1. Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?
2. Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?
3. Чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді до 300?
4. Чи підтримуєш ти легалізацію в Україні медичного канабісу для зменшення болю у важких хворих?
5. Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?

У провладній партії «Слуга народу» заявили, що опитування буде проводити громадська організація на кошти меценатів. Експерти наголошують, що воно ні в якому разі не є всенародним референдумом. Це опитування не має законодавчої бази і його результати не є обов’язковими до виконання владою. Тож навіщо воно взагалі?

За словами самого Володимир Зеленського, опитування є одним із механізмів обіцяного народовладдя. Ці 5 питань є лише першим кроком, а далі Президент хоче зробити опитування громадян регулярними подібно до того, як це відбувається у західних країнах. Таким чином, дії влади будуть спиратись на думку і свідомий вибір народу.

На думку політологів, такий механізм дозволить людям відчути, що державні рішення залежать від їхньої позиції. Легалізувати народну думку влада планує через ухвалення відповідних законопроєктів.

«Юридично це опитування буде закріплено нардепами чи Президентом, які подадуть відповідний законопроєкт», – зазначила заступниця голови фракції «Слуги народу» Євгенія Кравчук.

Наразі в українців ще є час подумати над своїми відповідями Президенту. І замислитись, на які владні рішення вони б хотіли вплинути в майбутньому.

Як проходитиме голосування?

На місцевих виборах українці, зокрема, обиратимуть голів міст, селищ і сіл. Цей бюлетень буде світло-рожевого кольору. Проголосувати можна буде за одного кандидата, поставивши позначку у квадратику біля його прізвища.

Також українці обиратимуть депутатів до місцевих рад: сільської, селищної чи міської, районної у місті, районної та обласної. Тобто доведеться заповнити ще 3 або 4 бюлетені. Бюлетень для вибору сільських/селищних депутатів буде кремового кольору, міських – світло-жовтого, районних у місті – світло-сірого, районних – світло-зеленого, а обласних – блакитного кольору.

Заповнювати ці бюлетені потрібно дуже уважно. Слід обов’язково поставити дві позначки: галочку або плюс за місцеву партійну організацію та цифру, яка позначає номер обраного кандидата. Причому цифру необхідно писати чітко і по трафарету. Хоча у ЦВК заспокоюють, що головне – аби цифру можна було однозначно прочитати.

«Насправді уточненими положенням Виборчого кодексу чітко виписано, що якщо можливо встановити волевиявленість цієї цифри, яка написана, навіть якщо не по трафарету, то, відповідно, голос має враховуватися тому кандидату», – пояснив член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий.

Водночас бюлетень буде недійсним, якщо не буде обрана партія, або позначки будуть не у відповідних квадратиках.

Через епідемію COVID-19 голосування відбуватиметься за посилених умов безпеки. Зокрема, обов’язковими будуть температурний скринінг та антисептики на вході на виборчі дільниці, масковий режим всередині, дезінфекція приміщень, розмітка для дотримання соціальної дистанції. Крім того, потоки виборців будуть розділені на вхід та вихід із дільниці. Всередині повинні перебувати одночасно не більше 3 осіб на один стіл видачі бюлетенів. Причому члени виборчої комісії мають сидіти не менш як 1 метр одне від одного.

Чи будуть вибори на окупованому Донбасі?

Цьогорічні місцеві вибори відбудуться у 24 областях, 136 районах та 1469 громадах. Однак на окупованих частинах Донецької та Луганської областей і в анексованому Криму їх не буде. Попри різні політичні заяви, правових підстав для виборів в ОРДЛО чи АР Крим сьогодні немає. І питання внесення змін до постанови про місцеві вибори на порядку денному не стоїть.

За словами голови парламенту Дмитра Разумкова, час для законодавчих змін уже минув, оскільки місцеві вибори оголошуються не пізніше, ніж за 90 днів до їх проведення. «Зміни в уже ухваленій постанові можуть поставити під сумнів всю виборчу кампанію», – наголосив Разумков.

Тож будь-яка інформація про можливі вибори на окупованих Росією територіях неправдива, зазначають експерти.

Чому місцеві вибори важливі?

За словами політологів, місцеві вибори 2020 року стануть завершальним етапом децентралізації, яка розпочалась 5 років тому. Влада, яку мешканці громад оберуть для представлення їхніх інтересів, матиме набагато більше повноважень, ніж попередники.

«Я дуже хочу, щоб усі громадяни України зрозуміли: місцеві вибори 25 жовтня чи не вперше в історії України будуть настільки визначальними для майбутнього кожного регіону», – наголосив Президент Володимир Зеленський під час робочої поїздки на Закарпаття.

Власне, завдяки децентралізації більшість податків залишатиметься у місцевих бюджетах. Це означає, що громади матимуть більше фінансів, якими розпоряджатимуться на власний розсуд. Ці кошти вони зможуть витрачати на розвиток інфраструктури (наприклад, нові дороги), освіту, медицину, спорт тощо.

«Грошей у громад стане значно більше. У них залишатиметься більшість податків, які збираються як з громадян, так і з місцевого бізнесу, для реалізації програм і проєктів саме в цьому населеному пункті чи регіоні», – пояснила голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська в коментарі DW.

Як зазначає експертка, таким чином ціна представницького мандату у радах громад чи областей набагато вища, ніж 2015 року.

Наразі результати соцопитувань свідчать, що фаворитами на місцевих виборах будуть кандидати від партії «Слуга народу». Відповідно до даних соціологічної групи «Рейтинг», за «СН» готові проголосувати 15,5% виборців. Далі розмістилась «Опозиційна платформа – За життя» та «Європейська солідарність» – по 11,4%. На четвертому місці серед вподобань виборців – «Батьківщина» (8,3%), а на п’ятому – партія «За майбутнє» (6,2%).

Карантинні заходи безпеки

Міністерство охорони здоров’я спільно із Центральною виборчою комісією працюють над алгоритмом щодо дотримання протиепідемічних норм під час місцевих виборів. Чиновники обіцяють надіслати детальну інструкцію всім виборчим дільницям.

Попередньо ЦВК рекомендує виборцям дотримуватись загальних правил гігієни, щоб протидіяти поширенню коронавірусу. Зокрема, мити руки, носити маски, не підходити до інших людей ближче, ніж на 1,5 м, уникати натовпів та мінімально пересуватись у приміщенні. У разі підвищення температури понад 37,2°С краще не заходити на виборчу дільницю.

Контролювати дотримання протиепідемічних заходів повинні виборчі комісії. У попередніх рекомендаціях ЦВК закликає працівників виборчих комісій за можливості використовувати фізичні бар’єри – прозорі екрани, захисні окуляри тощо.

Крім того, ЦВК пропонує щочотири години проводити дезінфекцію предметів, з якими контактують люди, а також вологе прибирання приміщення, де розташована дільниця. Для дотримання соціальної дистанції 1,5 м потрібно нанести тимчасову розмітку біля входу та всередині дільниці. Також необхідно провітрювати приміщення, щонайменше кожні 2 години. На вході до дільниці повинні бути одноразові рукавички та антисептики для рук.

У разі дотримання всіх цих рекомендацій волевиявлення громадян буде безпечним.

«Дотримання протиепідемічних норм не повинно бути інструментом політичної боротьби. Міністерство охорони здоров’я сподівається, що місцева влада розуміє всю небезпечність ситуації», – наголосив очільник МОЗ Максим Степанов.

Вибори за будь-яких умов, крім надзвичайних

У ЗМІ час від час лунають думки, що місцеві вибори можуть не відбутись через епідемію CОVID-19. Адже наприкінці літа кількість хворих почала зростати і добовий приріст перевищив 2 тисячі осіб.  Однак у МОЗ запевняють, що вибори відбудуться навіть у регіонах з найвищим показником захворюваності. За словами головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, зупинити виборчий процес може лише запровадження надзвичайного стану у регіоні.

«Якщо не буде запроваджено надзвичайний стан, то вибори будуть проведені, в тому числі в «червоній» зоні», – зазначив він.

У парламенті також заявляють, що переносити вибори через коронавірус не будуть.

«Це може бути небезпечно, це може виглядати нерозумно, але у нас же є закон. Хіба що вводити надзвичайний стан у зв’язку з коронавірусом. Теоретично такий сценарій можливий, але я впевнений, що натрапимо на шквал критики, нас штовхатимуть, розповідатимуть, що ми це робимо для того, щоб підняти рейтинги, а поки вони низькі – скасовуємо вибори. У нас навіть таких дискусій немає, натяків. 99,9% ймовірності, що ніхто нікуди нічого переносити не буде», – зауважив очільник парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Секретар РНБО Олексій Данілов закликає українців суворо дотримуватись протиепідемічних  правил, зокрема маскового режиму, гігієни та соціальної дистанції, щоб не допустити поширення хвороби.

Експерти нагадують, що епідемія коронавірусу – лише один із викликів цьогорічних виборів. Не варто забувати також про небезпеки маніпуляцій та фальсифікацій на виборчих дільницях. Попри складні умови проведення місцевих виборів, голосування повинне бути прозорим та чесним, із суворим дотриманням правил підрахунку бюлетенів.

Нові правила

Першою відмінністю цих місцевих виборів від попередніх буде те, що кількість місцевих рад значно зменшиться. Зокрема, через об’єднання територіальних громад і скорочення районів до 136.

Другою відмінністю є запровадження пропорційної системи, яка довгий час була вимогою активістів. У містах і громадах із більш як 10 тисячами виборців кандидати висуватимуться лише від партій. Голосувати доведеться за партію, а також за конкретного кандидата у ній, вписуючи його номер у трафарет поруч із назвою партії.

Від кожної партії буде мінімум 5 кандидатів. При цьому запроваджується ґендерна квота: двоє з п’яти кандидатів повинні бути іншої статі.

У менших громадах і селищах залишається стара мажоритарна система, однак округи будуть багатомандатними. Обиратись будуть не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Оновились також правила балотування та реєстрації кандидатів. Зокрема, запроваджується цифровізація виборчого процесу.

«Тепер штаби отримають можливість онлайн-подавання документів, реєстрації кандидатів, довірених осіб та спостерігачів. Це передбачає усунення зайвого впливу людського фактору у виборчий процес», – прокоментувала заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

Варто зауважити, що оновлений виборчий кодекс передбачає заставу для кандидатів, а також дозволяє паралельне балотування до різних рад. Водночас закон забороняє прихований підкуп виборців під час агітації.

Прогнози експертів

Відповідно до опитування соціологічної групи «Рейтинг», 30% респондентів голосуватимуть за відому національну політсилу на місцевих виборах. Зараз серед партійних вподобань українців лідирує «Слуга народу» (28%), на другому місці «Опозиційна платформа – За життя» (16%), на третьому – «Європейська солідарність» (14%).

Експерти прогнозують запеклу боротьбу між політсилами, адже кількість депутатських крісел у громадах набагато зменшиться.

«У нас зараз 1 460 громад, це дуже серйозний крок для людей – зменшили депутатів майже вдвічі-втричі. І це збільшення ставок, тому що раніше ти міг стати депутатом у своєму селі, в якому мешкає 2 тисячі людей, і це було відносно легко. Зараз тобі треба стати депутатом в ОТГ, в яку входить 10 таких сіл, і це зовсім інша історія», – зауважив голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

Власне, половина опитаних українців збирається голосувати на місцевих виборах за локальну партію. Однак не в кожній області є своя партія, більше того, кількість кандидатів від політсили обмежена. Тож в умовах обов’язкової партизації кандидати будуть приєднуватись до тих сил, які відомі і які їм в цілому світоглядно близькі.

«Ми добре розуміємо, що за таких умов непросто відбуватиметься і організація голосування, і підрахунок голосів виборців дільничними виборчими комісіями, і встановлення підсумків голосування територіальними виборчими комісіями. Тож за такої ситуації ключовою і базовою річчю має стати довіра між всіма суб’єктами виборчого процесу. Саме на встановлення такої довіри налаштовуватиме всіх субʼєктів Центральна виборча комісія», – наголосив член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко.

Чи вплине епідемія на місцеві вибори?

Багатьох українців хвилює питання, чи не перешкодить епідемія коронавірусу проведенню  місцевих виборів. Наразі у владі заспокоюють, що вибори відбудуться. Звичайно, за умови дотримання соціальної дистанції та маскового режиму.

«Ми всі зараз свідомі, що все залежить від нас. Якщо ми дотримуємося правил карантину, створюємо умови для цього, то, як показало ЗНО, можемо провести вибори в Україні без будь-яких проблем, ризиків для ускладнення епідситуації і для здоров’я наших громадян. Але якщо вся країна стане червоною зоною, тоді, можливо, потрібно буде обмежувати проведення масових заходів», – зазначив головний санітарний лікар Віктор  Ляшко.

Позитивний приклад виборів під час карантину вже показала Польща, де у липні обрали нового президента. Явка на виборах була дуже високою, попри коронавірус. Тож карантин в Україні також не повинен стати на заваді волевиявленню громадян. Хоча, як стверджують експерти, явка буде меншою, ніж зазвичай. По-перше, через епідемію частина людей не захоче наражатись на небезпеку. По-друге, традиційно українці беруть меншу участь у місцевих виборах, аніж в загальнонаціональних.

Ініціатори змін до виборчого законодавства сподіваються, що вони допоможуть провести місцеві вибори прозоро і чесно. У Центральній виборчій комісії вважають, що кандидати, виборці і члени виборчих комісій впораються із нововведеннями. Однак, щоб не наробити помилок, виборцям краще ознайомитись із зразком бюлетеня заздалегідь.

Серед політсил, які були в попередньому парламенті, залишаються лише три:  ВО “Батьківщина”, ЄС (колишній БПП) та Опозиційна платформа – За життя (колишній Опоблок). Решта партій та депутатських груп не потрапили до нової Ради.

Ґендерні квоти у Раді

Верховна Рада восьмого скликання, повноваження якої спливають у липні, має у своєму складі найбільше жінок за всю незалежність України, а саме – 51 депутатку. Однак це лише 12% від загальної кількості членів парламенту, що є одним із найнижчих показників серед європейських країн. Для порівняння: середній показник представництва жінок у національних парламентах країн ЄС складає 25%.

Щоб виправити ситуацію, напередодні дострокових виборів активісти та правозахисники закликали лідерів політичних партій формувати списки із урахуванням 30% гендерної квоти. Саме така норма прописана у виборчому законодавстві, але за її невиконання немає жодних санкцій. Тому включення жінок до партійних списків залишається на розсуд політичних лідерів.

«Коли ми говоримо про квоти, ми говоримо про вирівнювання можливостей, бо історично до парламенту проходили тільки чоловіки, і у жінок шансів не було. Тому це зараз один із найкращих інструментів для залучення жінок. Навіщо жінок? Бо це дозволяє залучити інший погляд на проблеми, можливість звернути увагу влади на проблеми, які раніше перебували у тіні», – запевняє експертка з недискримінації Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу.
Слід зауважити, що у чинному парламенті єдина партія, яка вже перевищує запропоновану гендерну квоту, це – «Самопоміч». У політичній силі понад 36% жінок. Трохи не вистачає до дотримання квоти партії «Батьківщина», яка має 26% жінок від загального складу фракції.

Йдучи на дострокові парламентські вибори, чимало партій наголошували на важливості збільшення участі жінок у політиці. Чи вдалося їм це втілити, можна побачити у фінальних партійних списках.

Математика першої десятки

За останніми соціологічними даними, до парламенту наступного скликання найімовірніше проходять п’ять партій: «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» і «Голос». Наближаються до прохідного бар’єра у 5% партії «Громадянська позиція» та «Сила і честь».

У першій десятці фаворита виборчих перегонів партії «Слуга народу» троє жінок і сім чоловіків. Третє місце виборчого списку посіла експертка з питань судової реформи Ірина Венедіктова, п’ятий номер отримала антикорупційна активістка Галина Янченко, восьма –експертка «Центру протидії корупції» Анастасія Красносільська.

На одну жінку більше у першій десятці партії «Європейська солідарність» на чолі з екс-президентом Петром Порошенком. Третя у списку віце-спікерка Ірина Геращенко, п’ята – співачка і громадська активістка Софія Федина, сьома – відома волонтерка і засновниця «Госпітальєрів» Яна Зінкевич. Десяте місце займає віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

У партії «Батьківщина», окрім лідерки Юлії Тимошенко, п’ятий номер має чинна депутатка Олена Кондратюк. Тільки одна жінка у перші десятці «Опозиційної платформи – За життя». Це чинна депутатка Наталія Королевська.

Найбільш ґендерно збалансованою є партія Святослава Вакарчука «Голос». У першій десятці: 5 жінок і 5 чоловіків. Другим номером йде колишня заступниця міністра економіки Юлія Клименко, третім – голова IT-компанії «Ring Ukraine» Кіра Рудик, п’ятим номером – активістка «Центру протидії корупції» Олександра Устінова. Дев’яту і десяту позиції посідають громадська активістка Соломія Бобровська та екс-заступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина.

Більше жінок тільки в партії «Самопоміч». У першій десятці списку їх шість. Навіть більше, у перші п’ятірці тільки один чоловік – лідер Андрій Садовий
Щодо інших партій, які перебувають на межі прохідного бар’єру, то жінки там переважно у меншості. «Сила і честь» Ігоря Смешка висуває трьох кандидаток у депутати, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка – тільки одну жінку. Зовсім немає жінок у першій десятці партії «Свобода».

Експерти зауважують, що, попри відсутність паритету у більшості партійних списків, кандидаток до Ради значно більше, ніж минулі роки.

«Якщо держава хоче бути успішною, а суспільство – демократичним, необхідно принципово виходити з позицій взаємоповаги та рівності на всіх етапах прийняття рішень. Особливо це має враховуватися, коли ми говоримо про формування нового скликання законодавчого органу – парламенту», – наголошує експерт Українського інституту з прав людини Богдан Крикливенко.

Політикам і виборцям варто пам’ятати, що дотримання рівних прав та можливостей жінок та чоловіків – це фундамент демократичної держави, яку ми сьогодні будуємо.