Чи відбудуться вибори до кінця війни?

Неможливість проведення виборів до скасування правового режиму воєнного стану, а отже — до кінця війни — зумовлена кількома факторами. Це, передусім, безпекова ситуація, через яку організувати процес голосування у прифронтових районах чи на “нулі” буде неможливо. Другий фактор, пов’язаний з питанням грошей. Президентські вибори 2019 року обійшлися державі у 2,4 млрд грн, а отже для проведення наступної президентської чи парламентської кампанії Уряду та Парламенту доведеться щонайменше змінювати державний бюджет, оскільки коштів на вибори цьогоріч не закладено. Третя причина, яка унеможливлює вибори у 2024-му, — законодавча: їх прямо забороняє закон про правовий режим воєнного стану, на зміну якого також потрібен час.

“Під час активних бойових дій нереально гарантувати безпеку будь-кому з учасників, а через масовані російські удари значна частина виборчої інфраструктури зазнала руйнувань. Своєю чергою масова міграція робить дані Державного реєстру виборців неактуальними станом на зараз. В таких умовах дотриматися конституційних принципів просто нереально. Тому, якщо хтось думає, що для проведення виборів можна просто прибрати відповідну заборону із Закону “Про правовий режим воєнного стану”, який на відміну від Конституції можна змінювати будь-коли, він помиляється. Це не розвʼяже проблему проведення демократичних виборів в умовах війни та формування легітимних органів влади”, — пояснює старша радниця з правових питань Громадянської мережі “Опора” Ольга Коцюруба.

Хто б переміг, якби вибори відбулися?

Більшість українців підтримує позицію влади щодо проведення виборів після закінчення війни. Як свідчить соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведене 8-25 травня, лише 24% громадян вважають, що вибори повинні відбутися до завершення бойових дій, тоді як 72% переконані, що вибори потрібні лише після перемоги.

Водночас, ставлення українців до політичних лідерів та політичних партій за час війни зазнало суттєвих змін. Дослідження КМІС свідчить, що найбільш позитивно сприймали б партію волонтера та громадського діяча Сергія Притули, якщо б така партія буде створена, — так відповіли 28% респондентів. На другому місці (23%) — партія “Європейська солідарність” п’ятого президента України Петра Порошенка, а третє місце з 18% підтримки ділять партія “Удар” мера столиці Віталія Кличка та “Розумна політика” ексспікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. “Слуга народу”, якій симпатизують 13% громадян, — опинилась лише на шостому місці.

Серед політиків найвищий рейтинг довіри вже довгий час утримує чинний президент Володимир Зеленський. За даними червневого дослідження Центру Разумкова, йому повністю або частково довіряють 53,8% громадян. На другому місці опинився очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім з рейтингом довіри в 45,8%. А на третьому — голова Служби безпеки України Василь Малюк, якому довіряють 37,9% громадян. Політики старої формації — не в лідерах “свіжих” рейтингів, утім після початку передвиборчого процесу ситуація ще може змінитися.

Крок 1. Оберіть зручну вам виборчу дільницю

Найперше знайдіть виборчу дільницю, у якій вам буде зручно проголосувати. Перелік усіх дільниць міститься на офіційному сайті Державного реєстру виборців (drv.gov.ua). Шукати можна у розрізі округів або адміністративно-територіальних одиниць (областей). Обравши найзручнішу дільницю у вашому населеному пункті, запишіть її номер та адресу.

Крок 2. Підготуйте документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування

За законом «Про Державний реєстр виборців», звернення виборця про тимчасову зміну місця голосування повинне бути мотивованим. Причиною зміни може бути службове відрядження, проживання не за місцем реєстрації, робота або навчання у відповідному населеному пункті або державі, перебування на лікуванні тощо. У кожному з цих випадків потрібно подбати про документи, які підтверджують причину. Ними можуть бути довідка з місця навчання чи роботи, договір оренди житла, путівка в санаторій, проїзні документи, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Крок 3. Подайте заяву до Державного реєстру виборців (ДРВ)

Кожен громадянин, який хоче змінити місце голосування, повинен подати заяву до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців. Наприклад, якщо виборець хоче проголосувати у Вінниці, то повинен звернутись у відділ ведення ДРВ у Вінниці (вул. Замостянська, 7). Контакти всіх відділів опубліковані на сайті drv.gov.ua.

У заяві виборцю необхідно зазначити номер дільниці чи адресу, за якою він бажає проголосувати. Також слід долучити документи, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування. Під час подачі документів потрібно пред’явити паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України. Військовослужбовці можуть скористатись  посвідченням військового або ж військовим квитком.

Варто зауважити, що виборці, які є переселенцями з анексованого Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей, можуть не підтверджувати необхідність зміни місця голосування додатковими документами.

Державний реєстр виборців не приймає заяв поштою, тож виборець повинен подати документи особисто. Останній строк подачі для голосування за президента – 25 березня.

Крок 4. Перевірте себе у списку виборців

Кожен може перевірити, чи включений він у список виборців. Для цього слід зайти в Особистий кабінет виборця на сайті drv.gov.ua. Якщо у Державному реєстрі виборців помилкова інформація, її можна змінити до 26 березня.

У ДРВ наголошують, що тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси є одноразовою. Це означає, що у разі проведення другого туру президентських виборів заяву доведеться подавати повторно.

Від політиків до шоуменів

Згідно з українським законодавством, кандидатом у Президенти може бути щонайменше 35-річний громадянин держави, який проживає на території України останні 10 років, має право голосу та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути обрана Президентом більш ніж на два терміни. А працює Президент на посаді впродовж 5 років.

Реєстрація кандидатів розпочалась 31 грудня 2018 року і триватиме до 8 лютого 2019 року. Минулого року про президентські амбіції заявили аж 28 політиків. Такої кількості кандидатів ще не було в історії президентських виборів. Для прикладу, у бюлетенях 2014 року значилось 21 прізвище.

«Ми маємо надзвичайно аномально високу активність кандидатів в президенти», – прокоментував ситуацію генеральний директор Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.

Більше того, вперше у передвиборчих рейтингах з’явились неполітики – співак Святослав Вакарчук та шоумен Володимир Зеленський. І якщо фронтмен «Океану Ельзи» не декларував прагнення керувати державою, то лідер «95 кварталу» зробив це в останні секунди 2018 року. Його заява, яку канал «1+1» (олігарха Ігоря Коломойського) транслював замість привітання Президента Петра Порошенка, здійняла справжню бурю у соцмережах.

Центральна виборча комісія уже зареєструвала першого кандидата на пост глави держави. Ним став юрист Ігор Шевченко, який раніше обіймав посаду міністра екології в уряді Арсенія Яценюка. Документи до ЦВК також подали Сергій Каплін, Володимир Наливайченко, Віталій Скоцик та Андрій Садовий. Реєстрація завершиться аж 8 лютого.

Агітація без гречки

Кандидат має право проводити передвиборчу агітацію наступного дня після офіційної реєстрації. Таким чином, у повному обсязі рекламна кампанія розпочнеться 9 лютого. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення певної кількості рекламних продуктів кандидата та надає безоплатну квоту на їхнє розміщення у державних ЗМІ. Крім того, майданчики для передвиборчих плакатів зобов’язана надати місцева влада.

Основну частину агітаційної продукції учасники виборчих перегонів виготовлятимуть власним коштом. За підрахунком КВУ, кандидати, які претендують на перемогу, в передвиборчий період витратять на рекламу 80-100 мільйонів доларів.

Закон забороняє поширювати матеріали, що закликають до ліквідації незалежності України, порушення суверенітету і територіальної цілісності, підриву державної безпеки тощо. Також не допускається «брудна кампанія» проти опонентів – розповсюдження завідомо неправдивих відомостей про інших кандидатів. Більше того, кандидатам не можна «купувати голоси» виборців. Надання громадянам грошей, подарунків, знижок на товари і послуги суперечить законодавству.

Експерти не виключають, що Росія буде активно втручатись у цьогорічну передвиборчу кампанію. Зокрема, через російські соцмережі, які досі досить поширені в Україні, а також через телеканали, які просуватимуть проросійського кандидата.

Передвиборча агітація повинна завершитись за добу до голосування. Останній дозволений день реклами – 29 березня.

Голосування у два тури

Голосування за Президента України заплановане на 31 березня 2019 року з 8-ої до 20-ої години вечора. Брати участь у виборах можуть усі громадяни, яким виповнилося 18 років.

Підсумки голосування ЦВК повинна оголосити до 10 квітня. Якщо ніхто з кандидатів не набере 50% +1 голосів, то 21 квітня відбудеться другий тур виборів. Експерти прогнозують саме такий розвиток подій.

Результати будуть опубліковані в офіційних державних газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр». Урочиста церемонія присяги нового глави держави відбудеться не пізніше 3 червня.