Несприятливий прогноз

Війна на Близькому Сході вже створила чимало ризиків для української економіки. Пальне подорожчало, а через це зросли ціни на логістику та низку товарів. У Національному банку зазначають, що війна в Ірані одночасно тисне на внутрішні ціни, стримує економічне зростання та поглиблює торговельний дефіцит. Влада розглядає два сценарії, як саме ці фактори можуть вплинути на інфляцію. За більш поміркованого розвитку подій, до інфляції додасться 1,5%, за гіршого — 3%. Також у Національному банку наголошують, що українська економіка дещо сповільниться на фоні конфлікту на Близькому Сході. Насамперед, постраждають галузі, що залежать від транспорту та енергетики. Імовірно, бізнесу доведеться скорочувати виробництво через зростання собівартості. Відомо і про ризики для аграрної галузі: війна в Ірані сильно вдарила по світовому ринку добрив. У перспективі йдеться про зменшення врожайності та зміни цін на продукти.

Наприкінці квітня Національний банк вже оновив прогноз інфляції для України. Зокрема, замість раніше передбачених 7,5% цей показник погіршився до 9%.  

Заощадження українців

Навесні цього року українці змінили свої пріоритети у заощадженнях: у березні 2026 наші співвітчизники вперше придбали більше євро, ніж доларів. Серед причин експерти назвали подальшу європейську інтеграцію, адже саме ця валюта зручна для розрахунків під час подорожей, навчання чи покупок за кордоном. А також світові коливання валюти, повʼязані зокрема і з сучасною політикою Сполучених Штатів, на тлі яких євро утримує більшу стабільність.

Втім, американський долар не втрачає популярності і залишається лідером серед готівкових операцій та одним з найбільш звичних для українців способів зберігати гроші.

Куди вкладати кошти

За даними “РБК-Україна”, інфляція щороку “зʼїдає” до 5% у валюті та понад 10% у гривні від заощаджень українців. Водночас, вкладати кошти у ризиковані операції в умовах нинішнього нестабільного ринку експерти також не радять. “Намагатися заробити зараз, у період кризових явищ, особливо у світовій економіці, — завдання надважливе, але воно ризиковане. Головне зараз для населення — не втратити. А не втратити — це відповідно зберігати. Три частини: долар, євро і гривня. Це оптимально зараз для українців”, — зазначає економіст Олег Устенко. За його словами, заощадження слід розділити на три рівних частини.

Водночас, CEO компанії “HUGS” Гліб Кабальнов в інтервʼю “РБК-Україна” зазначає, що базовим інструментом збереження капіталу для українців за нинішніх умов є державні облігації. “Вони прості у використанні, доступні від невеликих сум (від 1000-10 000 грн), мають податкові переваги, не потребують глибоких знань”, — наголошує експерт. Серед можливих інструментів протистояння інфляції згадує і використання банківських депозитів.

Також експерт називає інвестиції у нерухомість одним зі методів збереження коштів. Щоправда, наголошує, такий спосіб не принесе відчутного зростання капіталу. Водночас, криптовалюту Гліб Кабальнов називає інструментом високого ризику. І не радить використовувати її як захист від інфляції.

500 та 200 гривень — найпопулярніші серед шахраїв

На 1 мільйон банкнот в Україні минулоріч припадало 1,7 фальшивок. За даними Національного банку, це найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У 2024 році він становив близько 5,1 підроблених купюр на мільйон справжніх. 

Близько 80% несправжніх гривень, які вилучили торік, становили 500-гривневі купюри. Ще 13% — 200-гривневі. “Банкноти” номіналами 20, 50, 100 та 1000 грн становили лише 7%.

Як і в попередні роки, найбільше шахраїв приваблювали гривні старого зразка (2003 — 2007 років). Українська валюта 2014 — 2019 років становила лише 10% від загальної кількості “папірців”, вилучених з обігу. 

“Здебільшого ці підроблені банкноти мали низьку якість та були розраховані на неуважність громадян і касових працівників закладів торгівлі”, — йдеться у повідомленні Нацбанку. 

Також у 2025 році в Україні вилучали й фальшиву іноземну валюту. 93% становили долари США. Здебільшого йшлося про номінал 100 доларів, траплялися й 50-доларові купюри. 7% іноземних підробок в Україні склали євро, серед них — номіналом 50, 100, 200 та 500. 

Долари та євро

Як йдеться у звіті Федеральної резервної системи США, загальна сума фальшивих купюр за океаном становить від 15 до 30 мільйонів доларів. Або від 12,5 до 25 підробок на мільйон банкнот. 

За даними Європейського центрального банку, у 2025 році виявили 14 несправжніх євро на мільйон банкнот в обігу. Загалом минулоріч вилучили 444 тисячі підробок. Найчастіше йшлося про купюри номіналом €20 і €50 — на них припадає близько 80% усіх вилучень.

Швейцарський франк — найбільш захищений 

Відповідно до дослідження, яке провів сайт BestBrokers, найбільш захищеною банкнотою у світі є 100 швейцарських франків 2019 року випуску. Вона оснащена 20 захисними елементами, серед яких наскрізний реєстр (візерунок, надрукований одночасно з обох боків), захисна нитка, рельєфний друк, водяний знак, мікроперфорації та багато іншого. 

Банкнота у 50 000 індонезійських рупій, випущена у 2022 році, посідає друге місце та має 17 сучасних елементів протидії підробкам. Крім того, містить тактильні деталі, що допомагають людям із порушенням зору визначити її номінал.

Третє місце ділять 50 євро 2017 року випуску та 50 австралійських доларів 2018 року. Кожна з них має по 16 захисних елементів. Далі йдуть купюри, кожна з яких має по 15 особливостей захисту: 200 польських злотих, 20 фунтів стерлінгів і 50 румунських леїв. 500 мексиканських песо та 20 тайських батів мають по 14 захисних елементів. 

Хоча долар США є найпоширенішою валютою у світі, банкнота номіналом 100 доларів поступається грошам інших країн за кількістю захисних деталей. У 2023 році 100-доларову купюру оновили, щоб ускладнити підробку. Але навіть після змін загальна кількість спеціальних елементів становить лише 12.

Наскільки захищена гривня?

За даними Національного банку, гривня має близько 20 елементів, які запобігають її фальшуванню. Ознайомитися з особливостями кожної купюри можна на сайті установи. Загалом же там радять кілька способів, як швидко відрізнити справжню банкноту від підробки:

• Подивитися на неї проти світла. Мають бути видні водяні знаки, захисна та віконна “захисна” стрічки. Проти світла з’являється також портрет історичного діяча та цифрове позначення номіналу.
• Перевірити гроші на дотик. Адже банкнотний папір тактильно відрізняється від звичайного. Крім того, можна відчути рельєфність зображень з лицьового боку.
• Змінити кут нахилу купюри. Під час цього спостерігається кінетичний ефект — поступові зміни та переходи кольорів, змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.

Рекордний курс

Євро встановлює все нові цінові рекорди, зростає і курс долара: станом на понеділок 20 квітня американська валюта в обмінниках сягнула 44,20 грн, євро перетнув позначку 52,25 грн. Коливання на валютному ринку нашої держави повʼязані зокрема, з геополітичною ситуацією. Так, одним з основних факторів здорожчання валюти є конфлікт на Близькому Сході. Адже від тамтешніх подій залежать ціни на нафту. А від вартості енергоресурсів — рівень інфляції та міцність долара чи євро.

Прогнозувати вартість європейської валюти останнім часом стає складніше, зазначає в коментарі РБК-Україна фінансовий експерт Тарас Лєсовий. “Світовий ринок реагує на новини майже щодня, і маятник зовнішньої турбулентності постійно змінює амплітуду”, — наголошує він.

Дії Нацбанку

Впливають на курс валют в Україні не лише світові події. Чималу роль, за словами фінансових експертів Андрія Шевчишина та Тараса Козака, відіграють дії Національного банку України. Зокрема, регулятор  має всі ресурси для стабілізації гривні, проте свідомо дозволяє їй послаблюватися. 

Причин кілька. Передусім, штучне коливання збиває спекулятивний попит та стримує українців від скуповування валюти. По-друге, заздалегідь піднятий курс допомагає зменшити тиск ринку та зберегти золотовалютні резерви. А оскільки отриману в рамках допомоги Заходу валюту Міністерство фінансів продає Нацбанку за гривні, то вищий курс дає змогу отримати більше гривень для державного бюджету. 

Попит на валюту

Українці змінюють пріоритети: у березні долар перестав бути найбільш популярною валютою. Як розповів у коментарі ТСН.ua фінансовий експерт Андрій Шевчишин, минулого місяця наші співвітчизники вперше за тривалий час надали перевагу купівлі євро. 

Експерт зазначає, що причин у такої популярності європейської валюти може бути кілька. По-перше, йдеться про зручність під час подорожей до Європи. Також з подальшою інтеграцією нашої держави до ЄС саме євро використовують у розрахунках бізнеси. Викликає ця валюта інтерес і у тих українців, які зберігають заощадження в іноземній готівці. А останнім часом на тлі коливань курсу долара та змін у фінансовій політиці США частина покупців обирають євро, щоб диверсифікувати ризики. 

 Прогнози на рік 

Подальше зростання курсу валют прогнозує й український бізнес. Національний банк оприлюднив результати опитування, проведеного на початку цього року. Представники понад шести сотень підприємств з 21 регіону поділилися очікуваннями на наступний рік. 

Зокрема, середній прогноз курсу долара США зріс до 45,00 гривень. Минулого кварталу в аналогічному прогнозі бізнесмени передбачали курс у 44,27 гривні за долар.

Водночас, підприємці вперше зробили прогноз, яким через рік буде курс євро. Його бачать на рівні 54 гривень. 

Також респонденти вважають, що інфляція перевищуватиме 11%. А головними інфляційними факторами бізнес називає воєнні дії, курс гривні та витрати на виробництво.

Пояснення Нацбанку

Міжнародні резерви України досягли рекордних $60 млрд, тож у Нацбанку не бачать підстав для стрибка курсу валют. Там додали, що нині “подушка безпеки” вдвічі більша, ніж була на початку 2022 року.  Про це в інтерв’ю “Економічній правді” розповів перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук. Він зазначив, що НБУ розраховує на подальші значні обсяги зовнішнього фінансування.

За словами Ніколайчука, поточна динаміка курсу не загрожує ціновій і фінансовій стабільності. Коментуючи питання, чому Нацбанк одночасно дозволяє курсу поступово змінюватися і продовжує нарощувати запаси, він розповів, що нинішній і прогнозований рівень резервів на найближчі 2-3 роки відповідає приблизно 120% “композитної міри адекватності” за методологією МВФ. Як пояснюють журналісти “ЕП”, адекватним вважається діапазон 100-150%, тож “подушка безпеки” України достатня, але не “надмірна”. 

Значних коливань не прогнозують

За словами фінансиста Віктора Гальчинського, подорожчання валюти пов’язане насамперед із глобальною нестабільністю, зокрема напруженістю на Близькому Сході. У такі періоди інвестори традиційно переводять активи у долари, що підвищує попит на американську валюту і впливає на курси у різних країнах, зокрема й в Україні.

“Ми спостерігаємо ажіотаж, викликаний подіями у світі, зокрема тим, що відбувається в Перській затоці. Є два фактори. Перший — це раптове ситуативне зміцнення долара у світі, бо долар завжди дорожчає, коли Сполучені Штати починають якусь війну і вона триває”, — заявив експерт в матеріалі УНН.

Він також зазначає, що на курс впливають побоювання щодо можливого зростання цін на паливо, адже будь-яка напруга у регіоні Перської затоки швидко відбивається на енергетичних ринках. Водночас раптового падіння гривні він не прогнозує через вже згадані резерви Нацбанку. За його словами, курс може поступово змінюватися, але різких коливань найближчим часом не очікується.

Сезонні фактори

Курс долара в Україні вже понад два роки не є фіксованим. Із жовтня 2023 року Національний банк дозволяє йому коливатися, тож на валютний ринок повернулися сезонні фактори. Зокрема, навесні аграрії перед посівною активніше обмінюють валютні надходження на гривню, щоб профінансувати польові роботи, що збільшує пропозицію валюти.

Саме тому, за словами директора департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності “Глобус Банку” Тараса Лєсового, з 9 по 15 березня попит і пропозиція на валюту будуть майже збалансованими. Долар може змінюватися в межах 0,10–0,15 грн, а євро — 0,25–0,35 грн. Загальні курсові відхилення протягом тижня, за оцінкою банкіра, становитимуть близько 1–1,5%.

Чи варто купувати долар?

Відповідно до висновків видання “Мінфін”, українці часто купують валюту саме після значного зростання курсу. Таку поведінку пояснюють психологічні фактори: страх втрати заощаджень, тривожність та невизначеність, які змушують людей ухвалювати фінансові рішення емоційно, а не раціонально.

“Це певна пастка мозку, який починає все бачити в гіршому вигляді та малювати однозначно негативні сценарії розвитку подій. Не варто звинувачувати людей у тунельному мисленні, адже під час війни кожен відчуває тривожність і високий рівень невизначеності”, — пояснюють аналітики фінансового маркетплейсу КИТ Group.

Експерти також звертають увагу на так звану “стадну поведінку”: коли курс зростає і дедалі більше людей купують валюту, інші сприймають це як сигнал діяти так само. Через це ажіотаж лише посилюється, а покупці часто переплачують. 

Водночас аналітики радять не піддаватися паніці та планувати обмін валюти заздалегідь. А ще користуватися лише ліцензованими банками та обмінниками.

926 млрд гривень в обігу

У 2025 році обсяг готівки в обігу зріс на 103,9 млрд гривень — це на 12,6% більше, ніж роком раніше. Станом на 1 січня 2026-го в гаманцях українців перебуває 926,3 млрд гривень. За даними Національного банку, прискорення темпів зростання готівки пов’язане з відновленням економічної активності. “Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення інфляції”, — йдеться в повідомленні НБУ.

Щоправда, на поширення готівки також вплинули інтенсивність російських атак, зокрема, по об’єктах енергетики. Адже це спонукає багатьох українців робити запас готівкової гривні.

Найпопулярніші банкноти та монети

Нині в обігу — 2,6 млрд банкнот, а також 15,2 млрд монет. Так що на одного українця припадає приблизно 64 банкноти і 193 монети. Найбільше на руках у людей 500-гривневих банкнот, найменше — 50-гривневих. 

Щодо монет, то найпоширенішими є одногривневі, найрідше трапляються — номіналом 10 гривень.

Копійки на шаги

У Нацбанку нагадують, що з 1 жовтня  2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Пояснюють — вони припинили відігравати суттєву роль у  розрахунках. Натомість вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на їхнє виготовлення та обслуговування. 

Водночас, 50 копійок — досі зберігають попит. Щоправда, їм на зміну вже скоро може прийти нова монета — шаг. Відповідний законопроєкт Верховна рада проголосувала у першому читанні у грудні минулого року. Згідно із документом, копійки з обігу не вилучатимуть, вони із шагами “ходитимуть” паралельно. Як пояснили в НБУ, в Україні в готівковому обігу перебуває 1,5 млрд монет номіналом 50 копійок. Щоб підтримувати їхню належну якість, щороку потрібно докарбовувати близько 30 млн штук. Цю частину і планують замінювати шагами. Наразі в Нацбанку очікують на остаточне голосування  Парламенту з цього питання. 

Гроші на рахунках

Станом на 1 грудня минулого року сума на банківських рахунках фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) сягнула 1 552,8 млрд грн. “У другому півріччі зарплати в приватному секторі, за оцінками на основі даних банків, надалі зростали темпами понад 20% на рік. Цьому сприяли подальше зниження безробіття та підвищення середньої заробітної плати. Зростання доходів дає змогу населенню більше заощаджувати. Спостерігається приріст коштів населення на поточних рахунках та депозитах у банках”, — зазначають аналітики Національного банку.

Розмір гривневих депозитів збільшується значно швидше, ніж валютних. І хоча серед валютних вкладів першість і далі тримають доларові, частка євро поступово зростає: у вересні 2025 року сягнула 33%. 

Водночас, попри загальне зростання заощаджень, темпи приросту сповільнюються. “Кошти населення в усіх валютах за рік збільшилися на 15%, гривневі вклади зростали лише незначно швидше. Це найнижчі темпи припливів гривневих коштів до банків за період повномасштабної війни, і менші, ніж до 2022 року”, — йдеться у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, який цитує видання Мінфін. 

Більше того — понад 70% грошей українців у банках зберігаються на карткових або поточних рахунках. При цьому станом на 1 грудня менш як 1% вкладників контролювали 51,45% усіх банківських заощаджень населення. Йдеться про клієнтів із вкладами понад 600 тисяч гривень — саме їхня частка за останній рік зросла. Натомість сума коштів, що належать власникам найдрібніших вкладів (від 10 до 200 тисяч гривень), зменшилася: з 29,55% у грудні 2024 року до 27,22% у грудні 2025-го.

Без різких коливань

Ключовими факторами, які впливатимуть на курс долара в Україні у 2026 році, будуть війна, міжнародна фінансова допомога та монетарна політика НБУ. Такими є висновки віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління “Глобус Банку” Сергія Мамедова. “Дуже важливо, що ЄС схвалив рішення про надання безвідсоткового боргу на суму 90 млрд євро на 2026—2027 роки”, — зазначив банкір у коментарі РБК-Україна.

Мамедов прогнозує, що протягом року стратегія НБУ на валютному ринку навряд чи істотно зміниться, інтервенції Нацбанку продовжать стримувати хаотичні рухи курсу. У січні-березні офіційний курс долара коливатиметься в межах 42,6—43 гривень. Якщо війна триватиме весь рік, максимальне значення офіційного курсу американської валюти, за словами Мамедова, становитиме 44—45 гривень.

Схожі прогнози у Dragon Capital, там закладають курс на рівні 44 гривні за долар. У групі ICU прогнозують 44,3 гривні за американську валюту, у Київській школі економіки — 44,5 гривні, у Concorde Capital — 44,8 гривні. “Ми очікуємо, що в кінці 2026-го курс долара становитиме близько 45 гривень, а євро — близько 55 гривень. НБУ матиме достатньо резервів, щоб і надалі реалізувати політику керованої гнучкості. З одного боку, девальвація гривні дозволить покращити дисбаланси сальдо товарів та послуг, розширення яких ми бачимо цього року. З іншого боку, темпи девальвації будуть нижчими за дохідність гривневих активів, про що постійно згадує НБУ”, — розповів головний експерт з макроекономічного аналізу “Райффайзен банку” Сергій Колодій в інтерв’ю Економічній Правді.

До слова, у державному бюджеті на 2026 закладено курс гривні 45,7 гривні за долар. 

Що буде з доларом у світі?

На початку другого терміну президента Дональда Трампа американська валюта знецінилася на 10% відносно кошика з шести основних світових валют. У 2026 році аналітики J.P. Morgan очікують на подальше послаблення курсу долара. “Наш прогноз щодо долара на 2026 рік є “ведмежим” (курс буде падати — ред), хоча й меншим за масштабами та менш однорідним, ніж у 2025 році”, — зазначила співкерівниця відділу глобальної валютної стратегії в J.P. Morgan Міра Чандан.

“Для нас не буде сюрпризом, якщо наприкінці 2026 року пара EUR/USD перевищить рівень 1,2 (долара за євро — ред)”, — прогнозує Колодій. У кінці грудня 2025 року 1 євро на міжнародному валютному ринку коштує 1,18 долара.

Золото та срібло зростають

На тлі поступового знецінення “зеленого”, впродовж 2025 року золото подорожчало приблизно на 66% і наприкінці грудня коштувало 4 308 доларів за унцію. У найближчі місяці аналітики Bank of America прогнозують рекордне зростання золота до 5 тисяч доларів за унцію.  

Ще більше за минулий рік зросло срібло: додало у ціні понад 180% і наприкінці минулого року торгувалося на рівні 74,8 долара за унцію. 

Що замінить долар?

Чи означає все це, що долар більше не буде світовою валютою? Експерти сумніваються у такому сценарії. “Приблизно 60—70% транзакцій та активів обертаються в доларі, 15—20% — у євро. Решту поділили фунт, єна, юань та інші валюти. У євро було багато можливостей стати глобальною валютою, але пройшло вже 30 років, а воно нею не стало. Чогось не вистачає”, — розповів в інтерв’ю ЕП професор Університету Каліфорнії Берклі Юрій Городніченко.

За даними НБУ, на початку грудня 2025 року міжнародні резерви України становили 54,7 млрд доларів, а це близько 60,5%. Швидко змінити структуру резервів, збільшивши в ній частку іншої валюти чи золота, не зможуть ані Нацбанк, ані будь-який інший центральний банк світу.

Чому євро дорожчає

Подорожчання євро триває з червня: якщо на початку літа курс європейської валюти становив 48 гривень, то у липні він перетнув рекордну позначку у 49. Таке зростання експерти повʼязують насамперед із загальносвітовими процесами. Зокрема, у Національному банку України нагадали, що головним фактором змін стало послаблення американського долара до інших валют. У нашій державі курс іноземних валют формується на основі долара США, тож саме його коливання впливають на вартість євро. “Якщо йдеться про офіційний курс гривні до долара, то він визначається на основі торгів на міжбанківському валютному ринку. Готівковий курс, відповідно, відображає результат взаємодії попиту та пропозиції долара США на готівковому сегменті валютного ринку”, — кажуть в НБУ.

Однією з основних причин зміни вартості долара стала нинішня економічна політика адміністрації Дональда Трампа. На тлі його рішень за перше півріччя 2025 американська валюта втратила понад 10% вартості. Що є найгіршим показником з 1973 року. Водночас, інвестори в умовах глобальної невизначеності дедалі більше сприймають євро як альтернативу долару США. Тож загальноєвропейська валюта демонструє рекордне за останні 15 років зростання.

Наслідки для бізнесу і громадян

Найбільше наслідки подорожчання євро відчують українські споживачі. Імпортні товари на полицях магазинів додадуть в ціні. Витратити трохи більше доведеться і тим українцям, які збиралися у відпустку за кордон, зокрема, в країни, де використовують євро. 

Негативно вплинуть коливання курсу і на бізнесменів, які імпортують товари з Євросоюзу. Теоретично гарною новиною нинішній курс може стати хіба для експортерів, наголошує “BBC Україна”. Адже вони зможуть отримати за свій товар більше. Втім, це залежить від того, у якій валюті було укладено контракт.

Чи варто скуповувати європейську валюту

Економісти закликають українців не поспішати скуповувати євро. “Не варто надто хвилюватися, що курс валют може раптово злетіти до небес, приміром, під впливом фактора попиту, або ж впаде у прірву через можливе ситуативне послаблення долара до євро”, — зауважив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності “Глобус Банку” Тарас Лєсовий у коментарі “РБК Україна”.

Продавати євро член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить лише у тому випадку, якщо накопиченням більше року. До того ж, різницю у ціні краще інвестувати, наголошує він: “Продавати можна, якщо євро були придбані не пізніше, ніж рік тому, коли курс був 40-40,5 грн/євро. Продаж у цьому випадку дасть прибуток не менше 20% річних, це вище, ніж дохід від ОВДП і гривневих депозитів. Ці кошти краще не проїсти, а інвестувати у гривневі інструменти — ОВДП або депозити”. 

Що буде з курсом у липні

Як зміняться курси долара США і євро, стане відомо вже цього тижня. Все залежатиме від відносин між Америкою та Євросоюзом, які нині узгоджують торговельні мита. Експерти кажуть про кілька сценаріїв розвитку подій.

Перший — якщо Вашингтон таки запровадить 50% мита на європейські товари. За таких умов у гру вступить Центральний банк ЄС, який спробує стабілізувати співвідношення європейської та американської валют. За словами члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, це призведе до подешевшання євро. “В Україні при нинішньому офіційному курсі долара у 41,8 грн євро подешевшає до 46 грн, тобто на 3,6-3,8 грн”, — наголосив експерт. 

Другий сценарій — якщо Дональд Трамп знову відтермінує запровадження мит. За таких умов євро в Україні продовжить дорожчати. Аналітики називають імовірну вартість європейської валюти: за різними версіями, йдеться про 50 і 52 гривні.

Третій сценарій — якщо Вашингтон і Брюссель домовляться про відносно низькі мита, 10-20% замість 50%. За прогнозами експертів, тоді ціна євро може знизитись до 47,6-48 гривень.

Як саме відбуватиметься цей перехід і коли його очікувати — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Хто заплатить за перехід на шаги?

Перехід з копійок на шаги не потребує додаткових витрат із державного бюджету.  Про це в інтерв’ю “Українському радіо” розповів голова Національного банку Андрій Пишний. 

“Жодних додаткових витрат із державного бюджету це за собою не нестиме. Жодного вилучення тієї монети, яка є в обігу, не буде. Після ухвалення відповідного рішення Верховною Радою (а ми дуже на це сподіваємося) Національний банк припинить карбувати копійки і почне карбувати дрібну питому українську монету — шаги”, — сказав він.

Пишний також підкреслив, що впровадження шага на купівельну спроможність гривні жодним чином не вплине.

Що саме карбуватимуть?

Наразі в обігу є 14 млрд розмінної дрібної монети номіналом 10 і 50 копійок. З них докарбовують лише 50-копійкові монети. Саме їх і планують замінити на шаги. “Їх в обігу приблизно на рівні півтора мільярда. І ми хочемо, щоб наступний тираж, який ми повинні будемо докарбувати, вже був викарбуваний не копійками, а шагами”, — заявив голова Національного банку. 

У чому затримка?

Нацбанк зазначає, що для заміни назви монети потрібні зміни до законодавства. Зокрема, внесення змін до Законів “Про Національний банк України”, “Про розмінну монету України”, “Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України”. А також до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” та до Податкового кодексу України. 

За словами Пишного, очікує, що Верховна Рада ухвалить ці зміни вже найбличжим часом. Адже Нацбанк вже надав Парламенту відповідні пропозиції. “Виходячи з мого діалогу з керівниками парламенту, я відчуваю, що підтримка є”, — зазначив він.

Як виглядатиме монета?

Поки що дизайн монети не розробляли, адже чекають остаточного схвалення від депутатів. “Тільки-но парламент ухвалить рішення, ми одразу розпочнемо процес підготовки відповідного дизайну. Вже сьогодні творча спільнота так відгукнулася на нашу ініціативу, ми вже маємо кілька ескізів. Ми підійдемо до цього дуже відповідально і зробимо просто фантастичні 50 шагів”, — запевнив Андрій Пишний.

Чому саме шаг?

Назва “шаг” давнього українського походження, вона уже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI — XVII ст.). Вона широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших письменників. У часи Української революції 1917–1921 років у реальний грошовий обіг були введені грошові знаки з назвою “шаг”, що було закріплено на законодавчому рівні.

Пишний відзначив, що копійка — це “московитська назва”, яка досі використовується лише в Москві, Мінську та на тимчасово окупованих Росією територіях. “Це те, що дотепер поєднує через 30 років нашої Незалежності монетарні відносини навіть на рівні назви. А решта республік, які входили до складу колишнього Радянського Союзу, цього позбулися. 1992 року ми навіть викарбували першу пробну партію монет шаг. Вони мали стати повноцінною частиною української гривні, але тоді нам не вистачило політичної волі. Якщо не зараз, то коли? Коли буде час повертати своє?” — каже голова Нацбанку.

Символічний крок

На думку багатьох оглядачів, якщо шаг таки впровадять, це матиме не стільки практичне, скільки символічне значення. Адже внаслідок інфляції дрібні розмінні монети поступово зникають в Україні. Ще в жовтні 2019 року монети номіналом 1, 2 та 5 копійок перестали бути платіжним засобом. А вже через рік вивели з обігу і 25 копійок. 

Падіння долара

Американська валюта подешевшала до мінімуму з минулого жовтня. Курс йшов донизу впродовж тижнів. А попит на долари почав зменшуватися у лютому: порівняно з січнем — впав ледь не на третину. У Нацбанку таку тенденцію пояснили відносно стійкою ситуацією з експортом і поліпшенням курсових очікувань населення.

На курс вплинув іще один фактор: американська політика. Різке падіння долара стало наслідком низки рішень президента Трампа, зокрема, розв’язаної ним торговельної війни. Американський президент запровадив мита на товари з Канади, Мексики та Китаю. І на це відреагували ринки. 

Як пояснив в інтерв’ю агентству УНІАН глобальний макростратег Convera Борис Ковачевич, інвестори продають американську валюту, бо їх непокоїть сповільнення економіки США. “Звісно, підвищення мит теоретично позитивне для долара. Однак інвестори дивляться далі короткострокових потоків і турбуються про тривале уповільнення зростання”, — наголосив він. 

Наразі індекс долара щодо основних світових валют знизився до найгіршого показника з грудня 2024. 

Укріплення євро

Натомість, євро лише укріплює позиції. “РБК-Україна” зазначає, що ослаблення економічної активності у США, зокрема, низький попит на нафту і нестача робочих місць, призвели до того, що інвестори виводять капітал з американських ринків і направляють його до європейських. 

Наслідки цих процесів вже відчутні і в нашій державі. Як повідомили у Національному банку, лише з 4 березня валюта Євросоюзу подорожчала майже на гривню.

Скільки валюти мають українці

Наші співвітчизники часто обирають зберігати накопичення в іноземних валютах, і долар США є однією з найпопулярніших з них. Купівельний рекорд українці встановили у січні — тоді було придбано найбільше валюти за 12-ть років! 

За даними Нацбанку, з початку року громадяни України купили в банках 2,438 мільярди доларів. Загалом на руках у населення і бізнесу може бути близько 130 мільярдів доларів, що набагато більше за всі гривневі активи.

Чи замінить євро долар

Перед нашою державою може постати питання зміни основної курсоутворюючої валюти з долара на євро. Таку можливість у Національному банку розглядають. Втім, зазначають, що про швидке рішення не йдеться. За яких умов все може змінитися, розповів заступник голови НБУ Юрій Гелетій: “Подальше розширення частки євро може цю дискусію актуалізувати. Вона, безумовно, буде комплексною і доволі широкою. Особливо ми повинні враховувати, що це питання може набирати більшої актуальності в контексті нашої європейської інтеграції”, — заявив Гелетій. Наразі частка розрахунків в євро в імпорті сягнула 50%, в експорті — 30%. 

За прогнозами експертів, змінити основну курсову валюту наша держава зможе щонайменше за три роки.