оновлення у межах програми “єВідновлення”. Відтепер внутрішньо переміщені особи можуть отримати компенсацію не лише за знищене, а й за пошкоджене житло. На цей момент такі виплати вже отримали майже 7 тисяч родин.

Крім того, уряд запровадив можливість дистанційного обстеження житла — не лише на територіях активних бойових дій, а й на територіях, де такі дії потенційно можливі. “Це важливий крок, адже дає можливість людям, які не можуть фізично забезпечити доступ до своїх осель, пройти оцінку дистанційно”, — заявив Олексій Кулеба.

Як працює програма

Державна програма “єВідновлення” діє вже понад два роки. Вона передбачає компенсацію українцям за житло, знищене або пошкоджене внаслідок війни. 

У разі пошкодження житла власник має подати заявку через “Дію”, відкрити спеціальний рахунок “єВідновлення” у банку та звернутися по виплату. Далі потрібно надати комісії органу місцевого самоврядування дозвіл на огляд оселі — це необхідно для визначення розміру компенсації. Після обстеження інформацію про пошкоджене майно вносять до Реєстру пошкодженого та зруйнованого житла, і після цього громадянин отримує кошти на картку “єВідновлення”. На сайті програми опубліковано перелік магазинів і підприємців, які беруть у ній участь. Саме у них можна придбати будівельні матеріали або замовити ремонтні послуги. Завершальним етапом є звіт про витрачені кошти — подати його також можна через додаток “Дія”. Максимальна сума компенсації становить 350 тисяч гривень для власників квартир та 500 тисяч гривень — для власників приватних будинків.

Компенсації за знищене житло держава надає у двох форматах. Якщо людина вирішує придбати нову оселю, їй оформлюють сертифікат на відповідну суму. Зробити це можна через додаток “Дія” або у найближчому Центрі надання адміністративних послуг. У випадку, якщо громадянин обирає відновити зруйноване житло, він отримує грошову компенсацію. Подати заявку на виплату також потрібно через “Дію”. Для цього необхідно відкрити банківську картку, на яку будуть зараховані кошти.

Труднощі відновлення

Попри те, що державна програма “єВідновлення” працює вже кілька років, у значної частини українців досі виникають з нею труднощі. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Щоби визначити причини цих труднощів, влада провела опитування.

Зʼясувалося, що 53% респондентів вказали на відсутність покрокового алгоритму дій. Серед найбільших перепон опитані назвали також нерозуміння того, хто має право подавати заяву; відсутність переліку необхідних документів та контактів відповідальних установ. Зокрема, урядовці повідомили, що 64% сайтів громад взагалі не містять жодної інформації щодо процедури чи умов отримання компенсації.

“Ми постійно працюємо над удосконаленням програми, запускаючи нові етапи та опції. Але, на жаль, інформаційна підтримка щодо механізму отримання компенсації все ще залишається фрагментарною. Забезпечення людей доступною та зрозумілою інформацією потребує додаткових зусиль”, — зазначила Олена Шуляк.

Усі дані мають бути у Реєстрі  речових прав

У квітні цього року 443 українцям відмовили у компенсації за зруйноване житло за програмою “єВідновлення”. Це приблизно чверть усіх заявників за місяць. Про таке розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, глава партії “Слуга Народу” Олена Шуляк. Щоправда, за словами депутатки, з кожним місяцем кількість відмов зменшується. “З 7 квітня по 8 травня на компенсацію за знищене житло подалася 1651 родина. І відмовлено лише 26% з них. При цьому, наприклад, відсоток відмов станом на 3 березня становив 34%”, — пояснила Шуляк.

Головною ж причиною відмов депутатка називає відсутність реєстрації житла у Державному реєстрі речових прав. “Ми розуміємо, що частина людей ще доносить дані, хтось намагається поновити правоустановчі документи, тому що у багатьох вони або згоріли, або взагалі були загублені. Тому надважливо, щоб у ДРРП був відповідний запис. Якщо його немає, отримати право на компенсацію людина може тільки через суд. Але як показує судова практика — це також не боляче і не страшно, оскільки суди зазвичай виносять такі рішення на користь позивачів”, —  наголосила депутатка. 

Людям, які не певні, чи є їхні дані в Реєстрі, Шуляк радить про всяк випадок це перевірити. За її словами, Реєстр почав працювати лише з 2013 року, тож багато нерухомості туди могли досі не внести. 

По мільярду гривень компенсацій на місяць

За рік роботи програми “єВідновлення” більше 86 тисяч українців звернулися по допомогу на поточні та капітальні ремонти. Виплати підтвердили понад 52 тисячам заявників на загальну суму 5,6 млрд гривен. Ще майже 13 тисяч українців подали заяви на отримання житлових сертифікатів за повністю знищене житло на понад 10 млрд гривень. З них  2 400 українців вже придбали нове житло замість знищеного.

За словами Олени Шуляк, нині держава видає більше тисячі житлових сертифікатів на місяць. “Темпи видачі житлових сертифікатів, як ми бачимо, зростають дуже суттєво. Так, сертифікати на 5 млрд гривень ми видали станом на 8 лютого, а сьогодні ця цифра вже в два рази вища. Тобто, за 2 з половиною місяці роботи сума, яку українцям погодили для придбання нової домівки замість знищеної, зросла вдвічі”, — підкреслила Шуляк.

Вона також зазначила, що з погоджених заявникам 10 млрд грн українці вже витратили 4,8 млрд — на купівлю нового житла. За її словами, це приблизно по мільярду гривень на місяць, якщо рахувати від січня цього року. Адже видача житлових сертифікатів  стартувала лише в останніх числах грудня 2023-го. До цього компенсації можна було отримати лише на ремонти пошкоджених осель.

Загалом, за інформацією Шуляк, мета на 2024 рік — відпрацювати 300 тис заяв громадян, чиє житло постраждало від російської збройної агресії, що дасть можливість забезпечити житлом мільйон українців.

Щоправда, депутатка закликає людей швидше визначитися із житлом, яке планують придбати. Нагадує — після отримання сертифікату в “Дії” угоду купівлі-продажу необхідно укласти протягом 30 днів. Якщо цього не зробити, то заяву на компенсацію “єВідновлення” доведеться подавати повторно.

Харківщина у лідерах за кількість заяв на відшкодування

Серед регіонів за кількістю заяв на відшкодування збитків за програмою “єВідновлення” — лідером є Харківщина. За інформацією Шуляк, 37%  усіх заяв — саме з цієї області. За даними ж Міністерства розвитку громад, окрім Харківщини, найбільше заяв на отримання державної програми компенсацій —  і за пошкоджене, і за зруйноване житло — надійшло також із Київської, Донецької та Миколаївської областей. А жителям Херсонщини вже нарахували понад мільярд гривень компенсацій.

Люди, які отримали житлові сертифікати за зруйновану домівку в одному регіоні, мають право придбати оселю у будь-якій області на власний вибір. Частіше за все нові оселі люди купують на Київщині та у самому Києві. Також користується попитом нерухомість в Харківській, Миколаївській та Чернігівській областях. 

У планах — компенсації за житло на тимчасово окупованих територіях

Не всі українці, житло яких постраждало внаслідок російського вторгнення, мають право на компенсацією за програмою “єВідновлення”. Наразі така опція недоступна для мешканців районів, де тривають активні бойові дії, а також для тих, чиї помешкання опинилися на тимчасово окупованих територіях. Одна з головних проблем — неможливість верифікувати пошкодження. Однак, вже існують шляхи вирішення. Як приклад, Олена Шуляк наводить “мелітопольський експеримент”, який проводять одразу кілька міністерств. Зараз держава чекає на результати, того, чи можуть зображення із супутників надавати стовідсоткову верифікацію пошкоджень житла за певними адресами. Якщо все вдасться, то супутникові знімки будуть використовувати для роботи з іншими населеними пунктами на тимчасово окупованих територіях та в районах, де тривають бої. “У Мінвідновленні дуже хочуть максимально масштабувати на інші міста — Бахмут, Маріуполь. Бо по Маріуполю ми зараз бачимо понад 52 тисячі заяв щодо того, що у них зруйновано вщент житло”, — сказала Шуляк.

Музеї Шевченка, Шухевича, Ханенків: які заклади найбільше постраждали від війни

За даними Міністерства культури та інформаційної політики, від початку війни росіяни, окрім 113 музеїв та галерей, знищили або пошкодили 933 клуби, 695 бібліотек, 151 заклад мистецької освіти, 38 театрів, кінотеатрів та філармоній, 13 парків, зоопарків, заповідників, а також три цирки. Найбільше — у громадах Донецької (83%), Харківської (54%), Сумської (51%), Чернігівської (47%), Луганської (46%), Миколаївської (44%), Херсонської (43%) та Запорізької (36%) областей. Оскільки майже вся Луганщина, а також значний відсоток території Донецької, Запорізької та Херсонської областей залишаються тимчасово окупованими росіянами, це унеможливлює обрахунок точної кількості закладів історії, релігії, культури та мистецтва, що постраждали від бойових дій. Серед найвідоміших об’єктів культурної спадщини, окрім музею Сковороди, пошкоджень зазнали Національний музей мистецтв імені Ханенків, Національний музей Тараса Шевченка, Київська картинна галерея, Художній музей імені Куїнджі в Маріуполі, де зберігались оригінали картин Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського, Меморіальний музей командира УПА Романа Шухевича на Львівщині, Історико-краєзнавчий музей в Іванкові, де зберігалися картини Марії Приймаченко, Спасо-Преображенський собор в Одесі.

Відновлення закладів культури: допомагають меценати та міжнародні партнери

Ситуація зі збереженням музеїв, інших закладів культури та мистецтва, а також релігійних споруд у прифронтових областях — доволі неоднорідна. Деякі об’єкти, які знаходяться неподалік від лінії фронту, — зруйновані майже вщент. Приміром, у місті Гуляйполе Запорізької області російські окупанти значно пошкодили Храм Преподобного Тихона Задонського, однак провести роботи з його консервації не дозволяють постійні обстріли. Водночас, ті заклади, які знаходяться далі від лінії фронту — продовжують працювати навіть попри небезпеку. Наприклад, Миколаївський обласний краєзнавчий музей, який потерпав від обстрілів п’ять разів, — колектив закладу поступово відновлює пошкоджені експозиції. “Наразі роботи тривають у виставкових залах природи та залах, присвячених становленню міста Миколаєва і суднобудівної промисловості міста. Також відновлюють етнографічний зал, присвячений козацтву та народним промислам степового Півдня”, — пояснює експерт з розвитку культури Офісу відновлення та розвитку Миколаєва Євген Гомонюк. Іншу проблему мають заклади культури окупованих та деокупованих територій — росіяни від самого початку війни вивезли десятки тисяч цінних артефактів. Зокрема, тільки з Херсонського краєзнавчого музею російські окупанти вкрали 23 тисячі експонатів. Їхнє повернення — питання, яке потребуватиме дипломатичного вирішення вже по завершенні війни.

Повоєнне відновлення музеїв та інших об’єктів культурної спадщини — справа дорога. Приміром, реконструкція музею Сковороди оцінюється в 112 млн грн. Такі кошти непідйомні для бюджетів громад та областей, тож вони вимушені шукати фінансування з інших джерел. Це насамперед іноземна меценатська допомога та грантові програми. Зокрема, Спасо-Преображенський собор, пошкоджений влітку минулого року, та інші об’єкти культури Одеси будуть відновлені за фінансування уряду Італії — підписання відповідного меморандуму днями анонсував в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв. Для інших об’єктів культурної спадщини, що постраждали внаслідок війни, в Україні функціонує програма “Збережіть українську культуру”, започаткована Міністерством культури та оператором Vodafone, яка займається залученням благодійних коштів на відновлення музеїв та інших закладів культури. Також зберегти культурну спадщину допомагає і ЮНЕСКО. Приміром, на 2024 рік організація підписала угоду з урядом Японії на 14,6 млн доларів, які покриють проєкти з відновлення культурної спадщини в Україні.

Почекати російських репарацій  

16 січня Кабінет міністрів обмежив площу знищеного чи пошкодженого житла, за яке можна отримати компенсацію. Відтепер, держава покриє ремонт чи відновлення 150 метрів квадратних, якщо йдеться про квартиру. Та 200 метрів квадратних, якщо про будинок садибного типу, садовий або дачний дім. Якщо ж оселя, яку зруйнували або пошкодили росіяни, була більшою, то в майбутньому збитки за решту площі можуть компенсувати з інших джерел, зокрема, за рахунок російських репарацій.

Серед інших новацій Кабміну — спрощення застосування житлових сертифікатів. Це цифрові документи, які гарантують зобов’язання держави профінансувати придбання нового житла на заміну зруйнованому. За житлові сертифікати можна купити будь-яку оселю: і на первинному, і на вторинному ринку. Але раніше, щоб скористатися заброньованими за сертифікатом коштами, потрібно було анулювати право власності на знищену домівку. Із нововведення Уряду цей процес має піти швидше.  Адже припинити право власності можна буде за допомогою витягу з Реєстру пошкодженого та знищеного майна. 

5,8 млрд гривень — на відновлення житла цьогоріч

Вже понад 35 тисячам українських родин держава виплатила на 3,2 млрд грн компенсації за пошкоджене житло. Такі дані озвучив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його інформацією, за цим напрямком програми єВідновлення  від українців надійшло вже понад 67 тисяч заявок. Найбільше — з Харківщини, Київщини та Миколаївщини. 

Ще 8,4 тисяч заявок зареєстрували від людей, оселі яких росіяни знищили повністю. “Згенеровано понад 2 тисячі житлових сертифікатів на майже 3,7 млрд грн. Понад 540 сертифікатів вже заброньовано. Це означає, що їхні власники скоро придбають своє житло”, — пояснив очільник українського Уряду.

Крім того, на 2024 рік у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії на програму єВідновлення передбачили 5,8 млрд грн. Але, за прогнозами Мінвідновлення, додатково для виплати компенсацій буде потрібно близько 10 млрд грн.

Програма єВідновлення стартувала 10 травня 2023 року. Тоді компенсацію до 200 тис. грн на ремонт почали отримувати власники пошкоджених домівок. Вже з грудня минулого року розпочалися виплати на капітальний ремонт: максимум 350 тисяч грн для квартири та 500 тисяч грн — для приватного будинку. Також з 27 грудня 2023 року стартувала видача житлових сертифікатів у “Дії”. А з 1 січня 2024 року компенсацію за пошкоджене житло почали виплачувати українцям, які відремонтували його власним коштом.

Зробили ремонт — щоб можна було жити

Українці не звикли чекати допомоги від держави та самі намагаються полагодити зруйноване внаслідок російського вторгнення житло. Часто прагнуть встигнути зробити це до холодів. Адже якщо споруду вчасно не врятувати, їй може знадобитися серйозніший ремонт. Або й узагалі — відновити пошкоджене помешкання уже не вдасться. Раніше отримати від держави кошти за уже зроблений ремонт — було неможливо. Але 5 жовтня цього року Верховна Рада  проголосувала за виплату компенсацій українцям, які самостійно відремонтували понищені війною домівки.

Як пояснила народна депутатка Олена Шуляк, гроші виплачуватимуть у рамках програми єВідновлення. А запуск цього етапу програми планували вже віддавна. “Було багато відповідних запитів від громадян, які зробили ремонт житла самотужки — щоб в ньому можна було хоч якось жити, або щоб воно не зруйнувалося ще більше. Вони так само претендують і мають право на компенсацію, як і ті українці, що дочекалися державної компенсації”, — зазначила Шуляк.

Як усе працюватиме

Виплати за новою формою компенсацій почнуться з 1 січня 2024 року.  Їхній механізм буде таким самим, як і за іншими категоріями єВідновлення: заяву потрібно буде подати через “Дію”, потім її розгляне комісія та визначить розмір виплати. При визначенні розміру компенсації комісії орієнтуватимуться на акт первинного огляду житла, який проводиться після пошкодження помешкання та чек-лист з встановленою вартістю будматеріалів та робіт, затверджений Кабміном.

“Жодних чеків, розписок, фото- відеофіксацій чи інших доказів не потрібно для отримання компенсацій за зроблений ремонт. За бажанням вони можуть бути додатково надані комісії, але не є обовʼязковими або визначальними у прийнятті рішення про компенсацію”, — прокоментував новацію віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Також, за словами Кубракова, від початку дії програми єВідновлення у травні цього року, держава вже виплатила компенсацій на майже 1,5 мільярди гривень. А лише за перший тиждень дії програми надійшло понад 10 тисяч заяв від людей, чиє житло зазнало ушкоджень. 

Збитки для житла сягають майже 56 мільярдів доларів

Кількість зруйнованого житла в Україні продовжує зростати. За даними Київської школи економіки, на вересень цього року зруйновано або пошкоджено внаслідок бойових дій 167 тисяч об’єктів житлового фонду, з них майже 148 тисяч — приватні будинки; 19 тисяч — багатоквартирні будівлі, ще 350 — гуртожитки. З-поміж регіонів, які найбільше постраждали від руйнування житлового фонду: Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Миколаївська, Чернігівська, Херсонська та Запорізька області. Загалом втрати житлового фонду від повномасштабного вторгнення сягають  — 55,9 мільярдів доларів. 

Крім того, на початок осені 2023 року сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення, зросла до 151,2 мільярда доларів. У порівнянні з червнем цього року збитків побільшало на понад 700 мільйонів доларів.