Зростання витрат

Документ, який передали на розгляд Верховній Раді, передбачає: видатки України у 2027 році значно перевищать доходи. Зокрема, витратити доведеться 7,27 трильйонів гривень. А от заробити вдасться 5,65 трильйонів гривень.

Більша частина витрат у новому бюджеті (66,8% від загальної суми) припадає на безпеку та оборону. Порівняно з цим роком, витрати зростуть на 320 мільярдів гривень (до 3,76 трильйона гривень). Ціна війни щороку збільшується: за словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, у 2026-му один день війни вартує 190 мільйонів доларів. Два роки тому ця цифра була на 50 мільйонів доларів меншою. Відтак, Україна стає дедалі більш залежною від рішень міжнародних партнерів щодо нового фінансування.

Водночас влада передбачає і збільшення соціального забезпечення. Зокрема, на нього планують витратити на 15,5% більше, ніж цьогоріч. На освіту видатки зростуть на 21,6%, а на охорону здоров’я — на 13,9%. Бюджет передбачає зростання прожиткового мінімуму майже на 11%. А також збільшення зарплат вчителів, лікарів і медсестер.

Критика проєкту

На адресу нового бюджету вже лунає критика: експертів непокоїть питання наповнення казни. Зокрема, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі “УНІАН” зазначив: не впевнений, що західні партнери зможуть покрити різке збільшення видатків. “Зрозуміло, хочуть покрити за рахунок запозичень. Та хто ж вам ті гроші дасть? І коли дадуть, як дадуть? І хіба є рішення з приводу того, що дадуть? Намріяти собі видатків можна багато. В мене головне питання: реально, звідки ресурс? Тому я б був максимально обережний зараз з приводу цього бюджету”, — заявив експерт. 

Видання “Економічна правда” нагадує і про брак коштів для Міністерства оборони у цьогорічному бюджеті. До кінця цього року українське Міноборони додатково потребує 27 мільярдів доларів, які наразі нам взяти ніде. Журналісти припускають, що ситуація може повторитися. “Ймовірно, це означає, що у 2027 році повториться цьогорічна ситуація з браком коштів на фінансування оборонних видатків. Тож у разі ухвалення державного кошторису в такому вигляді уряду доведеться вносити до нього зміни протягом наступного року”, — зазначають автори статті.

Режим економії

У пояснювальній записці до бюджету знайшли й інші недоліки. Зокрема, народна депутатка Ніна Южаніна звернула увагу на положення, які можуть свідчити про продовження програми “Національний кешбек”. Саме цю програму називали однією з кандидаток на скорочення державних витрат, про яке заговорили останнім часом. Адже, за словами премʼєра Сергія Корецького, ситуація з державними фінансами близька до критичної. Глава уряду також заявляв, що через затримку необхідних голосувань у Верховній Раді Україна ризикує втратити частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. 

Народні депутати мають можливість подати правки до бюджету до 1 жовтня. Після цього Бюджетний комітет готує проєкт до розгляду. Так, перше читання документа очікують у парламенті наприкінці жовтня.

Жорстка економія

Український уряд запроваджує режим жорсткої економії бюджетних коштів, аби знайти гроші на захист країни. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив Премʼєр-міністр України. “За результатами ми вже знайшли 70 мільярдів економії, які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби оборони”, — наголосив Сергій Корецький. 

Глава уряду також розповів, що принцип максимальної економії стосуватиметься і державного бюджету на наступний рік. “Під час підготовки бюджету на 27-й рік ми також маємо виходити з принципу максимальної економії кожної бюджетної гривні. Прошу депутатів активно долучитися до процесу формування бюджету на 27-й рік”, — з такими словами до парламенту звернувся Сергій Корецький.

Раніше стало відомо про проблеми з фінансуванням Сил оборони. За оцінкою глави відомства Євгенія Хмари, дефіцит становить близько 27 мільярдів доларів. 

Доля соцвиплат

За словами Корецького, політика економії не вплине на бюджетні виплати: всі соціальні зобовʼязання перед громадянами держава виконає. “Таким чином щодо пенсій, зарплат, — проблем не буде”, — додав він.

Уряд не має можливості урізати пенсії чи зарплати, пояснив в інтервʼю агентству “УНІАН” член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. “Коли ми з вами говоримо про соціальні видатки, треба розуміти, що вони фінансуються за рахунок макрофінансової допомоги. Якщо джерело фінансування — макроекономічна допомога наших партнерів, то скільки б ви там не урізали, все одно ті гроші використати на безпеку й оборону не можна”, — наголосив він. 

Наразі бюджет нашої держави залежить від зовнішньої підтримки. Економіст Богдан Данилишин у колонці для “РБК-Україна” попереджав, що бюджетна рівновага держави значною мірою тримається на іноземних грантах, а не на власних доходах. До кінця цього року Україна може отримати 12,7 мільярда доларів міжнародної підтримки, і ці кошти прив’язані до конкретних законів, які має ухвалити парламент.

Закони на паузі

Українські парламентарі не спромоглися ухвалити низку важливих законів. Насамперед, йдеться про законопроєкти №15460 і №16051-1 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів. Це ініціативи про оподаткування міжнародних посилок, дешевших за 150 євро, та про запровадження європейської системи оподаткування електронної комерції. Обидва документи є умовою для отримання міжнародної допомоги, і те, що Верховна Рада не зібрала достатньо голосів, означає паузу в наданні цієї допомоги.

Міністр фінансів Сергій Марченко відвідав засідання комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, де відверто заявив: через затримку міжнародної допомоги Україна почала вимушено обмежувати державні видатки. “Будуть надходити доходи — ми в першу чергу фінансуємо сектор безпеки і оборони. Далі як тільки у нас з’являються джерела фінансування, ми фінансуємо всі інші видатки. Це стосуватиметься не тільки державного бюджету, це стосуватиметься усіх бюджетів, в тому числі і місцевих. Будь-які програми капітального будівництва й інші фактично будуть призупинені”, — попередив він. За словами міністра фінансів, соціальних  видатків обмеження поки що не стосуються. Він висловив сподівання, що до цього не дійде. “Ми дійшли до межі, і немає пояснень, чому ми в цей складний період не можемо проголосувати ці законопроєкти, розуміючи ціну питання”, — наголосив чиновник.

Як планують заощадити

Уряд планує не лише заощаджувати, щоб зібрати кошти для Сил оборони, а й переглянути видатки оборонного відомства. Провести аудит хочуть протягом місяця, щоб забезпечити якомога ефективніше використання бюджетних коштів. “Безумовно, ми будемо аналізувати, вивчати кожну гривню, але війна суттєво змінюється, війна суттєво дорожчає, це реальність, повинні реагувати на ці виклики”, — розповів премʼєр міністр України.

На яких видатках може зекономити держава? Деякі версії вже озвучили експерти. Зокрема, на думку члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, найімовірніше, урізатимуть загальні програми на кшталт “Національного кешбеку” та капітальні видатки по міністерствах. “Це може зачепити ті видатки, які стосуються загальних програм, які фінансувалися з резервного фонду. Що можна на сьогоднішній момент скоротити? Напевно, український кешбек вони будуть скорочувати, тому що, як на мене, це абсолютно непотрібні видатки, пов’язані з резервним фондом. Напевно, вони можуть переглянути якісь капітальні видатки по міністерствах і відомствах, які сьогодні можуть почекати”, — прогнозує економіст.  

Раніше голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев теж пропонував переглянути державні видатки. І, за його версією, кандидаткою на скорочення також була програма “Національний кешбек”. “Ефект для зростання ВВП від кешбеку становить 0,10% — це в межах статистичної помилки. Це була популістська помилка, від якої треба відмовитися, а кошти спрямувати на кредитування “5-7-9%”, — заявив він. 

Програму “Національний кешбек” свого часу запроваджували як державну підтримку громадян за купівлю українських товарів із поверненням частини витрачених коштів. Зняти нараховані гроші готівкою було не можна, однак, їх дозволялося витратити на комунальні послуги, ліки, книги, донати для ЗСУ або інші українські товари.

Урядові ініціативи

5 червня на Чоколівському бульварі у Києві легковик на великій швидкості влетів до підземного переходу. Загинуло четверо пішоходів, серед них — 12-річний хлопчик, ще троє людей постраждали. Водій автівки вижив, ним виявився 49-річний мешканець Херсонщини. За інформацією поліції, щодо нього було зафіксовано 39 порушень ПДР, з них більшість — за перевищення швидкості. Крім того, він уже був учасником чотирьох аварій, дві з яких сталися цього року. 

Ця трагедія вкотре зрушила дискусію про занадто м’які покарання для системних порушників правил дорожнього руху. Вже 10 червня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила — уряд доопрацьовує пропозиції щодо нової системи штрафів для водіїв. Ключова ідея — запровадити градацію штрафів залежно від рівня перевищення швидкості та посилити відповідальність для рецидивістів. “Для більшості водіїв нічого не зміниться. Нові правила спрямовані насамперед на тих, хто регулярно створює небезпеку для інших учасників руху”, — наголосила очільниця уряду.

За словами Свириденко, обговорила проєкти змін з Міністром внутрішніх справ та урядовцями. Вона очікує, що найближчим часом МВС проведе консультації з народними депутатами. 

Більше камер на дорогах

Окремий напрямок майбутньої реформи — розвиток системи автоматичної фіксації порушень. Сьогодні на українських дорогах працює близько 377 камер. Уряд планує збільшити їхню кількість до 410 комплексів. “Там, де працює контроль, водії частіше дотримуються правил”, — зазначила Свириденко.

Статистика порушень

За даними прем’єр-міністерки, за останні 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували:

• майже 2 900 водіїв, які перевищували швидкість більше 50 разів;
• майже 12 500 водіїв — більше 20 разів;
• понад 35 000 водіїв — більше 10 разів.

Також, відповідно до даних Патрульної поліції, за перші 4 місяці 2026 року внаслідок перевищення швидкості руху загинуло 352 людини і 3 207 було травмовано.

Загалом внаслідок ДТП цього року загинули 665 українців. Відтак, перевищення швидкості — одна з основних причин смертності на дорогах і на неї припадає близько 52% летальних випадків.

Закони не на часі?

У парламенті зареєстрована низка документів, які могли б поліпшити ситуацію. Зокрема, ще 26 травня 2025 року Верховна Рада одержала законопроєкт №13314, який скасовує “пільгові” 20 км/год. Також  документ запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

У червні минулого року до Верховної Ради внесли законопроєкт 13314-1, який також пропонує суворіші покарання за перевищення швидкості та градацію штрафів відповідно до важкості порушення. Щоправда, станом на червень  2026 року жоден із законопроєктів так і не винесли на розгляд депутатів.

Кешбек на пальне

Підтримувати вразливі категорії споживачів та не створювати дефіциту на ринку — з такою метою держава обрала адресну підтримку для українців під час різкого підвищення цін на пальне. Витрати компенсують частково, у межах 1000 гривень. Щодня за програмою українцям нараховують близько 20 мільйонів гривень. Так званий “паливний кешбек” має діяти до 1 травня.

У Міністерстві економіки прокоментували “РБК-Україна”, що рішення про продовження виплат залежатиме від ситуації на світовому ринку нафти та економічної доцільності. Наразі, наголошують чиновники, ситуація з пальним в Україні стабільна, а дефіциту немає.

Прогнози для нашої держави

Про зниження цін на пальне на світових ринках, яке має вплинути і на ситуацію на наших заправках, заявили в українському уряді. Вгамовувати ціни першою почала державна мережа АЗК “Укрнафта”. У Кабінеті Міністрів сподіваються, що інші оператори ринку також підуть цим шляхом.

Менш оптимістичною ситуацію бачать експерти. Зокрема, директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн відзначив, що після кількох днів стабілізації на ринку нафтопродуктів котирування знову демонструють стрімке зростання. А от фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що впасти ціни на бензин можуть лише наприкінці літа. Та й то — за певних умов. Йдеться, зокрема, про зниження світових цін на нафту хоча б до 80 доларів за барель, стабільну економічну ситуацію у нашій державі та зміцнення гривні.

Підготовка України

Головним ризиком для вітчизняного паливного ринку президент України раніше назвав дефіцит дизельного пального. Втім, за словами глави держави, Україна має домовленості щодо постачання палива, і зараз до країни імпортуються необхідні обсяги. “Ми всі сьогодні в такій ситуації через блокування Ормузької протоки. Зараз вона відкривається, але незрозуміло, в яких обсягах буде постачання. Домовляємось наперед з деякими постачальниками, адже в нас посівна, в нас ЗСУ, люди. Головна проблема наразі — це дизель”, — заявив Володимир Зеленський. 

Нині Україна працює з низкою країн над створенням резервів пального на випадок світового дефіциту. А от наявні запаси розподілятимуть за пріоритетністю. І ключовим напрямком залишається забезпечення потреб Збройних сил України.

Енергетична криза у світі

Найбільша у світовій історії енергетична криза тільки починається, зазначають журналісти “BBC”. Наслідки конфлікту в Ірані існуватимуть довго після завершення самої війни. Голова Міжнародного енергетичного агентства прогнозує, що цього місяця дефіцит пального зросте ще більше. Адже наслідки блокування Іраном Ормузької протоки — маршруту, яким проходить близько пʼятої частини світової нафти — відчуватимуться саме зараз, коли останні танкери з Перської затоки дійшли до покупців. На відновлення поставок в ідеальних умовах піде місяць-півтора. За гіршими прогнозами, наслідки перебоїв у поставках будуть відчутними до кінця року.

Також журналісти зауважують, що дешевих нафти та газу найближчим часом годі чекати, бо від іранських атак постраждали виробничі потужності у деяких країнах Перської затоки. І гроші, на які планували розвивати видобуток, тепер доведеться витратити на відновлення. У майбутньому ж країнам світу доведеться ще й повертати борг — поповнювати витрачені на помʼякшення нинішньої кризи стратегічні запаси. Західні країни-споживачі продали з них 400 мільйонів барелів нафти, і це дозволило стримати ціни. Втім, це пальне доведеться повернути — і купувати його вже за новими цінами.

Новий податок для ФОП

Найбільш суперечлива новація, яку запроваджує законопроєкт — податок на додану вартість для ФОП, річний дохід яких перевищує 4 млн грн. За розрахунками в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, нововведення торкнеться близько 252 тисяч ФОП, тобто однієї восьмої частини усіх зареєстрованих. На думку урядовців, ПДВ мало б допомогти побороти схеми ухилення від оподаткування. “За нашими підрахунками, орієнтовно 30% суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, застосовують у схемах дроблення бізнесу”, — заявила Карнаух.

Крім того, ПДВ для ФОП є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема щодо гармонізації вітчизняного законодавства про ПДВ із законодавством ЄС. Попри це, ініціатива викликала бурхливу критику експертів. Зокрема, через те, що система адміністрування ПДВ в Україні вкрай складна та вимагає додаткового документообігу.

Податок на Bolt, Uber та Uklon

Законопроєкт також запроваджує знижену ставку ПДФО для доходів з цифрових платформ — 5% замість теперішніх 18%. Тож разом з 5% військового збору із заробленого на Bolt, Uber, Uklon чи Glovo потрібно буде сплатити 10%. Адмініструванням займатимуться платформи — вони стануть податковими агентами. При цьому фізособам не потрібно буде подавати декларацію. 

Максимальна сума річного доходу з цифрових платформ, який можна буде оподаткувати на пільгових умовах, — 834 “мінімалки” на рік (близько 7,2 млн грн). Після перевищення цього ліміту доходи будуть оподатковуватися за повною ставкою (18% + 5%).

Водночас людям, які продають товари через OLX чи інші платформи, не потрібно буде відкривати спецрахунок та сплачувати податки, якщо загальна сума доходів від продажів  за рік не перевищує 2 тис. євро.

Українське законодавство і зараз зобов’язує всіх, хто працює в Uklon, Bolt, Uber чи торгує на OLX, декларувати доходи та платити з них 18% податку та 5% військового збору. Але українці здебільшого цього не роблять. А Державна податкова служба не має даних про заробітки громадян на цифрових платформах. Саме це і повинен змінити новий законопроєкт.

Скасування пільг для посилок

Законопроєкт передбачає скасування пільг на безмитне та безподаткове ввезення міжнародних посилок, вартість яких не перевищує 150 євро. Необхідність таких заходів в уряді пояснюють імплементацією директив ЄС, а також боротьбою з контрабандою. Зокрема, йдеться про дроблення великих партій товарів на сотні й тисячі посилок. Завдяки цьому продукція потрапляє в країну без сплати податків. Законопроєкт Мінфіну скасовує пільгу і покладає обов’язок з нарахування та сплати ПДВ на маркетплейси, де були придбані товари.

Щоправда, українці зможуть отримувати посилки без ПДВ та мит, якщо їх переказали з-за кордону інші фізособи без оплати (наприклад, родичі надіслали речі). Вартість таких посилок не має перевищувати 45 євро.

Військовий збір

Законопроєкт Мінфіну пропонує назавжди закріпити ставки військового збору. Раніше вони мали діяти лише до кінця воєнного стану. Йдеться про 10% від мінімальної зарплати на місяць (наразі — 864,7 грн) для ФОП першої, другої та четвертої груп. А для третьої групи — 1% від доходу.

“Продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору у діючих на сьогодні розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України повоєнної відбудови”, — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Чому це важливо

Загальний розмір кредиту МВФ, на який наразі розраховує Україна — 8,1 млрд доларів. Більше того, наявність програми МВФ — умова інших міжнародних партнерів щодо виділення фінансування. Зокрема, без програми фонду Україна не зможе отримати кредит від ЄС на 90 млрд євро, навіть якщо вдасться обійти вето Угорщини.

Ухвалення податкових змін має закрити пробіли в законодавстві та побороти схеми ухилення від оподаткування. Крім того, Україні однаково б довелося ухвалювати ці зміни в межах євроінтеграції. 

За розрахунками Міністерства фінансів, нововведення законопроєкту мають принести бюджету 60 млрд грн на рік.

Коли запрацює законопроєкт?

Податкові зміни Кабмін буде проводити через Верховну Раду вдруге. Перша спроба була на початку 2026 року. Тоді план урядовців полягав у тому, аби депутати проголосували в першому читанні за законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, а до другого читання до нього мали внести правки про скасування пільги на міжнародні посилки та військовий збір. А запровадження ПДВ для ФОП уряд планував  зробити окремим законопроєктом. Проте ця спроба виявилася невдалою: депутати провалили голосування, тож уряду довелося розробляти новий документ. 

Згідно з програмою розширеного фінансування EFF, яку МВФ схвалив наприкінці лютого, Україна має до кінця березня 2026 року ухвалити пакет податкових заходів. Втім, за даними “Економічної правди”, Кабінет міністрів Юлії Свириденко, ймовірно, буде орієнтуватися на червень.

Водночас опублікований Мінфіном законопроєкт вказує дату набуття змін для ФОП — 1 січня 2027 року. Хоча це не означає, що депутати не спробують відсунути ці терміни під час голосування. 

Загалом же, як йдеться у матеріалі “ЕП”, шанси на ухвалення документа примарні: депутати відмовляються голосувати за непопулярні закони про підвищення податків.  

Зростання зарплат

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства опублікувало новий Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки. Базою для розрахунків були цьогорічні показники — саме їх і уточнювали. Середня заробітна плата, яку прогнозували урядовці на 2025 рік, мала становити 24 389 гривень. Натомість, за новими даними, вона становить 25 886 гривень. Йдеться про суми до виплати податків.  Раніше економісти передбачали, що середня зарплата зросте на 8,1%, уточнює “РБК-Україна”. Втім, за новими даними, йдеться про зростання лише на 7,4% через вищу інфляцію.

Прогнози уряду

“Враховуючи ключову роль фактору безпеки та врахування ризиків для розвитку економіки, прогноз розроблений за двома сценаріями, основною відмінністю між якими є терміни суттєвого покращення безпекової ситуації в Україні”, — наголошують у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства. Урядовці розглядають два сценарії розвитку подій. Перший — якщо безпекова ситуація почне поліпшуватися з 2026 року. Другий — якщо це відбуватиметься з 2027 року. За першого сценарію очікують більшого зростання зарплат і ВВП та меншої інфляції протягом трьох наступних років. За другого — прогнози менш оптимістичні: зростання зарплат та ВВП сповільниться, а інфляція буде більшою.

Про які суми йдеться

Якщо безпекова ситуація покращиться вже у 2026 році, уряд прогнозує таке зростання заробітної плати. Наступного року вона мала би зрости на 6,5%, у 2027 році збільшитися на 8,9%, а у 2028 році зрости ще на 6,8%. У випадку, якщо безпекова ситуація в Україні покращиться у 2027 році, зарплати у 2026 році можуть зрости на 5,1%, у 2027 — на 5,7%, а у 2028 — на 4,6%.

Наводять урядовці і прогнозовані суми середньої заробітної плати українців. За першим сценарієм без вирахування податків могла би становити: 30 240 гривень наступного року; 35 268 гривень у 2027 році та 39 758 гривень ще за рік. За другим сценарієм, йдеться про 30 032 гривні наступного року; 34 808 гривень у 2027 році та 39 436 гривень у 2028 році.

Відчути ефект від збільшення зарплат українцям, на жаль, завадить інфляція. Її уряд прогнозує за тими ж двома безпековими сценаріями. Більш оптимістичний передбачає 8,6% інфляції наступного року, 5,9% у 2027 році та 5,3% у 2028 році. Менш оптимістичний прогноз вказує на 9,9% наступного року, 9,4% у 2027 році та 7,5% інфляції у 2028 році. 

Що буде з економікою

Попри високу невизначеність прогнозу, його автори наголошують: їхні розрахунки близькі до прогнозів Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії. “За обома сценаріями прогнозується позитивний вплив на економіку системних структурних реформ у межах Ukraine Facility, співпраці з МВФ, євроінтеграції, стимулювання розвитку українського виробництва завдяки програмам політики “Зроблено в Україні”, створення сприятливих умов для інвесторів та активної участі приватного сектора у відновленні”, — зазначають автори документу. 

Вони підсумовують — українська економіка матиме сталий тренд зростання, зокрема завдяки відбудові та трансформації у бік наближення до європейських стандартів.

Нові препарати

З 1 серпня до програми державної реімбурсації “Доступні ліки” включили нові медикаменти для лікування серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань. Йдеться про засоби на основі діючих речовин індапамід та торасемід, а також метилдопа, що допомагає при гіпертензії, зокрема у вагітних. Також увійшли препарати з двовалентним залізом і фолієвою кислотою, необхідні для профілактики та лікування анемії під час вагітності та після пологів.

А вже з жовтня цього року пацієнти зможуть безкоштовно отримати низку ліків проти онкологічних захворювань. Зокрема, екземестан, летрозол і тамоксифен, які застосовують для гормональної терапії раку молочної залози.

Що передбачає програма

“Доступні ліки” — це державна програма, яка забезпечує українців медикаментами для лікування найпоширеніших хронічних захворювань безоплатно або з частковою доплатою.  З липня цього року всі аптеки в Україні були зобов’язані приєднатися до програми. У держбюджеті на 2025 рік на неї передбачили понад 6 мільярдів гривень. 

“Доступні ліки” охоплюють понад 600 лікарських засобів та медичних виробів. Повний перелік є на сайті Міністерства охорони здоров’я. Перевірити, чи включений препарат у програму, можна також через чат-бот “Спитай Гриця” у Telegram та Viber. 

“Доступні ліки” діють від 2017 року, за цей час, за даними МОЗ, можливістю скористалися понад 5 мільйонів українців, які отримали більш ніж 76 мільйонів рецептів. 

Як отримати ліки

Щоб отримати ліки, треба звернутися до лікаря, з яким укладено декларацію, та взяти у нього електронний рецепт. Далі йти до аптеки, де повідомити 16-значний номер рецепта. Фармацевт має запропонувати пацієнту препарати — спершу безоплатні, а потім з доплатою. У разі, якщо все влаштовує, людина називає код підтвердження. А за необхідності, здійснює доплату. Раптом медикаментів немає в наявності, пацієнт не надає код підтвердження і може звернутися до іншого закладу.

Якщо в аптеці відмовили обслуговувати за програмою “Доступні ліки”, треба повідомити на гарячу лінію МОЗ за номером 0800 505 201. Звернення передадуть до Держлікслужби, яка проведе перевірку аптеки.  

Зростання виплат

Підвищення одноразової виплати жінкам після народження дитини анонсував ще Денис Шмигаль. Сума має зрости упʼятеро: з 10,3 тисяч гривень до 50 тисяч гривень. Востаннє допомогу при народженні дитини уряд збільшував у 2014 році. Тоді суму щомісячної підтримки визначили на рівні 860 гривень.  

Уряд пропонує також суттєво збільшити щомісячні виплати для батьків. Подбати планують як про підтримку матерів, так і про кошти для дитини. Зокрема, допомога жінкам, які народили дитину, але не мають професійного стажу, зросте з менш, ніж 1 тисячі гривень, до 7 тисяч гривень. “Передбачаємо щомісячні виплати одному з батьків чи опікуну як допомогу для догляду до досягнення дитиною одного року. Розмір виплат окремо визначить уряд”, — заявив Шмигаль. Мінсоцполітики пропонує, щоби сума виплати на дитину сягала 7 тисяч гривень.

Також йдеться про державну підтримку після того, як малюку виповниться рік. За словами урядовців, батьки зможуть обрати, виходити на роботу, чи залишатися вдома з малечею. “Якщо вони оберуть перший варіант, держава щомісячно платитиме 8 тисяч гривень. У разі обрання другого — за мамою або татом збережеться сплата єдиного соціального внеску аж до триріччя малюка”, — зазначив Денис Шмигаль.

Зберегти урядовці обіцяють і програму “Пакунок малюка”. Як і раніше, батьки зможуть обрати, отримати набір необхідних речей для немовляти або грошову компенсацію у понад 7,5 тисяч гривень.

Політика держави

З початку російського повномасштабного вторгнення показник народжуваності у нашій державі суттєво зменшився. Наразі він становить 0,9 дитини на одну жінку. Хоча до 2022-го року цей показник був 1,16. 

На тлі негативних прогнозів щодо демографічної ситуації в Україні уряд раніше розробив “Стратегію демографічного розвитку до 2040 року”. Саме у межах цього плану міністерства соціальної політики, охорони здоровʼя, економіки та освіти і науки — підготували проєкт закону, що передбачає зміну виплат при народженні дитини. Зокрема, у Мінсоцполітики сподіваються, що документ допоможе “створити умови для зростання народжуваності та гармонійного поєднання батьківства з професійною діяльністю”.

До Верховної Ради України проєкт закону подали у липні цього року. Наразі документ проходить всі законодавчі процедури. Голосуватимуть за нього згодом, а от запрацювати зміни мають вже з початку наступного року — цей термін прописано у пояснювальній записці. Відтак, гроші на збільшення виплат буде закладено у наступний бюджет.  

Критика ініціативи

Чи допоможуть запропоновані урядовцями зміни покращити демографічну ситуацію? Критики законопроєкту нагадують, що подібне збільшення виплат у 2005 році призвело до збільшення народжуваності лише протягом трьох років. “Бо коли дійшло до цих трьох років, виявилося, що у нас недостатньо дитячих садків. Діти пішли до школи, яка закінчується о 12:00 і немає групи продовженого дня. Тобто це комплексна ситуація”, — зазначила у коментарі “BBC Україна” голова громадської організації “Соціальна Синергія” Маріанна Онуфрик.

Дехто з експертів висловлює побоювання, що збільшення виплат може призвести до народження дітей “під виплату”. Так, голова Національного офісу дітей і молоді “ДІЙМО” при Міністерстві соціальної політики України Кирило Невдоха зазначає, що в Україні щороку тисячі дітей втрачають батьківське піклування через складні життєві обставини. І пропонує державі створити такі умови для народження дітей: 

• забезпечення житлом;
• доступ до послуг, які знімають частину навантаження з батьків; 
• наявність місць у садочках і школах;
• безоплатні продовжені групи та гуртки, щоб батьки могли працювати;
• безоплатне харчування в школах;
• реальна та дієва підтримка зайнятості.

У відповідь на критику перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарина Марчак наголошує, що передбачена урядом сума навряд чи спровокує збільшення кількості людей, які народжуватимуть заради грошей. “Одноразова виплата, яку ми запроваджуємо, не настільки велика, щоби створювати таку негативну мотивацію. Також ми фактично навпаки розтягуємо період виплат на тривалий час, для того, щоби жінка кожного місяця мала ці гроші”, — наголошує вона. За словами чиновниці, щомісячні виплати для матерів мають також зменшити абсолютну фінансову залежність жінок після народження дитини від чоловіка чи родичів.

Доступна оренда

Кабінет міністрів дав старт амбітному експериментальному проєкту створення фонду муніципального орендного житла. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду. Муніципальне житло отримають ветерани, рідні загиблих захисників, військовослужбовці, ВПО, діти-сироти, вчителі, лікарі, комунальники.

“Чітко визначаємо критерії, яким повинні відповідати отримувачі, а також критерії самого житла. Нормою буде метраж 40 м2 на родину з двох осіб, а також придатність квартири до проживання, включно з умеблюванням та побутовою технікою”, — зазначив Шмигаль.

Орендну плату мають формувати за спеціальною формулою з урахуванням умов конкретного регіону. Орієнтовно в місяць за оренду однокімнатної квартири люди платитимуть близько 6 тисяч гривень.

За словами очільника уряду, замовниками будівництва будуть самі громади. Документація розроблятиметься на основі готових проєктних рішень, що значно прискорить та здешевить процес. Проєкт буде фінансуватися за кошти місцевих бюджетів, а також за кредитні та грантові кошти партнерів. Щоправда, про які обсяги житла йдеться та коли воно зможе потрапити на український ринок оренди, наразі не повідомляють. 

Масштаби проблеми

За даними дослідження аналітичного центру Cedos, до повномасштабного вторгнення у власному житлі мешкало 95% українців. У 2022-2024 роках ця кількість скоротилася до 76-79%. При цьому найчастіше у власному житлі живуть мешканці сіл та селищ – 88%, тоді як в обласних центрах цей показник знижується до 69%. 

Крім того, різними оцінками, в Україні нині від 3,7 до 5 мільйонів переселенців. Адже внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Йдеться про понад 2 млн домогосподарств або ж 13% усього житлового фонду.

Де жити найдорожче?

Відповідно до даних Державної служби статистики, середня плата за місячну оренду 1-кімнатної квартири в травні цього склала 7 504 грн. З початку року ціни зросли на 3,9%. Варто зазначати, що це повільніше за загальну інфляцію, яка за цей час досягла 5,6%.

Найдорожчими залишаються помешкання на заході України. На першому місці — Закарпатська область — в середньому 11 956 грн за місяць оренди однокімнатної квартири. Львівська область на другому місці — 10 833 грн. На третьому місці Рівненська область — 10 289 грн.

У Києві оренда від початку року подорожчала на 1,5% до 9 777 грн.  На п’ятому місці Хмельниччина — 9 591 грн. Також до десятки областей із найдорожчою орендою входять Чернівецька область (8 916 грн), Черкаська (8 867 грн), Волинська (8 494 грн), Івано-Франківська (8 478 грн), Вінницька (8 271 грн).

Найнижчі ціни в Харківській (3 942 грн), Запорізькій (3 684 грн) і Херсонській (3 243 грн) областях.