Урядові ініціативи

5 червня на Чоколівському бульварі у Києві легковик на великій швидкості влетів до підземного переходу. Загинуло четверо пішоходів, серед них — 12-річний хлопчик, ще троє людей постраждали. Водій автівки вижив, ним виявився 49-річний мешканець Херсонщини. За інформацією поліції, щодо нього було зафіксовано 39 порушень ПДР, з них більшість — за перевищення швидкості. Крім того, він уже був учасником чотирьох аварій, дві з яких сталися цього року. 

Ця трагедія вкотре зрушила дискусію про занадто м’які покарання для системних порушників правил дорожнього руху. Вже 10 червня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила — уряд доопрацьовує пропозиції щодо нової системи штрафів для водіїв. Ключова ідея — запровадити градацію штрафів залежно від рівня перевищення швидкості та посилити відповідальність для рецидивістів. “Для більшості водіїв нічого не зміниться. Нові правила спрямовані насамперед на тих, хто регулярно створює небезпеку для інших учасників руху”, — наголосила очільниця уряду.

За словами Свириденко, обговорила проєкти змін з Міністром внутрішніх справ та урядовцями. Вона очікує, що найближчим часом МВС проведе консультації з народними депутатами. 

Більше камер на дорогах

Окремий напрямок майбутньої реформи — розвиток системи автоматичної фіксації порушень. Сьогодні на українських дорогах працює близько 377 камер. Уряд планує збільшити їхню кількість до 410 комплексів. “Там, де працює контроль, водії частіше дотримуються правил”, — зазначила Свириденко.

Статистика порушень

За даними прем’єр-міністерки, за останні 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували:

• майже 2 900 водіїв, які перевищували швидкість більше 50 разів;
• майже 12 500 водіїв — більше 20 разів;
• понад 35 000 водіїв — більше 10 разів.

Також, відповідно до даних Патрульної поліції, за перші 4 місяці 2026 року внаслідок перевищення швидкості руху загинуло 352 людини і 3 207 було травмовано.

Загалом внаслідок ДТП цього року загинули 665 українців. Відтак, перевищення швидкості — одна з основних причин смертності на дорогах і на неї припадає близько 52% летальних випадків.

Закони не на часі?

У парламенті зареєстрована низка документів, які могли б поліпшити ситуацію. Зокрема, ще 26 травня 2025 року Верховна Рада одержала законопроєкт №13314, який скасовує “пільгові” 20 км/год. Також  документ запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

У червні минулого року до Верховної Ради внесли законопроєкт 13314-1, який також пропонує суворіші покарання за перевищення швидкості та градацію штрафів відповідно до важкості порушення. Щоправда, станом на червень  2026 року жоден із законопроєктів так і не винесли на розгляд депутатів.

Проєкт закону

Наразі проєкт відповідного закону Верховна Рада України ухвалила за основу. Його підтримали 235 народних депутатів.

Автори документа пропонують комплексний підхід до ситуації кожної родини, яка отримує соціальну допомогу. Систему хочуть спростити та зробити ближчою до тієї, що діє в європейських країнах. “Розроблення інструментів механізмів нової моделі соціальної допомоги здійснено з урахуванням кращих практик надання соціальної підтримки сім’ям з низькими доходами в окремих країнах (Італія, Польща, Литва), які демонструють позитивний вплив програм соціальної допомоги на ситуацію з бідністю та покращення соціальної інтеграції вразливих верств населення”, — йдеться у пояснювальній записці документа.

Зокрема, малозабезпечені сім’ї зможуть оформити одну базову допомогу замість кількох окремих виплат. Втім, йдеться не лише про гроші, а й про соціальні послуги. Передбачається, що з малозабезпеченими родинами працюватимуть фахівці. Вони проведуть індивідуальну оцінку потреб конкретної сім’ї, а потім складуть план надання соціальних послуг. Також держава пропонує сприяти працездатним отримувачам допомоги та стимулювати їхнє повернення на ринок праці.

Хто зможе отримати кошти

Уже стало відомо, які саме виплати зможе замінити базова соціальна допомога. Автори документа зазначають, що йдеться про:

• виплати одиноким матерям;
• допомогу багатодітним сім’ям;
• виплати у випадках, коли один із батьків ухиляється від сплати аліментів;
• допомогу, якщо місце перебування одного з батьків невідоме. 

Серед тих, хто може претендувати на підтримку, є і українці пенсійного віку, які не змогли оформити пенсію через недостатній страховий стаж.

Розмір виплат

Точних сум у проєкті закону не називають, розкривають лише механізм виплат. Розрахунок наступний: розмір допомоги планують прив’язати до “базової величини”, яку щороку прописують у державному бюджеті. Водночас, відомо про нижню межу цієї підтримки: вона не може бути меншою за прожитковий мінімум для працездатних осіб. Його підняли на початку цього року, і наразі йдеться про 3328 гривень.

Механізм нарахування коштів депутати планують зробити таким:

• перший член родини (якого ще називають уповноваженим представником) отримує 100% “базової величини”;
• кожен наступний член сімʼї також отримує 100% “базової величини”;
• члени родини з інвалідністю отримуватимуть виплати, розмір яких визначатиме Кабінет Міністрів.

Подавати заяву на таку допомогу малозабезпечені сімʼї будуть разом з планом соціальних послуг. Держава обіцяє допомагати родинам з оформленням усіх документів безпосередньо у громаді.

Коли система запрацює

Оскільки наразі проєкт закону прийняли лише за основу, автори мають доопрацювати його. Після цього документ винесуть на остаточне голосування. 

Раніше датою, коли нові правила можуть запрацювати, називали початок 2027 року. Забезпечити перехід до нової системи має також Кабінет Міністрів України: там повинні підготувати відповідні механізми реалізації.

Попри те, що цей вид транспорту є потенційно небезпечним, українські закони його майже не регулюють. Чи планують депутати щось робити з електросамокатами — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Трагічні наслідки

Масово з’являтися на українських дорогах електричні самокати почали після 2020 року. Якщо підрахувати кількість приватних електросамокатів неможливо, бо вони не вимагають реєстрації, з прокатними ситуація дещо зрозуміліша. Вулицями українських міст їздять близько 10 тисяч орендних двоколісних. І за словами засновника сервісу прокату “Jet Ride”, їхня кількість постійно зростає. Навіть попри війну та масову еміграцію українців. 

Лише за два тижні наприкінці квітня та на початку травня в Україні сталося одразу три серйозні аварії, пов’язані з електросамокатами: на Київщині, у Хмельницькому та у Львові. У них загинуло двоє дітей, ще двоє були важко травмовані. 

А минулого року у нашій державі, за даними судового пошуковика “Опендатабот”, зафіксували понад 2500 судових справ за участю водіїв електросамокатів та іншого легкого електротранспорту. У 2024 році таких справ було більше 1000. 

Видання “Телеграф” детальніше розкриває, що стоїть за цими даними. Минулоріч через електротранспорт загинуло 19 людей, ще 912 отримали травми. Таку інформацію журналістам повідомили у Департаменті патрульної поліції. Йдеться не лише про електросамокати, а й про інші види електричного транспорту, наприклад, мопеди чи моноколеса. 

Має поліція і статистику щодо дитячого травматизму. Лише за сім місяців минулого року сталося 692 аварії, де транспортними засобами включно із самокатами та мопедами керували діти. У результаті 26 дітей загинули, 686 — травмувалися.

Безпека руху

Пересування на електросамокатах є однією з найбільш поширених причин травмування дітей. Зокрема, тільки за вихідні до львівської дитячої лікарні “Охматдит” потрапили півсотні поранених неповнолітніх, які каталися на електричних самокатах, скутерах та мотоциклах. 

Лікар-терапевт Анатолій Корнутяк, якого цитує видання “Deutsche Welle”, зазначає: кількість таких випадків протягом останніх років лише зростає. “Які травми ми бачимо? Черепно-мозкові травми, переломи рук і ключиць, травми обличчя, вибиті зуби, пошкодження колін та ліктів, важкі ДТП при виїзді на дорогу. І головна проблема — більшість дітей їздять без захисту”, — наголошує він.

Нагадати батькам про небезпеку і докладніше розповісти про те, як захистити дітей, вирішили у Ювенальній поліції України. Там зазначили, що виїзд на дороги загального користування суворо заборонений. Адже дитина на самокаті для водія часто є “невидимою” через низький зріст та швидкість руху. Переходити дорогу водіям електросамокатів слід пішки, транспортний засіб треба котити поруч із собою. Наголошують в Ювенальній поліції і на важливості захисного спорядження. А у темний час доби радять не забувати про світловідбиваючі елементи. 

Проблема з неповнолітніми водіями електросамокатів є актуальною не лише для України. В європейських державах також масово фіксують травматизм серед дітей та намагаються регулювати правила руху. Ще два роки тому Європейська рада з безпеки на транспорті висловлювалася за обмеження швидкості, заборону перевезення на самокатах пасажирів та за встановлення мінімального віку для водіїв — 16 років. 

Закон про електросамокати

Транспортними засобами електросамокати офіційно визнали ще у 2023 році. Втім, окремих правил для них в Україні досі немає: де саме їздити, з якого віку, чи потрібен шолом, констатує в розмові з “Deutsche Welle” експерт з транспортного планування, директор компанії “Про мобільність” Дмитро Беспалов. “Визначення прав, обов’язків і вимог залишили на доопрацювання”, — каже він.

А от проєкт закону №3023, який міг би зменшити кількість травм і смертей, завис у парламенті, пише “BBC-Україна”. Минулоріч його спробували реанімувати і вже зараз намагаються оновити та винести на голосування. Статися це може протягом травня. Документ мав би встановити правила руху. “Дітки до семи років зможуть самокатами користуватися виключно під наглядом дорослих в парках та на спеціально відведених доріжках. Діти з 7 до 14 років можуть їздити в парках, по велодоріжках. З 14 років — по велодоріжках або краю проїжджої частини”, — розповідає “Deutsche Welle” народна депутатка, голова підкомітету з питань безпеки дорожнього руху та безпеки на транспорті комітету Верховної Ради України з питань транспорту Оксана Савчук. За її словами, встановлювати зони, де рух електричних самокатів заборонений чи обмежений, змогли би органи місцевої влади. 

Серед змін, які також передбачає закон, встановлення максимальної швидкості 25 кілометрів за годину на дорогах і 10 кілометрів за годину — у пішохідних зонах. Категорична заборона на рух “у тандемі”, коли водій самоката бере пасажира. Та обов’язок носити захисне і світловідбивне спорядження, які нині є лише рекомендованими.

Що гарантує закон

25 березня Верховна Рада ухвалила закон, за яким мешканці пошкодженого житла не платитимуть за комунальні послуги на час відновлення. За його ухвалення проголосували 308 депутатів. Документ визначає, як нараховуватимуть комуналку, якщо житло пошкоджене або знищене через бойові дії, теракти чи диверсії, спричинені збройною агресією Росії проти України.

Зокрема, закон скасовує плату за управління багатоквартирним будинком, якщо він пошкоджений і не придатний для проживання. Також власники такого житла не платитимуть за окремі комунальні послуги, поки там неможливо жити. Окремо прописано, як фіксуватимуть збитки та як взаємодіятимуть органи влади, управителі і постачальники послуг, щоб вчасно зупинити нарахування платежів.

Як йдеться на сайті Верховної Ради, положення діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та один рік після його припинення або скасування.

Закон має усунути випадки необґрунтованого нарахування комунальних платежів за зруйновані помешкання та впорядкувати механізм фіксації збитків. Це повинно стати важливим елементом для подальших програм відновлення та компенсації.

Вартість комунальних послуг зростає

Попри мораторій на деякі тарифи, загальний рівень вартості комуналки за рік — від лютого 2025-го до лютого 2026-го — зріс на 2,3%. Найвідчутніше для гаманців українців здорожчало управління багатоквартирними будинками. Тарифи на цю послугу зросли на 13,8%. 

Також зафіксовано зростання вартості інших комунальних сервісів. Зокрема, вивезення побутових відходів подорожчало на 3,8% за рік, а утримання і ремонт житла — на 3,5%.

Найбільше боргів — за опалення та гарячу воду

Заборгованість українців за комунальні послуги продовжує зростати і вже сягнула 113,4 млрд грн. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Лише за четвертий квартал 2025 року борги збільшилися на 12,5%. За цей період українцям нарахували 77,1 млрд грн за комуналку, але сплатили лише 64,1 млрд грн — тобто 83,1% від необхідної суми.

Найкраща ситуація з оплатою — за водопостачання та водовідведення: рівень розрахунків навіть перевищив нарахування (105,1%) завдяки погашенню старих боргів. Натомість найбільші проблеми — з оплатою тепла та гарячої води, де рівень платежів впав до 59,3%.

Так, за опалення та гарячу воду українці не доплатили 38 млрд грн, причому лише за квартал ця сума зросла на 14,7%. Значні борги також за газопостачання та його розподіл — 35,4 млрд грн, і саме тут зафіксовано найбільший приріст (+26,8%). За електроенергію українці не доплатили 17 млрд грн (+2,7%). За водопостачання — 10,1 млрд грн (–2,8%). Ще близько 12,7 млрд грн становить заборгованість за управління будинками та вивезення сміття.

Лідерами серед боржників стали мешканці Дніпропетровської області, де сума недоплати сягнула 18,3 млрд грн. 4,1 млрд грн боргів накопичили мешканці Донецької області, 3,4 млрд грн — жителі Полтавщини, 2,9 млрд грн — Києва та ще 2,1 млрд грн — Київщини. 1,6 млрд грн заборгували жителі Харківщини.

Ранні шлюби

Чи не найбільший скандал щодо нового Цивільного кодексу спричинила його стаття, яка передбачає можливість шлюбів з 14 років. Суспільний резонанс був настільки сильним, що розʼяснювати законотворчу пропозицію довелося особисто голові Верховної Ради. Руслан Стефанчук зауважив, що автори документу мали на меті окремі ситуації. “У проекті закону передбачено норму, згідно з якою у разі народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітності, ВИКЛЮЧНО ЗА РІШЕННЯМ СУДУ може бути дозволено укладення шлюбу”, — наголосив він. За словами Руслана Стефанчука, законодавці прагнули захистити інтереси новонароджених, і ця норма не має спонукального характеру.

Втім, критики ідеї наголошують, що подібна норма може створити враження, що вагітність у неповнолітньої може бути підставою для раннього шлюбу. Керівниця громадської організації “Марш Жінок” Вікторія Дорофеєва у коментарі “Громадському радіо” наголосила на ризиках законопроєкту. “Така логіка є проблемною, тому що вагітність у 14-15 років часто є маркером вразливості, залежності, можливо тиску, а можливо навіть є наслідком злочину. І тоді такий шлюб ризикує перетворитися на певний інструмент узаконення ризикованої або небезпечної ситуації, а не на захист дитини та дитини цієї дитини”, — пояснила експертка.

Наголошували юристи і на потенційних ризиках конфлікту з Кримінальним кодексом та європейським законодавством. У коментарі виданню “LB.UA” адвокат Олександр Груздєв заявив, що легалізація шлюбу з 14-річною особою могла сприйматися як спосіб де-факто легітимізувати зв’язок дорослого з дитиною. А його колега Оксана Дурова нагадала, що чинна можливість зниження шлюбного віку до 16 років більш ніж відповідає інтересам зацікавлених осіб та нормам європейського права.

З огляду на негативну реакцію українського суспільства, Руслан Стефанчук вже заявив, що цю норму з проєкту мають вилучити.

Правові ризики

Посилення уваги громадськості до проєкту Цивільного кодексу дозволило виявити у документі й інші суперечливі статті, які можуть порушувати права людини. Деякі норми прямо суперечать зобовʼязанням України на шляху європейської інтеграції. Серед них — стаття, яка не дозволяє розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та впродовж одного року після народження дитини. Цю заборону з українського законодавства прибрали ще у 2024 році, коли ухвалювали оновлення до Сімейного кодексу. Одним із аргументів тоді було захистити право жінок розривати шлюб та не проходити через затягнутий судовий процес. Втім, до нового Цивільного кодексу ця норма потрапила у старій редакції. 

Також новий проєкт Цивільного кодексу містить пряму дискримінацію. Зокрема, передбачає норму про недійсність шлюбу у разі зміни статі одним із подружжя. Адвокат Олександр Груздєв наголошує, що цей пункт протирічить нормам Європейської конвенції з прав людини. Визнання шлюбу недійсним означає, що він вважається таким, що не створював правових наслідків. Це ставить під загрозу режим спільної власності, майнові права, а також інтереси дітей, каже адвокат.

Правозахисники бʼють на сполох і через те, що новий проєкт Цивільного кодексу фактично ігнорує існування ЛГБТ-пар. Попри те, що одностатеві шлюби в Україні наразі не визнаються, минулоріч Деснянський районний суд Києва вперше прямо визнав спільне проживання одностатевої пари де-факто шлюбними відносинами. Українське законодавство наразі визнає сімʼю як людей, які спільно проживають, мають спільний побут і взаємні права та обов’язки. Під таку категорію потрапляють одностатеві пари. Втім, новий Цивільний кодекс звужує поняття сімʼї до співжиття двох різностатевих осіб. Правозахисник Олег Максим’як розʼяснює, з якими проблемами можуть зіткнутися ЛГБТ-пари у разі ухвалення таких змін: “Якщо ці норми набудуть чинності, суд більше не зможе визнати одностатеву пару сім’єю навіть у спадковій справі. Для права такі люди знову стануть “сторонніми особами”. А це означає повну втрату навіть мінімального захисту: права на спільне майно, спадкування, соціальні гарантії, доступ до інформації про стан здоров’я партнера”. 

Правозахисники наголошують, що низка запропонованих депутатами норм не лише суперечить європейському законодавству, а й відкидає Україну назад у сфері прав людини.

Розлучення по-новому

Автори нового Цивільного кодексу пропонують також низку змін у процедурі розлучення. Окрім скандальної норми, яка забороняє розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, документ містить низку не менш цікавих пропозицій.

Зокрема, оформлювати розлучення хочуть дозволити органом РАЦС або нотаріусом — якщо подружжя, яке має дітей, звернулося зі спільною заявою. Наразі для таких пар анулювання шлюбу можливе лише через суд. На думку декого з адвокатів, така процедура могла би полегшити процес для певних пар. Втім, експерти наголошують на необхідності механізму контролю — щоби під час розлучення дотримувалися права дитини.

Ще одна норма щодо розлучень вже викликала хвилю негативних коментарів українців. Йдеться про примусове позбавлення прізвища після розірвання шлюбу. Чинне законодавство зберігає за розлученими право вирішувати, чи повертати собі дошлюбне прізвище. Тоді як новий проєкт надає українцям право вимагати, щоб колишній чоловік чи дружина повернули собі парубоцьке чи дівоче прізвище. І привʼязують депутати це поняття до “негідної поведінки” людини. Зокрема, вчинення домашнього насильства, кримінального правопорушення, аморального вчинку або зради. Якщо перші пункти можна підтвердити документально, запитання, що депутати вважатимуть “аморальним вчинком”, залишається відкритим.

Також українське суспільство збурила норма про заручини, яку законодавці включили до проєкту. Депутати пропонують, щоб усна чи письмова обіцянка вступити у шлюб передбачала майнову відповідальність. Простіше кажучи, у одного із пари з’являється обов’язок відшкодувати вартість підготовки до весілля і моральні збитки, якщо відмовився від шлюбу. Від відповідальності пропонують звільняти лише за поважних причин — якщо партнер приховав інформацію про тяжку хворобу, судимість, попередній шлюб, поводився аморально чи протиправно. За оцінками адвоката Данила Трясова, “компенсація моральної шкоди за відмову від шлюбу може виглядати як збільшення тиску на добровільність рішення”.

Чи ухвалять закон

Підписи під проєктом нового Цивільного кодексу поставили 160 народних депутатів. Після скандалу довкола документу дехто з них свої підписи відкликав. А от сам проєкт нікуди не подівся, і суперечливі норми з нього поки не прибрали. 

Через суспільний резонанс група народних обранців подала свій проєкт Цивільного кодексу, він також зареєстрований. Як зазначає видання “Українська правда”, це значно ускладнило життя громадським організаціям та тим, хто бажає проаналізувати текст. Журналісти зазначають: “це понад 3000 сторінок юридичного документа сумарно, які готувалися без належних громадських обговорень і консультацій з профільними організаціями”. До того ж, обидва проєкти не сильно різняться. 

Поки рішення не знайдено, дехто з депутатів вже пропонує відкликати скандальний кодекс. Зокрема, Інна Совсун закликає організувати публічне обговорення з правозахисними організаціями та отриманням експертизи від Євросоюзу. Адже документ, про який йдеться, визначатиме життя українців протягом найближчих років.

Як ухвалювали бюджет 

3 грудня Верховна Рада 257 голосами ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Голосуванню передували численні консультації нардепів з міністрами, а під час самого ухвалення у залі лунали крики “Ганьба!”. “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу за новий кошторис країни, а від “Голосу” кнопку “за” натисла лише депутатка Таміла Ташева. 

Найбільше депутати обурювалися тим, що Кабмін повністю проігнорував правки депутатів щодо підвищення зарплат військовим. Натомість урядовці залишили фінансування програм “Національний кешбек”, “Зимова підтримка” та мільярди на “стратегічні комунікації”. Опозиція заявила про 68 млрд грн неефективних і популістських видатків та вимагала голосувати за бюджет постатейно, аби прибрати такі програми. Однак цю пропозицію більшість відкинула.

Дефіцит бюджету — 1,9 трлн гривень

Доходи бюджету склали 2 трлн 918 млрд гривень, видатки — 4 трлн 781 млрд гривень. Граничний обсяг дефіциту — 1,9 трлн гривень, що становить 18,5% ВВП. Джерел покриття великої частини цього дефіциту, а саме близько 800 млрд грн — наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте блок не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Безпека та оборона

На сектор безпеки й оборони виділили — 2 трлн 806 млрд гривень (27,2% ВВП). З них на зарплату військових — 1 трлн 273 млрд гривень. На озброєння та військову техніку — 709 млрд гривень.

Окремо на ветеранську політику передбачено 19 млрд грн. Це на 6,3 млрд грн більше, ніж цього року. Серед витрат — 5,7 млрд грн на компенсацію житла ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, 4 млрд грн — на підтримку ветеранів, майже 3 млрд грн — на фахівців із супроводу, понад 1 млрд грн — на створення ветеранських просторів.

Видатки на освіту
На освіту в бюджеті заклали 278,7  млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року). Передбачено поетапне зростання заробітних плат для освітян: з 1 січня — на 30% та з 1 вересня — ще на 20%.

14,4 млрд грн заклали на безкоштовне шкільне харчування. 6,6 млрд грн — підвищення вдвічі академічних стипендій з вересня. 2,1 млрд грн — придбання 14,1 млн підручників для 4-х і 9-х класів.

Охорона здоров’я

На охорону здоров’я у бюджеті виділили 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн до 2025 року). Зокрема, 191,6 млрд грн піде на програми медичних гарантій, 41 млрд грн — підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тис. грн; 8,7 млрд грн — безкоштовні ліки, зокрема, для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та інших хронічних захворювань; 15,2 млрд грн — централізовані закупівлі ліків (онкопрепарати, серцево-судинні препарати, препарати при орфанних хворобах, ендопротезування, донорство тощо); 10 млрд грн — нова програма перевірки стану здоров’я для людей віком від 40 років.

Соціальна підтримка

Державний бюджет на 2026 рік передбачає 468,5 млрд грн фінансування Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. З них виплата пенсій — 251,3 млрд грн; підтримка громадян у складних життєвих обставинах — 102,7 млрд грн, зокрема: 9,2 млрд грн — базова соціальна допомога; 48,4 млрд грн — підтримка ВПО.

Також держбюджет передбачає підтримку сімей з дітьми в сумі 52,7 млрд грн, зокрема 24,5 млрд грн спрямовується на запуск нових програм: одноразова виплата при народженні дитини — 50 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною до однорічного віку — 7 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною від року до трирічного віку “єЯсла” при виході батьків на роботу — 7 тис. грн; надання одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” — 5 тис. грн.

Крім того, на соціальний захист осіб з інвалідністю виділять 9,9 млрд грн; на субсидії та пільги — 42,3 млрд грн; на розвиток системи соціальних послуг — 2,4 млрд грн; на інші соціальні виплати — 2,1 млрд грн.

Зростання прожиткового мінімуму

У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив збільшення соціальних стандартів — вперше з 2023 року. Мінімальна зарплата має зрости з 8 000 грн до 8 647 грн. Загальний прожитковий мінімум — з 2 920 грн до 3 209 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 3 028 грн до 3 328 грн; прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, — з 2 361 грн до 2 595 грн (+9,9%).

Критика бюджету

Головна претензія до бюджету від представників різних депутатських францій — документ не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових. В “Європейській Солідарності” цю ситуацію назвали неприйнятною. “Не може існувати бюджет у воєнний час, де уряд закладає мільярди на комунікації, марафони, але не закриває потреби фронту”, — заявила народна депутатка Ірина Геращенко.

Нардеп Ярослав Железняк (“Голос”) звернув увагу, що навіть без підвищення зарплат військовим на наступний рік не вистачає мінімум 180 млрд грн на їхнє грошове забезпечення. “Загалом дірка на армію — 300 млрд грн у порівнянні з цим роком”, — попередив Железняк.

Критикують бюджет і за занадто щедрі соціальні видатки, особливо при такому суттєвому дефіциті. Так, на думку експерта з економічних питань Василя Поворозника,  і “Національний кешбек” і інші видатки досить сумнівні в умовах, що склались. “Можливо, коли закладався бюджет, то були сподівання, що війна не буде тривати весь 26-й рік і рано чи пізно відбудуться вибори. І відповідно, виходили з того, що бюджет має містити певні позиції, щоб привабити виборців. Це — популізм. Це буде складно пояснити нашим західним партнерам”, — сказав Поворозник у коментарі Deutsche Welle.

А економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко зазначила, що 4 мільярди гривень, які заклали на марафон “Єдині новини”, можна було б використати доцільніше.

Пропозиція депутатів

У пояснювальній записці до законопроєкту його автори пропонують повністю заборонити виробництво, імпорт, оптову та роздрібну торгівлю електронними сигаретами, заправними контейнерами і рідинами. Також проєкт закону пропонує відмовитися від будь-якої державної підтримки у цій галузі.

Пряму заборону електронних сигарет хочуть закріпити у законі “Про заходи щодо попередження тютюнокуріння”. Також змін зазнає закон про державне регулювання ринку алкоголю і тютюну: з нього планують вилучити положення щодо ліцензування та обігу рідин для вейпів. 

Контролювати дотримання нових норм пропонують за допомогою штрафів. Якими вони будуть, наразі невідомо.

Продаж електронних сигарет неповнолітнім Україна заборонила ще у 2021 році. А от з липня минулого року під заборону потрапили ароматизовані цигарки та електронні сигарети і рідини, що містять смако-ароматичні добавки.

Ризики для здоров’я

Куріння електронних сигарет та вейпів несе значні ризики для здоровʼя. Деякі з них згадують у пояснювальній записці автори ініціативи. Зокрема, депутати наголошують на небезпеці навіть тих електронних сигарет та вейпів, які не мають у складі нікотину. Річ у тім, що низка складників може бути токсичною. Йдеться про пропіленгліколь та гліцерин, токоферол, ацетальдегід і формальдегід. Також електронні сигарети можуть містити гербіциди, токсичні чи важкі метали.

Ці речовини здатні провокувати низку хвороб органів дихання. Найбільш небезпечними називають ліпоїдну пневмонію (розвивається через потрапляння до легенів олій з електронних сигарет); первинний спонтанний пневмоторакс (одним з факторів, які його провокують, є куріння); облітеруючий бронхіоліт або “попкорнову хворобу” (виникає внаслідок впливу діацетилу — речовини, що надає аромату вейпам). Також медики зафіксували пошкодження легенів, повʼязане з вейпінгом — воно отримало назву EVALI. 

Про те, що “попкорнова хвороба” набирає обертів, у коментарі “Суспільному. Дніпро” розповіла пульмонологиня Олена Мироненко. Назву це захворювання отримало через те, що вперше його виявили у працівників попкорнових фабрик, які вдихали ароматизатор із маслянистим запахом. Нині загроза криється у складі електронних сигарет, які містять різноманітні ароматизатори. Сполуки вважають умовно безпечними для людини, втім, раніше їх не застосовували для куріння. “Ці ароматизатори допускаються для перорального вживання — це можуть бути цукерки, напої тощо, — але не мають доказів безпеки при інгаляційному застосуванні. Більшість таких сполук потенційно токсичні для дихальних шляхів”, — наголосила медикиня.

Спалах EVALI вперше зафіксували у Сполучених Штатах у 2019 році. З того часу було зареєстровано близько 3000 випадків, з яких майже 70 закінчилися летально. 15% пацієнтів були молодшими за 18 років. Симптоми включали задишку, кашель, біль у грудях, лихоманку, діарею, блювоту і тахікардію.

Іноземний досвід

Куріння електронних сигарет обмежене у низці країн світу. Деякі держави прирівнюють його до куріння звичайних цигарок — з відповідними заборонами на споживання у громадських місцях. Є країни, які взагалі не дозволяють продавати певні види електронних сигарет.

Цьогоріч під заборону одразу у двох країнах Євросоюзу потрапили одноразові електронні сигарети. Першою їхній продаж заборонила Бельгія — і через побоювання про шкоду для здоровʼя громадян, і через турботу про екологію, якій шкодять компоненти таких цигарок. У лютому цього року аналогічну заборону запровадила Франція. За продаж і поширення “одноразок” там тепер загрожує штраф у 100 тисяч євро. Влада країни наголошує на загрозах, які становлять для здоровʼя молоді. За даними французького Альянсу проти тютюну, серед дітей від 13 до 16 років 15% уже пробували одноразові сигарети. 

Повна заборона вейпів та електронних сигарет діє в Індії, Таїланді, Сінгапурі та Бразилії. США та Австралія запровадили суворі обмеження. 

 Курці в Україні

У Всесвітній організації охорони здоровʼя наголошують — електронні сигарети найбільш поширені серед підлітків. 

Відповідно до опитування, яке проводив Центр громадського здоров’я МОЗ України, серед курців 18-29 років майже 70% користуються електронними пристроями: як приладами для нагрівання тютюну, так і власне електронними сигаретами. Серед підлітків 13-15 років 40% хоча б раз вживали електронні сигарети. А кожен пʼятий опитаний підліток курить їх досі. У віковій категорії 15-16 років показники ще вищі: хоч раз вживали електронні сигарети половина опитаних. Поцікавилися автори дослідження і питанням доступу до сигарет. За даними МОЗ, майже 47,3% підлітків не мали труднощів із купівлею цих виробів.

Документ з історією

Проєктів закону про множинне громадянство у Верховній Раді не менше пʼяти, зазначає “BBC-Україна”. Послідовним прихильником такої ідеї є президент України. Володимир Зеленський вносив відповідні законопроєкти протягом усієї каденції. Нинішній документ, який Верховна Рада ухвалила, також ініційований Офісом президента. Проголосували за нього 243 депутати. 

Зміни для громадян

Основна зміна для українців, яку принесе закон: наші співгромадяни зможуть отримувати паспорт іншої держави, не відмовляючись від громадянства України. Раніше для цього офіційно потрібно було відмовитися від українського паспорта. Втім, фактичного покарання за недотримання цієї вимоги не передбачалося.

Новий документ визначає множинність громадянства у певних випадках. Наприклад, якщо повнолітні українці автоматично отримали громадянство іншої країни чи отримали його у спрощеному порядку. Також множинне громадянство можливе, коли українська дитина одночасно набуває його за правом народженням чи внаслідок усиновлення. Громадяни України можуть автоматично набувати іншого громадянства і під час шлюбу з іноземцем.

Множинне громадянство не отримують ті, хто має російський паспорт. Права на множинне громадянство не матимуть і власники документів низки держав, що не визнають територіальну цілісність та суверенітет України. Йдеться про тих, хто не підтримав Резолюцію Генасамблеї ООН “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 року № 68/262. Окрім Росії, це Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве та Венесуела.

Не матимуть права на множинне громадянство і певні категорії українців, як от державні службовці і судді.

Зміни для іноземців

Множинне громадянство дозволять лише для іноземців із низки дружніх країн. Зокрема, йдеться про ті держави, що запроваджували санкції за російську агресію. Підготувати перелік цих країн протягом двох місяців має Кабінет Міністрів. Громадянам решти держав — доведеться відмовлятися від свого паспорта, щоб отримати український.

Відповідно до ухваленого закону, іноземці, які хочуть набути українського громадянства мають бути фізично в Україні під час подачі документів: зробити це через посольство чи консульство не дозволяється. Також іноземці складатимуть іспити на знання Конституції, історії та мови України. 

За скороченою процедурою громадянство України зможуть отримати іноземці українського походження, наприклад, представники діаспор в інших державах. Передбачено спрощення процедури для іноземців, які проходять військову службу в Україні. Та для людей, які становлять державний інтерес: науковців, знаменитостей тощо. 

На тих, хто набуде українського громадянства, поширюватимуться чинні обовʼязки наших громадян, зокрема, обов’язок щодо захисту вітчизни. Відтак, прогнозує влада, про масову міграцію іноземців до України не йтиметься.

Підтримка документу

Ухвалення цього закону має посприяти поверненню українців з-за кордону, вважає президент Володимир Зеленський. За даними Міністерства національної єдності, 90% наших співвітчизників за кордоном перебувають в країнах, де дозволено множинне громадянство. Також у відомстві підрахували, що наразі за кордоном проживають близько 20 мільйонів українців. Йдеться про нащадків мігрантів, людей, що виїхали у 1990-х та 2000-х, а також про біженців, які залишили Україну на початку повномасштабного вторгнення. Мета закону, зазначають його прихильники — дозволити цим категоріям українців та їхнім дітям зберегти звʼязок з Батьківщиною та залучити їх до відновлення держави.

Заступниця голови президентської фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук називає ухвалення закону “історичним” і “рішенням, яке важливе мільйонам”. А Уповноважений із захисту державної мови наголошує: завдяки тому, що парламентарі врахували його правки, документ гарантує рівні мовні умови для всіх громадян та посилює захист статусу української мови в умовах війни.

Критика законопроєкту

Критикують документ, зокрема, через норми, що стосуються наявності паспортів країни-агресорки. Адже, за словами правозахисників, закон створює ризики втрати громадянства України для жителів тимчасово окупованих територій.

Так, Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що отримання російських документів на окупованих територіях не завжди відбуваються добровільно. “Формально, мешканці тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської і Херсонської областей, а також невизначена кількість ВПО, які набули громадянство РФ через подання відповідних заяв, у разі прийняття закону і набрання ним чинності в запропонованій редакції можуть згодом вважатися такими, що набули громадянство РФ добровільно”, — наголошують правозахисники. І закликають закон доопрацювати.

Коли зміни запрацюють

Наразі просування документу сповільнилося: підписати його і запустити подальшу процедуру Голова Верховної Ради не може. Все через постанови, внесені низкою народних обранців. Їх спершу має ухвалити чи відхилити парламент. А відбудеться наступне пленарне засідання вже у липні.

Для того, щоб закон набрав чинності, його також має підписати глава держави. Враховуючи позицію Володимира Зеленського, проблем із його підписом, ймовірно, не виникне.

Від 340 до 3400 гривень

26 травня у Парламенті зареєстрували законопроєкт №13314, який змінить механізм відповідальності за перевищення швидкості. Він запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Також, відповідно до законопроєкту, якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

Автор законопроєкту — Володимир Крейденко — народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури. За його словами, нова градація штрафів допоможе зменшити смертність і травматизм на дорогах і наблизить Україну до стандартів ЄС.

“Наше завдання — не покарати водіїв, а змусити їх замислитися над безпекою. Безпечна швидкість рятує життя. І зміна ставлення до цього починається з чіткого, справедливого та адекватного закону”, — прокоментував ініціативу Крейденко.

“Нештрафований поріг” у +20 км/год — є лише у Росії

Крім градації штрафів, законопроєкт скасовує “пільгові” 20 км/год. Натомість відповідальність за перевищення швидкості починається з понад 10 км/год. “Зазначений підхід фактично стимулює водіїв рухатися з перевищенням дозволеної швидкості руху на 20 км/год. Серед держав-сусідів України та держав-членів ЄС, таке “дозволене” перевищення швидкості на 20 км/год існує лише в Російській Федерації”, — йдеться в пояснювальній записці до документа.

Також за інформацією ініціаторів законопроєкту, швидкість руху між 30 та 70 км/год має вирішальний вплив на ймовірність та наслідки скоєння ДТП, особливо коли йдеться про рух у населених пунктах. “Різниця у швидкості руху між 50 км/год та 70 км/год є незначною з точки зору водія, однак вона є вирішальним фактором між життям і смертю у випадку ДТП. Саме з цих причин в ЄС існує стандартне обмеження швидкості 50 км/год в населених пунктах (яке запровадила й Україна у 2019 році), а на вулицях, де є змішаний рух пішоходів й велосипедистів, обмеження швидкості часто складає 30 км/год або менше. В Україні ж, у сприйнятті українських водіїв, фактичне обмеження швидкості руху в містах і селах складає 70 км/год, адже до цього рівня штрафні санкції за це порушення відсутні”, — вказано у пояснювальній записці.

Кожна друга смерть на дорозі  — внаслідок надмірної швидкості

За даними Нацполіції, перевищення швидкості залишається найнебезпечнішим порушенням і становить найбільшу небезпеку для життя та здоров’я людини на дорозі.

У пояснювальній записці зазначається, що лише у 2024 році перевищення швидкості стало причиною смерті 1 770 людей — більше половини від всіх загиблих у ДТП. Також травмувалися 12 624 людини — 40% усіх випадків травмування на дорогах.

А за попередні 3 роки (з 2022 до 2024) загальна кількість загиблих в аваріях сягнула 9046 людей. І щонайменше кожна друга смерть на дорозі трапилась внаслідок надмірної швидкості.

Досвід ЄС

У Європейському Союзі штрафи різняться, залежно від країни. Одні з найбільш суворих у Норвегії. На автостраді мінімальний штраф за перевищення швидкості — 720 євро. Але в населених пунктах, якщо вас спіймають на перевищенні швидкості на 20 км/год, штраф може сягати 960 євро. Максимальний штраф, який може отримати людина, становить 1200 євро. Якщо хтось перевищує швидкість на 25 км/год у населених пунктах, норвезька влада конфісковує водійське посвідчення на термін від трьох місяців до трьох років. Якщо швидкість перевищує цей поріг (25 км/год), водій може потрапити до в’язниці.

Крім того, в країнах ЄС перевищення швидкості часто карається без “пільгових” кілометрів. Так у Швейцарії навіть за один “понаднормовий” кілометр поза населеним пунктом можна отримати штраф у 40 швейцарських франків (приблизно 42 євро). За перевищення швидкості на 6–10 км/год штраф складе 100 швейцарських франків, за перевищення на 11–15 км/год — 160 швейцарських франків, а за 16–20 км/год — 240 швейцарських франків. За аналогічні порушення у населеному пункті доведеться сплатити навіть дорожче. 

Також в багатьох країнах штрафи можуть розраховувати, залежно від прибутку порушника. Так у 2023 році  фінський мультимільйонер отримав штраф у 121 000 євро за перевищення швидкості. Андерс Віклеф, голова правління компанії Wiklöf Holding AB, їхав зі швидкістю 82 км/год у зоні, де дозволено було 50  км/год. Таким чином перевищив швидкість на понад 30 км/год.

А світовий рекорд Гіннеса за найбільший штраф за перевищення швидкості належить шведському водієві, який у 2010 році їхав на червоному Ferrari зі швидкістю 137 км/год у зоні з обмеженням 80 км/год. Він отримав штраф у понад 200 тисяч євро.

Майбутнє законопроєкту

Коли в Україні можуть почати діяти нові штрафи — наразі невідомо. Законопроєкт має пройти два слухання у Парламенті. В процесі до нього можуть внести чимало змін або й взагалі — прибрати певні норми.